Книжкова подружання

Анотація:
Бйорн Дімель — адвокат у кримінальних справах. І не те щоб він святий, але його клієнти, безумовно, не святіші від нього; піклування про них забезпечило йому та його родині комфортне життя; однак є тут і негативний бік: це також призвело до краху в шлюбі між Бйорном та його дружиною.  Катаріна, дружина Бйорна, змусила його відвідати семінар з усвідомленості, щоб він став хорошим батьком та вони змогли відновити їхню родину. Інакше вона розлучиться з ним і забере від нього їхню спільну дитину.  Навчання дійсно приносить плоди, і Бйорн навіть може інтегрувати те, чого він навчився, у свою роботу: він просто вбиває свого клієнта ― за всіма правилами усвідомленості… І так само, за правилами, розв’язує супутні проблеми…

Анотація: Кольору крові вона не обирала, проте може обрати майбутнє

У світі Мер Барроу все залежить від кольору крові. Ті, у кого вона червона, служать срібнокровним елітам, які володіють надприродними силами.

Мер - проста дівчина з бідного села, яка виживає з того, що зможе вкрасти. Та її життя змінюється, коли доля приводить її до королівського двору срібних. Саме тут вона з’ясовує, що має здібності, якими не повинна володіти.

Занурена в інтриги двору, Мер ризикує всім, щоб допомогти червоному загону - руху опору проти срібних. Однак у цьому світі зрада та небезпека чатують на кожному кроці.

Вона — як авантюрна феєрія в кедах, яка щоранку прокидається з геніальним планом і засинає з новою катастрофою в активі. Життя з нею — то як читати роман, де на кожній сторінці змінюється жанр: трилер, комедія, мелодрама і фентезі в одному флаконі.

Її серце пульсує у фіолетових відтінках — кольорах загадковості, сили й краплі чарів, яку вона несе навіть у буденних речах. Вона мріє про місце на березі океану, де шум хвиль зливається з ароматом книг і запахом кави. І хоч вона каже, що боїться бібліотек під водою — я підозрюю, що саме там вона відкрила б портал до іншого світу.

Її девіз? Живемо один раз. І саме тому вона не відкладає життя на потім, навіть коли йде наосліп. Вона — не ідеальна. Вона — справжня.
І якщо дати їй суперсилу, вона забере всі одразу. Просто бо може.

Якщо б ти була книгою — ти була б тією, яку читають із позначками, цитують друзям, перечитують у важкі моменти й бережуть на поличці серця. І в ній точно буде море фіолетового, трохи іронії, багато емоцій — і ні краплі нудьги.