З Днем Піхоти, браття!
Тим, хто знає, що таке «пішки — значить швидко», а БК — це завжди або замало, або носити нема сил.
Тим, хто нюхав землю ближче, ніж будь-який геолог,
Хто лягав спати під зірками… й артобстрілом.
Хто не питає, «де наша арта?», бо вже звик робити все сам.
Хто, навіть отримавши "трьохсотого", ще може подзвонити командиру і сказати: «Ну, я, коротше, трохи відпочину».
Живим — здоров’я, двоногим — удачі, поламаним — швидкої евакуації,
А всім разом — перемоги та щоб ворог ішов тільки в одному напрямку — нахуй по мінному полю
Зі святом, піхота. Ви — ті, хто завжди тримає землю. Бо вам ніхто не сказав, що її можна просто здати.
Піхота — це коли на слово «відходимо» всі починають копати.
У піхотинця є два стани: «втомився» і «ще не знав, що так можна втомитись».
Хочеш знати, що таке любов до землі? — Спитай у піхоти. Вони її буквально обіймають під вогнем.
У піхоти немає поганої погоди. Є поганий настрій і ще гірший наказ.
Кажуть, що Бог створив усіх рівними. А піхота — вирівняла ландшафт.
Війна війною, а піхота все одно пішки.
У піхотинця одне око дивиться в теплак, друге — на команду «Вперед!». І обидва вже в шоці.
Піхота — це коли навчився засинати в бліндажі, де тебе будить тільки 152-й.
У піхоти немає «нормального ранку». Є «о, ще живий».
Якщо ти думаєш, що у тебе важкий день — у піхотинця він ще й мокрий.
Замурзана махра, з вашим днем!
