Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
LIVE.LOVE.READ avatar

LIVE.LOVE.READ

Затишна спільнота про книжки, англійську й мистецтво та твій safe space для їх обговорення🧡
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваны
Надзейнасць
Не надзейны
Размяшчэнне
МоваІншая
Дата стварэння каналаAug 29, 2023
Дадана ў TGlist
May 25, 2024
Прыкрепленая група

Статыстыка Тэлеграм-канала LIVE.LOVE.READ

Падпісчыкаў

102

24 гадз.00%Тыдзень
1
1%Месяц
7
7.4%

Індэкс цытавання

0

Згадкі0Рэпостаў на каналах0Згадкі на каналах0

Сярэдняе ахоп 1 паста

25

12 гадз.250%24 гадз.250%48 гадз.250%

Узаемадзеянне (ER)

31.43%

Рэпостаў0Каментары0Рэакцыі3

Узаемадзеянне па ахопу (ERR)

24.51%

24 гадз.0%Тыдзень
0.99%
Месяц
2.55%

Ахоп 1 рэкламнага паста

0

1 гадз.00%1 – 4 гадз.00%4 - 24 гадз.00%
Падключыце нашага бота да канала і даведайцеся пол аўдыторыі гэтага канала.
Усяго пастоў за 24 гадзіны
2
Дынаміка
-

Апошнія публікацыі ў групе "LIVE.LOVE.READ"

А почалося все з виставки Юрія Денисенкова «Відсутність присутності» в ЦСМ “White world”, що триватиме до 13 квітня.

Відсутність присутності - не лише про фізичне зникнення. а й про психологічний і соціальний вимір цього явища. Світ, у якому ми живемо, насичений інформацією, де ми присутні водночас скоізь і ніде.

Ця серія досліджує тему відчуження, помʼяті та примарної присутності. Вона ставить питання: чи ми справді присутні у світі, чи лише проєкції у чиємусь сприйнятті? Чи маємо ми форму та ідентичність, або ж лише займаємо місце у просторі?


Для мене ця виставка ще слугувала ніби поверненням до всесвіту «Лексикона таємних знань» Тараса Прохаська, де один з розділів називався «Від чуття при сутності» і тому запам’ятався мені цією грою слів і значень. І хоч я вже майже не пам’ятаю суті, та ця химерна загадковість робіт художника ну дуже мені пасує до атмосфери згаданої книжки.

Памва вже давно перестав намагатися запам’ятати, як міняється простір від порожності, оголеності і стертості меж, як встановлюється найліпше співвідношення між холодністю і яскравістю сонячного освітлення, як все листя втрачає власні запахи і починає пахнути однаково, як з’являється особлива пластика спротиву скутості. Йому видавалося, що цим він позбавляє світ останніх властивостей, що не слід забирати чогось запам’ятовуванням.


А ще було приємно згадати, що вже бачила його роботу “Hunter’s moon” (фото 5) в лютому в Я-галереї, коли була там на лекції «Мистецтво розбитих сердець»🧡

📍вул. Євгена Чикаленка, 21а

Відвідати можна ср-нд, 17:00-19:00, вхід вільний.

#art
Друзі, як пройшли ваші вихідні?🫶

В мене вони були насиченими на красу, прогулянки, читання, і навіть непередбачувана погода в Києві не зіпсувала враження!

P.S. Ходжу в «Сенс» на Хрещатику як на роботу, бо дуже подобається атмосфера там (і кава)🐯
А от і ще одна ідея книжкового подарунку — сет шоколаду «N°дому», який знайомить нас з п'ятьма творами української літератури ☺️
Києве, привіт 🧡
Минулого року почала знайомитись із японською літературою з книги Hiro Arikawa “The goodbye cat” (відгук тут), тому рада нарешті продовжити цю подорож з іншою книгою цієї авторки - “The travelling cat chronicles”. Тим паче, що погода спонукає провести весь день в ліжку))
Можливо, ви вже бачили, але я не змогла пройти повз цей анонс від видавництва «Ще одну сторінку»:

“What are you going through” - хочу, бо книга Сіґрід Нуньєс «Друг» мені дуууже сподобалася; про сенс життя, смерть та цінність дружби;

”The other Bennet Sister” - про Мері, книголюбку і одну з сестер родини Беннетів з «Гордості і упередження» та шлях, який вона обрала для себе.

Чекаю передзамовлення на Нуньєс🧡
Вечірній Ха прекрасний🧡 як і нові стікери для мого щоденника! Це те, що мотивує мене його вести регулярно🤭 і як добре, що вже немає того прикола з дитинства, коли бережеш найкращі наліпки/блокноти/сукні, а просто насолоджуєшся ними🫶

Бажаю вам гарних вихідних🧡

P.S. Наліпки замовляла в planlee, мені сподобались, бачила в них ще є гарні психологічні щоденники, але наповнення мені не дуже, тому не брала)
Чи було у вас колись так, щоби нову книжку визначала ваша попередня прочитана?🫶

Дочитала милий ромком «Нора змінює сценарій», в якому авторка згадала ідею Вірджинії Вульф про те, що жінці, для того, щоб писати, потрібні власні гроші і власна кімната, яку вона розкриває в феміністичному есеї “A room of one’s own”. Тож вирішила нарешті взятися за цю чудову книгу 📚

Відгуком на ромком скоро поділюсь!
Нещодавно почала читати книгу, яка викликає в мене неоднозначні відчуття. Зараз коротко опишу сюжет першої історії в ній, а ви спробуйте здогадатись, що це 🫶

Мати з маленькою дитиною опинилися на вулиці (що сталося з їхнім будинком - невідомо) і намагаються знайти прихистку. Будучи добрими, вони починають піклуватися ще й про маленьке звірятко, яке теж тепер вимушені тягати з собою в пошуках житла. (далі трохи пропущу, щоб не розкривати всіх деталей) Аж раптом, десь на середині їхніх скитань по світу, з’ясовується, що є ще батько, який десь запропастився - історія максимально мутна - щось на кшталт його цигани переконали відправитися з ними в подорож; безперечно, мати і син тужать за батьком (я вважаю, даремно). І потім вони його таки знаходять, рятують, безпомічного, і перше, що він каже - це не «вибачте, що я вас кинув», а зітхання, що його гарний будинок (який він, з його слів, побудував для жінки і дитини - а там хтозна) зруйнувала повінь, а потім (нарешті) згадує про сина «мій любий хлопчику, як ти виріс» (оф корс, чоловіче, ти стільки пропадав😐 ). В фіналі всі щасливі…


Ось така історія, після якої в мене багато питань, я навіть не знаю, як на це реагувати…

Як гадаєте, що це я читаю таке?🫣
Але виставка робіт Олексія Шовкуненка «Херсон. Київ» вразила мене найбільше🧡 вражена, що раніше не чула про цього художника, але вдячна, що випала нагода побачити його творчість на власні очі.

На жаль, багато його робіт спіткала сумна доля:
Найбільша колекція творів, подарована дружиною художника, зберігалась у Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка. 147 зі
156 робіт майстра були викрадені російськими загарбниками. Нині докладаються зусилля по відновленню колекції музею, а вцілілі зображення творів Шовкуненка, представлені на виставці, є неспростовними доказами цинічного грабунку національної культурної спадщини.


Сподіваємося на повернення всіх робіт українських митців в майбутньому🙏🏻

Виставка триватиме до 24 березня в Київській картинній галереї🫶 рекомендую🧡

#art
Ви скажете: Настю, а до чого тут mountain goat взагалі? А все до того, що я вчора втілила свою мрію і вперше побувала на скеледромі!🧡 і це було так захопливо і challenging, що хочу ще!

Якщо ви, як я, теж довго щось відкладали, це ваш знак спробувати це втілити вже сьогодні🫶 адже інколи все не так і складно, як ми собі уявляємо!

Але рук я сьогодні не відчуваю 🤭

Всім гарного дня!
Також дуже рекомендую послухати випуск «Що ми робимо для успішної інтеграціі ветеранів у цивільне життя?» подкаст моїх улюблених «Не мали дівки клопоту» від Sebto❤️‍🔥

Коротко, про що він:
✨Портрет ветерана російсько-української війни;
✨Що визначає складність інтеграції;
✨Інформація, яка може нам допомогти (зокрема, рекомендують «Плем‘я» та матеріали, які можна подивитися на сайтах Ветеран хабу, Superhumans та ін.);
✨Як поводитися поруч з ветераном;
✨Яким є ветеранський рух в Україні;
✨ Якщо ваші рідні воюють; та ін.
Книга, яка зараз актуальна для нас, як ніколи і яку повинен прочитати кожен. «Плем’я: про повернення з війни і належність до спільноти» Себастьяна Юнґера.

Коротка книга про/для ветеранів, а також всіх людей, які пізнали, що таке війна. Про емоції, травми, ПТСР, реабілітацію. Це перший камінчик в побудові суспільства, цінностями якого є взаємопідтримка, повага, лояльність і належність, порядність, інклюзивність.

Як зазначив у передмові автор, основою книги стала його стаття «Як ПТСР став проблемою далеко поза межами поля бою» (How PTSD Became a Problem Far Beyond the Battlefield), написана
для «Vanity Fair» у 2015 році. Надалі він її доповнив; а спеціально для українського видання написав передмову.

Перша її частина є екскурсом про війни, які вели племена (переважно Америки), і про те, як ці війни визначали їхнє існування та відносини. А також про те, чому зараз людям життя в племені може здаєтися привабливим. Пан Юнґер стверджує (і з цим важко не погодитись), що:
… сучасне суспільство - це розгалужений та анонімний безлад, де людям може зійти з рук неймовірний рівень нечесності, і їх не спіймають.


Тут же автор посилається на теорію самовизначення, згідно з якою людям потрібні три основні речі, щоб бути задоволеними:
1) почуватися компетентним, в тому, що робиш;
2) відчувати себе справжнім у своєму житті;
3) усвідомлювати зв’язок з іншими.

І з останнім пунктом у сучасної людини найбільше проблем.

Наступна частина присвячення тому, як війна змінює людей. Він ділиться своїм досвідом перебування у складі гуманітарної місії в Сараєво під час боснійської війни.

Проте найбільше мене здивувала інформація про те, що війна може позитивно впливати на психічне здоров’я. Зокрема, Еміль Дюркгайм виявив, що коли європейські країни вступали у війну, рівень суїциду падав. Звісно, тут не йдеться про виправдання війни - просто психіка спрацьовує таким чином, що коли ми є більше залученими у свою спільноту (спрямовуємо свою енергію та зусилля не лише на себе, а й на громаду), ми почуваємося психологічно краще. До того ж, такі загрози стирають класові, расові та ін. відмінності.

З розділу «Я прокидаюся у болісній безпеці» ми більше дізнаємося про ПТСР. Це захисна реакція, яка мобілізує наші сили, щоб ми не загинули:
вам потрібно поперемінно злитися і бути в депресії. Злість підтримує у вас готовність до боротьби, а депресія перешкоджає надмірній активності та не дає опинитися у ще більшій небезпеці.


На жаль, ПТСР може тривати і після зникнення будь-яких загроз. Це потрібно розуміти і бути особливо уважними до оточуючих, а особливо до військових, і якомога більше дізнаватися про те, як правильно діяти і чим допомогти. Найголовніше - бути відкритим, спокійним і показати, що ти на стороні людини, яка зараз є найбільш вразливою🙏🏻

Тим паче, що відновлення від травм після війни багато в чому залежить від суспільства. Тому так важливо, аби ветерани, повертаючись до цивільного життя, почувалися потрібними.

Моя оцінка: 4/5✨
Автор приділяє багато уваги саме американському суспільству, а тому деякі моменти для нас є неактуальними.

Головне, що нам всім слід пам’ятати🧡
…основний людський інстинкт - допомогти іншій людині, яка сидить, стоїть або лежить поруч з тобою.


#відгуки
Вчора закінчила прекрасну “Lessons in Chemistry”, і тепер це одна з найкращих книжок, які я читала🧡

А це вам трішки скла на ніч про зв’язок і любов між сестрами та братами🧡

#відривки_думки
Еліен прийшов похизуватися своєю новою шапкою, а також поділитися доброю і надихаючою цитатою з прекрасної книги “The Boy, the Mole, the Fox and the Horse”🧡
Being kind to yourself is one of the greatest kindnesses.


Пам’ятайте про це і зробіть сьогодні щось, що потішить вас🫶

#відривки_думки

Рэкорды

04.04.202523:59
102Падпісчыкаў
23.05.202423:59
0Індэкс цытавання
22.02.202523:59
35Ахоп 1 паста
25.05.202423:59
26Ахоп рэкламнага паста
21.02.202520:15
31.43%ER
26.10.202423:59
38.37%ERR

Развіццё

Падпісчыкаў
Індэкс цытавання
Ахоп 1 паста
Ахоп рэкламнага паста
ER
ERR
JUL '24OCT '24JAN '25APR '25

Папулярныя публікацыі LIVE.LOVE.READ

07.04.202519:01
А почалося все з виставки Юрія Денисенкова «Відсутність присутності» в ЦСМ “White world”, що триватиме до 13 квітня.

Відсутність присутності - не лише про фізичне зникнення. а й про психологічний і соціальний вимір цього явища. Світ, у якому ми живемо, насичений інформацією, де ми присутні водночас скоізь і ніде.

Ця серія досліджує тему відчуження, помʼяті та примарної присутності. Вона ставить питання: чи ми справді присутні у світі, чи лише проєкції у чиємусь сприйнятті? Чи маємо ми форму та ідентичність, або ж лише займаємо місце у просторі?


Для мене ця виставка ще слугувала ніби поверненням до всесвіту «Лексикона таємних знань» Тараса Прохаська, де один з розділів називався «Від чуття при сутності» і тому запам’ятався мені цією грою слів і значень. І хоч я вже майже не пам’ятаю суті, та ця химерна загадковість робіт художника ну дуже мені пасує до атмосфери згаданої книжки.

Памва вже давно перестав намагатися запам’ятати, як міняється простір від порожності, оголеності і стертості меж, як встановлюється найліпше співвідношення між холодністю і яскравістю сонячного освітлення, як все листя втрачає власні запахи і починає пахнути однаково, як з’являється особлива пластика спротиву скутості. Йому видавалося, що цим він позбавляє світ останніх властивостей, що не слід забирати чогось запам’ятовуванням.


А ще було приємно згадати, що вже бачила його роботу “Hunter’s moon” (фото 5) в лютому в Я-галереї, коли була там на лекції «Мистецтво розбитих сердець»🧡

📍вул. Євгена Чикаленка, 21а

Відвідати можна ср-нд, 17:00-19:00, вхід вільний.

#art
07.04.202515:29
Друзі, як пройшли ваші вихідні?🫶

В мене вони були насиченими на красу, прогулянки, читання, і навіть непередбачувана погода в Києві не зіпсувала враження!

P.S. Ходжу в «Сенс» на Хрещатику як на роботу, бо дуже подобається атмосфера там (і кава)🐯
01.04.202506:43
А от і ще одна ідея книжкового подарунку — сет шоколаду «N°дому», який знайомить нас з п'ятьма творами української літератури ☺️
31.03.202508:05
Києве, привіт 🧡
Минулого року почала знайомитись із японською літературою з книги Hiro Arikawa “The goodbye cat” (відгук тут), тому рада нарешті продовжити цю подорож з іншою книгою цієї авторки - “The travelling cat chronicles”. Тим паче, що погода спонукає провести весь день в ліжку))
29.03.202512:48
Можливо, ви вже бачили, але я не змогла пройти повз цей анонс від видавництва «Ще одну сторінку»:

“What are you going through” - хочу, бо книга Сіґрід Нуньєс «Друг» мені дуууже сподобалася; про сенс життя, смерть та цінність дружби;

”The other Bennet Sister” - про Мері, книголюбку і одну з сестер родини Беннетів з «Гордості і упередження» та шлях, який вона обрала для себе.

Чекаю передзамовлення на Нуньєс🧡
28.03.202519:37
Вечірній Ха прекрасний🧡 як і нові стікери для мого щоденника! Це те, що мотивує мене його вести регулярно🤭 і як добре, що вже немає того прикола з дитинства, коли бережеш найкращі наліпки/блокноти/сукні, а просто насолоджуєшся ними🫶

Бажаю вам гарних вихідних🧡

P.S. Наліпки замовляла в planlee, мені сподобались, бачила в них ще є гарні психологічні щоденники, але наповнення мені не дуже, тому не брала)
17.03.202519:52
Чи було у вас колись так, щоби нову книжку визначала ваша попередня прочитана?🫶

Дочитала милий ромком «Нора змінює сценарій», в якому авторка згадала ідею Вірджинії Вульф про те, що жінці, для того, щоб писати, потрібні власні гроші і власна кімната, яку вона розкриває в феміністичному есеї “A room of one’s own”. Тож вирішила нарешті взятися за цю чудову книгу 📚

Відгуком на ромком скоро поділюсь!
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.