Burkanova.art
Poet. Artist. https://www.facebook.com/burkanova.art/
Discoverer in @Enlite_team
Discoverer in @Enlite_team
关联群组
На світанку
3
记录
05.02.202523:59
60订阅者25.12.202423:59
0引用指数19.04.202520:19
437每帖平均覆盖率22.04.202511:12
0广告帖子的平均覆盖率22.02.202523:59
8.33%ER19.04.202511:44
728.33%ERR转发自:
Enlite
25.03.202516:16
Чоловіком хлопчика робить... Вчасна сепарація.
Насамперед це стосується хлопців, в житті яких багато мами. Ну або так склалося, що була лише вона.
Він може повернутися згодом у поле маминої уваги, але вже дорослим, сформованим чоловіком. Аби давати, а не брати.
Та щоб це відбулося, йому треба піти.
Піти самому. Своїми ногами. Аби відчути в них силу.
Піти, аби та могутність, що у ньому спить, прокинулась.
Піти, щоб вільний порух його крил більше не стримували затісні стіни маминого гнізда.
Вилетіти.
Інакше... виростають великі діти. Ментально незрілі паразити, не здатні будувати свої гнізда/стосунки. Вимушені проходити цю сепарацію вже зі своїми жінками. Болючу і травмуючу обох.
Бо колись, коли треба було летіти, він не наважився.
#Свобода
Насамперед це стосується хлопців, в житті яких багато мами. Ну або так склалося, що була лише вона.
Він може повернутися згодом у поле маминої уваги, але вже дорослим, сформованим чоловіком. Аби давати, а не брати.
Та щоб це відбулося, йому треба піти.
Піти самому. Своїми ногами. Аби відчути в них силу.
Піти, аби та могутність, що у ньому спить, прокинулась.
Піти, щоб вільний порух його крил більше не стримували затісні стіни маминого гнізда.
Вилетіти.
Інакше... виростають великі діти. Ментально незрілі паразити, не здатні будувати свої гнізда/стосунки. Вимушені проходити цю сепарацію вже зі своїми жінками. Болючу і травмуючу обох.
Бо колись, коли треба було летіти, він не наважився.
#Свобода
转发自:Enlite
09.04.202520:45
Наталі Роджерс виокремлює дев'ять принципів, що становлять основу застосування різних форм творчої експресії в психотерапії:
1. У всіх людей є вроджена здатність бути творчими.
2. Творчий процес є оздоровчим. Продукт самовираження - це важливе послання індивідууму від самого себе.
3. Особистісне зростання та високий рівень усвідомленості досягаються через самоусвідомлення, саморозуміння та інсайт.
4. Самоусвідомлення, саморозуміння та інсайт досягаються через занурення в наші емоції. Почуття горя, гніву, болю, страху, веселощів і екстазу являють собою тунель, через який ми можемо пройти для досягнення особистісного зростання і цілісності.
5. Наші почуття та емоції - потужне джерело енергії. Ця енергія може бути спрямована у творчу активність, де реалізується і трансформується.
6. Експресивне мистецтво - рух, живопис, література, звук, музика, медитація та скульптура ведуть нас до усвідомлення. Вони дають змогу виразити невідомі частини себе й отримати про себе нову інформацію, необхідну для усвідомлення.
7. Будь-які артмоделі творчо пов'язані між собою. Коли ми рухаємося, це впливає на те, як ми пишемо чи малюємо. Коли ми пишемо або малюємо, це впливає на те, як ми відчуваємо і думаємо. Під час творчого процесу одні форми мистецтва стимулюють і живлять інші, приводячи нас до внутрішнього сенсу і сутності, які є основною енергією нашого життя.
8. Існує зв'язок між нашими життєвими силами (нашим внутрішнім сенсом, духом) і сутністю нашого буття.
9. Коли ми подорожуємо внутрішнім світом, відкриваючи свою сутність або цілісність, ми відкриваємо і нашу пов'язаність із зовнішнім світом. Внутрішнє і зовнішнє стає єдиним.
1. У всіх людей є вроджена здатність бути творчими.
2. Творчий процес є оздоровчим. Продукт самовираження - це важливе послання індивідууму від самого себе.
3. Особистісне зростання та високий рівень усвідомленості досягаються через самоусвідомлення, саморозуміння та інсайт.
4. Самоусвідомлення, саморозуміння та інсайт досягаються через занурення в наші емоції. Почуття горя, гніву, болю, страху, веселощів і екстазу являють собою тунель, через який ми можемо пройти для досягнення особистісного зростання і цілісності.
5. Наші почуття та емоції - потужне джерело енергії. Ця енергія може бути спрямована у творчу активність, де реалізується і трансформується.
6. Експресивне мистецтво - рух, живопис, література, звук, музика, медитація та скульптура ведуть нас до усвідомлення. Вони дають змогу виразити невідомі частини себе й отримати про себе нову інформацію, необхідну для усвідомлення.
7. Будь-які артмоделі творчо пов'язані між собою. Коли ми рухаємося, це впливає на те, як ми пишемо чи малюємо. Коли ми пишемо або малюємо, це впливає на те, як ми відчуваємо і думаємо. Під час творчого процесу одні форми мистецтва стимулюють і живлять інші, приводячи нас до внутрішнього сенсу і сутності, які є основною енергією нашого життя.
8. Існує зв'язок між нашими життєвими силами (нашим внутрішнім сенсом, духом) і сутністю нашого буття.
9. Коли ми подорожуємо внутрішнім світом, відкриваючи свою сутність або цілісність, ми відкриваємо і нашу пов'язаність із зовнішнім світом. Внутрішнє і зовнішнє стає єдиним.
转发自:
Єлісєєв Пише
23.03.202522:47
Десь там, за Дніпром, де не ходить метро,
Де бур’ян росте на тротуарах,
Де на місяць вночі скавучить поролон,
Де від міста – одна лиш примара,
Де по темряві нишпорить іхтіозавр,
Коло лісу шукаючи гірки,
І в рожевих чоботях з них щочетверга
Розкидає бананові шкірки -
Там жив хлопчик один, може три, може сім,
Може дівчинка – це не важливо,
А важливим є те, що морський модний звір
Полюбляв із крамниць цупить пиво.
Він багато не пив: кухоль, максимум два,
Й це за місяць – ніколи не більше,
Але ящір за лічені дні би сконав,
Пивокрадство святе полишивши.
Повернімось до того, хто всю цю красу
Кожен день від народження бачив,
Хто жив тим, щоб хоч якось не втратити глузд
У далеких покинутих хащах.
Того, хто в глухомані життя все прожив,
Навіть разом ні з ким не провівши
Хоча б вечір за чашечкою дерунів
Крім акваріумних пасатижів.
Він одним теплим днем вийшов в двір, на город –
Прополоти старий трансформатор.
Взяв з собою велике залізне відро,
Рукавиці, мотику й лопату.
Утомився юнак – цілий день працював,
Весь в землі від волосся до п’яток
Уявляв, як у липні збереться сім’я
На врожай трансформатореняток.
У відрі підсихала побита трава,
Легко пахнучи літом прийдешнім.
А по вулиці поряд людина ішла:
Як і він – одинока, тутешня.
Така сама забута, самотня душа,
Що не знала, куди їй податись.
В неї був один друг, але й той – синій шарф,
Який вічно просив накладанець.
Побалакали мило в вечірній тіні
Про те, се та про іхтіозавра
І домовились випить разом дерунів
У саду біля озера завтра.
Фермер наш ще не мав таких радісних днів:
Як підвівся наступного ранку
Деруни заварив – повний термос налив
І побіг до озерця в альтанку.
Як проходив повз ліс – то зненацька відчув
Під ногами рослинную пастку.
Послизнувся, в шершавий асфальт лицем – бум!
Ніс розбив, плечі, лоба й зап’ястки.
Встав на ноги, струсився, хотів далі йти,
Та зірвалися враз його плани:
Водний ящір на дубі, в трухлявім дуплі,
Начищав чобітки дерунами.
Де бур’ян росте на тротуарах,
Де на місяць вночі скавучить поролон,
Де від міста – одна лиш примара,
Де по темряві нишпорить іхтіозавр,
Коло лісу шукаючи гірки,
І в рожевих чоботях з них щочетверга
Розкидає бананові шкірки -
Там жив хлопчик один, може три, може сім,
Може дівчинка – це не важливо,
А важливим є те, що морський модний звір
Полюбляв із крамниць цупить пиво.
Він багато не пив: кухоль, максимум два,
Й це за місяць – ніколи не більше,
Але ящір за лічені дні би сконав,
Пивокрадство святе полишивши.
Повернімось до того, хто всю цю красу
Кожен день від народження бачив,
Хто жив тим, щоб хоч якось не втратити глузд
У далеких покинутих хащах.
Того, хто в глухомані життя все прожив,
Навіть разом ні з ким не провівши
Хоча б вечір за чашечкою дерунів
Крім акваріумних пасатижів.
Він одним теплим днем вийшов в двір, на город –
Прополоти старий трансформатор.
Взяв з собою велике залізне відро,
Рукавиці, мотику й лопату.
Утомився юнак – цілий день працював,
Весь в землі від волосся до п’яток
Уявляв, як у липні збереться сім’я
На врожай трансформатореняток.
У відрі підсихала побита трава,
Легко пахнучи літом прийдешнім.
А по вулиці поряд людина ішла:
Як і він – одинока, тутешня.
Така сама забута, самотня душа,
Що не знала, куди їй податись.
В неї був один друг, але й той – синій шарф,
Який вічно просив накладанець.
Побалакали мило в вечірній тіні
Про те, се та про іхтіозавра
І домовились випить разом дерунів
У саду біля озера завтра.
Фермер наш ще не мав таких радісних днів:
Як підвівся наступного ранку
Деруни заварив – повний термос налив
І побіг до озерця в альтанку.
Як проходив повз ліс – то зненацька відчув
Під ногами рослинную пастку.
Послизнувся, в шершавий асфальт лицем – бум!
Ніс розбив, плечі, лоба й зап’ястки.
Встав на ноги, струсився, хотів далі йти,
Та зірвалися враз його плани:
Водний ящір на дубі, в трухлявім дуплі,
Начищав чобітки дерунами.
登录以解锁更多功能。