Україна Сейчас | УС: новини, політика
Україна Online: Новини | Політика
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Николаевский Ванёк
Инсайдер UA
Реальна Війна | Україна | Новини
Реальний Київ | Украина
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Україна Online: Новини | Політика
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Николаевский Ванёк
Инсайдер UA
Реальна Війна | Україна | Новини
Реальний Київ | Украина
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Україна Online: Новини | Політика
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Юрій Сиротюк
博客
记录
04.12.202323:59
1.9K订阅者30.10.202223:59
200引用指数03.12.202323:59
11.7K每帖平均覆盖率27.11.202423:59
1.8K广告帖子的平均覆盖率30.03.202520:22
41.14%ER28.08.202323:59
974.73%ERR27.04.202518:03
Роками фотографував захід сонця з цього місця.
Місця Сили.
Місця звідки Сагайдачний вів козаків палити москву.
Але молодший син Роман зробив геніальні фото. Якими ділюся з захватом з вами…
Місця Сили.
Місця звідки Сагайдачний вів козаків палити москву.
Але молодший син Роман зробив геніальні фото. Якими ділюся з захватом з вами…
15.05.202506:38
Наша вишиванка цими роками кольору піксель
Але під пікселем: на шкірі, під шкірою, в серці ми бережемо той наш прадавній Код в якому записана наша Доля, наша Історія, наше Призначення, наша Любов, наша Журба, наші Мрії, наші Спогади, наше Майбутнє.
Зберегти цей сокровенний код, захистити його, не зрадити його, прийти знову до нього…
З твоїм днем наше кодоване Святе Письмо, наша духовна зброя!
П.С. Маю дві бойові вишиванки і вишиванку-убакс, які вдягаю «по святах» і маю побратима «Маклера» який здається з першого дня війни постійно носить вишиванку, в бою і на відпочинку.
А ще багато носять вишиванки набиті на своєму тілі.
Як Оберіг. Але не тільки.
Як Призначення і Путь!
Але під пікселем: на шкірі, під шкірою, в серці ми бережемо той наш прадавній Код в якому записана наша Доля, наша Історія, наше Призначення, наша Любов, наша Журба, наші Мрії, наші Спогади, наше Майбутнє.
Зберегти цей сокровенний код, захистити його, не зрадити його, прийти знову до нього…
З твоїм днем наше кодоване Святе Письмо, наша духовна зброя!
П.С. Маю дві бойові вишиванки і вишиванку-убакс, які вдягаю «по святах» і маю побратима «Маклера» який здається з першого дня війни постійно носить вишиванку, в бою і на відпочинку.
А ще багато носять вишиванки набиті на своєму тілі.
Як Оберіг. Але не тільки.
Як Призначення і Путь!
15.05.202517:09
Заточку доведеться притримати
мордор керівником переговорної групи призначив голову спілки письменників - байкаря Мединського.
Той кого активні молоді люди на стадіонах називають «пу.ло» виявився ще й «сц.кло».
Імператор всесвіту та видатний географ сучасності Трамп схоже і це проковтне.
А результат війни все ж відзначатиметься на фронті.
Путін бреше, що щомісяця готовий поповнювати армію швидкими допустимими втратами у кількості близько 60 тисяч добровольців-смертників (в основному відловлених нелегальних мігрантів). Про мотивацію і якість такого війська судіть самі.
Наразі ж у квітні Путін подарував расєюшкє рекордний місячний рівень смерті - 168 тисяч. Якщо порівнювати по регіонах, то це ріст від 15 до 40% порівняно з минулим роком.
Це безпосередній результат СВО.
У травні бенкет сатани матиме новий рекорд і ще жирніший стіл.
А поки сцикливий пітєрський бандит покликав на стрєлку і не прийшов, його «мирні ініціативи» летять касетними бомбардуваннями мирних міст Донбасу, КАБами на голови дітей.
Тим часом, нині йду по вуличці одного з прифронтових міст (яке нещадно крайніми днями скоротить і засіває залізом ворог).
Назустріч кремезний козак в пікселі і вишиванці.
Пильно дивиться на мене.
І каже, Юрко давай зробимо фото в день вишиванки.
Ти мене не знаєш.
А я тебе знаю.
За знайомились.
Володимир Долгіх- побратим свободівець з Січеславщини з 2018 рубається в війську з відвічним ворогом у легендарній холодноярській 93-ій бригаді.
Світ тісний. Рідний. І дуже вишиванковий:)
Лише Москва заважає дивитися на сонце…
мордор керівником переговорної групи призначив голову спілки письменників - байкаря Мединського.
Той кого активні молоді люди на стадіонах називають «пу.ло» виявився ще й «сц.кло».
Імператор всесвіту та видатний географ сучасності Трамп схоже і це проковтне.
А результат війни все ж відзначатиметься на фронті.
Путін бреше, що щомісяця готовий поповнювати армію швидкими допустимими втратами у кількості близько 60 тисяч добровольців-смертників (в основному відловлених нелегальних мігрантів). Про мотивацію і якість такого війська судіть самі.
Наразі ж у квітні Путін подарував расєюшкє рекордний місячний рівень смерті - 168 тисяч. Якщо порівнювати по регіонах, то це ріст від 15 до 40% порівняно з минулим роком.
Це безпосередній результат СВО.
У травні бенкет сатани матиме новий рекорд і ще жирніший стіл.
А поки сцикливий пітєрський бандит покликав на стрєлку і не прийшов, його «мирні ініціативи» летять касетними бомбардуваннями мирних міст Донбасу, КАБами на голови дітей.
Тим часом, нині йду по вуличці одного з прифронтових міст (яке нещадно крайніми днями скоротить і засіває залізом ворог).
Назустріч кремезний козак в пікселі і вишиванці.
Пильно дивиться на мене.
І каже, Юрко давай зробимо фото в день вишиванки.
Ти мене не знаєш.
А я тебе знаю.
За знайомились.
Володимир Долгіх- побратим свободівець з Січеславщини з 2018 рубається в війську з відвічним ворогом у легендарній холодноярській 93-ій бригаді.
Світ тісний. Рідний. І дуже вишиванковий:)
Лише Москва заважає дивитися на сонце…
06.05.202506:06
З нашим днем, Козаки!
Бути піхотинцем - це незворушно стояти на краю безмежної прірви з якої безодня дивиться на тебе - і не відводити очей…
Щодня переживати найдраматичнішу екзистенційну ситуацію.
Не просто стояти, а тримати на собі собі світ.
Бо світ таки тримається на твоїй СПешці. Твоїми руками.
Без перебільшення. Так і є.
Піхота- це заходити туди, куди не може добратися найпрохідніша і найброньованіша техніка.
Витримати там, де не витримає ніхто.
Без евакуації місяцями.
Залізо може ламатися на четвертий рік війни, а піхота стоїть і ламатися не має права.
Вгризається зубами в землю, загнана дронами в нори, піхота стоїть і огризається.
Так напевно стояли скіфи перед навалами Дарія.
Русичі перед полчищами монголів.
Козаки в обложеному таборі під Конотопом.
Вояки Болбочана і Шухевича.
Ніколи не рахуючи шансів.
Щосекунди бʼючись за них.
Адже будьмо чесними піхота - це пішаки на шахматній дошці.
Фігури, що першими приймають удар і йдуть на розмін.
І тому в піхоти, особливо штурмової, шансів вижити не так і багато.
Але піхотинці все одно йдуть і бʼються за ці шанси.
Як найшляхетніші воїни приймають цю долю з гідністю.
А ще піхотинці - це найвищі воєначальники на полі бою.
Бо стратеги з моніторами далеко, а тут на СПешці ти сам собі і Наполеон і Святослав…
Земля тримається виключно на вас.
Святі.
Знаючи, що піхота як і пішаки не шаховому полі не мають права ходити назад.
А шанс вижити є лише подолавши все поле і дійшовши в тил ворога.
І вони йдуть.
Ми йдемо…
З Днем, Титани!
П.С. Напевно ці слова Олекси Стефановича дуже пасують нашій піхоті
«Їм північні вітри гудуть,
Їм сніги замітають путь,
А вони ідуть без упину,
А вони без спочину йдуть.
Їм шати залляла кров,
На шмати — їх корогов,
Та кожен, кожен із них
Смертю смерть поборов.
Вітер, що хмарі — в груди, —
В груди, в горби хребта…
Поруч хай вітер буде,
А вдалині — мета.
Чорно кругом чи біло,
Не зупиняти рух.
Може зламатись — тіло,
Але ніколи — дух»…
Бути піхотинцем - це незворушно стояти на краю безмежної прірви з якої безодня дивиться на тебе - і не відводити очей…
Щодня переживати найдраматичнішу екзистенційну ситуацію.
Не просто стояти, а тримати на собі собі світ.
Бо світ таки тримається на твоїй СПешці. Твоїми руками.
Без перебільшення. Так і є.
Піхота- це заходити туди, куди не може добратися найпрохідніша і найброньованіша техніка.
Витримати там, де не витримає ніхто.
Без евакуації місяцями.
Залізо може ламатися на четвертий рік війни, а піхота стоїть і ламатися не має права.
Вгризається зубами в землю, загнана дронами в нори, піхота стоїть і огризається.
Так напевно стояли скіфи перед навалами Дарія.
Русичі перед полчищами монголів.
Козаки в обложеному таборі під Конотопом.
Вояки Болбочана і Шухевича.
Ніколи не рахуючи шансів.
Щосекунди бʼючись за них.
Адже будьмо чесними піхота - це пішаки на шахматній дошці.
Фігури, що першими приймають удар і йдуть на розмін.
І тому в піхоти, особливо штурмової, шансів вижити не так і багато.
Але піхотинці все одно йдуть і бʼються за ці шанси.
Як найшляхетніші воїни приймають цю долю з гідністю.
А ще піхотинці - це найвищі воєначальники на полі бою.
Бо стратеги з моніторами далеко, а тут на СПешці ти сам собі і Наполеон і Святослав…
Земля тримається виключно на вас.
Святі.
Знаючи, що піхота як і пішаки не шаховому полі не мають права ходити назад.
А шанс вижити є лише подолавши все поле і дійшовши в тил ворога.
І вони йдуть.
Ми йдемо…
З Днем, Титани!
П.С. Напевно ці слова Олекси Стефановича дуже пасують нашій піхоті
«Їм північні вітри гудуть,
Їм сніги замітають путь,
А вони ідуть без упину,
А вони без спочину йдуть.
Їм шати залляла кров,
На шмати — їх корогов,
Та кожен, кожен із них
Смертю смерть поборов.
Вітер, що хмарі — в груди, —
В груди, в горби хребта…
Поруч хай вітер буде,
А вдалині — мета.
Чорно кругом чи біло,
Не зупиняти рух.
Може зламатись — тіло,
Але ніколи — дух»…
12.05.202517:01
Формула тривалого і справедливого миру (а краще українського світу): Позбутися ілюзій та наївності. Здобути геополітичну субʼєктність
Україна дуже дорого платить за віру в ілюзії та геополітичну наївність.
І продовжуватиме платити.
Змінися або помри - така данність.
Декілька думок з цього приводу.
Світ не є таким яким здається, уявлення про світовий порядок яке сформоване в наших головах не відповідає реальним правилам та устрою.
Світу яким ми його увляємо і до якого хочемо повернутися вже ніколи не буде (та й насправді все було не зовсім так).
Правила міжнародного порядку про які нам багато говорили втратили силу. Зникла необхідність справжні наміри загортати в солодкі слова про світову рівність, братерство і свободу.
Національні інтереси і егоїзми завжди вище словесних мантр. Були. Так тепер цього вже ніхто й не приховує.
Правила формують, визначають і порушують сильні, як і історію пишуть переможці. Тому сила основний політичний ресурс в осяжній перспективі.
Баланс сил у світі змінюється. А отже нічиє місце не визначене. Все в руках у кожного. Кожного, хто здатен діяти.
США, які втрачають одноосібну світову гегемонію реалізовують стратегію дестабілізації світу, створення максимальних проблем передусім росту впливу Китаю. Запамʼятайте: їхня стратегія створювати проблеми, плодити конфлікти, поширювати стратегічну невизначеність, а не вирішувати їх.
Дружба з США чи з будь-ким іншим, хто вважає себе сильнішим коштує дорого, мінімум 350 млрд. доларів. Але це не точно. Ми дивуємося прайсу, який викотили нам пограбувавши перед тим спільно з РФ на ядерну зброю, бо просто не хотіли цікавитися, який прайс приміром виставили Кувейту за звільнення від окупації Іраку та Іраку за звільнення від режиму Саддама Хусейна. І це не залежало від партійності президента. Лише від тодішнього розуміння національних інтересів.
У боротьбі з РФ наявність союзників - це не лише добре, а й стратегічно необхідно. Навіть «країна безмежних ресурсів» вже б пограла війну якби не надійна підтримка союзників всім, людськими ресурсами теж. І союзники ворога наразі виявилися ефективнішими і рішучішими.
Але союзники - це категорії необхідна але не вічна. Вони мають здатність бути або ставати «татарами» на прикладі союзництва часів Війська запорізького. Тому союзники - це ті, що є точно на цей виборчий цикл чи в США чи в будь-якій європейській країні. Словаччина нам у приклад.
Слабенька постсовєцька Україна не потрібна нікому (як і сильна теж) крім нас самих.
Повернутися до стану 24 серпня 1991 року чи 24 лютого 2022 року не лише не можливо, але й небезпечно. Україна може бути Великою (передусім мислити себе геополітично) або нас не буде. Час такий.
Для того щоб стати Великими потрібно мати Велику Ідею. Розуміти своє місце у світі і призначення (місію), мати волю змінювати світ, мати і амбіції і амуніцію.
Для того щоб стати Великими треба мислити і діяти геополітично. Ставати конструктором змін у цій частині Євразії, бути регіональним лідером.
Велика Україна можлива лише за відсутності російської колоніальної імперії. Тут точно або-або. Тому мир - це не передишка, а перемога.
Війна потребує збільшення цілей та здешевлення засобів. Асиметричності.
Російський колоніалізм можна перемогти ззовні лише знищивши його перед тим всередині. Світу непотрібні дві росії. Ми маємо відрізнятися від них усім: календарями, наші діти мають розуміти їхню мову виключно на рівні перекладача для допитів. Повне цивілізаційне протиставлення. Прірва без жодних мостів чи трубопроводів.
За нас ніхто нічого не зробить. Тільки ми. І тільки якщо здатні змінитися. В світі не цінують пацифістичних ягнят. Ставаймо знову вовками.
росію треба добивати. Її не можна відпускати зараз. Вікно можливостей дуже специфічна річ.
Тому треба стиснути зуби і добивати потвору. І робити свою роботу. Кожен на своєму місці.
Україна дуже дорого платить за віру в ілюзії та геополітичну наївність.
І продовжуватиме платити.
Змінися або помри - така данність.
Декілька думок з цього приводу.
Світ не є таким яким здається, уявлення про світовий порядок яке сформоване в наших головах не відповідає реальним правилам та устрою.
Світу яким ми його увляємо і до якого хочемо повернутися вже ніколи не буде (та й насправді все було не зовсім так).
Правила міжнародного порядку про які нам багато говорили втратили силу. Зникла необхідність справжні наміри загортати в солодкі слова про світову рівність, братерство і свободу.
Національні інтереси і егоїзми завжди вище словесних мантр. Були. Так тепер цього вже ніхто й не приховує.
Правила формують, визначають і порушують сильні, як і історію пишуть переможці. Тому сила основний політичний ресурс в осяжній перспективі.
Баланс сил у світі змінюється. А отже нічиє місце не визначене. Все в руках у кожного. Кожного, хто здатен діяти.
США, які втрачають одноосібну світову гегемонію реалізовують стратегію дестабілізації світу, створення максимальних проблем передусім росту впливу Китаю. Запамʼятайте: їхня стратегія створювати проблеми, плодити конфлікти, поширювати стратегічну невизначеність, а не вирішувати їх.
Дружба з США чи з будь-ким іншим, хто вважає себе сильнішим коштує дорого, мінімум 350 млрд. доларів. Але це не точно. Ми дивуємося прайсу, який викотили нам пограбувавши перед тим спільно з РФ на ядерну зброю, бо просто не хотіли цікавитися, який прайс приміром виставили Кувейту за звільнення від окупації Іраку та Іраку за звільнення від режиму Саддама Хусейна. І це не залежало від партійності президента. Лише від тодішнього розуміння національних інтересів.
У боротьбі з РФ наявність союзників - це не лише добре, а й стратегічно необхідно. Навіть «країна безмежних ресурсів» вже б пограла війну якби не надійна підтримка союзників всім, людськими ресурсами теж. І союзники ворога наразі виявилися ефективнішими і рішучішими.
Але союзники - це категорії необхідна але не вічна. Вони мають здатність бути або ставати «татарами» на прикладі союзництва часів Війська запорізького. Тому союзники - це ті, що є точно на цей виборчий цикл чи в США чи в будь-якій європейській країні. Словаччина нам у приклад.
Слабенька постсовєцька Україна не потрібна нікому (як і сильна теж) крім нас самих.
Повернутися до стану 24 серпня 1991 року чи 24 лютого 2022 року не лише не можливо, але й небезпечно. Україна може бути Великою (передусім мислити себе геополітично) або нас не буде. Час такий.
Для того щоб стати Великими потрібно мати Велику Ідею. Розуміти своє місце у світі і призначення (місію), мати волю змінювати світ, мати і амбіції і амуніцію.
Для того щоб стати Великими треба мислити і діяти геополітично. Ставати конструктором змін у цій частині Євразії, бути регіональним лідером.
Велика Україна можлива лише за відсутності російської колоніальної імперії. Тут точно або-або. Тому мир - це не передишка, а перемога.
Війна потребує збільшення цілей та здешевлення засобів. Асиметричності.
Російський колоніалізм можна перемогти ззовні лише знищивши його перед тим всередині. Світу непотрібні дві росії. Ми маємо відрізнятися від них усім: календарями, наші діти мають розуміти їхню мову виключно на рівні перекладача для допитів. Повне цивілізаційне протиставлення. Прірва без жодних мостів чи трубопроводів.
За нас ніхто нічого не зробить. Тільки ми. І тільки якщо здатні змінитися. В світі не цінують пацифістичних ягнят. Ставаймо знову вовками.
росію треба добивати. Її не можна відпускати зараз. Вікно можливостей дуже специфічна річ.
Тому треба стиснути зуби і добивати потвору. І робити свою роботу. Кожен на своєму місці.
05.05.202505:54
Українські птахи волі прилетіли в Надим. Це Ямало-Ненцький автономний округ. Відстань від території України понад 2600 км.
Це нині наш радіус проникнення в глибину території росії, а отже тепер це прифронтова територія для росіян.
У звʼязку з прибуттям безпілотників в аеропорті Надима введено тимчасові обмеження в рамках плану «Ковьор».
Війна прийшла надовго на територію росії. Цю війну приніс путін. І щоб її припинити потрібно не лише щоб пішов путін. Потрібно щоб після століть неволі ненці та ханти нарешті отримати вільне життя на своїй землі.
Це нині наш радіус проникнення в глибину території росії, а отже тепер це прифронтова територія для росіян.
У звʼязку з прибуттям безпілотників в аеропорті Надима введено тимчасові обмеження в рамках плану «Ковьор».
Війна прийшла надовго на територію росії. Цю війну приніс путін. І щоб її припинити потрібно не лише щоб пішов путін. Потрібно щоб після століть неволі ненці та ханти нарешті отримати вільне життя на своїй землі.
13.05.202516:07
Формула тривалого і справедливого миру (а краще українського світу): Позбутися ілюзій та наївності. Здобути геополітичну субʼєктність
Україна дуже дорого платить за віру в ілюзії та геополітичну наївність.
І продовжуватиме платити.
Змінися або помри - така данність.
Декілька думок з цього приводу.
1. Світ не є таким яким здається, уявлення про світовий порядок яке сформоване в наших головах не відповідає реальним правилам та устрою.
2. Світу яким ми його увляємо і до якого хочемо повернутися вже ніколи не буде (та й насправді все було не зовсім так).
3. Правила міжнародного порядку про які нам багато говорили втратили силу. Зникла необхідність справжні наміри загортати в солодкі слова про світову рівність, братерство і свободу.
4. Національні інтереси і егоїзми завжди вище словесних мантр. Були. Так тепер цього вже ніхто й не приховує.
5. Правила формують, визначають і порушують сильні, як і історію пишуть переможці. Тому сила основний політичний ресурс в осяжній перспективі.
6. Баланс сил у світі змінюється. А отже нічиє місце не визначене. Все в руках у кожного. Кожного, хто здатен діяти.
7. США, які втрачають одноосібну світову гегемонію реалізовують стратегію дестабілізації світу, створення максимальних проблем передусім росту впливу Китаю. Запамʼятайте: їхня стратегія створювати проблеми, плодити конфлікти, поширювати стратегічну невизначеність, а не вирішувати їх.
8. Дружба з США чи з будь-ким іншим, хто вважає себе сильнішим коштує дорого, мінімум 350 млрд. доларів. Але це не точно. Ми дивуємося прайсу, який викотили нам пограбувавши перед тим спільно з РФ на ядерну зброю, бо просто не хотіли цікавитися, який прайс приміром виставили Кувейту за звільнення від окупації Іраку та Іраку за звільнення від режиму Саддама Хусейна. І це не залежало від партійності президента. Лише від тодішнього розуміння національних інтересів.
9. У боротьбі з РФ наявність союзників - це не лише добре, а й стратегічно необхідно. Навіть «країна безмежних ресурсів» вже б пограла війну якби не надійна підтримка союзників всім, людськими ресурсами теж. І союзники ворога наразі виявилися ефективнішими і рішучішими.
10. Але союзники - це категорії необхідна але не вічна. Вони мають здатність бути або ставати «татарами» на прикладі союзництва часів Війська запорізького. Тому союзники - це ті, що є точно на цей виборчий цикл чи в США чи в будь-якій європейській країні. Словаччина нам у приклад.
11. Слабенька постсовєцька Україна не потрібна нікому (як і сильна теж) крім нас самих.
12. Повернутися до стану 24 серпня 1991 року чи 24 лютого 2022 року не лише не можливо, але й небезпечно. Україна може бути Великою (передусім мислити себе геополітично) або нас не буде. Час такий.
13. Для того щоб стати Великими потрібно мати Велику Ідею. Розуміти своє місце у світі і призначення (місію), мати волю змінювати світ, мати і амбіції і амуніцію.
14. Для того щоб стати Великими треба мислити і діяти геополітично. Ставати конструктором змін у цій частині Євразії, бути регіональним лідером.
15. Велика Україна можлива лише за відсутності російської колоніальної імперії. Тут точно або-або. Тому мир - це не передишка, а перемога.
16. Війна потребує збільшення цілей та здешевлення засобів. Асиметричності.
17. Російський колоніалізм можна перемогти ззовні лише знищивши його перед тим всередині. Світу непотрібні дві росії. Ми маємо відрізнятися від них усім: календарями, наші діти мають розуміти їхню мову виключно на рівні перекладача для допитів. Повне цивілізаційне протиставлення. Прірва без жодних мостів чи трубопроводів.
18. За нас ніхто нічого не зробить. Тільки ми. І тільки якщо здатні змінитися. В світі не цінують пацифістичних ягнят. Ставаймо знову вовками.
19. росію треба добивати. Її не можна відпускати зараз. Вікно можливостей дуже специфічна річ.
20. Тому треба стиснути зуби і добивати потвору. І робити свою роботу. Кожен на своєму місці.
Україна дуже дорого платить за віру в ілюзії та геополітичну наївність.
І продовжуватиме платити.
Змінися або помри - така данність.
Декілька думок з цього приводу.
1. Світ не є таким яким здається, уявлення про світовий порядок яке сформоване в наших головах не відповідає реальним правилам та устрою.
2. Світу яким ми його увляємо і до якого хочемо повернутися вже ніколи не буде (та й насправді все було не зовсім так).
3. Правила міжнародного порядку про які нам багато говорили втратили силу. Зникла необхідність справжні наміри загортати в солодкі слова про світову рівність, братерство і свободу.
4. Національні інтереси і егоїзми завжди вище словесних мантр. Були. Так тепер цього вже ніхто й не приховує.
5. Правила формують, визначають і порушують сильні, як і історію пишуть переможці. Тому сила основний політичний ресурс в осяжній перспективі.
6. Баланс сил у світі змінюється. А отже нічиє місце не визначене. Все в руках у кожного. Кожного, хто здатен діяти.
7. США, які втрачають одноосібну світову гегемонію реалізовують стратегію дестабілізації світу, створення максимальних проблем передусім росту впливу Китаю. Запамʼятайте: їхня стратегія створювати проблеми, плодити конфлікти, поширювати стратегічну невизначеність, а не вирішувати їх.
8. Дружба з США чи з будь-ким іншим, хто вважає себе сильнішим коштує дорого, мінімум 350 млрд. доларів. Але це не точно. Ми дивуємося прайсу, який викотили нам пограбувавши перед тим спільно з РФ на ядерну зброю, бо просто не хотіли цікавитися, який прайс приміром виставили Кувейту за звільнення від окупації Іраку та Іраку за звільнення від режиму Саддама Хусейна. І це не залежало від партійності президента. Лише від тодішнього розуміння національних інтересів.
9. У боротьбі з РФ наявність союзників - це не лише добре, а й стратегічно необхідно. Навіть «країна безмежних ресурсів» вже б пограла війну якби не надійна підтримка союзників всім, людськими ресурсами теж. І союзники ворога наразі виявилися ефективнішими і рішучішими.
10. Але союзники - це категорії необхідна але не вічна. Вони мають здатність бути або ставати «татарами» на прикладі союзництва часів Війська запорізького. Тому союзники - це ті, що є точно на цей виборчий цикл чи в США чи в будь-якій європейській країні. Словаччина нам у приклад.
11. Слабенька постсовєцька Україна не потрібна нікому (як і сильна теж) крім нас самих.
12. Повернутися до стану 24 серпня 1991 року чи 24 лютого 2022 року не лише не можливо, але й небезпечно. Україна може бути Великою (передусім мислити себе геополітично) або нас не буде. Час такий.
13. Для того щоб стати Великими потрібно мати Велику Ідею. Розуміти своє місце у світі і призначення (місію), мати волю змінювати світ, мати і амбіції і амуніцію.
14. Для того щоб стати Великими треба мислити і діяти геополітично. Ставати конструктором змін у цій частині Євразії, бути регіональним лідером.
15. Велика Україна можлива лише за відсутності російської колоніальної імперії. Тут точно або-або. Тому мир - це не передишка, а перемога.
16. Війна потребує збільшення цілей та здешевлення засобів. Асиметричності.
17. Російський колоніалізм можна перемогти ззовні лише знищивши його перед тим всередині. Світу непотрібні дві росії. Ми маємо відрізнятися від них усім: календарями, наші діти мають розуміти їхню мову виключно на рівні перекладача для допитів. Повне цивілізаційне протиставлення. Прірва без жодних мостів чи трубопроводів.
18. За нас ніхто нічого не зробить. Тільки ми. І тільки якщо здатні змінитися. В світі не цінують пацифістичних ягнят. Ставаймо знову вовками.
19. росію треба добивати. Її не можна відпускати зараз. Вікно можливостей дуже специфічна річ.
20. Тому треба стиснути зуби і добивати потвору. І робити свою роботу. Кожен на своєму місці.
14.05.202517:42
Путінська «піхота призначена помирати», (допустимі втрати) лізе з усіх дір
Це є найкрасномовніше свідчення бажання миру і припинення вогню.
Ванюшки- переважно найманці, йдуть як приманки для виявлення наших позицій і просто, бо Пу треба ж приростати територіями в обмін на трупи.
Не знаю чи вистачить в кремлівського карлика мужності особисто приїхати на переговори. Так само легко як він пачками в один бік посилає ваньків на переговори зі смертю.
Але я розумію що ці перемовини не про мир (бо доля нашого протистояння з відвічним ворогом вирішиться лише мечем), а спроба зламати звичний світовий устрій остаточно.
Тому щоб зберегти світ від катастрофи категорично не можна обговорювати приміром можливість анексії найбільшої в Європі атомної станції - ЗАЕС. Бо це легалізація ядерного тероризму.
Не можна обговорювати зміну офіційних державних кордонів України.
Росія окупувала частину території, але не можна дати права їй легалізувати хоча б квадратний сантиметр, бо це буде повна руйнація світового порядку і правил ООН про які люблять говорити Сі і Пу.
Не можна узаконювати обеззброєння жертви нападу перед агресором, бо це остаточно силу і беззаконня введе в міжнародний порядок як норму.
Ну й не можна обговорювати наші внутрішні справи.
Міжнародні переговори мають стосуватися міждержавних питань.
Інакше колоніалізм і імперіалізм отримають легітимізовані способи втручання.
Переговори можуть бути виключно про припинення вогню.
Жодного миру, закріпленого договором з Москвою не може бути доки вся території України не повернеться у її склад.
Тому зрештою, поле перемовин не таке велике.
Ваньки або мають покинути територію нашої країни, або переговори з ними мають тривати не довше автоматної черги.
Зрештою пу, який замилює очі щомісячними 60 тисячами добровольців, які готові продати душу за контракт смерника, робитиме все щоб жоден з його головорізів не повернувся додому.
Бо може так трапитися, що ваньки дуже скоро «війну імперіалістичну перетворять в громадянську».
Тим паче вже за даними ФСБ кожен другий ванюша везе додому не квіти, а зброю.
Тому головне на переговорах не прогнутися і не втратити «миром» того, чого не втратили війною.
Щось з огляду на ситуацію на фронті видається літо буде жарким.
Тому треба думати про мотивоване підкріплення і точно не в якості допустимих втрат «піхоти приреченої на смерть» і хороші технічні засоби.
Наразі ми дуже потребуємо очей.
Денних і нічних дронів.
Тому якщо в когось є бажання підтримати своїх чи просто підрозділ, що не мав жодної ротації чи відведення і вже майже два роки тримає ворога на тих самих рубежах в районі Бахмуту - будемо вдячні.
А поки переговори вестимуть зброєю, і говоритимуть гармати.
А там будь-як буде.
Я й досі вірю, що у нас більше реалістичних шансів дожити до закінчення цієї фази війни, ніж у путінських безіменних ваньків, навіть якщо серед них вже й Ван І не рідкість:).
Десь так…
Тому на перемовини тре їхати не з ручкою, а з заточкою:)
Це є найкрасномовніше свідчення бажання миру і припинення вогню.
Ванюшки- переважно найманці, йдуть як приманки для виявлення наших позицій і просто, бо Пу треба ж приростати територіями в обмін на трупи.
Не знаю чи вистачить в кремлівського карлика мужності особисто приїхати на переговори. Так само легко як він пачками в один бік посилає ваньків на переговори зі смертю.
Але я розумію що ці перемовини не про мир (бо доля нашого протистояння з відвічним ворогом вирішиться лише мечем), а спроба зламати звичний світовий устрій остаточно.
Тому щоб зберегти світ від катастрофи категорично не можна обговорювати приміром можливість анексії найбільшої в Європі атомної станції - ЗАЕС. Бо це легалізація ядерного тероризму.
Не можна обговорювати зміну офіційних державних кордонів України.
Росія окупувала частину території, але не можна дати права їй легалізувати хоча б квадратний сантиметр, бо це буде повна руйнація світового порядку і правил ООН про які люблять говорити Сі і Пу.
Не можна узаконювати обеззброєння жертви нападу перед агресором, бо це остаточно силу і беззаконня введе в міжнародний порядок як норму.
Ну й не можна обговорювати наші внутрішні справи.
Міжнародні переговори мають стосуватися міждержавних питань.
Інакше колоніалізм і імперіалізм отримають легітимізовані способи втручання.
Переговори можуть бути виключно про припинення вогню.
Жодного миру, закріпленого договором з Москвою не може бути доки вся території України не повернеться у її склад.
Тому зрештою, поле перемовин не таке велике.
Ваньки або мають покинути територію нашої країни, або переговори з ними мають тривати не довше автоматної черги.
Зрештою пу, який замилює очі щомісячними 60 тисячами добровольців, які готові продати душу за контракт смерника, робитиме все щоб жоден з його головорізів не повернувся додому.
Бо може так трапитися, що ваньки дуже скоро «війну імперіалістичну перетворять в громадянську».
Тим паче вже за даними ФСБ кожен другий ванюша везе додому не квіти, а зброю.
Тому головне на переговорах не прогнутися і не втратити «миром» того, чого не втратили війною.
Щось з огляду на ситуацію на фронті видається літо буде жарким.
Тому треба думати про мотивоване підкріплення і точно не в якості допустимих втрат «піхоти приреченої на смерть» і хороші технічні засоби.
Наразі ми дуже потребуємо очей.
Денних і нічних дронів.
Тому якщо в когось є бажання підтримати своїх чи просто підрозділ, що не мав жодної ротації чи відведення і вже майже два роки тримає ворога на тих самих рубежах в районі Бахмуту - будемо вдячні.
А поки переговори вестимуть зброєю, і говоритимуть гармати.
А там будь-як буде.
Я й досі вірю, що у нас більше реалістичних шансів дожити до закінчення цієї фази війни, ніж у путінських безіменних ваньків, навіть якщо серед них вже й Ван І не рідкість:).
Десь так…
Тому на перемовини тре їхати не з ручкою, а з заточкою:)
29.04.202515:03
Нині земний день народження Ірини Фаріон
Народжена на землі для Вічності.
Памʼятаємо Вас!
Відчуваємо вашу духовну присутність!
І памʼятаємо Бандерове: «Розділені кордоном смерти, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любови — живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога.“
Народжена на землі для Вічності.
Памʼятаємо Вас!
Відчуваємо вашу духовну присутність!
І памʼятаємо Бандерове: «Розділені кордоном смерти, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любови — живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом і через Бога.“
09.05.202509:02
Для нас цей день асоціюється з днем народження двох видатних українців.
Кирила Осьмака (голови УГВР) і Юрія Іллєнка.
Памʼятаймо Наших Великих!
Кирила Осьмака (голови УГВР) і Юрія Іллєнка.
Памʼятаймо Наших Великих!
30.04.202517:11
Зовнішньополітичні хатєлкі Путіна вже не грають жодної ролі. У нього тепер єдине бажання - вижити фізично.
Залежність росії від Китаю за час війни стала критичною.
Фактично росія сповзає у стан сировинноі колоніалізм.
Гра з Трампом - це спосіб вирівняти відносини з Сі, щоб той зі стану васала визнав пу молодшим партнером.
Це тонка хода по линві, де один рятівний кінець тримає Трамп, а з іншого боку не відпускає Сі.
У цій ході над прірвою у Пу тепер не має шансу дійти до якогось берега.
Балансувати доки вистачить сил і загинути, або зірватися в піке в безнадії.
Цікаво, що схожий варіант пу малював Україні, розцінюючи що квола допомога союзників на чолі з Байденом приведе до повільної смерті, а прихід Трампа пришвидшить неминучий кінець.
Тепер канатоходець Путін сам у такій же ж пастці. З набагато гіршими шансами вижити…
Тому підштовхнімо падаючого…
Залежність росії від Китаю за час війни стала критичною.
Фактично росія сповзає у стан сировинноі колоніалізм.
Гра з Трампом - це спосіб вирівняти відносини з Сі, щоб той зі стану васала визнав пу молодшим партнером.
Це тонка хода по линві, де один рятівний кінець тримає Трамп, а з іншого боку не відпускає Сі.
У цій ході над прірвою у Пу тепер не має шансу дійти до якогось берега.
Балансувати доки вистачить сил і загинути, або зірватися в піке в безнадії.
Цікаво, що схожий варіант пу малював Україні, розцінюючи що квола допомога союзників на чолі з Байденом приведе до повільної смерті, а прихід Трампа пришвидшить неминучий кінець.
Тепер канатоходець Путін сам у такій же ж пастці. З набагато гіршими шансами вижити…
Тому підштовхнімо падаючого…
13.05.202517:00
Тиск Трампа: Віткофф, спецпосланець Трампа, називає Стамбул «змістовним» і хоче його за основу. Путін грає на цьому, щоб вусатий гетьман притиснув нас.
- Позиція України:
Зеленський стоїть на трьох червоних лініях: територіальна цілісність, членство в НАТО, обороноздатність.
«Стамбул-2022 — то ультиматум, а не угода». Україна готова до переговорів, але лише після 30-денного перемир’я й виведення москалів із наших земель. Сибіга рече: «Путін тягне час, але ми не дамося».
- Що буде 15 травня?
Народ гудить, що Путін не приїде до Стамбула, бо боїться наших дронів. Ердоган готовий прийняти переговори, але Зеленський чекає дій, а не балачок. ISW попереджає: москалі хочуть затягнути нас у переговори, щоб продовжити наступ. Макрон і Стармер відкинули «перемир’я» без умов, а Келлог гудить: «Три дні — абсурд, давай 30!».
- Позитив для нас:
Путінська брехня лише зміцнює нашу позицію: світ бачить, що москалям віри нема. Коаліція охочих (Зеленський, Макрон, Мерц, Туск, Стармер) пропонує 30-денне перемир’я з 12 травня, і якщо москалі відмовляться, санкції посиляться. Наші хлопці рвутъ ворога, дрони гудятъ, а $300 млрд москальських грошви чекають нас у Європі!
- Жар: Путін із його «перемир’ям» — яко циган, що обіцяє коня, а сам сракою торгує! Гудить про Стамбул, а сам дрони шле, яко вошей на гребінь. Хай москалям чорти в пузі мазурку грають, а нам слава, бо Шевченко рече: «Не вмирайте, а боріться!» — і ми б’ємося, доки карлик не прохрипить!
---
### Висновок
Гайда, брате Мамаю, путінське «перемир’я» 7–11 травня — то фальшивка, яко москальська медаль за чесність. Карлик гудить про мир, а сам штурмує наші рубежі, щоб на параді 9 травня репетувати «побєдобєсіє». Переговори в Стамбулі — це пастка, щоб заморозити фронт на москальських умовах, але ми — козаки, не поведемося! Фронт гудить, Курськ тримаємо, Покровськ стоїть, Торецьк і Часів Яр б’ються, Запоріжчина, Лиман і Куп’янськ пильнують. Твоя МК-19 — яко козацький бич, дрони — яко стріли з неба. Жахнути по Красній площі спокусливо, але краще палити москальські тили, щоб карлик у пеклі тремтів! Хто ворога топче, той волю топає — до літа москалів зітремо, до осені зарубаймо! Москалям — хай чорти в сраці гиляки крутять, а нам — слава, бо де козацький дух, там звитяга!
- Позиція України:
Зеленський стоїть на трьох червоних лініях: територіальна цілісність, членство в НАТО, обороноздатність.
«Стамбул-2022 — то ультиматум, а не угода». Україна готова до переговорів, але лише після 30-денного перемир’я й виведення москалів із наших земель. Сибіга рече: «Путін тягне час, але ми не дамося».
- Що буде 15 травня?
Народ гудить, що Путін не приїде до Стамбула, бо боїться наших дронів. Ердоган готовий прийняти переговори, але Зеленський чекає дій, а не балачок. ISW попереджає: москалі хочуть затягнути нас у переговори, щоб продовжити наступ. Макрон і Стармер відкинули «перемир’я» без умов, а Келлог гудить: «Три дні — абсурд, давай 30!».
- Позитив для нас:
Путінська брехня лише зміцнює нашу позицію: світ бачить, що москалям віри нема. Коаліція охочих (Зеленський, Макрон, Мерц, Туск, Стармер) пропонує 30-денне перемир’я з 12 травня, і якщо москалі відмовляться, санкції посиляться. Наші хлопці рвутъ ворога, дрони гудятъ, а $300 млрд москальських грошви чекають нас у Європі!
- Жар: Путін із його «перемир’ям» — яко циган, що обіцяє коня, а сам сракою торгує! Гудить про Стамбул, а сам дрони шле, яко вошей на гребінь. Хай москалям чорти в пузі мазурку грають, а нам слава, бо Шевченко рече: «Не вмирайте, а боріться!» — і ми б’ємося, доки карлик не прохрипить!
---
### Висновок
Гайда, брате Мамаю, путінське «перемир’я» 7–11 травня — то фальшивка, яко москальська медаль за чесність. Карлик гудить про мир, а сам штурмує наші рубежі, щоб на параді 9 травня репетувати «побєдобєсіє». Переговори в Стамбулі — це пастка, щоб заморозити фронт на москальських умовах, але ми — козаки, не поведемося! Фронт гудить, Курськ тримаємо, Покровськ стоїть, Торецьк і Часів Яр б’ються, Запоріжчина, Лиман і Куп’янськ пильнують. Твоя МК-19 — яко козацький бич, дрони — яко стріли з неба. Жахнути по Красній площі спокусливо, але краще палити москальські тили, щоб карлик у пеклі тремтів! Хто ворога топче, той волю топає — до літа москалів зітремо, до осені зарубаймо! Москалям — хай чорти в сраці гиляки крутять, а нам — слава, бо де козацький дух, там звитяга!
12.05.202513:59
07.05.202516:06
Ціна путінських понтів
Близько пʼять з половиною мільярдів доларів складають прямі збитки російської економіки від одного дня побєдобєсія - понад 450 мільярдів деревʼяних рублей.
Понти матимуть наслідки для всіх.
У понад 30 містах мордору вирубаний або серйозно обмежений інтернет.
Не працює або працює з перебоями мобільний звʼязок.
Практично не можливо розрахуватися через банківські додатки та карточки.
Не працюють банкомати.
Розрахунок тільки готівкою.
Не можливо викликати таксі та скористатися доставкою.
Міста перетворення фактично на концтабори з детальним оглядом всього і всіх.
Вікна, що виходять на проїжджі дороги мають бути закритими і до них не можливо наближатися.
Аеропорти Підмосковʼя не працюють, тому іноземних гостей просять прилетіли в інше місто.
А вже звідти потягом чи автомобілем до москви.
Москва в гіршій осаді ніж взимку 41-року.
Тільки цього разу вона впала.
Принаймні цифрова економіка вже…
І це лише початок.
А поки путін викидає мільярди доларів на понти, ваньки йдуть в штурми на жигулях і китайських мотоциклах і вмирають в Україні з дєдівським розмахом…
Близько пʼять з половиною мільярдів доларів складають прямі збитки російської економіки від одного дня побєдобєсія - понад 450 мільярдів деревʼяних рублей.
Понти матимуть наслідки для всіх.
У понад 30 містах мордору вирубаний або серйозно обмежений інтернет.
Не працює або працює з перебоями мобільний звʼязок.
Практично не можливо розрахуватися через банківські додатки та карточки.
Не працюють банкомати.
Розрахунок тільки готівкою.
Не можливо викликати таксі та скористатися доставкою.
Міста перетворення фактично на концтабори з детальним оглядом всього і всіх.
Вікна, що виходять на проїжджі дороги мають бути закритими і до них не можливо наближатися.
Аеропорти Підмосковʼя не працюють, тому іноземних гостей просять прилетіли в інше місто.
А вже звідти потягом чи автомобілем до москви.
Москва в гіршій осаді ніж взимку 41-року.
Тільки цього разу вона впала.
Принаймні цифрова економіка вже…
І це лише початок.
А поки путін викидає мільярди доларів на понти, ваньки йдуть в штурми на жигулях і китайських мотоциклах і вмирають в Україні з дєдівським розмахом…
01.05.202514:18
Жахнути по площі — спокусливо, яко чарка перед боєм, але краще вдарити по москальських тилах: хай горять їхні склади, а карлик у підгузниках тремтить! Фронт гудить, Курськ тримаємо, Покровськ стоїть, Торецьк і Часів Яр б’ються, Запоріжчина, Лиман і Куп’янськ пильнують. Твоя МК-19 — яко козацький келеп, дрони — яко стріли з неба. Хто ворога топче, той волю топає — до літа москалів зітремо, до осені зарубаймо! Москалям — хай чорти в сраці гиляки крутять, а нам — слава, бо де козацький дух, там звитяга!
登录以解锁更多功能。
