#НБС_трансосвіта
Я завжди кажу, що про досвіди будь-якої маргіналізованої групи треба дізнаватися у представн_иць цієї групи. Гетеросексуальні люди не розкажуть вам, як це - бути гомосексуальною людиною, а чоловіки ніколи не знатимуть краще за жінок, як бути жінкою. Тим не менш, ми постійно бачимо осіб, які намагаються це зробити, і найчастіше в контексті транс питань. Будь-хто, від “гендерно-критичних феміністок” до Дональда Трампа може нести у світ ідею, що їм транс досвіди і контексти відомі краще, ніж самим транс людям. Причиною цього в значній мірі є тотальна медикалізація трансгендерності: через те, що багато хто з нас потребує медичних втручань, циснормативне суспільство радо забирає у транс людей суб’єктність в питаннях тілесного і психічного здоров’я. Раніше це робили з геями та лесбійками, а ще раніше - з цис жінками, діагностуючи їм “шаленство матки” і радикальне лікування, шоб стали нормальними.
Ви ж не медики XIX століття? Значить, слухайте трансгендерних людей, коли вони розповідають про власні досвіди.
Але тут нерідко стається неочікуваний поворот: деякі транс люди стверджують, що “без операцій і гормонів не можна бути справжнім трансом”, “якщо ти транс жінка, ти маєш мріяти про довгі нігті і рожеву помаду”, “небінарність то дурня і з віком пройде”. І шо ж тут робити нещасній цис людині, яка прагне розібратися в темі? Кого тоді слухати, якщо всі транс люди говорять різне, і іноді лунають ще абсурдніші тейки, ніж у трансфобів?
Визначте для себе, навіщо вам у цьому розбиратися. Якщо ви хочете краще підтримувати своїх транс друзів і знайомих, то слухайте тих, хто вам близькі. Проникнення в їхнє життя буде найкращим способом зрозуміти саме їх, але прошу не вважати отримані знання універсальною історією для всієї транс спільноти. Ми різні, бо ми такі ж люди, як і інші.
Якщо ви хочете стати кращ_ою союзнице_ю для всіх транс людей, почитайте ресурси транс організацій, підпишіться на тематичних блогерів_ок, у яких переважає транс аудиторія. Жодне з таких джерел не буде ідеальним (навіть я, хаха), але так ви зможете зібрати певне середнє арифметичне з тенденцій, і вам буде у кого запитати про деталі.
Якщо ж ви бажаєте зрозуміти, чи взагалі нормально бути трансгендерною людиною, чи це раптом не хвороба, чи раптом транс-лоббі не фрахтує до себе малолітніх дітей, щоб забирати всі медалі на Олімпіадах… подумайте, звідки у вас в голові саме такі думки. Проаналізуйте, де і що ви читали про транс людей раніше, з ким про це говорили. Пошукайте витоки теорій і припущень, які живуть у вашій голові. Бо насправді якби ви зустріли транс людину у звичайному житті, ви б зреагували на неї як на будь-яку іншу людину. Упередження і фантазії про цей тип людей хтось помістили у вашу свідомість. З якоюсь метою.
І ось тут про сумне: самі транс люди теж нерідко потрапляють під вплив упереджень і фантазій (бо, знову ж таки, ми теж люди). Тому, повертаючись до початку, вважати одну конкретну людину гідним джерелом знань про всю групу не варто.
А загалом, починати варто з поваги і прийняття. Якщо людина нічого поганого вам не зробила, то навіщо лізти в причини її зовнішнього вигляду і внутрішнього стану, розбиратися в медичній історії і доводити, що вона має право існувати?
Live and let live, їй-богу.
