Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Всесвіт у кишені avatar
Всесвіт у кишені
启蒙娱乐
Всесвіт у кишені avatar
Всесвіт у кишені
启蒙娱乐
🔥 Зацініть кількість вулканів на Іо - супутнику Юпітера! Кожна яскрава пляма, яку побачила інфрачервона камера JIRAM апарату Juno, є гарячим джерелом.

🌋 Свіжоопубліковані кадри були зібрані Juno ще 27 грудня 2024 року, коли міжпланетна космічна станція "Юнона" (Juno) пролітала над південною полярною областю Іо. Отримані в ході місії дані свідчать про те, що приблизно під 10% поверхні цього супутника є залишки лави, яка повільно остигає. Вулкани, лавові поля та підповерхневі потоки лави ефективно переміщують тепло з надр до поверхні.

🛰 Найяскравіша область відповідає найбільш енергетичному виверженню, зафіксованому за всю історію дослідження Іо. Вперше його побачили 27 грудня, а 2 березня (через 2 місяці!) тут все ще вивергалася лава та попел. Тому науковці з нетерпінням чекають на наступний проліт Juno повз Іо, запланований на 6 травня. Космічний апарат наблизиться до найбільш вулканічного тіла Сонячної системи на відстань 89000 км.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🦠 Наскільки великі шанси на населеність екзопланети K2-18b, де знайшли диметилсульфід? Прийшов час зазирнути за лаштунки астрохімії.

Нещодавно з'явилася стаття, автори якої розглядають абіотичні можливості формування диметилсульфіда в космосі. В астрономії він вважається найбільш сильною біосигнатурою, оскільки єдиним його істотним джерелом на Землі є живі мікроорганізми. Однак, у поточному році ця речовина вже була виявлена в молекулярній хмарі G+0.693-0.027. А у минулому році опубліковані результати свіжого аналізу складу комети 67P/Чурюмова—Герасименко, і в ній теж є диметилсульфід. Автори нової роботи прийшли до висновку, що ця речовина за певних умов може утворюватися з метантіолу (CH₃SH) або метилу, відтак - мати абіотичну природу.

Щодо K2-18b, то диметилсульфід - не єдине що говорить на користь можливого життя на планеті. Вважається що вона є планетою-гікеаном, тобто вкритою глобальним океаном, і знаходиться у потенційно населеній зоні, де вода перебуває в рідкому стані. Атмосфера планети багата на водень, водяну пару та містить метан (який теж можна розглядати як біомаркер, хоча і слабкий).

Додатково необхідно зазначити, що людство має певний байєс: усі життєві форми, про яких ми знаємо, народилися (та взагалі еволюціонували) тут, на Землі. Щодо інших планет - ми гадки не маємо як там можуть виглядати живі організми. Тому нам так складно обрати валідні біомаркери - ми просто не знаємо що саме варто шукати.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
👻 "Привид" комети C/2024 G3 (ATLAS) і досі тримається! 🫨 Давно "обезголовлені" через розпад ядра, рештки комети являють собою пилову хмаринку - все що залишилося від розкішного пухнастого хвоста.

Нагадаємо, що комета C/2024 G3 (ATLAS) показала ознаки розпаду ще ~17 січня. Тобто з розпаду пройшло вже майже 3,5 місяці, а "примару" все ще видно!

В той же час, відкрита наприкінці березня комета C/2025 F2 (SWAN), яка теж нещодавно розпалася, тепер спостерігається як зовсім непримітна цяточка, повністю позбавлена хвоста.

☄️ З чим пов'язані такі різні сценарії?
Хвіст C/2024 G3 (ATLAS) був багатим на пилові частинки, тож вони продовжують рухатися приблизно орбітою комети. А от у випадку C/2025 F2 (SWAN) тонкий хвіст, який ми бачили пару тижнів тому, був газовим - гази швидко випарувалися при розпаді ядра комети.

📷 @MMCAstronomy

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🥰 Чарівна світлина: вчорашнє сполучення старого Місяця, Венери та Сатурна прямо перед світанком.

Місяць тільки-но зійшов над вулканом Тейде - найвищою точкою не тільки острову Тенерифе, а й загалом усієї Іспанії. Венера височіє прямо над Місяцем; Сатурн же, що розташувався правіше від тонкого серпа, значно менш яскравий, але його легко помітити серед останніх передсвітанкових зір.

📷 Daniel López

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
✨ Наскільки маленький шматочок туманності "Розетка" ви бачили сьогодні вранці на знімку "Хаббла"? А ось настільки крихітний!

Загалом, Rosette Nebula (NCG 2237) - дуже фотогенічний об'єкт сузір'я Єдинорога. В серці цієї області зореутворення розташоване розсіяне зоряне скупчення, і саме випромінювання молодих зір змушує оточуючий газ світитися.

Увесь вражаючий уяву комплекс знаходиться за 5000 світлових років, і має розмір ~100 св. років. Хоча газ та пил здаються не дуже щільними, їх загальний запас оцінюється у 10000 мас Сонця.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🪐 Надзвичайно рідкісне покриття дало астрономам можливість вивчити атмосферу крижаного гіганта.

Дослідний центр Ленглі (NASA) розповів вчора про дуже цікавий проект: 7 квітня більше 30 вчених з 18 обсерваторій одночасно спостерігали як Уран поступово закриває достатньо яскраву далеку зорю, аби дослідити як змінилася його атмосфера за минулі десятиліття. Востаннє подібне "затемнення" відбулося ще у 1996 році - через 10 років після першого і єдиного візиту космічного апарату до цієї далекої планети.

🔭 Що такі спостереження дають вченим?
Під час покриття зоря, що розташована за 400 світлових років від нас, поступово "сканує" атмосферу Урана, як це показано на анімації. Зміна у її випромінюванні розкриває властивості атмосфери планети на різних висотах. Над аналізом даних працюватимуть паралельно декілька груп. Вони спробують визначити чому верхні шари атмосфери є несподівано гарячими; дослідити атмосферну турбулентність; виявити зміни у структурі кілець планети, а також уточнити її орбіту.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
☀️ Як виглядає зворотний бік Сонечка? Зараз ми можемо побачити його завдяки космічному апарату Solar Orbiter.

Найбільша група плям, що потрапляє на відео за останні пару тижнів, була до того видима з Землі, і отримала номер AR 4055. Схоже що тепер вона повертається, але за правилами нумерації груп отримала новий номер - 4079.

Solar Orbiter рухається навколо Сонця видовженою орбітою з періодом близьким до 168 днів, а гравітаційні маневри навколо Венери дозволяють змінити нахил орбіти. Відтак ми не завжди на цих знімках будемо бачити саме зворотний бік Сонця, тож ловіть момент 🙃 Відносні положення Сонця, Землі і космічного апарату можна побачити у правому верхньому куті анімації.

P.S.: Окрема подяка @ukrspotter, який звернув нашу увагу на цю новину 🫶🏻

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ґодзілла, Халк та "Ентерпрайз"... 🙀
Якби ми здатні були бачити в гамма-діапазоні, як для нас виглядало би нічне небо? Геть по-іншому! Несподівано найяскравішими стають джерела, майже невидимі в оптиці.

На карті, складеній на основі даних космічного гамма-телескопу Fermi, (якщо увімкнути фантазію) можна виділити зовсім інші сузір'я. Що і зробила команда Fermi! Подивіться що у них вийшло! 🙈 Це інтерактивна карта в гамма-діапазоні, де на вас очікує Колізей, Планета Маленького Принца, Тардіс та інші несподіванки.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🔥 Нові моделі змінюють погляди на процеси формування зір та планет.

Нові зорі найчастіше формуються у достатньо щільних газо-пилових хмарах. Нерідко вони виявляються оточеними протопланетними дисками, з яких через деякий час можуть "зліпитися" планети.

Зазвичай протопланетний диск описується як обмежений у просторі та за масою резервуар, що накладає певні обмеження на процеси формування планет. В новому дослідженні вчені розглянули більш складну (та насправді більш реалістичну) модель, в якій враховується взаємодія з міжзоряним середовищем. Виявляється, воно має критичне значення.

Зорі нерідко формуються групами або скупченнями, і можуть мільйони років залишатися всередині газо-пилової хмари. Тому мають можливість захопити достатньо багато додаткового матеріалу - процес, відомий як акреція Бонді-Хойла. І його буде достатньо для реструктуризації диску.
Комп'ютерні симуляції показують, що турбулентне міжзоряне середовище забезпечує не тільки додаткову масу протопланетного диску, а й кутовий момент.

Запропонований підхід може дати відповіді на певні загадки щодо спостережуваних явищ навколо деяких молодих зір: нетипові розмір чи тривалість "життя" протопланетного диску, невідповідність його орієнтації (або орбіт вже сформованих екзопланет) обертанню зорі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
👏 Аж 15 нових гігантських радіогалактик вдалося нещодавно відкрити астрономам за допомогою телескопу ASKAP! Розмір кожної з них перевищує 3 мільйони світлових років!

⭐️ Що таке гігантські радіогалактики? Це колосальні структури, характерною рисою яких є плазмові струмені, що простягаються на мільйони світлових років у космічний простір та випромінюють у радіодіапазоні. Центральним об'єктом в них є звичайна на перший погляд галактика, а першоджерелом струменів виступає надмасивна чорна діра. Струмені виглядають не надто яскравими, через що їх доволі складно виявити. Довгий час такі структури вважалися винятковими, але завдяки сучасним радіотелескопам їх виявляють все більше.

📡 У нещодавньому дослідженні група вчених, використовуючи радіотелескоп ASKAP (Australian Square Kilometre Array Pathfinder), виявила 15 гігантських радіогалактик, розміром від 3,7 до 12,36 мільйонів світлових років. Найбільша з них, ASKAP J0107–2347, є особливо цікавою - її струмені є "подвійними". Схоже що одна пара, слабка і протяжна, є більш старою, а менша (2 млн св. років) - більш молода та щільніша. Ще 8 галактик характеризуються примітними яскравими областями на кінцях радіо-пелюсток.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Twinkle-twinkle, Little (radio) Star, і розкрий нам таємниці оточуючої турбулентної плазми.

Свіже дослідження сфокусувалося на вивченні мілісекундного пульсару PSR J0437-4715 за допомогою південноафриканського радіотелескопу MeerKAT. Науковці відкрили рекордну кількість плазмових структур - прямо в межах "Місцевої бульбашки"!

Фізично, пульсари являють собою нейтронні зорі - компактні щільні залишки масивних зір з потужним магнітним полем, що генерує зокрема радіовипромінювання. Щодо PSR J0437-4715, розташованого за 512 світлових років від нас, то він мчить із надзвуковою швидкістю через розріджене міжзоряне середовище - газ, плазму та пил. Це зумовлює ударну хвилю розігрітого газу. Турбулентна міжзоряна плазма розсіює радіохвилі від пульсару, завдяки чому радіотелескоп фіксує "мерехтіння" - на манер того, що ми бачимо на нічному небі від зір.

Ретельний аналіз "мерехтіння" пульсару PSR J0437-4715 виявив аж 25 плазмових структур (рекордну кількість!) різних масштабів. Більшість з них підтримуються турбулентністю в "Місцевій бульбашці" - області міжзоряного середовища, що, на думку астрофізиків, була спустошена серією вибухів наднових близько 14 млн років тому.

Але, схоже, що наша "бульбашка" не така вже й порожня - вона заповнена плазмовими структурами, підтримка яких можлива лише за умови охолодження з шалених мільйонів градусів до помірних 10000, принаймні в деяких областях.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🔥 Свіженький "знімок місяця" від телескопа ім. Джеймса Вебба! Вдивіться в крихітні цяточки: майже кожна з них - ціла галактика! І вони такі різноманітні!

Це фото охоплює неймовірний діапазон відстаней: від зір нашої Галактики, які можна впізнати по дифракційних піках, і до галактик, віддалених на мільярди світлових років. Центральну групу золотистого кольору ми бачимо такою, якою вона була 6,5 мільярдів років тому. Більше половини галактик Всесвіту входять у подібні групи. А еволюція галактик в них суттєво відрізняється від того, що відбувається з поодинокими зоряними острівцями - через гравітаційну взаємодію, обмін зорями і газом та злиття.

Зображення покриває лише 0,54 квадратних градуси, і перше з них поєднує дані камери ближнього інфрачервоного діапазону NIRCam "Вебба", отримані в рамках проекту COSMOS-Web, зі знімками "Хаббла". Друге фото доповнене даними ще одного космічного телескопа - XMM-Newton, який працює в рентгенівському діапазоні. Фіолетовий колір відповідає областям гарячого газу.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
💫 Гігантську молекулярну хмару виявили у відносній близькості до Сонячної системи. На моделі вона позначена як Eos - на честь грецької богині, що уособлює світанок.

Молекулярні хмари є "колисками" зореутворення. Якщо вони розташовані на тлі зір чи яскравої туманності, або підсвічені молодими зорями всередині, то їх доволі легко побачити - як у випадку "Кінської Голови" (на фото). Здебільшого такі хмари складаються з молекул водню (H2), який виявити доволі складно. Але вони містять і домішки, зокрема - моноксид вуглецю (СО). Якщо хмара не підсвічена, її можна знайти саме завдяки радіо-випромінюванню СО у міліметровому діапазоні.

Автори нового дослідження вперше застосували геть інший підхід, і знайшли невідому раніше молекулярну хмару за 306 світлових років від Сонця. Її виявлення стало можливим завдяки флуоресцентній лінії випромінювання H2 в далекому ультрафіолеті. Маса водню оцінюється у 3400 мас Сонця, а видимий розмір у 40 разів більший за розмір Місяця. Тим не менш, проведене моделювання показує, що ця хмара розсіється через 5,7 мільйонів років завдяки процесам, відомим як фотовипаровування.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ви не повірите, але саме так транспортували телескоп «Хаббл» до місця запуску! 🧐

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Що ви знаєте про бездоріжжя 😅 Апарат Mars Reconnaissance Orbiter, який вже 19 років обертається навколо Марса, побачив з орбіти сліди Curiosity і сам марсохід (крихітна чорна цяточка в кінці треку).

JPL (NASA) поділилися вчора знімком, зробленим 28 лютого, і цей кадр вважається першим фото Curiosity, зробленим з орбіти під час руху марсоходу Червоною планетою. Загальна довжина треку на знімку складає близько 320 метрів, і ці сліди збережуться щонайменше впродовж кількох місяців, перш ніж роздують марсіанські вітри.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🥰 Ця неземна краса точно варта вашої уваги! Завтра на передсвітанковому небі зійдуться тонкий старий Місяць, дуже яскрава Венера, Сатурн і Меркурій. Щоправда, оптимальний час для спостережень - приблизно за 40 хвилин до сходу Сонця (орієнтовно о 5:30, в залежності від вашого географічного положення).

🌟 Альтернативна рідкісна можливість відкривається для не-настільки-ранніх-пташок. Сьогодні-завтра Венера досягає своєї максимальної яскравості у -4,8m, тож ви зможете побачити її навіть на геть світлому денному небі. І Місяць завтра допоможе це зробити.
Вранці відшукайте на південному сході (о 10:30 - на півдні) дуже тонкий серп старого Місяця. Венера розташується за 3,5° від нього, як показано на другому зображенні. Власники телескопів можуть спробувати знайти і Сатурн неподалік, хоча це вже дуже нетривіальна задача.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Космічна місія PUNCH отримала «перше світло»

Після завершення етапу калібрування апарати перейшли до збору ключових даних про структуру зовнішньої атмосфери Сонця.

https://thealphacentauri.net/153786/
Денний Марс! Надзвичайно високоякісне фото від Тома Вільямса!
Знімок був зроблений позавчора у другій половині дня, коли планета знаходилася на відстані 200 мільйонів кілометрів. Справді вражаюча деталізація, зважаючи на крихітні кутові розміри Червоної планети.
Між іншим, жовто-гарячий Марс справді круто виглядає на тлі небесної блакиті. Якщо у вас є телескоп, і ви хочете спробувати побачити Марс вдень на власні очі, найкращі дні для цього найближчим часом будуть 3-4 травня. В той час неподалік від Марса розташується молодий Місяць - він допоможе знайти планету.

📷 Tom Williams

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Барвисте кулясте скупчення M72 - від "Хаббла"!
Це зображення - комбінація знімків у видимому та ультрафіолетовому діапазонах. Різний колір зір, ймовірно, вказує на різний еволюційний статус.

А ще - зацініть яка мила спіральна галактика у лівому нижньому куті 🥰 Але якщо саме скупчення M72 розташоване за 50 тисяч світлових років, і є одним із ~150 відомих кулястих скупчень нашої Галактики, то та фонова спіральна галактика знаходиться за мільйони світлових років від нас.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
😱 Виглядає доволі-таки крипово... Ця темна туманність, відома як Circinus West, знаходиться у південному сузір'ї Циркуль та виділяється так чітко завдяки численним зорям густонаселеної смуги Чумацького Шляху. Детальне зображення було отримане за допомогою 570-мегапіксельної Камери Темної Енергії (Dark Energy Camera) на 4-метровому телескопі Віктора М. Бланко.

Звивиста молекулярна хмара є колискою нещодавно утворених зір. Їх можна виявити за рідкісними осередками світла, що пробивається крізь щільний холодний газ та пил. Circinus West може похвалитися і багатьма об'єктами Гербіка-Аро: вони формуються коли швидкий газ, викинутий зовсім юними зорями, стикається з більш повільним газом міжзоряного середовища.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
☀️ Космічний сонячний телескоп Solar Orbiter радує своїм найбільш деталізованим зображенням сонячної корони в ультрафіолетовому діапазоні. Готова мозаїка поєднує 200 окремих знімків та має розмір 12544 x 12544 пікселів.

Ці розкішні кадри були отримані 9 березня з відстані 77 млн км від Сонця (вдвічі ближче ніж від Сонця до Землі) за допомогою спеціального приладу Extreme Ultraviolet Imager. Тендітні петлі гарячої плазми видають хаотичну структуру магнітного поля. А більш темні області являють собою волокна холоднішого газу, що на краю диска спостерігаються як протуберанці.

Детальніше пороздивлятися мозаїку можна отут 👈🏻

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🥳 Славетний космічний телескоп Hubble святкує сьогодні свій "день народження" - 35 років на орбіті!

24 квітня 1990 року шаттл Discovery вивів на низьку навколоземну орбіту справжній флагман сучасної астрономії - телескоп "Хаббл". Але не все було так гладко як хотілося б... Виявлена на перших зображеннях недосконалість оптики була виправлена під час місії обслуговування у 1993 р., коли астронавти встановили модуль корекції COSTAR. Під час наступних 4 місій телескоп отримував новіше та сучасніше обладнання, що дозволило подовжити термін роботи аж донині.


"Хаббл" став тим телескопом, що по-справжньому змінив сприйняття Всесвіту ледь не для всього людства, зробивши астрономію актуальною, захопливою та доступною для будь-якого віку. На сьогоднішній день на основі його спостережень написано більше 22000 наукових робіт.

А на честь 35-річчя були проведені спеціальні спостереження.
1️⃣ Марс - із тонкими хмарами водяного льоду.
2️⃣ Планетарна туманність NGC 2899, дещо схожа на метелика.
3️⃣ Невеличкий фрагмент області зореутворення, відомої як Туманність Розетка.
4️⃣ Спіральна галактика NGC 5335 з чітко вираженим баром.

А що "Хаббл" знімав на Ваш День Народження? Дізнайтеся отут!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🤩 Нічна феєрія! Астроном-аматор з Японії показав як би виглядав метеорний потік Ліриди, якби усі "падаючі зорі" з'явилися в небі одночасно.

Даїчі Фуджі зібрав в єдине коротке відео усі метеори, що піймалися на його камеру за ніч максимуму Лірид - з 22 на 23 квітня. Відповідно, зорі залишають переривчасті треки, а від метеорів, що спалахують всі разом, перехоплює подих!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
显示 1 - 24 1 020
登录以解锁更多功能。