Notcoin Community

Whale Chanel

Паглядзець

Proxy MTProto | پروکسی

Паглядзець

Що з економікою?

Навіны і СМІ

Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.
Сайт - ces.org.ua, зв'язок - @witch_Churai (рекламу не розміщуємо).
Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/

Рэйтынг TGlist

ТыпПублічны

Вертыфікацыя

Не вертыфікаваны

Надзейнасць

Не надзейны

РазмяшчэннеУкраїна

МоваІншая

Дата стварэння каналаFeb 07, 2025

Дадана ў TGlist

Jun 24, 2023

Я ўладальнік канала

Гісторыя змяненняў

Прыкрепленая група

ЩЗ

Що з економікою? Дискусії

Навіны і СМІ

Статыстыка Тэлеграм-канала Що з економікою?

Падрабязней

Падпісчыкаў

8 576

24 гадз.

10%Тыдзень

70.1%Месяц

1321.6%

Індэкс цытавання

0

Згадкі0Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах0

Сярэдняе ахоп 1 паста

1 079

12 гадз.9910%24 гадз.1 079

39.8%48 гадз.1 889

16.6%

Узаемадзеянне (ER)

1.56%

Рэпостаў21Каментары2Рэакцыі42

Узаемадзеянне па ахопу (ERR)

0%

24 гадз.0%Тыдзень

1.55%Месяц

3.93%

Ахоп 1 рэкламнага паста

1 996

1 гадз.43421.74%1 – 4 гадз.69534.82%4 - 24 гадз.1 08254.21%

Падрабязней

Падключыце нашага бота да канала і даведайцеся пол аўдыторыі гэтага канала.

Усяго пастоў за 24 гадзіны

2

Дынаміка

Апошнія публікацыі ў групе "Що з економікою?"

Усе пасты

03.03.202516:00

💸 Україна може не отримати наступного траншу МВФ без підвищення акцизів на цигарки

Про це йдеться у попередній домовленості МВФ та України щодо сьомого перегляду програми фінансування. Сума траншу, який має отримати Україна — $400 млн.

Раніше ми писали про те, чому важливо запровадити закон про підвищення акцизів — бюджет недоотримав уже більше 1,5 млрд грн.

👉 Нагадаємо, що наш старший економіст Юрій Гайдай створив петицію, щоб закликати Президента підписати закон.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

03.03.202510:12

Канада та США — лідери за позитивним ставленням до українських біженців

🇺🇸 Багато американців вийшли на протести в підтримку України після подій в Овальному кабінеті.

👉 У нашому #дослідженні_про_біженців запитали українців за кордоном, як вони оцінюють ставлення місцевих.

Найкраще ставлення в Канаді, США та Британії. Найменш привітні — поляки, чехи та німці.

🇪🇺 Нагадаємо, що найбільше українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%). У США перебуває 5,4% усіх біженців, але разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців.

Загалом приблизно 80% опитаних українців позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

28.02.202512:23

У якому стані зараз пенсійна система?

Днями ми провели подію про майбутнє солідарної пенсійної системи.

👉 Про основні проблеми системи розповіла провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.

▪️ За оцінкою Стратегії демографічного розвитку, в Україні проживає 31 млн осіб. Співвідношення працездатних до пенсіонерів скорочується, і вже зараз фактично один платник ЄСВ отримує одного пенсіонера.

▪️ Поточна система дуже складна. Вона складається з 10 різних підсистем обрахунку пенсій, 55 типів доплат та близько 100 надбавок. Люди з однаковим страховим стажем можуть отримувати різні пенсії залежно від року виходу на пенсію. Наприклад, пенсіонер 2015 року отримає 5 тис. грн, а 2021 року — 9 тис. грн.

▪️ Крім цього, є проблема спецвиплат для окремих груп. Судді отримують понад 100 тис. грн, або «пенсійні мігранти» 一 люди перед виходом на пенсію переїжджають в радіоактивні забруднені зони 一 наприклад, Боярку, 一 і відсуджують пенсію як чорнобильці 10-20 тис. грн. При тому, що в ліквідаторів ЧАЕС, у яких немає інвалідності 一 доплата 178 грн. Також колишні силовики мають високі пенсії, тоді як військові, які зараз захищають Україну, не мають таких самих пільг через різницю в законах.

«Критерії для нової пенсійної системи 一 це прозорість. Ми всі маємо розуміти, за якою формулою будемо отримувати пенсію. Пенсійна система сьогодні 一 це елемент макроекономічної стійкості, тому її реформа зараз дуже на часі», 一 доповнює Олександра Бетлій.

🔗 Подія в записі за посиланням.

Раніше про проблеми пенсійної системи ми говорили з першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак і писали в нас на каналі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

27.02.202516:06

👨‍💼 Скільки чоловіків можуть виїхати за кордон після закінчення війни?

У нашому #дослідженні_про_біженців ми, серед іншого, дослідили скільки ще чоловіків можуть виїхати за кордон після зняття обмежень виїзду.

Для цього ми запитали у біженців, чи розглядають вони возз'єднання з сім’єю за кордоном. Станом на листопад 2024 року, 32,2% українських жінок за кордоном мали чоловіків в Україні, які підпали під обмеження виїзду.

Зауважимо, що цей підхід бере до уваги лише чоловіків, які:

а) нині перебувають в Україні;
б) не мають права на виїзд через обмеження воєнного часу;
в) чиї дружини зараз за кордоном.

Тобто ця оцінка може бути заниженою.

👉 Отже, за нашими розрахунками, за кордон додатково можуть виїхати:

290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію
389 тис. — за середнього
532 тис. — за песимістичного.

❓ Як ви вважаєте, чи варто відразу відкривати кордони після скасування воєнного стану? Як має бути організований цей процес?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

27.02.202511:47

«Мотиваційні» контракти для молоді не створять фінансових ризиків для України

👉 Хоч у держбюджеті не закладено коштів на ці ініціативи, їх можна знайти у зовнішніх джерелах фінансування, які гарантовані Україні на 2025-й 一 Ukraine Facility, МВФ і гроші від заморожених російських активів за програмою ERA.

Прокоментували цю тему для УП.

▪️ У 2025 році виплати за «мотиваційними» контрактами можуть коштувати Україні приблизно 55–60 млрд грн (близько $1,5 млрд), якщо такі контракти підпишуть 100 тисяч українців.

▪️ Впровадження депутатського законопроєкту про мотивацію (додаткові виплати чинним військовим) обійдеться у 70–80 млрд грн на рік.

▪️ Кошти на це можна покрити за допомогою міжнародної допомоги.

«Якщо в попередні роки ми були невпевнені, отримаємо достатньо фінансування чи ні, то на 2025-й все гарантовано.

Очікуємо, що цьогоріч партнери нададуть нам понад $60 млрд, при потребі зовнішнього фінансування в $38 млрд. Частину надлишку доведеться відкласти на 2026-й, але резерв для оборонних видатків є», – каже наш старший економіст Юрій Гайдай.

Торік грошове забезпечення військових становило ≈ 700 млрд грн. Якщо завдяки цим контрактам кількість бійців у ЗСУ збільшиться приблизно на 10% від орієнтовної чисельності 800 тисяч, витрати на зарплати бійців зростуть ще умовно на 80 млрд грн.

«Варто враховувати, що набір відбуватиметься впродовж року: хтось долучиться до ЗСУ зараз, а хтось у грудні. Тому, думаю, суму річних видатків можна сміливо ділити на два»,
一 продовжує Юрій Гайдай.

✍️ Про додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи також говорив на нашій події Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

26.02.202515:07

🏦 Клієнти ПриватБанку витрачають вдвічі більше, ніж до повномасштабної війни

👉 Переказуємо основне з матеріалу Forbes, для якого коментував наш старший економіст Володимир Ланда:

Витрати клієнтів ПриватБанку (понад 19,2 млн активних користувачів) зросли за час повномасштабної війни більш ніж у два рази – з 470 млрд грн у 2021 році до 1,06 трлн грн у 2024-му.

Що змінилося у витратах?

▪️ Продукти харчування: з 220,9 млрд грн → 466,4 млрд грн
▪️ Товари для здоров’я: з 28,7 млрд грн → 70 млрд грн
▪️ Ресторани: з 33,8 млрд грн → 67,8 млрд грн
▪️ Пальне: з 2,8% до 4,2% загальної структури витрат

При цьому cпоживчі звички українців залишилися практично без змін. Дається взнаки інфляція 一 рівень цін зріс на 45% за три роки, продукти подорожчали менше ніж на 60% за 2022–2024 роки, комуналка – на 42%, а от одяг та взуття фактично не змінилися в ціні.

Водночас середня зарплата за цей час зросла на майже 55% – з 14 194 грн у ІІІ кварталі 2021-го до 21 946 грн у ІІІ кварталі 2024-го.

🛒 Що цікаво, витрати українців на продукти харчування залишаються суттєво вищими, ніж у інших країнах Європи. Наприклад, середній показник витрат на продукти в ЄС це 14%: від 8% у Ірландії до 25% у Румунії. За даними Держстату, цей показник в Україні досяг мінімуму за історію спостережень (45,9%) у 2021 році, відтоді офіційні дані не оновлювалися.

«Але за даними платежів через POS-термінали ПриватБанку частка витрат на продовольчі товари продовжує скорочуватися. Це наслідок зростання реальних доходів громадян через структурне безробіття і дефіцит людського капіталу»,
一 додає Володимир Ланда.

⛽️ Єдина категорія витрат, частка якої суттєво зросла – пальне: з 2,8% до 4,2%. У грошовому еквіваленті це 13,2 млрд грн у 2021 році та 44,5 млрд грн у 2024-му. Ключова причина зростання вартості пального – знищення інфраструктури цілеспрямованими російськими атаками. Крім того, активні бойові дії збільшили потребу в мобільності як серед військових, так і в тилу.

Що кажуть ці дані про відновлення економіки? У 2022 році через російське вторгнення економіка впала на 28,8%. Повністю компенсувати це поки що неможливо. Деякі галузі відновлюються швидше, але споживання – це не єдиний показник.

💳 Додамо, що дані ПриватБанку не показують витрати українців за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

26.02.202508:24

Прихід Трампа до влади створює ризики для співпраці Україна–МВФ

👉 На Економічній правді вийшла стаття про ризик припинення фінансування з боку МВФ.

Коротко:

▪️ Через похолодання у відносинах між Києвом і Вашингтоном Україна може втратити підтримку одного з ключових кредиторів – Міжнародного валютного фонду (МВФ). США, як найбільший акціонер МВФ (16,5% голосів), мають значний вплив на рішення Фонду.

▪️ З початку повномасштабної війни МВФ надав Україні кредитів на $12,4 млрд. У 2025 році Україна очікує чотири транші на $2,7 млрд. Програма МВФ важлива не тільки через пряме фінансування, а й як сигнал для інших кредиторів (у першу чергу ЄС та країн G7).

🔻Україна не виконала три ключові "маяки" Фонду:

     1. Створення нового адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.
     2. Скасування "правок Лозового", які ускладнюють розслідування корупційних справ.
     3. Підготовка стратегії для Національної комісії з цінних паперів).

Дотепер МВФ був поблажливим до України та часто дозволяв виконувати маяки невчасно. Зараз же як ніколи важливо не давати Фонду жодного приводу сумніватися у нашій доброчесності та відданості взятим на себе зобов’язанням.

🔗 Додамо, що цієї п’ятниці 一 28 лютого об 11:00 一 разом із колегами консорціуму #rrr4u ми проведемо черговий моніторинг виконання програми МВФ та Плану України. Спеціальна тема – потреба в посиленні незалежності регулятора енергетики.

Реєстрація за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

25.02.202510:56

💰 Скільки коштують українські корисні копалини?

Україна володіє надрами загальною вартістю $14,8 трлн, а лише запаси Дніпропетровщини оцінюються у $3,5 трлн.

👉 Про це розповів наш старший економіст Володимир Ланда в коментарі Суспільному Дніпро.

За роки війни Росія окупувала близько 20% території України, включно з родовищами вугілля — колись основного енергетичного ресурсу країни. Внаслідок цього обсяги видобутку обвалилися до рівня, на якому країна перебувала понад 100 років тому.

«Якщо 50 років тому видобуток вугілля був понад 200 мільйонів тонн на рік, то зараз ми навіть одну десяту не видобуваємо. Ми на рівні 1910 року по вугіллю»
, 一 пояснює Володимир Ланда.

🏭 Разом із шахтами Україна втратила й металургійні потужності, а логістика у гірничодобувному комплексі суттєво ускладнилася.

Але навіть після втрат природні ресурси залишаються важливим економічним активом.

Якщо іноземні інвестори вкладуться у видобуток і переробку, вони не лише сплачуватимуть податки та створюватимуть робочі місця, а й захищатимуть свої активи від агресії.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

24.02.202515:09

Більшість українських біженців походять зі східних та північних областей

👉 Продовжуємо ділитися результатами четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.

▪️ 18% українських біженців — з Києва.

▪️ За Києвом йдуть Харківська (13,8%) і Донецька (9,5%) області.

🚗 Куди виїжджають біженці?

За нашими розрахунками, більшість українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%).

У США перебуває 5,4% усіх біженців, але загалом разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців — основний тягар несуть країни Європи.

🇪🇺 За даними Євростату, на кінець листопада 2024 року близько 4,2 млн українців мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. У Німеччині таких 1,2 млн осіб, у Польщі — 988 тис., у Чехії — 385 тис.

Водночас, у Чехії на 1 тисячу населення припадає 35,3 українських біженців — найбільше серед усіх країн ЄС. Лише дві інші європейські країни, які не є членами ЄС, мають більшу частку: у Молдові – 47,3 українців на 1 тис. жителів, а в Чорногорії – 34 українці.

📊 Дослідження та інтерактивні графіки за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

24.02.202512:45

«Я на початку 90-х не займався бізнесом, але рекет, здається, брав менше», — директор Гліб Вишлінський про першу редакцію угоди із США

Нагадаємо, що за попередніми даними угода, яку запропонували США, не передбачала жодних безпекових гарантій з їхнього боку, зате вимагалось:

▪️ 50% від видобутку усіх українських природних ресурсів, включно з нафтою і газом до фонду, який контролюють США (у першому варіанті йшлося навіть про доходи портів).
▪️ Право першої купівлі — США можуть змусити Україну експортувати ресурси, навіть якщо вони необхідні всередині країни.

«Угода не містить положень щодо безпеки, і це перетворюється в економічній термінології в рейдерство, а простою людською мовою — грабіж. Українська влада перебуває в надзвичайно складній ситуації, і я не перекладав би на них будь-яку провину. Важко було уявити, що ідея про використання українських природних ресурсів буде виглядати настільки антиукраїнською. Тому подальша задача з цим розбиратися», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.

👉 Європа залишається єдиним майже гарантованим партнером України і питання лише в тому, як швидко європейці прокинуться, щоб вчасно допомогти нам чинити опір, від збройного до геополітичного:

«Європі потрібне лідерство, щоб прийти до своїх виборців і сказати, ми можемо стати на 2% менш заможними, тому що нам доведеться більше витрачати на оборону, на підтримку України і на стратегічну незалежність від США. Але це набагато краще, ніж те, що вашим синам доведеться йти воювати проти можливої вісі фашистських держав»
, 一 резюмує директор ЦЕС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

21.02.202514:10

🧔 Частка дорослих чоловіків серед українських біженців за кордоном за рік зросла на 9 в.п. до 27%

👉 Продовжуємо розповідати про головні цифри з четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.

▪️ Більшість українських біженців становлять дорослі жінки 35-44 років, проте їхня частка поступово зменшується. Станом на грудень 2024 року вони складали 44% усіх біженців за кордоном, що на 6 в.п. менше, ніж на початку року (50%).

▪️ Водночас частка дорослих чоловіків серед біженців зросла з 18% у січні 2024 до 27% у грудні (+9 в.п.).

▪️ Дітей, які на початку 2024 року становили приблизно третину всіх біженців, тепер 29%. Найбільше скоротилася частка хлопчиків віком 0–9 років (з 9% до 6%).

Ще до повномасштабного вторгнення Україна стикалася з низьким рівнем народжуваності та перевищенням еміграції над імміграцією. Масова міграція жінок та дітей загострює ці проблеми та може призвести до подальшого скорочення населення.

📌 Нагадаємо, що за оцінками ЦЕС навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Від їхнього неповернення економіка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.

🔗 Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

21.02.202507:41

Вибори в Україні мають відбутися, але тільки після завершення війни та досягнення сталого миру

✍️ ЦЕС та більше 100 громадських організацій підписали заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру.

Нагадаємо, що після двосторонньої зустрічі делегацій США та РФ у Саудівській Аравії (без участі представників Києва чи Брюсселя), Трамп заявив, що рейтинг довіри до Зеленського нібито становить лише 4%. Він також «висловив незадоволення тим, що в Україні не проводять вибори під час війни».

Вибори під час війни несуть:

▪️ Безпекові загрози — виборці, кандидати та члени комісій можуть стати мішенню атак.
▪️ Масштабне втручання Росії — через дезінформацію, підкуп, кіберзагрози.
▪️ Відсутність механізмів голосування для військових, ВПО та українців за кордоном.

Україна ніколи не відмовлялася від проведення виборів, але для їх організації потрібні час і ресурси, а не вимоги.

🔗 Повний текст заяви тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

20.02.202513:06

👥 За рік кількість українських біженців зросла на 300 тисяч 一 до 5,2 млн

Станом на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. Це на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року.

🛂 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

📲 Прямо зараз презентуємо результати четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців. Приєднуйтесь за посиланням в Zoom або Facebook.

Головні графіки з дослідження ми підготували за посиланням.

👉 Найважливіші цифри:

▪️ Усе менше українців планують повертатись, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022).

▪️ За нашими оцінками, навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Це суттєво вплине на економіку, яка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.

▪️ Переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).

▪️ З січня 2024 року значно зросла частка дорослих чоловіків за кордоном:

“З кінця 2022 року структура українських біженців за кордоном зазнала значних змін. Тоді як на початку війни жінки та діти складали переважну більшість біженців, зараз суттєво зросла частка дорослих чоловіків. Хоча відносну більшість (44%) все ще складають дорослі жінки, частка дорослих чоловіків станом на грудень досягла 27%, збільшившись на 9 в.п. порівняно з січнем 2024”, - коментує співавторка дослідження та старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.

Що впливає на рішення повернутися?

✈️ Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.

Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%.

📌 Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду:

▪️ сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу;

▪️ розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни;

▪️ надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови;

▪️ збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії;

▪️ спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

19.02.202515:46

За рік доходи місцевих бюджетів зросли на майже 90 млрд грн 一 попри вилучення в них військового ПДФО

👉 Переказуємо головне з матеріалу Forbes.

▪️ Півтора роки тому Рада ухвалила закон про переспрямування військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Уже в перший рік на місцях змогли компенсувати цю втрату і зібрати майже стільки ж податків у 2024-му (423,1 млрд грн), як і у 2023-му (424,4 млрд грн).

Серед основних факторів зростання:

▪️ підвищення зарплат (на 22,2% за три квартали 2024-го)
▪️ детінізація бізнесу
▪️ активізація економічної діяльності
▪️ релокація бізнесів до регіонів.

Найбільший внесок у зростання доходів зробив невійськовий ПДФО, який збільшився на 46,8 млрд грн, або на 23,4%. У розрізі ПДФО найбільше додали надходження податку із заробітних плат – майже 35 млрд грн, або 19,3%.

У трійку увійшли також єдиний податок і податок на прибуток підприємств – плюс 14,3 млрд грн та 12,7 млрд грн відповідно.

💡 Важливий фактор – детінізація бізнесу. «Допомогла і мобілізація, адже для бронювання працівників бізнес має платити певний рівень зарплат», – додає голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.

«Потенціал для збільшення надходжень до місцевих бюджетів величезний. Мільйони людей працюють у тіні або через ФОПів, у тіні й підакцизні товари, як пальне і тютюн. Та ефект детінізації від мобілізації вже вичерпаний, тепер все залежатиме від системної роботи податкової, БЕБ, поліції.

Окремий потенціал у податку на майно, який зараз не є пріоритетом для ДПС. Реєстри нерухомого майна в регіонах містять 30–50% обʼєктів, земельний кадастр – до 80%. Ставки у деяких громадах, по суті, нульові через пільги місцевої влади. Потрібні законодавчі зміни, аби податок на майно нараховувався за ринковою оцінкою», 一 коментує для матеріалу наш старший економіст Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

19.02.202511:41

Чи дійсно у січні відбулося рекордне закриття ФОПів?

(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«Коли собаці нема що робити 一 він лиже яйця. Коли нема що робити окремим "експертам" і політикам 一 вони драматично аналізують рекордну динаміку закриття ФОПів у січні.

При тому, що у грудні 2024 у нас була рекордна чисельність ФОПів за останні 10 років 一 2 млн 179 тисяч. І навіть теперішні 2 млн 140 тисяч 一 це найбільший показник після жовтня-грудня 2024-го, більше, ніж у вересні 2024-го.

Значно цікавіше запитання 一 як так сталося, що після трьох років повномасштабної війни та виїзду мільйонів економічно активних українців за кордон, ФОПів у нас на 150 тисяч більше, ніж було наприкінці 2021 року 一 на піку ВВП, після 6 років зростання?

Наскільки це органічна ситуація? Скільки серед цих 2,14 млн ФОПів 一 "живих" підприємців, а скільки 一 оптимізації, ухилення і скаму?

А те, що закрилося кількадесят тисяч "сплячих" ФОПів після повернення обов'язкової сплати ЄСВ 一 взагалі неістотно. Нагадаю, в січні 2017-го через те ж обов'язкове ЄСВ закрилося 168 тис ФОПів, а за кілька місяців чистий спад чисельності склав 250 тис.

Ну не можна аналізувати процеси в економіці на відрізку одного місяця. Треба трішки ширше дивитися.

Фрагмент графіку: чудовий проєкт "Фопономіка" від Opendatabot».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Усе пасты

Рэкламаваўся4 гадзіна

80

04.02.202513:44Tkach

29.6K

Рэкламаваўся39 месяц

80

04.02.202513:28Залізний нардеп

60.1K

Палітыка

Рэкламаваўся2 гадзіна

0

21.01.202506:00Залізний нардеп

60.1K

Палітыка

Рэкламаваўся11 гадзіна

0

17.01.202511:09Вісті Економіки | #УкрТг

4.9K

Эканоміка

Рэкламаваўся45 месяц

0

03.01.202517:11Boroshno News △

8.9K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся15 месяц

54

03.01.202510:35Несемось!

20.4K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся30 месяц

54

03.01.202510:32Шрайк Ньюс

76.3K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся2 месяц

0

24.12.202415:25Залізний нардеп

60.1K

Палітыка

Рэкламаваўся10 гадзіна

0

28.10.202413:41Паш, їбаш

4.3K

Блогі

Рэкламаваўся15 гадзіна

0

07.10.202418:53Світло

60.9K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся7 гадзіна

0

07.10.202416:36Инсайдер UA

75K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся7 гадзіна

0

07.10.202416:36Инсайдер UA

75K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся2 гадзіна

34

17.09.202415:56Залізний нардеп

60.1K

Палітыка

Рэкламаваўся2 гадзіна

0

14.08.202406:18Скільки-скільки?

3.8K

Навіны і СМІ

Рэкламаваўся1 дзень

0

02.07.202409:18Податки, бізнес, економіка

3.8K

Бізнес і стартапы

Падрабязней

Рэкорды

03.03.202523:59

8.6K

Падпісчыкаў

31.07.202423:59

700

Індэкс цытавання

08.10.202423:59

33.4K

Ахоп 1 паста

25.10.202423:59

23.9K

Ахоп рэкламнага паста

06.09.202423:59

218.18%

08.10.202423:59

430.71%

ERR

Развіццё

Падрабязней

Падпісчыкаў

Індэкс цытавання

Ахоп 1 паста

Ахоп рэкламнага паста

ERR

Падрабязней

Папулярныя публікацыі Що з економікою?

Усе пасты

19.02.202511:41

17.02.202516:08

На Європейській правді вийшов цікавий матеріал про подробиці переговорів з Мюнхена та зірваної угоди про копалини

Коротко:

▪️ Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України.

▪️ В угоді передбачався розподіл прибутку від надр 50/50 між Україною та США: з українського боку – державні ресурси, з американського – приватні інвестори, яких поки не визначено. США пропонували створити фонд, який наділяв би їх правами на розробку надр, включно з рідкісноземельними металами, літієм та традиційними ресурсами. Документ не містив безпекових гарантій, окрім факту присутності американських інвесторів.

▪️ Американський розрахунок на те, що Київ у безпековій скруті погодиться на будь-які умови, не спрацював. "Режим максимального тиску" вимкнули в один момент, і діалог продовжився так, немов нічого й не було. Понад те, сигнали щодо переговорів з Росією, що прозвучали від США, виявилися радше позитивними.

▪️ Усі українські співрозмовники підкреслюють, що Україна не відмовляється від угоди і зацікавлена у подальшій роботі над нею, адже, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі "доповнюючої" безпекової гарантії.

▪️ Його щонайменше треба привести у юридично прийнятну форму, бо зараз цього бракує. Є обґрунтоване припущення, що документ у його нинішньому вигляді готували не американські урядові юристи, а "приватники", що не відчувають специфіки міжурядових угод у порівнянні з комерційними документами.

📌 Детальніше 一 у статті.

👉 Нагадаємо, що ми записували подкаст на тему українських природних ресурсів та доступу США до них. Послухати можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

11.02.202514:56

Інфляція у річному вимірі обігнала депозитні ставки

💰 Якщо покласти гроші на річний депозит, то ставка за ним (12,5%) не покриє інфляції (12,9%) — і це без урахування податків.

Як і раніше, ОВДП залишаються найбільш привабливим гривневим інструментом. Їхня реальна дохідність перевищує інфляцію, а дохід від ОВДП для фізичних осіб не оподатковується.

У січні інфляція пришвидшилась до 12,9% р/р. За останній місяць споживчі ціни зросли на 1,2%. Темп зростання цін поступово зменшується.

📞 Найбільше за місяць подорожчав зв’язок — на 9,1%. Ціни зростають через подорожчання електроенергії для бізнесу та використання автономних джерел живлення.

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

05.02.202516:07

Що чекає на українську металургію без шахт Покровська?

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів Денис Саква, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital:

«Це був фактично єдиний виробник якісного коксівного вугілля в Україні. Шахтоуправління "Покровське" покривало майже всі потреби країни. Якщо зараз зупинилося виробництво 一 це +2,5 млн тонн імпорту щороку. А це, фактично, $500 млн 一 втрати економіки на рік.

Для Метінвесту це була перлина в їхніх активах 一 вона приносила третину прибутків підприємства за рік 一 $200 млн EBITDA [обсяг прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків тощо 一 ЦЕС])».

🏭 Метінвест може повернутись до використання вугілля зі свого активу у США 一 United Coal Company. Але доставка через Атлантику — це логістичні витрати та час.

Частину вугілля або вже готового коксу, ймовірно, імпортуватимуть з ЄС, зокрема АрселорМіттал. Крім додаткового імпорту, це і втрата податків:

«Чистий прибуток Шахтоуправління "Покровське" в першому півріччі був біля 4 млрд грн, з них 700 млн грн податки»,
一 додає Денис Саква.

Зупинка виробництва на Покровському впливатиме на всю металургійну галузь.

«Високоякісне коксівне вугілля використовувалося для виробництва коксу, який, у свою чергу, є критично важливим для виплавки чавуну. Частина цього чавуну експортується, інша — використовується для виробництва сталі в Україні. Зростання витрат на імпортне вугілля автоматично підвищить собівартість продукції на всіх етапах виробничого ланцюга.

На це накладається підвищення цін на електроенергію та газ. В Україні вже відчувається дефіцит газу. Якщо в попередні роки ми могли використовувати запаси зі сховищ, то цього року, ймовірно, доведеться нарощувати імпорт. А це додаткові витрати: ціна на газ у Європі вже перевищує $500 за тисячу кубометрів, тоді як минулого року вона трималась на рівні близько $300».

🎧 Більше про стан української металургії, вплив Китаю та коливання цін у новому подкасті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

27.02.202516:06

20.02.202513:06

06.02.202511:37

Ще трохи про металургію та Покровськ з матеріалу The Kyiv Independent.

(Нагадаємо, що на цю тему ми записали подкаст зі старшим аналітиком Dragon Capital Денисом Саквою).

▪️ Україна 一 одна з чотирьох країн світу, яка має всі сировинні ресурси для виробництва сталі, включно з коксівним вугіллям. У 2013 році виробництво коксу в Україні досягло 23,7 млн т. Після вторгнення Росії на схід у 2014 році, де знаходиться більша частина українського коксівного вугілля, виробництво коксу впало до 11,7 млн т у 2015 році і до 2,7 млн т минулого року.

▪️ Загалом з 2021 року українська металургійна промисловість скоротилася в 3,5 рази. Щоб зберегти виробництво сталі на рівні 2024 року (7,5 млн тонн), Україні потрібно буде імпортувати приблизно 1,9 млн тонн коксівного вугілля.

▪️ До 2022 року найбільшим джерелом імпорту коксу для України була Росія. У 2024 році 85% імпорту припадало на Польщу. Хоча коксівне вугілля Польща теж імпортує 一 з США та Австралії.

▪️ Україна теоретично може імпортувати до 1 млн тонн коксу та 2-3 млн тонн коксівного вугілля, проте це економічно невигідно. Високі логістичні витрати підвищать собівартість сталі на 11%.

▪️ Водночас на ринок виходить серйозний конкурент Індонезія. Індія нещодавно запровадила обмеження на імпорт коксу, а це означає, що Індонезія стане «більш агресивною» на світовому ринку коксу, і її ціни привабливі.

▪️ У 2023 році металургійна галузь забезпечила 5,7% ВВП, а результат за 2024 рік ймовірно буде більшим, оскільки виробництво сталі зросло на 21% завдяки експорту морем. Втрата шахт у Покровську може скоротити ВВП України на 1%, за оцінками Oxford Economics.

📌 Детальніше 一 у статті. Також прикріпляємо карту про річне виробництво коксу та коксівного вугілля в Україні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

24.02.202515:09

05.02.202511:56

💸 Ще кілька думок на тему американців та українських копалин 一 можливості та загрози

(З допису заступниці директора ЦЕС Марія Репко).

Плюси:

«1) Це дасть нам буст до захисту 一 американці будуть більш схильні захищати території, де їхні інтереси та бізнес. А поклади копалин у нас здебільшого на окупованих або ризикованих територіях, там, де треба захист.

2) Інвестиції захистять від розвалу наші існуючі дослідницько-видобувні-виробничі кластери, які наразі тріщать по швах, поки ключові фахові люди виїжджають на роботу за кордон. Дуже важливо їх зберегти 一 це означає, що ми будуватимемо економічне зростання не на пустому місці.

3) Традиційний аргумент 一 прямі іноземні інвестори приносять гроші, створюють робочі місця в галузі та в суміжних/обслуговуючих галузях. Крім того, що це прекрасно саме по собі, це чудово для ризикованих регіонів, де будь-яка толкова економічна активність 一 велике благо і добро.

4) Великі імена та гроші зі Штатів у будь-яку галузь 一 це чарівна паличка, яка відкриває на Україну очі тим, хто нас "в упор" не бачив 一 страховики/перестраховики, фінансові посередники.

5) Нам же буде приємно, якщо від безпеки та самодостатності в ресурсних ланцюжках вартості виграють наші друзі та партнери, це програш мерзотних болотянців. У США та Європи є списки критичних матеріалів, які їм потрібні для зменшення залежності від Китаю та/або інших імпортерів, а у нас теоретично (!) якраз є потрібні поклади.

👉 Мінуси:

1) Видобувати всю ту історію може бути економічно недоцільно, і багато чого із потенційних запасів лежить досі в надрах не просто так, а через ймовірну збитковість видобутку. Умовно кажучи, буде дешевше доставляти з Австралії або Канади, аніж створювати з нуля цикл видобутку в Україні.

2) Розвідано насправді незрозуміло що, із незрозумілою якістю та неясно де. Дані закриті, а те, що було, кажуть, базувалося ще на епосі СРСР. Нормальна розвідка із нормальними competent person, яка за міжнародними стандартами підтвердить наявність копалин поки що не про Україну. І ще це дуже дорого, з порога не менше кількох десятків (а може сотень, якщо говорити про глибокі поклади) мільйонів євро. Хтось має їх вкласти на старті, без впевненості у результаті.

3) Дуже велика проблема 一 довіра інвесторів. Корупція в країнах третього світу 一 явище поширене, і видобувні компанії із ним навіть навчилися існувати. Але важко собі уявити того, хто буде ОК із тим, що ти домовився із корумпованим чиновником про щось, а завтра він передумав, чи на його місце прийшов інший корумпований чиновник та все перетасував.

Важить напевне навіть не корупція сама по собі, а сталі правила гри. Якщо вони відомі, і за ними грають усі 一 можна на щось розраховувати. Якщо завтра тебе кинуть із ймовірністю 90% 一 напевне сьогодні ти не інвестуватимеш. Відповідно потрібна якась дуже сильна політична історія, щоб переламати цей негатив».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

24.02.202512:45

17.02.202511:27

💸 Як змінювались бюджетні видатки за останні п'ять років 一 графік

Цьогорічні видатки державного бюджету сягнули рекордних 4,5 трлн грн. Це на 12% більше номінально, ніж минулого року, але з урахуванням інфляції — фактично на тому ж рівні. З головного:

▪️ 65% видатків спрямовано на оборону

▪️ Серед необоронних видатків найбільша цивільна категорія — соціальні видатки — залишилася без змін. Водночас зростають витрати на обслуговування держборгу (малиновий колір на графіку) 一 +24% до 307 млрд грн або 7% від усіх видатків бюджету.

📈Частка власних надходжень у покритті видатків зросла до 44% (у 2023-му було менше 40%). Решту покриваємо завдяки міжнародній підтримці та випуску держоблігацій.

Нагадаємо, що на 2025 рік Рада розглядає виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи.

Графік 一 огляд економіки у лютому.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

14.02.202514:30

Рада може виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи

👉 Про це розповів Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді на нашій події, присвяченій огляду економіки за місяць зі спецтемою 一 чи є додаткові кошти для підтримки фронту?

Нагадаємо, що вперше за три роки ми ввійшли у 2025 рік з покритим дефіцитом бюджету 一 $38 млрд та навіть резервом.

У Раді розглядає три сценарії, як розподілити фінансову «подушку»:

1️⃣ Витратити всі додаткові $25 млрд на безпеку й оборону.
2️⃣ Жити за бюджетом-2025 і перенести ці кошти на 2026 рік.
3️⃣ Реалістичний середній варіант – частину ($5-7 млрд) витратити цього року, частину відкласти.

«Я нагадаю, що кожен попередній рік ми в бюджеті планували значно нижчі видатки на сектор безпеки і оборони, ніж по факту виходило на кінець року. Минулого року ми додали пів трильйона всередині року.

У 2025 році витрати на сектор безпеки та оборони закладені лише на 3% більше, тоді як прогнозована інфляція – 9%. Це означає, що в реальних гривнях фінансування зменшиться на 6%. Чи означає це, що ми купимо на 6% менше зброї чи скоротимо фінансування армії? Звісно, ні.

Ми традиційно закладаємо бюджет із консервативною оцінкою видатків, а потім коригуємо його в середині року залежно від міжнародної допомоги. З цих $25 млрд, я думаю, що мінімум $5-7 млрд 一 це видатки, які Мінфін і Кабмін вже тримають в голові», 一 каже Володимир Цабаль.

Залишається питання щодо приблизно $17-20 млрд. На думку пана Володимира, правильне рішення – баланс між сценаріями: значну частину коштів спрямувати на зброю та фінансування армії, адже у 2025 році допомога партнерів у військовій техніці менша, ніж у 2024-му.

Водночас, оскільки на 2026 рік у нас наразі єдине підтверджене джерело фінансування – Ukraine Facility, частину цих коштів ($5-10 млрд) варто зарезервувати, щоб хоча б частково покрити майбутній дефіцит бюджету.

💸 Додамо, що Україна отримала вже більше $4 млрд за рахунок доходів від російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

12.02.202513:53

🏭 Україні важко конкурувати у титановій галузі через ціни на електроенергію

👉 Про це говорили в останньому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з екс-очільником Об'єднаної гірничо-хімічної компанії Єгором Перелигіним.

«Якщо ми візьмемо, наприклад, Мозамбік, це один із найбільших видобувників і переробників титановмісних мінералів у світі, то у них електроенергія займає 13-15% у собівартості. В Україні ж у структурі собівартості електроенергія займає від 30 до 42%. Тобто ми вже на самому початку не маємо конкурентних переваг у цьому напрямку.

[В Китаї] ціна на електроенергію на один мегават-годину може бути $65-74 для спеціальних індустріальних партнерів, а для промислових споживачів – $84. А в Україні – €120», 一 каже Єгор Перелигін.

У попередньому дописі ми вже писали про ідею пана Перелигіна повернутись до режиму технопарків, які надають пільговий доступ до енергоресурсів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

04.02.202515:27

🇺🇸 США не зможе безкарно вести торговельну війну

Після перемовин з лідерами країн Трамп вже відклав впровадження мит проти Канади та Мексики. Китай також відреагував на торговельну політику США новими тарифами та загрозою розслідування щодо Google.

Помірні мита можуть бути корисними для захисту важливих галузей, але жорсткі тарифи проти своїх основних торгових партнерів виглядають як погана ідея.

«За логікою Трампа, США – достатньо велика економіка, аби диктувати правила гри глобальним торговим пантерам. Після завершення Першої світової війни, США вже представляли значну економічну силу. Smoot-Hawley Tariff Act 1930 мав захистити американських фермерів та промисловців від іноземної конкуренції.

Цей закон значно підвищив мита на понад 20 000 імпортних товарів, збільшуючи середній тариф приблизно на 20%. Утім, сучасне дослідження показує, що більшість країн запровадили мита на набільш значущі статті американського експорту у відповідь на американський протекціонізм, і експортні галузі США серйозно постраждали.

Результати підвищення мит були прямо протилежні до бажаних. Отже, навіть для такої багатої і могутньої країни, як США, було б помилкою вважати, що вона може безкарно розпочати торговельну війну», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

04.02.202512:57

🧐 Якими копалинами насправді цікавиться Трамп і чому це вигідно для нас?

Трамп заявив, що для отримання подальшої допомоги від США, Україна має надати доступ до рідкоземельних елементів 一 їх використовують в електронних приладах, запалювальних сумішах, ядерній техніці, а також як каталізатори.

«Світове виробництво рідкоземельнмх елементів (скандій, ітрій, лантан та елементи-лантаноїди), складає лише 354 тис. т, з яких 68% припадає на Китай, 12% – на США та 5% – на Австралію.

Запаси цих елементів оцінюються в 110 млн т, з них на Китай припадає 44 млн т, на В’єтнам – 22 млн т, на Бразилію – 21 млн т, на Індію – 7 млн т, на Австралію – 6 млн т, на інші країни – 10 млн т», 一 розповідає старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

🪨 Україна має дуже обмежені поклади окремих рідкоземельних елементів. Відомо, що частина з них знаходиться на тимчасово окупованих територіях, проте точні дані про ці елементи становлять державну таємницю.

Тож реальний інтерес для закордонних інвесторів становлять інші стратегічні копалини, запаси яких має Україна. Передусім йдеться про титан (використовують у машинобудуванні та виробництві фарб і пластмас), літій (акумуляторні батареї, скло, кераміка) та нікель.

▪️ Титан

Україна має близько 1% світових запасів (8 млн т) та до повномасштабного вторгнення забезпечувала 6-7% світового видобування титанових руд та виробництва титанових концентратів. За даними USGS, у 2024 році Україна суттєво скоротила виробництво титану – до 120 тис. т ільменітового та 10 тис. т рутилового концентрату. Найбільший виробник титану в Україні, Об’єднана гірничо-хімічна компанія (UMCC-Titanuim) був приватизований у 2024 році за майже 4 млрд грн.

▪️ Літій

Офіційно запаси літію становлять державну таємницю, неофіційно – оцінюються у 500 тис. т. Це менше 2% світових резервів, але значні поклади за мірками європейських країн. Українські запаси найчастіше вважаються другими в Європі за обсягом після Німеччини. Родовище Крута Балка знаходиться в окупації, Шевченківське – на лінії фронту, інші родовища розташовані у відносно безпечній Кіровоградській області.

Україна поки не видобуває літій.

▪️ Нікель та кобальт

Підтверджені запаси нікелю в Україні оцінюються у 215 тис. т – при загальносвітових запасах 58 млн т. Крім того нікелеві руди містять кобальт, якого в Україні за різними оцінками до 100 тис т, або трохи менше 1% світових запасів.

Ці метали вважаються критичною сировиною і становлять великий інтерес для промисловості як США, так і ЄС.

👉 Залучення іноземних інвесторів до розробки критично важливих корисних копалин дозволить інтегрувати Україну у виробничі ланцюжки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.