Пазнавальнае
Притчі
Пазнавальнае
26.02.202506:03
@prytcha
19.02.202506:03
@prytcha
14.02.202506:02
Притча про кохання
— У чому різниця між «Подобається» та «Люблю»?
— Коли вам подобається квітка, ви її зриваєте. Але якщо ви любите квітку, ви щодня її поливаєте.
@prytcha
— У чому різниця між «Подобається» та «Люблю»?
— Коли вам подобається квітка, ви її зриваєте. Але якщо ви любите квітку, ви щодня її поливаєте.
@prytcha
07.02.202506:03
Нащо читати?
Одного разу до монаха-вчителя підійшов один з учнів і сказав:
— Я прочитав багато книг, але майже все з них уже забув. Навіщо взагалі читати?
Учитель не відповів. Однак через кілька днів він підійшов до цього хлопця й дав брудне, старе сито та попросив принести води з найближчої річки.
Учню ідея не сподобалася, але вчителю він відмовити не міг. Підійшов до річки, наповнив сито, а вода вилилася. Повторював цей процес хлопець увесь день, до вечора.
Під час заходу сонця він відправився назад до храму. Підійшов до вчителя й зі сумним обличчям сказав:
— Я не можу принести води, адже сито на те й сито. Нічого не виходить.
Учитель з усмішкою на вустах каже
— Ні, у тебе вийшло! Подивитися на сито.
Зі старого мотлоху воно перетворилося на чисте й блискуче.
Також монах пояснив й істинний мотив завдання:
—Ти запитав мене, навіщо читати, якщо нічого не відкладається надовго. А тепер уяви, що сито – це розум, вода – знання, а річка – це книга. Я відповів на твоє питання?
@prytcha
Одного разу до монаха-вчителя підійшов один з учнів і сказав:
— Я прочитав багато книг, але майже все з них уже забув. Навіщо взагалі читати?
Учитель не відповів. Однак через кілька днів він підійшов до цього хлопця й дав брудне, старе сито та попросив принести води з найближчої річки.
Учню ідея не сподобалася, але вчителю він відмовити не міг. Підійшов до річки, наповнив сито, а вода вилилася. Повторював цей процес хлопець увесь день, до вечора.
Під час заходу сонця він відправився назад до храму. Підійшов до вчителя й зі сумним обличчям сказав:
— Я не можу принести води, адже сито на те й сито. Нічого не виходить.
Учитель з усмішкою на вустах каже
— Ні, у тебе вийшло! Подивитися на сито.
Зі старого мотлоху воно перетворилося на чисте й блискуче.
Також монах пояснив й істинний мотив завдання:
—Ти запитав мене, навіщо читати, якщо нічого не відкладається надовго. А тепер уяви, що сито – це розум, вода – знання, а річка – це книга. Я відповів на твоє питання?
@prytcha
31.01.202506:03
Притча життя
Один турист відвідав відомого Мудреця. Турист з подивом виявив, що житло Мудреця складається лише з однієї кімнати, заставленої книжками. Стіл, лавка — ось і всі меблі.
— Скажи, мудра людино, де твої меблі? — здивувався турист.
— А де твої? — запитав Мудрець.
— Мої? Але ж я тут проїздом. Я тут турист.
— І я на цій землі проїздом! — відповів мудрець.
@prytcha
Один турист відвідав відомого Мудреця. Турист з подивом виявив, що житло Мудреця складається лише з однієї кімнати, заставленої книжками. Стіл, лавка — ось і всі меблі.
— Скажи, мудра людино, де твої меблі? — здивувався турист.
— А де твої? — запитав Мудрець.
— Мої? Але ж я тут проїздом. Я тут турист.
— І я на цій землі проїздом! — відповів мудрець.
@prytcha
24.01.202506:03
Для чого людині пам’ять
Старий китайський мудрець йшов по засніженому полю і побачив заплакану жінку.
— Чому ти плачеш? — запитав він її.
— Тому що згадала минуле, молодість, колишню красу, нині збляклу, чоловіків, яких любила. Бог жорстокий, подарувавши людям пам'ять. Він, очевидно, знав, що я буду згадувати весну мого життя і плакати.
Мудрець, потупившись нерухомим поглядом в одну точку, споглядав снігову рівнину. А жінка раптом перестала плакати і запитала:
— Що ти бачиш там?
— Бачу квітучі троянди, — відповідав мудрець. — Бог був великодушний, подарувавши мені пам'ять. Він, видно, знав, що взимку я завжди зможу згадати весну і посміхнутися.
Китайська притча
@prytcha
Старий китайський мудрець йшов по засніженому полю і побачив заплакану жінку.
— Чому ти плачеш? — запитав він її.
— Тому що згадала минуле, молодість, колишню красу, нині збляклу, чоловіків, яких любила. Бог жорстокий, подарувавши людям пам'ять. Він, очевидно, знав, що я буду згадувати весну мого життя і плакати.
Мудрець, потупившись нерухомим поглядом в одну точку, споглядав снігову рівнину. А жінка раптом перестала плакати і запитала:
— Що ти бачиш там?
— Бачу квітучі троянди, — відповідав мудрець. — Бог був великодушний, подарувавши мені пам'ять. Він, видно, знав, що взимку я завжди зможу згадати весну і посміхнутися.
Китайська притча
@prytcha
24.02.202506:06
Ворог дерев
Колись лісові дерева сповістили свого царя, що винайдено знаряддя їхньої загибелі.
— Як називається ця зброя? — спитав цар.
— Сокира, — відповіли дерева.
— З чого вона зроблена?
— Лезо із заліза, а ручка з дерева, — відповіли дерева.
— Якщо рукоятка зроблена з нас, то це дуже небезпечна зброя, — сказав лісовий цар.
Вірменська притча
@prytcha
Колись лісові дерева сповістили свого царя, що винайдено знаряддя їхньої загибелі.
— Як називається ця зброя? — спитав цар.
— Сокира, — відповіли дерева.
— З чого вона зроблена?
— Лезо із заліза, а ручка з дерева, — відповіли дерева.
— Якщо рукоятка зроблена з нас, то це дуже небезпечна зброя, — сказав лісовий цар.
Вірменська притча
@prytcha
17.02.202506:04
«Людина з чутливим травленням хапається за те й інше, але за надлишкового розмаїття їжа тільки дратує, а не живить. Тож завжди читайте перевірених авторів, і якщо навіть ви відхилитеся від них, завжди повертайтеся назад. Щодня приймайте трохи засобу від злиднів, смерті та інших прикрощів. І якщо ви щойно поспіхом охопили одразу кілька тем, зупиніться на одній із них, щоб упродовж дня осмислити її та перетравити.»
Сократ
@prytcha
Сократ
@prytcha
12.02.202506:04
@prytcha
05.02.202506:04
@prytcha
29.01.202506:04
@prytcha
22.01.202506:04
@prytcha
23.02.202506:04
@prytcha
16.02.202506:03
@prytcha
10.02.202506:04
Хтось запитав:
— Чи правильно кажуть, що за зло потрібно платити добром?
Учитель сказав:
— А чим же тоді платити за добро? За зло треба платити по справедливості, а за добро - добром.
Конфуцій
@prytcha
— Чи правильно кажуть, що за зло потрібно платити добром?
Учитель сказав:
— А чим же тоді платити за добро? За зло треба платити по справедливості, а за добро - добром.
Конфуцій
@prytcha
03.02.202506:04
«Будучи поза домом, поводьтеся так, немов ви приймаєте почесних гостей.
Користуючись послугами людей, поводьтеся так, немов здійснюєте урочистий обряд.
Не робіть іншим того, чого собі не побажаєте.
Тоді ні в державі, ні в родині не буде невдоволення.» - Конфуцій
@prytcha
Користуючись послугами людей, поводьтеся так, немов здійснюєте урочистий обряд.
Не робіть іншим того, чого собі не побажаєте.
Тоді ні в державі, ні в родині не буде невдоволення.» - Конфуцій
@prytcha
27.01.202506:02
Коршуни та ворони
Коршуни та ворони домовилися між собою, що стануть ділити навпіл будь-яку здобич.
Одного разу вони побачили поранену мисливцями лисицю, що безпорадно лежала під деревом, і зібралися навколо неї. Ворони сказали:
— Ми візьмемо собі передню половину лисиці.
— Тоді ми візьмемо задню, — погодилися коршуни.
Лисиця посміялася над цим і сказала:
— Я завжди думала, що коршуни статусу вище ворон, і тоді саме їм повинна б дістатися моя передня частина, адже в неї входить голова з мозком і іншими смачними частинами.
— О, так, це правда, — сказали коршуни, — ми візьмемо цю частину лисиці собі.
— А ось і ні, — заперечили ворони, — вона наша, як домовлялися.
Тут між сперечальниками почалася справжня битва, багато полягло з обох сторін, а ті деякі, що вціліли, ледь забрали ноги. Лисиця провела під деревом ще кілька днів, харчуючись убитими воронами і коршунами, а потім пішла, міцна і бадьора, зауваживши: «Слабкий виграє, коли сильні ворогують».
Індійська притча
@prytcha
Коршуни та ворони домовилися між собою, що стануть ділити навпіл будь-яку здобич.
Одного разу вони побачили поранену мисливцями лисицю, що безпорадно лежала під деревом, і зібралися навколо неї. Ворони сказали:
— Ми візьмемо собі передню половину лисиці.
— Тоді ми візьмемо задню, — погодилися коршуни.
Лисиця посміялася над цим і сказала:
— Я завжди думала, що коршуни статусу вище ворон, і тоді саме їм повинна б дістатися моя передня частина, адже в неї входить голова з мозком і іншими смачними частинами.
— О, так, це правда, — сказали коршуни, — ми візьмемо цю частину лисиці собі.
— А ось і ні, — заперечили ворони, — вона наша, як домовлялися.
Тут між сперечальниками почалася справжня битва, багато полягло з обох сторін, а ті деякі, що вціліли, ледь забрали ноги. Лисиця провела під деревом ще кілька днів, харчуючись убитими воронами і коршунами, а потім пішла, міцна і бадьора, зауваживши: «Слабкий виграє, коли сильні ворогують».
Індійська притча
@prytcha
21.01.202514:00
Кожен з нас унікальний. Без порівнянь, шаблонів і правил «як необхідно».
Так, ми не ідеальні, але маємо стовідсоткове право жити власне життя і бути собою.
Канал “Психологія з Катею Ситніковою” – це простір, де ми говоримо про живе та справжнє: про страхи й сумніви, про силу змін і про важливість бути собою, про чесні розмови без зайвого пафосу і про складні питання, які дають важливі відповіді.
Ми часто граємо ролі, приховуємо справжні почуття, пристосовуємося, не розуміємо, чому саме такі події з нами відбуваються. Пояснення є. Воно всередині нас і непотрібне ми можемо змінити 💪
Приєднуйся! І давай між рядків шукати справжні сенси 💫
#промо
Так, ми не ідеальні, але маємо стовідсоткове право жити власне життя і бути собою.
Канал “Психологія з Катею Ситніковою” – це простір, де ми говоримо про живе та справжнє: про страхи й сумніви, про силу змін і про важливість бути собою, про чесні розмови без зайвого пафосу і про складні питання, які дають важливі відповіді.
Ми часто граємо ролі, приховуємо справжні почуття, пристосовуємося, не розуміємо, чому саме такі події з нами відбуваються. Пояснення є. Воно всередині нас і непотрібне ми можемо змінити 💪
Приєднуйся! І давай між рядків шукати справжні сенси 💫
#промо
21.02.202506:04
Спочатку зміни голос
Голубка побачила в гаю сову і запитала:
—Звідки ти, сова?
Сова відповіла:
— Я жила на сході, тепер лечу на захід.
Так відповіла сова і почала злобно ухати і реготати.
Знову запитала голубка:
— Чому ж покинула ти рідний дім і летиш в чужі краї?
— Тому що на сході мене не люблять, кажуть, що у мене огидний голос.
І сова знову загухкала.
— Даремно покинула ти рідні краї, — сказала голубка.
— Чому ж даремно?! — обурилася сова. — Я ж пояснила тобі: на сході мене ніхто не любить. Навіщо ж я буду там жити?
На це голубка помітила:
— Ех, тітонька сова, змінювати тобі треба не землю, а голос. Знай, що на заході, як і на сході, теж не терплять злісного гухкання і дикого реготу. А тому, якщо ти не можеш змінити свою натуру, — доживай вже свій вік у себе вдома.
Китайська притча
@prytcha
Голубка побачила в гаю сову і запитала:
—Звідки ти, сова?
Сова відповіла:
— Я жила на сході, тепер лечу на захід.
Так відповіла сова і почала злобно ухати і реготати.
Знову запитала голубка:
— Чому ж покинула ти рідний дім і летиш в чужі краї?
— Тому що на сході мене не люблять, кажуть, що у мене огидний голос.
І сова знову загухкала.
— Даремно покинула ти рідні краї, — сказала голубка.
— Чому ж даремно?! — обурилася сова. — Я ж пояснила тобі: на сході мене ніхто не любить. Навіщо ж я буду там жити?
На це голубка помітила:
— Ех, тітонька сова, змінювати тобі треба не землю, а голос. Знай, що на заході, як і на сході, теж не терплять злісного гухкання і дикого реготу. А тому, якщо ти не можеш змінити свою натуру, — доживай вже свій вік у себе вдома.
Китайська притча
@prytcha
14.02.202506:04
@prytcha
09.02.202506:05
@prytcha
02.02.202506:03
@prytcha
26.01.202506:06
@prytcha
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
20.01.202506:03
Якщо ти побачиш єхидну, отруйну змію або скорпіона в шухляді з прикрасами зі слонової кістки або золота, ти все одно не полюбиш і не захочеш мати їх, хоча вони й посаджені в дороге приміщення, навпаки, подивишся на них зі страхом та огидою, як на отруйних тварин. Так, коли ти зустрінеш людей багатих, щедро наділених усім долею, але порочних, не дивуйся їхній блискучій зовнішності, а зневажай їх за їхні вади.
Епіктет
@prytcha
Епіктет
@prytcha
Паказана 1 - 24 з 853
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.