Пазнавальнае
Всесвіт у кишені
Пазнавальнае
27.04.202513:40
Ґодзілла, Халк та "Ентерпрайз"... 🙀
Якби ми здатні були бачити в гамма-діапазоні, як для нас виглядало би нічне небо? Геть по-іншому! Несподівано найяскравішими стають джерела, майже невидимі в оптиці.
На карті, складеній на основі даних космічного гамма-телескопу Fermi, (якщо увімкнути фантазію) можна виділити зовсім інші сузір'я. Що і зробила команда Fermi! Подивіться що у них вийшло! 🙈 Це інтерактивна карта в гамма-діапазоні, де на вас очікує Колізей, Планета Маленького Принца, Тардіс та інші несподіванки.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Якби ми здатні були бачити в гамма-діапазоні, як для нас виглядало би нічне небо? Геть по-іншому! Несподівано найяскравішими стають джерела, майже невидимі в оптиці.
На карті, складеній на основі даних космічного гамма-телескопу Fermi, (якщо увімкнути фантазію) можна виділити зовсім інші сузір'я. Що і зробила команда Fermi! Подивіться що у них вийшло! 🙈 Це інтерактивна карта в гамма-діапазоні, де на вас очікує Колізей, Планета Маленького Принца, Тардіс та інші несподіванки.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
25.04.202517:52
🔥 Нові моделі змінюють погляди на процеси формування зір та планет.
Нові зорі найчастіше формуються у достатньо щільних газо-пилових хмарах. Нерідко вони виявляються оточеними протопланетними дисками, з яких через деякий час можуть "зліпитися" планети.
Зазвичай протопланетний диск описується як обмежений у просторі та за масою резервуар, що накладає певні обмеження на процеси формування планет. В новому дослідженні вчені розглянули більш складну (та насправді більш реалістичну) модель, в якій враховується взаємодія з міжзоряним середовищем. Виявляється, воно має критичне значення.
Зорі нерідко формуються групами або скупченнями, і можуть мільйони років залишатися всередині газо-пилової хмари. Тому мають можливість захопити достатньо багато додаткового матеріалу - процес, відомий як акреція Бонді-Хойла. І його буде достатньо для реструктуризації диску.
Комп'ютерні симуляції показують, що турбулентне міжзоряне середовище забезпечує не тільки додаткову масу протопланетного диску, а й кутовий момент.
Запропонований підхід може дати відповіді на певні загадки щодо спостережуваних явищ навколо деяких молодих зір: нетипові розмір чи тривалість "життя" протопланетного диску, невідповідність його орієнтації (або орбіт вже сформованих екзопланет) обертанню зорі.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Нові зорі найчастіше формуються у достатньо щільних газо-пилових хмарах. Нерідко вони виявляються оточеними протопланетними дисками, з яких через деякий час можуть "зліпитися" планети.
Зазвичай протопланетний диск описується як обмежений у просторі та за масою резервуар, що накладає певні обмеження на процеси формування планет. В новому дослідженні вчені розглянули більш складну (та насправді більш реалістичну) модель, в якій враховується взаємодія з міжзоряним середовищем. Виявляється, воно має критичне значення.
Зорі нерідко формуються групами або скупченнями, і можуть мільйони років залишатися всередині газо-пилової хмари. Тому мають можливість захопити достатньо багато додаткового матеріалу - процес, відомий як акреція Бонді-Хойла. І його буде достатньо для реструктуризації диску.
Комп'ютерні симуляції показують, що турбулентне міжзоряне середовище забезпечує не тільки додаткову масу протопланетного диску, а й кутовий момент.
Запропонований підхід може дати відповіді на певні загадки щодо спостережуваних явищ навколо деяких молодих зір: нетипові розмір чи тривалість "життя" протопланетного диску, невідповідність його орієнтації (або орбіт вже сформованих екзопланет) обертанню зорі.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
24.04.202515:57
👏 Аж 15 нових гігантських радіогалактик вдалося нещодавно відкрити астрономам за допомогою телескопу ASKAP! Розмір кожної з них перевищує 3 мільйони світлових років!
⭐️ Що таке гігантські радіогалактики? Це колосальні структури, характерною рисою яких є плазмові струмені, що простягаються на мільйони світлових років у космічний простір та випромінюють у радіодіапазоні. Центральним об'єктом в них є звичайна на перший погляд галактика, а першоджерелом струменів виступає надмасивна чорна діра. Струмені виглядають не надто яскравими, через що їх доволі складно виявити. Довгий час такі структури вважалися винятковими, але завдяки сучасним радіотелескопам їх виявляють все більше.
📡 У нещодавньому дослідженні група вчених, використовуючи радіотелескоп ASKAP (Australian Square Kilometre Array Pathfinder), виявила 15 гігантських радіогалактик, розміром від 3,7 до 12,36 мільйонів світлових років. Найбільша з них, ASKAP J0107–2347, є особливо цікавою - її струмені є "подвійними". Схоже що одна пара, слабка і протяжна, є більш старою, а менша (2 млн св. років) - більш молода та щільніша. Ще 8 галактик характеризуються примітними яскравими областями на кінцях радіо-пелюсток.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
⭐️ Що таке гігантські радіогалактики? Це колосальні структури, характерною рисою яких є плазмові струмені, що простягаються на мільйони світлових років у космічний простір та випромінюють у радіодіапазоні. Центральним об'єктом в них є звичайна на перший погляд галактика, а першоджерелом струменів виступає надмасивна чорна діра. Струмені виглядають не надто яскравими, через що їх доволі складно виявити. Довгий час такі структури вважалися винятковими, але завдяки сучасним радіотелескопам їх виявляють все більше.
📡 У нещодавньому дослідженні група вчених, використовуючи радіотелескоп ASKAP (Australian Square Kilometre Array Pathfinder), виявила 15 гігантських радіогалактик, розміром від 3,7 до 12,36 мільйонів світлових років. Найбільша з них, ASKAP J0107–2347, є особливо цікавою - її струмені є "подвійними". Схоже що одна пара, слабка і протяжна, є більш старою, а менша (2 млн св. років) - більш молода та щільніша. Ще 8 галактик характеризуються примітними яскравими областями на кінцях радіо-пелюсток.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
23.04.202514:04
✨ Twinkle-twinkle, Little (radio) Star, і розкрий нам таємниці оточуючої турбулентної плазми.
Свіже дослідження сфокусувалося на вивченні мілісекундного пульсару PSR J0437-4715 за допомогою південноафриканського радіотелескопу MeerKAT. Науковці відкрили рекордну кількість плазмових структур - прямо в межах "Місцевої бульбашки"!
Фізично, пульсари являють собою нейтронні зорі - компактні щільні залишки масивних зір з потужним магнітним полем, що генерує зокрема радіовипромінювання. Щодо PSR J0437-4715, розташованого за 512 світлових років від нас, то він мчить із надзвуковою швидкістю через розріджене міжзоряне середовище - газ, плазму та пил. Це зумовлює ударну хвилю розігрітого газу. Турбулентна міжзоряна плазма розсіює радіохвилі від пульсару, завдяки чому радіотелескоп фіксує "мерехтіння" - на манер того, що ми бачимо на нічному небі від зір.
Ретельний аналіз "мерехтіння" пульсару PSR J0437-4715 виявив аж 25 плазмових структур (рекордну кількість!) різних масштабів. Більшість з них підтримуються турбулентністю в "Місцевій бульбашці" - області міжзоряного середовища, що, на думку астрофізиків, була спустошена серією вибухів наднових близько 14 млн років тому.
Але, схоже, що наша "бульбашка" не така вже й порожня - вона заповнена плазмовими структурами, підтримка яких можлива лише за умови охолодження з шалених мільйонів градусів до помірних 10000, принаймні в деяких областях.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Свіже дослідження сфокусувалося на вивченні мілісекундного пульсару PSR J0437-4715 за допомогою південноафриканського радіотелескопу MeerKAT. Науковці відкрили рекордну кількість плазмових структур - прямо в межах "Місцевої бульбашки"!
Фізично, пульсари являють собою нейтронні зорі - компактні щільні залишки масивних зір з потужним магнітним полем, що генерує зокрема радіовипромінювання. Щодо PSR J0437-4715, розташованого за 512 світлових років від нас, то він мчить із надзвуковою швидкістю через розріджене міжзоряне середовище - газ, плазму та пил. Це зумовлює ударну хвилю розігрітого газу. Турбулентна міжзоряна плазма розсіює радіохвилі від пульсару, завдяки чому радіотелескоп фіксує "мерехтіння" - на манер того, що ми бачимо на нічному небі від зір.
Ретельний аналіз "мерехтіння" пульсару PSR J0437-4715 виявив аж 25 плазмових структур (рекордну кількість!) різних масштабів. Більшість з них підтримуються турбулентністю в "Місцевій бульбашці" - області міжзоряного середовища, що, на думку астрофізиків, була спустошена серією вибухів наднових близько 14 млн років тому.
Але, схоже, що наша "бульбашка" не така вже й порожня - вона заповнена плазмовими структурами, підтримка яких можлива лише за умови охолодження з шалених мільйонів градусів до помірних 10000, принаймні в деяких областях.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
22.04.202512:48
☄️ Свіженький улов метеорів - Олександр Ангельський поділився комбінованими знімками з моніторингових камер за останню ніч!
Триває максимум активності Лірид, але це не означає, що абсолютно кожен помічений вночі метеор справді належить до цього потоку. Маючи щонайменше 2 камери (в даному випадку - в Одесі та в сел. Маяки) та відповідне програмне забезпечення, можна виявити просторове розташування метеорного треку та визначити положення радіанту - видимої на небі точки, з якої прийшов метеороїд. Завдяки цьому можливо точно встановити: метеор відноситься до певного потоку чи є спорадичним.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Триває максимум активності Лірид, але це не означає, що абсолютно кожен помічений вночі метеор справді належить до цього потоку. Маючи щонайменше 2 камери (в даному випадку - в Одесі та в сел. Маяки) та відповідне програмне забезпечення, можна виявити просторове розташування метеорного треку та визначити положення радіанту - видимої на небі точки, з якої прийшов метеороїд. Завдяки цьому можливо точно встановити: метеор відноситься до певного потоку чи є спорадичним.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
21.04.202517:49
☄️ Метеорний потік Ліриди наближається до максимуму активності!
Метеори, або, як їх в народі називають, "падаючі зорі", є атмосферним явищем згорання дрібних пилових частинок комет або - рідше - астероїдів. В даному випадку Земля перетинає шлейф порошинок, які залишила довгоперіодична комета C/1861 G1 (Thatcher).
Згідно з Календарем Міжнародної метеорної організації, потік активний з 14 до 30 квітня, а максимум припадає на 22-ге, 16:30 за Києвом. Тож є сенс спостерігати у найближчі дві ночі. Очікуваний ZHR = 18, але цей потік час від часу дивує неочікуваними сплесками до 90 і навіть значно вище.
Радіант потоку (уявна точка вильоту метеорів) піднімається достатньо високо десь ближче до 23:00. Метеори літають по всьому небу. Чим темніше небо над вами - тим більше метеорчиків ви побачите.
📷 Чарівний знімок - композиційне фото: сюди увійшли Ліриди, які Petr Horálek відловив впродовж 5 ночей у 2020 р. над Сечським водосховищем (Seč Reservoir), Чехія.
📹,📷 - Ліриди цієї ночі від Олександра Ангельського.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Метеори, або, як їх в народі називають, "падаючі зорі", є атмосферним явищем згорання дрібних пилових частинок комет або - рідше - астероїдів. В даному випадку Земля перетинає шлейф порошинок, які залишила довгоперіодична комета C/1861 G1 (Thatcher).
Згідно з Календарем Міжнародної метеорної організації, потік активний з 14 до 30 квітня, а максимум припадає на 22-ге, 16:30 за Києвом. Тож є сенс спостерігати у найближчі дві ночі. Очікуваний ZHR = 18, але цей потік час від часу дивує неочікуваними сплесками до 90 і навіть значно вище.
Радіант потоку (уявна точка вильоту метеорів) піднімається достатньо високо десь ближче до 23:00. Метеори літають по всьому небу. Чим темніше небо над вами - тим більше метеорчиків ви побачите.
📷 Чарівний знімок - композиційне фото: сюди увійшли Ліриди, які Petr Horálek відловив впродовж 5 ночей у 2020 р. над Сечським водосховищем (Seč Reservoir), Чехія.
📹,📷 - Ліриди цієї ночі від Олександра Ангельського.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
27.04.202506:09
Ви не повірите, але саме так транспортували телескоп «Хаббл» до місця запуску! 🧐
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
25.04.202511:48
Що ви знаєте про бездоріжжя 😅 Апарат Mars Reconnaissance Orbiter, який вже 19 років обертається навколо Марса, побачив з орбіти сліди Curiosity і сам марсохід (крихітна чорна цяточка в кінці треку).
JPL (NASA) поділилися вчора знімком, зробленим 28 лютого, і цей кадр вважається першим фото Curiosity, зробленим з орбіти під час руху марсоходу Червоною планетою. Загальна довжина треку на знімку складає близько 320 метрів, і ці сліди збережуться щонайменше впродовж кількох місяців, перш ніж роздують марсіанські вітри.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
JPL (NASA) поділилися вчора знімком, зробленим 28 лютого, і цей кадр вважається першим фото Curiosity, зробленим з орбіти під час руху марсоходу Червоною планетою. Загальна довжина треку на знімку складає близько 320 метрів, і ці сліди збережуться щонайменше впродовж кількох місяців, перш ніж роздують марсіанські вітри.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
24.04.202512:35
🥰 Ця неземна краса точно варта вашої уваги! Завтра на передсвітанковому небі зійдуться тонкий старий Місяць, дуже яскрава Венера, Сатурн і Меркурій. Щоправда, оптимальний час для спостережень - приблизно за 40 хвилин до сходу Сонця (орієнтовно о 5:30, в залежності від вашого географічного положення).
🌟 Альтернативна рідкісна можливість відкривається для не-настільки-ранніх-пташок. Сьогодні-завтра Венера досягає своєї максимальної яскравості у -4,8m, тож ви зможете побачити її навіть на геть світлому денному небі. І Місяць завтра допоможе це зробити.
Вранці відшукайте на південному сході (о 10:30 - на півдні) дуже тонкий серп старого Місяця. Венера розташується за 3,5° від нього, як показано на другому зображенні. Власники телескопів можуть спробувати знайти і Сатурн неподалік, хоча це вже дуже нетривіальна задача.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌟 Альтернативна рідкісна можливість відкривається для не-настільки-ранніх-пташок. Сьогодні-завтра Венера досягає своєї максимальної яскравості у -4,8m, тож ви зможете побачити її навіть на геть світлому денному небі. І Місяць завтра допоможе це зробити.
Вранці відшукайте на південному сході (о 10:30 - на півдні) дуже тонкий серп старого Місяця. Венера розташується за 3,5° від нього, як показано на другому зображенні. Власники телескопів можуть спробувати знайти і Сатурн неподалік, хоча це вже дуже нетривіальна задача.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Пераслаў з:
Alpha Centauri | Космос
23.04.202510:08
Космічна місія PUNCH отримала «перше світло»
Після завершення етапу калібрування апарати перейшли до збору ключових даних про структуру зовнішньої атмосфери Сонця.
https://thealphacentauri.net/153786/
Після завершення етапу калібрування апарати перейшли до збору ключових даних про структуру зовнішньої атмосфери Сонця.
https://thealphacentauri.net/153786/
22.04.202510:45
🌍 На честь Міжнародного Дня Землі, що святкується сьогодні, 22 квітня, ось вам невеличка добірка знімків та відео нашої планета з різних апаратів.
1️⃣ "Бліда блакитна цяточка" від апарату Cassini, що досліджував систему Сатурна - 2013 та 2017 рр
2️⃣ Вид на Землю з орбіти Місяця - від Lunar Reconnaissance Orbiter у 2015 р.
3️⃣ Земля та Місяць з відстані 63.6 млн км, у фокусі камери апарату OSIRIS-REx в 2018 р. Цей апарат доставив зразки астероїда Бенну, і готується до зустрічі з Апофісом у 2029 р.
4️⃣ Такою крихітною цяточкою побачив нашу Землю з Марса ровер Curiosity, 2014 р.
5️⃣ Серпик Землі від історичної місії Rosetta - знято під час останнього (3-го) гравітаційного маневру.
6️⃣ Апарат MESSENGER прощається із Землею перед далекою мандрівкою до Меркурія, 2005 р.
День Землі був започаткований у США 55 років тому, і головна його мета - привернути увагу до проблем екології та збереження довкілля.
Чи є наша планета унікальною? Достеменно невідомо, але, незважаючи на усі зусилля впродовж останніх кількох десятиліть, на сьогоднішній день астрономи не знайшли ще жодної планети, схожої на нашу 🫶🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
1️⃣ "Бліда блакитна цяточка" від апарату Cassini, що досліджував систему Сатурна - 2013 та 2017 рр
2️⃣ Вид на Землю з орбіти Місяця - від Lunar Reconnaissance Orbiter у 2015 р.
3️⃣ Земля та Місяць з відстані 63.6 млн км, у фокусі камери апарату OSIRIS-REx в 2018 р. Цей апарат доставив зразки астероїда Бенну, і готується до зустрічі з Апофісом у 2029 р.
4️⃣ Такою крихітною цяточкою побачив нашу Землю з Марса ровер Curiosity, 2014 р.
5️⃣ Серпик Землі від історичної місії Rosetta - знято під час останнього (3-го) гравітаційного маневру.
6️⃣ Апарат MESSENGER прощається із Землею перед далекою мандрівкою до Меркурія, 2005 р.
День Землі був започаткований у США 55 років тому, і головна його мета - привернути увагу до проблем екології та збереження довкілля.
Чи є наша планета унікальною? Достеменно невідомо, але, незважаючи на усі зусилля впродовж останніх кількох десятиліть, на сьогоднішній день астрономи не знайшли ще жодної планети, схожої на нашу 🫶🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
21.04.202514:18
🌋 Давня вулканічна історія Марса натякає на умови, придатні для існування життя.
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
26.04.202513:56
😱 Виглядає доволі-таки крипово... Ця темна туманність, відома як Circinus West, знаходиться у південному сузір'ї Циркуль та виділяється так чітко завдяки численним зорям густонаселеної смуги Чумацького Шляху. Детальне зображення було отримане за допомогою 570-мегапіксельної Камери Темної Енергії (Dark Energy Camera) на 4-метровому телескопі Віктора М. Бланко.
Звивиста молекулярна хмара є колискою нещодавно утворених зір. Їх можна виявити за рідкісними осередками світла, що пробивається крізь щільний холодний газ та пил. Circinus West може похвалитися і багатьма об'єктами Гербіка-Аро: вони формуються коли швидкий газ, викинутий зовсім юними зорями, стикається з більш повільним газом міжзоряного середовища.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Звивиста молекулярна хмара є колискою нещодавно утворених зір. Їх можна виявити за рідкісними осередками світла, що пробивається крізь щільний холодний газ та пил. Circinus West може похвалитися і багатьма об'єктами Гербіка-Аро: вони формуються коли швидкий газ, викинутий зовсім юними зорями, стикається з більш повільним газом міжзоряного середовища.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
+1
25.04.202505:57
☀️ Космічний сонячний телескоп Solar Orbiter радує своїм найбільш деталізованим зображенням сонячної корони в ультрафіолетовому діапазоні. Готова мозаїка поєднує 200 окремих знімків та має розмір 12544 x 12544 пікселів.
Ці розкішні кадри були отримані 9 березня з відстані 77 млн км від Сонця (вдвічі ближче ніж від Сонця до Землі) за допомогою спеціального приладу Extreme Ultraviolet Imager. Тендітні петлі гарячої плазми видають хаотичну структуру магнітного поля. А більш темні області являють собою волокна холоднішого газу, що на краю диска спостерігаються як протуберанці.
Детальніше пороздивлятися мозаїку можна отут 👈🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ці розкішні кадри були отримані 9 березня з відстані 77 млн км від Сонця (вдвічі ближче ніж від Сонця до Землі) за допомогою спеціального приладу Extreme Ultraviolet Imager. Тендітні петлі гарячої плазми видають хаотичну структуру магнітного поля. А більш темні області являють собою волокна холоднішого газу, що на краю диска спостерігаються як протуберанці.
Детальніше пороздивлятися мозаїку можна отут 👈🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
24.04.202505:56
🥳 Славетний космічний телескоп Hubble святкує сьогодні свій "день народження" - 35 років на орбіті!
"Хаббл" став тим телескопом, що по-справжньому змінив сприйняття Всесвіту ледь не для всього людства, зробивши астрономію актуальною, захопливою та доступною для будь-якого віку. На сьогоднішній день на основі його спостережень написано більше 22000 наукових робіт.
А на честь 35-річчя були проведені спеціальні спостереження.
1️⃣ Марс - із тонкими хмарами водяного льоду.
2️⃣ Планетарна туманність NGC 2899, дещо схожа на метелика.
3️⃣ Невеличкий фрагмент області зореутворення, відомої як Туманність Розетка.
4️⃣ Спіральна галактика NGC 5335 з чітко вираженим баром.
А що "Хаббл" знімав на Ваш День Народження? Дізнайтеся отут!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
24 квітня 1990 року шаттл Discovery вивів на низьку навколоземну орбіту справжній флагман сучасної астрономії - телескоп "Хаббл". Але не все було так гладко як хотілося б... Виявлена на перших зображеннях недосконалість оптики була виправлена під час місії обслуговування у 1993 р., коли астронавти встановили модуль корекції COSTAR. Під час наступних 4 місій телескоп отримував новіше та сучасніше обладнання, що дозволило подовжити термін роботи аж донині.
"Хаббл" став тим телескопом, що по-справжньому змінив сприйняття Всесвіту ледь не для всього людства, зробивши астрономію актуальною, захопливою та доступною для будь-якого віку. На сьогоднішній день на основі його спостережень написано більше 22000 наукових робіт.
А на честь 35-річчя були проведені спеціальні спостереження.
1️⃣ Марс - із тонкими хмарами водяного льоду.
2️⃣ Планетарна туманність NGC 2899, дещо схожа на метелика.
3️⃣ Невеличкий фрагмент області зореутворення, відомої як Туманність Розетка.
4️⃣ Спіральна галактика NGC 5335 з чітко вираженим баром.
А що "Хаббл" знімав на Ваш День Народження? Дізнайтеся отут!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
23.04.202505:57
🤩 Нічна феєрія! Астроном-аматор з Японії показав як би виглядав метеорний потік Ліриди, якби усі "падаючі зорі" з'явилися в небі одночасно.
Даїчі Фуджі зібрав в єдине коротке відео усі метеори, що піймалися на його камеру за ніч максимуму Лірид - з 22 на 23 квітня. Відповідно, зорі залишають переривчасті треки, а від метеорів, що спалахують всі разом, перехоплює подих!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Даїчі Фуджі зібрав в єдине коротке відео усі метеори, що піймалися на його камеру за ніч максимуму Лірид - з 22 на 23 квітня. Відповідно, зорі залишають переривчасті треки, а від метеорів, що спалахують всі разом, перехоплює подих!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
22.04.202506:33
⭐️ Перша і єдина в своєму роді: астрономи підтвердили самотню чорну діру зоряної маси, що блукає космічним простором.
Те, що об'єкт OGLE-2011-BLG-0462 являється чорною дірою, вперше було запідозрено ще в 2011 р. завдяки події мікролінзування. Щось масивне пройшло в напрямку балджа (центрального потовщення) Галактики, тимчасово збільшивши видиму яскравість фонової зорі. Але довгий час тривали суперечки щодо природи лінзуючого об'єкту: чорна діра чи нейтронна зоря? Тепер же, маючи дані за 11 років від космічних телескопів Hubble та Gaia, вчені достатньо надійно встановили масу: 7,15 ± 0,83 мас Сонця, що суттєво перевищує допустиму масу нейтронної зорі та вказує на чорну діру.
Просторова швидкість поодинокої чорної діри відносно місцевих зір сягає ~50 км/с. На думку авторів дослідження це свідчить про те, що що в момент її формування в результаті вибуху наднової вона отримала потужний поштовх.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Хоча вважається, що в нашій Галактиці має бути близько 100 мільйонів чорних дір з масами у кілька сонячних, їх не так-то й легко виявити - через відсутність випромінювання бодай в якомусь діапазоні. Подібні об'єкти утворюються в результаті вибуху наднових на останньому етапі еволюції достатньо масивних зір, і відомі як чорні діри зоряних мас. Зазвичай їх знаходять у складі подвійних систем, помічаючи крихітні коливання зоряного компаньйону. Інший варіант - виявлення на детекторах гравітаційних хвиль під час злиття з другим масивним об'єктом.
Те, що об'єкт OGLE-2011-BLG-0462 являється чорною дірою, вперше було запідозрено ще в 2011 р. завдяки події мікролінзування. Щось масивне пройшло в напрямку балджа (центрального потовщення) Галактики, тимчасово збільшивши видиму яскравість фонової зорі. Але довгий час тривали суперечки щодо природи лінзуючого об'єкту: чорна діра чи нейтронна зоря? Тепер же, маючи дані за 11 років від космічних телескопів Hubble та Gaia, вчені достатньо надійно встановили масу: 7,15 ± 0,83 мас Сонця, що суттєво перевищує допустиму масу нейтронної зорі та вказує на чорну діру.
Просторова швидкість поодинокої чорної діри відносно місцевих зір сягає ~50 км/с. На думку авторів дослідження це свідчить про те, що що в момент її формування в результаті вибуху наднової вона отримала потужний поштовх.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
21.04.202510:39
🛰 Вчора увечері, о 20:51 за Києвом, космічний апарат Lucy, який прямує до орбіти Юпітера, наблизився на 960 км до дуже цікавого астероїда - (52246) Donaldjohanson. Вже через 40 хвилин NASA повідомили, що з апаратом все добре - розпочалася передача наукових даних на Землю. Передача та обробка займуть певний час, але як тільки результати будуть опубліковані, ми з вами обов'язково поділимося.
Астероїд (52246) Donaldjohanson був названий на честь палеоантрополога Дональда Джохансона, відомого тим, що знайшов кістки австралопітека Люсі. Сам же астероїд належить до Головного поясу, має розмір ~4 км і є одним із ~2000 відомих уламків, що утворилися в результаті зіткнення двох більших астероїдів 150 мільйонів років тому. Він вважається багатим на вуглець, а ще - аномально повільно обертається. Якщо для астероїдів такого розміру типовими є періоди обертання у кілька годин, (52246) Donaldjohanson витрачає на це аж 251 годину.
Поки ми очікуємо на справжні знімки астероїда (на анімації вище - симуляція від NASA), пропонуємо отаку вікторину 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Астероїд (52246) Donaldjohanson був названий на честь палеоантрополога Дональда Джохансона, відомого тим, що знайшов кістки австралопітека Люсі. Сам же астероїд належить до Головного поясу, має розмір ~4 км і є одним із ~2000 відомих уламків, що утворилися в результаті зіткнення двох більших астероїдів 150 мільйонів років тому. Він вважається багатим на вуглець, а ще - аномально повільно обертається. Якщо для астероїдів такого розміру типовими є періоди обертання у кілька годин, (52246) Donaldjohanson витрачає на це аж 251 годину.
Поки ми очікуємо на справжні знімки астероїда (на анімації вище - симуляція від NASA), пропонуємо отаку вікторину 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
26.04.202506:05
🥰 Чарівна світлина: вчорашнє сполучення старого Місяця, Венери та Сатурна прямо перед світанком.
Місяць тільки-но зійшов над вулканом Тейде - найвищою точкою не тільки острову Тенерифе, а й загалом усієї Іспанії. Венера височіє прямо над Місяцем; Сатурн же, що розташувався правіше від тонкого серпа, значно менш яскравий, але його легко помітити серед останніх передсвітанкових зір.
📷 Daniel López
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Місяць тільки-но зійшов над вулканом Тейде - найвищою точкою не тільки острову Тенерифе, а й загалом усієї Іспанії. Венера височіє прямо над Місяцем; Сатурн же, що розташувався правіше від тонкого серпа, значно менш яскравий, але його легко помітити серед останніх передсвітанкових зір.
📷 Daniel López
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
24.04.202518:09
✨ Наскільки маленький шматочок туманності "Розетка" ви бачили сьогодні вранці на знімку "Хаббла"? А ось настільки крихітний!
Загалом, Rosette Nebula (NCG 2237) - дуже фотогенічний об'єкт сузір'я Єдинорога. В серці цієї області зореутворення розташоване розсіяне зоряне скупчення, і саме випромінювання молодих зір змушує оточуючий газ світитися.
Увесь вражаючий уяву комплекс знаходиться за 5000 світлових років, і має розмір ~100 св. років. Хоча газ та пил здаються не дуже щільними, їх загальний запас оцінюється у 10000 мас Сонця.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Загалом, Rosette Nebula (NCG 2237) - дуже фотогенічний об'єкт сузір'я Єдинорога. В серці цієї області зореутворення розташоване розсіяне зоряне скупчення, і саме випромінювання молодих зір змушує оточуючий газ світитися.
Увесь вражаючий уяву комплекс знаходиться за 5000 світлових років, і має розмір ~100 св. років. Хоча газ та пил здаються не дуже щільними, їх загальний запас оцінюється у 10000 мас Сонця.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
23.04.202517:57
🪐 Надзвичайно рідкісне покриття дало астрономам можливість вивчити атмосферу крижаного гіганта.
Дослідний центр Ленглі (NASA) розповів вчора про дуже цікавий проект: 7 квітня більше 30 вчених з 18 обсерваторій одночасно спостерігали як Уран поступово закриває достатньо яскраву далеку зорю, аби дослідити як змінилася його атмосфера за минулі десятиліття. Востаннє подібне "затемнення" відбулося ще у 1996 році - через 10 років після першого і єдиного візиту космічного апарату до цієї далекої планети.
🔭 Що такі спостереження дають вченим?
Під час покриття зоря, що розташована за 400 світлових років від нас, поступово "сканує" атмосферу Урана, як це показано на анімації. Зміна у її випромінюванні розкриває властивості атмосфери планети на різних висотах. Над аналізом даних працюватимуть паралельно декілька груп. Вони спробують визначити чому верхні шари атмосфери є несподівано гарячими; дослідити атмосферну турбулентність; виявити зміни у структурі кілець планети, а також уточнити її орбіту.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Дослідний центр Ленглі (NASA) розповів вчора про дуже цікавий проект: 7 квітня більше 30 вчених з 18 обсерваторій одночасно спостерігали як Уран поступово закриває достатньо яскраву далеку зорю, аби дослідити як змінилася його атмосфера за минулі десятиліття. Востаннє подібне "затемнення" відбулося ще у 1996 році - через 10 років після першого і єдиного візиту космічного апарату до цієї далекої планети.
🔭 Що такі спостереження дають вченим?
Під час покриття зоря, що розташована за 400 світлових років від нас, поступово "сканує" атмосферу Урана, як це показано на анімації. Зміна у її випромінюванні розкриває властивості атмосфери планети на різних висотах. Над аналізом даних працюватимуть паралельно декілька груп. Вони спробують визначити чому верхні шари атмосфери є несподівано гарячими; дослідити атмосферну турбулентність; виявити зміни у структурі кілець планети, а також уточнити її орбіту.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
22.04.202515:51
💥 Як перевищити швидкість світла, не привертаючи увагу санітарів та приголомшити астрофізиків?
Події, які ви бачите в ролику, зняв космічний телескоп "Хаббл" впродовж 2002 - 2006 рр. І, здавалося б, усе очевидно: навколо червоної зорі дуже швидко (аномально швидко, насправді) розширюється туманність. Але є проблема: якщо проаналізувати знімки, то виявиться, що газ перевищує швидкість світла! Та як же ж це може бути?!
Секрет в тому, що видимий ефект НЕ Є фізичним розширенням туманності. Це так зване світлове відлуння. Джерелом його виступає змінна зоря V838 Єдинорога (V838 Mon), яка у 2002 році показала потужний спалах. Єдиної думки щодо природи спалаху немає, але найчастіше називається драматична подія злиття двох зір, через що V838 Mon стала на короткий час у 600000 разів яскравішою за Сонце. Такі явища є надзвичайно рідкісними, вони отримали назву "яскрава червона нова" (Luminous red nova).
Навіть коли зоря повернулася до спокійного стану, світло від вибуху продовжило розповсюджуватися та поступово підсвічувати шари невидимої раніше оточуючої оболонки. Світло спочатку досягає оточуючого пилу, що знаходиться з боків та позаду зорі, а вже тоді відбивається у наш бік. Ми спостерігаємо ефект аномально швидкого розширення, хоча насправді бачимо послідовні "зрізи" туманності.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Події, які ви бачите в ролику, зняв космічний телескоп "Хаббл" впродовж 2002 - 2006 рр. І, здавалося б, усе очевидно: навколо червоної зорі дуже швидко (аномально швидко, насправді) розширюється туманність. Але є проблема: якщо проаналізувати знімки, то виявиться, що газ перевищує швидкість світла! Та як же ж це може бути?!
Секрет в тому, що видимий ефект НЕ Є фізичним розширенням туманності. Це так зване світлове відлуння. Джерелом його виступає змінна зоря V838 Єдинорога (V838 Mon), яка у 2002 році показала потужний спалах. Єдиної думки щодо природи спалаху немає, але найчастіше називається драматична подія злиття двох зір, через що V838 Mon стала на короткий час у 600000 разів яскравішою за Сонце. Такі явища є надзвичайно рідкісними, вони отримали назву "яскрава червона нова" (Luminous red nova).
Навіть коли зоря повернулася до спокійного стану, світло від вибуху продовжило розповсюджуватися та поступово підсвічувати шари невидимої раніше оточуючої оболонки. Світло спочатку досягає оточуючого пилу, що знаходиться з боків та позаду зорі, а вже тоді відбивається у наш бік. Ми спостерігаємо ефект аномально швидкого розширення, хоча насправді бачимо послідовні "зрізи" туманності.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
21.04.202519:16
🎉 Так ось він який! Є перші знімки астероїда (52246) Donaldjohanson з космічного апарату Lucy!
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
21.04.202505:58
✨ Занурена в туманність Меропа - одна з "Семи Сестер".
Меропа - п'ята за яскравістю зоря скупчення Плеяди, відомого також як M45, "Стожари" або "Сім Сестер". Блакить оточуючої туманності - відбите світло зорі, що класифікується як блакитний субгігант.
Сяйво Меропи ніби намагається сховати один невеличкий секрет: поруч із зорею розташований клаптик туманності - IC 349 (Barnard's Merope Nebula), який можна детальніше побачити у правій панелі. IC 349 поволі руйнується під дією тиску випромінювання та зоряного вітру Меропи.
Цікаво також і те, що скупчення Плеяди НЕ народилося у тій туманності, якою воно оточене. Зорі просто пролітають крізь пил та газ, підсвічуючи їх, а відносна швидкість руху складає 11 км/с.
📷 Brian Diaz
📷 Capella Observatory (Греція)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Меропа - п'ята за яскравістю зоря скупчення Плеяди, відомого також як M45, "Стожари" або "Сім Сестер". Блакить оточуючої туманності - відбите світло зорі, що класифікується як блакитний субгігант.
Сяйво Меропи ніби намагається сховати один невеличкий секрет: поруч із зорею розташований клаптик туманності - IC 349 (Barnard's Merope Nebula), який можна детальніше побачити у правій панелі. IC 349 поволі руйнується під дією тиску випромінювання та зоряного вітру Меропи.
Цікаво також і те, що скупчення Плеяди НЕ народилося у тій туманності, якою воно оточене. Зорі просто пролітають крізь пил та газ, підсвічуючи їх, а відносна швидкість руху складає 11 км/с.
📷 Brian Diaz
📷 Capella Observatory (Греція)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Паказана 1 - 24 з 1011
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.