"Тисячі імен"
Від днів, коли боги облич не мали,
Від днів таємних сотворінь,
Коли плелись меридіани,
А зорі ще кували ковалі
Від днів, коли мечі та колісниці,
Корили світ непізнаний химер;
Тоді вожді, пізнавши смерті таємниці,
Заповіли хранити тисячі імен.
Від куль до зір, і ми запалюємо пломінь на курганах,
І від Карпат аж по покорений Кавказ,
(А дні наступні - може й далі)
Ми маємо той самий ще наказ.
Ми пам'ятаємо Батурин, Крути, Бахмут,
Базар, Кенгір, Давидів Брід,
Ми можем своїх імен не пам'ятати,
Але ми пам'ятаєм імена братів.
