博客
Peake-week Papers
博客
28.02.202518:52
Я так розумію, сидіти на безалкогольному пиві більше не варіант
26.02.202513:33
Єдина манга, якій я готова дати шанс — «Я переродився торговим автоматом і тепер блукаю підземеллям».
Про чувака, який реально переродився торговим автоматом.
Сподіваюсь, він буде боротись зі злом, стріляючи у них пляшками газованки тавикористаними жіночими трусами шоколадними батончиками😁
Про чувака, який реально переродився торговим автоматом.
Сподіваюсь, він буде боротись зі злом, стріляючи у них пляшками газованки та
20.02.202509:59
Настали якісь температурні дні, коли дивишся навколо і відчуваєш себе божевільною
Саме тому я вважаю Франца Кафку найвидатнішим письменником 20 століття, бо у своїх романах він чудово передав почуття розгубленості людини, яка живе у світі дивних правил без логіки, нескінченної бюрократії і абсурдних законів. І вже ціле століття нічого не змінюється.
У «Процесі» героя обвинувачують у злочині, але він не може навіть вибудувати свій захист, бо йому не кажуть, у чому він винний. І його життя, як і наше зараз, перетворюється не нескінченну біганину по адвокатах і конторах без якогось конкретного плану, в надії довести, що він не винний у тому, чого він не скоював.
«Україна винна, що на неї напали»
У «Замку» головний герой прибуває до села, щоб виконати роботу, але Замок, де йому мають дати вказівки, недоступний. І він не може виконати роботу, бо не може потрапити у Замок, де йому мають сказати, яку роботу він має виконати.
«Віддайте нам свої ресурси, а ми скажем Європі, щоб про вас подбали»
У «Зниклому безвісти», іронічно сьогодні, головний герой переїздить в Америку, і стикається з нескінченними бюрократією і ворожістю, схожими на їх нескінченні хмародери і затори на дорогах. Він відчуває вбиваючу самотність у величезному мегаполісі і покинутість у цьому мурашнику з людей.
«Якщо б ви дали вбити себе раніше, то вас раніше і припинили б вбивати».
Україна зараз, як Йозеф К, який перетворився на жука і намагається потрапити у Замок, де на великому троні сидить качан кукурудзи залитий автозасмагою.
Майже усі його романи незавершені, а це дає зараз маленьку надію, що в Замок все ж можливо потрапити, а Карл Россман все ж зміг знайти своє місце у вже упорядкованій і логічній Америці.
Саме тому я вважаю Франца Кафку найвидатнішим письменником 20 століття, бо у своїх романах він чудово передав почуття розгубленості людини, яка живе у світі дивних правил без логіки, нескінченної бюрократії і абсурдних законів. І вже ціле століття нічого не змінюється.
У «Процесі» героя обвинувачують у злочині, але він не може навіть вибудувати свій захист, бо йому не кажуть, у чому він винний. І його життя, як і наше зараз, перетворюється не нескінченну біганину по адвокатах і конторах без якогось конкретного плану, в надії довести, що він не винний у тому, чого він не скоював.
«Україна винна, що на неї напали»
У «Замку» головний герой прибуває до села, щоб виконати роботу, але Замок, де йому мають дати вказівки, недоступний. І він не може виконати роботу, бо не може потрапити у Замок, де йому мають сказати, яку роботу він має виконати.
«Віддайте нам свої ресурси, а ми скажем Європі, щоб про вас подбали»
У «Зниклому безвісти», іронічно сьогодні, головний герой переїздить в Америку, і стикається з нескінченними бюрократією і ворожістю, схожими на їх нескінченні хмародери і затори на дорогах. Він відчуває вбиваючу самотність у величезному мегаполісі і покинутість у цьому мурашнику з людей.
«Якщо б ви дали вбити себе раніше, то вас раніше і припинили б вбивати».
Україна зараз, як Йозеф К, який перетворився на жука і намагається потрапити у Замок, де на великому троні сидить качан кукурудзи залитий автозасмагою.
Майже усі його романи незавершені, а це дає зараз маленьку надію, що в Замок все ж можливо потрапити, а Карл Россман все ж зміг знайти своє місце у вже упорядкованій і логічній Америці.
20.01.202505:31
На цьому каналі срачі і бійки не заохочуються, ми тут типу ввічливі, чай пʼємо з відставленими пальчиками, сікаємось не за столом, тільки після вас, месьє пані джентльмени.
Але. Дозволю собі маленьку відрижку і соромно перепрошу.
Останні дні з дрібкою розчарування слідкую, як месье пані тощо не здатні приймати нові ідеї і щось оригінальніше за «я плачу гроші дайте мені тверду палітурку».
Видавництво Основи виклали відео, де вручну наклеюють обкладинку і пакують «Місто» Підмогильного в чохол-плакат. Книга без палітурки, щоб ушанувати памʼять загиблих через російський ракетний удар по «Фактор-друку», що зруйнував палітурний цех друкарні.
Символічно? Звичайно. Памʼятно? Однозначно. Стильно? Мені дуже. Оригінально? Ніде такого не бачила.
Але громадськість обурена. Де таке видно, щоб за книгу без палітурки платили 740 грн? Як так вийшло, що мою книгу облапали без мого дозволу? А якщо їй сподобалось і вона захоче втікти від мене до жіночки, що їй обкладинку клеїла? Ілюстрації он вже з книги повтікали і по Києву гуляють! А як я без палітурки правнукам книгу у спадок передам, вона ж розпадеться? 740 грн за 280 сторінок — це 2 грн 60 копійок на сторінку! А контурні карти 59 грн за 16 сторінок — 3 грн 60 копійок, це що, виходить, вигідніше дітям «Місто» на уроки історії купувати?
Завжди дивувала якась надмірна претензійність читачів. Міст є багато. І у Віхоли, і у РМ, і у Фоліо. І Ріо-де-Жанейро, і Мюнхен, і Київ. На будь-який бюджет і смак. І це прекрасно, я вважаю. Експерименти теж прекрасно. Місто без меж і кордонів.
Але. Дозволю собі маленьку відрижку і соромно перепрошу.
Останні дні з дрібкою розчарування слідкую, як месье пані тощо не здатні приймати нові ідеї і щось оригінальніше за «я плачу гроші дайте мені тверду палітурку».
Видавництво Основи виклали відео, де вручну наклеюють обкладинку і пакують «Місто» Підмогильного в чохол-плакат. Книга без палітурки, щоб ушанувати памʼять загиблих через російський ракетний удар по «Фактор-друку», що зруйнував палітурний цех друкарні.
Символічно? Звичайно. Памʼятно? Однозначно. Стильно? Мені дуже. Оригінально? Ніде такого не бачила.
Але громадськість обурена. Де таке видно, щоб за книгу без палітурки платили 740 грн? Як так вийшло, що мою книгу облапали без мого дозволу? А якщо їй сподобалось і вона захоче втікти від мене до жіночки, що їй обкладинку клеїла? Ілюстрації он вже з книги повтікали і по Києву гуляють! А як я без палітурки правнукам книгу у спадок передам, вона ж розпадеться? 740 грн за 280 сторінок — це 2 грн 60 копійок на сторінку! А контурні карти 59 грн за 16 сторінок — 3 грн 60 копійок, це що, виходить, вигідніше дітям «Місто» на уроки історії купувати?
Завжди дивувала якась надмірна претензійність читачів. Міст є багато. І у Віхоли, і у РМ, і у Фоліо. І Ріо-де-Жанейро, і Мюнхен, і Київ. На будь-який бюджет і смак. І це прекрасно, я вважаю. Експерименти теж прекрасно. Місто без меж і кордонів.
无法访问
媒体内容
媒体内容
25.09.202407:47
Взяла читати "Клоуна Шалімара" Салмана Рушді.
Книга доволі іронічно написана, що одразу нагадало мені Джона Ірвінга.
Що одразу нагадало мені, що вони взагалі то друзі, і Ірвінг навіть присвятив свою книгу "Син цирку" Салману.
Що одразу нагадало мені про легендарне фото, де вони вдвох.
(Хочу бути тією склянкою пива в руці Ірвінга. Вибачте).
Книга доволі іронічно написана, що одразу нагадало мені Джона Ірвінга.
Що одразу нагадало мені, що вони взагалі то друзі, і Ірвінг навіть присвятив свою книгу "Син цирку" Салману.
Що одразу нагадало мені про легендарне фото, де вони вдвох.
(Хочу бути тією склянкою пива в руці Ірвінга. Вибачте).
28.05.202408:45
І почнемо зі списку незвичайних оповідачів. Абсолютний чемпіон - це «Мене називають Червоний», де оповідачами були: труп, маленька картина коня, монетка, дерево і червоний колір (одразу захотілось почитати, хоча досвід з Памуком мене не вразив🥲).
Вазу з «Колекційної річі» та кота з «Ваш покірний слуга кіт» я зустріла цього року.
Qfwfq з «Космікомічних історій» Кальвіно повеселив мене два роки тому😂
Додати можу картину, яка розповідає історію у «Портреті» П. Ассуліна. І, думаю, багато кого/що, але поки не пригадується.
Upd: Корова в «Мемуарах корови» Бернардо Ачаґи🐄
Яких ще незвичайних оповідачів ви зустрічали?😍
Вазу з «Колекційної річі» та кота з «Ваш покірний слуга кіт» я зустріла цього року.
Qfwfq з «Космікомічних історій» Кальвіно повеселив мене два роки тому😂
Додати можу картину, яка розповідає історію у «Портреті» П. Ассуліна. І, думаю, багато кого/що, але поки не пригадується.
Upd: Корова в «Мемуарах корови» Бернардо Ачаґи🐄
Яких ще незвичайних оповідачів ви зустрічали?😍
28.02.202512:05
Українська література в школі травмувала мене так, як математика деяких людей, а потім вони виросли і стали депутатами, які не розуміють, що у їхній зарплатні три нулі, а не шість😅
Це було сухо, нецікаво й прісно. Все, що я винесла звідти: Іван Франко клас, але Тарас Шевченко краще, Леся Українка захворіла на туберкульоз кісток в дитинстві, а Марко Вовчок насправді жінка. Дякую, я краще Агату Крісті почитаю.
Цей несправедливий шлейф скукоти тягнувся за мною дуже довго.
І я неймовірно рада, що Основи почали видавати і перевидавати класику у сучасному баченні. Так, як вона на те заслуговує. Так, як вона може зацікавити навіть таких переляканих школою як я.
«Тигролови» з татухами відомого майстра, «Кайдашева сімʼя» з крутими колажами (там навіть є Сімси), стильна «Лісова пісня». І «Місто» Підмогильного, загорнуте у плакат! Уявляєте? Зривайте Тіматі Шаламе зі стін і вішайте «Місто»!
Класика від Основ — це як Іван Франко, який знав 14 мов, це як Підмогильний, що побився з комсомольцем за стілець, це як Йогансен, який обіграв у більярд Маяковського і змусив його під столом читати вірш Пушкіна, це як Іван Нечуй-Левицький, що завжди ходив із парасолькою і лягав спати рано, навіть у свій ювілей не дослухав вітань і пішов від гостей.
Якщо замовите 2 книги серії — знижка 10%, за 3 — знижка 15%, а за 4 — аж 20%. І якщо ви не депутат, у вас із математикою все добре, тому ви маєте зрозуміти, наскільки вигідна ця пропозиція😏
Замовляйте тут!❤️
#реклама
Це було сухо, нецікаво й прісно. Все, що я винесла звідти: Іван Франко клас, але Тарас Шевченко краще, Леся Українка захворіла на туберкульоз кісток в дитинстві, а Марко Вовчок насправді жінка. Дякую, я краще Агату Крісті почитаю.
Цей несправедливий шлейф скукоти тягнувся за мною дуже довго.
І я неймовірно рада, що Основи почали видавати і перевидавати класику у сучасному баченні. Так, як вона на те заслуговує. Так, як вона може зацікавити навіть таких переляканих школою як я.
«Тигролови» з татухами відомого майстра, «Кайдашева сімʼя» з крутими колажами (там навіть є Сімси), стильна «Лісова пісня». І «Місто» Підмогильного, загорнуте у плакат! Уявляєте? Зривайте Тіматі Шаламе зі стін і вішайте «Місто»!
Класика від Основ — це як Іван Франко, який знав 14 мов, це як Підмогильний, що побився з комсомольцем за стілець, це як Йогансен, який обіграв у більярд Маяковського і змусив його під столом читати вірш Пушкіна, це як Іван Нечуй-Левицький, що завжди ходив із парасолькою і лягав спати рано, навіть у свій ювілей не дослухав вітань і пішов від гостей.
Якщо замовите 2 книги серії — знижка 10%, за 3 — знижка 15%, а за 4 — аж 20%. І якщо ви не депутат, у вас із математикою все добре, тому ви маєте зрозуміти, наскільки вигідна ця пропозиція😏
Замовляйте тут!❤️
#реклама
25.02.202514:43
Оголосили лонг-ліст Міжнародної Букерівської премії, і, що цікаво, з усіх номінантів тільки один роман більший за 300 сторінок — румунський мега хіт «Соленоїд» Мірчи Картареску (нам він дуже треба, дякую).
Усе стискається навколо нас: відео, що довші за 1 хвилину, ми пришвидшуємо; книги, що більші за 300 сторінок — не читаємо; пости, в яких більше ніж 500 знаків — ігноруємо.
Саме тому я не буду писати про цих номінантів, це все одно ніхто не буде читати😁
Усе стискається навколо нас: відео, що довші за 1 хвилину, ми пришвидшуємо; книги, що більші за 300 сторінок — не читаємо; пости, в яких більше ніж 500 знаків — ігноруємо.
Саме тому я не буду писати про цих номінантів, це все одно ніхто не буде читати😁
19.02.202519:22
Давайте ми усі зараз закриємо стрічку новин і сядемо читати улюблену книгу?
无法访问
媒体内容
媒体内容
13.01.202516:59
Дайте шанс, теж хочу бути інтелігентною жінкою! Я читала поки тільки «Улісса», знайома з постмодерністською критикою Заходу, зовсім скоро зможу впродовж 15 хвилин говорити на тему релігії і трохи довше на тему, чому я не можу говорити на тему японського кінематографу🥲
无法访问
媒体内容
媒体内容
12.09.202411:08
Висхідні дані такі:
• Треба з’їхати з квартири за тиждень;
• Для цього треба знайти нову квартиру (чого навіть і близько нема. Де люди знаходять квартири, які не виглядають наче там померло сім поколінь однієї родини на одному і тому самому дивані і не за 1000$ ?!);
• Треба спакувати і перевезти речі (що навіть і близько не зроблено. Вчора до усієї халепи додала 2 куплені книжки, яким треба буде знайти місце в безлічі коробок);
• Треба знайти фірму по перевезенню речей, бо машина зламалась і гроші, щоб її полагодити;
• І дуже сумно, що скоро я буду майже без роботи, бо гроші стали терміново потрібні. Але і не дуже вже й сумно, бо заєбалась я, ви б знали;
• Завтра починається робоча зміна, тож мінус 2 дні на розгрібання усього вищезгаданого;
• До всього цього Дживс із задоволенням зʼїв мої беруші й проситься на вулицю кожну годину (вже без задоволення).
• Треба сходити в аптеку і купити нові беруші😅
Що я роблю:
Читаю "Про хлопчика" Ніка Горнбі, бо (див. вище) заєбалась я, ви б знали😅
Прям по кайфу читати зараз про безтурботного 36-річного Вілла, який отримує непогані гроші за роялті з пісні його батька, і все, що його турбує — чим би зайняти кожен наступний день. Чуваче, допоможи мені з переїздом, по братськи.
Герой від нудьги дійшов до того, що вигадав собі сина і відвідує зібрання батьків-самітників, щоб познайомитись з гарячою мамою-одиначкою.
Мій стан зараз: мрію дійти хоча б до десятої долі нудьги головного героя😂
• Треба з’їхати з квартири за тиждень;
• Для цього треба знайти нову квартиру (чого навіть і близько нема. Де люди знаходять квартири, які не виглядають наче там померло сім поколінь однієї родини на одному і тому самому дивані і не за 1000$ ?!);
• Треба спакувати і перевезти речі (що навіть і близько не зроблено. Вчора до усієї халепи додала 2 куплені книжки, яким треба буде знайти місце в безлічі коробок);
• Треба знайти фірму по перевезенню речей, бо машина зламалась і гроші, щоб її полагодити;
• І дуже сумно, що скоро я буду майже без роботи, бо гроші стали терміново потрібні. Але і не дуже вже й сумно, бо заєбалась я, ви б знали;
• Завтра починається робоча зміна, тож мінус 2 дні на розгрібання усього вищезгаданого;
• До всього цього Дживс із задоволенням зʼїв мої беруші й проситься на вулицю кожну годину (вже без задоволення).
• Треба сходити в аптеку і купити нові беруші😅
Що я роблю:
Читаю "Про хлопчика" Ніка Горнбі, бо (див. вище) заєбалась я, ви б знали😅
Прям по кайфу читати зараз про безтурботного 36-річного Вілла, який отримує непогані гроші за роялті з пісні його батька, і все, що його турбує — чим би зайняти кожен наступний день. Чуваче, допоможи мені з переїздом, по братськи.
Герой від нудьги дійшов до того, що вигадав собі сина і відвідує зібрання батьків-самітників, щоб познайомитись з гарячою мамою-одиначкою.
Мій стан зараз: мрію дійти хоча б до десятої долі нудьги головного героя😂
无法访问
媒体内容
媒体内容
28.05.202408:38
«Ми любимо списки, тому що ми не хочемо померти», сказав Умберто Еко. Списки приваблюють нас тим, що мають кінець і одночасно вони нескінченні.
В книгарні на Кіпрі Іван знайшов мені книгу книжкових списків Генрі Еліота (там була книга про Бабин Яр і Курков, російської літератури не побачила❤️).
Тому починаємо дуже цікаву рубрику у мене в телеграмі, де я, маніячка списків, буду показувати вам найцікавіше😌🤌
В книгарні на Кіпрі Іван знайшов мені книгу книжкових списків Генрі Еліота (там була книга про Бабин Яр і Курков, російської літератури не побачила❤️).
Тому починаємо дуже цікаву рубрику у мене в телеграмі, де я, маніячка списків, буду показувати вам найцікавіше😌🤌
27.02.202511:38
Єдине, що дарує зараз передчуття чогось приємного у найближчому майбутньому — покупка книжок англійською, які треба чекати мінімум місяць😅
Усе інше у майбутньому тільки лякає😅
Усе інше у майбутньому тільки лякає😅
21.02.202517:13
Абсурд, пошуки сенсу у безсенсовому світі і меланхолія.
У новому відео вас намагався веселити переважно Дживс, а я взяла на себе роль душніли😁
Що нас може втішати сьогодні? Що ми потрапили у книги геніальних письменників! Ну хіба не клас?😍😂
У новому відео вас намагався веселити переважно Дживс, а я взяла на себе роль душніли😁
Що нас може втішати сьогодні? Що ми потрапили у книги геніальних письменників! Ну хіба не клас?😍😂
14.02.202517:09
Накупила 17363838 книг і хизуюсь вам😁
Не забудьте у день книгодарування і день святого валентина побалувати найважливішу людину — себе!
Не забудьте у день книгодарування і день святого валентина побалувати найважливішу людину — себе!
17.12.202413:59
Колаборація року: Марсель Пруст і Сен Лоран😎
Неймовірно красиві короткометражки про памʼять, що їх надихнула улюблена книга модельєра Ів Сен-Лорана «В пошуках утраченого часу»❤️
Раджу подивитись усі.
Неймовірно красиві короткометражки про памʼять, що їх надихнула улюблена книга модельєра Ів Сен-Лорана «В пошуках утраченого часу»❤️
Раджу подивитись усі.
30.05.202406:41
Якщо подумали і вирішили довіряти, то зверніть увагу ще на цю новинку (і на цього субаку, до речі🤍).
В першому оповіданні про чувака, який завжди падає з верхніх полиць в поїздах. А компанія таких самих бідось вистежила його і хоче зробити лідером руху проти Укрзалізниці, яка уособлює все зло падіння з верхніх полиць😂
В першому оповіданні про чувака, який завжди падає з верхніх полиць в поїздах. А компанія таких самих бідось вистежила його і хоче зробити лідером руху проти Укрзалізниці, яка уособлює все зло падіння з верхніх полиць😂
27.05.202419:09
Сурпрайс! Не чекали? А вот вона я!
Зазвичай мене або муза натхнення за дупу щіпає, і я усюди публікуюсь (зараз навіть тікток завела, буду мімікрувати під молодь), або звідусіль пропадаю😂
Вертаюсь в цю текстову соц мережу, щоб розповісти вам, що читаю зараз.
Тихенько покусую «Паперовий звіринець», а він покусує мене(не боляче, бо паперовий), бо нуднувато. Такі собі непогані сай-фай оповідання, де багато технологій, які взбунтовались і псують нам життя. Мене таке вже не вражає, бо сьогодні моя дупа випадково записала довге голосове випадковій знайомій в телеграмі. А далі буде тільки гірше, якщо вірити Кену Лю. А вірити треба, бо багато премій отримав, мабуть щось знає.
«Легенди і лате» дочитала і це наймиліше фентезі, де кави більше ніж крові. Нравиться таке, хочу ще.
«Орландо» Вулф повільно смакую. Сумувала за таким плотним текстом. Подобається настільки, що сп‘яні погодилась бути запрошенною гостею в книжковому клубі і обрала цей роман для обговорення. Ні про що не шкодую😂
А ви шо?
Зазвичай мене або муза натхнення за дупу щіпає, і я усюди публікуюсь (зараз навіть тікток завела, буду мімікрувати під молодь), або звідусіль пропадаю😂
Вертаюсь в цю текстову соц мережу, щоб розповісти вам, що читаю зараз.
Тихенько покусую «Паперовий звіринець», а він покусує мене
«Легенди і лате» дочитала і це наймиліше фентезі, де кави більше ніж крові. Нравиться таке, хочу ще.
«Орландо» Вулф повільно смакую. Сумувала за таким плотним текстом. Подобається настільки, що сп‘яні погодилась бути запрошенною гостею в книжковому клубі і обрала цей роман для обговорення. Ні про що не шкодую😂
А ви шо?
27.02.202508:25
Була колись епоха, коли письменники не соромились в інтернеті і їхні книги можна було любити тільки за літературність, а не і за позицію автора. Але такі часи минули.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
21.02.202510:37
Вирішила по приколу перелічити письменників/письменниць, що згадуються в книзі «Друг» Сіґрід Нуньєс (265 сторінок великим шрифтом)
Семюель Беккет, Жорж Сіменон, Гюстав Флобер, Вірджинія Вулф, Вістен Гʼю Оден, Джордж Стайнер, Оноре де Бальзак, Ернест Гемінґвей, Дж. М. Кутзее, Т. С. Еліот, Урсула Ле Ґуїн, Джон Апдайк, Чеслав Мілош, Тоні Моррісон, Кріста Вольф, Една ОʼБраєн, Мілан Кундера, Фланнері ОʼКоннор, Генрі Джеймс, Філіп Рот, Ґаррісон Кейлор, Адрієн Річ, Шарлт Бодлер, Сімона Вейль, Джо Рендольф Акерлі, Райнер Марія Рільке, Курт Воннеґут, Франц Кафка, Гаррієт Бічер-Стоу, Карл Уве Кнаусґор, Людвіг Вітгенштейн, Генріх фон Кляйст, Карл Краус, Владимир Набоков, Марсель Пруст, Крістофер Ішервуд, Маргеріт Дюрас, Світлана Алексієвич, Мартін Еміс, Елізабет Бішоп, Доріс Лессінг, Елмор Леонард, Емілі Дікенсон.
Нагадую. 265 сторінок великим шрифтом😂
Семюель Беккет, Жорж Сіменон, Гюстав Флобер, Вірджинія Вулф, Вістен Гʼю Оден, Джордж Стайнер, Оноре де Бальзак, Ернест Гемінґвей, Дж. М. Кутзее, Т. С. Еліот, Урсула Ле Ґуїн, Джон Апдайк, Чеслав Мілош, Тоні Моррісон, Кріста Вольф, Една ОʼБраєн, Мілан Кундера, Фланнері ОʼКоннор, Генрі Джеймс, Філіп Рот, Ґаррісон Кейлор, Адрієн Річ, Шарлт Бодлер, Сімона Вейль, Джо Рендольф Акерлі, Райнер Марія Рільке, Курт Воннеґут, Франц Кафка, Гаррієт Бічер-Стоу, Карл Уве Кнаусґор, Людвіг Вітгенштейн, Генріх фон Кляйст, Карл Краус, Владимир Набоков, Марсель Пруст, Крістофер Ішервуд, Маргеріт Дюрас, Світлана Алексієвич, Мартін Еміс, Елізабет Бішоп, Доріс Лессінг, Елмор Леонард, Емілі Дікенсон.
Нагадую. 265 сторінок великим шрифтом😂
14.02.202515:56
Видавництво Крапки планують видати ще одну книгу Олівії Ленґ.
Чесно, для мене To the river була занадто нудотною. Вона там лазила по водоймах і думала про Вулф, яка втопилась.
Але ну. Класно все одно😁
Чесно, для мене To the river була занадто нудотною. Вона там лазила по водоймах і думала про Вулф, яка втопилась.
Але ну. Класно все одно😁
无法访问
媒体内容
媒体内容
01.11.202409:12
З якої книги почався ваш листопад?
Моя ось.
Я в такому невимовному захваті, що кожних 5 сторінок відволікаюсь,бо англійською читати важче, тільки б книга не закінчилась так швидко🩷
Горрор-роман, про жінку-дайвера, яка застрягла у субмарині на величезній глибині на півроку. І як змінилось їхнє з дружиною життя після цієї події.
Написано дуже красиво, образи — яскраві і моторошні. Вода, тиск, тиша не тільки на глибині 6 тисяч метрів, а і у маленькій вітальні між двома колись коханими людьми.
Моя ось.
Я в такому невимовному захваті, що кожних 5 сторінок відволікаюсь,
Горрор-роман, про жінку-дайвера, яка застрягла у субмарині на величезній глибині на півроку. І як змінилось їхнє з дружиною життя після цієї події.
Написано дуже красиво, образи — яскраві і моторошні. Вода, тиск, тиша не тільки на глибині 6 тисяч метрів, а і у маленькій вітальні між двома колись коханими людьми.
30.05.202406:33
Зрозуміла ще один свій green flag в літературі😂
Діалог з Танею:
— Аліса, читаю зараз книгу, а там наче п‘яний бомж розповідає якісь галюциногенні історії
— ДАЙ МЕНІ ПОЧИТАТИ
А тепер подумайте, чи варто вам довіряти моїм смакам в літературі😁
Діалог з Танею:
— Аліса, читаю зараз книгу, а там наче п‘яний бомж розповідає якісь галюциногенні історії
— ДАЙ МЕНІ ПОЧИТАТИ
А тепер подумайте, чи варто вам довіряти моїм смакам в літературі😁
无法访问
媒体内容
媒体内容
24.05.202415:53
А ви в курсі, що новенький відос на ютюбі сам себе не подивиться?😁
https://youtu.be/reRkg1nIk8g?si=7oPO4VJ3TuIrNqkJ
https://youtu.be/reRkg1nIk8g?si=7oPO4VJ3TuIrNqkJ
显示 1 - 24 共 38
登录以解锁更多功能。