Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
Труха⚡️Жесть 18+
Адвокат Права
Україна | Новини
Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
Труха⚡️Жесть 18+
Адвокат Права
Україна | Новини
Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
канал мистецького призначення
艺术
Книги, виставки, соціалізація 👇
Мистецькі походеньки:
https://t.me/+PMDiFSPV-TEwZDky
Книжковий клуб:
https://t.me/+pDq4i2hnwDU3YTZi
Підтримка:
https://base.monobank.ua/iD6Q4DAw3XnW2
Зв'язок з адмінкою — @avknka
Мистецькі походеньки:
https://t.me/+PMDiFSPV-TEwZDky
Книжковий клуб:
https://t.me/+pDq4i2hnwDU3YTZi
Підтримка:
https://base.monobank.ua/iD6Q4DAw3XnW2
Зв'язок з адмінкою — @avknka
关联群组
КМ
Discussion
57
艺术
记录
05.04.202523:59
1.5K订阅者03.08.202023:59
0引用指数28.08.202323:59
5.3K每帖平均覆盖率15.02.202523:59
324广告帖子的平均覆盖率18.05.202423:59
157.14%ER28.08.202323:59
2481.22%ERR11.03.202514:03
Ви знали, що у Києві відкрився Музей авангарду? Ба більше, вже триває третя виставка, присвячена поповненню його колекції!
Ця новина була великою несподіванкою і для мене. З'ясувалося, що установа заснована ще у листопаді 2024. Однак офіційному відкриттю передувало дві виставки, роботи з експозиції яких сформували колекцію новоутвореної інституції.
Нинішній проєкт — 50 творів мистецтва авторства авангардистів та їх послідовників. А центральним експонатом стала скульптура Олександра Архипенка «Жінка, що сидить» (фото 1).
Щиро радію втіленню у життя цієї ініціативи, адже мистецтво українського авангарду нищилось і паплюжилось радянською владою. Тож коли, як не сьогодні, ми маємо його плекати?
Більше про Музей авангарду (тиць) та авангард (тиць).
Музей історії Києва (локація) Музей авангарду — філія Музею Києва
«Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції 3.0»
Вхід — 80/160 грн
Виставка діє до 6 квітня
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
Ця новина була великою несподіванкою і для мене. З'ясувалося, що установа заснована ще у листопаді 2024. Однак офіційному відкриттю передувало дві виставки, роботи з експозиції яких сформували колекцію новоутвореної інституції.
Нинішній проєкт — 50 творів мистецтва авторства авангардистів та їх послідовників. А центральним експонатом стала скульптура Олександра Архипенка «Жінка, що сидить» (фото 1).
Щиро радію втіленню у життя цієї ініціативи, адже мистецтво українського авангарду нищилось і паплюжилось радянською владою. Тож коли, як не сьогодні, ми маємо його плекати?
Більше про Музей авангарду (тиць) та авангард (тиць).
Музей історії Києва (локація) Музей авангарду — філія Музею Києва
«Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції 3.0»
Вхід — 80/160 грн
Виставка діє до 6 квітня
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
02.04.202508:32
Хочу зменшити дистанцію.
Я прагну, аби цей блог асоціювався у вас з певною особистістю. Для цього вона має хоч іноді оприявнюватися. Уже кілька місяців я думаю, як потроху писати про себе. Та певно, банально, варто просто почати.
Під кінець першого кварталу 2025 року я знову повірила у мрії стати культурною журналісткою. Спочатку року замовлень майже не було, аж раптом розпочався курс літосвіти (читайте далі, це не рекламна інтеграція). Передусім я йшла туди не за знаннями, а цінними контактами: лекторки — це зокрема редакторки медіа, де б я радо працювала. Мету я виконала, мої тексти вже є в Українській Правді. І, маю надію, що це довгострокова співпраця (:
Доки я сиділа без роботи, та не без діла, вже почала думати, що певно журналістика — то не моє. Щойно повернулася, одразу ж збагнула: мені цього бракувало. Відчуваю себе настільки наповненою у момент, коли входжу у стан концентрації і пишу! Станом на зараз — це робота моєї мрії.
Також вже давно хочу поспілкуватися з вами про те, що б ви хотіли бачити на цьому каналі. Мені справді цікаво створювати щось нове: підвищити свій рівень обізнаності й робити щось корисне для вас. Чекатиму на ваш фідбек у коментарях (:
#моє
Я прагну, аби цей блог асоціювався у вас з певною особистістю. Для цього вона має хоч іноді оприявнюватися. Уже кілька місяців я думаю, як потроху писати про себе. Та певно, банально, варто просто почати.
Під кінець першого кварталу 2025 року я знову повірила у мрії стати культурною журналісткою. Спочатку року замовлень майже не було, аж раптом розпочався курс літосвіти (читайте далі, це не рекламна інтеграція). Передусім я йшла туди не за знаннями, а цінними контактами: лекторки — це зокрема редакторки медіа, де б я радо працювала. Мету я виконала, мої тексти вже є в Українській Правді. І, маю надію, що це довгострокова співпраця (:
Доки я сиділа без роботи, та не без діла, вже почала думати, що певно журналістика — то не моє. Щойно повернулася, одразу ж збагнула: мені цього бракувало. Відчуваю себе настільки наповненою у момент, коли входжу у стан концентрації і пишу! Станом на зараз — це робота моєї мрії.
Також вже давно хочу поспілкуватися з вами про те, що б ви хотіли бачити на цьому каналі. Мені справді цікаво створювати щось нове: підвищити свій рівень обізнаності й робити щось корисне для вас. Чекатиму на ваш фідбек у коментарях (:
#моє
07.04.202512:55
Нещодавно думала над позитивними і негативними аспектами майже щоденного відвідування довколамистецьких подій
+
Можу порівнювати проєкти й робити їх аналіз
Розумію напрямок руху інституцій і, відповідно, обираю лише ті, що мені імпонують
Вивчаю місто, особливо райони, де концетрація галерей та музеїв висока
Маю багато знайомих з мистецької тусівки. Взаємодія з ними спонукає вивчати і досліджувати сферу більше
-
Виставки стали для мене буденністю. Це вже не спосіб відпочити і переключитися (хоча і це часом трапляється), а радше робота
Насправді вартісних проєктів вкрай мало
Однотипність представленого. Галереї рідко працюють з новими митцями, й тому часто доводиться споглядати одні й ті ж картинки, які вже десь бачила
Передусім важливо було прописати це для себе, але можливо ви теж захочете поділитися своїми думками.
#моє
+
Можу порівнювати проєкти й робити їх аналіз
Розумію напрямок руху інституцій і, відповідно, обираю лише ті, що мені імпонують
Вивчаю місто, особливо райони, де концетрація галерей та музеїв висока
Маю багато знайомих з мистецької тусівки. Взаємодія з ними спонукає вивчати і досліджувати сферу більше
-
Виставки стали для мене буденністю. Це вже не спосіб відпочити і переключитися (хоча і це часом трапляється), а радше робота
Насправді вартісних проєктів вкрай мало
Однотипність представленого. Галереї рідко працюють з новими митцями, й тому часто доводиться споглядати одні й ті ж картинки, які вже десь бачила
Передусім важливо було прописати це для себе, але можливо ви теж захочете поділитися своїми думками.
#моє
19.03.202516:05
01.04.202510:31
04.04.202508:46
Сьогодні у рубриці #знайомство_з_митцем художниця Руслана Ключко.
Передусім цікаво дізнатися з чим ти працюєш?
В основному з офортом, фотографією, артбуками. Але також відкрита до інших медіа, наприклад до лендарту, інсталяцій. Останнім часом цікаво думати про простір та якісь незвичні експозиційні рішення.
Що тобі хочеться транслювати?
Я б сказала, що центральною темою є природа, це те, до чого я повертаюсь знову і знову. Також працюю з темами пам'яті, особистого чуттєвого та емоційного досвіду.
Можна сказати, що тебе надихають особисті спогади та рідні місця?
На початку вторгнення у мене була дуже важка творча криза. Вихід із неї я знайшла у роботі з особистим досвідом. Це досить зручна точка входу для діалогу із глядачем, і для моєї практики характерна робота з маленькими історіями. Також дуже важливим для мене є локальний контекст Дружби, міста, де я народилась і виросла (Сумська область — прим. ред.). Іноді думаю про те, що саме воно лягло в основу моєї ідентичності. Це ніби корінь, з якого виростають всі інші теми, з якими я працюю.
А про натхнення насправді важко щось сказати, я, скоріше, створюю з неможливості цього не робити.
Я прогортала твій інстаграм до початку і помітила, як поступово вимальовувався твій стиль. Чи відчуваєш ти, що вже повністю сформувала свій мистецький почерк, чи все ще перебуваєш у пошуках нових форм вираження?
Думаю, життя художника — це постійний пошук. Для мене зміни у практиці є показником розвитку митця, і було б дуже сумно перетворитись на конвеєр по створенню однакових картінок. Але, з іншого боку, важливо бути цільним, і мої проєкти часто мають внутрішні зв’язки між собою, вони ніби перетікають із одного в інше.
Чи маєш ти медіа, з яким тобі найкомфортніше працювати, або ж вибір завжди продиктований ідеєю проєкту?
Найкомфортніше працювати мені з графікою або фотографією, бо я цьому багато вчилась. Але вибір медіа і справді майже завжди продиктований ідеєю. У мене є два методи роботи. Емоційний, у якому я можу почати роботу, не знаючи чим це все закінчиться. Це ніби мандрівка, де я даю медіуму себе вести, і буває, що вже після створення робіт осмислюю, що взагалі відбулось. Інший підхід — дослідницький, коли в мене виникає певна ідея, і я шукаю для неї мистецьку форму. Помічаю, що чим далі, тим більше працюю саме через ідею.
Цікаво. Можливо є задуми, над реалізацією яких ти б хотіла попрацювати, чи маєш у найближчих планах?
Давно думаю про поезію Сковороди, але відчуваю, що поки не доросла до занурення у такі глибини. А планів у найближчий час дуже багато: пройшла на резиденцію від платформи Острів, наступні пару місяців працюватиму із темою шістдесятництва та з дисидентським рухом на Сумщині. Також незабаром плануємо групову виставку з Вітою Котик у Малій галереї МА (Мистецького арсеналу — прим. ред.). Також зараз навчаюсь на лабораторії проєкцій, і в середині квітня матимемо презентацію напрацювань. Загалом весело, люблю такий ритм)
Виставку в Малій галереї я неодмінно проанонсую додатково. А нині заохочую вас поставити запитання мисткині в коментарях та зазирнути у її інстаграм. За бажанням, можна також придбати офорти: пишіть Руслані в особисті — @rgklyuchko.
Передусім цікаво дізнатися з чим ти працюєш?
В основному з офортом, фотографією, артбуками. Але також відкрита до інших медіа, наприклад до лендарту, інсталяцій. Останнім часом цікаво думати про простір та якісь незвичні експозиційні рішення.
Що тобі хочеться транслювати?
Я б сказала, що центральною темою є природа, це те, до чого я повертаюсь знову і знову. Також працюю з темами пам'яті, особистого чуттєвого та емоційного досвіду.
Можна сказати, що тебе надихають особисті спогади та рідні місця?
На початку вторгнення у мене була дуже важка творча криза. Вихід із неї я знайшла у роботі з особистим досвідом. Це досить зручна точка входу для діалогу із глядачем, і для моєї практики характерна робота з маленькими історіями. Також дуже важливим для мене є локальний контекст Дружби, міста, де я народилась і виросла (Сумська область — прим. ред.). Іноді думаю про те, що саме воно лягло в основу моєї ідентичності. Це ніби корінь, з якого виростають всі інші теми, з якими я працюю.
А про натхнення насправді важко щось сказати, я, скоріше, створюю з неможливості цього не робити.
Я прогортала твій інстаграм до початку і помітила, як поступово вимальовувався твій стиль. Чи відчуваєш ти, що вже повністю сформувала свій мистецький почерк, чи все ще перебуваєш у пошуках нових форм вираження?
Думаю, життя художника — це постійний пошук. Для мене зміни у практиці є показником розвитку митця, і було б дуже сумно перетворитись на конвеєр по створенню однакових картінок. Але, з іншого боку, важливо бути цільним, і мої проєкти часто мають внутрішні зв’язки між собою, вони ніби перетікають із одного в інше.
Чи маєш ти медіа, з яким тобі найкомфортніше працювати, або ж вибір завжди продиктований ідеєю проєкту?
Найкомфортніше працювати мені з графікою або фотографією, бо я цьому багато вчилась. Але вибір медіа і справді майже завжди продиктований ідеєю. У мене є два методи роботи. Емоційний, у якому я можу почати роботу, не знаючи чим це все закінчиться. Це ніби мандрівка, де я даю медіуму себе вести, і буває, що вже після створення робіт осмислюю, що взагалі відбулось. Інший підхід — дослідницький, коли в мене виникає певна ідея, і я шукаю для неї мистецьку форму. Помічаю, що чим далі, тим більше працюю саме через ідею.
Цікаво. Можливо є задуми, над реалізацією яких ти б хотіла попрацювати, чи маєш у найближчих планах?
Давно думаю про поезію Сковороди, але відчуваю, що поки не доросла до занурення у такі глибини. А планів у найближчий час дуже багато: пройшла на резиденцію від платформи Острів, наступні пару місяців працюватиму із темою шістдесятництва та з дисидентським рухом на Сумщині. Також незабаром плануємо групову виставку з Вітою Котик у Малій галереї МА (Мистецького арсеналу — прим. ред.). Також зараз навчаюсь на лабораторії проєкцій, і в середині квітня матимемо презентацію напрацювань. Загалом весело, люблю такий ритм)
Виставку в Малій галереї я неодмінно проанонсую додатково. А нині заохочую вас поставити запитання мисткині в коментарях та зазирнути у її інстаграм. За бажанням, можна також придбати офорти: пишіть Руслані в особисті — @rgklyuchko.
14.03.202510:44
Щотижнева рубрика #знайомство_з_митцем
Наш гість — Олександр Притула. Митець працює зі скульптурою, послуговуючись 3D друком, полімерними матеріалами, керамікою та бронзою. Окрім того, Олександр — графік, який переважно створює свої роботи вручну та пробує себе у цікавих тиражних техніках: шовкодрук, ризографія.
На яких темах зосереджена твоя творчість та чи існує центральна?
За останні роки в моїх роботах самостійно викристалізувались мотиви зв'язків, природи, ентропії. Певно, однією з провідних є тема взаємодії.
Часто робота митця сприймається як доволі легкий і захопливий процес, хоча насправді за лаштунками дуже багато чорнової роботи. До того ж митець не лише створює, а й часто просуває свої роботи. Розкажи, чи є такі речі, які б ти делегував за першої ліпшої нагоди? І на чому б сконцентрувався натомість?
Гарне запитання. Відповідь на нього потягне на окрему статтю. Насправді робота митця дійсно дуже багатогранна навіть в рамках художньої практики. А коли до цього додається менеджмент необхідної документації, промоутинг, то постає запитання: «Чи готова людина взагалі бути професійним художником?».
Гадаю, делегування будь-якої артменеджерської роботи може позитивно вплинути на творчий розвиток. Але, з іншого боку, автор мусить бути готовим інвестувати в це.
Я помітила, що ти доволі багато працюєш з цифровим мистецтвом. Такий шлях був обраний через те, що потрібно йти у ногу з часом? Або ж ти вбачаєш у такому підході інші переваги?
Інтегрування цифрових медіа в моїй практиці відбулось природно, без свідомого рішення. От ти приходиш в академію (НАОМА, — прим.) і там малюєш олівцем або пастеллю на папері. Це не тому, що ти вбачаєш якусь глибоку суть цього матеріалу, а тому, що це просто релевантно. Так і у мене з комп’ютерною графікою — я просто працював із тим, що було доступно і допомагало мені виражати свої ідеї. Звісно, згодом настає пора переосмислення цих знань. Та я до сьогодні вивчаю новий софт для розширення кваліфікації. Мабуть, у мене просто якась схильність до цього.
У твоїх роботах часто можна простежити симбіоз скульптури та графіки. Розкажи, чому ти вирішив поєднати ці два види образотворчого мистецтва?
Тривалий час я розділяв малювання коротких несерйозних коміксів та академічну скульптуру. Шукаючи себе, я вочевидь стикався з питаннями: «Який я?», «Що мені дійсно подобається?», «Чим я можу пожертвувати?». Звісно, непогано, коли ти «і швець, і жнець, і в дуду грець», як то кажуть. Але насправді це може закінчитись невизначеністю. Тож я дійшов висновку: або полишу графіку й комікси задля розвитку себе як скульптора, або ризикну й поєднаю ці два медіа воєдино в рамках творчої практики.
Якщо вам цікаво довідатися про Олександра більше, ставте своє запитання у коментарях. Слідкувати за творчістю митця можна ось тут.
Наш гість — Олександр Притула. Митець працює зі скульптурою, послуговуючись 3D друком, полімерними матеріалами, керамікою та бронзою. Окрім того, Олександр — графік, який переважно створює свої роботи вручну та пробує себе у цікавих тиражних техніках: шовкодрук, ризографія.
На яких темах зосереджена твоя творчість та чи існує центральна?
За останні роки в моїх роботах самостійно викристалізувались мотиви зв'язків, природи, ентропії. Певно, однією з провідних є тема взаємодії.
Часто робота митця сприймається як доволі легкий і захопливий процес, хоча насправді за лаштунками дуже багато чорнової роботи. До того ж митець не лише створює, а й часто просуває свої роботи. Розкажи, чи є такі речі, які б ти делегував за першої ліпшої нагоди? І на чому б сконцентрувався натомість?
Гарне запитання. Відповідь на нього потягне на окрему статтю. Насправді робота митця дійсно дуже багатогранна навіть в рамках художньої практики. А коли до цього додається менеджмент необхідної документації, промоутинг, то постає запитання: «Чи готова людина взагалі бути професійним художником?».
Гадаю, делегування будь-якої артменеджерської роботи може позитивно вплинути на творчий розвиток. Але, з іншого боку, автор мусить бути готовим інвестувати в це.
Я помітила, що ти доволі багато працюєш з цифровим мистецтвом. Такий шлях був обраний через те, що потрібно йти у ногу з часом? Або ж ти вбачаєш у такому підході інші переваги?
Інтегрування цифрових медіа в моїй практиці відбулось природно, без свідомого рішення. От ти приходиш в академію (НАОМА, — прим.) і там малюєш олівцем або пастеллю на папері. Це не тому, що ти вбачаєш якусь глибоку суть цього матеріалу, а тому, що це просто релевантно. Так і у мене з комп’ютерною графікою — я просто працював із тим, що було доступно і допомагало мені виражати свої ідеї. Звісно, згодом настає пора переосмислення цих знань. Та я до сьогодні вивчаю новий софт для розширення кваліфікації. Мабуть, у мене просто якась схильність до цього.
У твоїх роботах часто можна простежити симбіоз скульптури та графіки. Розкажи, чому ти вирішив поєднати ці два види образотворчого мистецтва?
Тривалий час я розділяв малювання коротких несерйозних коміксів та академічну скульптуру. Шукаючи себе, я вочевидь стикався з питаннями: «Який я?», «Що мені дійсно подобається?», «Чим я можу пожертвувати?». Звісно, непогано, коли ти «і швець, і жнець, і в дуду грець», як то кажуть. Але насправді це може закінчитись невизначеністю. Тож я дійшов висновку: або полишу графіку й комікси задля розвитку себе як скульптора, або ризикну й поєднаю ці два медіа воєдино в рамках творчої практики.
Якщо вам цікаво довідатися про Олександра більше, ставте своє запитання у коментарях. Слідкувати за творчістю митця можна ось тут.
18.03.202515:01
«Уривки підсвідомості» Валентина Метика можна збагнути завдяки чи не єдиним трактуванням, які погоджується надати автор:
🔴 Червоний — тривога, виснаження, руйнація
🔵 Синій — наповненість та гармонія
🟣 Фіолетовий — проміжний стан, роздоріжжя
Автор досліджує енергію людини послуговуючись символізмом та метафорами. Головним засобом виразності стає колір, який оприявнює те, що неможливо побачити — внутрішній світ.
Митець не має художньої освіти, однак у його роботах простежуються звернення до майстрів різних епох. Метик майстерно жонглює релігійними та міфологічними образами, що також свідчить про чималий час, присвячений самонавчанню.
Куратор проєкту та власник галереї — Сергій Войток, уже вкотре відкрив для мене постать, за творчістю якої хочеться слідкувати.
Voitok Gallery (локація)
Актуальний графік, відмінний від того, що в картах:
ср-пт: 17:00 — 20:30
сб-нд: 11:00 — 20:00
«Уривки підсвідомості»
Вхід — вільний
Виставка діє до 27 квітня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
🔴 Червоний — тривога, виснаження, руйнація
🔵 Синій — наповненість та гармонія
🟣 Фіолетовий — проміжний стан, роздоріжжя
Автор досліджує енергію людини послуговуючись символізмом та метафорами. Головним засобом виразності стає колір, який оприявнює те, що неможливо побачити — внутрішній світ.
Митець не має художньої освіти, однак у його роботах простежуються звернення до майстрів різних епох. Метик майстерно жонглює релігійними та міфологічними образами, що також свідчить про чималий час, присвячений самонавчанню.
Куратор проєкту та власник галереї — Сергій Войток, уже вкотре відкрив для мене постать, за творчістю якої хочеться слідкувати.
Voitok Gallery (локація)
Актуальний графік, відмінний від того, що в картах:
ср-пт: 17:00 — 20:30
сб-нд: 11:00 — 20:00
«Уривки підсвідомості»
Вхід — вільний
Виставка діє до 27 квітня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
17.03.202513:16
Анонсую наступну зустріч книжкового клубу!
Читатимемо працю есеїста та критика Вільяма Дерезевіца — «Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів». Покладаючись на інтерв'ю з людьми творчих професій, автор прагне дослідити, чи справді цифрова економіка загрожує їх існуванню?
Обгворення відбудеться 13 квітня (неділя), о 16-й годині у книгарні «Закапелок» (локація).
👨💻Реєстраційна форма (тиць)
😊Група книжкового клубу (тиць)
#книжковий_клуб_мистецького_призначення
Читатимемо працю есеїста та критика Вільяма Дерезевіца — «Смерть митця. Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів». Покладаючись на інтерв'ю з людьми творчих професій, автор прагне дослідити, чи справді цифрова економіка загрожує їх існуванню?
Обгворення відбудеться 13 квітня (неділя), о 16-й годині у книгарні «Закапелок» (локація).
👨💻Реєстраційна форма (тиць)
😊Група книжкового клубу (тиць)
#книжковий_клуб_мистецького_призначення
10.03.202511:13
Створюємо кіноклуб!
Уже майже рік, як спільнота, що розпочала формуватися тут, виходить в офлайн. Разом ми відвідуємо виставки, обговорюємо мистецькі книжки, а незабаром буде ще й кіноклуб!
🍿🎥Наразі ми розмірковуємо над форматом, тож маю для вас запитання. Артхаус, документалістика, естетичні кінострічки? На показ яких фільмів ви б завітали?
Уже майже рік, як спільнота, що розпочала формуватися тут, виходить в офлайн. Разом ми відвідуємо виставки, обговорюємо мистецькі книжки, а незабаром буде ще й кіноклуб!
🍿🎥Наразі ми розмірковуємо над форматом, тож маю для вас запитання. Артхаус, документалістика, естетичні кінострічки? На показ яких фільмів ви б завітали?
19.03.202516:05
«Зібрати неможливо відмовитися»
Новий проєкт в Avangarden покликаний дослідити феномен колекціонування зусібіч. Експлікація та назва одразу ж спонукають до глибших роздумів, а супровідна газета виставки допомагає визначити правильний вектор руху.
Представлені експонати вкотре підтверджують: мистецтво може набувати найрозмаїтіших форм. Нам лише потрібно обрати ту, що відгукнеться.
Мені дуже сподобався задум та реалізація проєкту. Нерешті мистецтво в Avangarden виглядало не фоновим.
Avangarden (карти)
«Зібрати неможливо відмовитися»
Вхід — вільний
Виставка діє до 11 травня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
#куди_сходити_у_травні
Новий проєкт в Avangarden покликаний дослідити феномен колекціонування зусібіч. Експлікація та назва одразу ж спонукають до глибших роздумів, а супровідна газета виставки допомагає визначити правильний вектор руху.
Представлені експонати вкотре підтверджують: мистецтво може набувати найрозмаїтіших форм. Нам лише потрібно обрати ту, що відгукнеться.
Мені дуже сподобався задум та реалізація проєкту. Нерешті мистецтво в Avangarden виглядало не фоновим.
Avangarden (карти)
«Зібрати неможливо відмовитися»
Вхід — вільний
Виставка діє до 11 травня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
#куди_сходити_у_травні
01.04.202516:00
Вже у цей четвер відбудеться онлайн лекція Тетяни Дорошенко присвячена тілесності в українському мистецтві
Тетяна культорологиня і моя добра знайома. Я відвідувала її лекції наживо, тож це щира порада.
Під час зустрічі буде:
💟аналіз інтерпретацій тілесності в мистецтві,
🟡 обговорення полотен Рубенса, Тиціана та Лоренцо Берніні;
🟡🔵 розбір робіт українських митців: Олександра Ройтбурда, Марії Куліковської, Ніни Мурашкіної, Влади Ралко, Олексія Ревіки, Христини Мельник та інших.
🧿РЕЄСТРАЦІЯ
#мистецькі_рекомендації
Тетяна культорологиня і моя добра знайома. Я відвідувала її лекції наживо, тож це щира порада.
Під час зустрічі буде:
💟аналіз інтерпретацій тілесності в мистецтві,
🟡 обговорення полотен Рубенса, Тиціана та Лоренцо Берніні;
🟡🔵 розбір робіт українських митців: Олександра Ройтбурда, Марії Куліковської, Ніни Мурашкіної, Влади Ралко, Олексія Ревіки, Христини Мельник та інших.
🧿РЕЄСТРАЦІЯ
#мистецькі_рекомендації
01.04.202510:31
Про діафільми і пропаганду
Переосмислювати радянський спадок можна по різному. Єва Гольц пішла шляхом перетворення діафільмів, які були інструментом насадження соціалістичної ідеології, у мистецькі твори.
Для цього кураторка залучила понад 20 митців. Усі вони працювали з плівками, які Єва знайшла у своїй школі в Чернігові. Її знищили росіяни. Учасники проєкту деконструювали кадри, ніби натякаючи, що ми маємо вчинити так само з історією. Розібрати на шматочки, обдумати й оприявнити важливе.
Дукат (локація)
«DIA KINETS»
Вхід — вільний
Виставка діє до 13 квітня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_квітні
Переосмислювати радянський спадок можна по різному. Єва Гольц пішла шляхом перетворення діафільмів, які були інструментом насадження соціалістичної ідеології, у мистецькі твори.
Для цього кураторка залучила понад 20 митців. Усі вони працювали з плівками, які Єва знайшла у своїй школі в Чернігові. Її знищили росіяни. Учасники проєкту деконструювали кадри, ніби натякаючи, що ми маємо вчинити так само з історією. Розібрати на шматочки, обдумати й оприявнити важливе.
Дукат (локація)
«DIA KINETS»
Вхід — вільний
Виставка діє до 13 квітня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_квітні
13.03.202511:32
«Поглянь, що ти пропустив. Нові способи бачити світ крізь мистецтво»
Галерист та артоглядач Вілл Ґомперц створив це видання, зібравши популярних та маловідомих митців і мисткинь, якими він захоплюється. Та, ілюструючи їхні практики, розповів про способи бачення творчих людей.
Що потрапляє у поле їхньої уваги, однак лишається поза нашим? Та як їм вдається зберігати діаметрально протилежне уявлення про усталені речі? Чому Девід Гокні бачить похмуру природу в яскравих, максимально гіперболізованих, кольорах; як Аґнес Мартін робить видимими почуття, а Дженніфер Пекер те, чого не існує; що можна помітити, вдивляючись у повсякденне життя подібно до Жана-Батиста Симеона Шардена. Саме над цими, та ще безліччю іншими запитаннями, роздумує автор сторінка за сторінкою.
А насправді, Гомперц просто викладає історію мистецтв у свій, ахронологічний, спосіб. Крізь призму власного сприйняття він не лише окреслює вже зазначену особливість кожного з митців, а й загальними фарбами намічає їхню біографію та основну тему творчості.
Деякі герої оповіді та їх роботи вплинули на самого Вілла. У мене так не трапилося. Можливо тому, що репродукції на таке не здатні: потрібен особистий контакт з творами, аби щось відчути, опису і якісного друку недостатньо.
#мистецька_бібілотека
Галерист та артоглядач Вілл Ґомперц створив це видання, зібравши популярних та маловідомих митців і мисткинь, якими він захоплюється. Та, ілюструючи їхні практики, розповів про способи бачення творчих людей.
Що потрапляє у поле їхньої уваги, однак лишається поза нашим? Та як їм вдається зберігати діаметрально протилежне уявлення про усталені речі? Чому Девід Гокні бачить похмуру природу в яскравих, максимально гіперболізованих, кольорах; як Аґнес Мартін робить видимими почуття, а Дженніфер Пекер те, чого не існує; що можна помітити, вдивляючись у повсякденне життя подібно до Жана-Батиста Симеона Шардена. Саме над цими, та ще безліччю іншими запитаннями, роздумує автор сторінка за сторінкою.
А насправді, Гомперц просто викладає історію мистецтв у свій, ахронологічний, спосіб. Крізь призму власного сприйняття він не лише окреслює вже зазначену особливість кожного з митців, а й загальними фарбами намічає їхню біографію та основну тему творчості.
Деякі герої оповіді та їх роботи вплинули на самого Вілла. У мене так не трапилося. Можливо тому, що репродукції на таке не здатні: потрібен особистий контакт з творами, аби щось відчути, опису і якісного друку недостатньо.
#мистецька_бібілотека
登录以解锁更多功能。