сто мене – в мені
06.02.202505:20
«Аби бути самотнім, я вважаю, слід втекти від теперішнього. – Я уникаю самого себе»
Генрі Девід Торо «Волден, або Життя в лісах»
Генрі Девід Торо «Волден, або Життя в лісах»
03.02.202522:08
ні, це не чєлєндж «пиши кожен день»,
просто я не знаю шо на мене найшло 🫠
просто я не знаю шо на мене найшло 🫠
02.02.202516:05
На банці є майже 3к, тому показую))
Єдине, що знайшла.
Але не зупиняйтесь, донатьте.
Дякуємо🤍
Єдине, що знайшла.
Але не зупиняйтесь, донатьте.
Дякуємо🤍
01.02.202516:13
не бачу жодної десяточки 🥺,
жодної 💔
жодної 💔
30.01.202522:05
сховалась
за
деревом
дужка
сонця
схоже
я
знову
самотня
знову?
втекла
на вечір
до хмурих
дубів
терти руки
об стовбур
гріти
холодну
голову
вже,
охолов
хліб
можна
сідати
їсти
господи,
думала
сьогодні
не стерплю
візьму ту
жінку малу
з двома
палицями
вéсти
через
дорогу
бо не дíйде
сама до
свого
дому
бідна
вперше мене
так
хвилює
чи
добра була
я
за своє
життя
словече
щось
задумалась
мовчки
стояла
йшли люди
байдýже
а мені
їх враз
так шкодà
стало
неможливо
і в камеру
ока
трапила
біла
сова
гу-гукатиме
до
самої
смерті
тепер
*
висамотій
піди у гори
дай
словам цим
надихатись
зібратися
з силами
далі
жити і
врешті
діждати
любові
належної.
за
деревом
дужка
сонця
схоже
я
знову
самотня
знову?
втекла
на вечір
до хмурих
дубів
терти руки
об стовбур
гріти
холодну
голову
вже,
охолов
хліб
можна
сідати
їсти
господи,
думала
сьогодні
не стерплю
візьму ту
жінку малу
з двома
палицями
вéсти
через
дорогу
бо не дíйде
сама до
свого
дому
бідна
вперше мене
так
хвилює
чи
добра була
я
за своє
життя
словече
щось
задумалась
мовчки
стояла
йшли люди
байдýже
а мені
їх враз
так шкодà
стало
неможливо
і в камеру
ока
трапила
біла
сова
гу-гукатиме
до
самої
смерті
тепер
*
висамотій
піди у гори
дай
словам цим
надихатись
зібратися
з силами
далі
жити і
врешті
діждати
любові
належної.
27.01.202517:37
Принесла вам ще один важливий збір. До завтра треба ще 60к грн.
Я знаю, що ви можете порепостити на свої канали, закинути можливу суму — і все вдасться)))
Посилання: https://send.monobank.ua/jar/21NqhpaDMr
Оригінальний допис: https://www.facebook.com/share/p/12E3Grd4uhq/?mibextid=wwXIfr
Я знаю, що ви можете порепостити на свої канали, закинути можливу суму — і все вдасться)))
Посилання: https://send.monobank.ua/jar/21NqhpaDMr
Оригінальний допис: https://www.facebook.com/share/p/12E3Grd4uhq/?mibextid=wwXIfr
转发自:
А-людидобрі
05.02.202518:20
розкопайте хлопці греблю
нехай вода йде
забувайте про кохання
нехай пропаде
ой як тяжко ой як важко
ту греблю копать
а ще тяжче а ще й важче
любов забувать
як будете руту рвати
нарвіте мені
як будете вінки плести
сплетіте мені
усі вінки поспливали
мій не виплив з дна
всі дівчата ходять в парі
я ходю одна
нехай вода йде
забувайте про кохання
нехай пропаде
ой як тяжко ой як важко
ту греблю копать
а ще тяжче а ще й важче
любов забувать
як будете руту рвати
нарвіте мені
як будете вінки плести
сплетіте мені
усі вінки поспливали
мій не виплив з дна
всі дівчата ходять в парі
я ходю одна
03.02.202517:09
відтемнішав 🖤🤍
02.02.202506:01
Вміти любити — то велике вміння. Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш — то розумнішаєш.
– Стус
– Стус
01.02.202508:44
Збір на мавік 3т, екофло та генератор для наших друзів з 420 ОББС. Бійці підрозділу працюють на Запорізькому напрямку.
Загальна сума збору 280к грн
Моя ціль: 7 000к грн
🫴 можливість взяти участь в розіграші трьох книг за донат від 50 грн ❤️🔥
окремо дякую Олені за
«Шалені авторки» ❤️
Збір проводиться за ініціативи @ukr.zbyrachi ✅
❗️банка для донатів❗️
🫶 допис для репосту 🫶
(не забудь вказати нік та поставити + в ✉️, якщо береш участь в розіграші)
Загальна сума збору 280к грн
Моя ціль: 7 000к грн
🫴 можливість взяти участь в розіграші трьох книг за донат від 50 грн ❤️🔥
окремо дякую Олені за
«Шалені авторки» ❤️
Збір проводиться за ініціативи @ukr.zbyrachi ✅
❗️банка для донатів❗️
🫶 допис для репосту 🫶
(не забудь вказати нік та поставити + в ✉️, якщо береш участь в розіграші)
29.01.202516:45
удар
відстань
від-стань
між стрілками годинника
довша й глибша
витягнутих рук
ями Йорика
сімʼя
трима яблуко
ще-пару-секунд-і-я
жовто-зелена пляма
між четвертим і пʼятим хребцем
квітки кривававе ядро.
і це все?
чи це серце знагла
вʼбилось назовні
нагадати про людяність
причетність до неї гірка
мов гарматою тобі цілять в тіло
король руїни
пошук якогось першоначала
західна сторона за вікном
не вмію вже рік затулити сонце
тонкими кистями
гучний цок
вбиває мій сон
прекрасний сон
довший за життя сумний мій сон
пара різких ударів
і я виповзав з ліжка як змія зі шкіри
пройшло менше одного вечора
відколи моя кішка востаннє їла
і на кілька днів більше
відколи я їв сам
і десь біля трьох від цоку стрілки
кожен звук вибухає немов феєрверк
кігті по злому ходять холодними пʼятами
яблуко ниє в моїй спині
і я сам вию | блідий він жаху
бездомний пес і зламана лапа
усі лавки зайняті | ніхто не хоче мене
і я знаю чого
і тоді ж я складаю розкидані речі
бо навіть маленька робота —
це вагома причина хвалити себе
тоді велика робота — причина любити себе
хоч любить себе дивно
бо я навіть не знаю
чи хочу тут бути
перші друзі не завжди гарні люди
перше кохання не завжди кохання
і я знаю чого
і я більш не блідну
хоч кульгавість не щось
що можна довго ховати
годинник мовчить
годинника насправді ніколи не було
нічого з того що я бачу ніколи не існувало
усі лавки зайняті | і я
жовто-зелена пляма
негарна тварина
король руїни
пошук
удар
цок-цок
чи бачить хтось
що справа не в змозі ходить
моє серце завжди у правій руці
забирай і роби що хочеш
за кривою ногою
я не знаю нічого
х
відстань
від-стань
між стрілками годинника
довша й глибша
витягнутих рук
сімʼя
трима яблуко
ще-пару-секунд-і-я
жовто-зелена пляма
між четвертим і пʼятим хребцем
квітки кривававе ядро.
і це все?
чи це серце знагла
вʼбилось назовні
нагадати про людяність
причетність до неї гірка
мов гарматою тобі цілять в тіло
король руїни
пошук якогось першоначала
західна сторона за вікном
не вмію вже рік затулити сонце
тонкими кистями
гучний цок
вбиває мій сон
прекрасний сон
довший за життя сумний мій сон
пара різких ударів
і я виповзав з ліжка як змія зі шкіри
пройшло менше одного вечора
відколи моя кішка востаннє їла
і на кілька днів більше
відколи я їв сам
і десь біля трьох від цоку стрілки
кожен звук вибухає немов феєрверк
кігті по злому ходять холодними пʼятами
яблуко ниє в моїй спині
і я сам вию | блідий він жаху
бездомний пес і зламана лапа
усі лавки зайняті | ніхто не хоче мене
і я знаю чого
і тоді ж я складаю розкидані речі
бо навіть маленька робота —
це вагома причина хвалити себе
тоді велика робота — причина любити себе
хоч любить себе дивно
бо я навіть не знаю
чи хочу тут бути
перші друзі не завжди гарні люди
перше кохання не завжди кохання
і я знаю чого
і я більш не блідну
хоч кульгавість не щось
що можна довго ховати
годинник мовчить
годинника насправді ніколи не було
нічого з того що я бачу ніколи не існувало
усі лавки зайняті | і я
жовто-зелена пляма
негарна тварина
король руїни
пошук
удар
цок-цок
чи бачить хтось
що справа не в змозі ходить
моє серце завжди у правій руці
забирай і роби що хочеш
за кривою ногою
я не знаю нічого
х
26.01.202521:49
всьо, тепер без реакцій!
якщо захочете відреагувати на вірші, коментуйте 💌
якщо захочете відреагувати на вірші, коментуйте 💌
05.02.202514:31
❗️друзі, дедлайн збору до кінця тижня, лишилось зовсім трішки!! допоможете закрити збір? 🫂🫰
кожен по 25 грн
кожен по 25 грн
转发自:
перцепція
03.02.202512:53
Меланхолічний тягар буденних думок
Георгій Лаврич
#фотографія #ГеоргійЛаврич
Георгій Лаврич
#фотографія #ГеоргійЛаврич
01.02.202519:08
часто зараз - відчуття пронизливої любові
коли думаєш про щось інше, буденне - і раптом немов стріла озаріння. Найчастіше - до рідних, передусім дітей. І тоді все набуває сенсу, всі речі світу зʼєднуються, сполучаються
любов зшиває
вона не може бути штучною
одна любов веде за собою інші, за руку
кажуть, що любов обманює. Буває й таке. Але найчастіше любов - це єдине, що дозволяє відчути сутність іншого. Той резервуар, в якій ця сутність нарешті відкривається
древні казали, що любов - це істина. Ця фраза передається нам, як банальність, в яку вже давно не віриш. Бо ти "мудрий", "навчений" і в міру "цинічний".
Проте інколи любов буває пронизлива. Як стріла. І тоді ти все розумієш.
Ненадовго.
але озаріння мають тенденцію повертатися
Володимир Єрмоленко
коли думаєш про щось інше, буденне - і раптом немов стріла озаріння. Найчастіше - до рідних, передусім дітей. І тоді все набуває сенсу, всі речі світу зʼєднуються, сполучаються
любов зшиває
вона не може бути штучною
одна любов веде за собою інші, за руку
кажуть, що любов обманює. Буває й таке. Але найчастіше любов - це єдине, що дозволяє відчути сутність іншого. Той резервуар, в якій ця сутність нарешті відкривається
древні казали, що любов - це істина. Ця фраза передається нам, як банальність, в яку вже давно не віриш. Бо ти "мудрий", "навчений" і в міру "цинічний".
Проте інколи любов буває пронизлива. Як стріла. І тоді ти все розумієш.
Ненадовго.
але озаріння мають тенденцію повертатися
Володимир Єрмоленко
31.01.202521:27
мабуть,
відтемнішала
моя ворона смутку
не зумію
збрехати – у мене
12 місяців осені
і тá із них –
найсумніша
я все до неї
а вона від мене
я до неї – а вона
найсумніша…
мов тінь
припадає
до гілки над
тим самим небом
якого немає
боюсь
упасти в неї
забити коліно-ніч
дерево
в клітку
лягає мені
на коліна
й не стидає
просити
у мене
вíршів
у кодлі думок
я у кодлі
думок – не
розвернусь
цілую тебе
у чоло, мій
довгий
холодний
місяце
мабуть,
відтемнішала
відтемнішала
гукаю твого
відбиття
у собі.
відтемнішала
моя ворона смутку
не зумію
збрехати – у мене
12 місяців осені
і тá із них –
найсумніша
я все до неї
а вона від мене
я до неї – а вона
найсумніша…
мов тінь
припадає
до гілки над
тим самим небом
якого немає
боюсь
упасти в неї
забити коліно-ніч
дерево
в клітку
лягає мені
на коліна
й не стидає
просити
у мене
вíршів
у кодлі думок
я у кодлі
думок – не
розвернусь
цілую тебе
у чоло, мій
довгий
холодний
місяце
мабуть,
відтемнішала
відтемнішала
гукаю твого
відбиття
у собі.
28.01.202523:04
пальто обіймаю
принаджую себе
вийти з кімнати
місто-грабіжник
сиджу в кишені
свого гаманця
рахуюсь за ще
одну гривню
не вийде
не вийде
заплющую очі
і знову я там
————————-
сумський літній яр
трава до колін
будячки і берізки
в панчохах
хочу втілити
там у незайманім
полі свою
потаємну мрію
роздягнись
і я роздягнусь
цілуватиму руки
ходім
я знаю одне
дивне дерево
не раз
його била
громом
нечемна
синя гроза
застéлить
своїм білим
криком сова
розбудить вночі
подамся до лісу
шукати лисиць
тебе покину
спи моє сонечко
спи моя птахо
завтра не треба
буде вставать
летіти за далекий
день-гору
за далеку
ніч-пустелю
…
завтра
не буде.
принаджую себе
вийти з кімнати
місто-грабіжник
сиджу в кишені
свого гаманця
рахуюсь за ще
одну гривню
не вийде
не вийде
заплющую очі
і знову я там
————————-
сумський літній яр
трава до колін
будячки і берізки
в панчохах
хочу втілити
там у незайманім
полі свою
потаємну мрію
роздягнись
і я роздягнусь
цілуватиму руки
ходім
я знаю одне
дивне дерево
не раз
його била
громом
нечемна
синя гроза
застéлить
своїм білим
криком сова
розбудить вночі
подамся до лісу
шукати лисиць
тебе покину
спи моє сонечко
спи моя птахо
завтра не треба
буде вставать
летіти за далекий
день-гору
за далеку
ніч-пустелю
…
завтра
не буде.
26.01.202521:25
роз
реготалася
ніч-лихоманка – що вже
надумала?
питати
у неба смерті хотіла?
а не почули?
знач,
бережуть.
*
хочу
бути на знимці
фотографки
стояти
голою по самий
пояс й
не знати
яка я красива
насправді
є
хочу
аби хтось,
ні
не хтось –
Ти
взяв
за руку й
повів
показувати
Мене
щоб я нарешті
не впізналась
коли була
Собою
*
закохай мене
тут,
поки я
ще
жива і живу
поки ходить
війна
і я молода,
не засні-ііі-іі-жена.
*Софія Яблонська та її знимка
«île de Bali. Indonésie»,
яку сьогодні підкинула мені моя близька подруга, дякую 🖤
реготалася
ніч-лихоманка – що вже
надумала?
питати
у неба смерті хотіла?
а не почули?
знач,
бережуть.
*
хочу
бути на знимці
фотографки
стояти
голою по самий
пояс й
не знати
яка я красива
насправді
є
хочу
аби хтось,
ні
не хтось –
Ти
взяв
за руку й
повів
показувати
Мене
щоб я нарешті
не впізналась
коли була
Собою
*
закохай мене
тут,
поки я
ще
жива і живу
поки ходить
війна
і я молода,
не засні-ііі-іі-жена.
*Софія Яблонська та її знимка
«île de Bali. Indonésie»,
яку сьогодні підкинула мені моя близька подруга, дякую 🖤
03.02.202522:08
місяцю
випраний хмарою
темною
пливеш білим
човником
я – кулька,
за ніжку
схопившись твого
веслá лечу
за тобою
кістка слова
у горлі застрягла –
скавулю синім
сонцем
була б я
схильна
до неба!
однак видно
щó
земля на мені
давно
почорніла
за руку
ходжу
із собою –
щó б його купити о цій
дитині
аби вонó не
плакало! –
купила книжку,
а не читає
*
як
помістити в
цей вірш
самотнє
вікно в яке лиш
інше самотнє
вікно
задивиться
і
як
пояснити що
ти
незнайомцю
коли йду до себе
додому,
а ніби в погріб
тлумити думки
у спину тобі,
ніби в голос
прошу
забрати мене,
у ліжко вкласти
своє спати
—
насправді
казка на ніч
про порятунок.
випраний хмарою
темною
пливеш білим
човником
я – кулька,
за ніжку
схопившись твого
веслá лечу
за тобою
кістка слова
у горлі застрягла –
скавулю синім
сонцем
була б я
схильна
до неба!
однак видно
щó
земля на мені
давно
почорніла
за руку
ходжу
із собою –
щó б його купити о цій
дитині
аби вонó не
плакало! –
купила книжку,
а не читає
*
як
помістити в
цей вірш
самотнє
вікно в яке лиш
інше самотнє
вікно
задивиться
і
як
пояснити що
ти
незнайомцю
коли йду до себе
додому,
а ніби в погріб
тлумити думки
у спину тобі,
ніби в голос
прошу
забрати мене,
у ліжко вкласти
своє спати
—
насправді
казка на ніч
про порятунок.
02.02.202518:39
пухнаститься
хмара – страшно
така синя птаха
мене осіла
як сумно
як сумно
сумувати одній
прийди
посумуємо
рáзом
бо
може і
смуток цей
заберуть й
не лишиться
жодних згáдок
здóгадок
зáгадок
про місяць у
повному зародку
земля мені хáй
насниться
*
сьогодні ходила
в музей дивитись
як люблять себе
Дерева
захотіла так само
– тепер буревісниця
замість голосу
протяжно áйкає!
*
янголи скинули
зброю – не
полетять більше
і я вже не думаю
ні про рай
чи пекло –
бáйдуже
.
.
.
гілка ступила
на скроні.
хмара – страшно
така синя птаха
мене осіла
як сумно
як сумно
сумувати одній
прийди
посумуємо
рáзом
бо
може і
смуток цей
заберуть й
не лишиться
жодних згáдок
здóгадок
зáгадок
про місяць у
повному зародку
земля мені хáй
насниться
*
сьогодні ходила
в музей дивитись
як люблять себе
Дерева
захотіла так само
– тепер буревісниця
замість голосу
протяжно áйкає!
*
янголи скинули
зброю – не
полетять більше
і я вже не думаю
ні про рай
чи пекло –
бáйдуже
.
.
.
гілка ступила
на скроні.
已删除01.02.202519:39
01.02.202519:08
часто зараз - відчуття пронизливої любові
коли думаєш про щось інше, буденне - і раптом немов стріла озаріння. Найчастіше - до рідних, передусім дітей. І тоді все набуває сенсу, всі речі світу зʼєднуються, сполучаються
любов зшиває
вона не може бути штучною
одна любов веде за собою інші, за руку
кажуть, що любов обманює. Буває й таке. Але найчастіше любов - це єдине, що дозволяє відчути сутність іншого. Той резервуар, в якій ця сутність нарешті відкривається
древні казали, що любов - це істина. Ця фраза передається нам, як банальність, в яку вже давно не віриш. Бо ти "мудрий", "навчений" і в міру "цинічний".
Проте інколи любов буває пронизлива. Як стріла. І тоді ти все розумієш.
Ненадовго.
але озаріння мають тенденцію повертатися
Володимир Єрмоленко
коли думаєш про щось інше, буденне - і раптом немов стріла озаріння. Найчастіше - до рідних, передусім дітей. І тоді все набуває сенсу, всі речі світу зʼєднуються, сполучаються
любов зшиває
вона не може бути штучною
одна любов веде за собою інші, за руку
кажуть, що любов обманює. Буває й таке. Але найчастіше любов - це єдине, що дозволяє відчути сутність іншого. Той резервуар, в якій ця сутність нарешті відкривається
древні казали, що любов - це істина. Ця фраза передається нам, як банальність, в яку вже давно не віриш. Бо ти "мудрий", "навчений" і в міру "цинічний".
Проте інколи любов буває пронизлива. Як стріла. І тоді ти все розумієш.
Ненадовго.
але озаріння мають тенденцію повертатися
Володимир Єрмоленко
31.01.202521:22
знову вірш написала,
Ха!
Ха!
27.01.202522:50
І тому найбільше для мене щастя — тілом своїм торкнутись іншого тіла.
Волт Вітмен
Волт Вітмен
25.01.202518:43
жолудь ока
тоне в
чорному
молоці
неба
думається
лиш про
зèмлю
та її плоть
роздягнуся
при ній
чорнозèмна
і ляжу із нею
спати
*
дозволь
наступити на
тінь твою
[сон]
я
сіла птахою
тобі на плечè
понесла тебе
снігом
далі
аби подалі
*
беру
твоє слово
холодне
на смак
оскома взялась
за язик
вдягни мене
*
сходиться
біль
говорити
про наболіле
а я вже
не можу
про одне
і те
ж
бо
захворіла
*
не знайду собі
слóва –
а
місця?
куди вже!
*
думається
лиш про
зèмлю
та її плоть
роздягнуся
при ній
чорнозèмна
і ляжу із нею
спати
..лиш її плоть..
думається..
ляжу із нею..
вона..думає лиш..
про землю..
чорнозèмна..
ляже із нею спати..
роздягнеться..
і буде спати…
тоне в
чорному
молоці
неба
думається
лиш про
зèмлю
та її плоть
роздягнуся
при ній
чорнозèмна
і ляжу із нею
спати
*
дозволь
наступити на
тінь твою
[сон]
я
сіла птахою
тобі на плечè
понесла тебе
снігом
далі
аби подалі
*
беру
твоє слово
холодне
на смак
оскома взялась
за язик
вдягни мене
*
сходиться
біль
говорити
про наболіле
а я вже
не можу
про одне
і те
ж
бо
захворіла
*
не знайду собі
слóва –
а
місця?
куди вже!
*
думається
лиш про
зèмлю
та її плоть
роздягнуся
при ній
чорнозèмна
і ляжу із нею
спати
..лиш її плоть..
думається..
ляжу із нею..
вона..думає лиш..
про землю..
чорнозèмна..
ляже із нею спати..
роздягнеться..
і буде спати…
显示 1 - 24 共 59
登录以解锁更多功能。