СТОЇК 🇺🇦
26.04.202515:41
Недавно випадково підловив момент, коли Мара балдіє😂
Оце життя, я розумію, в моменті😃
Шви після операції вже позаживали. Живе собі без турбот і проблем. Стоїть вже на балансі нашої хати і регулярно, як і всім, раз в тиждень вона отримує пайку харчів☺️
Є ще коти, ходять регулярно до нас в "столовку", якщо так буде то і вони скоро будуть на балансі, а так поки ще тільки прикомандировані😁
Хтось в коментарях писав раніше, що коти яйця їдять. Я перевірив. Їсть так, що аж за вухами "тріщить"😂ніколи такого не знав.
Оце життя, я розумію, в моменті😃
Шви після операції вже позаживали. Живе собі без турбот і проблем. Стоїть вже на балансі нашої хати і регулярно, як і всім, раз в тиждень вона отримує пайку харчів☺️
Є ще коти, ходять регулярно до нас в "столовку", якщо так буде то і вони скоро будуть на балансі, а так поки ще тільки прикомандировані😁
Хтось в коментарях писав раніше, що коти яйця їдять. Я перевірив. Їсть так, що аж за вухами "тріщить"😂ніколи такого не знав.
24.04.202507:48
Пам’ятай про смерть
Останні дні нічого не писав. Не мав часу.
Минулого тижня загинув мій побратим з позивним «Яра». Їздив з іншими побратимами на похорон, щоб попрощатись.
Він пройшов перші роки АТО, пішов добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення. Проходив службу в 1 окремій бригаді ТРО ім. Івана Богуна в розвідувальній роті на посаді командира відділення. В підрозділі мав авторитет.
Під час виконання бойового завдання на Харківщині - загинув💔
Це приклад того, що боротьба триває. Не варто себе тішити ілюзіями, що буде якесь перемир’я. В Першу світову війну солдати самі робили перемир’я, особливо на свята, і їм не потрібні були вказівки зверху.
І перемир’я діяло, коли вони домовлялись між собою.
А тут що? Їхня армія, простий солдат чи сержант не збираються йти на перемир'я. Така їх природа і ми повинні стояти стійко, стільки скільки треба.
Один обман. Не розумію людей, які вірять всьому, про що говорять росіяни. Збрехали тисячу разів і якась надіє жевріє, що тут точно не збрешуть? Такого ніколи не буде. Брехня буде постійно з їхньої сторони. Це також частина їх природи.
Все, що треба робити для перемоги у війні - ми всі маємо робити.
💪Навчатись
💪Гуртуватись
💪Підтримувати один одного
💪Дотримуватись інформаційної гігієни
💪Критично мислити
💪Працювати
💪Донатити
Вся пропаганда ворога має розбиватись об наш розум, як хвилі океану об скелі.
ВІЙНА ТРИВАЄ!
Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Останні дні нічого не писав. Не мав часу.
Минулого тижня загинув мій побратим з позивним «Яра». Їздив з іншими побратимами на похорон, щоб попрощатись.
Він пройшов перші роки АТО, пішов добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення. Проходив службу в 1 окремій бригаді ТРО ім. Івана Богуна в розвідувальній роті на посаді командира відділення. В підрозділі мав авторитет.
Під час виконання бойового завдання на Харківщині - загинув💔
Це приклад того, що боротьба триває. Не варто себе тішити ілюзіями, що буде якесь перемир’я. В Першу світову війну солдати самі робили перемир’я, особливо на свята, і їм не потрібні були вказівки зверху.
І перемир’я діяло, коли вони домовлялись між собою.
А тут що? Їхня армія, простий солдат чи сержант не збираються йти на перемир'я. Така їх природа і ми повинні стояти стійко, стільки скільки треба.
Один обман. Не розумію людей, які вірять всьому, про що говорять росіяни. Збрехали тисячу разів і якась надіє жевріє, що тут точно не збрешуть? Такого ніколи не буде. Брехня буде постійно з їхньої сторони. Це також частина їх природи.
Все, що треба робити для перемоги у війні - ми всі маємо робити.
💪Навчатись
💪Гуртуватись
💪Підтримувати один одного
💪Дотримуватись інформаційної гігієни
💪Критично мислити
💪Працювати
💪Донатити
Вся пропаганда ворога має розбиватись об наш розум, як хвилі океану об скелі.
ВІЙНА ТРИВАЄ!
Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
18.04.202515:19
Всім доброго вечора!
З банки каналу було знято 12725 грн
Придбали:
✅Розкладну драбину 6 метрів
✅Клей
✅Армований скотч
✅Цвяхи
✅Мішки для облаштування позицій
✅Заправили газові балони для обігріву бліндажів
✅Два стягувальні ремні для кріплення вантажу
✅Вологі серветки
Чеки по витратам тут.
Дякую всім за підтримку і допомогу🙏
З банки каналу було знято 12725 грн
Придбали:
✅Розкладну драбину 6 метрів
✅Клей
✅Армований скотч
✅Цвяхи
✅Мішки для облаштування позицій
✅Заправили газові балони для обігріву бліндажів
✅Два стягувальні ремні для кріплення вантажу
✅Вологі серветки
Чеки по витратам тут.
Дякую всім за підтримку і допомогу🙏
14.04.202506:01
Почитав ваші коментарі…
Написали якраз ті люди, які постійно підтримують донатами. Якраз вам нічого писати не треба, ваші дії говорять все без слів.
Підстави для посту - останні події з Кривого Рогу та Сум.
Наша спільнота завжди закривала збори, за що я вдячний всім, хто допомагає їх закривати. Питання стоїть не в швидкості закриття зборів, а у відстотку людей, які донатять.
І я завжди підкреслюю, що останнє віддавати не треба.
Тут йдеться також про питання справедливості, що одні люди тягнуть на собі все, а іншим важко зробити донат в 32,5 грн.
Написали гарний коментар:
Так і буде. Цілі навіювати страх в мене ніколи не було і не є зараз. Я прихильник розуму і навіть елементарна логіка показує, до чого це все приведе.
Кава в кав'ярні дорожча.
Якщо більшість буде допомагати зі зборами, то вони будуть швидше закриватись, і менше буде навантаження на людей.
А так виходить, що одні і ті самі люди закривають не один збір, а декілька. Про яку справедливість можна тоді говорити?
Раніше я писав про сором просити донатити і про допомогу взагалі, хто пам'ятає. Мене багато хто підтримав як під дописом, так і поза межами. За це вам дуже вдячний. Підтримка навіть словом важлива для кожного.
Я думав над своїм соромом, думав над вашими словами підтримки.
Можу сказати, що тепер вже не відчуваю дану емоцію, коли прошу допомогу (можливо десь в глибині душі це є, але голос розуму мені каже, що на це не потрібно зважати). Можливо це виглядає нахабно з моєї сторони, але як по іншому?
Закінчиться війна по-справжньому, тоді вже кожен як забажає - донатити комусь на допомогу чи ні. Зараз стоїть питання виживання нашої країни, ідентичності і нас кожного без винятку як гідних людей.
Тому хто ще це не зробив, закатуйте рукава і працюємо на перемогу. Кожен на своєму місці 🙏
Написали якраз ті люди, які постійно підтримують донатами. Якраз вам нічого писати не треба, ваші дії говорять все без слів.
Підстави для посту - останні події з Кривого Рогу та Сум.
Наша спільнота завжди закривала збори, за що я вдячний всім, хто допомагає їх закривати. Питання стоїть не в швидкості закриття зборів, а у відстотку людей, які донатять.
І я завжди підкреслюю, що останнє віддавати не треба.
Тут йдеться також про питання справедливості, що одні люди тягнуть на собі все, а іншим важко зробити донат в 32,5 грн.
Написали гарний коментар:
Хто не боровся за Україну в 20-х , мали ГУЛАГ, голодомор, були м'ясом під час Другої світової.
Так і буде. Цілі навіювати страх в мене ніколи не було і не є зараз. Я прихильник розуму і навіть елементарна логіка показує, до чого це все приведе.
Кава в кав'ярні дорожча.
Якщо більшість буде допомагати зі зборами, то вони будуть швидше закриватись, і менше буде навантаження на людей.
А так виходить, що одні і ті самі люди закривають не один збір, а декілька. Про яку справедливість можна тоді говорити?
Раніше я писав про сором просити донатити і про допомогу взагалі, хто пам'ятає. Мене багато хто підтримав як під дописом, так і поза межами. За це вам дуже вдячний. Підтримка навіть словом важлива для кожного.
Я думав над своїм соромом, думав над вашими словами підтримки.
Можу сказати, що тепер вже не відчуваю дану емоцію, коли прошу допомогу (можливо десь в глибині душі це є, але голос розуму мені каже, що на це не потрібно зважати). Можливо це виглядає нахабно з моєї сторони, але як по іншому?
Закінчиться війна по-справжньому, тоді вже кожен як забажає - донатити комусь на допомогу чи ні. Зараз стоїть питання виживання нашої країни, ідентичності і нас кожного без винятку як гідних людей.
Тому хто ще це не зробив, закатуйте рукава і працюємо на перемогу. Кожен на своєму місці 🙏
11.04.202517:45
Помимо зборів в підрозділі багато поточних витрат і з банки було також знято 8436 грн
Витратили на:
✅51 л дизельного пального
✅20 л бензин
✅Заміна масла в пікапі та ремонт гальм
✅Розвал сходження
✅Газ
Чеки на каналі, де зібрані всі звіти по зборам.
Витратили на:
✅51 л дизельного пального
✅20 л бензин
✅Заміна масла в пікапі та ремонт гальм
✅Розвал сходження
✅Газ
Чеки на каналі, де зібрані всі звіти по зборам.
Выдалена12.04.202514:21
10.04.202518:02
Наразі зібрано 15823 грн і 34 $ з 65 тис. грн
Проявість чесноту щедрості в розумних межаж)) хто ще не донатив.
🎯 Ціль: 65 000 ₴
Рахунок Pay Pal stoic8254@gmail.com
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9JZgD4QvFA
💳Номер картки банки
4441 1111 2322 0893
Проявість чесноту щедрості в розумних межаж)) хто ще не донатив.
🎯 Ціль: 65 000 ₴
Рахунок Pay Pal stoic8254@gmail.com
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9JZgD4QvFA
💳Номер картки банки
4441 1111 2322 0893
25.04.202516:39
Питання від підписника: Як підтримати військового, у цивільному житті?
Актуальне і доречне питання в наш час.
Суспільство має стереотип, що воїн може брати мотивацію, силу просто з повітря. Хто б що не казав, військові також люди і потребують підтримки рідних, друзів та суспільства загалом.
Звідки беруться сили? 🤔
Якраз в дрібницях, на які не зважають. Це добре слово, дотримання того, що сказав (тримання свого слова), допомога будь-якого формату, щоб полегшити військовому службу чи вирішення справ (Якщо у відпустці або вже демобілізувався)
«І так все ясно» - хтось може скаже, але чому ж тоді мало хто це робить? Всі обгородили себе бронею, як військові так і цивільні люди, аби не зробили їм боляче і грають ці ролі. І не йдуть на поступки навіть в дрібницях.
Почну з того, що заважає нам розуміти один одного:
⏺️Впертість – кожен вважає, що самий розумний і знає як жити в цьому світі. Питань немає, але ми живемо в цьому світі не самі і маємо спілкуватись та ладнати один з одним. Не багато людей прислухаються до інших.
⏺️Егоїзм – людині притаманно думати, що її проблеми більші за інших. І що світ обертається навколо людини, а не навпаки.
⏺️Неосвіченість – в нас один з найбільших показників людей з вищою освітою в Європі, може й в світі (не знаю). Але чи всі ці люди вникають в проблематику того, що відбувається? Але для того, щоб мати навичку вникати в суть проблеми - не обов’язково мати вищу освіту, потрібно мати намір вирішити проблему і терпіння.
Вважається так, що закінчивши університет, вже навчатись не потрібно. Це найбільший самообман, в який людина може себе завести. Через неосвіченість корінь всіх наших проблем.
Як підтримати військового чи ветерана на практиці?
✅Усвідомлення, що ваші проблеми не найглобальніші в країні чи світі. Світ існував до нас і буде існувати після нас. Прийміть той факт, що проблеми військових завжди набагато більші ніж ваші в тилу. Це факт і прийміть це як данність. Відсутність світла - це не проблема, можна адаптуватись.
✅Не вступайте в конфлікт по дрібницям. Це стосується всіх. Тут впертість себе проявляє найбільше. Якщо можна уникнути конфлікту, уникніть його, потім собі ще дякую скажете. Розвивайте стриманість.
✅Не знецінюйте військових і те, що вони роблять. Подякуйте за службу. Не говоріть про договорняки, зраду, для чого це все, за що воюєте?(для того, щоб цивільні люди спали спокійно наскільки це можливо і уникнули безпосереднього тягаря війни) і схожі теми.
✅Сприймайте військових як рівних, а не людей, які вам щось зобов’язані.
✅Не жахайтесь, коли йде брудний і втомлений військовий, краще підійдіть і запитайте, чим можете допомогти. (Якщо це аватар, то зверніться до відповідних органів і не судіть по одному всю армію)
✅Підвезіть військового, який їде автостопом, додому у відпустку. Не закривайте на це очі.
Світ не крутиться навколо нас, а ми крутимось навколо нього.
Військові взяли на себе найбільший тягар:
☝🏻Ризикують здоров’ям і життям
☝🏻В них відсутня можливість бути з сім’єю,
☝🏻Вони не можуть будувати кар’єру в цивільному житті
☝🏻Вони мають обмеження вільного пересування
І багато іншого.
Цивільні люди це все мають і приймають як належне. Слава Богу, що люди можуть собі дозволити все це. За це і боремось, щоб народ жив гідно, але знайте цьому ціну!
Не уникайте проблем, не закривайте очі, допомагайте військовим чим можете, навіть добре слово надає сили продовжувати боротьбу.
І саме головне!
Ніколи не знецінюйте військових та нашу службу! І себе також не знецінюйте! НЕ ПОРІВНЮЙТЕ СЕБЕ З ВІЙСЬКОВИМИ, що ви недостатньо робите, ми захищаємо, а ви допомагаєте і підтримуєте. Кожен зайнятий своїм ділом.
Як ви підтримуєте військових? Чим допомагаєте?
Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Актуальне і доречне питання в наш час.
Суспільство має стереотип, що воїн може брати мотивацію, силу просто з повітря. Хто б що не казав, військові також люди і потребують підтримки рідних, друзів та суспільства загалом.
Звідки беруться сили? 🤔
Якраз в дрібницях, на які не зважають. Це добре слово, дотримання того, що сказав (тримання свого слова), допомога будь-якого формату, щоб полегшити військовому службу чи вирішення справ (Якщо у відпустці або вже демобілізувався)
«І так все ясно» - хтось може скаже, але чому ж тоді мало хто це робить? Всі обгородили себе бронею, як військові так і цивільні люди, аби не зробили їм боляче і грають ці ролі. І не йдуть на поступки навіть в дрібницях.
Почну з того, що заважає нам розуміти один одного:
⏺️Впертість – кожен вважає, що самий розумний і знає як жити в цьому світі. Питань немає, але ми живемо в цьому світі не самі і маємо спілкуватись та ладнати один з одним. Не багато людей прислухаються до інших.
⏺️Егоїзм – людині притаманно думати, що її проблеми більші за інших. І що світ обертається навколо людини, а не навпаки.
⏺️Неосвіченість – в нас один з найбільших показників людей з вищою освітою в Європі, може й в світі (не знаю). Але чи всі ці люди вникають в проблематику того, що відбувається? Але для того, щоб мати навичку вникати в суть проблеми - не обов’язково мати вищу освіту, потрібно мати намір вирішити проблему і терпіння.
Вважається так, що закінчивши університет, вже навчатись не потрібно. Це найбільший самообман, в який людина може себе завести. Через неосвіченість корінь всіх наших проблем.
Як підтримати військового чи ветерана на практиці?
✅Усвідомлення, що ваші проблеми не найглобальніші в країні чи світі. Світ існував до нас і буде існувати після нас. Прийміть той факт, що проблеми військових завжди набагато більші ніж ваші в тилу. Це факт і прийміть це як данність. Відсутність світла - це не проблема, можна адаптуватись.
✅Не вступайте в конфлікт по дрібницям. Це стосується всіх. Тут впертість себе проявляє найбільше. Якщо можна уникнути конфлікту, уникніть його, потім собі ще дякую скажете. Розвивайте стриманість.
✅Не знецінюйте військових і те, що вони роблять. Подякуйте за службу. Не говоріть про договорняки, зраду, для чого це все, за що воюєте?(для того, щоб цивільні люди спали спокійно наскільки це можливо і уникнули безпосереднього тягаря війни) і схожі теми.
✅Сприймайте військових як рівних, а не людей, які вам щось зобов’язані.
✅Не жахайтесь, коли йде брудний і втомлений військовий, краще підійдіть і запитайте, чим можете допомогти. (Якщо це аватар, то зверніться до відповідних органів і не судіть по одному всю армію)
✅Підвезіть військового, який їде автостопом, додому у відпустку. Не закривайте на це очі.
Світ не крутиться навколо нас, а ми крутимось навколо нього.
Військові взяли на себе найбільший тягар:
☝🏻Ризикують здоров’ям і життям
☝🏻В них відсутня можливість бути з сім’єю,
☝🏻Вони не можуть будувати кар’єру в цивільному житті
☝🏻Вони мають обмеження вільного пересування
І багато іншого.
Цивільні люди це все мають і приймають як належне. Слава Богу, що люди можуть собі дозволити все це. За це і боремось, щоб народ жив гідно, але знайте цьому ціну!
Не уникайте проблем, не закривайте очі, допомагайте військовим чим можете, навіть добре слово надає сили продовжувати боротьбу.
І саме головне!
Ніколи не знецінюйте військових та нашу службу! І себе також не знецінюйте! НЕ ПОРІВНЮЙТЕ СЕБЕ З ВІЙСЬКОВИМИ, що ви недостатньо робите, ми захищаємо, а ви допомагаєте і підтримуєте. Кожен зайнятий своїм ділом.
Як ви підтримуєте військових? Чим допомагаєте?
Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
20.04.202507:56
Христос Воскрес!💐
Вітаю всіх з Великоднем. Злагоди і миру у ваші оселі.
Дай Бог, щоб наступний Великдень святкували вже в мирній Україні.
Щоб це сталось - маємо продовжувати боротьбу
Зі святом!
Вітаю всіх з Великоднем. Злагоди і миру у ваші оселі.
Дай Бог, щоб наступний Великдень святкували вже в мирній Україні.
Щоб це сталось - маємо продовжувати боротьбу
Зі святом!
17.04.202517:02
Сьогодні чистий четвер…
Я ніколи в церкву не ходив на службу, але в дитинстві кожного року ходив святити вогонь.
В мене в селі ходили святити вогонь діти або старі жінки, які ходять до церкви кожної неділі.
Серед дітей це було модно - піти і посвятити вогонь. Із чотирьох годин служби мені було цікаво лиш останніх 5-10 хвилин, коли батюшка зрозумілою мовою говорив проповідь. Все інше нічого не було ясно.
Тільки свічка догорає і ти вже чекаєш моменту, щоб піти замінити її, бо є пару штук в запасі, які купив на 50 копійок, коли прийшов.
Особливий момент, коли Пасха наступає рано, коли всі з вогнем виходять на вулицю і йдуть додому - бачиш гарне видовище з ланцюгу вогнів серед темноти. Церква стоїть на пригорку і згори спостерігати таке явище було захоплююче, коли ти дитина.
На другий день, якщо добре простояв, баба хвалить так, як не хвалила протягом цілого року😂
Коли так хвалять, то просити можеш, що хочеш в принципі, але запаси не чіпать, бо то на Пасху😁якщо влізеш, то руки "повідбивають", якщо побачать🤣
На відео - підготовка до водних процедур в армії😆
Я ніколи в церкву не ходив на службу, але в дитинстві кожного року ходив святити вогонь.
В мене в селі ходили святити вогонь діти або старі жінки, які ходять до церкви кожної неділі.
Серед дітей це було модно - піти і посвятити вогонь. Із чотирьох годин служби мені було цікаво лиш останніх 5-10 хвилин, коли батюшка зрозумілою мовою говорив проповідь. Все інше нічого не було ясно.
Тільки свічка догорає і ти вже чекаєш моменту, щоб піти замінити її, бо є пару штук в запасі, які купив на 50 копійок, коли прийшов.
Особливий момент, коли Пасха наступає рано, коли всі з вогнем виходять на вулицю і йдуть додому - бачиш гарне видовище з ланцюгу вогнів серед темноти. Церква стоїть на пригорку і згори спостерігати таке явище було захоплююче, коли ти дитина.
На другий день, якщо добре простояв, баба хвалить так, як не хвалила протягом цілого року😂
- Мені казали як гарно ти стояв, маладєц. Оце так і треба, всі баби про тебе говорять, що на відміну від інших дітей ти стояв як треба, а інші бігали туди сюди.
Коли так хвалять, то просити можеш, що хочеш в принципі, але запаси не чіпать, бо то на Пасху😁якщо влізеш, то руки "повідбивають", якщо побачать🤣
На відео - підготовка до водних процедур в армії😆
13.04.202512:57
Так і живем
Хтось втрачає все і навіть життя.
А комусь важко на збір закинути 32 грн
На минулому зборі на банку було 244 транзакції. Це не 244 людини закинули, є такі, що донатять по декілька разів.
Напишіть в кого вже закінчилась війна? Мені цікаво почитати ваші аргументи.
Чи просто похуй?
Хтось втрачає все і навіть життя.
А комусь важко на збір закинути 32 грн
На минулому зборі на банку було 244 транзакції. Це не 244 людини закинули, є такі, що донатять по декілька разів.
Напишіть в кого вже закінчилась війна? Мені цікаво почитати ваші аргументи.
Чи просто похуй?
11.04.202517:35
Питання від підписника: Що робити, якщо докладаєш всіх зусиль, а результат отримуєш нульовий або навіть негативний при умові, що мізки на місці, трішки замахався, що часто йде все в супереч, а не завдяки?
Відповідь: нічого не робити.
Якщо були докладені всі необхідні зусилля для досягнення результату і так склалось, що його немає, або є, тільки для цього треба рвати жили, то варто зупинитись.
Чому саме зупинитись? Бо в процесі виконання роботи можемо не побачити речі, які могли б повпливати на досягнення цілі більш легшим шляхом.
Зупинитись, відпочити, подивитись по сторонам, зачекати. Якщо все було виконано правильно, то, можливо, ще час не настав для реалізації задуму і є фактори, на які не можна повпливати?
Правильно підбирати час також треба вміти для того, щоб досягти результату.
Інколи в мене буває схоже відчуття. Коли таке трапляється, то я розумію, що почав набирати справ більше чим можу виконати. І тоді починається саме цікавіше.
Тут ще підкрадається почуття провини, що я лінивий і не можу зробити всього. І в мене наступне питання:
Відкласти справи, які відволікають, зачекати, відволіктись хоча б на деякий час, а потім можна свіжим поглядом подивитись на ситуацію, можливо після переміщення фокусу уваги деякі моменти помітяться, які впливають на досягнення результату.
Потрібно все розглядати в контексті ситуації. Іноді складаються обставини так, що і жили треба рвати для досягнення чогось. Хоча я не прихильник такого підходу, а краще вирішувати проблеми, коли вони ще не настали.
Можу підсумувати так, що в даній ситуації в першу чергу потрібно поставити собі питання: чи вартий результат того, щоб бути замаханим? Щоб не було в результаті Піррової перемоги. Перемоги, яка дорівнює поразці.
Щоб ви додали до відповіді? Чи погоджуєтесь зі мною? Або є конструктивна критика? Пишіть все в коментарях.
#відповіді
Підписатись
Відповідь: нічого не робити.
Якщо були докладені всі необхідні зусилля для досягнення результату і так склалось, що його немає, або є, тільки для цього треба рвати жили, то варто зупинитись.
Чому саме зупинитись? Бо в процесі виконання роботи можемо не побачити речі, які могли б повпливати на досягнення цілі більш легшим шляхом.
Зупинитись, відпочити, подивитись по сторонам, зачекати. Якщо все було виконано правильно, то, можливо, ще час не настав для реалізації задуму і є фактори, на які не можна повпливати?
Правильно підбирати час також треба вміти для того, щоб досягти результату.
Інколи в мене буває схоже відчуття. Коли таке трапляється, то я розумію, що почав набирати справ більше чим можу виконати. І тоді починається саме цікавіше.
- Це ж треба зробити, - говорить один голос.
- І що з того, що це треба зробити, якщо ти починаєш виснажуватись швидше ніж зазвичай? – говорить інший
- Але на мені обов’язки і їх треба виконувати.
- Все правильно, але що буде, якщо настане вигорання? Тоді взагалі не будуть виконуватись жодні обов’язки. Тому краще відкинути деякі справи і направити фокус уваги на менше справ, але будеш робити їх якісніше та ефективніше.
Тут ще підкрадається почуття провини, що я лінивий і не можу зробити всього. І в мене наступне питання:
а для чого робити все? Для того, щоб показати, що я можу багато виконувати роботи ціною власного вигорання? Для чого і в чому тут сенс?
Відкласти справи, які відволікають, зачекати, відволіктись хоча б на деякий час, а потім можна свіжим поглядом подивитись на ситуацію, можливо після переміщення фокусу уваги деякі моменти помітяться, які впливають на досягнення результату.
Потрібно все розглядати в контексті ситуації. Іноді складаються обставини так, що і жили треба рвати для досягнення чогось. Хоча я не прихильник такого підходу, а краще вирішувати проблеми, коли вони ще не настали.
Можу підсумувати так, що в даній ситуації в першу чергу потрібно поставити собі питання: чи вартий результат того, щоб бути замаханим? Щоб не було в результаті Піррової перемоги. Перемоги, яка дорівнює поразці.
Щоб ви додали до відповіді? Чи погоджуєтесь зі мною? Або є конструктивна критика? Пишіть все в коментарях.
#відповіді
Підписатись
10.04.202517:55
Як тренувати свої чесноти?
Всі без винятку знають, хто такий Бенджамін Франклін – один з засновників Сполучених Штатів Америки, дипломат, громадський та політичний діяч, винахідник.
Він створив свою систему, як тренувати свої чесноти. В нього їх було тринадцять. Як він це робив?
Креслив таблицю, де записував в стовпчик свої чесноти. Навпроти кожної було 7 клітин, кожна клітина означала один день.
Кожного тижня була у фокусі уваги головна чеснота.
Якщо в тижні стриманість - головна чеснота і протягом дня її не притримався, то робив помітку в таблиці. Наступного дня, якщо вдалось проявити стриманість у всіх ситуаціях, то поміток не робив. І так протягом тижня.
По настанню нового тижня тренував наступну чесноту таким самим методом.
Таким чином протягом тринадцяти тижнів він тренував тринадцять чеснот. При завершенні списку, починав спочатку і на протязі року виходило чотири кола.
Ідеальним результатом вважалось, коли протягом тижня не було зроблено ні одної помітки і чеснота була повністю ним проявлена.
Кожного тижня була нова головна чеснота, якій приділяв увагу, але це не означало що про інші він забував. Ні, паралельно з головною чеснотою тижня тренувались і інші, але пристальна увага на них не зосереджувалась.
Тринадцять чеснот Бенжаміна Франкліна.
1️⃣Стриманість. Їсти не до пересичення, пити не до сп'яніння.
2️⃣Мовчання. Говорити тільки те, що може принести користь мені або іншому; уникати пустих розмов.
3️⃣Порядок. Тримати всі свої речі на їх місцях; для кожного заняття мати свій час.
4️⃣Рішучість. Приймати рішення: виконувати те, що треба зробити; неухильно виконувати те, що вирішено.
5️⃣Ощадливість. Витрачати гроші тільки на те, що приносить благо мені чи іншим, тобто нічого не марнувати.
6️⃣Працьовитість. Не втрачати часу даремно; бути завжди зайнятим чим-небудь корисним; відмовлятися від всіх непотрібних дій.
7️⃣Щирість. Не заподіювати шкідливого обману, мати чисті і справедливі думки; також дотримуватися цього правила в розмові.
8️⃣Справедливість. Не завдавати нікому шкоди; не вчиняти несправедливостей і не опускати добрих справ, які входять до числа твоїх обов'язків.
9️⃣Помірність. Уникати крайнощів; стримувати, наскільки ти вважаєш це доречним, почуття образи від несправедливостей.
1️⃣0️⃣Чистота. Не допускати тілесної нечистоти; дотримуватися охайності в одязі і житлі.
1️⃣1️⃣Спокій. Не хвилюватися через дрібниці і з приводу звичайних або неминучих випадків.
1️⃣2️⃣Цнотливість. Рідко вступати у статеві стосунки і тільки заради здоров'я або залишення потомства; ніколи не доводити до тупості, ослаблення або порушення власного чи чужого світу або репутації.
1️⃣3️⃣Скромність. Наслідувати Ісуса та Сократа.
Бенджамін Франклін не був стоїком (по крайній мірі, я про це не чув і не знаю). Але його метод можна назвати стоїчним.
Кожному з нас є чому повчитись з цього списку і взяти щось для себе. Цінності або метод, яким можна себе тренувати і відразу відстежувати результати.
Поділіться, які чесноти розвиваєте в собі ви? Як ви це робите?
Підписатись
Всі без винятку знають, хто такий Бенджамін Франклін – один з засновників Сполучених Штатів Америки, дипломат, громадський та політичний діяч, винахідник.
Він створив свою систему, як тренувати свої чесноти. В нього їх було тринадцять. Як він це робив?
Креслив таблицю, де записував в стовпчик свої чесноти. Навпроти кожної було 7 клітин, кожна клітина означала один день.
Кожного тижня була у фокусі уваги головна чеснота.
Якщо в тижні стриманість - головна чеснота і протягом дня її не притримався, то робив помітку в таблиці. Наступного дня, якщо вдалось проявити стриманість у всіх ситуаціях, то поміток не робив. І так протягом тижня.
По настанню нового тижня тренував наступну чесноту таким самим методом.
Таким чином протягом тринадцяти тижнів він тренував тринадцять чеснот. При завершенні списку, починав спочатку і на протязі року виходило чотири кола.
Ідеальним результатом вважалось, коли протягом тижня не було зроблено ні одної помітки і чеснота була повністю ним проявлена.
Кожного тижня була нова головна чеснота, якій приділяв увагу, але це не означало що про інші він забував. Ні, паралельно з головною чеснотою тижня тренувались і інші, але пристальна увага на них не зосереджувалась.
Тринадцять чеснот Бенжаміна Франкліна.
1️⃣Стриманість. Їсти не до пересичення, пити не до сп'яніння.
2️⃣Мовчання. Говорити тільки те, що може принести користь мені або іншому; уникати пустих розмов.
3️⃣Порядок. Тримати всі свої речі на їх місцях; для кожного заняття мати свій час.
4️⃣Рішучість. Приймати рішення: виконувати те, що треба зробити; неухильно виконувати те, що вирішено.
5️⃣Ощадливість. Витрачати гроші тільки на те, що приносить благо мені чи іншим, тобто нічого не марнувати.
6️⃣Працьовитість. Не втрачати часу даремно; бути завжди зайнятим чим-небудь корисним; відмовлятися від всіх непотрібних дій.
7️⃣Щирість. Не заподіювати шкідливого обману, мати чисті і справедливі думки; також дотримуватися цього правила в розмові.
8️⃣Справедливість. Не завдавати нікому шкоди; не вчиняти несправедливостей і не опускати добрих справ, які входять до числа твоїх обов'язків.
9️⃣Помірність. Уникати крайнощів; стримувати, наскільки ти вважаєш це доречним, почуття образи від несправедливостей.
1️⃣0️⃣Чистота. Не допускати тілесної нечистоти; дотримуватися охайності в одязі і житлі.
1️⃣1️⃣Спокій. Не хвилюватися через дрібниці і з приводу звичайних або неминучих випадків.
1️⃣2️⃣Цнотливість. Рідко вступати у статеві стосунки і тільки заради здоров'я або залишення потомства; ніколи не доводити до тупості, ослаблення або порушення власного чи чужого світу або репутації.
1️⃣3️⃣Скромність. Наслідувати Ісуса та Сократа.
Бенджамін Франклін не був стоїком (по крайній мірі, я про це не чув і не знаю). Але його метод можна назвати стоїчним.
Кожному з нас є чому повчитись з цього списку і взяти щось для себе. Цінності або метод, яким можна себе тренувати і відразу відстежувати результати.
Поділіться, які чесноти розвиваєте в собі ви? Як ви це робите?
Підписатись
25.04.202512:51
Всім доброго дня!
З банки каналу було знято 7469 грн
Закупили:
✅Теплобар'єр для облаштування позицій
✅Будівельні скоби для стягування колод
✅Армований скотч
✅Дві пачки цвяхів для пневмопістолета
Зі скобами зараз ситуація вже краща. Вчора волонтери прислали 250 скоб. Є вже невеликий запас.
Всім дякую за підтримку і допомогу🙏🏻
Чеки тут.
З банки каналу було знято 7469 грн
Закупили:
✅Теплобар'єр для облаштування позицій
✅Будівельні скоби для стягування колод
✅Армований скотч
✅Дві пачки цвяхів для пневмопістолета
Зі скобами зараз ситуація вже краща. Вчора волонтери прислали 250 скоб. Є вже невеликий запас.
Всім дякую за підтримку і допомогу🙏🏻
Чеки тут.
19.04.202506:16
Всім доброго дня!
Сьогодні рівно рік, як був створений цей канал.
Перед самим створенням був у сумнівах і вагався, буде цікаво вам чи буде корисно, створювати чи ні?
Мене підтримала дружина. Але не знав як почати, тому звернувся в Дія. Бізнес Луцьк, де познайомився з Іриною Новосад, яка допомогла створити канал і постійно зараз звертаюсь до неї за порадами.
Коли на каналі були дружні збори - ми допомагали Ірині закривати збори для її друзів, які також служать в армії і виконують бойові завдання.
Рік тому думав, якщо збереться тисяча підписників, то це буде успіх. Зараз зібралось більше 9 тис людей на каналі. Неймовірно🙏
Півтора роки тому я навіть уявити про таке не міг.
Всім дякую за вашу підтримку, допомогу, цікаві і розумні коментарі.
Вважаю, що нам вдалось створити спільноту спокійну і розсудливу. Без хайпу та надмірних емоцій.
Хто хоче привітати - залишу банку каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Сьогодні рівно рік, як був створений цей канал.
Перед самим створенням був у сумнівах і вагався, буде цікаво вам чи буде корисно, створювати чи ні?
Мене підтримала дружина. Але не знав як почати, тому звернувся в Дія. Бізнес Луцьк, де познайомився з Іриною Новосад, яка допомогла створити канал і постійно зараз звертаюсь до неї за порадами.
Коли на каналі були дружні збори - ми допомагали Ірині закривати збори для її друзів, які також служать в армії і виконують бойові завдання.
Рік тому думав, якщо збереться тисяча підписників, то це буде успіх. Зараз зібралось більше 9 тис людей на каналі. Неймовірно🙏
Півтора роки тому я навіть уявити про таке не міг.
Всім дякую за вашу підтримку, допомогу, цікаві і розумні коментарі.
Вважаю, що нам вдалось створити спільноту спокійну і розсудливу. Без хайпу та надмірних емоцій.
Хто хоче привітати - залишу банку каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
16.04.202518:58
Сприймайте все, що маєте, як позичене в долі…
Доля може все дати: батьків, сім’ю, друзів, роботу, репутацію, багатство та багато іншого.
А може все і відняти.
Якщо щось здобуваємо, то всім притаманно думати, що тепер так буде завжди і всі життєві біди точно оминуть. Коли щось відбувається, людина думає так:
Це невігластво - думати, що всі життєві біди можуть нас оминути.
Доля має дуже специфічне почуття гумору🫢
Вважати, що все, чим володіємо - взято в долі тимчасово. Це стосується не тільки матеріальних речей. Сюди треба віднести теж: нашу сім’ю, друзів, роботу, здоров’я, красу, молодість та інше.
⚠️Чоловік і дружина можуть розвестись або, не дай бог, когось не стане.
⚠️Друзі можуть стати байдужими до вас або навіть ворогами.
⚠️Робота людини може стати не важливою (скорочення)
⚠️Здоров’я з часом може втратитись.
Думаючи таким чином, життєві випробування вже не порушать внутрішній спокій людини і не застануть зненацька. Чому? Бо людина буде готова, щоб не трапилось, розуміти, що настав час відпустити те, що доля прийшла забрати.
Такий спосіб мислення не дасть людині під час життєвих випробувань опуститись на саме дно життя або не піддатись гордині, яка може засліпити зір.
Всі, напевно, знають історії людей, які все втрачали і потім вже не могли після цього оправитись. Або навпаки, коли людина щось здобувала і її неначе підміняли, бо нею заволоділа гординя.
Хтось може сказати, що це ознака пасивної поведінки, але це не так. Якщо є змога і можливість відстоювати свої інтереси, сім’ю, майно, країну - це треба робити. А в тому випадку, коли все можливе зроблено і об’єктивно вже не можна нічого вчинити, то бути готовим без жалю відпустити.
В цей світ ми приходимо ні з чим і ще ніхто за всю історію людства не забрав з собою нічого.
Чи варто страждати через те, що нам не належить в повній мірі? Я думаю, що ні. А сприймати повороти долі як уроки, з яких маємо взяти максимальну для себе користь.
Навіть війна може нас багато чого навчити крім швидкого освоєння технологій та створення нового озброєння для знищення ворогів.
Війна проявила добре оточення кожного. Ми стали ще краще розбиратись в людях. Для нас стали вже більш важливі дії, а не слова і багато іншого.
Якщо доля щось подарувала чи забрала, то доречно себе спитати:
Не важливо, що з нами може відбуватись, а важливо, що ми в це вкладаємо. Це потрібно розуміти щоб не стати просто іграшкою в руках долі.
Чи вірите ви в долю? Як відноситесь до того, коли щось втрачаєте або здобуваєте?
#стоїцизм #роздуми
Підписатись
Доля може все дати: батьків, сім’ю, друзів, роботу, репутацію, багатство та багато іншого.
А може все і відняти.
Якщо щось здобуваємо, то всім притаманно думати, що тепер так буде завжди і всі життєві біди точно оминуть. Коли щось відбувається, людина думає так:
це мене точно не зачепить.
Це невігластво - думати, що всі життєві біди можуть нас оминути.
Доля має дуже специфічне почуття гумору🫢
І від цього гумору не дуже весело, коли ми щось втрачаємо. Саме в той момент, коли цього найменше очікуємо. Як тоді захистити свій внутрішній спокій?Вважати, що все, чим володіємо - взято в долі тимчасово. Це стосується не тільки матеріальних речей. Сюди треба віднести теж: нашу сім’ю, друзів, роботу, здоров’я, красу, молодість та інше.
⚠️Чоловік і дружина можуть розвестись або, не дай бог, когось не стане.
⚠️Друзі можуть стати байдужими до вас або навіть ворогами.
⚠️Робота людини може стати не важливою (скорочення)
⚠️Здоров’я з часом може втратитись.
Думаючи таким чином, життєві випробування вже не порушать внутрішній спокій людини і не застануть зненацька. Чому? Бо людина буде готова, щоб не трапилось, розуміти, що настав час відпустити те, що доля прийшла забрати.
Такий спосіб мислення не дасть людині під час життєвих випробувань опуститись на саме дно життя або не піддатись гордині, яка може засліпити зір.
Всі, напевно, знають історії людей, які все втрачали і потім вже не могли після цього оправитись. Або навпаки, коли людина щось здобувала і її неначе підміняли, бо нею заволоділа гординя.
Хтось може сказати, що це ознака пасивної поведінки, але це не так. Якщо є змога і можливість відстоювати свої інтереси, сім’ю, майно, країну - це треба робити. А в тому випадку, коли все можливе зроблено і об’єктивно вже не можна нічого вчинити, то бути готовим без жалю відпустити.
В цей світ ми приходимо ні з чим і ще ніхто за всю історію людства не забрав з собою нічого.
Чи варто страждати через те, що нам не належить в повній мірі? Я думаю, що ні. А сприймати повороти долі як уроки, з яких маємо взяти максимальну для себе користь.
Навіть війна може нас багато чого навчити крім швидкого освоєння технологій та створення нового озброєння для знищення ворогів.
Війна проявила добре оточення кожного. Ми стали ще краще розбиратись в людях. Для нас стали вже більш важливі дії, а не слова і багато іншого.
Якщо доля щось подарувала чи забрала, то доречно себе спитати:
для чого? Чому можу тут навчитись? Як можу себе проявити?
Не важливо, що з нами може відбуватись, а важливо, що ми в це вкладаємо. Це потрібно розуміти щоб не стати просто іграшкою в руках долі.
Чи вірите ви в долю? Як відноситесь до того, коли щось втрачаєте або здобуваєте?
#стоїцизм #роздуми
Підписатись
11.04.202518:17
Ледь не забув!😱
Мій внутрішній стан після кожного закритого збору😂
Мій внутрішній стан після кожного закритого збору😂
Выдалена12.04.202514:21
11.04.202508:50
До збору долучилось 167 людей, середній донат складає 210 грн, хто ще не долучився як бачите для підтримки армії не потрібно віддавати всі гроші світу.
Выдалена12.04.202514:21
10.04.202513:14
Також попередньо з банки каналу було взято 8436 грн, за які ще не було звіту. Завтра пофотографую всі чеки і надам звіт.
24.04.202514:31
Звіт по останньому збору.
Придбали всі речі, які були зазначені крім бустерів. Переглянули список і було прийнято рішення їх придбати восени перед зимою, тоді вони будуть більш потрібні ніж зараз.
Відремонтували турбіну на машині і на залишок коштів відремонтувати ще одну машину Т5. Для цієї машини раніше були надані деталі волонтерами, ми заплатили за роботу.
Коштів вистачило впритик. Залишок по збору - 11 грн, їх закинули на банку каналу.
Дякую всім, хто долучився до збору. Кожен ваш донат є цінним для мого підрозділу.
Всі чеки тут.
Придбали всі речі, які були зазначені крім бустерів. Переглянули список і було прийнято рішення їх придбати восени перед зимою, тоді вони будуть більш потрібні ніж зараз.
Відремонтували турбіну на машині і на залишок коштів відремонтувати ще одну машину Т5. Для цієї машини раніше були надані деталі волонтерами, ми заплатили за роботу.
Коштів вистачило впритик. Залишок по збору - 11 грн, їх закинули на банку каналу.
Дякую всім, хто долучився до збору. Кожен ваш донат є цінним для мого підрозділу.
Всі чеки тут.
18.04.202517:00
Мовчання – золото💛
Є прислів’я:
Слова, слова, слова…
В цій площині скільки будеш жити - стільки і будеш себе вишколювати. У всіх були ситуації, коли в моменті щось сказав, а тоді йдеш і думаєш:
І наступного разу стараєшся бути ще стриманішим ніж раніше. Це в тому випадку, якщо усвідомив, що сказав зайве і не був достатньо стриманим.
Я завжди жартую: якщо хочеш здаватись іншим людям розумним, то більше слухай і менше говори. І інші будуть думати, що ти розумна людина🤣
Мистецтво тримати язика за зубами потрібно опановувати все життя. Я дійсно так думаю. В компаніях чи в колективі, якщо бути уважним, завжди всі хочуть щось сказати і довести свою думку. Чи варто в такі моменти говорити про свою думку?
Думаю, що ні, бо якраз в такі моменти ніхто мене не почує.
Краще підібрати більш слушний момент і розповісти про своє бачення ситуації.
Раніше, в якому б не був оточенні, були люди, які могли мене перебивати або взагалі не давали і слова вставити. Довгий час я на це ображався, що от мені не дали висказатись. Згодом прийшов до простого висновку, якщо мене не слухають, то я людям не цікавий і тут немає вини людей, бо вони такі які є.
Такі ситуації і зараз трапляються, бо на даний момент себе оратором назвати не можу😅Якщо хтось хоче виговоритись, будь ласка, говори😄В деякій мірі і вдячний таким людям. Так як я міг якусь дурницю сказати, а вони настільки ввічливі, що беруть цю ношу на себе.
Щоб слова мали вагу, потрібно знати, коли, як і де щось буде сказано. І найбільшої ваги слова набирають, коли вони завжди підкріплені справами. Коли слова не розходяться з ділом. Напевно це можна вважати як окрема валюта кожної людини, коли робить, що говорить і тримає слово.
Мені спало на думку виразити це як мистецтво мовчання.
Слід наголосити, що в крайнощі йти також не треба, якщо ситуація так склалась, що потрібно щось сказати, то це треба робити і не боятись, хто що подумає. Завжди враховувати контекст ситуації.
Якщо мені дуже хочеться щось сказати, то це для мене сигнал, що потрібно всілякими способами цього не говорити😃
Чи вдається вам мистецтво мовчання? Як стримуєте себе, коли дуже хочеться щось сказати? Погоджуєтесь зі мною чи ні? Пишіть в коментарі⤵️
Підписатись
Є прислів’я:
Бог нам дав два вуха, щоб ми більше слухали і один рот, щоб менше говорили.
Слова, слова, слова…
В цій площині скільки будеш жити - стільки і будеш себе вишколювати. У всіх були ситуації, коли в моменті щось сказав, а тоді йдеш і думаєш:
от дурень, ну хто тягнув мене за язика? Для чого я це ляпнув?
І наступного разу стараєшся бути ще стриманішим ніж раніше. Це в тому випадку, якщо усвідомив, що сказав зайве і не був достатньо стриманим.
Я завжди жартую: якщо хочеш здаватись іншим людям розумним, то більше слухай і менше говори. І інші будуть думати, що ти розумна людина🤣
Мистецтво тримати язика за зубами потрібно опановувати все життя. Я дійсно так думаю. В компаніях чи в колективі, якщо бути уважним, завжди всі хочуть щось сказати і довести свою думку. Чи варто в такі моменти говорити про свою думку?
Думаю, що ні, бо якраз в такі моменти ніхто мене не почує.
Краще підібрати більш слушний момент і розповісти про своє бачення ситуації.
Раніше, в якому б не був оточенні, були люди, які могли мене перебивати або взагалі не давали і слова вставити. Довгий час я на це ображався, що от мені не дали висказатись. Згодом прийшов до простого висновку, якщо мене не слухають, то я людям не цікавий і тут немає вини людей, бо вони такі які є.
Такі ситуації і зараз трапляються, бо на даний момент себе оратором назвати не можу😅Якщо хтось хоче виговоритись, будь ласка, говори😄В деякій мірі і вдячний таким людям. Так як я міг якусь дурницю сказати, а вони настільки ввічливі, що беруть цю ношу на себе.
Щоб слова мали вагу, потрібно знати, коли, як і де щось буде сказано. І найбільшої ваги слова набирають, коли вони завжди підкріплені справами. Коли слова не розходяться з ділом. Напевно це можна вважати як окрема валюта кожної людини, коли робить, що говорить і тримає слово.
Мені спало на думку виразити це як мистецтво мовчання.
Слід наголосити, що в крайнощі йти також не треба, якщо ситуація так склалась, що потрібно щось сказати, то це треба робити і не боятись, хто що подумає. Завжди враховувати контекст ситуації.
Якщо мені дуже хочеться щось сказати, то це для мене сигнал, що потрібно всілякими способами цього не говорити😃
Чи вдається вам мистецтво мовчання? Як стримуєте себе, коли дуже хочеться щось сказати? Погоджуєтесь зі мною чи ні? Пишіть в коментарі⤵️
Підписатись
14.04.202518:33
Особисте
В січні 2023 року в мене був пік панічних атак вночі. Вдень, коли чимось зайнятий, це віступало, а як тільки лягав спати - так відразу весь в поту і одні думки про смерть.
Що пішовши на завдання - можу не повернутись, і ніяк не міг прийняти цю думку. За рахунок цих думок був недосип і перевтома організму. В цей час на завдання не відправляли.
Я люблю читати і за рахунок цього в мене дуже розвинена уява, коли мені щось розповідають, то в моїй голові неначе йде кінострічка. Гадаю, що можете представити, як себе я накручував. В той час я тільки почав усвідомлювати, що потрібно працювати зі страхом.
В якійсь мірі готував себе до смерті. В армії був майже рік, сім’я без мене. Попри фінансову допомогу, яку надавав сім’ї, дружина намагалась і сама працювати. Але ці заробітки були так, що зараз є, а завтра немає. Вона підробляла копірайтером.
Всі, я думаю, пам’ятають, що в 2022 у більшості стояло питання виживання і пристосування до нової реальності. Тому замовлень в неї було не багато.
Я в своєму стилі почав думати на випередження. Одного разу підняв тему, що їй потрібно почати навчатись новій професії, щоб у випадку того, якщо мене не стане, то вона самостійно без допомоги інших могла заробляти на життя та на розвиток дитини.
Відразу плач, сьози, небажання розмовляти і чути від мене такі речі, але я був рішуче налаштований. Бо і в самого на душі було важко. Але, тим не менш, знайшов в собі сили почати таку розмову.
Я зараз думаю, що то був перший крок в прийнятті смерті і що мене може не стати.
Дружина раніше роповідала про одну професію, в якій хотіла б працювати і під час розмови я їй про це згадав та переконав почати навчання. Слава богу, вона прислухалась і змогла відкрити для себе нові горизонти як в професійному так і особистісному розвитку.
Дружина час від часу працювала з психологинею і саме в цей час вона написала, що це може допомагати. В свій час ця жінка допомогла мені в розвитку і розширила мій світогляд. І я подумав, що було б непогано спробувати розповісти про свій стан.
Сесій повноцінних не було, ми вели переписку, де я все розповів.
Зараз можу згадати один її вислів, який на мене вплинув і допоміг почати вихід зі стану панічних атак, страху і боязні смерті.
Вона сказала: що попри страх тільки людина здатна діяти далі. Що тільки людина може його переступити і загнуздати.
Прочитавши ці слова, я замислився, що можливо це дійсно так, і навіть якщо мені страшно - я маю це переступити.
Довгий час думав над цими словами і кожного разу, коли відчував страх, себе випробовував, які думки, коли панічні атаки або продовжував робити те, що мав був зробити. Був уважним до страху і попри нього робив те, що мав робити.
Десь виходило, десь і ні. І так, поступово, крок за кроком, почав виходити з стану постійного страху, панічних атак і нагнітання. Також допомогла книга «Психологія бою». Вона мені багато речей прояснила стосовно роботи зі страхом.
Чи були у вас панічні атаки? Як з цим працюєте? Смерть боїтесь чи приймаєте її?
#мояісторія
Підписатись
В січні 2023 року в мене був пік панічних атак вночі. Вдень, коли чимось зайнятий, це віступало, а як тільки лягав спати - так відразу весь в поту і одні думки про смерть.
Що пішовши на завдання - можу не повернутись, і ніяк не міг прийняти цю думку. За рахунок цих думок був недосип і перевтома організму. В цей час на завдання не відправляли.
Я люблю читати і за рахунок цього в мене дуже розвинена уява, коли мені щось розповідають, то в моїй голові неначе йде кінострічка. Гадаю, що можете представити, як себе я накручував. В той час я тільки почав усвідомлювати, що потрібно працювати зі страхом.
В якійсь мірі готував себе до смерті. В армії був майже рік, сім’я без мене. Попри фінансову допомогу, яку надавав сім’ї, дружина намагалась і сама працювати. Але ці заробітки були так, що зараз є, а завтра немає. Вона підробляла копірайтером.
Всі, я думаю, пам’ятають, що в 2022 у більшості стояло питання виживання і пристосування до нової реальності. Тому замовлень в неї було не багато.
Я в своєму стилі почав думати на випередження. Одного разу підняв тему, що їй потрібно почати навчатись новій професії, щоб у випадку того, якщо мене не стане, то вона самостійно без допомоги інших могла заробляти на життя та на розвиток дитини.
Відразу плач, сьози, небажання розмовляти і чути від мене такі речі, але я був рішуче налаштований. Бо і в самого на душі було важко. Але, тим не менш, знайшов в собі сили почати таку розмову.
Я зараз думаю, що то був перший крок в прийнятті смерті і що мене може не стати.
Дружина раніше роповідала про одну професію, в якій хотіла б працювати і під час розмови я їй про це згадав та переконав почати навчання. Слава богу, вона прислухалась і змогла відкрити для себе нові горизонти як в професійному так і особистісному розвитку.
Дружина час від часу працювала з психологинею і саме в цей час вона написала, що це може допомагати. В свій час ця жінка допомогла мені в розвитку і розширила мій світогляд. І я подумав, що було б непогано спробувати розповісти про свій стан.
Сесій повноцінних не було, ми вели переписку, де я все розповів.
Зараз можу згадати один її вислів, який на мене вплинув і допоміг почати вихід зі стану панічних атак, страху і боязні смерті.
Вона сказала: що попри страх тільки людина здатна діяти далі. Що тільки людина може його переступити і загнуздати.
Прочитавши ці слова, я замислився, що можливо це дійсно так, і навіть якщо мені страшно - я маю це переступити.
Довгий час думав над цими словами і кожного разу, коли відчував страх, себе випробовував, які думки, коли панічні атаки або продовжував робити те, що мав був зробити. Був уважним до страху і попри нього робив те, що мав робити.
Десь виходило, десь і ні. І так, поступово, крок за кроком, почав виходити з стану постійного страху, панічних атак і нагнітання. Також допомогла книга «Психологія бою». Вона мені багато речей прояснила стосовно роботи зі страхом.
Чи були у вас панічні атаки? Як з цим працюєте? Смерть боїтесь чи приймаєте її?
#мояісторія
Підписатись
11.04.202517:56
Збір закрито🙏. Всім дякую хто долучився і дякую наперед всім, хто ще долучиться 😁
Поки відійшов на хвилинку ви закрили збір)) Як тільки кошти будуть використані, відразу надам звіт.
Всім тихої ночі.
Поки відійшов на хвилинку ви закрили збір)) Як тільки кошти будуть використані, відразу надам звіт.
Всім тихої ночі.
Выдалена12.04.202514:21
11.04.202507:47
Доброго дня.
Наразі зібрано 31854 грн і 34 $ на pay pal. Половину вже зібрали. Чудовий результат.
Але збір триває, треба ще половину зібрати. Всі хто ще не долучився не соромтесь😁
Там комусь не подобається, що збір триває, тому якщо закинете на зло 50-100-200 грн на збір, тут поганого точно нічого немає😁
Наразі зібрано 31854 грн і 34 $ на pay pal. Половину вже зібрали. Чудовий результат.
Але збір триває, треба ще половину зібрати. Всі хто ще не долучився не соромтесь😁
Там комусь не подобається, що збір триває, тому якщо закинете на зло 50-100-200 грн на збір, тут поганого точно нічого немає😁
Выдалена12.04.202514:21
10.04.202513:13
Все що було на банці каналу також закинув на збір.
Паказана 1 - 24 з 180
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.