Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Русалка літературна | Читацький щоденник Росави avatar
Русалка літературна | Читацький щоденник Росави
Русалка літературна | Читацький щоденник Росави avatar
Русалка літературна | Читацький щоденник Росави
Перыяд
Колькасць праглядаў

Цытаванні

Пасты
Схаваць рэпосты
Просто чат GPT вирішив розповісти, які бувають каламбури в японських номерах телефонів.
17.04.202516:55
Дякую в автобусі

Кейт Фокс у книжці "Спостерігаючи за англійцями" пише, що в Англії прийнято обмінюватися дякую-будь ласка при покупці квитка у водія. Також дякують, коли виходять з автобуса.

"У великих містах таке трапляється рідше, а от в невеликих містах і містечках — це звична справа. Я зауважила, що впродовж типової короткої поїздки з центру Оксфорда до околиці міста всі пасажири казали "дяк" і заходячи, і виходячи з автобуса. За винятком зграйки іноземних студентів, які не сказали "будь ласка", навіть коли купували квитки. Багато туристів та гостей країни наголосили на тому, що памажири-англійці надзвичайно ввічливі. Мої крос-культурні експерименти підтвердили, що рівень ґречності у транспорті таки справді небувало високий. В інших країнах, як я зауважила, пасажири дякують водіям автобусів лише у дуже маленьких містечках, де знають водія особисто".


Цікаво. У міському транспорті великих міст, з моїх спостережень, українці рідко дякують, але це більше питання економії зусиль, бо зазвичай потік пасажирів шалений.

На приміських/районних маршрутах навпаки дякують і заходячи, і особливо виходячи, навіть якщо людей в автобусі багато. Якщо людина їздить маршрутом бодай періодично, то вона знає ім'я водія, і між пасажиром та водієм можуть зринати розмови:
— А ви куди сьогодні їдете?
— Та оце до дочки. Вони сьогодні святкують...
Чи:
— А Коля де? Знову запив?
— Та таке. Сьогодні я на маршруті.
В Чернігівському музеї ім. Тарновського оцифровують стародруки з колекції. 😍 Доступ до сканів буде вільний, а перші результати можна вже буде побачити влітку. Гарна ініціатива, оскільки це не лише полегшує доступ усім охочим, а й робить зліпок матеріалів, які (тьху-тьху-тьху) можуть знищити або викрасти. Хоча деякі з цих книжок не унікальні, коментарі на їхніх полях такими є:

"Що ж стосується саме книг, можемо припустити, що це все ж таки свого часу була масова продукція. Такі самі примірники є і в інших, наприклад, музеях, архівах, бібліотеках. Але, чим цінні окремі книги? Це тим, що вони, як правило, містять якісь записи, нотатки, підписи людей, які ними володіли. І якраз в першу чергу плануємо оцифрувати саме такі примірники", — каже в.о. директора музею.

Повна новина тут.
Думаю, звідки мені актор знайомий. А це ж Ремус Люпин!
Рятуйте! Вже й солодке не солодке!


Так само, як і слово «обід» («dinner»), «солодке» («sweet») — це не прямий класовий індикатор, але одразу таким стає, якщо його вжити недоречно. Вищі кола та верхівка середнього класу наполягають, що солодкі страви наприкінці обіду чи вечері називаються «пудинг» («pudding»). Нізащо — «солодке» («sweet»), «солодощі» («afters») чи «десерт» («dessert»). Це все класово неприйнятні слова. Слово «солодке» можна сміливо використовувати як прикметник, але не як іменник. Як іменник воно означає кондитерський виріб, який американці називають «цукерка» («candy» ), i на тому крапка. Страву, яку подають на завершення, називають «пудингом» — і це може бути що завгодно: шматочок пирога чи лимонний сорбет. Усе це «пудинг». Спитавши під кінець: «Чи хтось хоче со- лодкого?» («Does anyone want a sweet?») — ви одразу викажете себе як середнього мідла або й зовсім як представника низів.


1/2
24.04.202520:32
Кінороман чи сценарій до аніме?

Читаю роман Ірен Роздобудько "Неймовірна. Ода до радості" про Олену Телігу. За словами авторки, це мав би бути приблизний сценарій до фільму, якби зміг отримати швидше фінансування від Держкіно.
Але настрій цієї книжки дуже наївно-піднесений, це радше емоційні картинки Міядзаківських стрічок чи старих аніме-серіалів на кшталт "Кенді-Кенді".
Ще б з цього непогана асадора вийшла, якраз такий стиль, щоб навішувати голос диктора.
Якщо серйозно, це вже не перший потенційно класний байопік, який завернули (ууу, не можу їм пробачити ігнор "Плеяди" і байопіка про Лесю Українку). Мені здається, було б чудово перейняти досвід японських асадор, бо тут і серії невеличкі, і формат оповіді налаштований на позитивну натхненність та занурення в історію.
Несподівано!
Там нова "Сага про Вінланд" виходить!
Тобто це не манґа? 🤯
За мотивами деяких коментарів у Книгодурці ;)
11.04.202519:12
Вечірня мудрість

Для того, щоб читати книжки, їх треба читати.

Не дякуйте.
Хороший переклад — коли ви не помічаєте, що це переклад

Розкажіть, що ви робите, коли починаєте читати книжку, але з перших сторінок бачите, що це переклад з англійської.

Останнім часом дуже важко читати такі тексти. Бо я так і англійською можу прочитати. Десь більше кидається в очі, десь менше, але все одно помітно.
24.04.202508:22
Йобана русня 🗡️

Збір
16.04.202519:16
На Читомо нещодавно вийшла стаття про використання ШІ в перекладах. Висновок був такий — це може бути потужний помічний інструмент (але саме помічний). Я з цікавості вставила фрагмент, який довго не могла зрозуміти в тексті Murder at Melrose Court: там герой збирав муху Bibio. Я спершу думала, що він мав гобі, пов'язане з комахами, але 2 години в ґуґлі довели, що малася на увазі мушка для риболовлі. Мої 2 години чат GPT спростив до п'яти секунд і видав цілком коректний результат.

🔦А от як чат GPT пояснив "лиховісну мідь волосся" — перекладацький ляп, з якого я довго сміялася:

Ви сказали:

Що означає wicked copper of his hair?
Програма ChatGPT сказала:
Фраза "wicked copper of his hair" — це художній опис, який поєднує слово wicked і copper для створення яскравого образу волосся.
Ось розбір по частинах:
Wicked — у буквальному значенні означає "злий", але в розмовній англійській (особливо у британській або американській молодіжній мові) також може означати "крутий", "приголомшливий", "вражаючий".
Copper — відтінок волосся, мідно-рудий колір.
Отже, "wicked copper of his hair" можна перекласти як:
"Його неймовірне мідно-руде волосся"
або більш художньо: "Його круте мідне волосся", "Його вражаюче руде волосся".
Як бачите, чат GPT впорався із завданням на всі 100% . Його переклад, звісно, можна і треба доредаговувати, але суть він вловив.
15.04.202505:56
Типовий книжковий блог

- Якщо прийшло (перед)замовлення, то неодмінно НАРЕШТІ, навіть якщо ви замовили книжку лише вчора.
- Анонси-анонси-анонси.
- Срачі і ще більші срачі.
- Клята русня.
- Донатьте на ЗСУ.
- Подивіться, як гарно автор написав!
- Подивіться, яку дурню автор написав!
- Подивіться, яку фігню перекладач написав!
(Ні, якщо переклад хороший, це заслуговує максимум одного слова у відгуку).
- Подивіться на мого кота!
- Подивіться на мого собаку!
- Знижки-знижки-знижки.
- Немає грошей на книжки.
- Немає місця для нових книжок.
- Відгук на книжку.
13.04.202515:30
Росія чи не росія з драконами?

Наближаюся до кінця "Природничої історії драконів" Марі Бреннан. Хто не знає, це книжка про альтернативну Вікторіанську епоху, в якій головна героїня — дослідниця драконів. Вона мандрує по світу, влипає в пригоди і вивчає драконів.

Коли анонсували український переклад, були запитання, чи в цьому світі знову не облизують росію. Але в мене були сумніви щодо таких тверджень.

По-перше, дія відбувається в горах. І хоча російська імперія мала завойовані території з горами, колорит Друстанева мені жодною з них не віддавав. Також тут є контрабандисти. Одна з моїх початкових версій — Карпати.

По-друге, селяни носять вишиті сорочки. Вишиванка не є чимось унікально українським, але це вже точно не російські традиції.

По-третє, власні назви. Даґміра, Астімір, Вистрана — звучить дуже по-слов'янськи, але навряд чи конкретно по-російськи.

І важливо: тут є правлячий клас "бояри". Але бояри були не тільки в російській імперії, хоча це більше середньовічна штука. Бояри, до речі, описуються негативно, наскрізь корумпованими.

Тож тут може розсудити лише авторка. І я знайшла інтерв'ю, в якому вона каже:

«Події першої книжки відбуваються в країні, схожій на Румунію, якби вона була під [імперським] правлінням росії, а основне місце дії базується на Карпатах".
Тобто я майже вгадала.😃
11.04.202512:09
Знову про осакський діалект

"Bimba" опублікувала невеличке пояснення, як вони адаптовували осакський діалект у книзі "Осакські пейсажі" Оди Сакуноске.
За основу взяли галицький діалект. У коментарях люди зазначають, що їм було незвично, але цікаво так читати.

До слова, пару місяців тому Ігор Дубінський також публікував підхід до передачі осакського діалекту, і він створив штучний діалект: https://ua.just-translate-it.com/yazyk-do-osaky/

Оскільки кількість перекладів японських творів буде тільки збільшуватися, а осакський діалект часто заявляє про себе в романах і манзі, буде цікаво побачити, чи прийдуть перекладачі до спільного знаменника з часом.
Мої співчуття людині, яка веде соцмережі "Апріорі" . Питання щодо назви "Гідність і гонор" в перекладі роману Джейн Остін прилітатимуть і прилітатимуть. Як на мене, треба діяти на випередження і публікувати коментар від перекладачки + додати про це в описі на сайті.
Бо я вже бачу ці банальні тіктоки, що знову укр. переклад поганий.
До речі, показую, що одна Гаскелл українською існує.
Переклад Ігоря Андрущенка.
Помер перекладач Тарас Бойко. Вічна пам'ять 💔
14.04.202515:32
Хвалюся котячим

Отримала авторський примірник збірки "Коти, кабачки і дрібка русофобії". Максимальна котофантастика!

Моє тут — "Котяча голова". Писала її на мініатюрник від "ЛІТавиці". Є посткатастрофа і втеча, але фінал оптимістичний ;)
13.04.202510:45
Дякую-Будь ласка

У книзі «Спостерігаючи за англійцями» Кейт Фокс каже таке:

Збираючи матеріал для цього дослідження, я ретельно рахувала, скільки разів я кажу «дякую» та «будь ласка», коли роблю покупку. З'ясувалося, що під час типової операції товар-гроші, скажімо, в кіоску з пресою чи в крамничці за рогом (де я зазвичай купую собі шоколадку, газету і пачку сигарет) ми двічі «будьласкаємо» і тричі «дякуємо» (іноді я нараховувала
аж п'ять «дякую», тому верхньої межі нема). Простенька покупка напою і чіпсів в пабі також обійдеться два «будь ласка» і три «дякую».


А ви помітили, що коли сервіс масштабно перейшов на українську, то теж кардинально збільшилася кількість «добрий день», «дякую» і «будь ласка»?
Мені ж не вчувається?
10.04.202520:32
В Остапа Українця з'явився хороший допис про те, що проблема поганих перекладів пов'язана з величезним попитом на українську книжку і відсутності достатньої кількості фахівців, щоб його вдовольнити. Тому різке збільшення кількості поганого перекладу — це радше ознака сплеску інтересу до української книжки і явище цілком зрозуміле.

Очевидно, що всі ми хочемо читати якісні переклади, але хто їх буде робити? Підготовка фахівця — і тут йдеться не лише про перекладачів, а й про літературних і випускових редакторів та коректорів — потребує не одного року.

Власне, про цю кризу тривожилися ще до повномасштабки. Тому з'явилися перекладацькі фестивалі, спеціальні панелі, курси, майстер-класи. Навіть курси греки й латини для перекладу філософських текстів! 😱

Як на мене, відповідь на цю проблему одна: продовжувати робити, що є, і ЗНАЧНО збільшувати кількість вільного знання у доступній формі, щоб, як любив жартувати мій університетський куратор, навіть директор ветеринарного технікуму зрозумів.

За можливості, вливати у навчання охочих гроші. Можливо, взяти за основу практику ІТ-курсів: оголошується набір на школу перекладу/редактури перекладів з безкоштовною участю, але треба пройти попередній відбір, а кількість місць обмежена. Набирається група, яка вчиться і практикується протягом 1-3 місяців 2-3 рази на тиждень з фідбеком від викладачів. (Так, це треба повісити на досвідчених людей, які і так задовбані основною роботою, але шьо: ґа най). Матеріал має бути дуже базовий і прикладний, з великою кількістю прикладів. За результами навчання найкращих студентів запрошують працювати у видавництво. Повторювати цю програму раз на пів року.

Очевидний профіт: видавництво може готувати кадри під себе. Якщо спеціалізація — нонфік, то акцент на одному, якщо янг-едалт фентезі та ромкоми — то на іншому.

Або/та збільшувати кількість та періодичність практичних майстер-класів, як це робили Микола Климчук (Прим. Пер.) та Марта Госовська (Translate it again).

Одним словом, ми точно рухаємося і правильному напрямку.
31.03.202519:54
Жарти до 1 квітня

РМ: знижка 25% на усе! Встигніть до кінця дня!

*тихенько вимикають сайт*😉
Паказана 1 - 24 з 48
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.