Politics
✙Resurgam✙
Politics
26.04.202508:28
🇬🇧 Велика Британія та ЄС визначилися з головними параметрами оборонної угоди
💬 Прем'єр Британії Стармер та голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн провели узгоджуючі перемовини, за результатами яких, схоже, визначилося, коли Лондон та Брюссель підпишуть широку оборонну угоду.
➡️ Пакт про безпеку й оборону між Великою Британією та ЄС, ймовірно, буде оголошено 19 травня на саміті в Лондоні.
🔗 Також зазначено, що ця угода буде лише однією з пакету договорів презентованого 19 травня, які унормують та посилять відносини Лондона з Брюсселем після Brexit.
Нагадаю, що учать у фонді оборонних закупівель ЄС (програмі SAFE) на 150 млрд євро для третіх країн можлива лише після підписання оборонних угод з ЄС.
➡️ Зазначається, що безпекова угода відкриє шлях для укладання фінальної угоди між сторонами, які визначать для Лондона параметри використання програми SAFE та європейського субсидування оборонно-промислового комплексу.
🇺🇦 Що це означає для України?
▶️ 1. Програму SAFE країни-учасники можуть використовувати для надання військової допомоги Україні поза національними бюджетами країн. Але тут залежить від волі конкретно взятого уряду. Уряд у Лондоні є схильним до України, тому є відповідні сподівання, що частина військової продукції, яку будуть замовляти британці, піде в Україну або напряму, або через списання старої на озброєнні.
▶️ 2. Участь Лондона у програмі ЄС дозволить британцям інвестувати у власний ВПК. Сильний британський ВПК — це більші можливості Лондона постачати та надавати підтримку України.
▶️ 3. Але головне — це поглиблення оборонних відносин Лондона з Брюсселем, що збільшує для британців можливість проводити більш автономну від США міжнародну та оборонну політику.
⏩ Це вкрай важливо, що Лондон стає більш автономним і більш захищеним від тиску США завдяки вищому рівню партнерства з Європою.
➡️ Оскільки трикутник Лондон — Париж — Берлін має перейняти ряд функцій як у питаннях європейської безпеки, так і в питаннях підтримки України, а такі угоди/процеси збільшують ймовірність настання європейської оборонної автономії та зменшують для США можливість тиснути окремо на кожну країну, у тому числі й щодо питання України.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Прем'єр Британії Стармер та голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн провели узгоджуючі перемовини, за результатами яких, схоже, визначилося, коли Лондон та Брюссель підпишуть широку оборонну угоду.
➡️ Пакт про безпеку й оборону між Великою Британією та ЄС, ймовірно, буде оголошено 19 травня на саміті в Лондоні.
🔗 Також зазначено, що ця угода буде лише однією з пакету договорів презентованого 19 травня, які унормують та посилять відносини Лондона з Брюсселем після Brexit.
Нагадаю, що учать у фонді оборонних закупівель ЄС (програмі SAFE) на 150 млрд євро для третіх країн можлива лише після підписання оборонних угод з ЄС.
➡️ Зазначається, що безпекова угода відкриє шлях для укладання фінальної угоди між сторонами, які визначать для Лондона параметри використання програми SAFE та європейського субсидування оборонно-промислового комплексу.
🇺🇦 Що це означає для України?
▶️ 1. Програму SAFE країни-учасники можуть використовувати для надання військової допомоги Україні поза національними бюджетами країн. Але тут залежить від волі конкретно взятого уряду. Уряд у Лондоні є схильним до України, тому є відповідні сподівання, що частина військової продукції, яку будуть замовляти британці, піде в Україну або напряму, або через списання старої на озброєнні.
▶️ 2. Участь Лондона у програмі ЄС дозволить британцям інвестувати у власний ВПК. Сильний британський ВПК — це більші можливості Лондона постачати та надавати підтримку України.
▶️ 3. Але головне — це поглиблення оборонних відносин Лондона з Брюсселем, що збільшує для британців можливість проводити більш автономну від США міжнародну та оборонну політику.
⏩ Це вкрай важливо, що Лондон стає більш автономним і більш захищеним від тиску США завдяки вищому рівню партнерства з Європою.
➡️ Оскільки трикутник Лондон — Париж — Берлін має перейняти ряд функцій як у питаннях європейської безпеки, так і в питаннях підтримки України, а такі угоди/процеси збільшують ймовірність настання європейської оборонної автономії та зменшують для США можливість тиснути окремо на кожну країну, у тому числі й щодо питання України.
Resurgam ➰ Приєднуйся
+5
23.04.202516:32
➡️ Друзі, ми з Вами вже зібрали понад 80% від необхідної суми збору для операторів безпілотних авіаційних комплексів 25-го окремого стрілецького батальйону. Залишилось вже зовсім трошки, тож вірю в силу нашої з Вами спільноти.
Нагадую, що збираємо на:
• 25 одиниць 8-дюймових дронів в комплекті.
⏩ На даний момент зібрано 319 565 грн з 383 750 грн.
🗒 Поточний звіт №2 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт №1 тут.
Надійшло 1168$ та 450€ відповідно кошти у розмірі 48 027 грн та 21 114 грн переведені у банку.
Підтвердження переведень прикріплені до допису👆
Долучитися до збору можна за реквізитами⤵️
❗️ЗБІР ЗАВЕРШЕНО❗️
❤ Щиро дякую від себе та хлопців всім хто долучився до збору. Зібрали 385 000 грн. Підтвердження закидую у коментарі.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Нагадую, що збираємо на:
• 25 одиниць 8-дюймових дронів в комплекті.
⏩ На даний момент зібрано 319 565 грн з 383 750 грн.
🗒 Поточний звіт №2 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт №1 тут.
Надійшло 1168$ та 450€ відповідно кошти у розмірі 48 027 грн та 21 114 грн переведені у банку.
Підтвердження переведень прикріплені до допису👆
Долучитися до збору можна за реквізитами⤵️
❗️ЗБІР ЗАВЕРШЕНО❗️
❤ Щиро дякую від себе та хлопців всім хто долучився до збору. Зібрали 385 000 грн. Підтвердження закидую у коментарі.
Resurgam ➰ Приєднуйся
19.04.202511:10
Європа готує комплексну стратегію відмови від московського зрідженого газу (СПГ)
💬 Вчора було максимально некоректно подано інформацію із заголовками «Європа відмовилась від ідеї санкцій на московський СПГ». З таких заголовків можна зробити висновок, що Європа загалом відмовилась від ідеї зменшувати закупівлю СПГ з московії та накладати санкції на цю діяльність.
Насправді ситуація виглядає геть по-іншому⤵️
➡️ Відповідно до стратегії Європейської Комісії прийнятої ще 2022 року, країни ЄС мали пропрацювати плани повної відмови від московських енергоресурсів (нафти та газу) до 2027 року. Наприклад, нещодавнє оголошення Чехії про повну відмову від московської нафти — це в рамках цієї стратегії. Брюссель давав національним урядам час «пропрацювати рішення» до того, як Єврокомісія розпочне додаткову регуляцію (стимулювання) процесу.
➡️ Єврокомісія надала час країнам знайти альтернативи, але, звісно, такі країни як Угорщина 🇭🇺 та Словаччина 🇸🇰 не здійснили ніяких заходів для цього. Більше того, Будапешт та Братислава дали зрозуміти, що заблокують будь-які санкції ЄС на московський СПГ. Найбільш показово, що московське СПГ напряму не стосується цих країн.
Санкції проти московського СПГ були Брюсселю необхідні, щоб європейські компанії, які мають довгострокові контракти з московськими постачальниками, мали юридичну можливість їх розірвати через «форс-мажор» (санкції), уникаючи юридичних та комерційних наслідків. Але Орбан та Фіцо повідомили, що будь-яку спробу санкцій заблокують.
➡️ Тоді Брюссель пішов іншим шляхом.
Щоб не витрачати час на рішення, яке буде заблоковано через необхідність одноголосної підтримки, Єврокомісія оперативно пішла іншим шляхом. Європейські високопосадовці розпочали розробку дорожньої карти, де рішення — не просто введення санкцій, а механізмів повної відмови від московського СПГ. Складові дорожньої карти неофіційно вже презентовані країнам та енергетичним компаніям.
🔗 Відповідно до задуму, ЄС введе не санкції, а високі тарифи на основі доступних механізмів торгових інструментів, які є в розпорядженні Брюсселя.
Для застосування торгових інструментів ЄК не потребує одноголосного схвалення, а лише кваліфікованої більшості, яка вже є.
➡️ Високі тарифи та економічні обмеження, ймовірно, теж будуть достатнім підґрунтям для європейських приватних компаній односторонньо розірвати дострокові контракти з московськими постачальниками. Юридично це питання вивчається.
⏩ Високі тарифи на рівні ЄС зроблять московський СПГ просто нерентабельним для купівлі європейськими державними та приватними компаніями та змусить їх самих шукати альтернативи.
Для прикладу, Єврокомісія вже надіслала рекомендації європейським імпортерам розпочати консультації з альтернативними постачальниками СПГ, щоб уникнути передшокового стану подібного до 2022 року, коли частка московського газу на європейському ринку різко була скорочена політичними рішеннями — з 40% до 19%.
➡️ Дорожня карта поетапного плану повної відмови від московського СПГ буде представлена 6 травня. До того часу президент Європейської Ради А. Кошта вже дав рекомендацію європейським енергетичним компаніям🗣:
«Політичний сигнал, який подає Комісія, полягає в тому, що у європейських компаній тепер будуть вагомі причини знайти собі гарні ціни в США. Є прекрасна можливість збільшити імпорт СПГ із США».
➡️ Очевидно, Брюссель хоче звільнені об’єми СПГ зробити й предметом тарифних перемовин із США 🇺🇸. Сподіваємось, що й безпекові питання теж будуть пов’язані з цим.
У будь-якому разі викривлення, нібито ЄС політично відмовився накладати санкції на московський СПГ, було маніпуляцією, оскільки навпаки — Брюссель розширює бажане рішення до повної відмови й пропрацьовує «стимули» для компаній, особливо з приватного сектору.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Вчора було максимально некоректно подано інформацію із заголовками «Європа відмовилась від ідеї санкцій на московський СПГ». З таких заголовків можна зробити висновок, що Європа загалом відмовилась від ідеї зменшувати закупівлю СПГ з московії та накладати санкції на цю діяльність.
Насправді ситуація виглядає геть по-іншому⤵️
➡️ Відповідно до стратегії Європейської Комісії прийнятої ще 2022 року, країни ЄС мали пропрацювати плани повної відмови від московських енергоресурсів (нафти та газу) до 2027 року. Наприклад, нещодавнє оголошення Чехії про повну відмову від московської нафти — це в рамках цієї стратегії. Брюссель давав національним урядам час «пропрацювати рішення» до того, як Єврокомісія розпочне додаткову регуляцію (стимулювання) процесу.
➡️ Єврокомісія надала час країнам знайти альтернативи, але, звісно, такі країни як Угорщина 🇭🇺 та Словаччина 🇸🇰 не здійснили ніяких заходів для цього. Більше того, Будапешт та Братислава дали зрозуміти, що заблокують будь-які санкції ЄС на московський СПГ. Найбільш показово, що московське СПГ напряму не стосується цих країн.
Санкції проти московського СПГ були Брюсселю необхідні, щоб європейські компанії, які мають довгострокові контракти з московськими постачальниками, мали юридичну можливість їх розірвати через «форс-мажор» (санкції), уникаючи юридичних та комерційних наслідків. Але Орбан та Фіцо повідомили, що будь-яку спробу санкцій заблокують.
➡️ Тоді Брюссель пішов іншим шляхом.
Щоб не витрачати час на рішення, яке буде заблоковано через необхідність одноголосної підтримки, Єврокомісія оперативно пішла іншим шляхом. Європейські високопосадовці розпочали розробку дорожньої карти, де рішення — не просто введення санкцій, а механізмів повної відмови від московського СПГ. Складові дорожньої карти неофіційно вже презентовані країнам та енергетичним компаніям.
🔗 Відповідно до задуму, ЄС введе не санкції, а високі тарифи на основі доступних механізмів торгових інструментів, які є в розпорядженні Брюсселя.
Для застосування торгових інструментів ЄК не потребує одноголосного схвалення, а лише кваліфікованої більшості, яка вже є.
➡️ Високі тарифи та економічні обмеження, ймовірно, теж будуть достатнім підґрунтям для європейських приватних компаній односторонньо розірвати дострокові контракти з московськими постачальниками. Юридично це питання вивчається.
⏩ Високі тарифи на рівні ЄС зроблять московський СПГ просто нерентабельним для купівлі європейськими державними та приватними компаніями та змусить їх самих шукати альтернативи.
Для прикладу, Єврокомісія вже надіслала рекомендації європейським імпортерам розпочати консультації з альтернативними постачальниками СПГ, щоб уникнути передшокового стану подібного до 2022 року, коли частка московського газу на європейському ринку різко була скорочена політичними рішеннями — з 40% до 19%.
➡️ Дорожня карта поетапного плану повної відмови від московського СПГ буде представлена 6 травня. До того часу президент Європейської Ради А. Кошта вже дав рекомендацію європейським енергетичним компаніям🗣:
«Політичний сигнал, який подає Комісія, полягає в тому, що у європейських компаній тепер будуть вагомі причини знайти собі гарні ціни в США. Є прекрасна можливість збільшити імпорт СПГ із США».
➡️ Очевидно, Брюссель хоче звільнені об’єми СПГ зробити й предметом тарифних перемовин із США 🇺🇸. Сподіваємось, що й безпекові питання теж будуть пов’язані з цим.
У будь-якому разі викривлення, нібито ЄС політично відмовився накладати санкції на московський СПГ, було маніпуляцією, оскільки навпаки — Брюссель розширює бажане рішення до повної відмови й пропрацьовує «стимули» для компаній, особливо з приватного сектору.
Resurgam ➰ Приєднуйся
+6
17.04.202516:21
➡️ Спільното, ми з Вами вже зібрали майже половину від необхідної суми збору для операторів безпілотних авіаційних комплексів 25-го окремого стрілецького батальйону.
Нагадую, що збираємо на:
• 25 одиниць 8-дюймових дронів.
⏩ На даний момент зібрано 178 816 грн з 383 750 грн.
🗒 Поточний звіт №1 надходжень на PayPal в рамках збору.
Надійшло 381$ та 295€ відповідно кошти у розмірі 15 655 грн та 13 633 грн переведені у банку.
Підтвердження переведень прикріплені до допису👆
*Всі звіти з минулих зборів можна переглянути за #звіт.
Долучитися до збору можна за реквізитами⤵️
🛑Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/5EKjBimsYN
🛑Номер картки —
4441111123654091
🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
Resurgam ➰ Приєднуйся
Нагадую, що збираємо на:
• 25 одиниць 8-дюймових дронів.
⏩ На даний момент зібрано 178 816 грн з 383 750 грн.
🗒 Поточний звіт №1 надходжень на PayPal в рамках збору.
Надійшло 381$ та 295€ відповідно кошти у розмірі 15 655 грн та 13 633 грн переведені у банку.
Підтвердження переведень прикріплені до допису👆
*Всі звіти з минулих зборів можна переглянути за #звіт.
Долучитися до збору можна за реквізитами⤵️
🛑Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/5EKjBimsYN
🛑Номер картки —
4441111123654091
🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
Resurgam ➰ Приєднуйся
Could not access
the media content
the media content
15.04.202515:56
І з того, що ми можемо зробити
⚡️ Оператори безпілотних авіаційних комплексів 25-го окремого стрілецького батальйону, які стримують ворога на Донеччині, потребують 8-дюймових дронів для протидії піхотним штурмам у зоні відповідальності.
Особливо — для викурювання та добивання ворожої піхоти після знищення бронетехніки та розпорошення сил противника по місцевості.
➡️ Тож прошу долучитися до збору на 25 одиниць 8-дюймових дронів у комплекті.
⏩ Загальна сума збору: 383 750 грн
* Також залишок коштів від попередніх зборів у розмірі 22 584 грн переводжу в цей збір.
Підтвердження переказу додаю
Долучитися до збору можна за реквізитами⤵️
🛑Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/5EKjBimsYN
🛑Номер картки —
4441111123654091
🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
Resurgam ➰ Приєднуйся
⚡️ Оператори безпілотних авіаційних комплексів 25-го окремого стрілецького батальйону, які стримують ворога на Донеччині, потребують 8-дюймових дронів для протидії піхотним штурмам у зоні відповідальності.
Особливо — для викурювання та добивання ворожої піхоти після знищення бронетехніки та розпорошення сил противника по місцевості.
➡️ Тож прошу долучитися до збору на 25 одиниць 8-дюймових дронів у комплекті.
⏩ Загальна сума збору: 383 750 грн
* Також залишок коштів від попередніх зборів у розмірі 22 584 грн переводжу в цей збір.
Підтвердження переказу додаю
Долучитися до збору можна за реквізитами⤵️
🛑Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/5EKjBimsYN
🛑Номер картки —
4441111123654091
🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
Resurgam ➰ Приєднуйся
14.04.202509:21
Хочу поділитися приємною новиною із життя Resurgam.
➡️ Вчора на центральному шведському 🇸🇪 телеканалі SVT — якщо вірити інтернету, то найбільшому у Швеції — у недільний прайм-тайм вийшов сюжет на основі нашого дослідження про бази зберігання 🗡
➡️ Тож у мене була можливість дати коментар, поділитися результатами дослідження, розвіяти деякі московські міфи та навести аргументи для друзів-шведів: «Чому необхідно продовжувати збільшувати військову допомогу Україні та посилювати санкції проти московії».
Ділюся фрагментом випуску👆
➡️ До речі, наше дослідження (цитування) вже встигло побувати — з того, що бачив — у:
🇪🇸 Іспанії: загальнонаціональне видання La Razón та іспанське видання американської онлайн-газети HuffPost
🇵🇱 Польщі: WP Tech, Forsal та Польське радіо.
🇸🇪 Швеції: провідне друковане видання Dagens Nyheter та найбільше медіа SVT
🇱🇹 Литві: Technologijos
🇧🇬Болгарії: BulgarianMilitary
🇨🇿Чехії: Security Magazin та Armádní Zpravodaj
🇬🇷Греції: Flight
🇷🇴 Румунії: Defense Romania
MSN — американський агрегатор новин.
❤ Тож хочу подякувати всім вам, бо ваша підтримка дозволяє робити гарні справи.
Resurgam ➰ Приєднуйся
➡️ Вчора на центральному шведському 🇸🇪 телеканалі SVT — якщо вірити інтернету, то найбільшому у Швеції — у недільний прайм-тайм вийшов сюжет на основі нашого дослідження про бази зберігання 🗡
➡️ Тож у мене була можливість дати коментар, поділитися результатами дослідження, розвіяти деякі московські міфи та навести аргументи для друзів-шведів: «Чому необхідно продовжувати збільшувати військову допомогу Україні та посилювати санкції проти московії».
Ділюся фрагментом випуску👆
➡️ До речі, наше дослідження (цитування) вже встигло побувати — з того, що бачив — у:
🇪🇸 Іспанії: загальнонаціональне видання La Razón та іспанське видання американської онлайн-газети HuffPost
🇵🇱 Польщі: WP Tech, Forsal та Польське радіо.
🇸🇪 Швеції: провідне друковане видання Dagens Nyheter та найбільше медіа SVT
🇱🇹 Литві: Technologijos
🇧🇬Болгарії: BulgarianMilitary
🇨🇿Чехії: Security Magazin та Armádní Zpravodaj
🇬🇷Греції: Flight
🇷🇴 Румунії: Defense Romania
MSN — американський агрегатор новин.
❤ Тож хочу подякувати всім вам, бо ваша підтримка дозволяє робити гарні справи.
Resurgam ➰ Приєднуйся
25.04.202509:25
🇺🇸 Я зрозумів, що мені нагадує зараз дипломатія Білого дому.
💬 Це як в токсичних відносинах, коли один із партнерів у межах маніпуляції над іншим каже: «Все, я уходжу». Але каже це з тим наміром, щоб його зупинили й сказали: «О, Боже, ні, я зроблю, як ти хочеш. Абсолютно все».
➡️ Насправді для обох така поведінка деструктивна, але маніпулятор розраховує, що його менша залежність від партнера (у відносинах — емоційна, а в рамках держав — геополітична) надає йому перевагу для досягнення бажаного. Так і є, але за умови, що жертва не усвідомлює стратегію абʼюзера.
У дописі перед перемовинами у Лондоні я зазначав, що насправді американцям самим не вигідно виходити з перемовин, бо це несе проблеми 1,2, 3.
➡️ Свідомо чи інтуїтивно в Білому домі це розуміють. Зараз воно все взаємопов’язане і виходить далеко за межі суто угоди між Україною та московією.
➡️ Тож, тиждень тому перед Лондоном — американці🗣:
«До кінця тижня якщо не буде угоди – ми виходимо».
Паралельно і, звісно, анонімно у всі доступні американські медіа злили цю інформацію для посилення залякування.
⏩ Перед Лондоном йде не так, як хочуть в Білому домі – «все, ми не їдемо», з натяком: «ми виходимо». Зливають у ЗМІ, що нібито Європа тисне на Україну, щоб відмовилась від територій (саме мова про юридично). Виступають Макрон і Каллас, що це виключено — щоб мова була про юридичне визнання.
Лондон взагалі йде не так, як хотіли у Білому домі — створити залякуваннями.
🇺🇸 Тоді Трамп: «ну в нас гарні перемовини в Лондоні. На угоду ще 2 тижні». Нагадую — це чергові два тижні після погроз Білого дому вийти, що було з натяком на те, що якщо не буде досягнуто угоди в Лондоні. Угоди не досягнуто.Чергові 2 тижні. Американці планують самі собі таймінги в надії, що рано чи пізно цикл тиску спрацює.
Але що важливе я хочу зазначити?
Цей черговий термін робиться не з того, що чинний Білий дім переймається за Україну і тому йде на поступки – ні. Білий дім планував, відповідно до стратегії «крутого хлопця», поставити всім ультиматуми, залякати та отримати своє на фоні шоку жертви. Але не вийшло — і треба реалізовувати погрозу «вихід». Але простий вихід невигідний глобальним інтересам США і Білого дому: як у внутрішньому контексті, так і у зовнішньому.
➡️ Хоч думаю, рано чи пізно, зрештою, вони це зроблять за принципом:
— Я викинусь з вікна!
— Але ж ти зробиш тільки собі гірше? (втратиш світове моральне та політичне лідерство)
— Зате тобі буде більш боляче, і тебе будуть звинувачувати в моїх невдачах мої рідні (виборці) та інші (треті країни).
❓ Що з цього вільного потоку думок та аналогій я хотів сказати?
Мабуть, те, що в кожного абʼюзера є слабкі місця. Навіть якщо він глобально має перевагу у відносинах. Усвідомлення цих слабких місць надає певну можливість протидіяти абʼюзеру, позбавляючи того певної абʼюзивної переваги (не знаю як це правильно сказати). Коли жертва не впадає в ступор, а починає усвідомлювати абʼюзивність дій іншої сторони та розуміти, що там, там, і там у абʼюзера є слабкі місця в його погрозах і йому теж невигідно — то десь є шанс переконати абʼюзера, що його стратегія провалилась, і, може, варто спробувати, у тому числі, й інші підходи.
⏩ Можливо так абʼюзер дійде до варіанту «з діалогом, а не ультиматумами».
⏩ Або просто викинеться у вікно і зробить погано всім, окрім ворогів.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Це як в токсичних відносинах, коли один із партнерів у межах маніпуляції над іншим каже: «Все, я уходжу». Але каже це з тим наміром, щоб його зупинили й сказали: «О, Боже, ні, я зроблю, як ти хочеш. Абсолютно все».
➡️ Насправді для обох така поведінка деструктивна, але маніпулятор розраховує, що його менша залежність від партнера (у відносинах — емоційна, а в рамках держав — геополітична) надає йому перевагу для досягнення бажаного. Так і є, але за умови, що жертва не усвідомлює стратегію абʼюзера.
У дописі перед перемовинами у Лондоні я зазначав, що насправді американцям самим не вигідно виходити з перемовин, бо це несе проблеми 1,2, 3.
➡️ Свідомо чи інтуїтивно в Білому домі це розуміють. Зараз воно все взаємопов’язане і виходить далеко за межі суто угоди між Україною та московією.
➡️ Тож, тиждень тому перед Лондоном — американці🗣:
«До кінця тижня якщо не буде угоди – ми виходимо».
Паралельно і, звісно, анонімно у всі доступні американські медіа злили цю інформацію для посилення залякування.
⏩ Перед Лондоном йде не так, як хочуть в Білому домі – «все, ми не їдемо», з натяком: «ми виходимо». Зливають у ЗМІ, що нібито Європа тисне на Україну, щоб відмовилась від територій (саме мова про юридично). Виступають Макрон і Каллас, що це виключено — щоб мова була про юридичне визнання.
Лондон взагалі йде не так, як хотіли у Білому домі — створити залякуваннями.
🇺🇸 Тоді Трамп: «ну в нас гарні перемовини в Лондоні. На угоду ще 2 тижні». Нагадую — це чергові два тижні після погроз Білого дому вийти, що було з натяком на те, що якщо не буде досягнуто угоди в Лондоні. Угоди не досягнуто.Чергові 2 тижні. Американці планують самі собі таймінги в надії, що рано чи пізно цикл тиску спрацює.
Але що важливе я хочу зазначити?
Цей черговий термін робиться не з того, що чинний Білий дім переймається за Україну і тому йде на поступки – ні. Білий дім планував, відповідно до стратегії «крутого хлопця», поставити всім ультиматуми, залякати та отримати своє на фоні шоку жертви. Але не вийшло — і треба реалізовувати погрозу «вихід». Але простий вихід невигідний глобальним інтересам США і Білого дому: як у внутрішньому контексті, так і у зовнішньому.
➡️ Хоч думаю, рано чи пізно, зрештою, вони це зроблять за принципом:
— Я викинусь з вікна!
— Але ж ти зробиш тільки собі гірше? (втратиш світове моральне та політичне лідерство)
— Зате тобі буде більш боляче, і тебе будуть звинувачувати в моїх невдачах мої рідні (виборці) та інші (треті країни).
❓ Що з цього вільного потоку думок та аналогій я хотів сказати?
Мабуть, те, що в кожного абʼюзера є слабкі місця. Навіть якщо він глобально має перевагу у відносинах. Усвідомлення цих слабких місць надає певну можливість протидіяти абʼюзеру, позбавляючи того певної абʼюзивної переваги (не знаю як це правильно сказати). Коли жертва не впадає в ступор, а починає усвідомлювати абʼюзивність дій іншої сторони та розуміти, що там, там, і там у абʼюзера є слабкі місця в його погрозах і йому теж невигідно — то десь є шанс переконати абʼюзера, що його стратегія провалилась, і, може, варто спробувати, у тому числі, й інші підходи.
⏩ Можливо так абʼюзер дійде до варіанту «з діалогом, а не ультиматумами».
⏩ Або просто викинеться у вікно і зробить погано всім, окрім ворогів.
Resurgam ➰ Приєднуйся
23.04.202509:49
*Продовження (Частина друга 2/2)
Але щось пішло не так ⤵️
➡️ Спочатку Кая Каллас, очільниця європейської дипломатії, провела термінову пресконференцію. Вона прямо заявила🗣: Європа ніколи юридично не визнає Крим російським. Ця чітка позиція ЄС різко знизила ризики для України.
➡️ Після цього Володимир Зеленський оприлюднив офіційну заяву, яка встановлює українську рамку перемовин🗣:
⏩ Юридичне визнання Криму — поза будь-яким обговоренням.
⏩ Українська делегація уповноважена вести мову лише про 30-денне безумовне припинення вогню.
Усі інші ініціативи — неофіційні, без юридичної сили, навіть якщо окремі учасники української делегації будуть продавлені й вимушені ситуативно "погоджуватись" чи "кивати головами", то це в рамках їхньої приватної ініціативи, а не делегованого їм мандату. Тому це не матиме сили.
🔄 Після цього моментального Рубіо відмовляється їхати у Лондон (за словами прессекретаря, держсекретар різко згадав, що в нього багато справ). Насправді Рубіо, в рамках боротьби з Віткоффом, не хоче асоціювати власне прізвище з якимись «провалами», що неодмінно очікувало б сьогодні делегацію Трампа в Лондоні через відсутність результату.
➡️ Далі в Лондоні скасовується окрема зустріч голів МЗС Європи та України, бо саме на ній мали перед США випрацьовувати спільну позицію, а оскільки поведінка Рубіо демонструє, що зустріч фактично не відбудеться (так, як мала б), то, відповідно, відпадає потреба в роботі МЗС на цю зустріч.
Якщо для України зараз більш-менш все зрозуміло, то Білий дім європейським партнерам вчергове продемонстрував, що американці зацікавлені в насадженні власних інтересів всім, а не в конструктивних партнерських обговореннях. І це насадження вже межує з відвертим неоколоніалізмом найгіршого зразка.
➡️ Тепер Білий дім у незручній позиції, бо їх гра «беріть, або ми уходимо» грає проти лідерства США. Очевидно, тепер адміністрація Трампа зробить вигляд «ми уходимо», щоб не здаватись «слабкими» перед Європою.
І це буде певний період. Але ситуація така, що американцям неможливо просто взяти й вийти — це означає чергову втрату світового морального та фактичного лідерства.
➡️ А самовиключення США з багатьох процесів, які ж самим американцям безпосередньо й потрібні для втримання лідерства, буде провальною політикою. Забагато процесів зараз у світі пов’язані з Україною та Європою, і попри дитячу істеричність, Білий дім дізнається, що не зможе бути тривалий час «поза процесами».
Попри те, що американці мають ще достатньо механізмів тиску та впливу (і ми про це дізнаємось), вони самі ж себе заганяють у доволі слабке міжнародно-політичне положення, що вже межує з логікою якогось самознищення.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Але щось пішло не так ⤵️
➡️ Спочатку Кая Каллас, очільниця європейської дипломатії, провела термінову пресконференцію. Вона прямо заявила🗣: Європа ніколи юридично не визнає Крим російським. Ця чітка позиція ЄС різко знизила ризики для України.
➡️ Після цього Володимир Зеленський оприлюднив офіційну заяву, яка встановлює українську рамку перемовин🗣:
⏩ Юридичне визнання Криму — поза будь-яким обговоренням.
⏩ Українська делегація уповноважена вести мову лише про 30-денне безумовне припинення вогню.
Усі інші ініціативи — неофіційні, без юридичної сили, навіть якщо окремі учасники української делегації будуть продавлені й вимушені ситуативно "погоджуватись" чи "кивати головами", то це в рамках їхньої приватної ініціативи, а не делегованого їм мандату. Тому це не матиме сили.
🔄 Після цього моментального Рубіо відмовляється їхати у Лондон (за словами прессекретаря, держсекретар різко згадав, що в нього багато справ). Насправді Рубіо, в рамках боротьби з Віткоффом, не хоче асоціювати власне прізвище з якимись «провалами», що неодмінно очікувало б сьогодні делегацію Трампа в Лондоні через відсутність результату.
➡️ Далі в Лондоні скасовується окрема зустріч голів МЗС Європи та України, бо саме на ній мали перед США випрацьовувати спільну позицію, а оскільки поведінка Рубіо демонструє, що зустріч фактично не відбудеться (так, як мала б), то, відповідно, відпадає потреба в роботі МЗС на цю зустріч.
Якщо для України зараз більш-менш все зрозуміло, то Білий дім європейським партнерам вчергове продемонстрував, що американці зацікавлені в насадженні власних інтересів всім, а не в конструктивних партнерських обговореннях. І це насадження вже межує з відвертим неоколоніалізмом найгіршого зразка.
➡️ Тепер Білий дім у незручній позиції, бо їх гра «беріть, або ми уходимо» грає проти лідерства США. Очевидно, тепер адміністрація Трампа зробить вигляд «ми уходимо», щоб не здаватись «слабкими» перед Європою.
І це буде певний період. Але ситуація така, що американцям неможливо просто взяти й вийти — це означає чергову втрату світового морального та фактичного лідерства.
➡️ А самовиключення США з багатьох процесів, які ж самим американцям безпосередньо й потрібні для втримання лідерства, буде провальною політикою. Забагато процесів зараз у світі пов’язані з Україною та Європою, і попри дитячу істеричність, Білий дім дізнається, що не зможе бути тривалий час «поза процесами».
Попри те, що американці мають ще достатньо механізмів тиску та впливу (і ми про це дізнаємось), вони самі ж себе заганяють у доволі слабке міжнародно-політичне положення, що вже межує з логікою якогось самознищення.
Resurgam ➰ Приєднуйся
19.04.202510:05
➡️ Спільното, хочу Вас ознайомити із статтею «Дискваліфікація Ле Пен: шанс на повернення до традиційності у французькій політиці» підготовленою Д. Яроцьким, юристом-міжнародником, магістром КНУ ім. Тараса Шевченка та університету в Тулузі 1 Капітолій.
💬 Хоч у нас з ним різні погляди на фактор Макрона у французькій політиці, але цікаво, як інша фахова людина, яка заглиблена у спостереження та вивчення французької політики, бачить причини радикалізації французької політики сьогодні та майбутні тенденції «центрування» на наступний електоральний цикл.
➡️ Тож чи дійсно прихід прихильників Ле Пен чи Меланшона до влади у Франції є невідворотним, чи насправді там інші, цікаві тенденції — читайте на нашому сайті resurgamhub.
Читати різними мовами:
🇺🇦 Українською
——————————————————
🇬🇧 Англійською
——————————————————
🇩🇪 Німецькою
——————————————————
🇪🇸 Іспанською
——————————————————
🇸🇰 Словацькою
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Хоч у нас з ним різні погляди на фактор Макрона у французькій політиці, але цікаво, як інша фахова людина, яка заглиблена у спостереження та вивчення французької політики, бачить причини радикалізації французької політики сьогодні та майбутні тенденції «центрування» на наступний електоральний цикл.
➡️ Тож чи дійсно прихід прихильників Ле Пен чи Меланшона до влади у Франції є невідворотним, чи насправді там інші, цікаві тенденції — читайте на нашому сайті resurgamhub.
Читати різними мовами:
🇺🇦 Українською
——————————————————
🇬🇧 Англійською
——————————————————
🇩🇪 Німецькою
——————————————————
🇪🇸 Іспанською
——————————————————
🇸🇰 Словацькою
Resurgam ➰ Приєднуйся
17.04.202509:44
🇫🇷🇺🇸 Чи обернеться французький вояж Віткоффа початком кінця для нього?
➡️ Майбутня французька зустріч Рубіо та Віткоффа з Макроном і Барро — це доволі цікаво.
Сам дует Рубіо-Віткофф доволі цікавий як делегація, враховуючи конфліктність між ними. З великою ймовірністю Рубіо їде з Віткоффом, за наказом згори, бо інакше Віткоффа не прийняли б у Парижі на рівні президента.
🔄 Віткофф та Венс для європейської дипломатії є небажаними через їх діяльність та минулі заяви щодо Європи. А щодо французької політики — ще й заяви щодо вироку Ле Пен.
➡️ Але Рубіо, Волтц чи Келлог, навпаки, мають вибудувані нормальні відносини з європейською дипломатією. Тому це поїздка Віткоффа, а Рубіо, очевидно, за наказом Трампа, — це просто вхідний квиток до Макрона.
Думку, що це поїздка Віткоффа, можна підтвердити двома особливостями:
➡️1) Рубіо і Віткофф не працюють у парі, а проводять власні зустрічі окремо.
➡️ 2) «Чомусь» статус звичайного спецпредставника Віткоффа виявляється вищим за держсекретаря, оскільки цікаве розподілення зустрічей: Віткофф — Макрон, а Рубіо — лише з Барро.
➡️ Тому це візит не Віткофф/Рубіо, а суто Віткоффа, і тому треба дивитись, чого саме може хотіти спецпредставник США від Макрона.
Щоб дати відповідь на це питання, варто згадати нещодавню статтю Politico, в якій зазначено, що Трампа дратувала висока підтримка України з боку Європи.
Можна припустити, що відсутність реального прогресу який мав би забезпечити Віткофф у перемовинах з путіним, той пояснює Трампу ще й «неправильною» позицією Європи, яка «заважає».
Зустріч з Макроном 🇫🇷 обрана не випадково:
▶️ По-перше, Франція та Велика Британія є зараз політичними лідерами у формуванні підтримки України. Якщо на Лондон Вашингтон має доволі великі можливості тиску, то на Париж — набагато менші.
▶️ По-друге, Париж взяв деголівський курс на просування сепарації Європи та США. Французи в рамках торгової війни закликають бойкотувати американські товари, закликають, щоб оборонні фонди Європи переорієнтувались від замовлень у США, і так далі.
▶️ По-третє, Барро окреслив, що французи (Європа) мають і будуть намагатись бути залученими до другої ядерної угоди з іраном, оскільки Франція була учасником і в першій, і є питання європейських санкцій проти Тегерана.
⏩ Тож теми, які хоче обговорювати Віткофф, це:
🛑Спроба відмовити Францію від «коаліції охочих»;
🛑Перекупити Париж, щоб він зменшив антиамериканські заяви в Європі;
🛑Переконати не втручатись в перемовини з іраном.
Ймовірною стратегією перемовин Віткофф обере межу між спробою підкупити Францію чимось альтернативним (наприклад, особливим ставленням до французьких товарів) та погрозами Парижу.
Але ще до початку перемовин для Віткоффа вже окреслилася неприємна для нього новина:
➡️ У Францію їде українська 🇺🇦 делегація — «ніби», бо Париж організовує поточну робочу зустріч коаліції охочих. Хоча, звісно, зустріч коаліції буде, але це насправді дипломатична демонстрація для Віткоффа від Макрона — «нічого про Україну без України» — це раз.
➡️ А два — що Францію на робочій зустрічі буде представляти наче міністр Барро, який перед цим буде мати розмову з Рубіо.
➡️ Тобто, два – це те, що Рубіо поступово входить у хід «європейських справ», готуючись перехопити «перемовне лідерство» у Віткоффа.
І хоч Рубіо Білий дім використав лише як квиток для Віткоффа до Парижа, але ситуація для самого Віткоффа тепер окреслюється неприємними моментами з потенційним посиленням позицій Рубіо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
➡️ Майбутня французька зустріч Рубіо та Віткоффа з Макроном і Барро — це доволі цікаво.
Сам дует Рубіо-Віткофф доволі цікавий як делегація, враховуючи конфліктність між ними. З великою ймовірністю Рубіо їде з Віткоффом, за наказом згори, бо інакше Віткоффа не прийняли б у Парижі на рівні президента.
🔄 Віткофф та Венс для європейської дипломатії є небажаними через їх діяльність та минулі заяви щодо Європи. А щодо французької політики — ще й заяви щодо вироку Ле Пен.
➡️ Але Рубіо, Волтц чи Келлог, навпаки, мають вибудувані нормальні відносини з європейською дипломатією. Тому це поїздка Віткоффа, а Рубіо, очевидно, за наказом Трампа, — це просто вхідний квиток до Макрона.
Думку, що це поїздка Віткоффа, можна підтвердити двома особливостями:
➡️1) Рубіо і Віткофф не працюють у парі, а проводять власні зустрічі окремо.
➡️ 2) «Чомусь» статус звичайного спецпредставника Віткоффа виявляється вищим за держсекретаря, оскільки цікаве розподілення зустрічей: Віткофф — Макрон, а Рубіо — лише з Барро.
➡️ Тому це візит не Віткофф/Рубіо, а суто Віткоффа, і тому треба дивитись, чого саме може хотіти спецпредставник США від Макрона.
Щоб дати відповідь на це питання, варто згадати нещодавню статтю Politico, в якій зазначено, що Трампа дратувала висока підтримка України з боку Європи.
Можна припустити, що відсутність реального прогресу який мав би забезпечити Віткофф у перемовинах з путіним, той пояснює Трампу ще й «неправильною» позицією Європи, яка «заважає».
Зустріч з Макроном 🇫🇷 обрана не випадково:
▶️ По-перше, Франція та Велика Британія є зараз політичними лідерами у формуванні підтримки України. Якщо на Лондон Вашингтон має доволі великі можливості тиску, то на Париж — набагато менші.
▶️ По-друге, Париж взяв деголівський курс на просування сепарації Європи та США. Французи в рамках торгової війни закликають бойкотувати американські товари, закликають, щоб оборонні фонди Європи переорієнтувались від замовлень у США, і так далі.
▶️ По-третє, Барро окреслив, що французи (Європа) мають і будуть намагатись бути залученими до другої ядерної угоди з іраном, оскільки Франція була учасником і в першій, і є питання європейських санкцій проти Тегерана.
⏩ Тож теми, які хоче обговорювати Віткофф, це:
🛑Спроба відмовити Францію від «коаліції охочих»;
🛑Перекупити Париж, щоб він зменшив антиамериканські заяви в Європі;
🛑Переконати не втручатись в перемовини з іраном.
Ймовірною стратегією перемовин Віткофф обере межу між спробою підкупити Францію чимось альтернативним (наприклад, особливим ставленням до французьких товарів) та погрозами Парижу.
Але ще до початку перемовин для Віткоффа вже окреслилася неприємна для нього новина:
➡️ У Францію їде українська 🇺🇦 делегація — «ніби», бо Париж організовує поточну робочу зустріч коаліції охочих. Хоча, звісно, зустріч коаліції буде, але це насправді дипломатична демонстрація для Віткоффа від Макрона — «нічого про Україну без України» — це раз.
➡️ А два — що Францію на робочій зустрічі буде представляти наче міністр Барро, який перед цим буде мати розмову з Рубіо.
➡️ Тобто, два – це те, що Рубіо поступово входить у хід «європейських справ», готуючись перехопити «перемовне лідерство» у Віткоффа.
І хоч Рубіо Білий дім використав лише як квиток для Віткоффа до Парижа, але ситуація для самого Віткоффа тепер окреслюється неприємними моментами з потенційним посиленням позицій Рубіо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
15.04.202514:23
Про все і ні про що, що йде з-за океану
💬 Я готував узагальнювальний матеріал про Словаччину та цікаві моменти щодо Чехії, але бачу потребу зараз у зовсім іншому.
➡️ Видихайте. Багато хто від початку року затамував подих в очікуванні, що буде від того, що реалізовуватиме Білий дім: від 24 годин, 30 днів, 100 днів, «наступні тижні покажуть» до «це не я починав взагалі-то».
Таке зміщення риторики демонструє не тільки, що слова Білого дому вартують не більше м’ячика для гольфу, який булькнув десь в озеро, але й те, що Білий дім зустрічається з реальністю міжнародних відносин, які ставлять шлагбаум.
Що хапатися за серце від кожної заяви Віткоффа? Ви досі не зрозуміли, хто це? Людина без принципів, цінність якої лише одна — прибуток.
Державний і бізнес-менеджмент можуть здатись багатьом схожими, але це різні галузі. Професійність людини визначається не в розумінні загального, а в розумінні глибинного, деталей професії.
➡️ У Віткоффа відсутнє глибинне розуміння міжнародних та державних процесів. Він проводить процес на основі «бізнес-досвіду», вважаючи, що може у всьому використати його за основу. Але міждержавні відносини й відносини корпорацій хоч десь на 70% схожі, але професійність і результативність визначає вміння бачити, аналізувати та використовувати ці 30%.
⏩ Не знаю, як Вам, але мені доволі чітко помітно, що Віткофф зі штанів вистрибує, щоб переконати решту (особливо Трампа), що він вже на межі успіху «ось-ось». Тільки «його успіх» все зміщується і зміщується на тижні й вже кудись за 100 днів, підставляючи боса під постійну, дратівливу критику.
Чим сильніше Віткофф намагається переконати в успішності своїх дій, тим у глибшу яму він впаде, коли настане час. Час, коли ініціатива в Білому домі буде перехоплена іншою групою впливу.
💬 Думаю, частина з вас бачила статтю WSJ про нарощування напруги між Рубіо та Келлогом з Віткоффом. Рубіо та Келлог саме бачать відновлення своїх позицій в адміністрації Білого дому через перехоплення ініціативи в рамках українського треку. Вони очікують провалу Віткоффа, можливо, й сприяють провалу.
🇺🇸 Щодо Трампа — це пенсіонер, який хоче грати в гольф та згадувати молодість зі свого реаліті-шоу «The Apprentice». Він і зараз живе ніби в пародії на це шоу, керуючись залишками бізнес-інстинктів.
У всесвіті цього шоу він не відповідає ні за що. Він дає тільки команди та доручення, де успіхи — це його частина, а провали неможливі, бо є фраза "You're fired!".
Не виконає Віткофф доручення, то у Трама немає друзів. Є тільки він сам і фраза "You're fired!". Він вважає себе НАД усіма. Він бос, а весь Всесвіт — це «стажери». Чи думаєте, він жартував, коли називав себе посланцем Бога?
Віткофф — не виняток. Ніхто — не виняток перед фразою "You're fired!".
🔄 Але також Трамп — це порожній м’яч для гольфу, який наповнюється інформацією того стажера, який відповідальний за процес. Тобто, це інформація Віткоффа через Венса.
➡️ Трамп не заглиблюється і не буде заглиблюватись у ситуацію, процеси, перебіги. Він вважає себе вищим за це. Є стажер-Віткофф — він відповідає. Досягне успіху – це Трамп. Провалиться – це Віткофф, який буде звільнений. Замінений, скоріш за все, на Рубіо і Келлога.
Але це процес. Час. Визрівання ситуації. Як — доволі довго пояснювати. Але Віткоффа чекають неочікуваності, хоч ми й будемо вимушені пройти через додаткове коло пекла.
Рекомендую одягнути захисну шапочку з фольги, щоб захистись від медіамаразму. Але найпростіший захист все це пережити: детокс та концентрація на важливому — родина, країна та ЗСУ. Бережіть себе.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Я готував узагальнювальний матеріал про Словаччину та цікаві моменти щодо Чехії, але бачу потребу зараз у зовсім іншому.
➡️ Видихайте. Багато хто від початку року затамував подих в очікуванні, що буде від того, що реалізовуватиме Білий дім: від 24 годин, 30 днів, 100 днів, «наступні тижні покажуть» до «це не я починав взагалі-то».
Таке зміщення риторики демонструє не тільки, що слова Білого дому вартують не більше м’ячика для гольфу, який булькнув десь в озеро, але й те, що Білий дім зустрічається з реальністю міжнародних відносин, які ставлять шлагбаум.
Що хапатися за серце від кожної заяви Віткоффа? Ви досі не зрозуміли, хто це? Людина без принципів, цінність якої лише одна — прибуток.
Державний і бізнес-менеджмент можуть здатись багатьом схожими, але це різні галузі. Професійність людини визначається не в розумінні загального, а в розумінні глибинного, деталей професії.
➡️ У Віткоффа відсутнє глибинне розуміння міжнародних та державних процесів. Він проводить процес на основі «бізнес-досвіду», вважаючи, що може у всьому використати його за основу. Але міждержавні відносини й відносини корпорацій хоч десь на 70% схожі, але професійність і результативність визначає вміння бачити, аналізувати та використовувати ці 30%.
⏩ Не знаю, як Вам, але мені доволі чітко помітно, що Віткофф зі штанів вистрибує, щоб переконати решту (особливо Трампа), що він вже на межі успіху «ось-ось». Тільки «його успіх» все зміщується і зміщується на тижні й вже кудись за 100 днів, підставляючи боса під постійну, дратівливу критику.
Чим сильніше Віткофф намагається переконати в успішності своїх дій, тим у глибшу яму він впаде, коли настане час. Час, коли ініціатива в Білому домі буде перехоплена іншою групою впливу.
💬 Думаю, частина з вас бачила статтю WSJ про нарощування напруги між Рубіо та Келлогом з Віткоффом. Рубіо та Келлог саме бачать відновлення своїх позицій в адміністрації Білого дому через перехоплення ініціативи в рамках українського треку. Вони очікують провалу Віткоффа, можливо, й сприяють провалу.
🇺🇸 Щодо Трампа — це пенсіонер, який хоче грати в гольф та згадувати молодість зі свого реаліті-шоу «The Apprentice». Він і зараз живе ніби в пародії на це шоу, керуючись залишками бізнес-інстинктів.
У всесвіті цього шоу він не відповідає ні за що. Він дає тільки команди та доручення, де успіхи — це його частина, а провали неможливі, бо є фраза "You're fired!".
Не виконає Віткофф доручення, то у Трама немає друзів. Є тільки він сам і фраза "You're fired!". Він вважає себе НАД усіма. Він бос, а весь Всесвіт — це «стажери». Чи думаєте, він жартував, коли називав себе посланцем Бога?
Віткофф — не виняток. Ніхто — не виняток перед фразою "You're fired!".
🔄 Але також Трамп — це порожній м’яч для гольфу, який наповнюється інформацією того стажера, який відповідальний за процес. Тобто, це інформація Віткоффа через Венса.
➡️ Трамп не заглиблюється і не буде заглиблюватись у ситуацію, процеси, перебіги. Він вважає себе вищим за це. Є стажер-Віткофф — він відповідає. Досягне успіху – це Трамп. Провалиться – це Віткофф, який буде звільнений. Замінений, скоріш за все, на Рубіо і Келлога.
Але це процес. Час. Визрівання ситуації. Як — доволі довго пояснювати. Але Віткоффа чекають неочікуваності, хоч ми й будемо вимушені пройти через додаткове коло пекла.
Рекомендую одягнути захисну шапочку з фольги, щоб захистись від медіамаразму. Але найпростіший захист все це пережити: детокс та концентрація на важливому — родина, країна та ЗСУ. Бережіть себе.
Resurgam ➰ Приєднуйся
13.04.202511:40
🇺🇸 Що криється за відмовою Трампа взяти участь у саміті G-20
💬 Попри те, що значна частина аналітиків виправдовує «європейську» поведінку США необхідністю зосередити розпорошені сили для протистояння з Китаєм — мовляв, це стратегія, продуманий задум — насправді це виглядає радше як виправдання. Адже на практиці маємо або цілковито провальну стратегію, або взагалі її відсутність.
Декілька моментів:
▶️ Втрата союзних зв’язків.
Для ефективного протистояння з Китаєм США мають опиратися на союзників. Найбільш природні союзники — це країни НАТО (переважно Європа), Японія та Південна Корея. Однак своєю міжнародною поведінкою США нині роблять для поширення антиамериканської риторики у світі більше, ніж будь-яка китайська пропаганда могла б зробити.
➡️ Фактично, американці в Європі вже наблизились до повторення «південноамериканського провалу» минулого століття, коли задля короткострокових інтересів Вашингтон підтримував південноамериканські військові хунти (зокрема, у Бразилії). Так, тоді США отримали певні вигоди, але стратегічно це обернулося тим, що уже понад півстоліття США мають там один із найнижчих рівнів довіри.
▶️ Зближення Китаю 🇨🇳 та московії.
➡️ У Вашингтоні досі вірять в безперспективну стратегію: мовляв, поступками путіну щодо України та Європи можна буде відтягнути того від Китаю.
Але все стало з точністю до навпаки. З початком торговельної війни Китай перестав просто спостерігати і почав діяти: посилювати тиск на москву та водночас активізовувати співпрацю з нею.
Це ще більше знижує й без того мізерну ймовірність успіху ілюзорної стратегії Білого дому.
▶️ Втрата авторитету.
Якщо навіть залишити осторонь втрату авторитету через антипартнерську риторику, то «торгова війна» вже виявилася для Білого дому провальною.
➡️ Трамп може скільки завгодно вигадувати публічно, хто його «цілує в дупу», або брехати про «90+ угод за 90 днів», але реальність така: США фактично програли торгову війну з Китаєм, навіть не розпочавши, бо першими пішли на поступки — не витримали ні зовнішнього, ні внутрішнього тиску.
Наслідки цього красномовні:
⏩ США недооцінили рішучість Пекіна. Готовність йти до кінця й тримати удар. Це значно підвищить авторитет Китаю в Азії.
⏩ Вашингтон підштовхнув власних союзників до активнішого діалогу з Пекіном. Так, торгові представники Японії та Південної Кореї спочатку зустрілися з китайськими колегами, а вже потім — з американськими.
Іронічно, але питання про те, хто кого «цілував в дупу», залишається відкритим.
🇯🇵 Японці продемонстрували, що прагнуть мирного врегулювання, однак можуть легко створити «ідеальний шторм», скинувши цінні папери США.
У Європі ж, де скептицизм до Китаю системно посилювався через його підтримку москви, дії Вашингтона фактично зупинили цей процес. На тлі американської торгової війни Брюссель був змушений активізувати комунікацію з Пекіном.
➡️ Наприклад, уряд Санчеса з Іспанії вже встиг укласти нові торговельні угоди з Пекіном.
І, як вишенька на торті, — відмова Вашингтона брати участь у саміті G-20 в ПАР.
Можна по-різному ставитися до таких заходів, але залишати міжнародну трибуну Китаю — доволі цікава «стратегія» для тих, хто хоче стримувати Пекін. Це виглядає максимально нелогічно — особливо після поразки в торговельній війні.
Білий дім може скільки завгодно говорити, що таким чином підтримує «білих фермерів», але суть — в іншому.
⏩ У Вашингтоні розуміють: поява Трампа на саміті перетвориться на добивання американського авторитету — і за початок невдалої торгової війни, і за фактичний програш, який звісно американці не визнають.
🔄 Трамп боїться, що його брехня для внутрішнього споживача — зокрема й про те, як «інші країни його цілують у дупу» — розсиплеться на фоні критики, яку колективно дозволять собі ці самі країни на G-20.
Бо там вже не буде Венса, який переведе увагу на питання «де костюм?», і не буде Левітт, яка на всі гострі відповість жартами або кліпанням очей.
Інакше, окрім страху, пояснити відмову від участі в заході, де саме США могли б вільно працювати над своїми фантазіями «90 угод за 90 днів» — неможливо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Попри те, що значна частина аналітиків виправдовує «європейську» поведінку США необхідністю зосередити розпорошені сили для протистояння з Китаєм — мовляв, це стратегія, продуманий задум — насправді це виглядає радше як виправдання. Адже на практиці маємо або цілковито провальну стратегію, або взагалі її відсутність.
Декілька моментів:
▶️ Втрата союзних зв’язків.
Для ефективного протистояння з Китаєм США мають опиратися на союзників. Найбільш природні союзники — це країни НАТО (переважно Європа), Японія та Південна Корея. Однак своєю міжнародною поведінкою США нині роблять для поширення антиамериканської риторики у світі більше, ніж будь-яка китайська пропаганда могла б зробити.
➡️ Фактично, американці в Європі вже наблизились до повторення «південноамериканського провалу» минулого століття, коли задля короткострокових інтересів Вашингтон підтримував південноамериканські військові хунти (зокрема, у Бразилії). Так, тоді США отримали певні вигоди, але стратегічно це обернулося тим, що уже понад півстоліття США мають там один із найнижчих рівнів довіри.
▶️ Зближення Китаю 🇨🇳 та московії.
➡️ У Вашингтоні досі вірять в безперспективну стратегію: мовляв, поступками путіну щодо України та Європи можна буде відтягнути того від Китаю.
Але все стало з точністю до навпаки. З початком торговельної війни Китай перестав просто спостерігати і почав діяти: посилювати тиск на москву та водночас активізовувати співпрацю з нею.
Це ще більше знижує й без того мізерну ймовірність успіху ілюзорної стратегії Білого дому.
▶️ Втрата авторитету.
Якщо навіть залишити осторонь втрату авторитету через антипартнерську риторику, то «торгова війна» вже виявилася для Білого дому провальною.
➡️ Трамп може скільки завгодно вигадувати публічно, хто його «цілує в дупу», або брехати про «90+ угод за 90 днів», але реальність така: США фактично програли торгову війну з Китаєм, навіть не розпочавши, бо першими пішли на поступки — не витримали ні зовнішнього, ні внутрішнього тиску.
Наслідки цього красномовні:
⏩ США недооцінили рішучість Пекіна. Готовність йти до кінця й тримати удар. Це значно підвищить авторитет Китаю в Азії.
⏩ Вашингтон підштовхнув власних союзників до активнішого діалогу з Пекіном. Так, торгові представники Японії та Південної Кореї спочатку зустрілися з китайськими колегами, а вже потім — з американськими.
Іронічно, але питання про те, хто кого «цілував в дупу», залишається відкритим.
🇯🇵 Японці продемонстрували, що прагнуть мирного врегулювання, однак можуть легко створити «ідеальний шторм», скинувши цінні папери США.
У Європі ж, де скептицизм до Китаю системно посилювався через його підтримку москви, дії Вашингтона фактично зупинили цей процес. На тлі американської торгової війни Брюссель був змушений активізувати комунікацію з Пекіном.
➡️ Наприклад, уряд Санчеса з Іспанії вже встиг укласти нові торговельні угоди з Пекіном.
І, як вишенька на торті, — відмова Вашингтона брати участь у саміті G-20 в ПАР.
Можна по-різному ставитися до таких заходів, але залишати міжнародну трибуну Китаю — доволі цікава «стратегія» для тих, хто хоче стримувати Пекін. Це виглядає максимально нелогічно — особливо після поразки в торговельній війні.
Білий дім може скільки завгодно говорити, що таким чином підтримує «білих фермерів», але суть — в іншому.
⏩ У Вашингтоні розуміють: поява Трампа на саміті перетвориться на добивання американського авторитету — і за початок невдалої торгової війни, і за фактичний програш, який звісно американці не визнають.
🔄 Трамп боїться, що його брехня для внутрішнього споживача — зокрема й про те, як «інші країни його цілують у дупу» — розсиплеться на фоні критики, яку колективно дозволять собі ці самі країни на G-20.
Бо там вже не буде Венса, який переведе увагу на питання «де костюм?», і не буде Левітт, яка на всі гострі відповість жартами або кліпанням очей.
Інакше, окрім страху, пояснити відмову від участі в заході, де саме США могли б вільно працювати над своїми фантазіями «90 угод за 90 днів» — неможливо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
24.04.202516:33
➡️ Запрошую спільноту до перегляду нового випуску на YouTube 🎞: «Як Московія підриває європейську безпеку?»
💬 «Застосування прямої сили — останній етап гібридної війни, коли всі попередні умови забезпечені невійськовими методами впливу», — так кажуть наукові доробки начальника Генерального штабу московії Герасимова.
⏩ Втручання у вибори, теракти, диверсії, поширення дезінформації, підкуп місцевих політиків — давно стали невід’ємною складовою гібридних війн, які веде московія проти Європи та цивілізованого світу.
Може здатися, що використання невійськових методів є певним свідченням того, що у Кремля немає наміру застосовувати прямі військові інструменти, і, в принципі, до цього можна призвичаїтись.
Але це не так.
➡️ Гібридні, непрямі методи москва використовує лише для одного — підготувати майбутнє поле бою під сприятливі умови для себе.
🔄 І коли складуться загалом сприятливі обставини — рано чи пізно — вона приступить до виконання фінального етапу: застосування прямої військової сили.
🔗 Це чітко прописано в роботах московських стратегів. В Європі готуються до потенційного конфлікту з московією, але зміст у тому, що москва вже веде цю війну.
➡️ Тож сьогодні поговоримо про «невидимий фронт Кремля проти Європи та України»: від історичних прикладів до сучасних операцій, їхнього змісту та значення.
Запрошую до перегляду ⤵️
——————————————————
Дивитись ➡️ https://youtu.be/e_vbBw4MsB4
——————————————————
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 «Застосування прямої сили — останній етап гібридної війни, коли всі попередні умови забезпечені невійськовими методами впливу», — так кажуть наукові доробки начальника Генерального штабу московії Герасимова.
⏩ Втручання у вибори, теракти, диверсії, поширення дезінформації, підкуп місцевих політиків — давно стали невід’ємною складовою гібридних війн, які веде московія проти Європи та цивілізованого світу.
Може здатися, що використання невійськових методів є певним свідченням того, що у Кремля немає наміру застосовувати прямі військові інструменти, і, в принципі, до цього можна призвичаїтись.
Але це не так.
➡️ Гібридні, непрямі методи москва використовує лише для одного — підготувати майбутнє поле бою під сприятливі умови для себе.
🔄 І коли складуться загалом сприятливі обставини — рано чи пізно — вона приступить до виконання фінального етапу: застосування прямої військової сили.
🔗 Це чітко прописано в роботах московських стратегів. В Європі готуються до потенційного конфлікту з московією, але зміст у тому, що москва вже веде цю війну.
➡️ Тож сьогодні поговоримо про «невидимий фронт Кремля проти Європи та України»: від історичних прикладів до сучасних операцій, їхнього змісту та значення.
Запрошую до перегляду ⤵️
——————————————————
Дивитись ➡️ https://youtu.be/e_vbBw4MsB4
——————————————————
Resurgam ➰ Приєднуйся
23.04.202509:48
🇺🇸 Перемовини, що не відбулись: як Білий дім створив собі проблеми (Частина перша 1/2)
💬 Одним із класичних інструментів зовнішньополітичної комунікації США є "інформаційні зливи" у ЗМІ. Через медіа американська влада передає сигнали іншим країнам, часто у непрямий спосіб — або коли не може зробити офіційну заяву, або коли хоче "протестувати" реакцію. США давно мають розгалужену мережу медійних каналів у цільових державах і добре розуміють, що їхні сигнали будуть помічені. А глобальна присутність провідних американських медіа дозволяє транслювати меседжі навіть без виходу за межі країни.
Таку тактику часто використовують, коли:
🛑Офіційна позиція США може нашкодити іміджу держави;
🛑Є бажання здійснити тиск без прямого втручання;
🛑Потрібно перевірити реакцію партнера на пропозицію, яка виглядає "ненормально".
➡️ Такі дії іноді межують із втручанням у внутрішні справи інших країн, шантажем або зразками неетичної поведінки на міжнародній арені.
🇺🇦 Український контекст: інформаційний тиск перед перемовинами
➡️ Остання хвиля інформаційних вкидів щодо України — від слів про "втому США" до обговорення юридичного визнання Криму — стала очевидним прикладом такої медіадипломатії. Це був сигнал тиску на Київ напередодні сьогоднішньої зустрічі в Лондоні.
Однак такі "перемовини", фактично, втрачають сенс, бо європейсько-українська дипломатія продемонструвала чітку позицію:
⏩ Або всі ініціативи виводяться в офіційне поле, з прозорістю перед громадянами країн Європи та України.
⏩ Або ж існують межі, за які не буде допущено жодного дискурсу попри забаганки Білого дому.
США, усвідомлюючи провокативність своїх ідей, не хочуть озвучувати їх відкрито, щоб не втратити залишки морального авторитету у світі (переважно в Європі). Тому Білий дім власні бажання й намагався замаскувати як результат колективного обговорення у Лондоні, а не суто політика США.
➡️ І через ЗМІ, неофіційні зустрічі, чутки та демонстрації "втоми" підготовлювали собі ґрунт для зустрічі в Лондоні. Так американці намагаються використати власну вагу, але тільки проти Європи та України як найпростішого варіанту, а не проти московії, що потребує довготривалої роботи з відповідними ризиками, але дало б довготривалий та стабільний результат.
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Одним із класичних інструментів зовнішньополітичної комунікації США є "інформаційні зливи" у ЗМІ. Через медіа американська влада передає сигнали іншим країнам, часто у непрямий спосіб — або коли не може зробити офіційну заяву, або коли хоче "протестувати" реакцію. США давно мають розгалужену мережу медійних каналів у цільових державах і добре розуміють, що їхні сигнали будуть помічені. А глобальна присутність провідних американських медіа дозволяє транслювати меседжі навіть без виходу за межі країни.
Таку тактику часто використовують, коли:
🛑Офіційна позиція США може нашкодити іміджу держави;
🛑Є бажання здійснити тиск без прямого втручання;
🛑Потрібно перевірити реакцію партнера на пропозицію, яка виглядає "ненормально".
➡️ Такі дії іноді межують із втручанням у внутрішні справи інших країн, шантажем або зразками неетичної поведінки на міжнародній арені.
🇺🇦 Український контекст: інформаційний тиск перед перемовинами
➡️ Остання хвиля інформаційних вкидів щодо України — від слів про "втому США" до обговорення юридичного визнання Криму — стала очевидним прикладом такої медіадипломатії. Це був сигнал тиску на Київ напередодні сьогоднішньої зустрічі в Лондоні.
Однак такі "перемовини", фактично, втрачають сенс, бо європейсько-українська дипломатія продемонструвала чітку позицію:
⏩ Або всі ініціативи виводяться в офіційне поле, з прозорістю перед громадянами країн Європи та України.
⏩ Або ж існують межі, за які не буде допущено жодного дискурсу попри забаганки Білого дому.
США, усвідомлюючи провокативність своїх ідей, не хочуть озвучувати їх відкрито, щоб не втратити залишки морального авторитету у світі (переважно в Європі). Тому Білий дім власні бажання й намагався замаскувати як результат колективного обговорення у Лондоні, а не суто політика США.
➡️ І через ЗМІ, неофіційні зустрічі, чутки та демонстрації "втоми" підготовлювали собі ґрунт для зустрічі в Лондоні. Так американці намагаються використати власну вагу, але тільки проти Європи та України як найпростішого варіанту, а не проти московії, що потребує довготривалої роботи з відповідними ризиками, але дало б довготривалий та стабільний результат.
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
18.04.202510:35
🇺🇸 Про професійність американських «посередників»
До речі, цікава деталь.
➡️ Дивився нещодавно інтерв’ю Віткоффа, а потім читав кілька матеріалів — і з'ясувалося дещо показове: головний перемовник навіть не знає «предмета перемовин».
Одне з ключових питань — території, але у Віткоффа немає елементарного розуміння ані того, як ці території називаються, ані того, хто і наскільки їх контролює.
Для нього стало справжнім відкриттям (схоже, він справді не знав), що: москва не контролює обласні центри Херсонської та Запорізької областей.
Попри це, він проводив перемовини на основі московських рамок, ніби ці території вже повністю під контролем московії, і лишилося тільки домовитися про їх «визнання» та статус. І далі — робити бізнес, що, власне, найбільше цікавить Віткоффа.
Проводити перемовини, не вивчивши предмету і контексту, — це дуже яскравий показник рівня «американських посередників» і рівня того, хто таких перемовників делегує на перемовини.
➡️ І ця ситуація лише вкотре доводить, наскільки важливо вести інформаційну протидію і наскільки небезпечно, коли міжнародні представники оперують міфами замість фактів.
Адже, думаю, Віткофф — далеко не єдиний такий.
Resurgam ➰ Приєднуйся
До речі, цікава деталь.
➡️ Дивився нещодавно інтерв’ю Віткоффа, а потім читав кілька матеріалів — і з'ясувалося дещо показове: головний перемовник навіть не знає «предмета перемовин».
Одне з ключових питань — території, але у Віткоффа немає елементарного розуміння ані того, як ці території називаються, ані того, хто і наскільки їх контролює.
Для нього стало справжнім відкриттям (схоже, він справді не знав), що: москва не контролює обласні центри Херсонської та Запорізької областей.
Попри це, він проводив перемовини на основі московських рамок, ніби ці території вже повністю під контролем московії, і лишилося тільки домовитися про їх «визнання» та статус. І далі — робити бізнес, що, власне, найбільше цікавить Віткоффа.
Проводити перемовини, не вивчивши предмету і контексту, — це дуже яскравий показник рівня «американських посередників» і рівня того, хто таких перемовників делегує на перемовини.
➡️ І ця ситуація лише вкотре доводить, наскільки важливо вести інформаційну протидію і наскільки небезпечно, коли міжнародні представники оперують міфами замість фактів.
Адже, думаю, Віткофф — далеко не єдиний такий.
Resurgam ➰ Приєднуйся
16.04.202514:16
🇸🇰 Чим завершилась історія з урядовою кризою в Словаччині й що буде далі?
У листопаді 2024 року в окремому дописі я зазначав, що у 2025 Фіцо буде мати два етапи урядової кризи:
🛑Лютий-березень — викликаний повстаннями в союзних партіях SNS та Hlas.
🛑Вересень-жовтень під час прийняття бюджету на наступний рік, коли, за бюджетним правилом та через відповідне перевищення боргу, прем’єр Фіцо буде вимушений винести на голосування питання «довіри до прем’єра».
Першу потенційну кризу Фіцо пережив.
➡️ Спочатку фактично перекупивши одного з гласівських повстанців — Яна Малатінца — за посаду та фінансування його «округу». Це виграло для Фіцо час тиснути на решту повстанців та вести перемовини з SNS та Hlas.
➡️ Потім таки SNS та Hlas погодились віддати повстанцям з власних партій, з якими домовлявся Фіцо, по одному урядовому кріслу. А далі, за різною інформацією, через тиск та компромат (були такі повідомлення) інші гласівські повстанці, такі як Ференчак та Мігаль, зрештою також були придушені.
Але казати, що перша криза пройшла безслідно — не можна.
➡️ По-перше, Фіцо продемонстрував, що його можна шантажувати, а на всіх міністерських посад в уряді не вистачить.
➡️ По-друге, уряд продовжує залишатись крихким через внутрішні конфлікти та неприязнь як мінімум між SNS (Данко) та Hlas (Ешток).
➡️ По-третє, нестабільність уряду та постійні скандали викликали велике падіння рейтингу.
➡️ Так SNS Данко має менше 1,9% і взагалі не долає 5% бар’єр.
Пропрезидентська партія Hlas опустилась ще на сходинку нижче — і з 8, 5% посідає лише четверте місце.
🔗 При цьому партія після парламентських виборів мала 15% підтримки, а засновник Hlas Пеллегріні й досі вважається найпопулярнішим політиком Словаччини.
SMER Фіцо все більше продовжує відставати від проєвропейської «Прогресивної Словаччини», маючи вже менше ніж 20%, тоді як «Прогресивна Словаччина» має вже — 23,2%.
➡️ Тож, окрім того, що у вересні-жовтні уряд Фіцо чекає турбулентний режим, де одне голосування може зламати всю коаліцію.
Також союзники Фіцо, як партія Hlas, можуть прийти до рішення, що дострокові вибори та перезавантаження парламенту буде меншим злом, ніж поступове та неухильне сповзання партії нижче 5% бар’єру.
➡️ Тож, як і казав на початку року, через цілу низку факторів я залишаю високий відсоток ймовірності дострокових виборів у Словаччині цього року.
До речі, поїздка Фіцо до путіна на 9 травня може стати ще одним каталізатором нестабільності — не тільки через критику Брюсселя та очікувані протести, а й через те, що скандали Фіцо продовжать відштовхувати від коаліційної партії Hlas помірковано проєвропейського виборця, знижуючи рейтинг тих до критичних 5%, а, отже, — провокуючи сам «Hlas» на відчайдушні кроки для збереження свого парламентського статусу.
Resurgam ➰ Приєднуйся
У листопаді 2024 року в окремому дописі я зазначав, що у 2025 Фіцо буде мати два етапи урядової кризи:
🛑Лютий-березень — викликаний повстаннями в союзних партіях SNS та Hlas.
🛑Вересень-жовтень під час прийняття бюджету на наступний рік, коли, за бюджетним правилом та через відповідне перевищення боргу, прем’єр Фіцо буде вимушений винести на голосування питання «довіри до прем’єра».
Першу потенційну кризу Фіцо пережив.
➡️ Спочатку фактично перекупивши одного з гласівських повстанців — Яна Малатінца — за посаду та фінансування його «округу». Це виграло для Фіцо час тиснути на решту повстанців та вести перемовини з SNS та Hlas.
➡️ Потім таки SNS та Hlas погодились віддати повстанцям з власних партій, з якими домовлявся Фіцо, по одному урядовому кріслу. А далі, за різною інформацією, через тиск та компромат (були такі повідомлення) інші гласівські повстанці, такі як Ференчак та Мігаль, зрештою також були придушені.
Але казати, що перша криза пройшла безслідно — не можна.
➡️ По-перше, Фіцо продемонстрував, що його можна шантажувати, а на всіх міністерських посад в уряді не вистачить.
➡️ По-друге, уряд продовжує залишатись крихким через внутрішні конфлікти та неприязнь як мінімум між SNS (Данко) та Hlas (Ешток).
➡️ По-третє, нестабільність уряду та постійні скандали викликали велике падіння рейтингу.
➡️ Так SNS Данко має менше 1,9% і взагалі не долає 5% бар’єр.
Пропрезидентська партія Hlas опустилась ще на сходинку нижче — і з 8, 5% посідає лише четверте місце.
🔗 При цьому партія після парламентських виборів мала 15% підтримки, а засновник Hlas Пеллегріні й досі вважається найпопулярнішим політиком Словаччини.
SMER Фіцо все більше продовжує відставати від проєвропейської «Прогресивної Словаччини», маючи вже менше ніж 20%, тоді як «Прогресивна Словаччина» має вже — 23,2%.
➡️ Тож, окрім того, що у вересні-жовтні уряд Фіцо чекає турбулентний режим, де одне голосування може зламати всю коаліцію.
Також союзники Фіцо, як партія Hlas, можуть прийти до рішення, що дострокові вибори та перезавантаження парламенту буде меншим злом, ніж поступове та неухильне сповзання партії нижче 5% бар’єру.
➡️ Тож, як і казав на початку року, через цілу низку факторів я залишаю високий відсоток ймовірності дострокових виборів у Словаччині цього року.
До речі, поїздка Фіцо до путіна на 9 травня може стати ще одним каталізатором нестабільності — не тільки через критику Брюсселя та очікувані протести, а й через те, що скандали Фіцо продовжать відштовхувати від коаліційної партії Hlas помірковано проєвропейського виборця, знижуючи рейтинг тих до критичних 5%, а, отже, — провокуючи сам «Hlas» на відчайдушні кроки для збереження свого парламентського статусу.
Resurgam ➰ Приєднуйся
15.04.202509:21
🇮🇷 Питання, які могли виникнути щодо ірану після мого попереднього допису
▶️ 1. Якщо іран хоче збалансувати позицію Європою замість московії, то чому голова МЗС ірану їде в москву?
➡️ Ймовірно, однією з вимог США у рамках потенційної угоди є передача Тегераном збагаченого урану третій країні (московії), і це питання буде обговорюватися під час другого раунду перемовин.
💬 Водночас, The Guardian пише, що іран відмовиться передавати збагачений уран і вимагає, щоб він залишився в країні під контролем моніторингової групи ООН. Власне, поїздка міністра Арагчі до москви пов’язана саме з цим процесом.
▶️ 2. Чому вважаєте, що Іран обирає місце зустрічі попри статтю Axios?
Стаття Axios базується на анонімному джерелі.
➡️ Натомість сьогодні Iran International, наприклад, повідомляє, що місцем проведення другого туру перемовин, замість Риму, Тегеран знову обрав Маскат через позицію Італії.
Цю інформацію першими підтвердили в МЗС ірану, що свідчить про те, що місце зараз погоджують саме іранці.
🗣 «Було вирішено, що Маскат продовжить приймати другий раунд перемовин», — заявив представник МЗС ірану Ісмаїл Багаї менш ніж за дві години після того, як було погоджено Рим.
➡️ Іран справді хотів провести перемовини в Римі, але на території посольства Оману.
➡️ Італійці, з незрозумілих причин, виступили проти того, щоб другим модератором процесу було посольство Оману.
➡️ Тегеран не погодився з позицією Італії щодо виключення Оману з процесу, тому намагається повернути перемовини до Маскату. Чи це остаточне рішення — наразі незрозуміло.
▶️ 3. Чому ви вважаєте, що іран шукає комунікації з Європою?
Окрім того, що було вказано в попередніх дописах, зараз є ще одне. Іран намагається налагодити комунікацію з Європою, аби уникнути санкцій. Ситуація досить показова.
💬 Іранська газета Tehran Times пише, що Іран звернувся до США, щоб Вашингтон вплинув на Німеччину, Велику Британію та Францію, аби ті не вводили санкції після 18 жовтня, коли спливає термін ядерної угоди 2015 року, яку європейці вважають чинною.
🔗 Згідно з домовленостями, після 18 жовтня, якщо не буде нової угоди, європейські країни протягом 30 днів запустять процес відновлення раніше призупинених санкцій.
➡️ Тобто, щоб уникнути санкцій, нова ядерна угода має включати країни Європи, які брали участь у попередній угоді.
Наразі ж процес обмежується трикутником США — московія — іран. Іранський ексдипломат Хоссейн Алізаде підтверджує, що американці (Віткофф) активно залучають московію в процес: «Вашингтон надає особливого значення присутності москви», — зазначає іранський експерт.
➡️ Варто поставити запитання:
❓ «Чому іран просить свого ворога допомогти із санкціями, які можуть накласти європейські країни?»
➡️ Це своєрідна легалізація участі Європи в переговорному процесі. Іран вибудовує позицію перед США: або домовляйтеся безпосередньо з європейцями (що малоймовірно), або залучайте когось із групи Франція — Велика Британія — Німеччина.
Не варто сприймати цей процес надто лінійно за принципом «якщо ми з тими — значить, не з цими».
Такі ситуації багатовекторні⤵️
Іран усвідомлює, що США та московія можуть разом його «роздягти» за аналогією з Будапештським меморандумом 2.0 (віддай усе — не отримай нічого, навіть послаблення санкцій).
➡️ Однак через низку причин іранці не хочуть, аби з процесу було виключено Оман, на чому наполягає Італія, мабуть, прагнучи самостійно посилити свій вплив на рівні Франції, Німеччини та Великої Британії та задовольнити Венса, який прибуде в Рим.
При цьому в іншій частині Європи нову ядерну угоду розглядають як продовження (оновлення) старої, в якій повинні брати участь лише ті самі країни, що й раніше.
А це вже не влаштовує іран. Іранці прагнуть долучити до процесу якомога більше міжнародних акторів — Китай, Оман та інших.
➡️ Іран хоче збільшити кількість учасників, щоб розмити тиск США, створивши потребу узгоджувати положення угоди з кожним.
Ця багатовекторність, за задумом ірану, дасть можливість або затягнути переговорний процес, або виторгувати для себе вигідні рішення шляхом послаблення позицій США.
Resurgam ➰ Приєднуйся
▶️ 1. Якщо іран хоче збалансувати позицію Європою замість московії, то чому голова МЗС ірану їде в москву?
➡️ Ймовірно, однією з вимог США у рамках потенційної угоди є передача Тегераном збагаченого урану третій країні (московії), і це питання буде обговорюватися під час другого раунду перемовин.
💬 Водночас, The Guardian пише, що іран відмовиться передавати збагачений уран і вимагає, щоб він залишився в країні під контролем моніторингової групи ООН. Власне, поїздка міністра Арагчі до москви пов’язана саме з цим процесом.
▶️ 2. Чому вважаєте, що Іран обирає місце зустрічі попри статтю Axios?
Стаття Axios базується на анонімному джерелі.
➡️ Натомість сьогодні Iran International, наприклад, повідомляє, що місцем проведення другого туру перемовин, замість Риму, Тегеран знову обрав Маскат через позицію Італії.
Цю інформацію першими підтвердили в МЗС ірану, що свідчить про те, що місце зараз погоджують саме іранці.
🗣 «Було вирішено, що Маскат продовжить приймати другий раунд перемовин», — заявив представник МЗС ірану Ісмаїл Багаї менш ніж за дві години після того, як було погоджено Рим.
➡️ Іран справді хотів провести перемовини в Римі, але на території посольства Оману.
➡️ Італійці, з незрозумілих причин, виступили проти того, щоб другим модератором процесу було посольство Оману.
➡️ Тегеран не погодився з позицією Італії щодо виключення Оману з процесу, тому намагається повернути перемовини до Маскату. Чи це остаточне рішення — наразі незрозуміло.
▶️ 3. Чому ви вважаєте, що іран шукає комунікації з Європою?
Окрім того, що було вказано в попередніх дописах, зараз є ще одне. Іран намагається налагодити комунікацію з Європою, аби уникнути санкцій. Ситуація досить показова.
💬 Іранська газета Tehran Times пише, що Іран звернувся до США, щоб Вашингтон вплинув на Німеччину, Велику Британію та Францію, аби ті не вводили санкції після 18 жовтня, коли спливає термін ядерної угоди 2015 року, яку європейці вважають чинною.
🔗 Згідно з домовленостями, після 18 жовтня, якщо не буде нової угоди, європейські країни протягом 30 днів запустять процес відновлення раніше призупинених санкцій.
➡️ Тобто, щоб уникнути санкцій, нова ядерна угода має включати країни Європи, які брали участь у попередній угоді.
Наразі ж процес обмежується трикутником США — московія — іран. Іранський ексдипломат Хоссейн Алізаде підтверджує, що американці (Віткофф) активно залучають московію в процес: «Вашингтон надає особливого значення присутності москви», — зазначає іранський експерт.
➡️ Варто поставити запитання:
❓ «Чому іран просить свого ворога допомогти із санкціями, які можуть накласти європейські країни?»
➡️ Це своєрідна легалізація участі Європи в переговорному процесі. Іран вибудовує позицію перед США: або домовляйтеся безпосередньо з європейцями (що малоймовірно), або залучайте когось із групи Франція — Велика Британія — Німеччина.
Не варто сприймати цей процес надто лінійно за принципом «якщо ми з тими — значить, не з цими».
Такі ситуації багатовекторні⤵️
Іран усвідомлює, що США та московія можуть разом його «роздягти» за аналогією з Будапештським меморандумом 2.0 (віддай усе — не отримай нічого, навіть послаблення санкцій).
➡️ Однак через низку причин іранці не хочуть, аби з процесу було виключено Оман, на чому наполягає Італія, мабуть, прагнучи самостійно посилити свій вплив на рівні Франції, Німеччини та Великої Британії та задовольнити Венса, який прибуде в Рим.
При цьому в іншій частині Європи нову ядерну угоду розглядають як продовження (оновлення) старої, в якій повинні брати участь лише ті самі країни, що й раніше.
А це вже не влаштовує іран. Іранці прагнуть долучити до процесу якомога більше міжнародних акторів — Китай, Оман та інших.
➡️ Іран хоче збільшити кількість учасників, щоб розмити тиск США, створивши потребу узгоджувати положення угоди з кожним.
Ця багатовекторність, за задумом ірану, дасть можливість або затягнути переговорний процес, або виторгувати для себе вигідні рішення шляхом послаблення позицій США.
Resurgam ➰ Приєднуйся
12.04.202511:51
Хто не вчить історії, приречений повторювати помилки: про хаотичні дії Віткоффа
💬 Ця фраза мені дуже подобається. Якщо в дитинстві подібне ти ще недостатньо сприймаєш через брак життєвого досвіду, то чим старше стаєш, тим частіше ловиш себе на думці «так це ж було вже».
Час, технології, актори, країни можуть змінюватися, але ситуації — дотичні. Можливо, тому, що політику роблять люди, а люди, точніше — людство, глибинно не змінюють моделі власної поведінки — що за часів Римської імперії, що в наші дні.
➡️ Коментувати щось саме про причини поведінки Віткоффа не має сенсу — тут усе зрозуміло: хто він і що він. Також зрозуміло, яку відповідь він отримає від Києва, бо ніхто при здоровому глузді передавати підконтрольні обласні центри, особливо такі як Херсон та Запоріжжя, не буде.
Для прикладу: місто Херсон – це плацдарм для московитів на правому березі Дніпра, з якого вони рано чи пізно неодмінно спробують зробити коридор до Одеси. Це відбудеться, якщо не за путіна, так за його правонаступників, які мають ту ж саму імперську культуру.
Але то — лірика. Повернімось до суті ⤵️
🔗 Я на початку року писав, що чим ближче 100 днів Трампа (кінець квітня), тим усе буде швидше закручуватись — особливо якщо не буде результату, якого очікує Трамп. А цього результату немає.
Зараз доволі яскраво простежується конфлікт груп у Білому домі. І зараз для групи, яка є ворожою до України, і яка відповідає за переговорний процес, годинник перед Трампом цокає.
➡️ Тому Віткофф дуже квапиться і, розуміючи, що неодмінно зіштовхнеться з публічною критикою, пропонує Трампу «Андрусівське сепаратне перемир’я». Перемир’я, яке фактично зруйнувало тоді українську козацьку державність, а дляполяків американців заклало-де підвалини втрати впливу, авторитету, дезорганізацію, що зрештою призвело-де до поділу Речі Посполитої остаточної втрати світових позицій США.
Але ж це, знову таки лірика.
Головне, що зараз має значення — це те, що Віткофф квапиться. Про причини квапливості можна вже полемізувати.
➡️ Щодо Келлога, то так — його слова перекрутили ЗМІ (цікаво, чи не навмисне — на фоні дій Віткоффа), але пан Келлог теж допустив вагомі помилки.
▶️ По-перше, щодо України не має бути використання термінів «зони». Слова мають глибинне значення. Україна — єдина, неподільна країна, тому в контексті розміщення європейських військ має використовуватись термін «територія розміщення», «територія розгортання», але точно не «зона», що свідомо чи несвідомо веде до аналогій з нацистською Німеччиною.
▶️ По-друге, трактувати миротворчий план має право Київ, Лондон, Париж чи Брюссель, але аж ніяк не Вашингтон, який до цього плану «з боку бантик». Не надає військ, не надає гарантій, не надає підтримки чи гарантій — навіть для Лондона та Парижа.
❓ Щоб я робив, якби в мене була така можливість?
➡️ Міжнародно проводив би історичні паралелі з заявами Віткоффа.. Ні, не для США — а для європейських партнерів. Демонстрував би, що українська державність вже проходила у своїй історії сепаратні договори — як Андрусівське перемир’я. І ми це пам’ятаємо. Це зрештою призвело до наслідків зникнення державності українців — як в політичному, так і в певному психологічному плані.
«Хочете повторити? Готові до наслідків? Думаю, ні», — звісно, ввічливо, але посил до Європи має бути такий. Нехай світ гуглить, що таке Андрусівське сепаратне перемир’я та Вічний мир. А Віткофф на цьому має зазнати всебічної критики — бо десь гілка вже хрустить.
➡️ Те, що чутно під Віткоффом хруст, підтверджує й те, що за 4 дні провести перемовини на найвищому рівні по Газі, Україні і ядерній програмі Ірану — це або ігнорування такої складової, як «необхідність підготовки», або гостра потреба дати результат хоч десь.
Зауважте, що Рубіо і Волтц не допомагають Віткоффу, а Держдеп ніби самоусунувся від своїх обов’язків — щоб дати можливість Віткоффу самостійно впасти з дерева, на яке він заліз в обхід субординації… Хрусь-хрусь.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Ця фраза мені дуже подобається. Якщо в дитинстві подібне ти ще недостатньо сприймаєш через брак життєвого досвіду, то чим старше стаєш, тим частіше ловиш себе на думці «так це ж було вже».
Час, технології, актори, країни можуть змінюватися, але ситуації — дотичні. Можливо, тому, що політику роблять люди, а люди, точніше — людство, глибинно не змінюють моделі власної поведінки — що за часів Римської імперії, що в наші дні.
➡️ Коментувати щось саме про причини поведінки Віткоффа не має сенсу — тут усе зрозуміло: хто він і що він. Також зрозуміло, яку відповідь він отримає від Києва, бо ніхто при здоровому глузді передавати підконтрольні обласні центри, особливо такі як Херсон та Запоріжжя, не буде.
Для прикладу: місто Херсон – це плацдарм для московитів на правому березі Дніпра, з якого вони рано чи пізно неодмінно спробують зробити коридор до Одеси. Це відбудеться, якщо не за путіна, так за його правонаступників, які мають ту ж саму імперську культуру.
Але то — лірика. Повернімось до суті ⤵️
🔗 Я на початку року писав, що чим ближче 100 днів Трампа (кінець квітня), тим усе буде швидше закручуватись — особливо якщо не буде результату, якого очікує Трамп. А цього результату немає.
Зараз доволі яскраво простежується конфлікт груп у Білому домі. І зараз для групи, яка є ворожою до України, і яка відповідає за переговорний процес, годинник перед Трампом цокає.
➡️ Тому Віткофф дуже квапиться і, розуміючи, що неодмінно зіштовхнеться з публічною критикою, пропонує Трампу «Андрусівське сепаратне перемир’я». Перемир’я, яке фактично зруйнувало тоді українську козацьку державність, а для
Але ж це, знову таки лірика.
Головне, що зараз має значення — це те, що Віткофф квапиться. Про причини квапливості можна вже полемізувати.
➡️ Щодо Келлога, то так — його слова перекрутили ЗМІ (цікаво, чи не навмисне — на фоні дій Віткоффа), але пан Келлог теж допустив вагомі помилки.
▶️ По-перше, щодо України не має бути використання термінів «зони». Слова мають глибинне значення. Україна — єдина, неподільна країна, тому в контексті розміщення європейських військ має використовуватись термін «територія розміщення», «територія розгортання», але точно не «зона», що свідомо чи несвідомо веде до аналогій з нацистською Німеччиною.
▶️ По-друге, трактувати миротворчий план має право Київ, Лондон, Париж чи Брюссель, але аж ніяк не Вашингтон, який до цього плану «з боку бантик». Не надає військ, не надає гарантій, не надає підтримки чи гарантій — навіть для Лондона та Парижа.
❓ Щоб я робив, якби в мене була така можливість?
➡️ Міжнародно проводив би історичні паралелі з заявами Віткоффа.. Ні, не для США — а для європейських партнерів. Демонстрував би, що українська державність вже проходила у своїй історії сепаратні договори — як Андрусівське перемир’я. І ми це пам’ятаємо. Це зрештою призвело до наслідків зникнення державності українців — як в політичному, так і в певному психологічному плані.
«Хочете повторити? Готові до наслідків? Думаю, ні», — звісно, ввічливо, але посил до Європи має бути такий. Нехай світ гуглить, що таке Андрусівське сепаратне перемир’я та Вічний мир. А Віткофф на цьому має зазнати всебічної критики — бо десь гілка вже хрустить.
➡️ Те, що чутно під Віткоффом хруст, підтверджує й те, що за 4 дні провести перемовини на найвищому рівні по Газі, Україні і ядерній програмі Ірану — це або ігнорування такої складової, як «необхідність підготовки», або гостра потреба дати результат хоч десь.
Зауважте, що Рубіо і Волтц не допомагають Віткоффу, а Держдеп ніби самоусунувся від своїх обов’язків — щоб дати можливість Віткоффу самостійно впасти з дерева, на яке він заліз в обхід субординації… Хрусь-хрусь.
Resurgam ➰ Приєднуйся
24.04.202509:38
Пентагон в скандалах: до чого можуть призвести нові провали Гегсета?
Минулого тижня в американській пресі почала з’являтися інформація, що Білий дім розпочав пошук кандидатів на заміну голови Пентагона Піта Гегсета. Того ж дня прессекретарка Білого дому Левітт спростувала це, заявивши: «Президент цілком довіряє Гегсету».
Ця заява свідчить, що Гегсету ще довіряють, але це не означає, що інформація про пошук заміни є неправдивою — про це говорять кілька цікавих фактів.
⏩ Згадайте скандал із Волтцем та Signal. Я тоді зауважив, що цікаво не те, що Волтц особливо не постраждав, а те, що основні наслідки чекають на Гегсета і Габбарт, які давали неправдиві свідчення перед Конгресом. Схоже, певна група сфокусувалася на усуненні саме Гегсета, і про це свідчить наступне.
Скандал із Волтцем майже вщух — принаймні для радника. Натомість увага переключилася на другий скандал — Signal, в якому фігурує вже сам Гегсет.
⏩ 21 квітня, за даними NYT і CNN, Піт Гегсет у приватному чаті Signal ділився секретною інформацією про військові операції США в Ємені з дружиною, братом, адвокатом та друзями. Цей чат, під назвою Defense Team Huddle, був створений ще до його призначення, але після цього Гегсет продовжував поширювати там закриту інформацію серед осіб без відповідного допуску.
↪️ Пентагон офіційно заперечив це, але дії свідчать про протилежне.
⏩ Вже наступного дня, 22 квітня, за інформацією The Times, працівники Пентагона отримали лист з попередженням про можливі перевірки на детекторі брехні. За офіційною версією — щоб виявити витоки інформації до преси. За неофіційною — щоб знайти, хто саме "зливає" інформацію про самого Гегсета.
Інші скандали також додають клопоту Пентагону:
➡️ Помічник Гегсета Джо Каспер розповідає на робочих нарадах про свої візити до стриптиз-клубів,
➡️ Cам Гегсет, за даними CBS, планує облаштувати в Пентагоні студію для зачісок і макіяжу. Офіційно це не заперечили, лише зазначили, що реконструкції для нового очільника — звична справа. Водночас Гегсет це спростовує.
⏩ Ще одне підтвердження скандалу з Signal — це реакція самого міністра:
«Яка велика несподіванка, що кілька саботажників були звільнені, і раптом з’явилась купа замовних статей від тих самих ЗМІ, які також поширювали дезінформацію проти Росії».
Але Гегсет намагається компенсувати скандали та критику демонстрацією лояльності до Трампа.
А ніщо так не подобається Трампу, як показова демонстрація сили.
Саме тому вчора Гегсет знову почав критикувати Європу. Попри слушність окремих зауважень, головна мета — продемонструвати Трампу, що він «свій хлопець», адже саме від нього залежить його подальша кар’єра. Ймовірно, скоро побачимо ще одну дію, яка "заводить" Трампа — атаки по хуситах із застосуванням багатомільйонної зброї.
Але це вже додаткова лірика.
💬 Найважливіше — з 20 по 23 квітня Гегсет опинився в центрі трьох скандалів, і відповів на це репресіями та погрозами працівникам. Паралельно він намагається переключити увагу ЗМІ на дії, які подобаються Трампу: чистка персоналу в Пентагоні за ознакою лояльності під приводом «оптимізації», критика Європи та демонстративні дороговартісні атаки на хуситів.
Та загалом у Гегсета серйозні проблеми на посаді. І навіть студія макіяжу біля конференцзали не приховає цього — це добре видно на обличчі міністра після кожного запитання про нові скандали.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Минулого тижня в американській пресі почала з’являтися інформація, що Білий дім розпочав пошук кандидатів на заміну голови Пентагона Піта Гегсета. Того ж дня прессекретарка Білого дому Левітт спростувала це, заявивши: «Президент цілком довіряє Гегсету».
Ця заява свідчить, що Гегсету ще довіряють, але це не означає, що інформація про пошук заміни є неправдивою — про це говорять кілька цікавих фактів.
⏩ Згадайте скандал із Волтцем та Signal. Я тоді зауважив, що цікаво не те, що Волтц особливо не постраждав, а те, що основні наслідки чекають на Гегсета і Габбарт, які давали неправдиві свідчення перед Конгресом. Схоже, певна група сфокусувалася на усуненні саме Гегсета, і про це свідчить наступне.
Скандал із Волтцем майже вщух — принаймні для радника. Натомість увага переключилася на другий скандал — Signal, в якому фігурує вже сам Гегсет.
⏩ 21 квітня, за даними NYT і CNN, Піт Гегсет у приватному чаті Signal ділився секретною інформацією про військові операції США в Ємені з дружиною, братом, адвокатом та друзями. Цей чат, під назвою Defense Team Huddle, був створений ще до його призначення, але після цього Гегсет продовжував поширювати там закриту інформацію серед осіб без відповідного допуску.
↪️ Пентагон офіційно заперечив це, але дії свідчать про протилежне.
⏩ Вже наступного дня, 22 квітня, за інформацією The Times, працівники Пентагона отримали лист з попередженням про можливі перевірки на детекторі брехні. За офіційною версією — щоб виявити витоки інформації до преси. За неофіційною — щоб знайти, хто саме "зливає" інформацію про самого Гегсета.
Інші скандали також додають клопоту Пентагону:
➡️ Помічник Гегсета Джо Каспер розповідає на робочих нарадах про свої візити до стриптиз-клубів,
➡️ Cам Гегсет, за даними CBS, планує облаштувати в Пентагоні студію для зачісок і макіяжу. Офіційно це не заперечили, лише зазначили, що реконструкції для нового очільника — звична справа. Водночас Гегсет це спростовує.
⏩ Ще одне підтвердження скандалу з Signal — це реакція самого міністра:
«Яка велика несподіванка, що кілька саботажників були звільнені, і раптом з’явилась купа замовних статей від тих самих ЗМІ, які також поширювали дезінформацію проти Росії».
Але Гегсет намагається компенсувати скандали та критику демонстрацією лояльності до Трампа.
А ніщо так не подобається Трампу, як показова демонстрація сили.
Саме тому вчора Гегсет знову почав критикувати Європу. Попри слушність окремих зауважень, головна мета — продемонструвати Трампу, що він «свій хлопець», адже саме від нього залежить його подальша кар’єра. Ймовірно, скоро побачимо ще одну дію, яка "заводить" Трампа — атаки по хуситах із застосуванням багатомільйонної зброї.
Але це вже додаткова лірика.
💬 Найважливіше — з 20 по 23 квітня Гегсет опинився в центрі трьох скандалів, і відповів на це репресіями та погрозами працівникам. Паралельно він намагається переключити увагу ЗМІ на дії, які подобаються Трампу: чистка персоналу в Пентагоні за ознакою лояльності під приводом «оптимізації», критика Європи та демонстративні дороговартісні атаки на хуситів.
Та загалом у Гегсета серйозні проблеми на посаді. І навіть студія макіяжу біля конференцзали не приховає цього — це добре видно на обличчі міністра після кожного запитання про нові скандали.
Resurgam ➰ Приєднуйся
21.04.202507:50
Криза почнеться з вугільної промисловості.
💬 Точніше, вона вже почалась з середини 2024 року, коли Китай ввів мита на московське вугілля та скоротив закупівлі. З 2024 року вугільна промисловість московії накопичує рекордні збитки.
➡️ У 2024 р. прибутки галузі скоротилися на 65%, а збитки зросли у 4,3 раза, що призвело до того, що 50% галузі стало збитковою. З торговою війною між США та Китаєм потреба в московському вугіллі буде ще зменшуватись, поглиблюючи кризу. А раніше накопичені фінансові резерви вугільної промисловості були використані минулого року. У Кемеровській області з 2025 року почались закриття шахт. Місцеві бюджети основних областей вугільних басейнів вже мають суттєві проблеми з наповненням дохідності та провели секвестри (скорочення).
При цьому Кремль не має вільних коштів, щоб відреагувати на кризу. А сильний рубль та низькі світові ціни на нафту, які нижче за бюджетне планування, навіть після подорожчання нафти в останній тиждень, зменшують заплановані доходи від продажу нафти на 27-30%.
▶️ Криза у вугільній промисловості перекинеться на залізницю.
Падіння експорту вугілля призвело до того, що 30% заброньованих об’ємів перевезень вугільною промисловістю не було реалізовано в першому кварталі 2025 року. Це призвело до зростання збитків самої залізниці та простою 295 тис. вагонів.
➡️ Через високу ключову ставку, паралельне падіння в будівництві та фактичне скасування іпотечного кредитування вже призвело до того, що обсяг нового будівництва знизився на 24% в першому кварталі 2025 р. Різке скорочення запуску нових будівництв зафіксовано у 43 регіонах московії: від падіння на 16.4% в Москві до 40% в інших регіонах, таких як Нижній Новгород.
➡️ Це, своєю чергою, не дозволяє залізниці компенсувати втрату у вугільних перевезеннях, навіть у разі зниження цін для збільшення перевезень. Просто немає «об’єму товарів для навантаження», а тому залізниця, щоб зменшити збитковість, буде підіймати тарифи. А це буде тиснути на прибутковість інших містких галузей.
До цього всього на залізницю тисне падіння імпорту, яке було зафіксоване з початком 2025 року.
🔄 Зниження прибутковості та дорожчання коштів провокує московський бізнес до запозичень та збільшення закредитованості бізнесу. Так, лише за перший квартал 2025 р. московський бізнес випустив облігації на 1,5 трлн рублів, а понад 3 трлн виплат мають повернути впродовж 2025 року, або перекредитуватись.
⏩ Загальний обсяг корпоративної заборгованості досяг рекордних 87,8 трлн рублів, що становить понад 70% від кредитного портфеля банків. На початку 2022 року корпоративна заборгованість була 41,5 трлн.
При цьому лише 21 з 70 трлн — це з цивільного сектору економіки (10.6 трлн — виробництво та 10.3 трлн — роздрібна торгівля), а решта — «стратегічні галузі», до яких відносять кредити на ВПК. Тобто це такі борги, які найчастіше не плануються повертати й існування яких фінансово для банків обслуговує цивільний сектор.
▶️ На обслуговування кредитів
➡️ Серія потенційних банкрутств у 2025 році призведе до тиску на банківську систему, оскільки зменшиться кількість бізнесів, які фактично обслуговували видані, непідкріплені кредити у секторі ВПК. Це призведе до кризи в банківському секторі та збільшенні умов для кредитування, що зробить важчим перекредитування і відповідно циклічно збільшить коло банкрутств.
➡️ Серія банкрутств призведе до зниження прибутковості у сфері послуг, особливо перевезень — як залізничних, так і автомобільних. Все це на фоні зменшення дохідності від нафтогазових доходів призведе до зменшення реальних доходів у ненафтогазовому секторі, збільшення розриву між запланованими доходами та видатками та поглиблення кризи.
При цьому московія буде приховувати будь-які проблеми до останнього — як з політичних причин, так і для того, щоб не викликати паніки, особливо в банківській сфері.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Точніше, вона вже почалась з середини 2024 року, коли Китай ввів мита на московське вугілля та скоротив закупівлі. З 2024 року вугільна промисловість московії накопичує рекордні збитки.
➡️ У 2024 р. прибутки галузі скоротилися на 65%, а збитки зросли у 4,3 раза, що призвело до того, що 50% галузі стало збитковою. З торговою війною між США та Китаєм потреба в московському вугіллі буде ще зменшуватись, поглиблюючи кризу. А раніше накопичені фінансові резерви вугільної промисловості були використані минулого року. У Кемеровській області з 2025 року почались закриття шахт. Місцеві бюджети основних областей вугільних басейнів вже мають суттєві проблеми з наповненням дохідності та провели секвестри (скорочення).
При цьому Кремль не має вільних коштів, щоб відреагувати на кризу. А сильний рубль та низькі світові ціни на нафту, які нижче за бюджетне планування, навіть після подорожчання нафти в останній тиждень, зменшують заплановані доходи від продажу нафти на 27-30%.
▶️ Криза у вугільній промисловості перекинеться на залізницю.
Падіння експорту вугілля призвело до того, що 30% заброньованих об’ємів перевезень вугільною промисловістю не було реалізовано в першому кварталі 2025 року. Це призвело до зростання збитків самої залізниці та простою 295 тис. вагонів.
➡️ Через високу ключову ставку, паралельне падіння в будівництві та фактичне скасування іпотечного кредитування вже призвело до того, що обсяг нового будівництва знизився на 24% в першому кварталі 2025 р. Різке скорочення запуску нових будівництв зафіксовано у 43 регіонах московії: від падіння на 16.4% в Москві до 40% в інших регіонах, таких як Нижній Новгород.
➡️ Це, своєю чергою, не дозволяє залізниці компенсувати втрату у вугільних перевезеннях, навіть у разі зниження цін для збільшення перевезень. Просто немає «об’єму товарів для навантаження», а тому залізниця, щоб зменшити збитковість, буде підіймати тарифи. А це буде тиснути на прибутковість інших містких галузей.
До цього всього на залізницю тисне падіння імпорту, яке було зафіксоване з початком 2025 року.
🔄 Зниження прибутковості та дорожчання коштів провокує московський бізнес до запозичень та збільшення закредитованості бізнесу. Так, лише за перший квартал 2025 р. московський бізнес випустив облігації на 1,5 трлн рублів, а понад 3 трлн виплат мають повернути впродовж 2025 року, або перекредитуватись.
⏩ Загальний обсяг корпоративної заборгованості досяг рекордних 87,8 трлн рублів, що становить понад 70% від кредитного портфеля банків. На початку 2022 року корпоративна заборгованість була 41,5 трлн.
При цьому лише 21 з 70 трлн — це з цивільного сектору економіки (10.6 трлн — виробництво та 10.3 трлн — роздрібна торгівля), а решта — «стратегічні галузі», до яких відносять кредити на ВПК. Тобто це такі борги, які найчастіше не плануються повертати й існування яких фінансово для банків обслуговує цивільний сектор.
▶️ На обслуговування кредитів
➡️ Серія потенційних банкрутств у 2025 році призведе до тиску на банківську систему, оскільки зменшиться кількість бізнесів, які фактично обслуговували видані, непідкріплені кредити у секторі ВПК. Це призведе до кризи в банківському секторі та збільшенні умов для кредитування, що зробить важчим перекредитування і відповідно циклічно збільшить коло банкрутств.
➡️ Серія банкрутств призведе до зниження прибутковості у сфері послуг, особливо перевезень — як залізничних, так і автомобільних. Все це на фоні зменшення дохідності від нафтогазових доходів призведе до зменшення реальних доходів у ненафтогазовому секторі, збільшення розриву між запланованими доходами та видатками та поглиблення кризи.
При цьому московія буде приховувати будь-які проблеми до останнього — як з політичних причин, так і для того, щоб не викликати паніки, особливо в банківській сфері.
Resurgam ➰ Приєднуйся
18.04.202509:14
🇵🇱 Про президентські вибори в Польщі
💬 Рівно через місяць, 18 травня, відбудуться президентські вибори в Польщі. Одразу варто зазначити, що Польща — парламентська республіка, в рамках якої роль президента зведена до мінімуму, навіть в таких сферах, як зовнішня політика.
➡️ Проте, попри обмеження, президент Польщі все ж відіграє помітну роль у публічному просторі — започатковує суспільні дискусії, ініціює певні теми, а також є символічною фігурою. Втім, остаточні рішення все одно ухвалюють парламент та прем’єр-міністр.
🔗 Система президентських виборів у Польщі класична – двотурова, якщо жоден із кандидатів не набирає 50%+1 голос. Такої ймовірності не простежується.
Є три основні претенденти, які потенційно можуть пройти до другого туру:
🛑Рафал Тшасковський (від партії Туска «Громадянська платформа»)
🛑Кароль Навроцький (від партії «Право і справедливість»)
🛑Славомір Менцен (від ультраправої «Конфедерації»)
Почнемо з найгіршого варіанту для україно-польських відносин та загалом для європейської політики.
▶️ С. Менцен, кандидат від «Конфедерації» 🇵🇱, займає антиєвропейські та антиукраїнські позиції. Орієнтується на праву молодь. Проводить дуже схожу до Джорджеску кампанію у соціальних мережах. Також те, що я побачив, — це велика кількість ботів, які просувають його відео в топ, особливо з антиукраїнськими лозунгами. Це цілком може вказувати на «віддалених піарників», як і у випадку з виборами у Румунії.
➡️ З лютого по квітень 2025, завдяки активній кампанії в соціальних мережах, підняв власний рейтинг з 9-11% до 17-20% і тепер цілком може претендувати на другий тур, за оцінкою експертів.
▶️ К. Навроцький, кандидат від ПіС 🇵🇱. Має рейтинг в районі 21-23%. Підтримує класичну політику партії щодо ЄС та України.
➡️ Щодо Києва, відзначається різкими та провокативними заявами як те, що не буде підтримувати членство України в ЄС та НАТО. У перших заявах Навроцький знову актуалізував тему Волинської трагедії: «Держава, яка не може відповісти за злочин проти сусідів, не має права бути членом жодного міжнародного альянсу».
Потім вигадав питання «компенсації Польщі». І німці, і українці, і Господь Бог — всі мають щось компенсувати Польщі.
➡️ Провокативні заяви Навроцьокого вже викликали реакцію Києва. Так, в одній із заяв Зеленський на закиди Навроцького відповів, що якщо Україна не буде в ЄС та НАТО, то тоді поляки можуть вже починати вчитись користуватись зброєю, бо ризики для безпеки Польщі значно зростають.
Цілком слушне зауваження викликало в рядах ПіС агресивну реакцію та закиди про невдячність українців, що є класичною реакцію ПіС при будь-якій спробі України цілком пристойно ділитись власною думкою та позицією.
⏩ Але найбільшим ризиком для польсько-українських відносин є не тільки напруженість безпосередньо між Навроцьким та Зеленським, але й те, що кандидат від ПіС у разі перемоги хоче взяти в команду кандидата від «Конфедерації» С. Менцена, для якого антиукраїнська риторика є основою передвиборчої кампанії та взагалі політичного існування.
Звісно, Навроцький це робить з електоральних причин, щоб у разі проходження у другий тур залучити виборця Менцена. Але суті це не змінює: два повністю антиукраїнські кандидати в одній команді будуть генерувати постійну політичну напругу між Києвом та Варшавою.
▶️ І третій кандидат — Р. Тшасковський, мер Варшави, кандидат від партії Туска. Підходить до виборів у статусі лідера — 34-37%. На минулих президентських виборах у другому турі програв Дуді з відставанням у 2%.
➡️ Сказати, що Тшасковський схильний кандидат до України, не можна. Якщо С. Менцен – це пряме пропагування ворожості до України, Навроцький – це відкрита неприязнь до України, але обмежена європейськими моментами (зобов'язаннями) для ПіС, то Тшасковський – це нейтрально-позитивний, який за прикладом Туска буде час від часу спекулювати на темі України, але загалом відносини будуть більш-менш партнерськими.
Тобто Тшасковський більш прогнозований, оскільки його діяльність буде відповідати політиці прем’єра Туска.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Рівно через місяць, 18 травня, відбудуться президентські вибори в Польщі. Одразу варто зазначити, що Польща — парламентська республіка, в рамках якої роль президента зведена до мінімуму, навіть в таких сферах, як зовнішня політика.
➡️ Проте, попри обмеження, президент Польщі все ж відіграє помітну роль у публічному просторі — започатковує суспільні дискусії, ініціює певні теми, а також є символічною фігурою. Втім, остаточні рішення все одно ухвалюють парламент та прем’єр-міністр.
🔗 Система президентських виборів у Польщі класична – двотурова, якщо жоден із кандидатів не набирає 50%+1 голос. Такої ймовірності не простежується.
Є три основні претенденти, які потенційно можуть пройти до другого туру:
🛑Рафал Тшасковський (від партії Туска «Громадянська платформа»)
🛑Кароль Навроцький (від партії «Право і справедливість»)
🛑Славомір Менцен (від ультраправої «Конфедерації»)
Почнемо з найгіршого варіанту для україно-польських відносин та загалом для європейської політики.
▶️ С. Менцен, кандидат від «Конфедерації» 🇵🇱, займає антиєвропейські та антиукраїнські позиції. Орієнтується на праву молодь. Проводить дуже схожу до Джорджеску кампанію у соціальних мережах. Також те, що я побачив, — це велика кількість ботів, які просувають його відео в топ, особливо з антиукраїнськими лозунгами. Це цілком може вказувати на «віддалених піарників», як і у випадку з виборами у Румунії.
➡️ З лютого по квітень 2025, завдяки активній кампанії в соціальних мережах, підняв власний рейтинг з 9-11% до 17-20% і тепер цілком може претендувати на другий тур, за оцінкою експертів.
▶️ К. Навроцький, кандидат від ПіС 🇵🇱. Має рейтинг в районі 21-23%. Підтримує класичну політику партії щодо ЄС та України.
➡️ Щодо Києва, відзначається різкими та провокативними заявами як те, що не буде підтримувати членство України в ЄС та НАТО. У перших заявах Навроцький знову актуалізував тему Волинської трагедії: «Держава, яка не може відповісти за злочин проти сусідів, не має права бути членом жодного міжнародного альянсу».
Потім вигадав питання «компенсації Польщі». І німці, і українці, і Господь Бог — всі мають щось компенсувати Польщі.
➡️ Провокативні заяви Навроцьокого вже викликали реакцію Києва. Так, в одній із заяв Зеленський на закиди Навроцького відповів, що якщо Україна не буде в ЄС та НАТО, то тоді поляки можуть вже починати вчитись користуватись зброєю, бо ризики для безпеки Польщі значно зростають.
Цілком слушне зауваження викликало в рядах ПіС агресивну реакцію та закиди про невдячність українців, що є класичною реакцію ПіС при будь-якій спробі України цілком пристойно ділитись власною думкою та позицією.
⏩ Але найбільшим ризиком для польсько-українських відносин є не тільки напруженість безпосередньо між Навроцьким та Зеленським, але й те, що кандидат від ПіС у разі перемоги хоче взяти в команду кандидата від «Конфедерації» С. Менцена, для якого антиукраїнська риторика є основою передвиборчої кампанії та взагалі політичного існування.
Звісно, Навроцький це робить з електоральних причин, щоб у разі проходження у другий тур залучити виборця Менцена. Але суті це не змінює: два повністю антиукраїнські кандидати в одній команді будуть генерувати постійну політичну напругу між Києвом та Варшавою.
▶️ І третій кандидат — Р. Тшасковський, мер Варшави, кандидат від партії Туска. Підходить до виборів у статусі лідера — 34-37%. На минулих президентських виборах у другому турі програв Дуді з відставанням у 2%.
➡️ Сказати, що Тшасковський схильний кандидат до України, не можна. Якщо С. Менцен – це пряме пропагування ворожості до України, Навроцький – це відкрита неприязнь до України, але обмежена європейськими моментами (зобов'язаннями) для ПіС, то Тшасковський – це нейтрально-позитивний, який за прикладом Туска буде час від часу спекулювати на темі України, але загалом відносини будуть більш-менш партнерськими.
Тобто Тшасковський більш прогнозований, оскільки його діяльність буде відповідати політиці прем’єра Туска.
Resurgam ➰ Приєднуйся
16.04.202507:32
🇨🇿 Рейтинг ANO Бабіша вперше почав падати 📉
💬 Вже третє дослідження за останній період зафіксувало вперше за тривалий час падіння рейтингу опозиційної партії ANO Бабіша. Після тривалого висхідного зростання рейтингу, схоже, партія досягла свого "плато".
➡️ Минулого разу про Чехію ми з Вами розглядали те, що коаліція, яка утворилась довкола SPD, може не тільки загальмувати падіння рейтингу для самого SPD, а й позбавити рейтинг ANO можливостей висхідного зростання. Схоже, це й відбулось.
Про інші важливі моменти⤵️
▶️ 1. Чинна урядова партія Spolu за останній час вперше в дослідженнях трохи відновила рейтинг. За різними дослідженнями — +1,5-2% за місяць.
▶️ 2. Що важливо — комуністичний рух "Досить!", що займає непартнерські та антиукраїнські позиції, випав за 5% бар'єр, але перебуває доволі близько.
▶️ 3. Соціологічні дослідження та моделювання потенційного складу парламенту демонструють, що для формування коаліції буде необхідно 3 партії.
Загалом партнерський уряд П. Фіали може зберегтись у двох випадках:
📌 Перший — це сенсаційне нарощування рейтингу, як це відбулось у 2021 році, коли за 6 місяців до голосування рейтинг об'єднання тепер чинного прем'єра випередили ANO. Але для тепер вже урядових сил, мені здається, це неможливо зараз.
📌 Другий — більш можливий, це якщо в ANO, SPD та партії "Автомобілісти" не вистачить на трьох депутатських місць для формування коаліції, або не зможуть між собою домовитись. Причому комуністи з "Досить" не пройдуть до парламенту Чехії.
➡️ Тоді Spolu, Stan, Pirati потенційно зможуть домовитись про коаліцію (попри поточні розбіжності), навіть у разі перемоги ANO Бабіша. У такому разі можливе повторення "австрійського" сценарію формування уряду, коли переможець не зміг сформувати коаліцію через відсутність партнерів чи "нідерланського", коли Вільдерс попри риторику був вимушений домовлятись.
➡️ Тож поки продовжимо з Вами стежити за ходом передвиборчих процесів в Чехії, бо, як вже не раз зазначав, це вкрай важлива країна. Не тільки в підтримці України, але і як та, що блокує "московський реванш інтересів" у Східній Європі, який зараз представляють сили у вигляді прем'єрів Орбана та Фіцо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Вже третє дослідження за останній період зафіксувало вперше за тривалий час падіння рейтингу опозиційної партії ANO Бабіша. Після тривалого висхідного зростання рейтингу, схоже, партія досягла свого "плато".
➡️ Минулого разу про Чехію ми з Вами розглядали те, що коаліція, яка утворилась довкола SPD, може не тільки загальмувати падіння рейтингу для самого SPD, а й позбавити рейтинг ANO можливостей висхідного зростання. Схоже, це й відбулось.
Про інші важливі моменти⤵️
▶️ 1. Чинна урядова партія Spolu за останній час вперше в дослідженнях трохи відновила рейтинг. За різними дослідженнями — +1,5-2% за місяць.
▶️ 2. Що важливо — комуністичний рух "Досить!", що займає непартнерські та антиукраїнські позиції, випав за 5% бар'єр, але перебуває доволі близько.
▶️ 3. Соціологічні дослідження та моделювання потенційного складу парламенту демонструють, що для формування коаліції буде необхідно 3 партії.
Загалом партнерський уряд П. Фіали може зберегтись у двох випадках:
📌 Перший — це сенсаційне нарощування рейтингу, як це відбулось у 2021 році, коли за 6 місяців до голосування рейтинг об'єднання тепер чинного прем'єра випередили ANO. Але для тепер вже урядових сил, мені здається, це неможливо зараз.
📌 Другий — більш можливий, це якщо в ANO, SPD та партії "Автомобілісти" не вистачить на трьох депутатських місць для формування коаліції, або не зможуть між собою домовитись. Причому комуністи з "Досить" не пройдуть до парламенту Чехії.
➡️ Тоді Spolu, Stan, Pirati потенційно зможуть домовитись про коаліцію (попри поточні розбіжності), навіть у разі перемоги ANO Бабіша. У такому разі можливе повторення "австрійського" сценарію формування уряду, коли переможець не зміг сформувати коаліцію через відсутність партнерів чи "нідерланського", коли Вільдерс попри риторику був вимушений домовлятись.
➡️ Тож поки продовжимо з Вами стежити за ходом передвиборчих процесів в Чехії, бо, як вже не раз зазначав, це вкрай важлива країна. Не тільки в підтримці України, але і як та, що блокує "московський реванш інтересів" у Східній Європі, який зараз представляють сили у вигляді прем'єрів Орбана та Фіцо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
14.04.202511:27
🇮🇷 Як іранці викидають московитів з переговорного процесу щодо ядерної угоди і що це значить для Європи та України 🇺🇦
💬 Я продовжую наполягати на тому, що Віткофф намагається продавати Трампу «московське повітря» щодо посередництва московії в ядерних перемовинах з іраном. А за це московія вимагає поступок в українському процесі перемовин. Щоб не повторюватись, що на це вказує, говорили в цьому і цьому дописі.
➡️ А зараз поговоримо про те, як іранці хочуть викинути непотрібного посередника та замінити його на Європу.
📍 Перший раунд перемовин пройшов в Омані. Очікувати від цього раунду проривних результатів не доводилось. Ціллю цих перемовин було налагодити комунікацію переговорних команд. Перемовини тривали, за даними Axios, 45 хвилин.
➡️Під час організації першого раунду перемовин була доволі цікава інформація, що «високопосадовці ірану вимагали від Хаменеї дозволити переговори зі США щодо ядерної зброї, погрожуючи падінням режиму». Якщо це правда, то це свідчення того, що в ірані зароджується боротьба за владу на тлі віку та погіршення здоров’я Хаменеї.
Але цікаво для нас інше.
➡️ Після завершення першого раунду перемовин другий раунд планувалось провести у Відні. Якщо відкинути факт географії (з Оману до Австрії), то є цікавий момент: іранці від початку заявили, що оманці продовжать бути посередниками перемовин, але московія, щоб продовжувати продавати «повітря посередництва» заявила, що приймаючою стороною буде постійний представник московії при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов.
Це є ще одним підтвердженням того, що москва позиціює себе як посередник в ядерних перемовинах, яке далі Віткофф продає в Білому домі як «результат» і як ніби факт його ефективності.
⏩ Але іранці скидають паразитуючих московитів із себе. Оскільки, за даними, наступний раунд пройде не в Австрії,а в Римі. Те, що Михайло Ульянов у Відні теж не буде «приймаючою стороною», підтвердив і він сам.
Місце проведення першого раунду визначали американці. Місце проведення другого, скоріш за все, — іранці.
❓ Чому іранці хочуть перенести перемовини в Європу?
➡️ Таким чином іран хоче залучити європейців до розробки нової (другої) ядерної угоди. Чому європейців? Бо, як і з першою угодою, позиція Європи може збалансувати позицію і тиск США на іран.
Інший аспект — що серед вимог іранців є послаблення санкцій та розблокування фінансування (для цього теж необхідний ЄС, а не тільки США).
Москва ж просто НЕ збалансує для ірану положення угоди зі США, а навпаки. Москва паразитує на потенційній ядерній угоді, і іранці, схоже, це розуміють. Іранці в положенні, що вони, як і Україна, в комунікації Віткофф-Дмитрієв розглядаються як «розмінні монети».
А іранцям це непотрібно. Тим паче, що не так давно на каналі ми вже розмовляли, що між московією та іраном були політичні суперечки та певне охолодження відносин.
Тому іранці зараз створюють умови (намагаються створити), щоб фасілітатором процесу став ЄС.
❓ Що це для України та Європи?
Для України 🇺🇦. Щоб не маніпулювали моїми словами, одразу зазначу, — мова НЕ про «пробачити іран». Взагалі про це не йдеться. Мова про те, що зараз формуються обставини, які дозволяють потенційно позбавити московію однієї із її союзних ланок. Процес повільний, але йде до цього.
Замороження партнерства між москвою та іраном – стратегічний інтерес України, бо знизить для нас ряд військово-технічних ризиків.
Для ЄС. Це можливість як послабити позицію московії (висуваючи відповідні вимоги ірану), так і збільшити власну геополітичну вагу, в тому числі в рамках позиціювання перед США.
В принципі, дипломатія ЄС це розуміє 🗣: «Ми будемо пильні, разом з нашими британськими та німецькими друзями та партнерами, щоб гарантувати, що будь-які (американсько-іранські) переговори, які можуть відбутися, відбуватимуться відповідно до наших (європейських) інтересів безпеки щодо ядерної програми ірану», — сказав Барро, міністр закордонних справ Франції, прибувши на зустріч колег з ЄС у Люксембурзі.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Я продовжую наполягати на тому, що Віткофф намагається продавати Трампу «московське повітря» щодо посередництва московії в ядерних перемовинах з іраном. А за це московія вимагає поступок в українському процесі перемовин. Щоб не повторюватись, що на це вказує, говорили в цьому і цьому дописі.
➡️ А зараз поговоримо про те, як іранці хочуть викинути непотрібного посередника та замінити його на Європу.
📍 Перший раунд перемовин пройшов в Омані. Очікувати від цього раунду проривних результатів не доводилось. Ціллю цих перемовин було налагодити комунікацію переговорних команд. Перемовини тривали, за даними Axios, 45 хвилин.
➡️Під час організації першого раунду перемовин була доволі цікава інформація, що «високопосадовці ірану вимагали від Хаменеї дозволити переговори зі США щодо ядерної зброї, погрожуючи падінням режиму». Якщо це правда, то це свідчення того, що в ірані зароджується боротьба за владу на тлі віку та погіршення здоров’я Хаменеї.
Але цікаво для нас інше.
➡️ Після завершення першого раунду перемовин другий раунд планувалось провести у Відні. Якщо відкинути факт географії (з Оману до Австрії), то є цікавий момент: іранці від початку заявили, що оманці продовжать бути посередниками перемовин, але московія, щоб продовжувати продавати «повітря посередництва» заявила, що приймаючою стороною буде постійний представник московії при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов.
Це є ще одним підтвердженням того, що москва позиціює себе як посередник в ядерних перемовинах, яке далі Віткофф продає в Білому домі як «результат» і як ніби факт його ефективності.
⏩ Але іранці скидають паразитуючих московитів із себе. Оскільки, за даними, наступний раунд пройде не в Австрії,а в Римі. Те, що Михайло Ульянов у Відні теж не буде «приймаючою стороною», підтвердив і він сам.
Місце проведення першого раунду визначали американці. Місце проведення другого, скоріш за все, — іранці.
❓ Чому іранці хочуть перенести перемовини в Європу?
➡️ Таким чином іран хоче залучити європейців до розробки нової (другої) ядерної угоди. Чому європейців? Бо, як і з першою угодою, позиція Європи може збалансувати позицію і тиск США на іран.
Інший аспект — що серед вимог іранців є послаблення санкцій та розблокування фінансування (для цього теж необхідний ЄС, а не тільки США).
Москва ж просто НЕ збалансує для ірану положення угоди зі США, а навпаки. Москва паразитує на потенційній ядерній угоді, і іранці, схоже, це розуміють. Іранці в положенні, що вони, як і Україна, в комунікації Віткофф-Дмитрієв розглядаються як «розмінні монети».
А іранцям це непотрібно. Тим паче, що не так давно на каналі ми вже розмовляли, що між московією та іраном були політичні суперечки та певне охолодження відносин.
Тому іранці зараз створюють умови (намагаються створити), щоб фасілітатором процесу став ЄС.
❓ Що це для України та Європи?
Для України 🇺🇦. Щоб не маніпулювали моїми словами, одразу зазначу, — мова НЕ про «пробачити іран». Взагалі про це не йдеться. Мова про те, що зараз формуються обставини, які дозволяють потенційно позбавити московію однієї із її союзних ланок. Процес повільний, але йде до цього.
Замороження партнерства між москвою та іраном – стратегічний інтерес України, бо знизить для нас ряд військово-технічних ризиків.
Для ЄС. Це можливість як послабити позицію московії (висуваючи відповідні вимоги ірану), так і збільшити власну геополітичну вагу, в тому числі в рамках позиціювання перед США.
В принципі, дипломатія ЄС це розуміє 🗣: «Ми будемо пильні, разом з нашими британськими та німецькими друзями та партнерами, щоб гарантувати, що будь-які (американсько-іранські) переговори, які можуть відбутися, відбуватимуться відповідно до наших (європейських) інтересів безпеки щодо ядерної програми ірану», — сказав Барро, міністр закордонних справ Франції, прибувши на зустріч колег з ЄС у Люксембурзі.
Resurgam ➰ Приєднуйся
12.04.202511:22
#звіт
❤ Бійці 72 ОМБр «Чорних Запорожців» вдячні за відновлення пошкодженого після обстрілу авто Mitsubishi L200.
➡️ А бійці взводу ударних безпілотних систем зі складу 157 ОМБр вдячні за допомогу в придбанні ще одного авто для мобільного переміщення розрахунків.
Щодо коштів⤵️
• Збирали — 425 000 грн.
• Фактично зібрали — 427 497 грн.
• Витратили — 426 306 грн.
*Залишок — 1 191 грн.
—————————————————————
▶️ Для відновлення Mitsubishi L200 для 72 ОМБр «Чорних Запорожців» було витрачено два рахунки: 100 460 грн та 109 540 грн. Загалом — 210 000 грн.
*Рахунки (що робили) і оплати додаю в коментарях👇
▶️ Для купівлі авто для 157 ОМБр та приведення його до ладу витрачено 216 306 грн.
У це входить:
• 162 653 грн — купівля авто KIA Sorento та транспортування в Україну.
• 20 776 грн — купівля 4 од. всесезонних шин Roadcruza R18
• 1 252 грн — послуги шиномонтажу
• 29 853 грн — послуги СТО, 4 рахунки: 6 828 грн + 7 369 грн + 5 100 грн + 10 556 грн. У це входило: технічне обслуговування авто, заміна втулок, стійок, кардана, ремонт кермової рейки, наконечників рульових тяг, заміна пильників, заміна масел та іншого. Детально — в рахунках у коментарях 👇
• 698 грн — послуги НП
• 1 074 грн — комісії платежів
*Рахунки та оплати додаю в коментарі 👇. Залишок 1 191 фіксуємо — він буде переведений у наступний збір. Разом із минулим звітом, де залишок становив 21 393 грн, у наступний збір буде переведено 22 584 грн з відповідним підтвердженням.
Resurgam ➰ Приєднуйся
❤ Бійці 72 ОМБр «Чорних Запорожців» вдячні за відновлення пошкодженого після обстрілу авто Mitsubishi L200.
➡️ А бійці взводу ударних безпілотних систем зі складу 157 ОМБр вдячні за допомогу в придбанні ще одного авто для мобільного переміщення розрахунків.
Щодо коштів⤵️
• Збирали — 425 000 грн.
• Фактично зібрали — 427 497 грн.
• Витратили — 426 306 грн.
*Залишок — 1 191 грн.
—————————————————————
▶️ Для відновлення Mitsubishi L200 для 72 ОМБр «Чорних Запорожців» було витрачено два рахунки: 100 460 грн та 109 540 грн. Загалом — 210 000 грн.
*Рахунки (що робили) і оплати додаю в коментарях👇
▶️ Для купівлі авто для 157 ОМБр та приведення його до ладу витрачено 216 306 грн.
У це входить:
• 162 653 грн — купівля авто KIA Sorento та транспортування в Україну.
• 20 776 грн — купівля 4 од. всесезонних шин Roadcruza R18
• 1 252 грн — послуги шиномонтажу
• 29 853 грн — послуги СТО, 4 рахунки: 6 828 грн + 7 369 грн + 5 100 грн + 10 556 грн. У це входило: технічне обслуговування авто, заміна втулок, стійок, кардана, ремонт кермової рейки, наконечників рульових тяг, заміна пильників, заміна масел та іншого. Детально — в рахунках у коментарях 👇
• 698 грн — послуги НП
• 1 074 грн — комісії платежів
*Рахунки та оплати додаю в коментарі 👇. Залишок 1 191 фіксуємо — він буде переведений у наступний збір. Разом із минулим звітом, де залишок становив 21 393 грн, у наступний збір буде переведено 22 584 грн з відповідним підтвердженням.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Shown 1 - 24 of 864
Log in to unlock more functionality.