Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
09.05.202507:57
Індія, Пакистан та "український слід":
✍«Народжений у 1900 році у Львові Леопольд Вайсс став у 1926 році мусульманином Мухаммадом Асадом, якого доля закинула в 1930-х роках до Південної Азії. Його довге життя є унікальним, а його "послужний список" вражає – журналіст, перекладач, релігійний діяч,
мандрівник, дипломат, учений, який познайомив Захід з ісламом… “Лев з міста Лева”, обидва його імені – Леопольд і Асад відповідають цьому…».
Фрагмент біографії Мухаммада Асада (1900-1992), одного з творців Конституції Пакистану, перекладача Корану й мислителя, який намагався осягнути сутність ісламського суспільства. З книги «Індія і Пакистан: інтелектуальна історія розлучення», Олени Борділовської. Цікаве й ґрунтовне дослідження про інтелектуальну й світоглядну різницю двох найбільших держав субконтиненту, співіснування яких є майже хрестоматійним зразком так званих “асиметричних відносин” (с). Рекомендую для кращого розуміння сучасних Індійсько-Пакистанських відносин.
#чтиво #Індія #Пакистан #книга
✍«Народжений у 1900 році у Львові Леопольд Вайсс став у 1926 році мусульманином Мухаммадом Асадом, якого доля закинула в 1930-х роках до Південної Азії. Його довге життя є унікальним, а його "послужний список" вражає – журналіст, перекладач, релігійний діяч,
мандрівник, дипломат, учений, який познайомив Захід з ісламом… “Лев з міста Лева”, обидва його імені – Леопольд і Асад відповідають цьому…».
Фрагмент біографії Мухаммада Асада (1900-1992), одного з творців Конституції Пакистану, перекладача Корану й мислителя, який намагався осягнути сутність ісламського суспільства. З книги «Індія і Пакистан: інтелектуальна історія розлучення», Олени Борділовської. Цікаве й ґрунтовне дослідження про інтелектуальну й світоглядну різницю двох найбільших держав субконтиненту, співіснування яких є майже хрестоматійним зразком так званих “асиметричних відносин” (с). Рекомендую для кращого розуміння сучасних Індійсько-Пакистанських відносин.
#чтиво #Індія #Пакистан #книга
02.05.202509:37
Гравюру на основі рисунка створював Геман Людвіг Хойнберг, німецький художник та гравер. Зображення надруковане у ілюстрованому журналі «Die Gartenlaube» («Садовий павільйон», №26), дуже популярному німецькому просвітницькому виданні для сімейного читання. Ілюстрація супроводжується текстом Лавецарі, який у орієнтальній манері переповідає про подорож у «куточок Сходу», який зберігся в Криму:
✍️«У тіні Аллаха тут спочивають князі і вельможі татарського народу. Земні останки роду Ґераїв, які нарешті насолодилися радощами панування, знайшли своє місце в двох гробницях, де розташовані близько двадцяти трун, частково дерев'яних, частково мармурових. Набагато більша кількість з них вважає за краще лежати на свіжому повітрі для свого останнього і найдовшого сну... Крізь виноградні лози і зелене листя синє небо дивиться на заквітчані могили і відганяє всяке горе, бо час сліз тут скінчився, бо немає більше ханів, яких можна було б поховати…».
Звертаючи увагу на каліграфічні написи з надмогильних плит, автор цитує відомого мандрівника Кримом Йогана Георга Коля, який у 1840-х роках описав вигляд дюрбе та могил роду Ґераїв. Зокрема, епітафію з могили хана Девлет Ґерая, яка засвідчувала: «…він вважав небо настільки прекрасним і піднесеним, що постійно бажає бачити зі своєї труни лише Його, місце проживання Господа».
#Крим #мистецтво #Бахчисарай
✍️«У тіні Аллаха тут спочивають князі і вельможі татарського народу. Земні останки роду Ґераїв, які нарешті насолодилися радощами панування, знайшли своє місце в двох гробницях, де розташовані близько двадцяти трун, частково дерев'яних, частково мармурових. Набагато більша кількість з них вважає за краще лежати на свіжому повітрі для свого останнього і найдовшого сну... Крізь виноградні лози і зелене листя синє небо дивиться на заквітчані могили і відганяє всяке горе, бо час сліз тут скінчився, бо немає більше ханів, яких можна було б поховати…».
Звертаючи увагу на каліграфічні написи з надмогильних плит, автор цитує відомого мандрівника Кримом Йогана Георга Коля, який у 1840-х роках описав вигляд дюрбе та могил роду Ґераїв. Зокрема, епітафію з могили хана Девлет Ґерая, яка засвідчувала: «…він вважав небо настільки прекрасним і піднесеним, що постійно бажає бачити зі своєї труни лише Його, місце проживання Господа».
#Крим #мистецтво #Бахчисарай
04.04.202507:34
Жінки за чаєм (1905), від Мохаммеда Алі Нагаша, сучасного іранського художника.
#чай #Іран
#чай #Іран
13.03.202515:05
🎙Інтерв'ю на "Українському радіо" з Юрієм Радченком, про караїмів у Центрально-Східній Європі. Короткий виклад нашої вчорашньої розмови. Фото: Караїмський сквер в м. Тракай, у Литві.
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA
14.02.202511:50
✍Запрошуємо на презентацію нашого науково-популярного видання «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» («Кліо», 2024). На заході можна буде поспілкуватися з авторами видання (в тому числі і зі мною), а також придбати примірник у представників видавництва.
📌19 лютого в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
Вхід на подію вільний. Деталі по подію, авторів і партнерів видання за посиланням:
#анонс #книга #презентація #Хотин_1621
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96/483933474570240/
📌19 лютого в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
Вхід на подію вільний. Деталі по подію, авторів і партнерів видання за посиланням:
#анонс #книга #презентація #Хотин_1621
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96/483933474570240/
12.02.202508:33
На дружньому каналі Історія без міфів вийшов новий випуск, присвячений феномену українського козацтва: політичній традиції, військовій культурі, суспільній організації. Гість випуску, Олексій Сокирко, приділяє особливу увагу також і глобальній мілітарній революції та її впливу на "степову війну" у Східній Євопі, яка фактично й поклала кінець Степовому кордону наприкінці 17 ст. Хто ще не придбав нову книгу пана Олексія про "Козацький Марс" - дуже раджу це зробити.
#відео #фронтир #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=rboeHIBlC1s
#відео #фронтир #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=rboeHIBlC1s
07.05.202509:38
Історія Томаса Довсона стала відомою завдяки фото «Сержант Довсон та його донька» (1855). Знімок створив Джон Пейслі Меялл, популярний британський портретист та особистий фотограф королівської родини. Щире фото батька й доньки є частиною благодійної серії ветеранських портретів, присвячених героям Східної (Кримської) війни. Ініціатива привернути увагу до тяжких воєнних реалій та потреби реабілітації ветеранів виникла після зустрічей королеви Вікторії з пораненими бійцями. Згодом, вона організувала публічну кампанію на їх підтримку, придбавши фото сержанта Довсона. Цей знімок вважається одним з кращих зразків фотопортрету свого часу: як композиційно, так і через особистий контекст. Його сотні разів друкували в пресі, на гравюрах та листівках. Оригінал фото зберігається у «Royal Collection Trust». Східна війна призвела до багатьох нововведень. Не лише в армії, але й у суспільстві. Одним із її "нововведень" стали ініціативи, присвячені суспільній підтримці та "людському ставленню" держави до ветеранів.
02.05.202509:37
Дістав у свою колекцію цікаву гравюру з орієнтальними образами Бахчисараю:
🖼️«Гробниці татарських ханів у Бахчисараї» (1867), від художника Андрія Лавеццарі (1815-1881). Трохи деталей про це зображення далі.
#мистецтво #Крим #Бахчисарай
🖼️«Гробниці татарських ханів у Бахчисараї» (1867), від художника Андрія Лавеццарі (1815-1881). Трохи деталей про це зображення далі.
#мистецтво #Крим #Бахчисарай
03.04.202509:25
Зараз маю завершити одразу кілька статей, тож поки канал не дуже активний. Але нещодавно були запитання з приводу інтерв’ю на тему колоніалізму, деколонізації та спадщини корінних народів в музеї. Вирішив зробити підбірку своїх і партнерських матеріалів, заснованих на досвіді виставки «Miras. Спадщина», який з жовтня 2022 р. ми втілюємо спільно з кримськотатарською ГО "Алєм":
🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0
🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s
🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q
📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag
📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105
📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384
📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари
🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0
🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s
🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q
📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag
📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105
📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384
📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари
04.03.202511:07
Запрошую на цікаву лекцію в рамках "Історичного клубу" від Польського інституту в Києві, присвячену одному з корінних народів України. Цього разу тема розмови: "Караїми у Центрально-Східній Європі: культура, релігія, ідентичність". Буду на цій події модератором, тож побачимось.
📌12 березня о 19:00;
📌Книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34.
Реєстрація обов'язкова:
#караїми #Крим #лекція #анонс
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeic6wGlD7cbIH7Psc9g2SkXWK5o0RY5siwtJcCoqEW5RiJMQ/viewform?
📌12 березня о 19:00;
📌Книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34.
Реєстрація обов'язкова:
#караїми #Крим #лекція #анонс
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeic6wGlD7cbIH7Psc9g2SkXWK5o0RY5siwtJcCoqEW5RiJMQ/viewform?
13.02.202509:41
📚Запрошую на презентацію історичних романів Олександри Шутко про Крим - «Кривава Кафа. Перерваний шлях Шехзаде» і «Кривава Кафа. Війна за османський трон». Я буду тут модератором, тож побачимось.
📌15 лютого (субота), 17:00
📌Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12 (на території Києво-Печерської Лаври). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #презентація
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0-%D1%88%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94-%D1%96%D1%81%D1%82/605693138768913/
📌15 лютого (субота), 17:00
📌Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12 (на території Києво-Печерської Лаври). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #презентація
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0-%D1%88%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94-%D1%96%D1%81%D1%82/605693138768913/
10.02.202509:51
Стереоскоп – це оптичний «бінокль» для перегляду «об’ємних» знімків, або ж «стереопар». Ефект об’ємності в них створювався завдяки різній відстані між знімками та специфічному куту заломлення світла. Дуже дешевий і популярний для свого часу пристрій, відкриття технології якого приписують англійському фізику Чарльзу Вітстону (1802-1875). Як і більшість винаходів, стереоскоп створювали для наукових досліджень, але найбільшу популярність він здобув у комерційному напрямку «об’ємних фотографій» в другій пол. 19 – на поч. 20 ст. На відміну від фото, цей жанр з самого початку не претендував на мистецтво й сприймався як розвага. Прилад коштував дуже дешево, а стереопари виготовляли як листівки – з відомими творами мистецтва, знаковими місцями, видами «далеких країв» чи популярних туристичних маршрутів. Став у пригоді цей «девайс» також і етнографам, які фіксували на стереопарах сюжети, костюми, місця, які досліджували. Окремим популярним напрямком був орієнтальний жанр – з типажами та «екзотичними» місцями, до яких можна було здійснити «віртуальну 3d мандрівку». До кожної такої серії стереопар випускали «Пояснювальний текст», у якому стисло розповідали про звичаї, історію, вірування й спосіб життя місцевого населення. В Російській імперії були цілі серії таких стереопар з супровідним текстом, присвячені т.з. «національним регіонам та інородцям». Зокрема про Крим, Кавказ, Сибір, Туркестан (Центральну Азію загалом), тощо.
📝До серії "Крим" 1910 р. супровідний текст писав Бесчинский А.Я. "Пояснительный текст к серии Крым", 1908. Згодом трохи детальніше напишу про цю серію.
#фото #Крим
📝До серії "Крим" 1910 р. супровідний текст писав Бесчинский А.Я. "Пояснительный текст к серии Крым", 1908. Згодом трохи детальніше напишу про цю серію.
#фото #Крим
07.05.202509:37
📝Продовжую гортати один з популярних німецьких журналів «Die Gartenlaube» за 1850-і рр. Натрапив на статтю про пораненого британського ветерана Східної (Кримської) війни, якого на ілюстрації щиро обіймають дружина й донька. Герой цього сюжету – Томас Довсон, сержант ІІІ батальйону Гренадерської гвардії. Ветеран запеклих боїв на Альмі, під Балаклавою й Інкерманом. Саме під Інкерманом 1854 р. він втратив ліву руку. Стаття розповідає про мужність і стійкість сержанта в битвах, евакуацію з поля бою та повернення до родини. Окремо описаний прийом в Букінгемському палаці та нагородження Кримською медаллю: «Серед сотні воїнів, яких королева публічно нагородила Кримською медаллю в Сент-Джеймс-парку, сержант Томас Доусон насолодився особливо шанобливим поклоном від Вікторії. Він є одним з численних рядових героїв, чия безстрашна хоробрість і витривалість вкрили славою англійську армію…».
Далі трохи більше про знаменитий фотопортрет, який привернув увагу суспільства до підтримки ветеранів.
#Крим #Кримська_війна_1853
Далі трохи більше про знаменитий фотопортрет, який привернув увагу суспільства до підтримки ветеранів.
#Крим #Кримська_війна_1853
23.04.202510:48
Ще наприкінці 2024 року долучився до створення аудіоуроків про історію та культуру кримських татар для проєкту «Вчися вухами». Чудова ініціатива, завдяки якій школярі, вчителі, методисти та інші зацікавлені у освіті люди можуть у форматі подкасту прослухати короткі (10-15 хв.), але змістовні випуски на різні теми і з різними авторами. Я долучився до створення сценаріївта та запису 8 уроків. Поки публікую перший блок з історичною тематикою. Випуски
розраховані на учнів, але думаю будуть цікаві не лише їм. Студійний аудіозапис був для мене трохи новим досвідом, але вийшло ніби цікаво. Продовження буде:
1. Кримський ханат: держава, влада, політичний
устрій.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/krymskyj-khanat-derzhava-vlada-politychnyj-ustrij/
При висвітленні історії Кримського ханату переважно оминають увагоютакі фундаментальні теми, як політичні структури та соціальний устрій держави Ґераїв. Учням можуть давати цілий набір фрагментарної інформації: факти про події чи біографії кримських ханів, союзи з козаками, або ж «екзотичні цікавинки» (в стилі – «а от ви не знали, але саме в Криму…»). Ця інформація не дає цілісного уявлення про те, як же була влаштована державна структура Кримського ханату та хто нею управляв? Тож, мені дуже хотілось у стислій і доступній формі зробити акцент на «структурах», політичній традиції та системі управління держави, яка протягом XV–XVIII століть впливала на долю багатьох сусідніх народів, а політичний центр цієї держави розташовувався на півдні сучасної України:
2. Військове мистецтво Кримського ханату.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/vijskove-mystetstvo-krymskoho-khanatu/
Коли мова заходить про армію Кримського ханату, більшість уявляє її великою хвилею войовничих, погано озброєних і недисциплінованих вершників, що сунуть безкраїми степами немов «стихійне лихо». Цей літературний та орієнтальний образ століттями застосовують для більшості «східних» армій, змінюючи лише їх назви (від скіфів до ногайців). Але чимало історичних джерел того часу зображують військо Ґераїв організованою та боєздатною силою, яку в часи розквіту не оминали останні досягнення військової науки – в томучислі вогнепальної зброї, яка з’явилась під впливом османів. Тож, у випуску пробуємо розібратись з яких підрозділів складалось військо Кримського ханату, як воно було організоване в походах та під час бою.
3. Польсько-литовські татари в історії України.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/polsko-lytovski-tatary-v-istorii-ukrainy/
Випускп рисвячений спільноті польсько-литовських татар та історичному феномену «служивих татар» - вихідців з Криму та інших регіонів Степового кордону, які розселилася на теренах Великого князівства Литовського і Королівства Польського. З кінця XIV століття ця спільнота здобула славу вмілих дипломатів, перекладачів зі «східних» мов та хоробрих воїнів, які охороняли кордони своєї нової Вітчизни. Проживши довгий час серед предків сучасних українців, поляків, литовців та білорусів, польсько-литовські татари змогли зберегти власну релігію, звичаї та ідентичність. І що важливо – пам’ять про історичне походження, тісно пов’язанез Кримом. Сьогодні на території України залишилось не так багато нащадків
польсько-литовських татар, чому виною буремні й трагічні події ХХ століття. Аленагадуванням про наше близьке сусідство досі служать історичні топоніми як-от «Татарська вулиця», які довгий час існували, а подекуди й досі існують убагатьох українських містах. Серед них Львів, Кам’янець-Подільський, Острог, Старокостянтинів, Ювківці та інші. Через стислий формат зробив лише кількаакцентів, але думаю що для учнів ця тема стане справжнім відкриттям. Тож, бажаючі
зможуть знайти й інші мої матеріали та публікації.
#Крим #кримські_татари #татари_липки #аудіо
розраховані на учнів, але думаю будуть цікаві не лише їм. Студійний аудіозапис був для мене трохи новим досвідом, але вийшло ніби цікаво. Продовження буде:
1. Кримський ханат: держава, влада, політичний
устрій.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/krymskyj-khanat-derzhava-vlada-politychnyj-ustrij/
При висвітленні історії Кримського ханату переважно оминають увагоютакі фундаментальні теми, як політичні структури та соціальний устрій держави Ґераїв. Учням можуть давати цілий набір фрагментарної інформації: факти про події чи біографії кримських ханів, союзи з козаками, або ж «екзотичні цікавинки» (в стилі – «а от ви не знали, але саме в Криму…»). Ця інформація не дає цілісного уявлення про те, як же була влаштована державна структура Кримського ханату та хто нею управляв? Тож, мені дуже хотілось у стислій і доступній формі зробити акцент на «структурах», політичній традиції та системі управління держави, яка протягом XV–XVIII століть впливала на долю багатьох сусідніх народів, а політичний центр цієї держави розташовувався на півдні сучасної України:
2. Військове мистецтво Кримського ханату.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/vijskove-mystetstvo-krymskoho-khanatu/
Коли мова заходить про армію Кримського ханату, більшість уявляє її великою хвилею войовничих, погано озброєних і недисциплінованих вершників, що сунуть безкраїми степами немов «стихійне лихо». Цей літературний та орієнтальний образ століттями застосовують для більшості «східних» армій, змінюючи лише їх назви (від скіфів до ногайців). Але чимало історичних джерел того часу зображують військо Ґераїв організованою та боєздатною силою, яку в часи розквіту не оминали останні досягнення військової науки – в томучислі вогнепальної зброї, яка з’явилась під впливом османів. Тож, у випуску пробуємо розібратись з яких підрозділів складалось військо Кримського ханату, як воно було організоване в походах та під час бою.
3. Польсько-литовські татари в історії України.
https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/polsko-lytovski-tatary-v-istorii-ukrainy/
Випускп рисвячений спільноті польсько-литовських татар та історичному феномену «служивих татар» - вихідців з Криму та інших регіонів Степового кордону, які розселилася на теренах Великого князівства Литовського і Королівства Польського. З кінця XIV століття ця спільнота здобула славу вмілих дипломатів, перекладачів зі «східних» мов та хоробрих воїнів, які охороняли кордони своєї нової Вітчизни. Проживши довгий час серед предків сучасних українців, поляків, литовців та білорусів, польсько-литовські татари змогли зберегти власну релігію, звичаї та ідентичність. І що важливо – пам’ять про історичне походження, тісно пов’язанез Кримом. Сьогодні на території України залишилось не так багато нащадків
польсько-литовських татар, чому виною буремні й трагічні події ХХ століття. Аленагадуванням про наше близьке сусідство досі служать історичні топоніми як-от «Татарська вулиця», які довгий час існували, а подекуди й досі існують убагатьох українських містах. Серед них Львів, Кам’янець-Подільський, Острог, Старокостянтинів, Ювківці та інші. Через стислий формат зробив лише кількаакцентів, але думаю що для учнів ця тема стане справжнім відкриттям. Тож, бажаючі
зможуть знайти й інші мої матеріали та публікації.
#Крим #кримські_татари #татари_липки #аудіо
Reposted from:
Обранці духів ✙
27.03.202509:42
В суботу 29 березня, о 18:00 в Музеї-майстерні АРВМ (Київ, вул. Малопідвальна, 10Б) відбудеться лекція на тему «Птах-Творець: космогонічні міфи корінних народів Північної Азії».
Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.
Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.
Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform
Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.
Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.
Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.
Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform
Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.
04.03.202511:07
12.02.202508:40
Нагадую також подивитись випуск і за моєї участі, раптом хтось пропустив😊
10.02.202509:51
🖼Знайшов собі в колекцію стереопару з інтерʼєром кримськотатарської мечеті: «Татарская мечеть внутри». Один парний знімок з серії «Крим» (Стереографическое издательство «Светъ», 1910).
#Крим #мистецтво #колекція
#Крим #мистецтво #колекція
06.05.202517:43
🖼️"Дим амбри"(1886), орієнтально-містичний сюжет від Джона Сінгера Сарджента (1856-1925), відомого імпресіоніста американського походження. Художник працював над картиною у 1880-х роках, після подорожей на Близький Схід та у Північну Африку (зокрема Марокко).
✍️Курильниці (бахурниці) служать для спалення пахощів і ароматичних речовин (бахурів, або ж мабхарів), до яких відносяться ладан, камфора, мускус, амбра, різноманітні рослини й масла, аромати яких здавна наділялись заспокійливими, лікувальними, дезінфікуючими і навіть "магічними" властивостями. Запахи оселі й одягу свідчили про чистоту, дисципліну, організованість мусульманина, а отже – праведність його думок та способу життя. Те, які саме пахощі спалювали в курильниці, вказувало й на статус людини, рівень її гостинності, щедрості. Різноманітні пахощі й досі популярні, зокрема в країнах Затоки.
#мистецтво
✍️Курильниці (бахурниці) служать для спалення пахощів і ароматичних речовин (бахурів, або ж мабхарів), до яких відносяться ладан, камфора, мускус, амбра, різноманітні рослини й масла, аромати яких здавна наділялись заспокійливими, лікувальними, дезінфікуючими і навіть "магічними" властивостями. Запахи оселі й одягу свідчили про чистоту, дисципліну, організованість мусульманина, а отже – праведність його думок та способу життя. Те, які саме пахощі спалювали в курильниці, вказувало й на статус людини, рівень її гостинності, щедрості. Різноманітні пахощі й досі популярні, зокрема в країнах Затоки.
#мистецтво
12.04.202514:15
Завтра о 13.00 кураторська екскурсія виставкою Miras. Приєднуйтесь😊
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ
15.03.202513:01
«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384
Reposted from:
Пороблено Подкаст
27.02.202517:33
26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Reposted from:
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
12.02.202508:40
У продовження теми нещодавньої лекції «Польсько-литовські татари в історії України» записали розмову про соціальний, мілітарний, культурний вплив польсько-литовських та кримських татар. Підняли багато цікавих тем:
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s
06.02.202511:48
🎥В коментарях скинули коротке відео про меморіал турецьким воякам у с. Лопушня:
✍️"У селі Лопушня на Івано-Франківщині знаходиться меморіальне військове кладовище османських воїнів, які загинули на Галицькому фронті у 1916-1917 роках під час Першої світової війни. Виконуючи свої союзницькі зобов'язання, турецький військовий міністр Енвер Паша (Enver Paşa) запропонував німцям і австрійцям допомогу у живій силі й озброєннях. Турецькі військові частини вступили у війну на боці Австро-Угорської імперії проти царської Росії. Турки добиралися в Україну міжконтинентальною залізницею Багдад–Берлін близько двох тижнів. Стамбул скерував в Галичину 40-тисячний корпус під командуванням генерала Севата Чобанлі. Неподалік, на узгір’ях гори Лисоні турецькі резервісти підсилювали позиції 35-го австро-угорського піхотного полку та полку Українських Січових Стрільців, які тримали там оборону. Українці також підсилювали контрнаступ турків і повертали в росіян втрачені раніше турками позиції. Всього на Галицькому фронті в часи Першої світової війни загинуло 12 тисяч турецьких воїнів, а тут покояться 200 загиблих бійців. У 2016 зусиллями місцевої громади та турецького посольства в Україні тут урочисто відкрили оновлений меморіал. Він побудований у вигляді каскаду, у верхній частині якого обеліск сторічної давності, а внизу — сучасний. На світлому обеліску є традиційні для тюркських поховань написи османською арабською мовою. Вгорі під півмісяцем написано “Він - Вічно Сущий”. Довший напис розбірливий частково, тут вдається прочитати “над їхніми душами прочитай Суру Аль-Фатіха” - Це назва першого і найважливішого розділу Корану, що коротко викладає головні догмати ісламу. Нижній напис означає “1807 рік”. Відомо, що в той рік відбувалася Афонська битва між Османською та Російською імперіями".
https://www.youtube.com/watch?v=TiGPnAP66xQ
#Османська_імперія #відео
✍️"У селі Лопушня на Івано-Франківщині знаходиться меморіальне військове кладовище османських воїнів, які загинули на Галицькому фронті у 1916-1917 роках під час Першої світової війни. Виконуючи свої союзницькі зобов'язання, турецький військовий міністр Енвер Паша (Enver Paşa) запропонував німцям і австрійцям допомогу у живій силі й озброєннях. Турецькі військові частини вступили у війну на боці Австро-Угорської імперії проти царської Росії. Турки добиралися в Україну міжконтинентальною залізницею Багдад–Берлін близько двох тижнів. Стамбул скерував в Галичину 40-тисячний корпус під командуванням генерала Севата Чобанлі. Неподалік, на узгір’ях гори Лисоні турецькі резервісти підсилювали позиції 35-го австро-угорського піхотного полку та полку Українських Січових Стрільців, які тримали там оборону. Українці також підсилювали контрнаступ турків і повертали в росіян втрачені раніше турками позиції. Всього на Галицькому фронті в часи Першої світової війни загинуло 12 тисяч турецьких воїнів, а тут покояться 200 загиблих бійців. У 2016 зусиллями місцевої громади та турецького посольства в Україні тут урочисто відкрили оновлений меморіал. Він побудований у вигляді каскаду, у верхній частині якого обеліск сторічної давності, а внизу — сучасний. На світлому обеліску є традиційні для тюркських поховань написи османською арабською мовою. Вгорі під півмісяцем написано “Він - Вічно Сущий”. Довший напис розбірливий частково, тут вдається прочитати “над їхніми душами прочитай Суру Аль-Фатіха” - Це назва першого і найважливішого розділу Корану, що коротко викладає головні догмати ісламу. Нижній напис означає “1807 рік”. Відомо, що в той рік відбувалася Афонська битва між Османською та Російською імперіями".
https://www.youtube.com/watch?v=TiGPnAP66xQ
#Османська_імперія #відео
Shown 1 - 24 of 78
Log in to unlock more functionality.