Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Муза&Селінджер avatar
Муза&Селінджер
Муза&Селінджер avatar
Муза&Селінджер
Весняний сад сучасної англійської письменниці Олівії Ленґ в Сафокклі.

У 2020 році вона переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. Саме у книзі "Сад супроти часу" Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи.

Фото | instagram письменниці @olivialanguage

〰️ Муза&Селінджер
Дебора Вів'єн Кавендиш або герцогиня Девонширська в коштовному кольє з перлин та сукні від Pierre Balmain годує курей у своєму маєтку, 1995.

#простофото

〰️ Муза&Селінджер
Кращі Великодні обкладинки The New Yorker (1939-2004)

〰️ Муза&Селінджер
Книга «Особисті речі. Розповідь про одяг у концтаборах і таборах смерті» польської письменниці, журналістки та культурної антропологині Кароліни Сулєй – це дослідження, присвячене життю в концтаборах через призму одягу й особистих речей.

Навряд чи книжка з історії Голокосту асоціюється з питаннями краси, стилю, моди, бо нам часто здається, що така література – про приреченість та смерть. Але авторці вдалося зібрати чимало свідчень про те, як речі допомагали людям триматися й вижити в концтаборах.

Дуже вразила історія однієї жінки, яка в Берґен-Бельзені малювала модні етюди на сторінках свого записника, а після війни стала модною журналісткою, працювала у Vogue. В інтерв’ю про табірний період життя підкреслювала, що пам’ять про моду не залишала її навіть у найчорніші миті.

Розповідала, що в Бельзені жінки за помаду билися більше, ніж за їжу. У неї був мініатюрний флакончик парфумів, і вона берегла його, наче скарб. Парфуми нагадували їй про «цивілізований світ».

Майже кожен з уцілілих, розповідаючи про своє перебування в табірному комплексі Аушвіц-Біркенау, згадує момент «видачі одягу» для себе або своїх близьких із великою дбайливістю. Адже від цього великою мірою залежатиме виживання в’язня та його психічна стійкість. Для деяких цуґанґів, найчастіше жінок, пов’язані з одягом процедури були шоком, від якого вони не могли відійти.


Але дещо є істинним для всіх. Незалежно від того, через яку драму хтось проходить, не можна відмовлятися від найпростіших речей. Треба митися. Треба вдягнутися і причесатися. Хоч якою б людина не була знудженою й пригніченою. Це потрібно не тільки для того, щоб вижити, а й для того, щоб хотілося жити пізніше. Саме в цьому полягає мистецтво життя.

#щопрочитати

〰️ Муза&Селінджер
У 1942 році в Café de Flore вперше навідався Жан-Поль Сартр. І з того часу майже щодня він разом із Симоною де Бовуар сидить там з ранку до вечора — наприкінці 50-х — на початку 60-х років це вже незмінний елемент міського пейзажу: Сартр та де Бовуар працюють у кафе, спілкуються з учнями, письменниками, акторами та політиками.

Причина, через яку письменники полюбили кафе, досить прозаїчна. По-перше, під час війни там просто було тепліше, ніж вдома. По-друге, Сартр не дуже любить приймати гостей: він хоч і жив неподалік, на вулиці Бонапарта, 42, але на 4-му поверсі — незручно підніматися, та й каву чи вино ніхто не принесе. Від дому до кафе йому йти буквально кілька хвилин: повернути на Сен-Бенуа у бік бульвару — і ось він уже на місці.

З 9 ранку Сартр уже за своїм столиком. До обіду він працює в клубах тютюнового диму, і нікому не спадає на думку йому заважати або відволікати захопленими вигуками, хоча він у цей час вже найвідоміша людина у Франції після, мабуть, генерала де Голля.

〰️ Муза&Селінджер
Ольга Кваша, "Вербові котики", 2024

〰️ Муза&Селінджер
Знамениті письменники та письменниці, які захоплювалися садівництвом і городництвом:

• У 1949 році Вільям Барроуз разом із дружиною та дворічним сином перебрався до Мехіко, де не на жарт захопився фермерством. На великих територіях, прилеглих до будинку, він почав вирощувати бавовну.

У листі до поета Аллена Гінзберга того року він написав: «З бавовною вийшло непогано, проте витрати на збирання врожаю та техніку майже з'їли дохід. Місяця через два поспіють осінні овочі. Мехіко – казкове місто, ціни тут – третина від штатівських. Жити б тут і не тужити».

Агата Крісті у своїх романах часто писала про сади, оскільки й сама захоплювалася вирощуванням квітів.

Найбільше письменниці подобалися рідкісні дерева та чагарники: у Грінвеї росли мімози, магонії, пуйя, а також 50 видів евкаліптів та гігантські рододендрони. Але найулюбленішою рослиною Крісті були камелії: у її садах налічувалося понад 200 видів! Не дивно, що авторка детективів часто отримувала призи на місцевій виставці садівників.

• Після того, як Редьярд Кіплінг купив кам'яний будинок з ділянкою в графстві Східний Суссекс на півдні Англії, він не на жарт захопився садівництвом. Годинами плануючи розташування клумб і грядок, він писав рядки про Суссекс, його багату історію та природу. Всі гроші, отримані після присудження йому Нобелівської премії, автор «Книги джунглів» витратив на свій сад: він купив нові сорти троянд, викопав декоративний став і побудував чудовий навіс для стародавньої груші.

• У 1811 році Вальтер Скотт придбав ферму на березі річки Туїд у Шотландії, де розташовувалися два сади та город. Він прикрасив ділянку доріжками та клумбами з троянд, виноградною лозою, плющем та геранню.

Найбільше письменникові подобалося садити дерева. Сосни, дуби, клени та буки, посаджені автором «Айвенго» , можна побачити у парку Абботсфорд і сьогодні.

Джейн Остін з дитинства любила роботу на свіжому повітрі, а подорослішавши, перенесла це захоплення на сторінки листів і книг — наприклад, у «Гордості та упередженні» герої проводять чимало часу на природі, серед квітів та дерев.

У її саду росли бузок, волошки, гвоздики, троянди та маргаритки. Оглядаючи грядки та клумби, збираючи з дерев фрукти, Остін часто міркувала про сюжети майбутніх книг.

Фото | Агата Крісті розглядає нові сорти троянд

〰️ Муза&Селінджер
Про великодні традиції на полотнах українських художників читайте у моєму матеріалі на vogue.ua

Миру нам у цей світлий день 🕊

Картина | Іван Марчук "Христос Воскрес", 1993

〰️ Муза&Селінджер
Піднесення свята: у Києві пройде великий великодній маркет Paska Club.

19 квітня з 10:00-18:00 по вул. Вʼячеслава Липинського, 15 (на площі біля Київського Велотреку) будуть представлені паски, панеттоне, коломба, текстиль, квіти, вино.

На маркеті зустрінете улюблені заклади: Leilia Bakery, «СПЕЛЬТА», Bakehouse, Milk Bar, Honey, PAUL, «Марчук Хліб», «Улюблений Дядя», «Жорна», Sereda, DOLCETEKA, Франик, Cheesecake Family, Rose Family, Coffee Records, Make My Cake, Spirit Bar.

Над декором локації, яка принесе великодній настрій, працює Mutabor Flower Service.

Зібрати великодній кошик допоможе курований гід Києвом Hey Guide: на місці буде змога придбати текстиль, свічки та наліпки з нової колекції «Весняне сонце Софії», а також благодійну паску, створену у колаборації з «Марчук Хліб». 100 грн з кожної благодійної паски буде передано на підтримку мобільних груп військової частини А0959.

#події

〰️ Муза&Селінджер
В містечку Веве, що примостилося між соковитими виноградниками району Лаво та кришталевими водами озера Леман розташований будинок-музей Чарлі Чапліна.

Саме тут актор з родиною прожив останні 25 років.

〰️ Муза&Селінджер
Litosvita запустила новий освітній проєкт про культуру — Cultosvita.

І уже 16 квітня о 18:30 у рамках нового проєкту відбудеться перша лекція «Паски, крашанки і верба: що ми знаємо про Великдень».

Що буде на лекції:

• Звідки беруться свята й де межа між язичницьким і християнським.
• Великодні традиції і обряди в Україні та поза її межами, їхні значення.
• Як Великдень трансформується з часом: від традиційного суспільства через СРСР до сьогодні.

Лекторка: Дар’я Анцибор — фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук і популяризаторка науки. Авторка книжок «Дреди, батли і “стіли”. Два століття субкультур в Україні», «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят».

Деталі та реєстрація тут

〰️ Муза&Селінджер
Добірка подарунків до Великодня для себе та близьких:

• Шкіряна спідниця-олівець з декоративною бахромою від INLYLAND чудове доповнення до Великоднього образу.

• Вишита блуза “Яворівський дивоцвіт” від Gaptuvalnya.

BIG WINES BIG ART «ВЕЛИКОДНЄ» — спеціальний лімітований реліз, створений до великодніх свят із місцевого сорту винограду Одеський Чорний врожаю 2023. Етикетку прикрашає твір видатного українського художника — Івана Марчука.

• Тематичний шоколад у вигляді крашанок від Wander boutique.

• Книга "Великодня класика"
Збірка історій про Великдень, зразки української класики, що їх створили українські письменники і письменниці в дуже красивому оформленні.

• Свічка "Пташка" блакитна від Art hall
Свічка з натурального воску в керамічній ємності. Має приємний аромат та красивий дизайн. Час горіння до 20 годин.

• Великодній набір з двох чашок та блюдець від Gunia project

• Підставки для яєць з гутногоскла від Yakush x ЦУМ, набір 3 шт

• Великодній кошик від TSVITE TEREN
У комплекті: вишита серветка, фірмова свічка в кольорі вершкового масла та керамічна прикраса з зайчиком, яку можна носити зі стрічкою чи ланцюжком як підвіс.

• Букет квітів для святкового столу.

Бюджет від 700 - 22 900 грн.

〰️ Муза&Селінджер
Сьогодні в рубриці #графікроботи

Дана Павличко — засновниця edtech-платформи Empower Impact Academy та освітньої спільноти Dana Pavlychko Academy, стратегічна радниця, менторка й авторка YouTube-каналу «100% Дзен».

Вона має понад 17 років досвіду в керівництві бізнесами та неприбутковими організаціями в ЄС та Україні. У 2024 році успішно продала видавництво «Основи». Здобула ступінь Executive MBA в Оксфорді (Said Business School), є стипендіаткою Emergent Ventures, випускницею Aspen Institute Central Europe та Української школи політичних студій.

Мій день — розписаний по хвилинах

У мене троє дітей. Я розвиваю два бізнеси, консультую філантропічний фонд. Працюю, медитую, займаюся спортом — і роблю це все максимально свідомо.

Мій день буквально розписаний по хвилинах. Бо я вірю: якщо щось і робити — то на 100%.

Коли у тебе діти й кар’єра — встигати все можливо тільки завдяки хорошому менеджменту. Усього. Останні три роки я живу в селі. Більшість часу — вдома, на природі, з дітьми. Це стало моєю великою опорою. Тиша, спокій — допомогли мені навести фокус, краще чути себе й не розпорошуватись.

Але я регулярно виїжджаю у великі міста — на роботу, навчання, зустрічі. І там заряджаюсь: енергією людей, ритмом, новими ідеями.

Моя система продуктивності

Цінності — перш за все.
Я беруся лише за те, що відповідає моїм цінностям і внутрішнім цілям. Якщо це не моє істинне бажання — немає і мотивації.

Енергія — моя основа.
Без ресурсу немає ні продуктивності, ні ясності. Сон, спорт, харчування й відпочинок — це вже частина життя без якої я не можу.

Notion — моя база управління життям.
Усі задачі — особисті, робочі, сімейні — веду в Notion за канбан-системою. Це, без перебільшення, моя любов та опора.

Щотижневе планування.
Півгодини раз на тиждень — на план. Раз на місяць — стратегічний перегляд цілей. Це прибирає хаос і знижує тривожність.

Глибинна робота — в пріоритеті.
3–4 години щодня — для інтелектуально складних задач без відволікань. Окремо — час на читання й дослідження.

Зустрічі — після обіду і з аджендою.
Ранок — для фокусу й творчості. Зустрічі — лише у визначені дні, щоб не розривати потік.

Коли немає ресурсу — закриваю дрібне.
«Нависаючі» задачі на кшталт “потім зроблю” сильно тягнуть енергію. Я прибираю їх саме тоді, коли немає сил на велике.

Не працюю в чатах.
Все важливе — через email або Notion.

ШІ — мій асистент.
У мене кілька персоналізованих GPT-помічників. Вони серйозно підняли мою ефективність.

Реалістичне планування.
Я не намагаюся «втиснути» більше, ніж реально можна зробити. Продуктивність — це не про кількість, а про сенс. Іноді краща стратегія — просто зупинитись.

Мій типовий день

Ранок — старт з енергії.
Діти йдуть у садок і школу. Далі — спорт: біг або силові. Я давно практикую інтервальне голодування, тому снідаю о 10:00. До обіду — глибинна робота: складні задачі, тексти, презентації, документи.

Після обіду — зустрічі.
Я стараюсь залишати хоча б кілька днів без зустрічей — для глибокої роботи. І планую всі дзвінки лише після обіду, коли вже зроблене найважливіше.

Вечір — сім’я і перезавантаження.
Після 15:30 — домашній хаос: купання, читання, вечірні ритуали. Після 19:00 — час для себе. Відпочинок, тиша, медитація. І просто можливість полежати і подивитись улюблений серіал!

Звідки я беру натхнення?

З усього. З картин Брейгеля. І мемів про АТБ. З записів «Шансу» з Кузьмою і Могилевською. (До речі, переглянула нещодавно епізод з Козловським — кайф, дуже раджу.)

Я не ділю культуру на “високу” і “низьку”. Для мене краса — скрізь. І гумор — одна з її найглибших форм.

А ще я дуже багато читаю. Філософія, психологія, медитація — це джерело і натхнення, і глибших рішень. Багато з моїх систем, підходів і ритмів народились саме після таких книжкових зустрічей.

Телеграм-канал Дани Павличко - 100% Дзен.

〰️ Муза&Селінджер
Що нового в моїй бібліотеці:

"Великодня класика"
Збірка історій про Великдень, зразки української класики, що їх створили українські письменники і письменниці в дуже красивому оформленні. Безмежно рада, що вона встигла приїхати до свят.

"Сад супроти часу" Олівії Ленґ
З нетерпінням чекала це видання з моменту анонсу, і ось воно в мене. У 2020 році авторка переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. У книзі Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи.

"Історії картин" Даніель Арасс
Автор із притаманним йому ентузіазмом, сміливістю й ерудицією проводить нас через шість століть історії живопису — від винайдення перспективи до зникнення фігури. Він інтелектуально і пристрасно оживлює ключові постаті й стилі: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, маньєризм, Вермеєр, Інґрес і Мане.

А які у вас книжкові плани?

#щопрочитати

〰️ Муза&Селінджер
Про Великодні традиції наших предків читайте в моєму матеріалі на vogue.ua

Картина | Петро Левченко, "Святковий стіл", 1890-1900

〰️ Муза&Селінджер
Що любив Чарлі Чаплін - легенда німого кіно:

Танцювати, особливо, танго.

• У молодості Чаплін часто випивав, його улюбленим напоєм був джин. У Сполучених Штатах навіть придумали у 1920-х коктейль під назвою "Чарлі Чаплін".

• На початку кар'єри актор мав один комплект одягу, який він не прав по кілька тижнів. Але потім його пристрасть до модних образів розкрилася, він перестав економити на костюмах та капелюхах, і став обирати найкраще.

• Чаплін був талановитий не тільки як актор і режисер, але і як композитор. Він любив музику з юності, умів грати на фортепіано, скрипці та віолончелі. Згодом почав писати музичні твори до своїх фільмів та навіть отримував за них нагороди.

• Чаплін був одержимий досконалістю. Він намагався все робити сам, оскільки не довіряв здібностям інших людей зробити все як треба. Актриса Вірджинія Черрілл у фільмі "Вогні великого міста" мала сказати лише два слова: "Квіти, сер!" Але через перфекціонізм Чапліна сцену зняли лише з 342 дубля.

• Майже щонеділі, якщо не проводилися кінозйомки, він збирав друзів та друзів своїх друзів, щоб пограти в улюблену гру - теніс.

• Чарлі Чаплін любив увагу жінок. Актор був одружений 4 рази та мав 12 дітей.

〰️ Муза&Селінджер
Сьогодні в рубриці #графікроботи

Марина Мартинів - персональна стилістка, засновниця школи PUMP YOUR STYLE STUDIO та платформи для стилістів FÉMATCH, колумністка сайту Harper’s Bazaar та авторка Тг-каналу «MARINAMARTYNIV»

Мій день — це мікс ритмів, настроїв і емоцій. Кожен день насправді дуже різний, але коли я почала писати все по порядку, зрозуміла, що певна системність у ньому таки є.

08:00 — Мій ранок починається не надто рано. Я дуже контролюю кількість сну у своєму житті, тому мінімум 8–9 годин — must have. Далі — прогулянка з собакою, чай в улюбленій кав’ярні біля дому та багато теплої води. Це ритуали, які залишаються незмінними вже кілька років.

09:00 — Вмикаю день: обов’язковий сніданок. У 70% випадків я снідаю вдома, бо люблю готувати та бачити, що саме потрапляє на мою тарілку. Мушу зізнатися, не завжди вдається поснідати в тиші — часто відповідаю на повідомлення в робочих чатах. Намагаюсь із цим боротися, але поки що безуспішно.

10:00–12:00 — Зазвичай це час для зйомок у студії: контент для соцмереж, співпраця з брендами, рекомендаційні відео тощо.

13:00–17:00 — Час за ноутбуком. Тут багато Zoom-дзвінків з командою, брендами, студентами. Якщо цей період припадає на активне навчання, перевіряю домашні роботи. Також — робота з клієнтами та їхніми гардеробами і багато дрібних процесів та комунікацій. Створення презентацій, відео-уроків, освітніх матеріалів.

Часто бувають незаплановані кейси, як от створити образ на подію для селебріті чи термінове питання, яке потрібно вирішити «на вчора». В певні дні також у цей період можуть бути івенти і якщо я маю час та натхнення, відвідую і їх. Тому жонглюю як можу!

18:00–21:00 — Зазвичай із цього моменту починається час для себе. Спорт, прогулянки, смачна вечеря, яку я завжди готую вдома, та інші активності — залежно від сезону й настрою.

21:00 — Тиша. Телефон я відкладаю й не відповідаю на повідомлення до ранку наступного дня. Завжди — вечірній перегляд кіно, іноді — книга. Але одне залишається незмінним: чай з ромашки або меліси. Наш особистий, сімейний ритуал.

Усі дні різні — по-особливому прекрасні. Бувають дні, коли продуктивність дивує навіть мене, а бувають такі періоди, коли навіть два виконаних завдання даються з труднощами.

З віком я навчилася це приймати і відпускати потребу все контролювати. Бо не все в житті має йти за планом — і це нормально.

Чим надихаюсь?
Літературою, кінострічками 50-х і 90-х років, природою. Люблю розглядати, як стиліст, натуральну комбінаторику кольорів і вловлювати особливості деталізації. Мені близькі архівний одяг, музика, мистецтво, архітектура…

Насправді, натхнення для мене — як для творчої особистості — це вже не стан, а спосіб життя. Тому надихаюсь усім і завжди.

〰️ Муза&Селінджер
• Актуальні події у світі мистецтва - новини про виставки, фестивалі, арт-проєкти та культурні події.

• Нові імена та безсмертна класика - від Бароко до сучасного мистецтва, об’єднуючи легенд і таланти сьогодення

• Що ж хотів сказати автор - пояснюємо простими словами приховані сенси на полотні.

• На каналі @ArtLigera публікують полотна з Лондонської національної галереї, Лувру, Метрополітен-музею, а також описи і цікаві факти про них.

Зазирніть на чудовий канал про мистецтво - @ArtLigera


Картина | Григорій Світлицький «Місячна ніч (гілка яблуні)»

〰️ Муза&Селінджер
Кілька слів про герцогиню Девонширську

Вона була останньою з роду Мітфорд. Молодша із шести сестер, ексцентричних та талановитих англійських аристократок, героїнь газетних хронік та гучних політичних скандалів 30-40-х років. Одна із сестер була комуністкою, інша – одружена з лідером фашистських ультра і до кінця днів розділяла його погляди, третя, перебралася до Франції, стала знаменитою письменницею…

Дебора, герцогиня Девонширська, або, як всі її звали, Дебо (1920–2014) обрала для себе класичний сценарій. Один чоловік, двоє дітей, маєток, родовий замок із сотнею слуг, нехитрі сільські радощі та будні... Єдина екстравагантність за все її довге життя— пристрасне захоплення Елвісом Преслі. Вона знала напам'ять усі його хіти та навіть маловідомі пісні. З якимось дівчачим захопленням збирала все, що стосувалося її кумира: автографи, диски, сувеніри, гастрольні афіші.

Герцогський титул нічого не змінив у її справжній людській суті. Вона була вільна у своїх думках, словах, вчинках. І коли приймала в Чатсуорті королеву Єлизавету II, і коли керувала ремонтними роботами в замку, зробивши його однією з головних визначних пам'яток Сполученого Королівства, і коли всерйоз зайнялася розведенням курей (яйця від герцогині Девонширської – це ж круто!). А потім захопилася літературною діяльністю, та так, що не могла зупинитись, і щороку видавала нову книгу!

〰️ Муза&Селінджер
转发自:
Vogue Ukraine avatar
Vogue Ukraine
Великодні свята — гарна нагода зібратися з близькими та завітати у київські музеї та галереї, які підготували на ці вихідні багато цікавого.

На vogue.ua ми зібрали 6 виставок, які не можна пропустити в Києві цими вихідними.
Природа її любові: ювелірний дім SOVA презентує дебютну колекцію з бурштином до Дня матері💛

У новій колекції TERRA бренд SOVA втілив прикраси з бурштином у сучасній естетиці. В основі колекції — сферичні намистини бурштину у теплому жовтому відтінку, обрамлені білим золотом та діамантами.

До колекції увійшли кольє, браслети, каблучки, сережки та кафа. Серед акцентних прикрас — мінімалістичні жорсткі кольє та браслети, лінії яких повторюють природні форми.

Колекція представлена незадовго до Дня матері — як нагадування про природу її любові, якою мама огортає з дитинства. TERRA — це повернення до витоків, найперших проявів себе, коли стільчик був нашою першою сценою.

Символічно, героїнями зйомки стали акторки Національного театру Франка — Олена Хохлаткіна та її донька Оксана Жданова✨

〰️ Муза&Селінджер
Навесні 1929 року юний Жан-Поль Сартр у паризькій Ecole Normale вперше дивиться в очі Симоні де Бовуар і вперше в житті втрачає свідомість. На початку червня, він домовляється з нею про побачення, але вона не приходить. Сартр сидить у чайній на вулиці Медічі, сидить і чекає даремно. У Парижі цього дня панує блаженна спека, у високому синьому небі нагромаджуються хмари, Сартр спеціально не пов'язав краватку, адже після чаювання він збирається вирушити з нею до Люксембурзького саду, щоб пускати там кораблики — він десь вичитав, що є такий звичай. Коли він уже випив половину чаю, п'ятнадцять разів подивився на годинник і ретельно набив і розкурив люльку, до нього підбігає молода білявка. Елен де Бовуар, видається вона, сестра Симони, яка, на жаль, не може сьогодні прийти. «А як же ви, — питає Сартр, — так швидко впізнали мене серед такої кількості людей?» Та відповідає: "Симона сказала, що ви маленького зросту, в окулярах і страшно несимпатичний". Так починається одна з найбільших історій кохання двадцятого століття.

Фрагмент з книги "Love in a Time of Hate. Art and Passion in the Shadow of War, 1929-39", Florian Illies

Щоб більше розбиратися в літературі, обирати правильні книги, наповнюватись цікавими та захопливими фактами про улюблених письменників і знайомитись з новими авторами сердечно рекомендую зазирнути в чудові телеграм-канали моїх колег

〰️ Муза&Селінджер
Маруся Коваль, яка зараз працює в центральному офісі Givenchy в Парижі та веде свій авторський телеграм-канал про маркетинг і fashion-ритейл The Retail Insiders, відвідала виставку Девіда Хокні і поділилася з нами своїми враженнями та знімками.

Ще від моменту анонсу я рахувала дні до відкриття цієї виставки — і вона справді перевершила всі очікування. Це головна мистецька подія року в Парижі: понад 400 робіт Девіда Хокні, охоплюють майже 70 років його творчості — від 1955 до 2025. Вперше так масштабно зібрано його живопис, фотографії, відео-арт і навіть цифрові роботи, створені на iPad. Експозиція вибудувана хронологічно, тож ти буквально подорожуєш крізь десятиліття разом із художником — бачиш, як змінювались його техніка, теми, настрій. Сам художник був повністю залучений до створення цієї виставки, кожного залу й це відчувається на рівні занурення в його надзвичайний всесвіт.

Моя улюблена робота — легендарна “Portrait of an Artist (Pool with Two Figures)», 1972. Це одна з його найзнаковіших картин — і водночас найдорожча: у 2018 році вона була продана за понад 90 мільйонів доларів, встановивши рекорд для художника на той час. Стояти перед нею — це як потрапити всередину сюжету. Контраст між людиною, яка пливе під водою, і тією, що стоїть на бортику, в яскраво-рожевому жакеті, на тлі зелених пагорбів… Вона ніби тиха, але з потужним внутрішнім напруженням. Світло, вода, рух і тиша — все настільки збалансовано, що важко відірвати погляд. Ще одна улюблена робота — “A Bigger Splash”. Вона просто магічна. Здається, ніби вода на полотні реально рухається, переливається — настільки майстерно передано світло, прозорість, настрій літа. Вона настільки жива, що я залипла біля неї хвилин на десять. Це одна з тих робіт, які бачила десятки разів в інтернеті, але вживу — зовсім інше відчуття. Власні очі — найкраща лінза.

Дуже рекомендую!

Виставка триватиме з 9 квітня до 1 вересня 2025 у Фонді Louis Vuitton в Парижі.

Більше корисного про маркетинг, fashion-ритейл та творчості в телеграм-каналі The Retail Insiders.

〰️ Муза&Селінджер
У 1917 році тридцятирічний Георгій Нарбут переїхав до Києва, де швидко опинився в центрі політичних подій. Художник став переможцем конкурсу на розробку дизайну банкнот для УНР і допоміг створити перші українські гроші. Він використав великий діапазон елементів бароко, а також багато історичних символів, зокрема тризуб князя Володимира Великого.

У період української революції в обігу було 24 види банкнот і 32 види купонів, і дизайн значної її частини розробив Нарбут. Крім того, художник став автором дизайну військової форми української армії, поштових марок УНР, а також пакування й етикеток українських товарів.

У 1917 році він також почав роботу над малюнками для "Української абетки" - однієї з найважливіших робіт цього періоду, яку, на жаль, так і не завершив.

Фрагмент з книги "Світ мистецтва. Мистецтво України", Аліса Ложкіна.

У книзі йдеться про українське мистецтво, художників та мистецькі течії від зародження модернізму на початку ХХ століття, через радянський період, до пострадянських часів і повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

#щопрочитати

〰️ Муза&Селінджер
显示 1 - 24 165
登录以解锁更多功能。