Оце, пані та панове, прочитав я, значить, новину про те як Трумпф відправить війська США розганяти нелегалів на кордоні. Там не те щоб заява, він просто капсом і трьома знаками оклику підтвердив новину Твіттер-блогера (така от сучасна комунікація) про це. Цьому не важко повірити. Кількома днями раніше було запропоновано Тома Гомана зробити відповідальним за міграційну політику та за безпеку кордонів. Прізвисько сабжа «Border Tsar» говорить саме за себе. І заяви в нього не менш пафосні. Буквально повторює меми із серії «- Ти правда расіст, угнєтатєль і гігачад? – Да». Стаціонарна правоохоронна діяльність анонсується так ніби танки зараз поїдуть на Мехіко, а то й на Пекін, звідки власне курується перевозка фентанілу.
Раніше мене б це сильно здивувало. Річ у тім, що історією я почав цікавитись, ви не повірите, завдяки «Кобзарю». Відповідно, перші війни, про які читав – це Коліївщина та Кавказька війна 1817–1864 років. Друга війна мене дуже дивувала тим, що тривала аж 47 років. А по факту навіть більше враховуючи суміжні конфлікти. Сили сторін незрівняні, та й війська Єрмолова ще в перші пару років зайняли ряд важливих локацій, де зводили фортеці. Відповідь на питання «Чому це тривало так довго?» я знайшов у книжці про іншу кавказьку війну. «Вторая Чеченская» від Анни Політковської – це прям рекомендація. Безліч кулсторі як росіянські війська за гроші віддавали полонених, дозволяли вийти з оточення. Чи як генерали отримували премії та зірочки за захоплення аулів з двох хаток і трьох сосен, де і спротиву то не було.
Довгі війни з сильно слабшим ворогом – це прекрасна нагода для людей специфічних цінностей. Отримати вищі звання, заробити на контрабанді, на ренті корисних копалин чи на тих же полонених. Коли Олександр II завершив ту саму Кавказьку війну маніфестом – ґвалту було просто шок! «Что ж ти, Мілостівий Царь, таку хорошую войну то закончіл! Сколько хороших людей на нєй поднялось! Сколько людей возвисілісь в Табєлє о рангах! Ещьо вот мой прадєд с Єрмоловим вмєстє на войну ходілі! А я вот только-только начал! Хорошо же воюєм, Мілостлівий Царь! Пока одні побєди!»