ти знаєш, що ти поетка?!
18.04.202511:04
Любі, я так вдячна за ваш фідбек🙏🏻
Дякую, за ваші повідомлення в пп, що мої вірші вам відгукуються!🥹☺️
Обіймаю кожного💕💕💕
Дякую, за ваші повідомлення в пп, що мої вірші вам відгукуються!🥹☺️
Обіймаю кожного💕💕💕
23.03.202523:31
весно моя,
скільки часу у нас?
скільки днів і ночей?
скільки, скільки?..
скільки променів, злив, віршованих фраз
і світлин подарованих квітів?
скільки площ і дахів, випитих вин,
скільки пройдених стежок подолом,
скільки «я», скільки «ми»
скільки дум в голові,
що кружляють по колу галопом?
весно моя,
скільки буде у нас
тих хвилин, що тепліші за квітень?
скільки відведено.
а поки є час - давай рáзом світанок зустрінем.
2025
скільки часу у нас?
скільки днів і ночей?
скільки, скільки?..
скільки променів, злив, віршованих фраз
і світлин подарованих квітів?
скільки площ і дахів, випитих вин,
скільки пройдених стежок подолом,
скільки «я», скільки «ми»
скільки дум в голові,
що кружляють по колу галопом?
весно моя,
скільки буде у нас
тих хвилин, що тепліші за квітень?
скільки відведено.
а поки є час - давай рáзом світанок зустрінем.
2025
15.03.202512:23
19.02.202509:37
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
07.02.202518:54
Вибачте🙃
Не відписуйтесь)))))
Не відписуйтесь)))))
20.01.202520:01
в твої обійми хочу я невпинно
розніжено пірнати до глибин,
давай разом - триматиму сумлінно,
аби годин щасливих став нешвидкий плин.
твої очі кольору, мов сонце,
між вій проміння сиплеться - ловлю!
все наяву чи знову сон це?
в моїх зелених теж читай: «люблю»
чекай мене, хоч миті ці, як роки
стискають серце гірше за судому
але, коли до зустрічі лишається півкроку
я вже сумую за тобою знову.
2024
розніжено пірнати до глибин,
давай разом - триматиму сумлінно,
аби годин щасливих став нешвидкий плин.
твої очі кольору, мов сонце,
між вій проміння сиплеться - ловлю!
все наяву чи знову сон це?
в моїх зелених теж читай: «люблю»
чекай мене, хоч миті ці, як роки
стискають серце гірше за судому
але, коли до зустрічі лишається півкроку
я вже сумую за тобою знову.
2024
04.04.202521:45
>>>>>ЦЕ НЕ ВІРШ<<<<<
що між нами тепер?
між нами тепер лише холод.
колючий, пронизливий, чужий.
чи здогадувались двоє про такий кінець, коли перед вівтарем казали «так»?
між нами тепер лише тиша.
байдужа і самотня. її порушують лише ті, хто через вік не можуть всидіти спокійно на одному місці.
чи зможуть вони не повторити наших помилок?
між нами тепер лише запах.
запах спогадів спільного минулого і тіла, якого більше не хочеш.
чи сумно мені?
так.
чи хочу я повернути все назад?
..
що між нами тепер?
між нами тепер лише холод.
колючий, пронизливий, чужий.
чи здогадувались двоє про такий кінець, коли перед вівтарем казали «так»?
між нами тепер лише тиша.
байдужа і самотня. її порушують лише ті, хто через вік не можуть всидіти спокійно на одному місці.
чи зможуть вони не повторити наших помилок?
між нами тепер лише запах.
запах спогадів спільного минулого і тіла, якого більше не хочеш.
чи сумно мені?
так.
чи хочу я повернути все назад?
..
23.03.202517:22
Став лайк, якщо жиза😜🙃
14.03.202520:46
ти робиш з нічого салат, бриль і скандал,
коли в душу з ноги ти фурія, девʼятий вал.
для рідних ти - прихисток, ковдра і теплий тил,
від бога для всесвіту дарунок без жодних причин.
ти створюєш повінь із сотні придуманих драм
і пишеш віршí, роздираючи щойно загоєний шрам.
ти здатна на те, щоб спинити найгіршу війну
і народити людину нову, не одну, не одну!
ти мантра, ти істина, спогад на старості літ,
тепле какао, вишня, що прикрашає бісквіт.
ти краще на світі суцвіття, ти - жінка!
будь ким завгодно в кожну життя хвилинку.
2025
коли в душу з ноги ти фурія, девʼятий вал.
для рідних ти - прихисток, ковдра і теплий тил,
від бога для всесвіту дарунок без жодних причин.
ти створюєш повінь із сотні придуманих драм
і пишеш віршí, роздираючи щойно загоєний шрам.
ти здатна на те, щоб спинити найгіршу війну
і народити людину нову, не одну, не одну!
ти мантра, ти істина, спогад на старості літ,
тепле какао, вишня, що прикрашає бісквіт.
ти краще на світі суцвіття, ти - жінка!
будь ким завгодно в кожну життя хвилинку.
2025
18.02.202522:09
вона пише вíрші
між дитячими істериками та дитячими застудами.
хотіла, щоб було не гірше
ніж у тих, кого вважають любимчиками поетичної публіки.
її поезія іноді банальна, але завжди щира
/якщо цю писанину взагалі можна назвати поезією/
брехала всім, що у неї все ок, хоча кому зараз добре живеться через новини, виколупування із берець мерзлої глини та майбутні наслідки війни.
про неї майже не писала, бо не вміє в брехню у вíршах.
вона не краща і не гірша.
критики скажуть: «ти пишеш, як всі!»
лицеміри скажуть: «видавай збірку!»
лише пару друзів (по правді кажучи, лише один) скаже:
«все перепиши. не розслабляйся. нікому не вір»
вона пише вíрші між тривогами, нічними перекусами та вічним почуттям провини.
така вона поетка.
вічно натхненна не тим, ким треба.
між дитячими істериками та дитячими застудами.
хотіла, щоб було не гірше
ніж у тих, кого вважають любимчиками поетичної публіки.
її поезія іноді банальна, але завжди щира
/якщо цю писанину взагалі можна назвати поезією/
брехала всім, що у неї все ок, хоча кому зараз добре живеться через новини, виколупування із берець мерзлої глини та майбутні наслідки війни.
про неї майже не писала, бо не вміє в брехню у вíршах.
вона не краща і не гірша.
критики скажуть: «ти пишеш, як всі!»
лицеміри скажуть: «видавай збірку!»
лише пару друзів (по правді кажучи, лише один) скаже:
«все перепиши. не розслабляйся. нікому не вір»
вона пише вíрші між тривогами, нічними перекусами та вічним почуттям провини.
така вона поетка.
вічно натхненна не тим, ким треба.
07.02.202518:52
Здається, тут багато хто не знає мого найкращого вірша)))
15.01.202513:49
вечір теплим мейн-куном гуляє по літній веранді,
мружить сонні смарагди, бо знає все наперед:
дотики, вигини тіла відбитками на простирадлі,
двоє злилися в єдиний тісний силует.
створять всесвіт під ковдрою - в старості буде на спомин,
іскри під віями скоять стрімкий зорепад,
хвилями вниз мʼяко спускається човен,
в морі спокус не знайде стежки назад.
втома солодка огорне приблизно о шостій,
пристрасті попіл здує легкий тиховій,
млосним блаженством наповнений вранішній простір,
когуте, милий, тих двох тривожить не смій!
2024
мружить сонні смарагди, бо знає все наперед:
дотики, вигини тіла відбитками на простирадлі,
двоє злилися в єдиний тісний силует.
створять всесвіт під ковдрою - в старості буде на спомин,
іскри під віями скоять стрімкий зорепад,
хвилями вниз мʼяко спускається човен,
в морі спокус не знайде стежки назад.
втома солодка огорне приблизно о шостій,
пристрасті попіл здує легкий тиховій,
млосним блаженством наповнений вранішній простір,
когуте, милий, тих двох тривожить не смій!
2024
27.03.202522:20
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
16.03.202511:10
Ще два роки тому я писала вірші, викладала їх в інсту, збирала від сили 7 лайків і думала: ну шо з цього буде?!
А он воно всьо як виходить🥰
Вчергове переконуюсь в тому, що за мрію треба боротись щоденною працею і самовдосконаленням!
А он воно всьо як виходить🥰
Вчергове переконуюсь в тому, що за мрію треба боротись щоденною працею і самовдосконаленням!
06.03.202509:56
14.02.202520:36
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
04.02.202517:45
Автор і декламація:
Поліна Шишлевська🌸
Поліна Шишлевська🌸
13.01.202510:13
27.03.202522:18
на тебе ляжу теплою глиною,
заповню всі тріщини, рани, вирви і
замажу, загою, зашепочу.
хай у інших болить, до тебе не підпущу:
ні відчай, ні страх, ні сум без причин поготів,
спокій на двох розділю на скільки відведено днів.
зігрію собою і збудую шершаву броню,
але стану крихкою від одного слова — …
заповню всі тріщини, рани, вирви і
замажу, загою, зашепочу.
хай у інших болить, до тебе не підпущу:
ні відчай, ні страх, ні сум без причин поготів,
спокій на двох розділю на скільки відведено днів.
зігрію собою і збудую шершаву броню,
але стану крихкою від одного слова — …
16.03.202511:07
Мати рідна!!! Вас уже 151 🙈🙈🙈
Дякую!!!🫠😘🤗
Дякую!!!🫠😘🤗
06.03.202509:51
Вірш написаний на конкурс Весняний плейлист від Віршопліткарки.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Автор: Поліна Шишлевська
Назва: непоетичний вірш
Тема: … лялю, невже ти справді живеш ілюзіями про цих жалюгідних, нікому невідомих…поетів?
Альбом, пісня: Шмальгаузен - Твій Віль del.1, «Кров і вино»
губи бордові солоні від крові
палко шепочуть, як мантру, віршí
і у тенетах словесних невтомних
серце щоночі левом гарчить.
кожен рядок, як рядно, накриває,
стеле брехнею, гойдає у такт
і за межею цього дивокрая
віра сліпа укладає контракт.
туман із а/ілюзій, рим і сюжетів
жертва вдихає, мов айкосу дим
і під солодким гіпнозом поета
все поглинає, що сказано ним.
груда із пряних лестощів, хитрощів
давить у груди, стискає лещата.
ох, як же люблять за мрії і вíрші
душі свої продавати дівчата:
розум втрачати, вити на місяць,
спати під ритм римованих фраз,
дуже хотіти, та не вміти спинитись
і знову на скелі кидати баркас…
годі вже грати в самопожертву,
жоден поет не вартий того!
краще цукерок на ніч нажертись
і мирно заснути, мать його в йоб!
2025
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Автор: Поліна Шишлевська
Назва: не
Тема: … лялю, невже ти справді живеш ілюзіями про цих жалюгідних, нікому невідомих…поетів?
Альбом, пісня: Шмальгаузен - Твій Віль del.1, «Кров і вино»
губи бордові солоні від крові
палко шепочуть, як мантру, віршí
і у тенетах словесних невтомних
серце щоночі левом гарчить.
кожен рядок, як рядно, накриває,
стеле брехнею, гойдає у такт
і за межею цього дивокрая
віра сліпа укладає контракт.
туман із а/ілюзій, рим і сюжетів
жертва вдихає, мов айкосу дим
і під солодким гіпнозом поета
все поглинає, що сказано ним.
груда із пряних лестощів, хитрощів
давить у груди, стискає лещата.
ох, як же люблять за мрії і вíрші
душі свої продавати дівчата:
розум втрачати, вити на місяць,
спати під ритм римованих фраз,
дуже хотіти, та не вміти спинитись
і знову на скелі кидати баркас…
годі вже грати в самопожертву,
жоден поет не вартий того!
краще цукерок на ніч нажертись
і мирно заснути, мать його в йоб!
2025
14.02.202518:36
вдягати на себе твій запах, футболку і спокій,
не відкладати любов і щастя взаємне на потім,
зливатись, тремтіти, тепло відчувати у грудях
до крихт, до молекул вбирати усе, що даровано лютим.
ловити сніжинки, зірки і погляди сіро-зелених,
пити вино, до біса послати буденні проблеми,
читати дотиком рук тебе, мов азбуку брайля
і в світле майбутнє ввійти без краплі лихого вагання.
тримати й триматись за слово, за вчинок, за мрію,
плекати спільне разом, бо порізно вже не зумію…
все це і ще сотню всього, що завгодно
хочу щоденно робити з тобою
безперешкодно.
2025
не відкладати любов і щастя взаємне на потім,
зливатись, тремтіти, тепло відчувати у грудях
до крихт, до молекул вбирати усе, що даровано лютим.
ловити сніжинки, зірки і погляди сіро-зелених,
пити вино, до біса послати буденні проблеми,
читати дотиком рук тебе, мов азбуку брайля
і в світле майбутнє ввійти без краплі лихого вагання.
тримати й триматись за слово, за вчинок, за мрію,
плекати спільне разом, бо порізно вже не зумію…
все це і ще сотню всього, що завгодно
хочу щоденно робити з тобою
безперешкодно.
2025
04.02.202512:31
місто покрило оголені плечі
холодним серпанком зими,
підкури, що знайшла пізно ввечері
наосліп в кишені своїй.
вдихай чергову надію,
спогад літа,
про нього віршí,
дим і смуток собою наповнять
увесь простір твоєї душі.
роздирай загоєні шрами,
кожним словом, що пишеш крізь сон,
ця залежність - боже прокляття,
придумана хитрим чортóм.
видихай морозне і грішне,
ти так любиш труїтися ним
і не плач, що все безутішно,
якщо маєш норов дурний.
2025
холодним серпанком зими,
підкури, що знайшла пізно ввечері
наосліп в кишені своїй.
вдихай чергову надію,
спогад літа,
про нього віршí,
дим і смуток собою наповнять
увесь простір твоєї душі.
роздирай загоєні шрами,
кожним словом, що пишеш крізь сон,
ця залежність - боже прокляття,
придумана хитрим чортóм.
видихай морозне і грішне,
ти так любиш труїтися ним
і не плач, що все безутішно,
якщо маєш норов дурний.
2025
27.11.202410:48
ми точно мали десь колись зустрітись,
між вулиць сонних відшукати шлях
до душ напівживих, до впалих вилиць
і до сердець, в яких ржавіє цвях.
в твоїх очах читається самотність,
в моїх - ілюзія щасливих існувань,
лиш вірші розкриють нам безодню,
що сповнена зневіри і вагань.
шукай мене у кожнім своїм слові,
я відчуваю все, про що мовчиш, а ти
пиши про що болить, хай зустрічі раптові
на рани від цвяхів намотують бинти❤️🩹
між вулиць сонних відшукати шлях
до душ напівживих, до впалих вилиць
і до сердець, в яких ржавіє цвях.
в твоїх очах читається самотність,
в моїх - ілюзія щасливих існувань,
лиш вірші розкриють нам безодню,
що сповнена зневіри і вагань.
шукай мене у кожнім своїм слові,
я відчуваю все, про що мовчиш, а ти
пиши про що болить, хай зустрічі раптові
на рани від цвяхів намотують бинти❤️🩹
Паказана 1 - 24 з 30
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.