Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Паглядзець
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Паглядзець
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Паглядзець
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Паглядзець
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Паглядзець
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Паглядзець
Міжсвітове перехрестя avatar

Міжсвітове перехрестя

Вірші та проза Олександри Дороги. Казки про світи та Міжсвіття, шляхи та простори нескінченності. Тут Мандрівники розказують свої історії.
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваны
Надзейнасць
Не надзейны
Размяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаNov 21, 2022
Дадана ў TGlist
Sep 14, 2023
Я ўладальнік канала
Гісторыя змяненняў
Прыкрепленая група
Розмови з Дорогою
Розмови з Дорогою
2

Рэкорды

23.02.202523:59
102Падпісчыкаў
19.04.202523:59
150Індэкс цытавання
21.01.202523:21
115Ахоп 1 паста
22.01.202502:55
115Ахоп рэкламнага паста
25.02.202523:59
64.52%ER
12.02.202523:59
116.16%ERR

Развіццё

Падрабязней
Падпісчыкаў
Індэкс цытавання
Ахоп 1 паста
Ахоп рэкламнага паста
ER
ERR
MAR '25APR '25
Падрабязней

Папулярныя публікацыі Міжсвітове перехрестя

Усе пасты
10.04.202518:58
✨ Перо фенікса ✨

Крилатий вісник дзвоном пролунав.
Я міцно сплю. Здається, ось вона,
Дорога серед пагорбів до Моря…
Навколо – невмируща йде весна,
В руках шматки уявного стерна,
Та хто ж тут автор радісних історій?

Я міцно сплю. Це все – омана днів,
На дні туги ввижається мені
Густа вода, замулена бідою.
Слова бувають кволі та дрібні,
Сліди блищать рубінами в стерні,
Та є ще полиск зірки золотої.

У цьому сні є місце для заграв,
Якби колись мене би хто спитав –
Я б ці шляхи на картах змалювала.
Горить жаріння променем між трав,
Його ніхто у вісників не крав,
Їх цим шляхом заплутало чимало.

Як феніксове полум’я злетить,
У тім вогні відродяться світи.
А ти вже йди. Твоя пора настала.

Березень 2025 р.

#збірка_Слово_Скриптора

***
Пераслаў з:
Рими в ритмі серця❤️‍🔥 (Олеся Репа) avatar
Рими в ритмі серця❤️‍🔥 (Олеся Репа)
Post media background
Post media
15.04.202515:42
Цей неймовірний день настав!!! 💜💜💜
Світ побачила моя книга поезій "Віршолегіт безмежжя"

Я щаслива, що наважилась!
180 сторінок моєї душі, 155 віршів мого серця, збірка моїх думок!

Від видавництва:
«Віршолегіт безмежжя» – третя збірка харківської поетки Олесі Репи. Для авторки вірші – не просто захоплення, а частина душі. Поезія інтелектуальна, наповнена змістами та потаємними сенсами. Входять тексти за період з 2022 по 2024 роки.
Книга поділена на розділи, названі за вітрами різних видів та сили, що відкриватимуть нову тематику. Неодмінно віднесе вас у світ української сучасної поезії, змусить ставити питання та шукати відповіді. Тут романтичні переживання, біль війни, любов до природи та Всесвіту, філософські роздуми, рефлексії, цікаві літературні техніки, казкові та міфічні сюжети – все є у більш ніж півтори сотні поезій.
Читайте з насолодою та знаходьте близькі собі рядки.

Придбати книгу можна на сайті видавництва ТВОРИ, за посиланням:

https://shop.tvoru.com.ua/books/item/8
Post media background
Post media
27.03.202520:52
Котику, що закрив мінімум збору на макетування та перші 20 примірників, інформую – отримала, бігаю по стелі, трохи зберуся купки, бо не найпростіший період буття, і починаю.

Всі котики, крім цього котика – інформую, що поки я не розбила банку, можна продовжувати донатити та замовляти, все піде в справу, збільшить кількість книг, а одна з них може бути поповненням у вашій бібліотеці поетів-сучасників ;)

Коли розіб'ю, теж можна буде, просто вже іншим шляхом.

***
07.04.202521:29
🌬Безмежно 💨

Безумовно, людина створена, щоб творити –
Елегійні енергії слова несуть наснагу.
Замітає вишневий вихор солоні крихти
Моїх спогадів, брате. Де початок якої саги?

Епохальні події дають обіцянку смерті
Жалюгідних прагнень вирватись з павутиння.
Не лякайся, сестро! Перемога пасує впертим.
Обирай свободу. Прийдешнє до тебе лине.

Серпень 2023 р.

#збірка_Казки_тисячі_світів

***
15.04.202515:42
Найближче поповнення скарбів сучасної літератури...
06.04.202518:26
🔥 Полум’яне пророцтво 🔥

Старець входив тихо в передмістя,
Шепотів нечутно та пророчив,
Що іде жахливе потойбіччя –
Полум’я червленого відтінка.
Шепотів, що скоро всі загинуть,
Що не стане зранку сонцесвітла,
Зорепромінь згасне, чорний місяць
Буде сяйву неба на заваді.
Віщував той старець тільки голод,
Білий голод, кістяне страждання,
Говорив, що тільки покаяння
Принесе спасіння та надію.

Та ходили люди і сміялись,
Не шукали знаки та прикмети,
Не хотіли чути грім старечий,
Ніби вівці, що паслися в полі.

На світанку зник старезний вісник,
Зникла з ним луна його прокльонів,
Зникли з ним жахи та довгі тіні,
Піднялося сонце, як раніше.
Люди посміхалися, як вчора,
Не боялись геть пророкування,
До посух та повеней готові,
Не готові лиш себе змінити.

Тільки плакав хлопчик невимовно,
Тільки пси за містом гучно вили,
Тільки вівці бекали тужливо
Та пилюка небом клуботала.
Тільки донька волопаса знала,
Вірила у чорне передвістя,
Бігла з міста вниз до очерету,
Говорила всім, що треба грати,
Говорила танцювати швидко,
Говорила йти з долини пішки,
Говорила кинути будинки,
Говорила вірити та жити.

Дівчинку не слухали містяни,
Йшла вона босоніж до загати,
Там плела з трави та очерету
Довгий човен і спускала в річку.

Підіймались в небо злі сузір’я,
Розгоралось небо чорним виром,
Наповнялись ріки сірим брудом,
Замість трав здіймались гострі жала,
Зуби лез іржавіли без крові,
Трави жовкли, падала пшениця,
Люди завмирали, ніби мертві.
Так запізно стало звідти бігти.

Тільки хлопчик більше не боявся,
Брав долоню доньки волопаса,
Йшов із нею в жовті очерети,
Човен витягав у довгу воду.

Прокляті за спинами кричали
Та молитви правили до неба,
Тільки пусто стало у молитвах,
Їх не чуло спорожніле небо.
Боги прогнівилися чи духи,
Демони наслали ті видіння,
Чи навала ворога чекала,
Чи хвороби чатували хижі?
Всі жінки, всі хлопці та всі чада,
Всі старі та юні, та собаки,
Всі тварини, вівці та корови
Згинути могли у тій заграві.

Вниз рікою плив маленький човен,
Глечик з медом, ламанець та сливи,
Льон та вовна, довга опачина,
От і все, що мали брат з сестрою,
Що пливли в човні по чорній річці,
По кривавій та бурхливій річці.
Обіймались міцно брат з сестрою,
Промовляли пісню ледве чутно.

На долонях річки – дві дитини,
Розгорталась полум’ям заграва
Та лунала невимовна пісня
Про забутий рай і про надію.

***
Загата – гребля, запруда;
Ламанець – прісний круглий хліб;
Опачина – правило, весло;

***
Вірш для конкурсу Собору поезії, ліро-епос за мотивами назв книг Мартіна. Його я не читала, але спиралася на назву «Пісня льоду і полум'я».

Вийшла епіко-розповідна балада з шумерським вайбом.

***
#збірка_Казки_тисячі_світів

***
08.04.202501:43
📖 Господарі доріг 📖

Господарі доріг – не можновладці,
Не автори законів чи традицій,
Не літописці кодексів та правил,
А стяжки білих шворок на підкладці,
Стібки, латки, проріхи, звуки, кроки,
Ще – візерунки, ще – чиїсь обличчя
В дзеркальній гладі озера та моря,
Попутники, помічники у праці.

Йдуть до мети, узяті білим вітром,
Джерела для подій та епізодів,
Господарі доріг між різних втілень
Для себе обирають непримітні.
Себе взнають, смішливі та суворі,
Цікаві до незвичних поворотів,
Світи та долі стеляться шляхами,
Творці дарують їм свої палітри.

Зрівняти можна ті невпинні рухи
З дорожнім виром, вічним та безликим,
Ведуть, блукають, манять та заводять
Непевним, тихим та мінливим духом,
Господарі доріг не є богами,
Їх не знайти та навіть не призвати,
Вони приходять поруч з ураганом
Та з ним ідуть, навічно відчаюги.

Квітень 2025 р.

#збірка_Хранителі_доріг

***
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.