ланвелікс і сюжетний голод
мої думки та рецензії суб'єктивні, і шо ви мені зробите / об'єктивно по моєму суб'єктивному
关联群组
ланвелікс. чат
5
记录
15.05.202523:59
72订阅者20.08.202423:59
0引用指数15.02.202523:59
40每帖平均覆盖率15.05.202505:45
38广告帖子的平均覆盖率30.09.202423:59
50.00%ER31.08.202423:59
322.22%ERR
16.05.202521:00
Сьогодні не буде новинок, плейлистів і музичних знахідок. Цей пост – данина. Рік тому вийшов альбом HIT ME HARD AND SOFT, і жодного дня відтоді я не прожив без нього: не подумав, не вмикнув хоча б одну пісню, не відчув. Це не просто музика – це частина мене.
Можна довго сперечатись, який альбом у Біллі найкращий, але я вважаю: якщо Happier Than Ever був і є альбомом для відданих фанів, які його і зрозуміли, то HIT ME HARD AND SOFT – це відкриті двері для кожного. І ти заходиш у них, навіть не питаючи дозволу, бо він звучить з тебе – іноді гучно, іноді боляче, іноді м’яко, але завжди чесно.
Це альбом на будь-який стан: коли серце танцює або розбите, коли щось починається чи болісно закінчується. Коли ви закохані, покинуті, втомлені, щасливі, згублені, живі, спустошені. Коли ти просто хочеш пролежати під ковдрою, і щоб ніхто тебе не чіпав, або ж бігати босоніж у нічному місті. Альбом, який проживається разом із вами.
Рік тому я поставив йому 10 з 10 – і не планую змінювати думку. Бо кожна пісня – це шрам або поцілунок, залежно від того, з якого боку подивитись. Кожну з них хочеться пропустити через себе знову. І знову.
Мій зв’язок із цим альбомом – глибший, ніж просто улюблений реліз чи альбом. Це вже буквально в мені:
– у тату з назвою альбому на грудях, зробленому в день релізу
– в оці Біллі, яке тепер завжди зі мною
– у ще одній тату, де сховано рядок із "WILDFLOWER"
І це тільки початок.
Саме з цим альбомом у мене з’явився шанс отримати її автограф, диск зі вставкою, яку вона сама розфарбувала. Саме з придбання цього альбому я почав колекціонувати вініли.
Та мені здається, я емоційно і внутрішньо виріс, поки слухав ці пісні.
Він мені не набрид. Навпаки. З кожним днем я наново закохуюсь у нього, як у людину, яку нібито вже добре знаєш, але щоразу знаходиш щось нове.
Улюблену пісню виділити неможливо – тут усе як живе, різне, глибоке, ідеальне у своїй неідеальності (але передаю привіт пісні "CHIHIRO", яку я за цей рік в хвилинах прослухав більше ніж колишню улюблену "NDA" (а тій пісні вже майже чотири роки).
Люблю без меж. Назавжди.
Можна довго сперечатись, який альбом у Біллі найкращий, але я вважаю: якщо Happier Than Ever був і є альбомом для відданих фанів, які його і зрозуміли, то HIT ME HARD AND SOFT – це відкриті двері для кожного. І ти заходиш у них, навіть не питаючи дозволу, бо він звучить з тебе – іноді гучно, іноді боляче, іноді м’яко, але завжди чесно.
Це альбом на будь-який стан: коли серце танцює або розбите, коли щось починається чи болісно закінчується. Коли ви закохані, покинуті, втомлені, щасливі, згублені, живі, спустошені. Коли ти просто хочеш пролежати під ковдрою, і щоб ніхто тебе не чіпав, або ж бігати босоніж у нічному місті. Альбом, який проживається разом із вами.
Рік тому я поставив йому 10 з 10 – і не планую змінювати думку. Бо кожна пісня – це шрам або поцілунок, залежно від того, з якого боку подивитись. Кожну з них хочеться пропустити через себе знову. І знову.
Мій зв’язок із цим альбомом – глибший, ніж просто улюблений реліз чи альбом. Це вже буквально в мені:
– у тату з назвою альбому на грудях, зробленому в день релізу
– в оці Біллі, яке тепер завжди зі мною
– у ще одній тату, де сховано рядок із "WILDFLOWER"
І це тільки початок.
Саме з цим альбомом у мене з’явився шанс отримати її автограф, диск зі вставкою, яку вона сама розфарбувала. Саме з придбання цього альбому я почав колекціонувати вініли.
Та мені здається, я емоційно і внутрішньо виріс, поки слухав ці пісні.
Він мені не набрид. Навпаки. З кожним днем я наново закохуюсь у нього, як у людину, яку нібито вже добре знаєш, але щоразу знаходиш щось нове.
Улюблену пісню виділити неможливо – тут усе як живе, різне, глибоке, ідеальне у своїй неідеальності (але передаю привіт пісні "CHIHIRO", яку я за цей рік в хвилинах прослухав більше ніж колишню улюблену "NDA" (а тій пісні вже майже чотири роки).
Люблю без меж. Назавжди.
18.05.202510:51
“WITHERED” – d4vd
Жанр: меланхолійний поп з відлунням R&B
Дата релізу: 25 квітня 2025
Це не той альбом, який вмикаєш на фоні, поки пилососиш або смажиш яєчню. WITHERED – це більше як плейлист для ночі, коли на душі скребе, а серце просить трошки тиші й слів, які зрозуміють тебе. Це саундтрек до моментів, коли не хочеться нічого, крім спокійного "One More Dance" у навушниках і дивного бажання зникнути з усіх месенджерів.
Пісні звучать так, ніби ти стоїш на межі – трохи розгублений, трохи надламаний, але все ще чекаєш, що хтось простягне руку. У кожный пісні – суміш відчаю, туги й надії, що згортається в клубок під ребрами. В одному моменті – це крик про нерозділене почуття, в іншому – пристрасне бажання затанцювати останній танець з тими, кого відпускати зовсім не хочеться.
Це емоційна карусель: від прохань про любов до спроб не зламатися від її відсутності. І в цьому простому, майже наївному звучанні – щось справжнє.
Цей альбом не ідеальний – він місцями повторюється, саунд у треках не сильно відрізняється, а тексти іноді здаються поверхневими. Але все це якось доречно: він створений не для аналізу, а для проживання. Якщо вас нещодавно зламало розставанням – тут знайдете щось своє.
WITHERED не перевернув мені світ, але точно торкнувся – принаймні на рівні тих почуттів, які ми зазвичай ховаємо. Бо навіть якщо вони звучать знайомо, вони все ще болять.
Улюблені пісні: Sky, Say It Back, Feel It, What Are You Waiting For, One More Dance, Afterlife
Оцінка: 6/10
#ЛанвеліксСлухає
ланвелікс і сюжетний голод
09.05.202517:36
це до речі після обіцянки собі «не купувати нові книжки, поки не прочитаю вже придбані»
вже не вперше порушую цю обіцянку і точно розумію, що не востаннє 🙂↕️
вже не вперше порушую цю обіцянку і точно розумію, що не востаннє 🙂↕️
05.05.202513:54
шкода тільки, що прозора чорна - все одно виглядає як звичайна чорна платівка
але і цей альбом мав бути в моїй колекції
але і цей альбом мав бути в моїй колекції
25.04.202512:06
Автор: Вірджинія Вулф
Назва: Орландо: біографія
Жанр: класика, експериментальна проза
Рейтинг на Goodreads: - 3.87/5
Видавництво в Україні: Ще одну сторінку
Задум був революційний, а враження - десь на межі захоплення формою і повного нерозуміння змісту.
"Орландо" - це історія про людину, яка проживає три століття, змінює стать, країни, звички й одяг, але залишає в собі одне спільне - відстороненість. Починаючи як шляхетний юнак при дворі Єлизавети І, Орландо поступово стає жінкою і продовжує свій шлях крізь віки, стикаючись із часом, суспільством і ідентичністю. Але замість того, щоб зануритись у переживання героя, ми ніби спостерігаємо ззовні, із холодної хмаринки над Лондоном.
Ідея гендерної плинності на фоні історичних змін - звучить сучасно навіть сьогодні. Це був дійсно сміливий задум для свого часу. Але коли вся суть зводиться до "все це трапилося і трапилося" — легко, буденно, без жодного внутрішнього конфлікту - мені, як читачу, було складно в це зануритись. Орландо так і не став для мене ані живою людиною, ані символом - лише химерною фігурою в літературному експерименті.
Я ціную стиль Вулф - поетичний, часом розмитий, але чіпляючий. Так, до нього треба звикнути, але звикнувши, помічаєш: сам стиль тримає більше, ніж сюжет. Бо сюжету, як такого, тут майже й немає. Події змінюються одна за одною з дивовижною швидкістю - ти ще не встиг осмислити одне століття, як уже читаєш про інше. Це не подорож - це галерея моментів, де ти не встигаєш зупинитися біля жодного полотна.
Читаючи цю книгу, я ніби виконував обряд - не через захоплення, а з поваги до класики. І навіть у цьому є певна цінність: я зрозумів, що не всі книги мають бути для мене. Є такі, що написані, щоб існувати, а не щоб сподобатися.
Оцінка: 4 з 10
Назва: Орландо: біографія
Жанр: класика, експериментальна проза
Рейтинг на Goodreads: - 3.87/5
Видавництво в Україні: Ще одну сторінку
Задум був революційний, а враження - десь на межі захоплення формою і повного нерозуміння змісту.
"Орландо" - це історія про людину, яка проживає три століття, змінює стать, країни, звички й одяг, але залишає в собі одне спільне - відстороненість. Починаючи як шляхетний юнак при дворі Єлизавети І, Орландо поступово стає жінкою і продовжує свій шлях крізь віки, стикаючись із часом, суспільством і ідентичністю. Але замість того, щоб зануритись у переживання героя, ми ніби спостерігаємо ззовні, із холодної хмаринки над Лондоном.
Ідея гендерної плинності на фоні історичних змін - звучить сучасно навіть сьогодні. Це був дійсно сміливий задум для свого часу. Але коли вся суть зводиться до "все це трапилося і трапилося" — легко, буденно, без жодного внутрішнього конфлікту - мені, як читачу, було складно в це зануритись. Орландо так і не став для мене ані живою людиною, ані символом - лише химерною фігурою в літературному експерименті.
Я ціную стиль Вулф - поетичний, часом розмитий, але чіпляючий. Так, до нього треба звикнути, але звикнувши, помічаєш: сам стиль тримає більше, ніж сюжет. Бо сюжету, як такого, тут майже й немає. Події змінюються одна за одною з дивовижною швидкістю - ти ще не встиг осмислити одне століття, як уже читаєш про інше. Це не подорож - це галерея моментів, де ти не встигаєш зупинитися біля жодного полотна.
Читаючи цю книгу, я ніби виконував обряд - не через захоплення, а з поваги до класики. І навіть у цьому є певна цінність: я зрозумів, що не всі книги мають бути для мене. Є такі, що написані, щоб існувати, а не щоб сподобатися.
Оцінка: 4 з 10
16.05.202517:32
покупки в 23 такі непередбачувані
09.05.202518:59
завтра в тікітокє ☺️
16.05.202519:18
🙂↕️🙂↕️🙂↕️
16.05.202509:01
“FUNNY little FERAS” – DamianDavid
Жанр: поп
Дата релізу: 16 травня 2025
Неочікувано сильна робота – настільки, що я навіть встиг порадіти, що ще місяць тому замовив вініл. Він уже десь напівдорозі до мене, і здається, ця пластинка стане чудовим доповненням до моїх вечорів.
У цьому альбомі – все, що я люблю: емоційні гойдалки, трохи танцю, трохи тиші й спокою.
Співпраці теж вийшли приємною несподіванкою. Особливо одна, прихована – у моїй улюбленій пісні. Ну, коли твоя дівчина співачка, гріх не скористатися таким бонусом.
Це альбом із запахом сонцезахисного крему та легкого вітру з моря. Він звучить як вечір у липні, коли повітря ще тепле, але вже не пече. Як танець босоніж під дощем, коли місто ще не встигло сховатися під парасолі, а ти вже ніби в кліпі.
Це платівка, яку хочеться брати з собою в дорогу – у наушниках, у рюкзаку чи просто в настрої.
Так, місцями звучить простіше, ніж ми звикли чути від нього. Але в цьому і привабливість: він явно зійшов з колії звичних образів і пішов новим курсом. І якщо це справді той спосіб, яким він зараз відчуває музику – я тільки за.
Тут усе на своїх місцях: тексти, які зачіпають, приспіви, що застрягають у голові, мелодії, які хочеться співати, і звучання, яке грає на всіх внутрішніх клавішах одночасно.
Не просто "пісні" – маленькі сцени з фільму, де головна роль твоя.
Улюблені пісні: Voices, Zombie Lady, Tango, Born With a Broken Heart, Tangerine (feat. d4vd), The First Time
Оцінка: 7.5/10
#ЛанвеліксСлухає
ланвелікс і сюжетний голод
14.05.202515:04
три години монтажу і розпакоука майже на 6 хвилин вже в тікітоках
це якщо вам раптом нема куди витратити час, або може шось під чай глянути - то рекомендую 😁
це якщо вам раптом нема куди витратити час, або може шось під чай глянути - то рекомендую 😁
登录以解锁更多功能。
