
Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

горбачик сквад
Пазнавальнае
Сошл сайнс приколи до чаю
контакт - @val_hat
контакт - @val_hat
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаТрав 08, 2022
Дадана ў TGlist
Черв 13, 2023Прыкрепленая група
ГС
Gorbachik Squad Chat
2
Пазнавальнае
Рэкорды
07.04.202523:59
152Падпісчыкаў08.05.202223:59
0Індэкс цытавання16.03.202510:02
7.9KАхоп 1 паста28.02.202504:01
2.4KАхоп рэкламнага паста29.11.202323:59
33.33%ER16.03.202510:02
5494.41%ERR17.03.202508:15
Людство тупішає з кожним роком, – світове дослідження
▪️З 2010 року інтелект людства стрімко знижується.
▪️Все менше людей можуть зосередитися на одній справі, вирішувати базові завдання і думати логічно – зате нескінченно скролять стрічки.
▪️У розвинених країнах 25% дорослих не можуть упоратися з елементарною математикою. У деяких ще більш розвинених вже навіть 35%.
▪️Із 2015 року різко зросла кількість 18-річних, які не можуть сфокусувати увагу.
▪️Половина опитаних за рік прочитали лише одну книгу, а 45% підлітків взагалі не читають.
Головна причина цього – соцмережі та новий формат контенту. Нескінченний потік відео та алгоритми засмічують мізки.
Спижено
▪️З 2010 року інтелект людства стрімко знижується.
▪️Все менше людей можуть зосередитися на одній справі, вирішувати базові завдання і думати логічно – зате нескінченно скролять стрічки.
▪️У розвинених країнах 25% дорослих не можуть упоратися з елементарною математикою. У деяких ще більш розвинених вже навіть 35%.
▪️Із 2015 року різко зросла кількість 18-річних, які не можуть сфокусувати увагу.
▪️Половина опитаних за рік прочитали лише одну книгу, а 45% підлітків взагалі не читають.
Головна причина цього – соцмережі та новий формат контенту. Нескінченний потік відео та алгоритми засмічують мізки.
Спижено


01.04.202514:10
Воркфлоу адміна цього каналу
Пераслаў з:
Скільки-скільки?



01.04.202513:18
Саундтрек цього посту “Жадан і Собаки” з піснею “Кобзон”
Топова статистика чарту топ-200 пісень в Spotify:
🇷🇺 Березень 2021 року - 64% російських пісень, українських - 5% 😒
🇺🇦 Березень 2025 року - російських 23%, українських пісень - 41% 🥰
Ось тут можна погратися з іншою динамікою і періодом.
@skilkyskilky | Дискусія і обговорення тут
(Радіо-діджеї - продажні задроти
Мене вбивають радіо квоти
Дешевий lineup - порожня фан-зона
Чотири роки, сука, без Кобзона)
Топова статистика чарту топ-200 пісень в Spotify:
🇷🇺 Березень 2021 року - 64% російських пісень, українських - 5% 😒
🇺🇦 Березень 2025 року - російських 23%, українських пісень - 41% 🥰
Ось тут можна погратися з іншою динамікою і періодом.
@skilkyskilky | Дискусія і обговорення тут


27.03.202507:29
На замітку
Пераслаў з:
Инсайдер UA



24.03.202508:42
⚡️Налог 5% для парикмахеров, таксистов Bolt, Uber, Uklon, курьеров Glovo, продавцов на OLX, репетиторов, арендодателей — подготовлен новый закон
Законопроект предусматривает, что человек, использующий онлайн-платформу как источник дохода, должен уплатить 5% налога на доходы физических лиц и 5% военного сбора, то есть всего 10%. К примеру, из 20 тысяч гривен, заработанных за месяц, курьер Glovo должен оплатить 2 тысячи гривен.
В Украине 350 000 - 400 000 самозанятых. Бюджет получит 10 млрд грн налогов в год, если платить будут все, кто работает на себя.
Подписаться на Инсайдер | Прислать контент
Законопроект предусматривает, что человек, использующий онлайн-платформу как источник дохода, должен уплатить 5% налога на доходы физических лиц и 5% военного сбора, то есть всего 10%. К примеру, из 20 тысяч гривен, заработанных за месяц, курьер Glovo должен оплатить 2 тысячи гривен.
В Украине 350 000 - 400 000 самозанятых. Бюджет получит 10 млрд грн налогов в год, если платить будут все, кто работает на себя.
Подписаться на Инсайдер | Прислать контент


15.03.202510:03
Ставлення до можливих мирних домовленостей, КМІС
Тут можна глянути ставлення до кожного пакету:
https://www.datawrapper.de/_/6qyb8/
Тут можна глянути ставлення до кожного пакету:
https://www.datawrapper.de/_/6qyb8/
03.04.202509:42
Рекомендую подивитися лекцію від керівника аналітичного відділу бригади АЗОВ «Друга Аспіранта» — про те, як виглядають дослідження у військовому підрозділі.
Цікаво, що аналітичний відділ АЗОВу виріс з аналітичного центру фандрейзингового напряму Azov.One.
Старт із 39-ї хвилини: https://youtu.be/7XV6ixP2hbI?t=2383
Цікаво, що аналітичний відділ АЗОВу виріс з аналітичного центру фандрейзингового напряму Azov.One.
Старт із 39-ї хвилини: https://youtu.be/7XV6ixP2hbI?t=2383
22.03.202513:49


29.03.202510:22
Згадав пророчу для правого інтернаціоналу картинку
08.04.202509:12
Молоді чоловіки й жінки дедалі більше розходяться в політичних поглядах - і чіткої відповіді чому так немає
- У багатьох країнах ідеологічний розрив між молодими чоловіками та жінками зростає.
- Дані показують схожу картину: жінки до 30 все частіше підтримують ліберальні й прогресивні ідеї, тоді як чоловіки — або не змінюються, або відходять вправо.
- Це стосується як ідеологічного самовизначення, так і підтримки партій — особливо помітно це в США та Південній Кореї.
Чому це відбувається?
Пояснень багато — і вони різняться залежно від поглядів.
- Праві коментатори вважають, що йдеться про розчарування молодих чоловіків. Їм здається, що їхній голос втрачає значення, що фемінізм і прогресивна політика витісняють їх на маргінеси.
- Ліві пояснення більше говорять про самотність, застій і замкненість у медіа-бульбашках. Молоді чоловіки, які почуваються загубленими, знаходять притулок у правих інфлюенсерів, які дають чіткі пояснення та вказують на винних.
- Інша версія — що це жінки змінюються швидше. Вони частіше здобувають освіту, пізніше створюють сім’ї, активно підтримують права людини, екологію та інші лівоцентричні теми — і поступово віддаляються від чоловіків політично.
Це вже не просто різниця у виборі партії. Політичні погляди все більше впливають на повсякденне життя. Є окремі анекдоти про те, як молоді жінки відмовляються зустрічатися з чоловіками, які мають протилежні політичні переконання — особливо якщо ті симпатизують правим ідеям.
Що буде, якщо політика почне визначати не лише голос на виборах, а й те, з ким ми спілкуємось, кому довіряємо — і з ким будуємо стосунки?
Цікаво, чи є подібна тенденція в Україні — чи, можливо, повномасштабна війна формує зовсім інші орієнтири серед молоді.
- У багатьох країнах ідеологічний розрив між молодими чоловіками та жінками зростає.
- Дані показують схожу картину: жінки до 30 все частіше підтримують ліберальні й прогресивні ідеї, тоді як чоловіки — або не змінюються, або відходять вправо.
- Це стосується як ідеологічного самовизначення, так і підтримки партій — особливо помітно це в США та Південній Кореї.
Чому це відбувається?
Пояснень багато — і вони різняться залежно від поглядів.
- Праві коментатори вважають, що йдеться про розчарування молодих чоловіків. Їм здається, що їхній голос втрачає значення, що фемінізм і прогресивна політика витісняють їх на маргінеси.
- Ліві пояснення більше говорять про самотність, застій і замкненість у медіа-бульбашках. Молоді чоловіки, які почуваються загубленими, знаходять притулок у правих інфлюенсерів, які дають чіткі пояснення та вказують на винних.
- Інша версія — що це жінки змінюються швидше. Вони частіше здобувають освіту, пізніше створюють сім’ї, активно підтримують права людини, екологію та інші лівоцентричні теми — і поступово віддаляються від чоловіків політично.
Це вже не просто різниця у виборі партії. Політичні погляди все більше впливають на повсякденне життя. Є окремі анекдоти про те, як молоді жінки відмовляються зустрічатися з чоловіками, які мають протилежні політичні переконання — особливо якщо ті симпатизують правим ідеям.
Що буде, якщо політика почне визначати не лише голос на виборах, а й те, з ким ми спілкуємось, кому довіряємо — і з ким будуємо стосунки?
Цікаво, чи є подібна тенденція в Україні — чи, можливо, повномасштабна війна формує зовсім інші орієнтири серед молоді.
01.04.202513:02
Хто вірить в астрологію: освіта, інтелект і міфи про “авторитарну особистість”
▪️ Дослідники перевірили чотири гіпотези: що віра в астрологію — це (1) через низький рівень освіти та когнітивних здібностей, (2) через недовіру до науки, (3) через духовність, (4) через авторитарний склад характеру.
▪️ Взяли велике репрезентативне опитування GSS (n = 8,553). Людей питали: “Чи вважаєте ви астрологію наукою?” — з трьома варіантами: “зовсім ні”, “трохи так”, “так”.
▪️ Результат чіткий: менше освіти і нижчий інтелект (Wordsum) → вища ймовірність вважати астрологію наукою. Гіпотеза “поверхневого знання” підтверджується.
▪️ Інші версії — провалились:
– Релігійність і духовність — нульовий ефект.
– Політичні погляди — теж ні до чого: праві навіть менш схильні вірити в астрологію (всупереч ідеї про “авторитарну особистість”).
– Довіра до науки — практично не грає ролі.
▪️ Найбільший ефект дає Wordsum. Освіта також працює, але слабше.
▪️ Обмеження: питання було сформульоване як “Чи є астрологія наукою?”, тобто могли не вловити тих, хто вірить в астрологію, але не як у науку.
https://econtent.hogrefe.com/doi/10.1027/1614-0001/a000434
▪️ Дослідники перевірили чотири гіпотези: що віра в астрологію — це (1) через низький рівень освіти та когнітивних здібностей, (2) через недовіру до науки, (3) через духовність, (4) через авторитарний склад характеру.
▪️ Взяли велике репрезентативне опитування GSS (n = 8,553). Людей питали: “Чи вважаєте ви астрологію наукою?” — з трьома варіантами: “зовсім ні”, “трохи так”, “так”.
▪️ Результат чіткий: менше освіти і нижчий інтелект (Wordsum) → вища ймовірність вважати астрологію наукою. Гіпотеза “поверхневого знання” підтверджується.
▪️ Інші версії — провалились:
– Релігійність і духовність — нульовий ефект.
– Політичні погляди — теж ні до чого: праві навіть менш схильні вірити в астрологію (всупереч ідеї про “авторитарну особистість”).
– Довіра до науки — практично не грає ролі.
▪️ Найбільший ефект дає Wordsum. Освіта також працює, але слабше.
▪️ Обмеження: питання було сформульоване як “Чи є астрологія наукою?”, тобто могли не вловити тих, хто вірить в астрологію, але не як у науку.
https://econtent.hogrefe.com/doi/10.1027/1614-0001/a000434
20.03.202509:43
Україна в рейтингу за рівнем врядування
джерело: лекція Джеймса Робінсона в КШЕ
джерело: лекція Джеймса Робінсона в КШЕ
05.04.202510:49
Тред з колонки на FT про наслідки економічної політики Трампа
https://x.com/jburnmurdoch/status/1908140423861706813
https://x.com/jburnmurdoch/status/1908140423861706813
17.03.202508:09
Шелухін про соціологів у Голосі Америки:
«Рідко зауважують, що першим очільником Голос Америки Українською був соціолог.
Історики соціології Никифором Григорієвим мало цікавилися, а власне історики переважно фокусувалися на його діяльності політика (і треба дякувати, зробили чимало). Хоча він почав писати на соціологічну тематику ще до Першої світової. Григоріїв був багаторічним членом Українського соціологічного інституту у Празі, деякий час очолював його. Захистив дисертацію про національні меншості.
Есери, до яких належав Григоріїв, пройшли складну еволюцію від прихильників парламентської демократії до її ворогів і навспак - зусиллями, зокрема, Григоріїва.
У 1930-х передчуття нової світової війни було в повітрі. Григоріїв не чекаючи початку, далекоглядно емігрував до США. Напередодні він закликав український визвольний рух орієнтуватися на США та UK і застерігав від співпраці з тоталітарними режимами. Епоха була складною, єдиного шляху не було, однак Григоріїв наполягав, що демократія рано чи пізно візьме гору. І це буде шансом для України. Саме тому він зробив акцент на вільні ЗМІ, які би працювали на діаспору, аби попередити радянський вплив на неї, і на українців у неволі. Його син Мирослав, який у США став успішним ілюстратором (некролог якому від The Washington Post Magazine досі онлайн), в УСІ працював над вивченням радянської пропаганди, є дві праці, яких немає в наших архівах (раптом знаєте про них - повідомте, будь ласка). Працював із батьком у редакції.
Тема пропаганди була в них справді "сімейною". Мирослав був ілюстратором "Колгоспу тварин" Орвелла (1946) у перекладі в подальшому гарвардського професора Ігоря Шевченка. Це був перший іноземний переклад орвеллівського роману, а під час Нюрнберзького трибуналу він був кореспондентом. Матеріали його роботи у колекції американського меморіального музею Голокосту. Дуже цікава постать окремо від батька.
Празький осередок української соціології не дав повоєнної наукової школи, бо була перервана інституційна тяглість. Ті, хто лишався живим після війни, здебільшого перейшли в інші галузі, або був дуже літнім. Але саме українська соціологія живила ідею вільної журналістики + Мирослав, кажуть, займався у США захистом спадку й прав індіанців (ось вам і меншості). Теми, які турбували соціологів у 1920-1930х вийшли зкнижок у громадське життя.
І всі ці "ворожі голоси" справді мали значення, нехай їхній ефект і не був швидким. Коли сталася Чорнобильська катастрофа, моя мама проїздила через Київ. Звісно, вона нічого не знала, бо все приховували. І, коли вона приїхала до Сум - дід засипав її питаннями, що там в Києві. Він усе знав, бо вже послухав "ворожі голоси". Не пригадую лише чи це був ГА чи Радіо Свобода.
ГА - це не лише американський, але й український спадок. Тепер ми маємо державу й обов'язок розвивати вільні україномовні ЗМІ вже не може бути клопотом лише американців.
Н. Григоріїв другий зліва. Джерело: УІНП»
«Рідко зауважують, що першим очільником Голос Америки Українською був соціолог.
Історики соціології Никифором Григорієвим мало цікавилися, а власне історики переважно фокусувалися на його діяльності політика (і треба дякувати, зробили чимало). Хоча він почав писати на соціологічну тематику ще до Першої світової. Григоріїв був багаторічним членом Українського соціологічного інституту у Празі, деякий час очолював його. Захистив дисертацію про національні меншості.
Есери, до яких належав Григоріїв, пройшли складну еволюцію від прихильників парламентської демократії до її ворогів і навспак - зусиллями, зокрема, Григоріїва.
У 1930-х передчуття нової світової війни було в повітрі. Григоріїв не чекаючи початку, далекоглядно емігрував до США. Напередодні він закликав український визвольний рух орієнтуватися на США та UK і застерігав від співпраці з тоталітарними режимами. Епоха була складною, єдиного шляху не було, однак Григоріїв наполягав, що демократія рано чи пізно візьме гору. І це буде шансом для України. Саме тому він зробив акцент на вільні ЗМІ, які би працювали на діаспору, аби попередити радянський вплив на неї, і на українців у неволі. Його син Мирослав, який у США став успішним ілюстратором (некролог якому від The Washington Post Magazine досі онлайн), в УСІ працював над вивченням радянської пропаганди, є дві праці, яких немає в наших архівах (раптом знаєте про них - повідомте, будь ласка). Працював із батьком у редакції.
Тема пропаганди була в них справді "сімейною". Мирослав був ілюстратором "Колгоспу тварин" Орвелла (1946) у перекладі в подальшому гарвардського професора Ігоря Шевченка. Це був перший іноземний переклад орвеллівського роману, а під час Нюрнберзького трибуналу він був кореспондентом. Матеріали його роботи у колекції американського меморіального музею Голокосту. Дуже цікава постать окремо від батька.
Празький осередок української соціології не дав повоєнної наукової школи, бо була перервана інституційна тяглість. Ті, хто лишався живим після війни, здебільшого перейшли в інші галузі, або був дуже літнім. Але саме українська соціологія живила ідею вільної журналістики + Мирослав, кажуть, займався у США захистом спадку й прав індіанців (ось вам і меншості). Теми, які турбували соціологів у 1920-1930х вийшли зкнижок у громадське життя.
І всі ці "ворожі голоси" справді мали значення, нехай їхній ефект і не був швидким. Коли сталася Чорнобильська катастрофа, моя мама проїздила через Київ. Звісно, вона нічого не знала, бо все приховували. І, коли вона приїхала до Сум - дід засипав її питаннями, що там в Києві. Він усе знав, бо вже послухав "ворожі голоси". Не пригадую лише чи це був ГА чи Радіо Свобода.
ГА - це не лише американський, але й український спадок. Тепер ми маємо державу й обов'язок розвивати вільні україномовні ЗМІ вже не може бути клопотом лише американців.
Н. Григоріїв другий зліва. Джерело: УІНП»


29.03.202519:21
Гісторыя змяненняў канала
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.