ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ
Про діла літературні, перекладацькі і редакторські
关联群组
订阅者
431
24 小时00%一周
92.1%一个月
256.2%
引用指数
0
提及1频道上的转发0频道上的提及1
每帖平均覆盖率
124
12 小时124
6.8%24 小时124
6.8%48 小时1330%
参与率 (ER)
6.02%
转发3评论6反应4
覆盖率参与率 (ERR)
30.86%
24 小时0%一周
1.11%一个月
0.17%
每则广告帖子的平均覆盖率
168
1 小时10059.52%1 – 4 小时4526.79%4 - 24 小时7242.86%
"ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ" 群组最新帖子
20.04.202518:01
Христос воскрес, дорогі парафіяне!
У світлий день Воскресіння маю добру і непримушену волю вкотре подарувати вам добрі книги. Зголошуйтесь, що кому цікаво. Відправляю НП/УП вашим коштом 🙂
У світлий день Воскресіння маю добру і непримушену волю вкотре подарувати вам добрі книги. Зголошуйтесь, що кому цікаво. Відправляю НП/УП вашим коштом 🙂
20.04.202515:45
Таємниці старих книг
Я не колекціоную антикваріят, хіба відносно старі видання – заради автографів, як-то Овідієві "Переміни" з дарчим написом "перекладчика" – Дмитра Николишина.
Виняток – дві часті "Учебника" французької мови д-ра Щурата з початку минулого століття.
Книги брав у різних продавців, але обидві – з провенансами. На першій часті напис олівцем: Sonia Kolessa. Мабуть, саме за цією книгою вивчала французьку мову Софія Сондей з дому Колесс, знана перед війною галицька співачка, донька Філярета й сестра Миколи Колесс. Життя її обірвалося в часі ДСВ в евакуації, – не знаю, що криється за цією скупою звісткою в інтернеті.
Натомість на другому томі є штамп, побліділий од часу, з якого напевне можна відчитати хіба Lwów, Samuel і księgarnia.
Також є рукописний підпис власника, прізвища точно не відчитати, далі – "уч. IV кабінету" (?) Очевидно, книга належала якомусь галицькому учителеві, однак не знати, з якого закладу, – певно лише те, що мав заняття й держав книги в четвертому кабінеті.
Я не колекціоную антикваріят, хіба відносно старі видання – заради автографів, як-то Овідієві "Переміни" з дарчим написом "перекладчика" – Дмитра Николишина.
Виняток – дві часті "Учебника" французької мови д-ра Щурата з початку минулого століття.
Книги брав у різних продавців, але обидві – з провенансами. На першій часті напис олівцем: Sonia Kolessa. Мабуть, саме за цією книгою вивчала французьку мову Софія Сондей з дому Колесс, знана перед війною галицька співачка, донька Філярета й сестра Миколи Колесс. Життя її обірвалося в часі ДСВ в евакуації, – не знаю, що криється за цією скупою звісткою в інтернеті.
Натомість на другому томі є штамп, побліділий од часу, з якого напевне можна відчитати хіба Lwów, Samuel і księgarnia.
Також є рукописний підпис власника, прізвища точно не відчитати, далі – "уч. IV кабінету" (?) Очевидно, книга належала якомусь галицькому учителеві, однак не знати, з якого закладу, – певно лише те, що мав заняття й держав книги в четвертому кабінеті.
20.04.202514:27
#великоднє
Малим я не дуже любив ходити до церкви: тісно, душно, довго, нічо не зрозуміло. За останній пункт почасти відповідав наш сільський хор, який співав, як умів, і дяк, який теж співав (і досі співає, дай йому, Боже, здоровля), як умів. Голос і слух у дяка є, але прононс… У нього дивна манера співаючи затискати всі голосівки так, що вони якісно уподібнювались до голосної в англійському слові burn.
Тому зміст доброї частини богослужіння від мене просто вислизав.
Аж ось, як пішов я вже до школи, батьки взяли мене на Великодню службу, власне на Воскресну заутреню. І там, мнучись у тлумищі, я вперше почув те, чого ніколи не чув з церковних хорів: як все раптом затихло на секунду, а потім один жіночий голос почав виводити наспів, слова якого теж годі було тоді розібрати, але від якого мені невідомо чому стали навертатися сльози, а сам я весь ніби занімів.
Пізніше вже я дізнався, що то – «Плотію уснув», Пасхальний ексапостоларій. На диво, у сусідній церкві, у Вишні, співали його зовсім не так (по-почаївському, а не по-галицькому, як у нас) і таких почуттів тамтешній варіант не будив.
Натомість знайомство з «нашою» версією стало для мене одним з найбільших естетичних потрясінь і одкровень, яким лишається й понині.
Додаю посилання на «нашу» версію (чогось помилково підписану як почаївську):
https://youtu.be/tUQjQ8o3PD8?si=wQksoAJJb7CNQEwg
Малим я не дуже любив ходити до церкви: тісно, душно, довго, нічо не зрозуміло. За останній пункт почасти відповідав наш сільський хор, який співав, як умів, і дяк, який теж співав (і досі співає, дай йому, Боже, здоровля), як умів. Голос і слух у дяка є, але прононс… У нього дивна манера співаючи затискати всі голосівки так, що вони якісно уподібнювались до голосної в англійському слові burn.
Тому зміст доброї частини богослужіння від мене просто вислизав.
Аж ось, як пішов я вже до школи, батьки взяли мене на Великодню службу, власне на Воскресну заутреню. І там, мнучись у тлумищі, я вперше почув те, чого ніколи не чув з церковних хорів: як все раптом затихло на секунду, а потім один жіночий голос почав виводити наспів, слова якого теж годі було тоді розібрати, але від якого мені невідомо чому стали навертатися сльози, а сам я весь ніби занімів.
Пізніше вже я дізнався, що то – «Плотію уснув», Пасхальний ексапостоларій. На диво, у сусідній церкві, у Вишні, співали його зовсім не так (по-почаївському, а не по-галицькому, як у нас) і таких почуттів тамтешній варіант не будив.
Натомість знайомство з «нашою» версією стало для мене одним з найбільших естетичних потрясінь і одкровень, яким лишається й понині.
Додаю посилання на «нашу» версію (чогось помилково підписану як почаївську):
https://youtu.be/tUQjQ8o3PD8?si=wQksoAJJb7CNQEwg
20.04.202513:58
Втрачена мова втраченого світу
Крім Назарового перекладу та давнього, з 1919 року перекладу Дмитра Николишина, є ще маловідома версія "Змови Катілліни" від о.Тимотея Бордуляка, яку письменник почав готувати ще наприкінці ХІХ, а заново обробляв уже в 20-30-х рр. ХХ ст.
Отець Бордуляк переклав Кріспа старим галицьким варіянтом української літературної мови, якого тепер ніхто вже не знає. Хіба старшим людям ще довелося читати такі тексти, а то й слухати розмови попередніх поколінь, як-то Андрій Содомора міг чути цю мову од батька, о. Олександра, та його кола чи своїх університетських викладачів. Воістину – втрачена мова втраченого світу.
Осьо нині нарешті розгорнув першу часть "Учебника" французької д-ра Щурата й помітив, яка колосальна дистанція між мовою тодішньою – і мовою нашою. Скажімо, фр. l'estrade тлумачиться як "естрада", що було звичним для галичан сто років тому, але вже не звичне [тут] для нас.
P.S Про переклад о. Бордуляка не знали обоє адмінів – в передмові 2020 р. про нього нема 🤡
Крім Назарового перекладу та давнього, з 1919 року перекладу Дмитра Николишина, є ще маловідома версія "Змови Катілліни" від о.Тимотея Бордуляка, яку письменник почав готувати ще наприкінці ХІХ, а заново обробляв уже в 20-30-х рр. ХХ ст.
Отець Бордуляк переклав Кріспа старим галицьким варіянтом української літературної мови, якого тепер ніхто вже не знає. Хіба старшим людям ще довелося читати такі тексти, а то й слухати розмови попередніх поколінь, як-то Андрій Содомора міг чути цю мову од батька, о. Олександра, та його кола чи своїх університетських викладачів. Воістину – втрачена мова втраченого світу.
Осьо нині нарешті розгорнув першу часть "Учебника" французької д-ра Щурата й помітив, яка колосальна дистанція між мовою тодішньою – і мовою нашою. Скажімо, фр. l'estrade тлумачиться як "естрада", що було звичним для галичан сто років тому, але вже не звичне [тут] для нас.
P.S Про переклад о. Бордуляка не знали обоє адмінів – в передмові 2020 р. про нього нема 🤡
20.04.202505:53
Халдейських віщунів не будем ми шукати:
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Поки ви розговляєтесь, дорогі парафіяне, не забуваймо: халдеї не сплять!
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Поки ви розговляєтесь, дорогі парафіяне, не забуваймо: халдеї не сплять!
19.04.202514:59
Зарисовка до теми.
У майстерні вид-ва «Синтеза».
Дійові особи:
Іван Іващенко – Адам Жоржевич, філософ, перекладач;
Підмайстер Молодий – Молодий Підмайстер;
Персонажі без мови:
Олексій Панич – бог мудрості, на сцені не зʼявляється, але його дух крепко чути в повітрі.
І.І. (хтиво, а водночас соромʼязливо підсміхаючись собі в вусики): А як би ви тут розвели knowing і knowledge, щоб відмежувати процес від результату?
Підмайстер: Та, може, просто вживати «знання» і похідні форми, а читач з контексту сам все зрозуміє?
І.І.: Хех, йобане село!
Контекст: есей
У майстерні вид-ва «Синтеза».
Дійові особи:
Іван Іващенко – Адам Жоржевич, філософ, перекладач;
Підмайстер Молодий – Молодий Підмайстер;
Персонажі без мови:
Олексій Панич – бог мудрості, на сцені не зʼявляється, але його дух крепко чути в повітрі.
І.І. (хтиво, а водночас соромʼязливо підсміхаючись собі в вусики): А як би ви тут розвели knowing і knowledge, щоб відмежувати процес від результату?
Підмайстер: Та, може, просто вживати «знання» і похідні форми, а читач з контексту сам все зрозуміє?
І.І.: Хех, йобане село!
Контекст: есей
18.04.202516:58
Нарешті я спромігся стиснути й закинути сюди відео з Андрієм Содоморою. Рідкісні кадри, адже тепер АО не часто бере до рук гітару. Віртуоз є віртуоз – у всьому 🤗
12.04.202518:09
Константинос Кавафіс
ВХОДЖЕННЯ
Все те, що школярем несміло уявляв,
Відкрилося тепер йому. Пустився, загуляв
Ночами. Як (мистецтву нашому) пристало,
Хвилює кров юнацьку, розбуялу,
Чуттєва розкіш. Тілові несила побороть
Жагу злочинну, п’яну. Юна плоть
Їй оддається.
Так простий хлопчина
Приковує наш погляд. І входить на хвилину
У Світ Поезії Високий, Досконалий —
Хлопчак вродливий, кров юнацька й розбуяла.
———————
Εκείνα που δειλά φαντάσθη μαθητής, είν’ ανοιχτά,
φανερωμένα εμπρός του. Και γυρνά, και ξενυχτά,
και παρασύρεται. Κι ως είναι (για την τέχνη μας) σωστό,
το αίμα του, καινούριο και ζεστό,
η ηδονή το χαίρεται. Το σώμα του νικά
έκνομη ερωτική μέθη· και τα νεανικά
μέλη ενδίδουνε σ’ αυτήν.
Κ’ έτσι ένα παιδί απλό
γένεται άξιο να το δούμε, κι απ’ τον Υψηλό
της Ποιήσεως Κόσμο μια στιγμή περνά κι αυτό —
το αισθητικό παιδί με το αίμα του καινούριο και ζεστό.
ВХОДЖЕННЯ
Все те, що школярем несміло уявляв,
Відкрилося тепер йому. Пустився, загуляв
Ночами. Як (мистецтву нашому) пристало,
Хвилює кров юнацьку, розбуялу,
Чуттєва розкіш. Тілові несила побороть
Жагу злочинну, п’яну. Юна плоть
Їй оддається.
Так простий хлопчина
Приковує наш погляд. І входить на хвилину
У Світ Поезії Високий, Досконалий —
Хлопчак вродливий, кров юнацька й розбуяла.
———————
Εκείνα που δειλά φαντάσθη μαθητής, είν’ ανοιχτά,
φανερωμένα εμπρός του. Και γυρνά, και ξενυχτά,
και παρασύρεται. Κι ως είναι (για την τέχνη μας) σωστό,
το αίμα του, καινούριο και ζεστό,
η ηδονή το χαίρεται. Το σώμα του νικά
έκνομη ερωτική μέθη· και τα νεανικά
μέλη ενδίδουνε σ’ αυτήν.
Κ’ έτσι ένα παιδί απλό
γένεται άξιο να το δούμε, κι απ’ τον Υψηλό
της Ποιήσεως Κόσμο μια στιγμή περνά κι αυτό —
το αισθητικό παιδί με το αίμα του καινούριο και ζεστό.
11.04.202523:04
Як менеджер із комунікацій видавництва «Фоліо» повідомляю, що попередній ілюстратор перейшов у видавництво Анетти Антоненко гратися зі шрифтом Lobster.
Ми знайшли нового, підвищивши плату з одного пакетика маккохве до трьох 😇
Діліться своїми враженнями щодо нового стилю обкладинок в коментарях. Врахуємо всі побажання 🤗
P.S. Купуйте книжки пана Красовицького, бо ми вбабахали в них дохуя грошей і забили ними 70% нашого складу
Ми знайшли нового, підвищивши плату з одного пакетика маккохве до трьох 😇
Діліться своїми враженнями щодо нового стилю обкладинок в коментарях. Врахуємо всі побажання 🤗
P.S. Купуйте книжки пана Красовицького, бо ми вбабахали в них дохуя грошей і забили ними 70% нашого складу
11.04.202518:52
Футляр, маю надію, зі слонівки
11.04.202512:25
Стара заповідь українського худ.перекладу: бачиш в оригіналі діалект – діставай галицизми. 😏
Якщо ж серйозно, то підхід пана Дубінського – конструювати мову самому – мені тут (та й не тільки тут) ближчий.
Якщо ж серйозно, то підхід пана Дубінського – конструювати мову самому – мені тут (та й не тільки тут) ближчий.
11.04.202509:51
Адміністрація каналу вже віддавна в бані у видавця (ні за цапову душу, до речі). Але не можемо не підтримати добру справу, передзамовити ці книжечки – благословляється 🤗
https://urbino.com.ua/g135551438-peredzamovlennya
https://urbino.com.ua/g135551438-peredzamovlennya
10.04.202518:51
Отаке-от дед письменникс сосаєті 🤷♂️:
10.04.202509:16
Ваш адмін-редактор написав про "Афорисичні тюди" АО 🤗
"Кожен етюд – своєрідна біографія латинських афоризмів. Книга творить цілість, її структура – продумана й довершена, один епізод плавно перетікає в інший, а водночас, книгу цю – як і всяку велику Книгу – можна розгорнути на будь-якій сторінці, але не навмання, а знайти щось потрібне саме цієї миті для свого настрою. Розгорнути – і поринути стежками Слова, які врешті приведуть читача до себе самого."
https://zbruc.eu/node/121134
"Кожен етюд – своєрідна біографія латинських афоризмів. Книга творить цілість, її структура – продумана й довершена, один епізод плавно перетікає в інший, а водночас, книгу цю – як і всяку велику Книгу – можна розгорнути на будь-якій сторінці, але не навмання, а знайти щось потрібне саме цієї миті для свого настрою. Розгорнути – і поринути стежками Слова, які врешті приведуть читача до себе самого."
https://zbruc.eu/node/121134
10.04.202504:05
Видавець дивиться в очі Вічності
记录
19.04.202523:59
431订阅者23.02.202523:59
100引用指数14.03.202511:02
1.2K每帖平均覆盖率07.03.202514:36
383广告帖子的平均覆盖率20.03.202517:12
18.75%ER14.03.202511:02
303.60%ERR
22.03.202514:53
РОЗРІЗНЕННЯ І ПОВТОРЕННЯ НА
СЛОВ'ЯНСЬКІЙ НАБЕРЕЖНІЙ
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
хуй
пизда
ніхуя
СЛОВ'ЯНСЬКІЙ НАБЕРЕЖНІЙ
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
довбойоб
хуй
пизда
ніхуя
24.03.202520:32
Знаєте, що більше я слухаю/читаю людей, то більше люблю котів і їх, котячий, хов, їх майже автономність і вміння держати розумну дистанцію.
А з такої нагоди – один давно перекладений, дуже близький мені віршик з Одена
ПЕС:
Самотнє створіння провадить неповне життя,
Людина подібна - і нюхом, і розумом – псові;
Я дам їй глибокі, потрібні їй дам почуття,
Я чую в людині широкі простори для ловів.
КОТИ:
Ділити – цілити, до свого потягнеться свій,
Стебло-спочування підтримує квітку любові.
Вона в нас відчула і ми відчуваємо в ній
Потребу побути самому в затишному схові.
КОТИ:
Осібні і горді, ми ходимо власним ладóм
По зведених нею оселях, пристойно убраних.
ПЕС:
Хай де вона ходить, ступаю за нею слідом
Як вірний слуга і як люб'яча тінь свого пана.
‐-----
DOG
The single creature leads a partial life,
Man by his mind, and by his nose the hound;
He needs the deep emotions I can give,
I scent in him a vaster hunting ground.
CATS
Like calls to like, to share is to relieve
And sympathy the root bears love the flower;
He feels in us, and we in him perceive
A common passion for the lonely hour.
CATS
We move in our apartness and our pride
About the decent dwellings he has made:
DOG
In all his walks I follow at his side,
His faithful servant and his loving shade
Адмін не світить тут своєї фізіономії, але зробить виняток заради котика
А з такої нагоди – один давно перекладений, дуже близький мені віршик з Одена
ПЕС:
Самотнє створіння провадить неповне життя,
Людина подібна - і нюхом, і розумом – псові;
Я дам їй глибокі, потрібні їй дам почуття,
Я чую в людині широкі простори для ловів.
КОТИ:
Ділити – цілити, до свого потягнеться свій,
Стебло-спочування підтримує квітку любові.
Вона в нас відчула і ми відчуваємо в ній
Потребу побути самому в затишному схові.
КОТИ:
Осібні і горді, ми ходимо власним ладóм
По зведених нею оселях, пристойно убраних.
ПЕС:
Хай де вона ходить, ступаю за нею слідом
Як вірний слуга і як люб'яча тінь свого пана.
‐-----
DOG
The single creature leads a partial life,
Man by his mind, and by his nose the hound;
He needs the deep emotions I can give,
I scent in him a vaster hunting ground.
CATS
Like calls to like, to share is to relieve
And sympathy the root bears love the flower;
He feels in us, and we in him perceive
A common passion for the lonely hour.
CATS
We move in our apartness and our pride
About the decent dwellings he has made:
DOG
In all his walks I follow at his side,
His faithful servant and his loving shade
Адмін не світить тут своєї фізіономії, але зробить виняток заради котика
21.03.202518:46
«Астролябія» і «Синтеза» змагаються в тім, хто перший видасть Шопенгауера
22.03.202514:49
ДЕВ'ЯТЕ ЧУТТЯ
ночі аґрус оранжевий
з воротями
Коцарев сере
віршами як?
ночі аґрус оранжевий
з воротями
Коцарев сере
віршами як?
12.04.202518:09
Константинос Кавафіс
ВХОДЖЕННЯ
Все те, що школярем несміло уявляв,
Відкрилося тепер йому. Пустився, загуляв
Ночами. Як (мистецтву нашому) пристало,
Хвилює кров юнацьку, розбуялу,
Чуттєва розкіш. Тілові несила побороть
Жагу злочинну, п’яну. Юна плоть
Їй оддається.
Так простий хлопчина
Приковує наш погляд. І входить на хвилину
У Світ Поезії Високий, Досконалий —
Хлопчак вродливий, кров юнацька й розбуяла.
———————
Εκείνα που δειλά φαντάσθη μαθητής, είν’ ανοιχτά,
φανερωμένα εμπρός του. Και γυρνά, και ξενυχτά,
και παρασύρεται. Κι ως είναι (για την τέχνη μας) σωστό,
το αίμα του, καινούριο και ζεστό,
η ηδονή το χαίρεται. Το σώμα του νικά
έκνομη ερωτική μέθη· και τα νεανικά
μέλη ενδίδουνε σ’ αυτήν.
Κ’ έτσι ένα παιδί απλό
γένεται άξιο να το δούμε, κι απ’ τον Υψηλό
της Ποιήσεως Κόσμο μια στιγμή περνά κι αυτό —
το αισθητικό παιδί με το αίμα του καινούριο και ζεστό.
ВХОДЖЕННЯ
Все те, що школярем несміло уявляв,
Відкрилося тепер йому. Пустився, загуляв
Ночами. Як (мистецтву нашому) пристало,
Хвилює кров юнацьку, розбуялу,
Чуттєва розкіш. Тілові несила побороть
Жагу злочинну, п’яну. Юна плоть
Їй оддається.
Так простий хлопчина
Приковує наш погляд. І входить на хвилину
У Світ Поезії Високий, Досконалий —
Хлопчак вродливий, кров юнацька й розбуяла.
———————
Εκείνα που δειλά φαντάσθη μαθητής, είν’ ανοιχτά,
φανερωμένα εμπρός του. Και γυρνά, και ξενυχτά,
και παρασύρεται. Κι ως είναι (για την τέχνη μας) σωστό,
το αίμα του, καινούριο και ζεστό,
η ηδονή το χαίρεται. Το σώμα του νικά
έκνομη ερωτική μέθη· και τα νεανικά
μέλη ενδίδουνε σ’ αυτήν.
Κ’ έτσι ένα παιδί απλό
γένεται άξιο να το δούμε, κι απ’ τον Υψηλό
της Ποιήσεως Κόσμο μια στιγμή περνά κι αυτό —
το αισθητικό παιδί με το αίμα του καινούριο και ζεστό.
22.03.202507:25
SIC TRANSIT
за ніч
я тричі бігав срати
туалетний папір закінчився
лишилась тільки збірка Олега Коцарева
всі сторінки пішли в сраку
так минає поезія
за ніч
я тричі бігав срати
туалетний папір закінчився
лишилась тільки збірка Олега Коцарева
всі сторінки пішли в сраку
так минає поезія
转发自:
Книгодурка
22.03.202514:40
#нампишуть
Редагував я кілька років тому один текст – ми з коректоркою його начисто переписали, бо то був страх Божий. Коректорка виділила у верстці два надто рідкі рядки й дала примітку: "зарідко". Верстальниця, вносячи правки, замість всіх слів у тих рядках – дала одне: "зарідко".
Редагував я кілька років тому один текст – ми з коректоркою його начисто переписали, бо то був страх Божий. Коректорка виділила у верстці два надто рідкі рядки й дала примітку: "зарідко". Верстальниця, вносячи правки, замість всіх слів у тих рядках – дала одне: "зарідко".
21.03.202507:09
Юрій Винничук і редакція видання «Збруч» за допомогою ChatGPT вказують обуреним жінкам на їх неправоту і безпідставні звинувачення.
Джотто ді Бондоне. 1303 - 1305 р.
Джотто ді Бондоне. 1303 - 1305 р.
21.03.202509:55
Анетта Антоненко воспитує і окультурює Лівобережжя Києва
转发自:
Х-й переклад
21.03.202511:21
Обожнюю свою роботу. Сьогодні дізналася, що античні римляни комплексували через вираз свого обличчя в час смерті й затуляли його подолом тоги, коли їх убивали. Цікаво, цікаво.
21.03.202509:35
Форум видавців
Отто Дікс. 1933 р.
Отто Дікс. 1933 р.
21.03.202512:00
Адмін-перекладач, коли нарешті завершить роботу над Плутархом
登录以解锁更多功能。
