
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Демарьов
Пишу книжки.
Сайт - odemarov.com.ua
Контакт - @s_demarov
Сайт - odemarov.com.ua
Контакт - @s_demarov
关联群组
ДЕ
Демарьовченковиченко'chat
0
记录
16.02.202523:59
240订阅者01.02.202523:59
0引用指数18.02.202505:44
193每帖平均覆盖率16.02.202511:30
81广告帖子的平均覆盖率06.03.202523:59
18.60%ER11.02.202523:59
81.09%ERR06.04.202518:25
Шестирічна дитина пояснює про погоду:
- Пам'ятаєш, взимку світило сонце? Тепер зима дає здачі.
- Пам'ятаєш, взимку світило сонце? Тепер зима дає здачі.
07.04.202516:04
Я: думаю, що нема користі від підтягувань, і всі ці станові й інші тяги ніяк на мою спину не впливають.
Тимофій, коли робить мені "рейки-рейки, шпали-шпали" (щоб я йому потім теж зробив): Тато... ну, зерно, на жаль, розсипалось усюди, по всііііій території.
Тимофій, коли робить мені "рейки-рейки, шпали-шпали" (щоб я йому потім теж зробив): Тато... ну, зерно, на жаль, розсипалось усюди, по всііііій території.
25.03.202511:24
- Тато, давай грати в ніндзя. Ти хто будеш: ніндзя чи сенсей?
- Я буду сенсеєм, звісно.
- Вибач, тато, в тебе немає грошей, ти не будеш сенсей. Я - сенсей, ти - ніндзя.
***
Питання: нащо сенсеєві гроші?
- Я буду сенсеєм, звісно.
- Вибач, тато, в тебе немає грошей, ти не будеш сенсей. Я - сенсей, ти - ніндзя.
***
Питання: нащо сенсеєві гроші?
12.04.202515:09
Я написав книжку для шестикласників.
Вона так і називається: "Книжка для шестикласників". Так я називав її на початку й упродовж роботи, так представляв друзям, так і на обкладинці буде вказано.
Не так давно я ще працював у школі. В травні 2022 року, на одному з останніх занять перед канікулами, учні шостого класу запитали в мене, чи збираюсь я вести їх у похід. Щороку школою ми ходили в Карпати, а от літо 2022 претендувало на те, щоб стати винятком. Все до цього вело. Наша вчительська команда відпрацювала тієї весни дуже сильно. Уявіть собі: навіть 24.02 ми проводили заняття. І весь березень, і квітень, і травень займались онлайн, формуючи розклад на кожен тиждень по-новому - в залежності від можливостей вчителів, дітей і батьків. Ще й вечорами читали казки різним віковим групам.
Словом, зважаючи на втому й невизначеність, я відповів, що так далеко не загадую, та й не тільки я – ніхто не скаже, що трапиться за місяць-два. Та ще додав жартома, що хіба що у село своє привезу - отакий похід можу влаштувати. Дітям і ця ідея сподобалась. В село? Охоче! Але зам'ялось. Так ми нікуди й не вибрались.
Та в голові засіло оте "А що, коли б?.." Що, коли б кількох найнастирніших шестикласників таки відвезти в село, організувати їм стоянку біля ставочка? Що, коли б вони мали такі канікули бодай на кілька днів? Як би вони веселились? Чим би зайняли себе? Які пригоди знайшли б?
Ох, ці "А що, коли б?.." – страшна річ. Так вони мене замучили, що я ще того літа почав повість для шестикласників. Не мав змоги вивезти їх на відпочинок, то хоч уявив його.
Так з'явилась ця повість. Довго вона лежала, чекаючи свого часу. І ось, дочекалась.
Відредагований текст є. Наступного тижня матиму верстку. У квітні ж покажу обкладинку. (Вона прекрасна!) А у травні влаштую презентацію. І для шестикласників, і для старших, для зовсім дорослих, для малявок, для вчителів і батьків, навіть для дідусів і бабусь. Бо всі ми колись були шестикласниками або будемо. Це чудовий період: все ще дитинство, але вже самостійне.
Про створення книжки, сюжет, прототипів (вчителя я малював одразу з трьох!) і все інше розкажу згодом. Поки що майте на увазі: у травні на вас чекатиме добра книжка.
Вона так і називається: "Книжка для шестикласників". Так я називав її на початку й упродовж роботи, так представляв друзям, так і на обкладинці буде вказано.
Не так давно я ще працював у школі. В травні 2022 року, на одному з останніх занять перед канікулами, учні шостого класу запитали в мене, чи збираюсь я вести їх у похід. Щороку школою ми ходили в Карпати, а от літо 2022 претендувало на те, щоб стати винятком. Все до цього вело. Наша вчительська команда відпрацювала тієї весни дуже сильно. Уявіть собі: навіть 24.02 ми проводили заняття. І весь березень, і квітень, і травень займались онлайн, формуючи розклад на кожен тиждень по-новому - в залежності від можливостей вчителів, дітей і батьків. Ще й вечорами читали казки різним віковим групам.
Словом, зважаючи на втому й невизначеність, я відповів, що так далеко не загадую, та й не тільки я – ніхто не скаже, що трапиться за місяць-два. Та ще додав жартома, що хіба що у село своє привезу - отакий похід можу влаштувати. Дітям і ця ідея сподобалась. В село? Охоче! Але зам'ялось. Так ми нікуди й не вибрались.
Та в голові засіло оте "А що, коли б?.." Що, коли б кількох найнастирніших шестикласників таки відвезти в село, організувати їм стоянку біля ставочка? Що, коли б вони мали такі канікули бодай на кілька днів? Як би вони веселились? Чим би зайняли себе? Які пригоди знайшли б?
Ох, ці "А що, коли б?.." – страшна річ. Так вони мене замучили, що я ще того літа почав повість для шестикласників. Не мав змоги вивезти їх на відпочинок, то хоч уявив його.
Так з'явилась ця повість. Довго вона лежала, чекаючи свого часу. І ось, дочекалась.
Відредагований текст є. Наступного тижня матиму верстку. У квітні ж покажу обкладинку. (Вона прекрасна!) А у травні влаштую презентацію. І для шестикласників, і для старших, для зовсім дорослих, для малявок, для вчителів і батьків, навіть для дідусів і бабусь. Бо всі ми колись були шестикласниками або будемо. Це чудовий період: все ще дитинство, але вже самостійне.
Про створення книжки, сюжет, прототипів (вчителя я малював одразу з трьох!) і все інше розкажу згодом. Поки що майте на увазі: у травні на вас чекатиме добра книжка.


17.04.202515:54
Лектор десь поруч, лекція буде
29.03.202509:24
За третій місяць вчетверте перечитую "Сонячну машину".
(Це, здається, востаннє - далі книга піде в друк.)
Цього разу, читаючи вже майже ідеальний текст, чіпляюсь за от такі, наприклад, характеристики:
"Що може бути смішніше й більш ідіотське, коли індивід
із такою проклятою природою фізіономією намагається
поводитись і жити, як порядна людина?"
Це про молодика, який дивиться на себе в дзеркало🫣
(Це, здається, востаннє - далі книга піде в друк.)
Цього разу, читаючи вже майже ідеальний текст, чіпляюсь за от такі, наприклад, характеристики:
"Що може бути смішніше й більш ідіотське, коли індивід
із такою проклятою природою фізіономією намагається
поводитись і жити, як порядна людина?"
Це про молодика, який дивиться на себе в дзеркало🫣


12.04.202511:40
Добре, що уточнили: для маркування.
Бо я вже хотів замовити два "будь ласка" і одне "перепрошую".
Бо я вже хотів замовити два "будь ласка" і одне "перепрошую".
14.04.202513:24
Нещодавно я запрошував на лекцію "Сила книги".
А перед цим на лекцію про те, як життєвий матеріал перетворювати в художній твір.
А ще раніше розказував про те, чому писати може кожен.
Дві із цих лекцій уже відбулись. Зате дійсне запрошення на лекцію про силу книги. У четвер я розповім про те, що може література на думку тих, хто в ній досягнув багато.
Адже, справді, теревенити про те, що писаному слову під силу і чого від нього очікувати, можна вічно. Та зовсім інша річ – побачити, що з цього приводу думали самі літератури. Бо від їхніх поглядів залежала їхня ж творчість, а ще – погляди послідовників і читачів.
Приходьте у четвер ввечері у Книгарню Сенс. Я буду радий ділитись із вами тим, що дізнався.
Реєструйтесь тут:
https://forms.gle/B7au7odnMJYUb4Sm8
А перед цим на лекцію про те, як життєвий матеріал перетворювати в художній твір.
А ще раніше розказував про те, чому писати може кожен.
Дві із цих лекцій уже відбулись. Зате дійсне запрошення на лекцію про силу книги. У четвер я розповім про те, що може література на думку тих, хто в ній досягнув багато.
Адже, справді, теревенити про те, що писаному слову під силу і чого від нього очікувати, можна вічно. Та зовсім інша річ – побачити, що з цього приводу думали самі літератури. Бо від їхніх поглядів залежала їхня ж творчість, а ще – погляди послідовників і читачів.
Приходьте у четвер ввечері у Книгарню Сенс. Я буду радий ділитись із вами тим, що дізнався.
Реєструйтесь тут:
https://forms.gle/B7au7odnMJYUb4Sm8
转发自:
Техніка читання



31.03.202515:33
Редагування
"Техніка читання" - подкаст для читачів і авторів (навіть потенційних). Зазвичай ми говоримо про завершені, переважно взірцеві тексти. А цього разу пропонуємо вам бесіду про роботу над текстом. Говоримо із редакторкою про шлях рукопису до книжкової полиці.
Чи можна обійтись без редактора? Чи можна редагувати твір самостійно? А скільки разів треба вичитувати текст перед публікацією? А яка різниця між типами редакторів? І як слід опрацьовувати свій текст?..
Балакаємо із Анастасією Бідонько - редакторкою, упорядницею, співзасновницею видавництва "Ще одну сторінку", авторкою телеграм-каналу "Навколокнижковий ЩоНеДенник".
Цей випуск - перший у другому сезоні. Вітайте нас! Підписуйтесь на наші платформи, слідкуйте за новинами, побажайте нам щастя-здоров'я, підтримуйте грошима - це нам допоможе створювати нові випуски.
Приємного і корисного слухання!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
***
Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі.
Нас можна підтримувати тут:
https://buymeacoffee.com/tchytannia
Або:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi
💳Номер картки банки
4441 1111 2846 0585
На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.
Дякуємо!
"Техніка читання" - подкаст для читачів і авторів (навіть потенційних). Зазвичай ми говоримо про завершені, переважно взірцеві тексти. А цього разу пропонуємо вам бесіду про роботу над текстом. Говоримо із редакторкою про шлях рукопису до книжкової полиці.
Чи можна обійтись без редактора? Чи можна редагувати твір самостійно? А скільки разів треба вичитувати текст перед публікацією? А яка різниця між типами редакторів? І як слід опрацьовувати свій текст?..
Балакаємо із Анастасією Бідонько - редакторкою, упорядницею, співзасновницею видавництва "Ще одну сторінку", авторкою телеграм-каналу "Навколокнижковий ЩоНеДенник".
Цей випуск - перший у другому сезоні. Вітайте нас! Підписуйтесь на наші платформи, слідкуйте за новинами, побажайте нам щастя-здоров'я, підтримуйте грошима - це нам допоможе створювати нові випуски.
Приємного і корисного слухання!
YouTube | Apple podcasts | Spotify
***
Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі.
Нас можна підтримувати тут:
https://buymeacoffee.com/tchytannia
Або:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi
💳Номер картки банки
4441 1111 2846 0585
На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.
Дякуємо!
转发自:
Техніка читання



07.04.202511:20
17.04 (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Сила книги
Існують два протилежні погляди на літературу.
Або це «слова на папері», здатні тільки розважити читача та дати йому нагоду гарно провести час.
Або це – самостійна стихія могутньої ідеї, якій під силу творити мораль та змінювати історію.
Ми спекулювати не будемо. Подивимось, як це насправді відбувалось в історії людства. На що надихали книги? Яку роль грала література у вихованні народів і націй? І що про силу слова думали великі письменники й письменниці?
Книги пишуть люди, а люди можуть усе. От і ми віримо, що зможемо з цим питанням розібратися.
▪️Книгарня Сенс (пров. Микільський, 1/25)
▪️17 квітня
▪️19:00
Вхід за реєстрацією:
https://forms.gle/B7au7odnMJYUb4Sm8
Існують два протилежні погляди на літературу.
Або це «слова на папері», здатні тільки розважити читача та дати йому нагоду гарно провести час.
Або це – самостійна стихія могутньої ідеї, якій під силу творити мораль та змінювати історію.
Ми спекулювати не будемо. Подивимось, як це насправді відбувалось в історії людства. На що надихали книги? Яку роль грала література у вихованні народів і націй? І що про силу слова думали великі письменники й письменниці?
Книги пишуть люди, а люди можуть усе. От і ми віримо, що зможемо з цим питанням розібратися.
▪️Книгарня Сенс (пров. Микільський, 1/25)
▪️17 квітня
▪️19:00
Вхід за реєстрацією:
https://forms.gle/B7au7odnMJYUb4Sm8
31.03.202515:33
Забув поділитися. Але то нічого, якраз черга трохи розсмокталась - тепер ви можете слухати подкаст одразу, не чекаючи.
29.03.202511:48
А отаке?
"Але, бідолахи, які вони все-таки нещасні: це ж кожне з них увесь час твердо пам’ятає, що воно є воно, що на нього дивляться, що кожне слово його в історію записується, моментально, без авторської коректури в історію! Через те вони всі такі поважні, вибачливо-благодушні, з найкращими своїми посмішками, в найкращих своїх позах, — всі ж вони без перестанку фотографуються."
"Але, бідолахи, які вони все-таки нещасні: це ж кожне з них увесь час твердо пам’ятає, що воно є воно, що на нього дивляться, що кожне слово його в історію записується, моментально, без авторської коректури в історію! Через те вони всі такі поважні, вибачливо-благодушні, з найкращими своїми посмішками, в найкращих своїх позах, — всі ж вони без перестанку фотографуються."
27.03.202515:10
"Поема про Петра Орача" - пам'ятка англійської літератури, створена у 14 столітті. На жаль, не маємо українського перекладу. Навіть Іван Франко, з яким я завжди звіряюсь, не написав нічого з приводу цієї поеми.
Про автора її, Вільяма Ленгленда, серед інших відомостей, я знайшов і таку, – скупу, але майже поетичну, – біографічну довідку:
"Про особу Ленгленда майже нічого не відомо, незаперечним є тільки те, що життя його було злиденне".
На жаль, це тільки "майже поетично", бо через два речення є вже реалістична проза:
"Пізніше він жив у Лондоні без певних занять, у нестатках".
Всі ми трохи Ленгленд. Дай бог кожному написати поему!
Про автора її, Вільяма Ленгленда, серед інших відомостей, я знайшов і таку, – скупу, але майже поетичну, – біографічну довідку:
"Про особу Ленгленда майже нічого не відомо, незаперечним є тільки те, що життя його було злиденне".
На жаль, це тільки "майже поетично", бо через два речення є вже реалістична проза:
"Пізніше він жив у Лондоні без певних занять, у нестатках".
Всі ми трохи Ленгленд. Дай бог кожному написати поему!
07.04.202511:16
Ой-ой, нова лекція!
登录以解锁更多功能。