Рівне. Голос Церкви
ресурс Рівненської єпархії УПЦ
关联群组
"Рівне. Голос Церкви" 群组最新帖子
24.04.202506:11
🌺У ці світлі дні Пасхальної радості квартет Воскресенського кафедрального собору Рівного передає щире вітання всім вірянам: «Христос Воскрес!»
Нехай лунає ця благовісна пісня у кожному серці, наповнюючи його миром, надією та любов’ю.
Світла седмиця триває — тож радіймо разом!
Нехай лунає ця благовісна пісня у кожному серці, наповнюючи його миром, надією та любов’ю.
Світла седмиця триває — тож радіймо разом!
24.04.202505:20
🌺24 КВІТНЯ -СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА АНТИПИ ПЕРГАМСЬКОГО
Священномученик Антипа – учень святого апостола Іоанна Богослова (пам’ять 26 вересня), був єпископом Пергамської Церкви за царювання імператора Нерона (54–68).
У той час за наказом імператора всіх, хто не приносив жертви ідолам, страчували або виганяли. Тоді був ув’язнений та висланий на острів Патмос в Егейському морі святий апостол Іоанн Богослов, якому Господь відкрив майбутні долі світу та Святої Церкви.
“І Ангелу Пергамської Церкви напиши: так каже той, що має гострий з обох боків меч: знаю твої діла, і що ти живеш там, де престол сатани, і що міститься Ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, в які в вас, де живе сатана, умертвлений вірний свідок Мій Антипа” (Об’явл.2:12-13).
Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою та невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергаму почали ухилятися від жертвоприношень ідолам. Поганські жерці дорікали єпископу в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа та принести жертву ідолам.
Святитель Антипа спокійно відповів, що не стане служити богам-бісам, які тікають від нього, смертної людини, що він поклоняється і поклонятиметься Господу Вседержителю, Котрий створив все, і Його Єдинородному і Єдиносущному Сину і Святому Духу. Жерці заперечили, що їхні боги існують здавна, а Христос з’явився нещодавно і був розіп’ятий при Пілаті як лиходій. Святитель відповів, що язичницькі боги створені руками людей та всі оповіді про них сповнені беззаконь. Він твердо сповідував віру в Божого Сина, що втілився від Пресвятої Діви.
Розлючені жерці завели священномученика Антипу до храму Артеміди і кинули його в розпеченого мідного вола, куди зазвичай кидали жертви ідолам. Священномученик у розпеченій печі голосно молився Богу, просячи прийняти його душу та зміцнити віру християн. Він відійшов до Господа спокійно, ніби заснув († бл. 68).
Вночі християни взяли не знищене вогнем тіло священномученика Антипи і з честю поховали у Пергамі. Гробниця священномученика стала джерелом чудес та зцілень від різноманітних хвороб. Особливо вдаються до священномученика Антипи при зубних болях.
На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/24-kvitnya-svyashchennomuchenyka-antypy-perhamskoho-2/
Священномученик Антипа – учень святого апостола Іоанна Богослова (пам’ять 26 вересня), був єпископом Пергамської Церкви за царювання імператора Нерона (54–68).
У той час за наказом імператора всіх, хто не приносив жертви ідолам, страчували або виганяли. Тоді був ув’язнений та висланий на острів Патмос в Егейському морі святий апостол Іоанн Богослов, якому Господь відкрив майбутні долі світу та Святої Церкви.
“І Ангелу Пергамської Церкви напиши: так каже той, що має гострий з обох боків меч: знаю твої діла, і що ти живеш там, де престол сатани, і що міститься Ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, в які в вас, де живе сатана, умертвлений вірний свідок Мій Антипа” (Об’явл.2:12-13).
Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою та невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергаму почали ухилятися від жертвоприношень ідолам. Поганські жерці дорікали єпископу в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа та принести жертву ідолам.
Святитель Антипа спокійно відповів, що не стане служити богам-бісам, які тікають від нього, смертної людини, що він поклоняється і поклонятиметься Господу Вседержителю, Котрий створив все, і Його Єдинородному і Єдиносущному Сину і Святому Духу. Жерці заперечили, що їхні боги існують здавна, а Христос з’явився нещодавно і був розіп’ятий при Пілаті як лиходій. Святитель відповів, що язичницькі боги створені руками людей та всі оповіді про них сповнені беззаконь. Він твердо сповідував віру в Божого Сина, що втілився від Пресвятої Діви.
Розлючені жерці завели священномученика Антипу до храму Артеміди і кинули його в розпеченого мідного вола, куди зазвичай кидали жертви ідолам. Священномученик у розпеченій печі голосно молився Богу, просячи прийняти його душу та зміцнити віру християн. Він відійшов до Господа спокійно, ніби заснув († бл. 68).
Вночі християни взяли не знищене вогнем тіло священномученика Антипи і з честю поховали у Пергамі. Гробниця священномученика стала джерелом чудес та зцілень від різноманітних хвороб. Особливо вдаються до священномученика Антипи при зубних болях.
На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/24-kvitnya-svyashchennomuchenyka-antypy-perhamskoho-2/
23.04.202504:14
🌺23 КВІТНЯ – МУЧЕНИКІВ ТЕРЕНТІЯ, АФРИКАНА, МАКСИМА, ПОМПІЯ, ЗІНОНА, ОЛЕКСАНДРА, ФЕОДОРА ТА ЩЕ 33 -ОХ
Святий мученик Терентій та його дружина постраждали за часів імператора Декії (249–251). Імператор видав указ, у якому наказував всім підданим приносити жертви язичницьким ідолам.
Коли цей указ отримав правитель Африки Фортунатіан, він скликав народ на площі, показав страшні знаряддя тортур і оголосив, що всі без винятку мають принести жертви ідолам. Багато хто, злякавшись мук, погодився, але сорок християн на чолі зі святим Терентієм мужньо заявили про свою вірність Спасителю.
Фортунатіан здивувався їхній сміливості і запитав, як вони, розумні люди, можуть сповідувати Богом Того, Хто був розіп’ятий іудеями як лиходій. У відповідь на це святий Терентій сміливо відповів, що вони вірять у Спасителя, який добровільно зазнав Хресної смерті і третього дня Воскрес. Фортунатіан зрозумів, що Терентій своїм прикладом надихає інших, і наказав ув’язнити його в темницю разом із трьома його найближчими друзями – Африканом, Максимом та Помпієм. Решту мучеників, у тому числі Зінона, Олександра і Феодора, Фортунатіан вирішив змусити зречення Христа. Однак ні вмовляння, ні страшні муки не похитнули святих мучеників: їх палили розпеченим залізом, поливали рани оцтом, розтирали сіллю, стругали залізними пазурами. Незважаючи на страждання, святі не слабшали у сповіданні Христа, і Господь зміцнював їх.
Фортунатіан наказав привести мучеників до храму і ще раз запропонував їм принести жертву ідолам. Мужні воїни Христові покликали Бога: “Боже Всесильний, що колись пролив вогонь на Содом за беззаконня його, руйнуй і нині цей безбожний храм ідольський, заради істини Твоєї”. Ідоли впали з гуркотом і розсипалися, а згодом зруйнувався весь храм. Розлючений правитель наказав стратити їх. Мученики, славлячи Бога, схилили свої голови під меч ката.
Після страти 36 мучеників Фортунатіан закликав до себе Терентія, Максима, Африкана та Помпія, показав їм страчених і знову запропонував принести жертву ідолам. Мученики відмовилися. Правитель наклав на них важкі кайдани і наказав морити у в’язниці голодом. Вночі Ангел Господній зняв з мучеників пута і наситив їх. Вранці варта знайшла святих бадьорими і повними сил.
Тоді Фортунатіан наказав волхвам і заклинателям навести до в’язниці змій та всяких гадів. Сторожі через отвір у даху зазирнули до в’язниці і побачили неушкоджених мучеників, які молилися, а змії повзали біля їхніх ніг. Коли заклиначі, виконуючи наказ, відчинили двері в’язниці, змії, не слухаючи заклинань, кинулися на них і почали жалити. Розлючений Фортунатіан наказав обезголовити святих мучеників. Християни взяли їхні святі тіла та поховали з честю за містом.
На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/23-kvitnya-muchenykiv-terentiya-afrykana-maksyma-pompiya-zinona-oleksandra-feodora-ta-shche-33-okh/
Святий мученик Терентій та його дружина постраждали за часів імператора Декії (249–251). Імператор видав указ, у якому наказував всім підданим приносити жертви язичницьким ідолам.
Коли цей указ отримав правитель Африки Фортунатіан, він скликав народ на площі, показав страшні знаряддя тортур і оголосив, що всі без винятку мають принести жертви ідолам. Багато хто, злякавшись мук, погодився, але сорок християн на чолі зі святим Терентієм мужньо заявили про свою вірність Спасителю.
Фортунатіан здивувався їхній сміливості і запитав, як вони, розумні люди, можуть сповідувати Богом Того, Хто був розіп’ятий іудеями як лиходій. У відповідь на це святий Терентій сміливо відповів, що вони вірять у Спасителя, який добровільно зазнав Хресної смерті і третього дня Воскрес. Фортунатіан зрозумів, що Терентій своїм прикладом надихає інших, і наказав ув’язнити його в темницю разом із трьома його найближчими друзями – Африканом, Максимом та Помпієм. Решту мучеників, у тому числі Зінона, Олександра і Феодора, Фортунатіан вирішив змусити зречення Христа. Однак ні вмовляння, ні страшні муки не похитнули святих мучеників: їх палили розпеченим залізом, поливали рани оцтом, розтирали сіллю, стругали залізними пазурами. Незважаючи на страждання, святі не слабшали у сповіданні Христа, і Господь зміцнював їх.
Фортунатіан наказав привести мучеників до храму і ще раз запропонував їм принести жертву ідолам. Мужні воїни Христові покликали Бога: “Боже Всесильний, що колись пролив вогонь на Содом за беззаконня його, руйнуй і нині цей безбожний храм ідольський, заради істини Твоєї”. Ідоли впали з гуркотом і розсипалися, а згодом зруйнувався весь храм. Розлючений правитель наказав стратити їх. Мученики, славлячи Бога, схилили свої голови під меч ката.
Після страти 36 мучеників Фортунатіан закликав до себе Терентія, Максима, Африкана та Помпія, показав їм страчених і знову запропонував принести жертву ідолам. Мученики відмовилися. Правитель наклав на них важкі кайдани і наказав морити у в’язниці голодом. Вночі Ангел Господній зняв з мучеників пута і наситив їх. Вранці варта знайшла святих бадьорими і повними сил.
Тоді Фортунатіан наказав волхвам і заклинателям навести до в’язниці змій та всяких гадів. Сторожі через отвір у даху зазирнули до в’язниці і побачили неушкоджених мучеників, які молилися, а змії повзали біля їхніх ніг. Коли заклиначі, виконуючи наказ, відчинили двері в’язниці, змії, не слухаючи заклинань, кинулися на них і почали жалити. Розлючений Фортунатіан наказав обезголовити святих мучеників. Християни взяли їхні святі тіла та поховали з честю за містом.
На сайті: https://rivne.church.ua/sviati-dnia/23-kvitnya-muchenykiv-terentiya-afrykana-maksyma-pompiya-zinona-oleksandra-feodora-ta-shche-33-okh/
22.04.202519:08
🌺Діти Воскресенської парафії з квітами, великоднім кошиком крашанок та урочистими віршами зустрічають владику Пимена.
22.04.202518:54
🌺У ВОСКРЕСЕНСЬКІЙ ПАРАФІЇ ОСТРОГА ВІДЗНАЧИЛИ ПРЕСТОЛЬНЕ СВЯТО
У Воскресенській парафії Острога відзначили престольне свято. Богослужіння очолив правлячий архієрей. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
22 квітня, у вівторок Світлої седмиці , у Воскресенському храмі міста Острога відбулося святкове богослужіння з нагоди престольного свята. Урочисту літургію очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен.
Разом із владикою молився секретар Рівненської єпархії протоієрей Віктор Земляний — настоятель парафії, а також благочинні та духовенство з різних куточків єпархії, які прибули розділити радість великого свята.
Під час богослужіння були піднесені особливі молитви за мир в Україні, за припинення війни, за зцілення хворих, підтримку нужденних і всіх, хто страждає від наслідків війни.
У слові архіпастирської проповіді владика Пимен закликав вірян не втрачати надії, довіряти Богові, берегти світло Воскресіння у серцях.
«Світло Христового Воскресіння — це не просто спогад про диво двотисячолітньої давнини. Це дійсність, яка наповнює наше сьогодення надією, любов’ю та вірою в перемогу життя над смертю. Нехай це світло веде нас і укріпляє в часи випробувань».
Святкування завершилося хресним ходом навколо храму, що стало величним підсумком спільної молитви та єдності громади в день її особливого торжества.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/u-voskresenskiy-parafiyi-ostroha-vidznachyly-prestolne-svyato/
У Воскресенській парафії Острога відзначили престольне свято. Богослужіння очолив правлячий архієрей. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
22 квітня, у вівторок Світлої седмиці , у Воскресенському храмі міста Острога відбулося святкове богослужіння з нагоди престольного свята. Урочисту літургію очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен.
Разом із владикою молився секретар Рівненської єпархії протоієрей Віктор Земляний — настоятель парафії, а також благочинні та духовенство з різних куточків єпархії, які прибули розділити радість великого свята.
Під час богослужіння були піднесені особливі молитви за мир в Україні, за припинення війни, за зцілення хворих, підтримку нужденних і всіх, хто страждає від наслідків війни.
У слові архіпастирської проповіді владика Пимен закликав вірян не втрачати надії, довіряти Богові, берегти світло Воскресіння у серцях.
«Світло Христового Воскресіння — це не просто спогад про диво двотисячолітньої давнини. Це дійсність, яка наповнює наше сьогодення надією, любов’ю та вірою в перемогу життя над смертю. Нехай це світло веде нас і укріпляє в часи випробувань».
Святкування завершилося хресним ходом навколо храму, що стало величним підсумком спільної молитви та єдності громади в день її особливого торжества.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/u-voskresenskiy-parafiyi-ostroha-vidznachyly-prestolne-svyato/
22.04.202512:11
🌺У РІВНЕНСЬКІЙ ЄПАРХІЇ ТРИВАЄ БЛАГОДІЙНА ІНІЦІАТИВА З РОЗДАЧІ ОБІДІВ ПРИ УСПЕНСЬКОМУ ХРАМІ РІВНОГО
У Рівному триває благодійна ініціатива з роздачі обідів при Успенському храмі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
По благословінню Владики Пимена при Успенському храмі м. Рівне продовжується добра традиція — роздача благодійних обідів для потребуючих. У світлий день Пасхи святкову трапезу прикрасили пасочки та крашанки, даруючи присутнім справжню радість Христового Воскресіння.
Щонеділі роздається понад 100 порцій гарячої їжі. До цієї справи активно долучилися храми міста та навколишніх сіл. Велика вдячність настоятелям і вірянам, які підтримали ініціативу:
• прот. Михаїлу, настоятелю храму Волинських святих, благочинному м. Рівне;
• прот. Павлу, настоятелю Борисо-Глібської парафії (м. Рівне);
• прот. Тарасію, настоятелю Свято-Пантелеімонівського храму (м. Рівне);
• прот. Василію, настоятелю Миколаївського храму (м. Рівне);
• прот. Дмитрію, настоятелю Петро-Павлівського храму (м. Рівне);
• прот. Іоанну, настоятелю Іоанно-Богословського храму с. Біла Криниця;
• прот. Іоанну, настоятелю храму Дмитрія Солунського с. Городище;
• прот. Роману, настоятелю Свято-Троїцького храму с. Колоденка;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Велика Омеляна;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Обарів.
Нехай світло Воскресіння Христового надихає нас творити добрі справи й надалі!
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/21/u-rivnenskiy-yeparkhiyi-tryvaye-blahodiyna-initsiatyva-z-rozdachi-obidiv-pry-uspenskomu-khrami-rivnoho/
У Рівному триває благодійна ініціатива з роздачі обідів при Успенському храмі. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.
По благословінню Владики Пимена при Успенському храмі м. Рівне продовжується добра традиція — роздача благодійних обідів для потребуючих. У світлий день Пасхи святкову трапезу прикрасили пасочки та крашанки, даруючи присутнім справжню радість Христового Воскресіння.
Щонеділі роздається понад 100 порцій гарячої їжі. До цієї справи активно долучилися храми міста та навколишніх сіл. Велика вдячність настоятелям і вірянам, які підтримали ініціативу:
• прот. Михаїлу, настоятелю храму Волинських святих, благочинному м. Рівне;
• прот. Павлу, настоятелю Борисо-Глібської парафії (м. Рівне);
• прот. Тарасію, настоятелю Свято-Пантелеімонівського храму (м. Рівне);
• прот. Василію, настоятелю Миколаївського храму (м. Рівне);
• прот. Дмитрію, настоятелю Петро-Павлівського храму (м. Рівне);
• прот. Іоанну, настоятелю Іоанно-Богословського храму с. Біла Криниця;
• прот. Іоанну, настоятелю храму Дмитрія Солунського с. Городище;
• прот. Роману, настоятелю Свято-Троїцького храму с. Колоденка;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Велика Омеляна;
• настоятелю Свято-Покровського храму с. Обарів.
Нехай світло Воскресіння Христового надихає нас творити добрі справи й надалі!
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/21/u-rivnenskiy-yeparkhiyi-tryvaye-blahodiyna-initsiatyva-z-rozdachi-obidiv-pry-uspenskomu-khrami-rivnoho/
22.04.202506:05
🌺Сестри Георгіївського подвор’я щиро вітають всіх православних християн зі Світлим Христовим Воскресінням!
У ці святі дні вони поділилися пасхальною радістю через чудовий піснеспів «Христос воскресе, радість принесе», який наповнює серця світлом, любов’ю та надією.
Нехай Воскреслий Христос благословляє кожну душу миром і великодньою радістю!
У ці святі дні вони поділилися пасхальною радістю через чудовий піснеспів «Христос воскресе, радість принесе», який наповнює серця світлом, любов’ю та надією.
Нехай Воскреслий Христос благословляє кожну душу миром і великодньою радістю!
22.04.202504:06
🌺22 КВІТНЯ – МУЧЕНИКА ЄВПСИХІЯ
Святий мученик Євпсихій у Кесарії Кападокійській народжений і вихований, походив із чесного патриціянського роду, проводив непорочно у християнській цноті роки юности своєї, сивину маючи розуму і вік старості — життя чисте.
Поєднався законним шлюбом із жінкою за царювання богопротивного Юліана Відступника, і ще не розійшовся шлюбний бенкет, як показав за Христом, Богом своїм, велику ревність і любов. Було-бо в граді тому капище нечистого ідола, його ж називали Тихис, тобто “доля, чи фортуна”. Капище те відомим було, у ньому ж цар Юліан щодня приносив свої нечисті жертви, якщо був у Кесарії. Коли відбувався шлюб Євтихія, трапилося тоді й празнику нечестивому ідольському бути. І бачив Євпсихія святий еллінів (їх же небагато вже в Кесарії було), які йшли з приношенням жертви до свого капища. Розпалився ревністю до Господа і, взявши зі собою багато християн, пішов і розбив ідолів та храм ідольський зруйнував до основ.
Зразу ж про те сповіщено було цареві Юліану, а святий Євпсихій, бачивши, що має бути йому за те страждання, маєтки свої тим часом роздав убогим і приготувався до мученицького подвигу, у пості й молитвах перебуваючи. Цар же Юліан, коли почув про те, що сталося в Кесарії Кападокійській зруйнування богів його храму, сповнився люті великої, гнівався не лише на Євпсихія, а й на цілий град, і зразу звелів усіх чесних громадян схопити, з них же деяких смертю скарав, а інших у вигнання послав і маєтки їхні розграбував. Ще ж і у всіх кесарійських церков маєтки позабирав і клириків у воїнський чин записувати й в полки насилу вести звелів. У града ж забрав чесне ім’я Кесарія, яким же за царювання Клавдія його було вшановано. І звелів попереднім ім’ям називати його — Маза, так-бо раніше називався. І між селами його записав, викресливши з числа шанованих градів, і данину велику на тамтешніх мешканців, християн вірних, наклав. І зруйноване капище з великими погрозами звелів християнам відбудовувати.
А Євпсихія святого, як найпершого винуватця руйнування того, мучити й до ідольської жертви примушувати звелів. Пробачити йому те дерзновення, що зруйнував храм, могли за умови, якщо поклониться ідолам. Проте Христовий воїн ніяк не корився, але мужньо стояв в ісповіданні імені Христового. Повісили його на катівському дереві й гребенями залізними обдирали його до нутрощів, але укріплював його ангел, що явився йому в муках. Тоді після довгих і важких мук мечем у голову страчений був, і видно було чудо: замість крови молоко з водою витекло з рани. І взяли вірні святе його тіло, чесно поховали.
Бідував же град від гніву катового, а найбільше тоді, коли на персів через Кападокійський край ішов, до Кесарії наближався і нахвалявся зруйнувати град до решти. Вийшов же йому назустріч святий Василій Великий, віддаючи честь як цареві й приносячи на благословення три хліби ячмінні, які сам їв. Цар звелів зброєносцям своїм хліби ті взяти, а святому Василієві дати сіна жменю з наругою, кажучи: “Ти дав нам ячмінь — їжу худоби, тому сам прийми від нас сіно”. Відповів святий Василій: “Ми, о царю, принесли тобі те, що самі їмо. Ти ж дав нам їжу худоби — справді насміхаєшся, бо не можеш сіна того владою своєю перетворити на хліб і їжу, природну для людини”.
Розгнівався ж Юліан, сказав до святого: “Знай добре, що тим сіном буду тебе годувати, коли повернуся сюди з Персії. Зруйную-бо і знищу град цей до основ і ралом те місце зорю, щоб краще жито, ніж людей, родило. Не утаїлося від мене, що твоєї ради послухавши, народ насмілився образ і храм Фортуни зруйнувати”. Це з гнівом сказавши, цар пішов у путь свою і загинув там скоро — вбив його святий великомученик Меркурій, як же про те в житі святого Василія Великого написано.
Після убивства Юліана народ кесарійський збудував церкву прекрасну над гробом святого мученика Євпсихія, і струмені зцілення виточили святі його мощі на славу Христа, Бога нашого, з Отцем і Святим Духом славленого навіки. Амінь
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/22-kvitnya-muchenyka-yevpsykhiya-2/
Святий мученик Євпсихій у Кесарії Кападокійській народжений і вихований, походив із чесного патриціянського роду, проводив непорочно у християнській цноті роки юности своєї, сивину маючи розуму і вік старості — життя чисте.
Поєднався законним шлюбом із жінкою за царювання богопротивного Юліана Відступника, і ще не розійшовся шлюбний бенкет, як показав за Христом, Богом своїм, велику ревність і любов. Було-бо в граді тому капище нечистого ідола, його ж називали Тихис, тобто “доля, чи фортуна”. Капище те відомим було, у ньому ж цар Юліан щодня приносив свої нечисті жертви, якщо був у Кесарії. Коли відбувався шлюб Євтихія, трапилося тоді й празнику нечестивому ідольському бути. І бачив Євпсихія святий еллінів (їх же небагато вже в Кесарії було), які йшли з приношенням жертви до свого капища. Розпалився ревністю до Господа і, взявши зі собою багато християн, пішов і розбив ідолів та храм ідольський зруйнував до основ.
Зразу ж про те сповіщено було цареві Юліану, а святий Євпсихій, бачивши, що має бути йому за те страждання, маєтки свої тим часом роздав убогим і приготувався до мученицького подвигу, у пості й молитвах перебуваючи. Цар же Юліан, коли почув про те, що сталося в Кесарії Кападокійській зруйнування богів його храму, сповнився люті великої, гнівався не лише на Євпсихія, а й на цілий град, і зразу звелів усіх чесних громадян схопити, з них же деяких смертю скарав, а інших у вигнання послав і маєтки їхні розграбував. Ще ж і у всіх кесарійських церков маєтки позабирав і клириків у воїнський чин записувати й в полки насилу вести звелів. У града ж забрав чесне ім’я Кесарія, яким же за царювання Клавдія його було вшановано. І звелів попереднім ім’ям називати його — Маза, так-бо раніше називався. І між селами його записав, викресливши з числа шанованих градів, і данину велику на тамтешніх мешканців, християн вірних, наклав. І зруйноване капище з великими погрозами звелів християнам відбудовувати.
А Євпсихія святого, як найпершого винуватця руйнування того, мучити й до ідольської жертви примушувати звелів. Пробачити йому те дерзновення, що зруйнував храм, могли за умови, якщо поклониться ідолам. Проте Христовий воїн ніяк не корився, але мужньо стояв в ісповіданні імені Христового. Повісили його на катівському дереві й гребенями залізними обдирали його до нутрощів, але укріплював його ангел, що явився йому в муках. Тоді після довгих і важких мук мечем у голову страчений був, і видно було чудо: замість крови молоко з водою витекло з рани. І взяли вірні святе його тіло, чесно поховали.
Бідував же град від гніву катового, а найбільше тоді, коли на персів через Кападокійський край ішов, до Кесарії наближався і нахвалявся зруйнувати град до решти. Вийшов же йому назустріч святий Василій Великий, віддаючи честь як цареві й приносячи на благословення три хліби ячмінні, які сам їв. Цар звелів зброєносцям своїм хліби ті взяти, а святому Василієві дати сіна жменю з наругою, кажучи: “Ти дав нам ячмінь — їжу худоби, тому сам прийми від нас сіно”. Відповів святий Василій: “Ми, о царю, принесли тобі те, що самі їмо. Ти ж дав нам їжу худоби — справді насміхаєшся, бо не можеш сіна того владою своєю перетворити на хліб і їжу, природну для людини”.
Розгнівався ж Юліан, сказав до святого: “Знай добре, що тим сіном буду тебе годувати, коли повернуся сюди з Персії. Зруйную-бо і знищу град цей до основ і ралом те місце зорю, щоб краще жито, ніж людей, родило. Не утаїлося від мене, що твоєї ради послухавши, народ насмілився образ і храм Фортуни зруйнувати”. Це з гнівом сказавши, цар пішов у путь свою і загинув там скоро — вбив його святий великомученик Меркурій, як же про те в житі святого Василія Великого написано.
Після убивства Юліана народ кесарійський збудував церкву прекрасну над гробом святого мученика Євпсихія, і струмені зцілення виточили святі його мощі на славу Христа, Бога нашого, з Отцем і Святим Духом славленого навіки. Амінь
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/22/22-kvitnya-muchenyka-yevpsykhiya-2/
21.04.202518:32
🌺Діти недільної школи Вознесенської парафії м. Дубно щиро привітали парафіян зі світлим святом Воскресіння Христового, прославляючи Спасителя піснями, віршами та радісною звісткою: «Христос Воскрес!»
20.04.202505:35
Ще раз вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з Великим Днем Христової Пасхи, з Днем Світлого Христового Воскресіння! Нехай Воскреслий Христос наповнює наші серця світлою надією на спасіння і радістю Своєї великої Перемоги над силами зла. Нехай Воскреслий Христос умиротворить злобу воюючих проти нас і благословить нас миром.
Воістину Христос Воскрес!
Смиренний
+ Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Пасха Христова 2025 р. м. Київ
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/paskhalne-poslannya-blazhennishoho-mytropolyta-onufriya/
Воістину Христос Воскрес!
Смиренний
+ Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Пасха Христова 2025 р. м. Київ
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/paskhalne-poslannya-blazhennishoho-mytropolyta-onufriya/
20.04.202505:35
🌺ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА ОНУФРІЯ
П А С Х А Л Ь Н Е П О С Л А Н Н Я
Предстоятеля
Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського
і всієї України
О Н У Ф Р І Я
архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви
Христос Воскрес!
Сердечно поздоровляю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з найвеличнішим нашим християнським Празником Преславного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа!
Воскресіння Христове — це великославна, священна подія, через яку Бог повернув людству загублений Рай; це подія, через яку Божественна Любов зруйнувала пекло і відняла силу у смерті. Через Своє Воскресіння Христос Спаситель знову подарував людству втрачений дар вічного життя і блаженства.
Дивними і неосяжними для людського розуму стежками Божественна Любов одягає на Себе людську природу і приходить на землю, щоб перемогти вселюдську злобу і гріх.
Богочоловік Христос бере на Себе наші гріхи і як Людина волею розпинається за них на Хресті. На Хресті Христос Спаситель розриває рукописаніє людських согрішеній і звільнює людство від влади диявола, забирає людство від рук його. А коли Богочоловік Христос помер як Людина на Хресті й зійшов у пекло, то з людською душею Спасителя зійшло в пекло і Божество, Яке у Христі навіки поєдналось із людською природою. Божество Своєю блискавичністю знищило пекло (Воскр. троп. гл. 2). Божество воскресило людську природу Спасителя і вивело з пекла душі всіх праведних, що жили на землі вірою у Христа Грядущого.
Воскресіння Христове стало найвеличнішим тріумфом перемоги життя над смертю.
Слово про Христа Розп’ятого і Воскреслого пролунало по всьому світу. Святі Апостоли, щирі учні і послідовники Христа, які були свідками вчення, чудес, страждань і Воскресіння Христа, розійшлись по всьому світу, щоб сповістити і засвідчити про Світле і всепереможне Воскресіння свого великого Вчителя і Господа, Який Своєю смертю нашу смерть поправ, а Своїм Воскресінням сущим у гробах життя дарував (Троп. Св. Пасхи). Слово про Воскреслого Христа було сильним і могутнім, воно преобразило світ; воно звільнило людство від страху, унинія і відчаю і огорнуло людські страждання, скорботи і біль теплом світлої надії. Слово про Воскреслого Христа навчило людей правильно вибудовувати своє земне життя — так, щоб у ньому панували Божественна воля, правда і любов.
Сьогодні ми радісно святкуємо і молитовно прославляємо Світле Христове Воскресіння, Велику Перемогу добра над злом, яку подарував нам наш Спаситель і Господь Іісус Христос. Ми ділимось цією священною радістю один з одним і з усіма людьми доброї волі. Ми, як християни, свідчимо і маємо свідчити про Христове Воскресіння не тільки своїми словами, але й своїм життям.
Що означає свідчити про Воскреслого Христа своїм життям?
Якщо християнин живе благочестиво, тобто живе по Христових заповітах, то він стає джерелом чистої, живої води Божої благодаті, що тече у вічне життя (Ін. 4, 14). Як у звичайному чистому джерелі відображається небо, — говорить святитель Феофан Затворник у своєму слові на Пасху, — так у чистому житті християнина, що живе по слову Христа, відображається Христос. Тому благочестивий християнин є живим свідком Христового Воскресіння. Ті люди, які не можуть або не бажають підняти свої розумні очі до Неба, можуть побачити в Небесній славі сущого Воскреслого Христа, Який відображається в чистому житті благочестивого християнина, і таким чином отримати добру можливість змінити своє суєтне життя на життя світле і радісне у Христі.
Приєднуймось і ми, дорогі брати і сестри, до тих християн, що своїм богоугодним життям сьогодні свідчать світові про нетлінну красу, велич і спасительну силу Христового Воскресіння. Вибудовуймо своє життя так, щоб у ньому святилось і славилось Ім’я Бога, великого і славного в ділах Своїх; Творця Неба і землі; Бога, Який по Своїй безмежній любові зійшов з Неба на землю, щоб нас із землі возвести на Небо (акаф. Спасителю, 8-й кондак).
П А С Х А Л Ь Н Е П О С Л А Н Н Я
Предстоятеля
Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського
і всієї України
О Н У Ф Р І Я
архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви
Христос Воскрес!
Сердечно поздоровляю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з найвеличнішим нашим християнським Празником Преславного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа!
Воскресіння Христове — це великославна, священна подія, через яку Бог повернув людству загублений Рай; це подія, через яку Божественна Любов зруйнувала пекло і відняла силу у смерті. Через Своє Воскресіння Христос Спаситель знову подарував людству втрачений дар вічного життя і блаженства.
Дивними і неосяжними для людського розуму стежками Божественна Любов одягає на Себе людську природу і приходить на землю, щоб перемогти вселюдську злобу і гріх.
Богочоловік Христос бере на Себе наші гріхи і як Людина волею розпинається за них на Хресті. На Хресті Христос Спаситель розриває рукописаніє людських согрішеній і звільнює людство від влади диявола, забирає людство від рук його. А коли Богочоловік Христос помер як Людина на Хресті й зійшов у пекло, то з людською душею Спасителя зійшло в пекло і Божество, Яке у Христі навіки поєдналось із людською природою. Божество Своєю блискавичністю знищило пекло (Воскр. троп. гл. 2). Божество воскресило людську природу Спасителя і вивело з пекла душі всіх праведних, що жили на землі вірою у Христа Грядущого.
Воскресіння Христове стало найвеличнішим тріумфом перемоги життя над смертю.
Слово про Христа Розп’ятого і Воскреслого пролунало по всьому світу. Святі Апостоли, щирі учні і послідовники Христа, які були свідками вчення, чудес, страждань і Воскресіння Христа, розійшлись по всьому світу, щоб сповістити і засвідчити про Світле і всепереможне Воскресіння свого великого Вчителя і Господа, Який Своєю смертю нашу смерть поправ, а Своїм Воскресінням сущим у гробах життя дарував (Троп. Св. Пасхи). Слово про Воскреслого Христа було сильним і могутнім, воно преобразило світ; воно звільнило людство від страху, унинія і відчаю і огорнуло людські страждання, скорботи і біль теплом світлої надії. Слово про Воскреслого Христа навчило людей правильно вибудовувати своє земне життя — так, щоб у ньому панували Божественна воля, правда і любов.
Сьогодні ми радісно святкуємо і молитовно прославляємо Світле Христове Воскресіння, Велику Перемогу добра над злом, яку подарував нам наш Спаситель і Господь Іісус Христос. Ми ділимось цією священною радістю один з одним і з усіма людьми доброї волі. Ми, як християни, свідчимо і маємо свідчити про Христове Воскресіння не тільки своїми словами, але й своїм життям.
Що означає свідчити про Воскреслого Христа своїм життям?
Якщо християнин живе благочестиво, тобто живе по Христових заповітах, то він стає джерелом чистої, живої води Божої благодаті, що тече у вічне життя (Ін. 4, 14). Як у звичайному чистому джерелі відображається небо, — говорить святитель Феофан Затворник у своєму слові на Пасху, — так у чистому житті християнина, що живе по слову Христа, відображається Христос. Тому благочестивий християнин є живим свідком Христового Воскресіння. Ті люди, які не можуть або не бажають підняти свої розумні очі до Неба, можуть побачити в Небесній славі сущого Воскреслого Христа, Який відображається в чистому житті благочестивого християнина, і таким чином отримати добру можливість змінити своє суєтне життя на життя світле і радісне у Христі.
Приєднуймось і ми, дорогі брати і сестри, до тих християн, що своїм богоугодним життям сьогодні свідчать світові про нетлінну красу, велич і спасительну силу Христового Воскресіння. Вибудовуймо своє життя так, щоб у ньому святилось і славилось Ім’я Бога, великого і славного в ділах Своїх; Творця Неба і землі; Бога, Який по Своїй безмежній любові зійшов з Неба на землю, щоб нас із землі возвести на Небо (акаф. Спасителю, 8-й кондак).
19.04.202513:00
🌺ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ АРХІЄПИСКОПА РІВНЕНСЬКОГО І ОСТРОЗЬКОГО ПИМЕНА ДУХОВЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ЦЕРКВИ
Христос воскрес!
Улюблені в Христі браття й сестри!
Святитель Іоанн Златоуст найяскравіше розкриває перед нами суть свята Пасхи Христової, указуючи, що фактом Свого Воскресіння Господь перемагає усі єства устави й дарує всім благодатні дари Своєї любові: «Увійдіть усі в радість Господа свого: і перші, і другі — нагороду прийміть. Багаті й убогі, разом радійте!»
Свято Воскресіння – це радість у всій повноті. Це не один день у році, а постійне життя у Христі тих, хто Його любить. Для кожного ця радість має свій смисл: людина, утверджена у вірі, знаходить у Воскресінні втіху, духовну насолоду, передчуття Царства Божого; а для того, хто лише ступає на шлях духовності — це заклик до пробудження, до оновлення своєї природи та всіх почуттів.
Сьогодні задля нас звершилась справа нашого спасіння. Господь, перемігши смерть і знищивши пута пекла, відкрив дорогу до Свого Царства. Людська природа — обожнена, піднесена до небес і освячена самим Богом.
Великдень нагадує нам: головне не лише зовнішня радість, а передусім — внутрішнє преображення. Бо якщо серце людини залишиться в полоні гріха, ненависті чи байдужості, то чи принесе їй користь навіть найбільша земна перемога? Господь говорить: «Яка користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?» (Мк. 8:36).
Багато хто сьогодні шукає миру, захисту, справедливості. Але справжній мир починається в серці, а справжня перемога — це перемога над гріхом. Саме до цього нас закликає Христос. Пасха — це час воскресіння нашої віри, надії і любові, час молитви й довіри до Бога.
Цього року ми знову зустрічаємо Великдень у непростий для нашої Батьківщини час. Триває війна, і кожен більшою чи меншою мірою несе тягар скорботи, тривоги, невідомості. У такі миті Господь випробовує нас, нагадуючи, що ніщо на землі не вічне, окрім Його любові. Навчімося ж любити, прощати, підтримувати один одного, бути братами й сестрами в Христі, маючи за Отця Предвічного Бога, Який «віки сотворив».
«У світі зазнаєте скорботи, але будьте відважні: Я переміг світ» (Ін. 16:33) — істина цих слів відкривається нам нині особливо зрозуміло. Зло намагається зруйнувати наші життя, посіяти страх і відчай. Але Христос уже переміг — і цю перемогу дарує кожному, хто Його шукає.
«Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, і все інше вам додасться» (Мт. 6:33).
Нам належить прагнути вищого, ставати кращими, відкривати серце навіть тому, хто нас кривдить, бо у великій славі воскресить нас Господь. Прощаймо тим, хто не кається, бо й ми прощені та омиті кров’ю Агнця. Подаймо руку допомоги немічним, сиротам, залишеним і вдовам — і Господь, «рукою сильною і раменом високим», проведе нас крізь усі бурі життя. Позичаймо тим, хто не має чим віддати, бо нагорода вже готується на небі. Проповідуймо любов у всій її повноті, бо «досконала любов проганяє страх» (1 Ів. 4:18).
Воскресіння Христове – це перемога життя над смертю, світла над темрявою, любові над ненавистю. Це свято нагадує нам: жодне зло не може подолати Бога, жодна темрява не здатна загасити Його світло. І якщо ми з Христом – то й наш шлях має бути Його шляхом: шляхом істини, терпіння, жертовності, молитви та прощення.
«Христос Воскрес — і життя торжествує!
Христос Воскрес — і немає мертвих у гробах!
Бо Христос, воскреснувши з мертвих, став початком померлих. Йому ж слава й влада — на віки віків. Амінь», – говорить святитель Іоанн Златоуст про свято Воскресіння Господнього.
Нехай же світло Воскреслого Христа осяє кожну українську родину, наповнить душі миром, а землю нашу освятить Божим благословенням!
Христос воскрес!
Воістину воскрес Христос!
З архіпастирським благословенням,
+ Пимен, архієпископ Рівненський і Острозький
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/velykodnye-poslannya-arkhiyepyskopa-rivnenskoho-i-ostrozkoho-pymena-dukhovenstvu-chernetstvu-ta-vsim-virnym-chadam-tserkvy/
Христос воскрес!
Улюблені в Христі браття й сестри!
Святитель Іоанн Златоуст найяскравіше розкриває перед нами суть свята Пасхи Христової, указуючи, що фактом Свого Воскресіння Господь перемагає усі єства устави й дарує всім благодатні дари Своєї любові: «Увійдіть усі в радість Господа свого: і перші, і другі — нагороду прийміть. Багаті й убогі, разом радійте!»
Свято Воскресіння – це радість у всій повноті. Це не один день у році, а постійне життя у Христі тих, хто Його любить. Для кожного ця радість має свій смисл: людина, утверджена у вірі, знаходить у Воскресінні втіху, духовну насолоду, передчуття Царства Божого; а для того, хто лише ступає на шлях духовності — це заклик до пробудження, до оновлення своєї природи та всіх почуттів.
Сьогодні задля нас звершилась справа нашого спасіння. Господь, перемігши смерть і знищивши пута пекла, відкрив дорогу до Свого Царства. Людська природа — обожнена, піднесена до небес і освячена самим Богом.
Великдень нагадує нам: головне не лише зовнішня радість, а передусім — внутрішнє преображення. Бо якщо серце людини залишиться в полоні гріха, ненависті чи байдужості, то чи принесе їй користь навіть найбільша земна перемога? Господь говорить: «Яка користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?» (Мк. 8:36).
Багато хто сьогодні шукає миру, захисту, справедливості. Але справжній мир починається в серці, а справжня перемога — це перемога над гріхом. Саме до цього нас закликає Христос. Пасха — це час воскресіння нашої віри, надії і любові, час молитви й довіри до Бога.
Цього року ми знову зустрічаємо Великдень у непростий для нашої Батьківщини час. Триває війна, і кожен більшою чи меншою мірою несе тягар скорботи, тривоги, невідомості. У такі миті Господь випробовує нас, нагадуючи, що ніщо на землі не вічне, окрім Його любові. Навчімося ж любити, прощати, підтримувати один одного, бути братами й сестрами в Христі, маючи за Отця Предвічного Бога, Який «віки сотворив».
«У світі зазнаєте скорботи, але будьте відважні: Я переміг світ» (Ін. 16:33) — істина цих слів відкривається нам нині особливо зрозуміло. Зло намагається зруйнувати наші життя, посіяти страх і відчай. Але Христос уже переміг — і цю перемогу дарує кожному, хто Його шукає.
«Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, і все інше вам додасться» (Мт. 6:33).
Нам належить прагнути вищого, ставати кращими, відкривати серце навіть тому, хто нас кривдить, бо у великій славі воскресить нас Господь. Прощаймо тим, хто не кається, бо й ми прощені та омиті кров’ю Агнця. Подаймо руку допомоги немічним, сиротам, залишеним і вдовам — і Господь, «рукою сильною і раменом високим», проведе нас крізь усі бурі життя. Позичаймо тим, хто не має чим віддати, бо нагорода вже готується на небі. Проповідуймо любов у всій її повноті, бо «досконала любов проганяє страх» (1 Ів. 4:18).
Воскресіння Христове – це перемога життя над смертю, світла над темрявою, любові над ненавистю. Це свято нагадує нам: жодне зло не може подолати Бога, жодна темрява не здатна загасити Його світло. І якщо ми з Христом – то й наш шлях має бути Його шляхом: шляхом істини, терпіння, жертовності, молитви та прощення.
«Христос Воскрес — і життя торжествує!
Христос Воскрес — і немає мертвих у гробах!
Бо Христос, воскреснувши з мертвих, став початком померлих. Йому ж слава й влада — на віки віків. Амінь», – говорить святитель Іоанн Златоуст про свято Воскресіння Господнього.
Нехай же світло Воскреслого Христа осяє кожну українську родину, наповнить душі миром, а землю нашу освятить Божим благословенням!
Христос воскрес!
Воістину воскрес Христос!
З архіпастирським благословенням,
+ Пимен, архієпископ Рівненський і Острозький
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/19/velykodnye-poslannya-arkhiyepyskopa-rivnenskoho-i-ostrozkoho-pymena-dukhovenstvu-chernetstvu-ta-vsim-virnym-chadam-tserkvy/
18.04.202504:23
☦️ПРО СТРАСНУ П‘ЯТНИЦЮ РОЗПОВІДАЄ о.РУСТІК МЕЛЬНИЧУК
День Великої П’ятниці присвячений спогадам про суд над Спасителем, а також про Його страждання, розп’яття і смерть. Таким чином, Страсна п’ятниця — це день, в який Господь наш Ісус Христос приніс Себе в жертву на Хресті для порятунку всього людства від влади гріха, диявола і смерті. В день Великої П’ятниці був розп’ятий Христос, Страсна п’ятниця є єдиним днем у богослужбовому році, коли не прийнято здійснювати Євхаристію, оскільки в цей день була принесена кровна жертва — Тіло і Кров Самого Бога.
День Великої П’ятниці присвячений спогадам про суд над Спасителем, а також про Його страждання, розп’яття і смерть. Таким чином, Страсна п’ятниця — це день, в який Господь наш Ісус Христос приніс Себе в жертву на Хресті для порятунку всього людства від влади гріха, диявола і смерті. В день Великої П’ятниці був розп’ятий Христос, Страсна п’ятниця є єдиним днем у богослужбовому році, коли не прийнято здійснювати Євхаристію, оскільки в цей день була принесена кровна жертва — Тіло і Кров Самого Бога.
16.04.202513:26
🙏АРХІЄПИСКОП ПИМЕН ЗВЕРШИВ ОСТАННЮ В ЦЬОМУ РОЦІ ЛІТУРГІЮ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ
У середу, 16 квітня 2025 року, в Воскресенському соборі м. Рівне була звершена остання в цьому Великому пості Літургія Передосвячених Дарів. Богослужіння очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен.
Разом з архіпастирем молилися секретар єпархії протоієрей Віктор Земляний та духовенство собору.
Літургія Передосвячених Дарів — особливе богослужіння Великого посту, яке зберігає дух покаянної тиші, водночас єднаючи вірних зі Спасителем через Причастя Святих Христових Таїн. Цього дня багато парафіян собору причастилися Святих Дарів, готуючи серце до переживання Страсного тижня.
На завершення богослужіння владика Пимен подякував духовенству та вірянам за спільну молитву й благословив усіх на достойне завершення Страсної седмиці.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/16/arkhiyepyskop-pymen-zvershyv-ostannyu-v-tsomu-rotsi-liturhiyu-peredosvyachenykh-dariv/
У середу, 16 квітня 2025 року, в Воскресенському соборі м. Рівне була звершена остання в цьому Великому пості Літургія Передосвячених Дарів. Богослужіння очолив архієпископ Рівненський і Острозький Пимен.
Разом з архіпастирем молилися секретар єпархії протоієрей Віктор Земляний та духовенство собору.
Літургія Передосвячених Дарів — особливе богослужіння Великого посту, яке зберігає дух покаянної тиші, водночас єднаючи вірних зі Спасителем через Причастя Святих Христових Таїн. Цього дня багато парафіян собору причастилися Святих Дарів, готуючи серце до переживання Страсного тижня.
На завершення богослужіння владика Пимен подякував духовенству та вірянам за спільну молитву й благословив усіх на достойне завершення Страсної седмиці.
На сайті: https://rivne.church.ua/2025/04/16/arkhiyepyskop-pymen-zvershyv-ostannyu-v-tsomu-rotsi-liturhiyu-peredosvyachenykh-dariv/
16.04.202502:54
☦️ ВЕЛИКА СЕРЕДА
Велика Середа — це день, коли Церква згадує зраду Іуди. Саме цього дня він пішов до первосвященників, щоб домовитися про те, як передати їм Ісуса.
Це момент, коли стає очевидним, що зовнішня близькість до Христа ще не означає вірності. Іуда був серед учнів, бачив чуда, чув Його слова, але серце було вже не з Ним.
Сьогоднішній день — це привід кожному з нас чесно подивитися на себе. Що в моєму житті може стати зрадою Христа? Чим я готовий поступитися заради спокою, вигоди, зручності?
Церква закликає нас до зосередження.
Ми вже стоїмо перед дверима найважливіших днів року — перед Таємною Вечерею, перед Голгофою, перед Воскресінням. Але пройти ці дні формально — це змарнувати шанс на справжнє очищення.
Тому сьогодні — час зупинитися. Помолитися.
І чесно запитати себе: чи я з Христом насправді?
Велика Середа — це день, коли Церква згадує зраду Іуди. Саме цього дня він пішов до первосвященників, щоб домовитися про те, як передати їм Ісуса.
Це момент, коли стає очевидним, що зовнішня близькість до Христа ще не означає вірності. Іуда був серед учнів, бачив чуда, чув Його слова, але серце було вже не з Ним.
Сьогоднішній день — це привід кожному з нас чесно подивитися на себе. Що в моєму житті може стати зрадою Христа? Чим я готовий поступитися заради спокою, вигоди, зручності?
Церква закликає нас до зосередження.
Ми вже стоїмо перед дверима найважливіших днів року — перед Таємною Вечерею, перед Голгофою, перед Воскресінням. Але пройти ці дні формально — це змарнувати шанс на справжнє очищення.
Тому сьогодні — час зупинитися. Помолитися.
І чесно запитати себе: чи я з Христом насправді?
记录
20.04.202523:59
2.6K订阅者31.01.202523:59
600引用指数31.10.202323:59
3.5K每帖平均覆盖率10.04.202512:09
1.7K广告帖子的平均覆盖率25.09.202423:59
45.05%ER31.10.202323:59
161.45%ERR登录以解锁更多功能。
