Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Всесвіт у кишені avatar

Всесвіт у кишені

Пазнавальнае
Тримаємо руку на пульсі Всесвіту і розповідаємо про цікаві астрономічні факти, наукові відкриття та новітні досягнення!
Канал адмініструється товариством популяризаторів астрономії «Шлях до Всесвіту».
Адміни: @Proto_star, @MasalovychNataliia
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваны
Надзейнасць
Не надзейны
РазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаВер 06, 2022
Дадана ў TGlist
Черв 25, 2023
Прыкрепленая група

Статыстыка Тэлеграм-канала Всесвіт у кишені

Падпісчыкаў

3 956

24 гадз.
7
0.2%Тыдзень
15
0.4%Месяц
176
4.6%

Індэкс цытавання

20

Згадкі1Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах1

Сярэдняе ахоп 1 паста

997

12 гадз.840
0.5%
24 гадз.997
0.9%
48 гадз.1 092
72.4%

Узаемадзеянне (ER)

4.27%

Рэпостаў7Каментары14Рэакцыі38

Узаемадзеянне па ахопу (ERR)

25.47%

24 гадз.0%Тыдзень
0.13%
Месяц
10.98%

Ахоп 1 рэкламнага паста

1 028

1 гадз.38737.65%1 – 4 гадз.32431.52%4 - 24 гадз.31730.84%
Падключыце нашага бота да канала і даведайцеся пол аўдыторыі гэтага канала.
Усяго пастоў за 24 гадзіны
6
Дынаміка
1

Апошнія публікацыі ў групе "Всесвіт у кишені"

«Сузірʼям місяця» у нашій регулярній рубриці цього разу буде Лев!

Сузір'я Лева (лат. Leo) відноситься до зодіакальних - Сонце в ньому перебуває впродовж 37 днів, орієнтовно з 10 серпня по 15 вересня. Сьогодні ви можете його знайти увечері на півдні; першу половину ночі воно поступово буде переміщуватися на захід.

Звичайно, зараз ми чітко бачимо, що це сузір'я мало б називатися Праска, проте для стародавніх греків, із зрозумілих причин, це було не так очевидно. Походження назви сузір'я пов'язують з легендою про 12 подвигів Геракла (Геркулеса - про нього теж обов'язково буде). Першою ж його задачею було знищення Немейського лева - чарівної тварини, що наводила страх на всі околиці своїми набігами. Шкіра звіра була непроникна ані для металу, ані для каменю, тож Геракл задушив його.

Цікаві зорі Лева
Регул (α Leo) - найяскравіша зоря Лева. У телескоп видно що вона подвійна, хоча насправді кожен компонент теж є подвійною зорею.
Альгієба (γ Leo) - теж подвійна зоря, природу якої можна розрізнити у телескоп.
R Лева - пульсуюча зоря, мірида: у максимумі її блиск складає ~5m, а в мінімумі - 10,5m.

🌌 Цікаві об'єкти Лева
Триплет Лева - трійка галактик M65, M66 та NGC 3628.
"Космічна Підкова" - знаменита гравітаційна лінза, утворена галактикою з надмасивною чорною дірою, що переважає Сонце у 36 млрд разів.
Карликова галактика Leo I вважається найвіддаленішим супутником нашої Галактики.
M95 - спіральна галактика з баром (перемичкою) та кільцем.

#constellation_of_the_month

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌄 Маємо непогані шанси побачити полярні сяйва цієї ночі!

Два викиди сонячної плазми, що сталися 12 та 13 квітня, наздогнали один одного та прийшли майже одночасно.
Зараз вже фіксується геомагнітна буря класу G3 (сильна) та інші показники виглядають доволі-таки смачно. Тож пильнуйте як тільки стемніє, особливо на півночі країни. Все залежить від того, чи дотягне буря до темного часу доби.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🤔 Хммм... "Хаббл" знайшов блукаючий магнетар невідомого походження.

Магнетари — це рідкісні нейтронні зорі з надпотужними магнітними полями. Об’єкт SGR 0501+4516, вперше виявлений обсерваторією Swift у 2008 році за спалахами гамма-випромінювання, вирізняється ще й своєю "незрозумілою" історією.

Зазвичай нейтронна зоря народжуються після вибуху наднової. Раніше припускали, що цей магнетар пов’язаний із залишком наднової HB9, розташованим на відстані 1,3° на небі (насправді доволі далеко). Але аналіз руху зорі у 2010–2020 роках за допомогою "Хаббла" показав, що зв’язку немає. Більше того — траєкторія магнетара, продовжена на тисячі років назад, не вказує на жоден відомий залишок наднової.

Вчені пропонують декілька пояснень: або вік об’єкта більший за оцінені 20000 років, або ж він утворився нестандартним шляхом. Наприклад, в результаті злиття двох нейтронних зір (надзвичайно рідкісний сценарій) або ж як результат колапсу білого карлика, який перетягнув занадто багато речовини від зорі-компаньйона. Науковці припускають, що події формування таких об’єктів як SGR 0501+4516, можуть бути джерелами загадкових швидких радіосплесків.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
☄️ Комета C/2025 F2 (SWAN) від українського астрофотографа.

Після спалаху 6-8 квітня, комета стала помітно слабшою, і зараз її блиск оцінюється у 8.8 - 9.0m. Тим не менш, Валентану Трещуну вдалося упіймати її перед світанком 14-го квітня 👏

Комета рухається сильно витягнутою майже параболічною орбітою з періодом ~70000 років, і 1-го травня пройде перигелій, опинившись утричі ближче до Сонця ніж Земля. Загалом це доволі безпечна відстань, тож комета не повинна розпастися, хоча, звичайно, усілякі сюрпризи трапляються.

Попередній прогноз такий: навряд чи комету вдасться побачити неозброєним оком, але в бінокль чи невеличкий телескоп - цілком можна ловити. Після перигелію C/2025 F2 (SWAN) доволі швидко стане недоступною у нашій півкулі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🤩 Це ж справжній космічний феєрверк!

Двоє астрофотографів показали величезну мозаїку з 10 полів зору (майже 200 годин сумарної експозиції) на границі сузір'їв Візничий, Телець та Близнята. На неї потрапило аж 5 різноманітних залишків наднових! Найбільш примітний з них - туманність "Спагетті", вона ж - Сімеїз 147 або Sh 2-240). Блакитного кольору майже в центрі - G179.0+2.6. Ще дві інші, які легко вирізняються - G182.4+4.3 та G181.1+9.5. До того ж тут щонайменше з десяток планетарних туманностей! Коротше кажучи, дуже крута робота!

📷 Stephane Vetter та Yann Sainty

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🤔 Повільне обертання Всесвіту може розв'язати найважливішу космологічну проблему...

Невеличка передісторія. У березні побачила світ стаття, яку ми в принципі планували тут висвітлити, але з певної сукупності причин все ж не стали. Тепер паззл зійшовся.
Так от, автор тієї статті, Lior Shamir, визначив напрямки обертання 263 галактик, що потрапили у глибокий огляд "Джеймса Вебба", відомий як JADES (JWST Advanced Deep Extragalactic Survey). І виявилося, що 105 з них обертаються у той же бік що і Чумацький Шлях, а 158 - у протилежний. Тобто замість того, щоб обертання було випадковим і його напрямок розподілявся у пропорції ~50/50, тут ми бачимо розподіл 40/60 - галактики ніби "надають перевагу" одному з напрямків обертання (на ілюстрації вони позначені різними кольорами). Засновуючись на цьому, Lior Shamir висловив припущення, що увесь Всесвіт із самого "раннього дитинства" обертався.

Тепер же з'явилася іще одна робота (суто теоретична) - від іншої групи науковців. Їх модель припускає, що Всесвіт повільно обертається - кожен оберт займає ~500 млрд років. Так, це значно більше, ніж увесь вік Всесвіту (13,8 млрд. р.). Але за тих часів, коли було вивільнено випромінювання, що зараз спостерігається як реліктове, це значення складало лише ~282 тисячі років. І це, на думку авторів, може стати відповіддю на напруженість Хаббла - пояснити, чому параметр Хаббла, обчислений за спалахами наднових дає ~73 км/с на мегапарсек, а за особливостями у реліктовому випромінюванні - лише 67,4. Поки що робота в цьому напрямку триває.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🛰 Важлива зустріч попереду! Вже за кілька днів космічний апарат Lucy зустрінеться з астероїдом (52246) Donaldjohanson.

Трошки продовжимо тему вуглецевих астероїдів. Приблизно 150 млн років тому у Головному поясі відбулося драматичне зіткнення, що розкололо великий вуглецевий астероїд на купу камінців поменше. Зараз вони відомі як сімейство Ерігони - за назвою його найбільшого астероїда (163) Erigone.

20 квітня космічний апарат Lucy опиниться у 960 км від іншого представника цієї групи - (52246) Donaldjohanson. Астероїд отримав назву на честь Дональда Джохансона - славетного палеоантрополога, який знайшов в Ефіопії скелет австралопітека, названого Люсі (3,2 млн років).

На анімації від NASA ви бачити видовжену форму астероїда, відновлену за змінами його блиску. Дуже цікаво буде подивитися яким же він є насправді!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
☄️ Науковці розкривають таємницю дефіциту вуглецевих метеоритів.

У Головному поясі астероїдів, що між орбітами Марса та Юпітера, звідки до нас потрапляє більшість метеоритів, є немало астероїдів багатих на вуглець. Моделі передбачають, що більше половини метеоритів, що випадають на Землю, повинні мати у складі багато вуглецю. Тим не менш, вуглецеві хондрити складають лише 4% метеоритів, виявлених по всьому світу.

Автори опублікованого вчора дослідження спробували знайти пояснення цій розбіжності. Міжнародна група вчених проаналізувала близько 8500 епізодів зіткнення Землі з метеороїдами та потенційних випадінь метеоритів - найбільше дослідження такого роду. Вони дійшли до висновку, що сонячне випромінювання і сам процес входу в земну атмосферу знищують крихкі вуглецеві метеорити. Частина з них розпадається через припливну взаємодію з планетами, деякі - під час проходження перигелію (наближення до Сонця). Ті ж з них хто вижили - як метеорит Альєнде на фото - з більшою ймовірністю переживуть вхід в атмосферу.

Хоча вуглецевих хондритів в руки вчених потрапляє дуже мало, вони відіграють ключову роль у розумінні еволюції Сонячної системи. Той же Альєнде не тільки багатий на вуглець, а ще й містить воду, залізо, кальцій органічні сполуки та рідкісний ізотоп алюмінію, що дозволяє оцінити вік камінчика щонайменше у 4,5 млрд років.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌀 Вкрай асиметрична система супутників Галактики Андромеди кидає виклик космологам.

Для масивних галактик доволі типово мати систему супутників - декілька карликових галактик, частина з яких можуть являти собою залишки більших систем, зруйнованих у процесі злиття. Хаотичний процес злиття має призводити до обертання супутників у випадковому порядку. Але детальне дослідження системи 37 супутників Галактики Андромеди (M31) виявило, що для неї все геть не так.

🪐 Перш за все, близько 80% супутників М31 розташовані з одного боку від неї. Майже усі (крім одного) супутники знаходяться в межах 107° від напрямку на Чумацький Шлях. По-друге - приблизно половина супутників обертаються майже в одній площині - як гігантський аналог Сонячної системи. Моделювання, що базується на сучасних космологічних уявленнях, показує лише 0.3% подібних систем.

🔭 Тепер вчені сподіваються, що подальші дослідження, зокрема за допомогою телескопа Euclid, сприятимуть виявленню інших подібних галактичні системи. Це також може допомогти знайти відповідь на питання "чи є екстремальна асиметрія наслідком домінування темної матерії у нашому Всесвіті?", або скоригувати існуючі параметри моделей.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
"Джеймс Вебб" може отримати доволі екстравагантну задачу - перевірити чи оточені три червоних карлика сферами Дайсона.

Із вибірки у 5 мільйонів об'єктів, що спостерігалися космічними телескопами Gaia та WISE, науковці відібрали лише три, які є червоними карликами. Вони показують екстремальний рівень надлишкового випромінювання у середньому інфрачервоному діапазоні, відтак і справді підходять для вивчення "Веббом", чутливим до цього діапазону.

Одна з гіпотез щодо нетипового спектру випромінювання цих трьох об'єктів - наявність навколо них сфер Дайсона. Це гіпотетичні конструкції, які (теоретично) може побудувати достатньо розвинена цивілізація навколо своєї зорі для ефективного збору енергії з неї. Сфері Дайсона не обов'язково бути суцільною, але для стабільності її окремі елементи мають обертатися.

Вчені розглядають і менш фантастичні та цілком природні гіпотези. Нетиповий характер випромінювання трьох червоних карликів може бути пов'язаний з дуже далекими фоновими галактиками (що теж вельми цікаво для астрофізиків). Ще один варіант - надзвичайно пізно сформовані диски з уламків, причиною чого є численні зіткнення в планетних системах. Так чи інакше, пролити світло на природу рідкісних об'єктів можуть тільки додаткові спостереження.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Приваблива космічна пилюка між Антаресом та ρ Змієносця.

Тут насправді виділяють декілька різних туманностей, але разом вони відомі як молекулярний комплекс ρ Змієносця, і простягається він суттєво за межі кадру.

Сам Антарес - виразна жовтогаряча зоря трохи нижче центру; ρ Змієносця - та, що сидить всередині більш яскравої блакитної туманності та підсвічує її. У правій частині кадру знімок прикрашає миле кулясте скупчення - M4.

Темна туманність віддалена від нас приблизно на 460 світлових років, і є однією з найближчих "зоряних колисок". Потенційно тут може утворитися до 3000 зір, схожих на Сонце.

📷 Alessandro Cipolat Bares

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🛰️ Такий трюк спрацює виключно в невагомості, і для нього потрібна лише звичайна рулетка. Дивіться яким невеличким експериментом поділився астронавт Don Pettit!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌔 Мантія зворотного боку Місяця виявилася більш сухою, що може дати підказки про минуле нашого супутника.

Група вчених китайської академії наук проаналізувала зразки, повернені на Землю в ході місії Chang'e-6 у червні минулого року. Аналізуючи породи, зібрані в районі басейну Південний полюс-Ейткен, вони виявили, що мантійне джерело базальтів містить лише 1-1,5 мікрограма (мільйонна частка грама) води на 1 грам породи. В той же час це значення для ближчого до нас боку Місяця варіюються від 1 до 200 мкг на один грам.

Така диспропорція вказує на сильно асиметричний внутрішній розподіл води на Місяці, а саме дослідження покращує розуміння запасів води у силікатних породах нашого супутника. На думку вчених, асиметрія вмісту води говорить на користь моделі формування Місяця в результаті потужного удару. Але, зважаючи на те, що зразки Chang'e-6 є єдиними, доставленими з дальнього боку супутника, поки що неможна робити остаточних висновків щодо розподілу води в цілому.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🧊 На Європі - супутнику Юпітера - виявлено ознаки виходу води на поверхню!

Вчені давно підозрюють, що під кригою Європи ховається океан. Але отримати надійні свідоцтва цьому складніше ніж, наприклад, у випадку Енцелада (супутника Сатурна), де водяний шлейф вже неодноразово спостерігався напряму. Тепер же, за допомогою "Джеймса Вебба" вчені виявили сліди зовсім нещодавніх змін поверхні.

У космосі нерідко зустрічається екзотичний для Землі вид льоду - не кристалічний, а аморфний. Він може утворюватися або напряму із води під час надзвичайно швидкого замерзання в умовах космічного вакууму (молекули води не встигають вибудувати кристалічну ґратку), або з кристалічного льоду - під впливом радіації. Такий аморфний лід за допомогою спектрального аналізу науковці можуть відрізнити від звичайного.

Нове дослідження виявляє два регіони - Тара та Поуіс (Tara Regio, Powys Regio) у південній півкулі, де домінує саме кристалічний лід. Зважаючи на розташування Європи всередині радіаційного поясу Юпітера, вчені визначили, що процес "аморфізації" льоду відбувається не довше ніж за ~15 днів. Тож його наявність на поверхні свідчить про нещодавнє оновлення льоду — можливо, внаслідок виходу води з-під поверхні. Там же виявили і змерзлий вуглекислий газ, який, імовірно, був винесений на поверхню разом із водою. Не виключено також, що CO2 є результатом розпаду органічних молекул.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Рэкорды

16.04.202523:59
4KПадпісчыкаў
30.09.202423:59
700Індэкс цытавання
28.12.202423:59
36.7KАхоп 1 паста
16.03.202511:36
10.2KАхоп рэкламнага паста
12.02.202523:59
15.60%ER
28.12.202423:59
1118.67%ERR

Развіццё

Падпісчыкаў
Індэкс цытавання
Ахоп 1 паста
Ахоп рэкламнага паста
ER
ERR
ЛИП '23ЖОВТ '23СІЧ '24КВІТ '24ЛИП '24ЖОВТ '24СІЧ '25КВІТ '25

Папулярныя публікацыі Всесвіт у кишені

З болем повідомляємо, що сьогодні не стало Світлани Іванівни Герасименко - однієї з першовідкривачів відомої комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Напевно про цю комету знає кожен, хто цікавиться астрономією і космічними місіями.

Світлана Іванівна народилася 23 лютого 1945 року у Баришівці (Київська обл). Зацікавилася космосом ще в дитинстві, і згодом вивчилася на астронома у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

У 1969 р., вивчаючи на 50-см телескопі в Алма-Аті комету 32P/Комас Сола, вона (ще не знаючи цього) сфотографувала невідому до того часу комету. А вже пізніше, під час аналізу привезених до Києва знімків, нову хвостату виявив Клім Іванович Чурюмов. Відтак комета отримала назву на честь двох вчених: 67P/Чурюмова-Герасименко.

З 1973 року Герасименко переїхала до Таджикістану, де надалі жила і працювала. Незважаючи на це, вона все життя усвідомлювала себе українкою, і частинка її серця завжди була в Україні, зокрема в 2016 р. Світлана Іванівна виступала на конференції TEDxKyiv.

Справжня світова відомість прийшла до вченої тоді, коли комету 67P/Churyumov–Gerasimenko обрали для місії Rosetta. Апарат, запущений у 2004 р., досяг комети в 2014-му, детально вивчав її впродовж 2 років та висадив на її поверхню спусковий модуль Philae.

Герасименко була нагороджена медаллю “За відкриття нових астрономічних об'єктів”, а її ім’ям названо астероїд (3945) Gerasimenko.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ні, це не НЛО 🙄

Спіраль, яку деякі бачили над Україною та Європою - ніщо інше як другий ступінь ракети Falcon 9, що о 19:48 за Києвом вивів в космос місію NROL-69.

📷 Україна 24/7 - новини
📷 @Evelix, Лодзь, Польща
📷 Ada McVean , London

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🤯 Отакий неймовірний кадр упіймав AJ Smadi! На денному небі Міжнародна космічна станція пролітає повз Венеру!

МКС виглядає тут меншою за Венеру. На момент зйомки планета знаходилася в 46,5 млн км від Землі, в той час як космічна станція - приблизно в 400 км над поверхнею.

Проліт тривав крихітну частку секунди, тож фотограф мав знати абсолютно точно коли робити знімок. Надзвичайно вражаюче!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌑 Шо по завтрашньому затемненню?
Якщо коротко, то нас "прокатили", як і з повним місячним затемненням два тижні тому.

Сонячне затемнення відбувається тоді, коли Місяць опиняється строго між Сонцем та нами, тобто сонячне затемнення завжди припадає на молодик. Завтра, 29 березня, відбудеться часткове затемнення - Місяць приховає від землян лише частину сонячного диску.

На відміну від місячного затемнення, яке видно усім, хто в той момент бачить Місяць, сонячне затемнення можна спостерігати виключно у певній смузі (або іншої форми області, залежно від геометрії затемнення). На мапах чим червоніший колір, тим більшу фазу затемнення можливо побачити. На першій видно, що найкращі умови видимості - в північно-східній Канаді, де закрита частина сонячного диску сягатиме 93%.

Щодо України (друга мапа), то у нас практично нічого видно не буде. Крихітний краєчок Сонця виявиться "відкушеним" для північно-західних областей. Та й то, на північному заході Волинської області, де буде видно максимальну в Україні фазу, вона складатиме лише 4,4%, і відбудеться це о 13:31. Щодо, наприклад, Києва, то там фаза лише 0.01%. Коротше кажучи, ніхто нічого не побачить 🤷🏻
Про всяк випадок, ось тут можна уточнити фазу затемнення для своєї локації.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Упс 🙊 Здається, клятий ChatGPT когось спалив…

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🥰 Епічний схід повного Місяця над обсерваторією, під куполом якої потроху будується найбільший у світі телескоп…

ELT - Надзвичайно Великий Телескоп - матиме діаметр складеного головного дзеркала 39,3 м. Ефективна площа поверхні перевищує цей показник у «Хаббла» в 250 разів. А завдяки системі адаптивної оптики чіткість зображень буде у 16 разів кращою.

📹 ESO

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌄 Маємо непогані шанси побачити полярні сяйва цієї ночі!

Два викиди сонячної плазми, що сталися 12 та 13 квітня, наздогнали один одного та прийшли майже одночасно.
Зараз вже фіксується геомагнітна буря класу G3 (сильна) та інші показники виглядають доволі-таки смачно. Тож пильнуйте як тільки стемніє, особливо на півночі країни. Все залежить від того, чи дотягне буря до темного часу доби.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🥰 Хвилинка естетики для вечірнього п'ятничного релаксу.

Усі ці зображення включають знімки з рентгенівського космічного телескопу Chandra - у комбінації з іншими телескопами різних діапазонів.

Що ж тут в добірці?

1️⃣ NGC 346 (Chandra + Webb)
2️⃣ Скупчення галактик у Центаврі (Chandra + VLT)
3️⃣ Гігантське скупчення галактик Abell 2744 відоме також як скупчення Пандори (Chandra + Webb). Тут є найвіддаленіший відомий квазар UHZ1!
4️⃣ Пульсар у серці Крабоподібної туманності M1 (Chandra + Hubble + Spitzer)
5️⃣ В глибинах Туманності Оріона (Chandra + Webb)
6️⃣ Bat Shadow всередині Туманності Змії (Chandra + Hubble)
7️⃣ Зоря Вольфа-Райє WR124 та туманність навколо неї (Chandra + Herschel + Spitzer + WISE + Webb)
8️⃣ Галактика NGC 6872 з витягнутими спіральними рукавами, за що була прозвана "Кондором" (Chandra + Hubble)

Знімки відмінно підійдуть як видовищні заставки для телефона. Налітайте-розбирайте!
Ще більше подібних знімків можна знайти ось тут.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Найбільшу у світі камеру отримав телескоп Обсерваторії Вери Рубін, що знаходиться в Чилі, на горі Серро-Пачон в Чилі.

3200-мегапіксельна камера LSST (Legacy Survey of Space and Time) має масу 3000 кілограм. Її встановлення - останній важливий крок у будівництві обсерваторії. За допомогою цієї камери ширококутний оглядовий телескоп буде щоночі сканувати південне небо.
Перше світло телескоп побачить вже влітку цього року, а основна робота має розпочатися до кінця 2025-го. Вчені очікують, що спостереження допоможуть краще зрозуміти еволюцію Всесвіту.

Вера Рубін, на честь якої названа обсерваторія, увійшла в історію астрономії як піонер дослідження швидкостей обертання галактик. Результати її роботи були одним із перших доказів існування темної матерії.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
😳 Нам іще тааааких кльових знімків затемнення накидали!!! ❤️

1️⃣ Andrey упіймав розкішний кадр, на якому чітко видима фаза затемнення обрамлена хмарами з райдужним забарвленням.
2️⃣ Наш підписник Deleted account упіймав віконечко між хмарами над Прагою та показав як затемнення виглядало в його телескоп.
3️⃣ Satan Banana порадував драматичним видовищем з малесеньким "відкушеним" краєчком Сонця.

Супер!!!! Дуже дякуємо! 🤗

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
19.03.202510:10
Цієї ночі астронавти Баррі Вілмор та Суніта Вільямс нарешті повернулися з Міжнародної космічної станції на Землю!
Загалом їх політ тривав більше 9 місяців - 286 діб 7 годин 5 хвилин.

Човен, що зустрічав астронавтів, супроводжували дельфіни 😊 Своєрідна почесна варта.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🔥 Зацініть епічне відео від сонячного зонду Parker!

Тут прям комбо: потоки сонячного вітру, більшість планет Сонячної системи (Земля, між іншим, теж є!), потужні викиди корональної маси, зоряні скупчення і навіть КОМЕТА!

Обертаючись навколо Сонця дуже видовженою орбітою, Parker Solar Probe вивчає зблизька сонячну корону, активність нашої центральної зорі, структуру її магнітного поля та загалом механізми прискорення і переносу частинок.

Це відео було скомпоноване під час 21-го наближення до Сонця 30 вересня 2024 р. 24 грудня апарат пройшов на рекордно малій відстані від Сонця - лише в 6,1 млн км. Нещодавно, 22 березня, здійснив вже 23-й близький проліт, а наступний (що планується як фінальний) відбудеться 19 червня.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌱 Так, сьогодні рівнодення; ні, день не дорівнює ночі.

Отже, коли як не сьогодні розповісти про ще одне астрономічне поняття, яке своєю назвою легко може ввести в оману. Рівнодення поповнить нашу колекцію термінологічних курйозів, наряду з планетарними туманностями, небесною сферою, новими та пульсарами.

З астрономічної точки зору
, рівнодення - це той момент, коли Сонце у своєму русі екліптикою перетинає небесний екватор. Це відбувається двічі на рік - у березні та вересні.

Якщо простіше, то Сонце опиняється в точності над земним екватором, тоді як в усі інші моменти року (окрім двох) Сонце знаходиться або нижче або вище екватора.

Ну і тепер зовсім просто: північна та південна півкулі Землі в цей момент отримують однакову кількість сонячного випромінювання.


І цей момент - саме зараз: об 11:01.

Чому ж тоді денний та нічний час не співпадають?

Перша причина - атмосферна рефракція: завдяки заломленню світла атмосферою, ми бачимо схід сонця трохи раніше, а захід - трохи пізніше, ніж ми бачили б без атмосфери.

Друга причина - саме визначення світлового дня: він починається коли над східним обрієм зʼявляється перший сонячний промінчик, а закінчується зі зникненням останнього краєчка на заході.

За рахунок цього ми виграємо додаткові кілька хвилин до світлового дня.


Ну що ж, з початком астрономічної весни! 🌷

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
😴 Цієї ночі, о 01:15:25, місячний модуль Blue Ghost, завершивши передачу зібраних наукових даних, надіслав прощальне повідомлення та відключився. На Море Криз опустилася двотижнева ніч.

Ну що ж, це була вражаюча місія, яка подарувала нам багато незабутніх моментів: хвилюючу посадку та її деталізовану зйомку, буріння місячного грунту та унікальні кадри затемнення Сонця Землею. Безперечний, стовідсотковий успіх приватной космічної компанії Firefly Aerospace! 👏

Наразі ми не знаємо як саме запрограмований Blue Ghost, і чи є шанс що через 2 тижні він знову вийде на зв’язок. Але, пам'ятаючи японський апарат SLIM, що пережив аж 3 суворі місячні ночі, ми все ще не втрачаємо надії почутися знову з Blue Ghost.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
💔 Останні знімки від Blue Ghost, опубліковані буквально 25 хвилин тому - захід сонця на Місяці.

Метою зйомки в останні години роботи апарату було виявити, чи справді в той час над поверхнею левітує місячний пил і створює світіння місячного горизонту. Таке припущення було висунуто на основі спостережень Юджина Сернана - астронавта місії Apollo 17.

Firefly Aerospace також звітує про 100-відсотковий успіх місії: загалом Blue Ghost залишався активним впродовж 346 годин (14 днів), серед яких 5 годин - коли на місце посадки вже опустилася ніч; усі 10 приладів корисного навантаження відпрацювало коректно, зокрема вперше в історії було випробувано зв'язок GPS. Апарат передав на Землю близько 119 ГБ даних, з них 51 ГБ - наукових.

Завтра обіцяють прес-конференцію, де будуть підсумовані результати місії.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.