LIVE.LOVE.READ
26.04.202514:40
Нарешті знов сонячно і тепло і можна поділитись відгуком на одну з улюблених збірок - «ліниві і ніжні» Юрія Іздрика🧡
В передмові автор зазначив, що не вважає себе поетом, і що йому важко визнати свої вірші поезією - натомість він надає перевагу терміну «віршування». До того ж, багато текстів писав як основу для реп-виконання.
Так чи інакше, мені це віршування сподобалося надзвичайно! Тим паче, з таким розмаїттям тем: кохання, буття, війна, пам’ять, плин часу… і всі такі різні і прекрасні… деякі викликають сироти по тілу, інші проникають в кожну клітину мозку своїми метафорами і порівняннями🧡
Мені важко писати про поезію, бо я її скоріше відчуваю, тож про поезію Іздрика можу лише сказати, що це любов🐯 а скільки тут відсилок на літературу та мистецтво: і проза Прохаська, і «Вівці» Гніздовського, і багато іншого!
Щодо улюблених віршів, то це все ще «Молитва» та «Інший», але тепер також і «Cerebrum room» (я люблю її мозок як потаємну кімнату🤌🏻), «Шанс-on», «Trap», «Теорема zero», «Early morning», «Fragile», «Пересмішник», «Time out», «Еклезіяст 2.0», «Onemoretime». І саме з останнього хочу залишити цей надихаючий відривок:
А ще тут трапляються тексти з ненормативною лексикою, яка там абсолютно пасує (наприклад, «Шанси-транси», «Інструктаж»). І незалежно від наявності міцних слів, кожен вірш вражає своєю витонченістю та чуттєвістю. Так майстерно автор розпоряджається словами ❤️🔥
Моя оцінка: 5/5✨
Щиро раджу! Моє🐯
Нещодавно була в музеї Т. Г. Шевченка (покажу згодом) і в одній із зал, присвячених поезії, побачила там відривок вірша Іздрика🐯 класно, що зараз поєднують настільки цікаво минуле і теперішнє в стінах класичного музею!
І на завершення daily reminder нам всім:
(з вірша «Unforgettable»)
#відгуки
В передмові автор зазначив, що не вважає себе поетом, і що йому важко визнати свої вірші поезією - натомість він надає перевагу терміну «віршування». До того ж, багато текстів писав як основу для реп-виконання.
Так чи інакше, мені це віршування сподобалося надзвичайно! Тим паче, з таким розмаїттям тем: кохання, буття, війна, пам’ять, плин часу… і всі такі різні і прекрасні… деякі викликають сироти по тілу, інші проникають в кожну клітину мозку своїми метафорами і порівняннями🧡
Мені важко писати про поезію, бо я її скоріше відчуваю, тож про поезію Іздрика можу лише сказати, що це любов🐯 а скільки тут відсилок на літературу та мистецтво: і проза Прохаська, і «Вівці» Гніздовського, і багато іншого!
Щодо улюблених віршів, то це все ще «Молитва» та «Інший», але тепер також і «Cerebrum room» (я люблю її мозок як потаємну кімнату🤌🏻), «Шанс-on», «Trap», «Теорема zero», «Early morning», «Fragile», «Пересмішник», «Time out», «Еклезіяст 2.0», «Onemoretime». І саме з останнього хочу залишити цей надихаючий відривок:
найважче на світі - і кожен це знає -
свобода у виборі власного світу
пітьми як такої ж насправді немає -
це лиш добровільна відмова від світла
А ще тут трапляються тексти з ненормативною лексикою, яка там абсолютно пасує (наприклад, «Шанси-транси», «Інструктаж»). І незалежно від наявності міцних слів, кожен вірш вражає своєю витонченістю та чуттєвістю. Так майстерно автор розпоряджається словами ❤️🔥
Моя оцінка: 5/5✨
Щиро раджу! Моє🐯
Нещодавно була в музеї Т. Г. Шевченка (покажу згодом) і в одній із зал, присвячених поезії, побачила там відривок вірша Іздрика🐯 класно, що зараз поєднують настільки цікаво минуле і теперішнє в стінах класичного музею!
І на завершення daily reminder нам всім:
все потрібне - насправді доступне й просте
час від часу про це собі згадуй
(з вірша «Unforgettable»)
#відгуки
07.04.202515:29
Друзі, як пройшли ваші вихідні?🫶
В мене вони були насиченими на красу, прогулянки, читання, і навіть непередбачувана погода в Києві не зіпсувала враження!
P.S. Ходжу в «Сенс» на Хрещатику як на роботу, бо дуже подобається атмосфера там (і кава)🐯
В мене вони були насиченими на красу, прогулянки, читання, і навіть непередбачувана погода в Києві не зіпсувала враження!
P.S. Ходжу в «Сенс» на Хрещатику як на роботу, бо дуже подобається атмосфера там (і кава)🐯
28.03.202519:37
Вечірній Ха прекрасний🧡 як і нові стікери для мого щоденника! Це те, що мотивує мене його вести регулярно🤭 і як добре, що вже немає того прикола з дитинства, коли бережеш найкращі наліпки/блокноти/сукні, а просто насолоджуєшся ними🫶
Бажаю вам гарних вихідних🧡
P.S. Наліпки замовляла в planlee, мені сподобались, бачила в них ще є гарні психологічні щоденники, але наповнення мені не дуже, тому не брала)
Бажаю вам гарних вихідних🧡
P.S. Наліпки замовляла в planlee, мені сподобались, бачила в них ще є гарні психологічні щоденники, але наповнення мені не дуже, тому не брала)
22.02.202511:48
Ви скажете: Настю, а до чого тут mountain goat взагалі? А все до того, що я вчора втілила свою мрію і вперше побувала на скеледромі!🧡 і це було так захопливо і challenging, що хочу ще!
Якщо ви, як я, теж довго щось відкладали, це ваш знак спробувати це втілити вже сьогодні🫶 адже інколи все не так і складно, як ми собі уявляємо!
Але рук я сьогодні не відчуваю 🤭
Всім гарного дня!
Якщо ви, як я, теж довго щось відкладали, це ваш знак спробувати це втілити вже сьогодні🫶 адже інколи все не так і складно, як ми собі уявляємо!
Але рук я сьогодні не відчуваю 🤭
Всім гарного дня!
20.02.202520:36
Вчора закінчила прекрасну “Lessons in Chemistry”, і тепер це одна з найкращих книжок, які я читала🧡
А це вам трішки скла на ніч про зв’язок і любов між сестрами та братами🧡
#відривки_думки
А це вам трішки скла на ніч про зв’язок і любов між сестрами та братами🧡
#відривки_думки
19.02.202506:04
Моя перша книга цієї серії від Taschen, і одразу про одного з найулюбленіших художників - про Гюстава Клімта🧡красивий альбом, гарна добірка картин (відкрила для себе нові!), ковток натхнення🐯
Дізналася кілька цікавинок про митця, наприклад:
✨в 14 років Клімт вступив до Школи прикладного мистецтва у Відні і впродовж 7 років так злагоджено працював зі своїм братом Ернстом та Ф. Матчем, що їхній викладач Лауфбергер почав передавати їм замовлення на створення мистецьких робіт.
✨Клімт був ще тим тролем: коли критики обурилися його роботами для університету («Медицина», «Юриспруденція», «Філософія»✨ та ін.), у відповідь він присвятив їм роботу “Goldfish” (спочатку назвав її «Моїм критикам») - фото 2, де прекрасна німфа повертається задом до глядачів 🤭 а на статтю, яка стверджувала, що все його мистецтво - еротика, він відповів своїм оголеним автопортретом.
✨Художник майже не писав портрети чоловіків, його цікавили жінки і природа. Щодо захоплення жінками - ось цитата, яка залишила в мене не дуже приємні відчуття:
Трохи лячно)))
✨Після «золотої ери» Клімт почав шукати новий стиль і, надихнувшись Е.Мунком, П.Боннаром, А.Матіссом та Е.Шілє та ін., таки віднайшов це ідеальне поєднання жінок і квітів й інколи японського мистецтва (яке надихало його, як Моне і Ван Гога). Мені сподобався 2-й портрет Адель Блох-Бауер (такий же чудовий, як і 1-й).
Але до текста (чи його автора Жіля Нере) в мене залишились запитання. Часом мені було замало Клімта і забагато Фройда (який, безумовно, вплинув на творчість митця) і роздумів автора про еротичні підтексти кожної картини, що інколи виникало враження, ніби він міняє слова місцями і на тому все.
Також бісили однобокі згадки Емілі Фльоґе (вона з Клімтом - фото 7; її портрет руки художника - фото 6). Крім її особистих досягнень - Фльоґе була талановитою дизайнеркою, яка разом із сестрами до початку Першої світової війни утримувала популярний серед еліти Відня бутік реформаторських суконь - ця жінка багато років була музою Клімта. Вони надихали одне одного і співпрацювали, а канікули разом часто проводили в її родинному маєтку біля озера Аттерзеє. В книзі ж лише згадується, як Клімт їй допомагав створювати дизайни, які принесли їй успіх. Нібито без нього вона не була успішною і ніби не завдяки Емілі, яка знайомила його з жінками вищого суспільства, художник отримав замовлення на портрети жінок, які увічнили його творчість.
А про новий виток творчості Густава (квіти+жінки) автор написав, що на них жінки:
Сексистські нотки, еге ж? Тому цими неоднозначними моментами текст трохи зіпсував враження. Проте альбом прекрасний!
Моя оцінка: 3,7/5✨
P.S. А ще, як тільки відкриють передпродаж, пораджу вам книгу про муз відомих митців, яку я перекладала для ArtHuss. Там цілий розділ присвячений творчому союзу Фльоґе і Клімту🧡
#art
#відгуки
Дізналася кілька цікавинок про митця, наприклад:
✨в 14 років Клімт вступив до Школи прикладного мистецтва у Відні і впродовж 7 років так злагоджено працював зі своїм братом Ернстом та Ф. Матчем, що їхній викладач Лауфбергер почав передавати їм замовлення на створення мистецьких робіт.
✨Клімт був ще тим тролем: коли критики обурилися його роботами для університету («Медицина», «Юриспруденція», «Філософія»✨ та ін.), у відповідь він присвятив їм роботу “Goldfish” (спочатку назвав її «Моїм критикам») - фото 2, де прекрасна німфа повертається задом до глядачів 🤭 а на статтю, яка стверджувала, що все його мистецтво - еротика, він відповів своїм оголеним автопортретом.
✨Художник майже не писав портрети чоловіків, його цікавили жінки і природа. Щодо захоплення жінками - ось цитата, яка залишила в мене не дуже приємні відчуття:
…він завжди потребує двох-трьох оголених моделей у своїй майстерні, коли він працює, навіть якщо він їх не малює. Активний вуайеріст, рисувальник, чимало схожий на журналіста бульварної газети, він ловить жінку в позі, яка його збуджує, і рухається так, що збуджує його лібідо.
Трохи лячно)))
✨Після «золотої ери» Клімт почав шукати новий стиль і, надихнувшись Е.Мунком, П.Боннаром, А.Матіссом та Е.Шілє та ін., таки віднайшов це ідеальне поєднання жінок і квітів й інколи японського мистецтва (яке надихало його, як Моне і Ван Гога). Мені сподобався 2-й портрет Адель Блох-Бауер (такий же чудовий, як і 1-й).
Але до текста (чи його автора Жіля Нере) в мене залишились запитання. Часом мені було замало Клімта і забагато Фройда (який, безумовно, вплинув на творчість митця) і роздумів автора про еротичні підтексти кожної картини, що інколи виникало враження, ніби він міняє слова місцями і на тому все.
Також бісили однобокі згадки Емілі Фльоґе (вона з Клімтом - фото 7; її портрет руки художника - фото 6). Крім її особистих досягнень - Фльоґе була талановитою дизайнеркою, яка разом із сестрами до початку Першої світової війни утримувала популярний серед еліти Відня бутік реформаторських суконь - ця жінка багато років була музою Клімта. Вони надихали одне одного і співпрацювали, а канікули разом часто проводили в її родинному маєтку біля озера Аттерзеє. В книзі ж лише згадується, як Клімт їй допомагав створювати дизайни, які принесли їй успіх. Нібито без нього вона не була успішною і ніби не завдяки Емілі, яка знайомила його з жінками вищого суспільства, художник отримав замовлення на портрети жінок, які увічнили його творчість.
А про новий виток творчості Густава (квіти+жінки) автор написав, що на них жінки:
…здається, чекають, скоріше як великі ляльки, коли хтось вийме їх із коробок і пограє з ними…
Сексистські нотки, еге ж? Тому цими неоднозначними моментами текст трохи зіпсував враження. Проте альбом прекрасний!
Моя оцінка: 3,7/5✨
фото 2
- Юдита І
фото 3
- Юдита ІІ
фото 4
- Портрет Фріци Рідлер (така вродлива жінка!)
P.S. А ще, як тільки відкриють передпродаж, пораджу вам книгу про муз відомих митців, яку я перекладала для ArtHuss. Там цілий розділ присвячений творчому союзу Фльоґе і Клімту🧡
#art
#відгуки
Пераслаў з:
Книжкова вісниця Ліатріс (Крадійка книжок)
01.04.202506:43
А от і ще одна ідея книжкового подарунку — сет шоколаду «N°дому», який знайомить нас з п'ятьма творами української літератури ☺️
17.03.202519:52
Чи було у вас колись так, щоби нову книжку визначала ваша попередня прочитана?🫶
Дочитала милий ромком «Нора змінює сценарій», в якому авторка згадала ідею Вірджинії Вульф про те, що жінці, для того, щоб писати, потрібні власні гроші і власна кімната, яку вона розкриває в феміністичному есеї “A room of one’s own”. Тож вирішила нарешті взятися за цю чудову книгу 📚
Відгуком на ромком скоро поділюсь!
Дочитала милий ромком «Нора змінює сценарій», в якому авторка згадала ідею Вірджинії Вульф про те, що жінці, для того, щоб писати, потрібні власні гроші і власна кімната, яку вона розкриває в феміністичному есеї “A room of one’s own”. Тож вирішила нарешті взятися за цю чудову книгу 📚
Відгуком на ромком скоро поділюсь!
21.02.202518:30
Також дуже рекомендую послухати випуск «Що ми робимо для успішної інтеграціі ветеранів у цивільне життя?» подкаст моїх улюблених «Не мали дівки клопоту» від Sebto❤️🔥
Коротко, про що він:
✨Портрет ветерана російсько-української війни;
✨Що визначає складність інтеграції;
✨Інформація, яка може нам допомогти (зокрема, рекомендують «Плем‘я» та матеріали, які можна подивитися на сайтах Ветеран хабу, Superhumans та ін.);
✨Як поводитися поруч з ветераном;
✨Яким є ветеранський рух в Україні;
✨ Якщо ваші рідні воюють; та ін.
Коротко, про що він:
✨Портрет ветерана російсько-української війни;
✨Що визначає складність інтеграції;
✨Інформація, яка може нам допомогти (зокрема, рекомендують «Плем‘я» та матеріали, які можна подивитися на сайтах Ветеран хабу, Superhumans та ін.);
✨Як поводитися поруч з ветераном;
✨Яким є ветеранський рух в Україні;
✨ Якщо ваші рідні воюють; та ін.
20.02.202514:24
22.10.202420:49
Ваша перекладачка сьогодні трохи запрацювалася, тому що розбиралася з fonts (шрифтами) & typefaces (гарнітурами) для книжки про графічний дизайн 😋
Тому просто залишу один відривок з “The things you can see only when you slow down”, який змушує замислитись:
#переклад
#відривки_думки
Тому просто залишу один відривок з “The things you can see only when you slow down”, який змушує замислитись:
Of all the words that pour out of our mouths every day, how many are really ours, and how many are borrowed from others? How often do we say something original? Is there such a thing as our own words anyway?
#переклад
#відривки_думки
Пераслаў з:
DIVOCHE.MEDIA
10.04.202513:28
У Великій Британії в Будинку-музеї Джейн Остін, що розташовується у селі Чоутон, до 250-річчя від дня народження письменниці вперше виставлять роботи її старшої сестри Кассандри Остін.
«Це невелика експозиція, але справді захоплива. Кассандра була досвідченою художницею, і для родини Остінів її роботи були такими ж важливими, як і твори Джейн. Її майстерність була схожа на майстерність Джейн, охайна й дбайлива, з делікатністю та легкістю дотику, тому бачити їх — одне задоволення. Щобільше — для тих, хто цікавиться Джейн Остін, твори Кассандри також нагадують нам численні картини та малюнки з романів Джейн», — зазначила очільниця відділу колекцій, інтерпретації та взаємодії в музеї Софі Рейнольдс.
Попри те, що Кассандра була талановитою акварелісткою, вона увійшла в історію як сестра Джейн Остін, яка знищила тисячі її листів.
@divochemedia
«Це невелика експозиція, але справді захоплива. Кассандра була досвідченою художницею, і для родини Остінів її роботи були такими ж важливими, як і твори Джейн. Її майстерність була схожа на майстерність Джейн, охайна й дбайлива, з делікатністю та легкістю дотику, тому бачити їх — одне задоволення. Щобільше — для тих, хто цікавиться Джейн Остін, твори Кассандри також нагадують нам численні картини та малюнки з романів Джейн», — зазначила очільниця відділу колекцій, інтерпретації та взаємодії в музеї Софі Рейнольдс.
Попри те, що Кассандра була талановитою акварелісткою, вона увійшла в історію як сестра Джейн Остін, яка знищила тисячі її листів.
@divochemedia
31.03.202508:05
Києве, привіт 🧡
Минулого року почала знайомитись із японською літературою з книги Hiro Arikawa “The goodbye cat” (відгук тут), тому рада нарешті продовжити цю подорож з іншою книгою цієї авторки - “The travelling cat chronicles”. Тим паче, що погода спонукає провести весь день в ліжку))
Минулого року почала знайомитись із японською літературою з книги Hiro Arikawa “The goodbye cat” (відгук тут), тому рада нарешті продовжити цю подорож з іншою книгою цієї авторки - “The travelling cat chronicles”. Тим паче, що погода спонукає провести весь день в ліжку))
28.02.202506:11
Нещодавно почала читати книгу, яка викликає в мене неоднозначні відчуття. Зараз коротко опишу сюжет першої історії в ній, а ви спробуйте здогадатись, що це 🫶
Ось така історія, після якої в мене багато питань, я навіть не знаю, як на це реагувати…
Як гадаєте, що це я читаю таке?🫣
Мати з маленькою дитиною опинилися на вулиці (що сталося з їхнім будинком - невідомо) і намагаються знайти прихистку. Будучи добрими, вони починають піклуватися ще й про маленьке звірятко, яке теж тепер вимушені тягати з собою в пошуках житла. (далі трохи пропущу, щоб не розкривати всіх деталей) Аж раптом, десь на середині їхніх скитань по світу, з’ясовується, що є ще батько, який десь запропастився - історія максимально мутна - щось на кшталт його цигани переконали відправитися з ними в подорож; безперечно, мати і син тужать за батьком (я вважаю, даремно). І потім вони його таки знаходять, рятують, безпомічного, і перше, що він каже - це не «вибачте, що я вас кинув», а зітхання, що його гарний будинок (який він, з його слів, побудував для жінки і дитини - а там хтозна) зруйнувала повінь, а потім (нарешті) згадує про сина «мій любий хлопчику, як ти виріс» (оф корс, чоловіче, ти стільки пропадав😐 ). В фіналі всі щасливі…
Ось така історія, після якої в мене багато питань, я навіть не знаю, як на це реагувати…
Як гадаєте, що це я читаю таке?🫣
21.02.202513:58
20.02.202514:24
Еліен прийшов похизуватися своєю новою шапкою, а також поділитися доброю і надихаючою цитатою з прекрасної книги “The Boy, the Mole, the Fox and the Horse”🧡
Пам’ятайте про це і зробіть сьогодні щось, що потішить вас🫶
#відривки_думки
Being kind to yourself is one of the greatest kindnesses.
Пам’ятайте про це і зробіть сьогодні щось, що потішить вас🫶
#відривки_думки
23.05.202412:09
Проте не впадаймо у відчай, пропоную підтримати Vivat, підписавшись на їхній канал Книгарка Vivat🧡 це дрібничка, але ми можемо це зробити.
Також ви можете підтримати книгарню, придбавши ваші улюблені книги на сайті або у фізичних книгарнях🫶🏻
І звісно, завжди гарна ідея - задонатити. Залишу кілька зборів моїх знайомих, проте впевнена, що у кожного зараз є друзі, яким потрібна допомога🙏🏻
Збір волонтерки мого серця - Альонки
https://send.monobank.ua/jar/6zyBpVZhRN
Збір неймовірного волонтера Макса - https://send.monobank.ua/jar/57zo2FBKg7
Також ви можете підтримати книгарню, придбавши ваші улюблені книги на сайті або у фізичних книгарнях🫶🏻
І звісно, завжди гарна ідея - задонатити. Залишу кілька зборів моїх знайомих, проте впевнена, що у кожного зараз є друзі, яким потрібна допомога🙏🏻
Збір волонтерки мого серця - Альонки
https://send.monobank.ua/jar/6zyBpVZhRN
Збір неймовірного волонтера Макса - https://send.monobank.ua/jar/57zo2FBKg7
07.04.202519:01
А почалося все з виставки Юрія Денисенкова «Відсутність присутності» в ЦСМ “White world”, що триватиме до 13 квітня.
Для мене ця виставка ще слугувала ніби поверненням до всесвіту «Лексикона таємних знань» Тараса Прохаська, де один з розділів називався «Від чуття при сутності» і тому запам’ятався мені цією грою слів і значень. І хоч я вже майже не пам’ятаю суті, та ця химерна загадковість робіт художника ну дуже мені пасує до атмосфери згаданої книжки.
А ще було приємно згадати, що вже бачила його роботу “Hunter’s moon” (фото 5) в лютому в Я-галереї, коли була там на лекції «Мистецтво розбитих сердець»🧡
📍вул. Євгена Чикаленка, 21а
Відвідати можна ср-нд, 17:00-19:00, вхід вільний.
#art
Відсутність присутності - не лише про фізичне зникнення. а й про психологічний і соціальний вимір цього явища. Світ, у якому ми живемо, насичений інформацією, де ми присутні водночас скоізь і ніде.
Ця серія досліджує тему відчуження, помʼяті та примарної присутності. Вона ставить питання: чи ми справді присутні у світі, чи лише проєкції у чиємусь сприйнятті? Чи маємо ми форму та ідентичність, або ж лише займаємо місце у просторі?
Для мене ця виставка ще слугувала ніби поверненням до всесвіту «Лексикона таємних знань» Тараса Прохаська, де один з розділів називався «Від чуття при сутності» і тому запам’ятався мені цією грою слів і значень. І хоч я вже майже не пам’ятаю суті, та ця химерна загадковість робіт художника ну дуже мені пасує до атмосфери згаданої книжки.
Памва вже давно перестав намагатися запам’ятати, як міняється простір від порожності, оголеності і стертості меж, як встановлюється найліпше співвідношення між холодністю і яскравістю сонячного освітлення, як все листя втрачає власні запахи і починає пахнути однаково, як з’являється особлива пластика спротиву скутості. Йому видавалося, що цим він позбавляє світ останніх властивостей, що не слід забирати чогось запам’ятовуванням.
А ще було приємно згадати, що вже бачила його роботу “Hunter’s moon” (фото 5) в лютому в Я-галереї, коли була там на лекції «Мистецтво розбитих сердець»🧡
📍вул. Євгена Чикаленка, 21а
Відвідати можна ср-нд, 17:00-19:00, вхід вільний.
#art
29.03.202512:48
Можливо, ви вже бачили, але я не змогла пройти повз цей анонс від видавництва «Ще одну сторінку»:
✨“What are you going through” - хочу, бо книга Сіґрід Нуньєс «Друг» мені дуууже сподобалася; про сенс життя, смерть та цінність дружби;
✨”The other Bennet Sister” - про Мері, книголюбку і одну з сестер родини Беннетів з «Гордості і упередження» та шлях, який вона обрала для себе.
Чекаю передзамовлення на Нуньєс🧡
✨“What are you going through” - хочу, бо книга Сіґрід Нуньєс «Друг» мені дуууже сподобалася; про сенс життя, смерть та цінність дружби;
✨”The other Bennet Sister” - про Мері, книголюбку і одну з сестер родини Беннетів з «Гордості і упередження» та шлях, який вона обрала для себе.
Чекаю передзамовлення на Нуньєс🧡
27.02.202521:26
Але виставка робіт Олексія Шовкуненка «Херсон. Київ» вразила мене найбільше🧡 вражена, що раніше не чула про цього художника, але вдячна, що випала нагода побачити його творчість на власні очі.
На жаль, багато його робіт спіткала сумна доля:
Сподіваємося на повернення всіх робіт українських митців в майбутньому🙏🏻
Виставка триватиме до 24 березня в Київській картинній галереї🫶 рекомендую🧡
#art
На жаль, багато його робіт спіткала сумна доля:
Найбільша колекція творів, подарована дружиною художника, зберігалась у Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка. 147 зі
156 робіт майстра були викрадені російськими загарбниками. Нині докладаються зусилля по відновленню колекції музею, а вцілілі зображення творів Шовкуненка, представлені на виставці, є неспростовними доказами цинічного грабунку національної культурної спадщини.
Сподіваємося на повернення всіх робіт українських митців в майбутньому🙏🏻
Виставка триватиме до 24 березня в Київській картинній галереї🫶 рекомендую🧡
#art
21.02.202513:58
Книга, яка зараз актуальна для нас, як ніколи і яку повинен прочитати кожен. «Плем’я: про повернення з війни і належність до спільноти» Себастьяна Юнґера.
Коротка книга про/для ветеранів, а також всіх людей, які пізнали, що таке війна. Про емоції, травми, ПТСР, реабілітацію. Це перший камінчик в побудові суспільства, цінностями якого є взаємопідтримка, повага, лояльність і належність, порядність, інклюзивність.
Як зазначив у передмові автор, основою книги стала його стаття «Як ПТСР став проблемою далеко поза межами поля бою» (How PTSD Became a Problem Far Beyond the Battlefield), написана
для «Vanity Fair» у 2015 році. Надалі він її доповнив; а спеціально для українського видання написав передмову.
Перша її частина є екскурсом про війни, які вели племена (переважно Америки), і про те, як ці війни визначали їхнє існування та відносини. А також про те, чому зараз людям життя в племені може здаєтися привабливим. Пан Юнґер стверджує (і з цим важко не погодитись), що:
Тут же автор посилається на теорію самовизначення, згідно з якою людям потрібні три основні речі, щоб бути задоволеними:
І з останнім пунктом у сучасної людини найбільше проблем.
Наступна частина присвячення тому, як війна змінює людей. Він ділиться своїм досвідом перебування у складі гуманітарної місії в Сараєво під час боснійської війни.
Проте найбільше мене здивувала інформація про те, що війна може позитивно впливати на психічне здоров’я. Зокрема, Еміль Дюркгайм виявив, що коли європейські країни вступали у війну, рівень суїциду падав. Звісно, тут не йдеться про виправдання війни - просто психіка спрацьовує таким чином, що коли ми є більше залученими у свою спільноту (спрямовуємо свою енергію та зусилля не лише на себе, а й на громаду), ми почуваємося психологічно краще. До того ж, такі загрози стирають класові, расові та ін. відмінності.
З розділу «Я прокидаюся у болісній безпеці» ми більше дізнаємося про ПТСР. Це захисна реакція, яка мобілізує наші сили, щоб ми не загинули:
На жаль, ПТСР може тривати і після зникнення будь-яких загроз. Це потрібно розуміти і бути особливо уважними до оточуючих, а особливо до військових, і якомога більше дізнаватися про те, як правильно діяти і чим допомогти. Найголовніше - бути відкритим, спокійним і показати, що ти на стороні людини, яка зараз є найбільш вразливою🙏🏻
Тим паче, що відновлення від травм після війни багато в чому залежить від суспільства. Тому так важливо, аби ветерани, повертаючись до цивільного життя, почувалися потрібними.
Моя оцінка: 4/5✨
Автор приділяє багато уваги саме американському суспільству, а тому деякі моменти для нас є неактуальними.
Головне, що нам всім слід пам’ятати🧡
#відгуки
Коротка книга про/для ветеранів, а також всіх людей, які пізнали, що таке війна. Про емоції, травми, ПТСР, реабілітацію. Це перший камінчик в побудові суспільства, цінностями якого є взаємопідтримка, повага, лояльність і належність, порядність, інклюзивність.
Як зазначив у передмові автор, основою книги стала його стаття «Як ПТСР став проблемою далеко поза межами поля бою» (How PTSD Became a Problem Far Beyond the Battlefield), написана
для «Vanity Fair» у 2015 році. Надалі він її доповнив; а спеціально для українського видання написав передмову.
Перша її частина є екскурсом про війни, які вели племена (переважно Америки), і про те, як ці війни визначали їхнє існування та відносини. А також про те, чому зараз людям життя в племені може здаєтися привабливим. Пан Юнґер стверджує (і з цим важко не погодитись), що:
… сучасне суспільство - це розгалужений та анонімний безлад, де людям може зійти з рук неймовірний рівень нечесності, і їх не спіймають.
Тут же автор посилається на теорію самовизначення, згідно з якою людям потрібні три основні речі, щоб бути задоволеними:
1) почуватися компетентним, в тому, що робиш;
2) відчувати себе справжнім у своєму житті;
3) усвідомлювати зв’язок з іншими.
І з останнім пунктом у сучасної людини найбільше проблем.
Наступна частина присвячення тому, як війна змінює людей. Він ділиться своїм досвідом перебування у складі гуманітарної місії в Сараєво під час боснійської війни.
Проте найбільше мене здивувала інформація про те, що війна може позитивно впливати на психічне здоров’я. Зокрема, Еміль Дюркгайм виявив, що коли європейські країни вступали у війну, рівень суїциду падав. Звісно, тут не йдеться про виправдання війни - просто психіка спрацьовує таким чином, що коли ми є більше залученими у свою спільноту (спрямовуємо свою енергію та зусилля не лише на себе, а й на громаду), ми почуваємося психологічно краще. До того ж, такі загрози стирають класові, расові та ін. відмінності.
З розділу «Я прокидаюся у болісній безпеці» ми більше дізнаємося про ПТСР. Це захисна реакція, яка мобілізує наші сили, щоб ми не загинули:
вам потрібно поперемінно злитися і бути в депресії. Злість підтримує у вас готовність до боротьби, а депресія перешкоджає надмірній активності та не дає опинитися у ще більшій небезпеці.
На жаль, ПТСР може тривати і після зникнення будь-яких загроз. Це потрібно розуміти і бути особливо уважними до оточуючих, а особливо до військових, і якомога більше дізнаватися про те, як правильно діяти і чим допомогти. Найголовніше - бути відкритим, спокійним і показати, що ти на стороні людини, яка зараз є найбільш вразливою🙏🏻
Тим паче, що відновлення від травм після війни багато в чому залежить від суспільства. Тому так важливо, аби ветерани, повертаючись до цивільного життя, почувалися потрібними.
Моя оцінка: 4/5✨
Автор приділяє багато уваги саме американському суспільству, а тому деякі моменти для нас є неактуальними.
Головне, що нам всім слід пам’ятати🧡
…основний людський інстинкт - допомогти іншій людині, яка сидить, стоїть або лежить поруч з тобою.
#відгуки
19.02.202512:42
Для настрою ловіть Клімта в реформаторській сукні з його котиком🧡
#art
#art
Паказана 1 - 23 з 23
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.