Притчі
Мудрість у влучному слові, відповіді на питання та трансформація світогляду у короткій історії.
Контакти @ira705
Контакти @ira705
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаAug 13, 2024
Дадана ў TGlist
Jun 16, 2023Рэкорды
27.08.202423:59
5K
Падпісчыкаў14.05.202123:59
200
Індэкс цытавання15.02.202523:59
1.4K
Ахоп 1 паста14.02.202517:52
1.4K
Ахоп рэкламнага паста30.11.202423:59
1400.00%
ER16.02.202510:06
29.57%
ERR
23.02.202506:04
@prytcha
09.02.202506:05
@prytcha
19.02.202506:03
@prytcha
24.02.202506:06
Ворог дерев
Колись лісові дерева сповістили свого царя, що винайдено знаряддя їхньої загибелі.
— Як називається ця зброя? — спитав цар.
— Сокира, — відповіли дерева.
— З чого вона зроблена?
— Лезо із заліза, а ручка з дерева, — відповіли дерева.
— Якщо рукоятка зроблена з нас, то це дуже небезпечна зброя, — сказав лісовий цар.
Вірменська притча
@prytcha
Колись лісові дерева сповістили свого царя, що винайдено знаряддя їхньої загибелі.
— Як називається ця зброя? — спитав цар.
— Сокира, — відповіли дерева.
— З чого вона зроблена?
— Лезо із заліза, а ручка з дерева, — відповіли дерева.
— Якщо рукоятка зроблена з нас, то це дуже небезпечна зброя, — сказав лісовий цар.
Вірменська притча
@prytcha
21.02.202506:04
Спочатку зміни голос
Голубка побачила в гаю сову і запитала:
—Звідки ти, сова?
Сова відповіла:
— Я жила на сході, тепер лечу на захід.
Так відповіла сова і почала злобно ухати і реготати.
Знову запитала голубка:
— Чому ж покинула ти рідний дім і летиш в чужі краї?
— Тому що на сході мене не люблять, кажуть, що у мене огидний голос.
І сова знову загухкала.
— Даремно покинула ти рідні краї, — сказала голубка.
— Чому ж даремно?! — обурилася сова. — Я ж пояснила тобі: на сході мене ніхто не любить. Навіщо ж я буду там жити?
На це голубка помітила:
— Ех, тітонька сова, змінювати тобі треба не землю, а голос. Знай, що на заході, як і на сході, теж не терплять злісного гухкання і дикого реготу. А тому, якщо ти не можеш змінити свою натуру, — доживай вже свій вік у себе вдома.
Китайська притча
@prytcha
Голубка побачила в гаю сову і запитала:
—Звідки ти, сова?
Сова відповіла:
— Я жила на сході, тепер лечу на захід.
Так відповіла сова і почала злобно ухати і реготати.
Знову запитала голубка:
— Чому ж покинула ти рідний дім і летиш в чужі краї?
— Тому що на сході мене не люблять, кажуть, що у мене огидний голос.
І сова знову загухкала.
— Даремно покинула ти рідні краї, — сказала голубка.
— Чому ж даремно?! — обурилася сова. — Я ж пояснила тобі: на сході мене ніхто не любить. Навіщо ж я буду там жити?
На це голубка помітила:
— Ех, тітонька сова, змінювати тобі треба не землю, а голос. Знай, що на заході, як і на сході, теж не терплять злісного гухкання і дикого реготу. А тому, якщо ти не можеш змінити свою натуру, — доживай вже свій вік у себе вдома.
Китайська притча
@prytcha
27.01.202506:02
Коршуни та ворони
Коршуни та ворони домовилися між собою, що стануть ділити навпіл будь-яку здобич.
Одного разу вони побачили поранену мисливцями лисицю, що безпорадно лежала під деревом, і зібралися навколо неї. Ворони сказали:
— Ми візьмемо собі передню половину лисиці.
— Тоді ми візьмемо задню, — погодилися коршуни.
Лисиця посміялася над цим і сказала:
— Я завжди думала, що коршуни статусу вище ворон, і тоді саме їм повинна б дістатися моя передня частина, адже в неї входить голова з мозком і іншими смачними частинами.
— О, так, це правда, — сказали коршуни, — ми візьмемо цю частину лисиці собі.
— А ось і ні, — заперечили ворони, — вона наша, як домовлялися.
Тут між сперечальниками почалася справжня битва, багато полягло з обох сторін, а ті деякі, що вціліли, ледь забрали ноги. Лисиця провела під деревом ще кілька днів, харчуючись убитими воронами і коршунами, а потім пішла, міцна і бадьора, зауваживши: «Слабкий виграє, коли сильні ворогують».
Індійська притча
@prytcha
Коршуни та ворони домовилися між собою, що стануть ділити навпіл будь-яку здобич.
Одного разу вони побачили поранену мисливцями лисицю, що безпорадно лежала під деревом, і зібралися навколо неї. Ворони сказали:
— Ми візьмемо собі передню половину лисиці.
— Тоді ми візьмемо задню, — погодилися коршуни.
Лисиця посміялася над цим і сказала:
— Я завжди думала, що коршуни статусу вище ворон, і тоді саме їм повинна б дістатися моя передня частина, адже в неї входить голова з мозком і іншими смачними частинами.
— О, так, це правда, — сказали коршуни, — ми візьмемо цю частину лисиці собі.
— А ось і ні, — заперечили ворони, — вона наша, як домовлялися.
Тут між сперечальниками почалася справжня битва, багато полягло з обох сторін, а ті деякі, що вціліли, ледь забрали ноги. Лисиця провела під деревом ще кілька днів, харчуючись убитими воронами і коршунами, а потім пішла, міцна і бадьора, зауваживши: «Слабкий виграє, коли сильні ворогують».
Індійська притча
@prytcha
03.02.202506:04
«Будучи поза домом, поводьтеся так, немов ви приймаєте почесних гостей.
Користуючись послугами людей, поводьтеся так, немов здійснюєте урочистий обряд.
Не робіть іншим того, чого собі не побажаєте.
Тоді ні в державі, ні в родині не буде невдоволення.» - Конфуцій
@prytcha
Користуючись послугами людей, поводьтеся так, немов здійснюєте урочистий обряд.
Не робіть іншим того, чого собі не побажаєте.
Тоді ні в державі, ні в родині не буде невдоволення.» - Конфуцій
@prytcha
07.02.202506:03
Нащо читати?
Одного разу до монаха-вчителя підійшов один з учнів і сказав:
— Я прочитав багато книг, але майже все з них уже забув. Навіщо взагалі читати?
Учитель не відповів. Однак через кілька днів він підійшов до цього хлопця й дав брудне, старе сито та попросив принести води з найближчої річки.
Учню ідея не сподобалася, але вчителю він відмовити не міг. Підійшов до річки, наповнив сито, а вода вилилася. Повторював цей процес хлопець увесь день, до вечора.
Під час заходу сонця він відправився назад до храму. Підійшов до вчителя й зі сумним обличчям сказав:
— Я не можу принести води, адже сито на те й сито. Нічого не виходить.
Учитель з усмішкою на вустах каже
— Ні, у тебе вийшло! Подивитися на сито.
Зі старого мотлоху воно перетворилося на чисте й блискуче.
Також монах пояснив й істинний мотив завдання:
—Ти запитав мене, навіщо читати, якщо нічого не відкладається надовго. А тепер уяви, що сито – це розум, вода – знання, а річка – це книга. Я відповів на твоє питання?
@prytcha
Одного разу до монаха-вчителя підійшов один з учнів і сказав:
— Я прочитав багато книг, але майже все з них уже забув. Навіщо взагалі читати?
Учитель не відповів. Однак через кілька днів він підійшов до цього хлопця й дав брудне, старе сито та попросив принести води з найближчої річки.
Учню ідея не сподобалася, але вчителю він відмовити не міг. Підійшов до річки, наповнив сито, а вода вилилася. Повторював цей процес хлопець увесь день, до вечора.
Під час заходу сонця він відправився назад до храму. Підійшов до вчителя й зі сумним обличчям сказав:
— Я не можу принести води, адже сито на те й сито. Нічого не виходить.
Учитель з усмішкою на вустах каже
— Ні, у тебе вийшло! Подивитися на сито.
Зі старого мотлоху воно перетворилося на чисте й блискуче.
Також монах пояснив й істинний мотив завдання:
—Ти запитав мене, навіщо читати, якщо нічого не відкладається надовго. А тепер уяви, що сито – це розум, вода – знання, а річка – це книга. Я відповів на твоє питання?
@prytcha
10.02.202506:04
Хтось запитав:
— Чи правильно кажуть, що за зло потрібно платити добром?
Учитель сказав:
— А чим же тоді платити за добро? За зло треба платити по справедливості, а за добро - добром.
Конфуцій
@prytcha
— Чи правильно кажуть, що за зло потрібно платити добром?
Учитель сказав:
— А чим же тоді платити за добро? За зло треба платити по справедливості, а за добро - добром.
Конфуцій
@prytcha
31.01.202506:03
Притча життя
Один турист відвідав відомого Мудреця. Турист з подивом виявив, що житло Мудреця складається лише з однієї кімнати, заставленої книжками. Стіл, лавка — ось і всі меблі.
— Скажи, мудра людино, де твої меблі? — здивувався турист.
— А де твої? — запитав Мудрець.
— Мої? Але ж я тут проїздом. Я тут турист.
— І я на цій землі проїздом! — відповів мудрець.
@prytcha
Один турист відвідав відомого Мудреця. Турист з подивом виявив, що житло Мудреця складається лише з однієї кімнати, заставленої книжками. Стіл, лавка — ось і всі меблі.
— Скажи, мудра людино, де твої меблі? — здивувався турист.
— А де твої? — запитав Мудрець.
— Мої? Але ж я тут проїздом. Я тут турист.
— І я на цій землі проїздом! — відповів мудрець.
@prytcha
02.02.202506:03
@prytcha
17.02.202506:04
«Людина з чутливим травленням хапається за те й інше, але за надлишкового розмаїття їжа тільки дратує, а не живить. Тож завжди читайте перевірених авторів, і якщо навіть ви відхилитеся від них, завжди повертайтеся назад. Щодня приймайте трохи засобу від злиднів, смерті та інших прикрощів. І якщо ви щойно поспіхом охопили одразу кілька тем, зупиніться на одній із них, щоб упродовж дня осмислити її та перетравити.»
Сократ
@prytcha
Сократ
@prytcha
29.01.202506:04
@prytcha
05.02.202506:04
@prytcha
12.02.202506:04
@prytcha
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.
