Анатолий Шарий
Україна Сейчас | УС: новини, політика, війна
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лёха в Short’ах Long’ует
Лачен пише
Инсайдер UA | Україна | Новини
Анатолий Шарий
Україна Сейчас | УС: новини, політика, війна
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лёха в Short’ах Long’ует
Лачен пише
Инсайдер UA | Україна | Новини
Анатолий Шарий
Україна Сейчас | УС: новини, політика, війна
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
КД
Казки дідуся Панаса
记录
02.02.202523:59
77
订阅者18.12.202423:59
0
引用指数02.02.202523:08
1K
每帖平均覆盖率08.02.202523:59
1.5K
广告帖子的平均覆盖率29.01.202523:59
13.04%
ER03.02.202523:59
1336.84%
ERR15.02.202511:17
На своїх токшоу вони не соромляться озвучити це навіть у деталях: «знищити всіх, хто народився за нєзалєжності», «переселити 13 мільйонів у Забайкалля», «зруйнувати, а потім заново побудувати й заселити певні міста»… Кремль нічого не приховує, він попереджає та погрожує. І лише слабкодухі, наївні й дурні можуть сподіватися, що це лише слова. Кремль чітко заявляє, що України не існувало, а отже, і далі не має існувати, вони прямо заперечують існування українського народу. І роблять усе, щоб ці ідеї сприйняли народні маси РФ — у чому, треба визнати, вони досягли неабиякого успіху. Ба більше, як історик, я знаю, що такою російська держава та її політика була завжди й ніколи не могла бути інакшою.
https://tyzhden.ua/borys-cherkas-vijna-za-nezalezhnist-iak-nam-ofitsijno-nazyvaty-tsiu-vijnu/
https://tyzhden.ua/borys-cherkas-vijna-za-nezalezhnist-iak-nam-ofitsijno-nazyvaty-tsiu-vijnu/
02.02.202518:31
(с) Р. Кіплінґ «Солдат», 1892
Зайшов я до пивниці раз, щоб горло промочить,
Аж чую: «Правила у нас, свій камуфляж змініть!»
Дівки за стійкою у сміх: «Тримайте, бо впаду!»
Я відвертаюся від них, на вулицю іду…
«Солдате, те, солдате, се! Солдате, геть іди!»,
Але «Спасибі, наш герой», як дійде до біди.
Як дійде до біди, синки, великої біди.
Тоді «Спасибі, наш герой», як дійде до біди!
В театр увечері пішов, не брав ні краплі в рот,
Пияк без клопотів пройшов, я знов надворі – от…
Навіть на виставці якій кричать: «Куди попер»,
Та щойно гряне, Боже мій, то садять у партер!
«Солдате, те, солдате, се! Солдате, зовні жди!»,
Але «Героя наперед!», як дійде до біди.
Заграє барабан, синки, тоді вже в стрій іди,
Тоді «Спасибі, наш герой», як дійде до біди!
Та що ж, пошарпався мундир, який ваш сон хранив,
Простий солдат – не командир, не густо заробив.
Попробуй, жевжику, разок, то й докоряй мені,
Зробити хутко марш-кидок з вагою на спині!
«Солдате, те, солдате, се! Напився вже, гляди!»,
Але «Там воля або смерть!», як ворогів ряди
Супроти нас ідуть, синки, що спробуй обійди,
Тоді «Там воля або смерть!», тоді вперед іди.
Ні, не герої ми, проте не сміття і не грязь.
Хоч не в казармі живете – не кращі й ви од нас!
Хто у тилу знай кривить рот від нас – людей простих,
То хай би сам пішов на фронт і там шукав святих.
«Солдате, те, солдате, се! Не швендяй, одійди!»,
Але коли повіє дим, то перші ми завжди.
Коли повіє дим, синки, коли повіє дим,
«Проходьте, пане, наперед» кричать мені завжди.
Держава пільги нам дає у цей буремний час,
Та важливіші речі є для нас, але й для вас.
Затямте – важко вам хіба – щоб кожен знати звик,
Що форма – честь, а не ганьба, якщо ти чоловік!
«Солдате, те, солдате, се! Із килима зійди!»,
Але коли ведуть вогонь: «Спаси і одведи!».
Вони кричать «Спаси!», синки, за них на фронт піди…
Солдат – не дурень, знає все. Та все ж іде туди.
Зайшов я до пивниці раз, щоб горло промочить,
Аж чую: «Правила у нас, свій камуфляж змініть!»
Дівки за стійкою у сміх: «Тримайте, бо впаду!»
Я відвертаюся від них, на вулицю іду…
«Солдате, те, солдате, се! Солдате, геть іди!»,
Але «Спасибі, наш герой», як дійде до біди.
Як дійде до біди, синки, великої біди.
Тоді «Спасибі, наш герой», як дійде до біди!
В театр увечері пішов, не брав ні краплі в рот,
Пияк без клопотів пройшов, я знов надворі – от…
Навіть на виставці якій кричать: «Куди попер»,
Та щойно гряне, Боже мій, то садять у партер!
«Солдате, те, солдате, се! Солдате, зовні жди!»,
Але «Героя наперед!», як дійде до біди.
Заграє барабан, синки, тоді вже в стрій іди,
Тоді «Спасибі, наш герой», як дійде до біди!
Та що ж, пошарпався мундир, який ваш сон хранив,
Простий солдат – не командир, не густо заробив.
Попробуй, жевжику, разок, то й докоряй мені,
Зробити хутко марш-кидок з вагою на спині!
«Солдате, те, солдате, се! Напився вже, гляди!»,
Але «Там воля або смерть!», як ворогів ряди
Супроти нас ідуть, синки, що спробуй обійди,
Тоді «Там воля або смерть!», тоді вперед іди.
Ні, не герої ми, проте не сміття і не грязь.
Хоч не в казармі живете – не кращі й ви од нас!
Хто у тилу знай кривить рот від нас – людей простих,
То хай би сам пішов на фронт і там шукав святих.
«Солдате, те, солдате, се! Не швендяй, одійди!»,
Але коли повіє дим, то перші ми завжди.
Коли повіє дим, синки, коли повіє дим,
«Проходьте, пане, наперед» кричать мені завжди.
Держава пільги нам дає у цей буремний час,
Та важливіші речі є для нас, але й для вас.
Затямте – важко вам хіба – щоб кожен знати звик,
Що форма – честь, а не ганьба, якщо ти чоловік!
«Солдате, те, солдате, се! Із килима зійди!»,
Але коли ведуть вогонь: «Спаси і одведи!».
Вони кричать «Спаси!», синки, за них на фронт піди…
Солдат – не дурень, знає все. Та все ж іде туди.
28.01.202509:30
З Фейсбука Олександра Такула
Як стати звіздой тіктоку, якщо ти довбойоб? Дуже просто. Наприклад, береш міну 82 мм і знімаєш відео про те, що вона не влазить у ствол британського 81 мм міномету, який твій підрозділ отримав разом із штатними мінами. Або береш румунську гранату, висипаєш з неї тротил, попередньо викорявши ножем пробку, і намагаєшся вкрутити туди радянський узргм. Відео треба супроводжувати дебілкуватим сміхом, або ниттям про зраду (матюки обов'язкові в обох випадках). Далі тисячі профанів репостять це відео по мережі.
Всьо - ти звізда. Можеш цим пишатися, ідіот.
https://www.facebook.com/oleksandr.takul/posts/pfbid02czAvXkGq2LFYBCrBtYpLVACpYcvj69fB7J4rNxCoP1uF1k3BS8fmNQfzj9FPAkTl
Як стати звіздой тіктоку, якщо ти довбойоб? Дуже просто. Наприклад, береш міну 82 мм і знімаєш відео про те, що вона не влазить у ствол британського 81 мм міномету, який твій підрозділ отримав разом із штатними мінами. Або береш румунську гранату, висипаєш з неї тротил, попередньо викорявши ножем пробку, і намагаєшся вкрутити туди радянський узргм. Відео треба супроводжувати дебілкуватим сміхом, або ниттям про зраду (матюки обов'язкові в обох випадках). Далі тисячі профанів репостять це відео по мережі.
Всьо - ти звізда. Можеш цим пишатися, ідіот.
https://www.facebook.com/oleksandr.takul/posts/pfbid02czAvXkGq2LFYBCrBtYpLVACpYcvj69fB7J4rNxCoP1uF1k3BS8fmNQfzj9FPAkTl
01.02.202516:29
Пам'ятаймо
05.02.202520:33
З Фейсбука Олега Базара
У Великій Британії закон дозволяє переслідування медіа або журналістів, які публікують секретну інформацію, яку їм передав носій державної таємниці. У мирний час.
Міністерство оборони може виписати припис DSMA-Notices з вимогою не публікувати матеріали на певні теми з міркувань національної безпеки. Це теж правило мирного часу.
Коли почалася війна в Затоці BBC прибрала з ефіру всі антивоєнні пісні. І це була експедиційна війна, езестинційної загрози для королівства не було.
У нас війна за виживання, але можна творити хуйню, поширювати фейки про армію, рекламувати СЗЧ і навіть схвалювати убивство представників Сил оборони. І всім похуй.
https://www.facebook.com/share/15nQBvMmt6/
У Великій Британії закон дозволяє переслідування медіа або журналістів, які публікують секретну інформацію, яку їм передав носій державної таємниці. У мирний час.
Міністерство оборони може виписати припис DSMA-Notices з вимогою не публікувати матеріали на певні теми з міркувань національної безпеки. Це теж правило мирного часу.
Коли почалася війна в Затоці BBC прибрала з ефіру всі антивоєнні пісні. І це була експедиційна війна, езестинційної загрози для королівства не було.
У нас війна за виживання, але можна творити хуйню, поширювати фейки про армію, рекламувати СЗЧ і навіть схвалювати убивство представників Сил оборони. І всім похуй.
https://www.facebook.com/share/15nQBvMmt6/
20.02.202509:24
З Фейсбука Юрія Богданова
Трамп як учасник перемовин: трохи лікнепу
У мене вже скоро кров з очей почне йти, коли я побачу черговий допис з тезами “Трамп - ексцентричний бізнесмен у політиці, з ним треба говорити як з бізнесменом” або “Ви просто неправильно з ним комунікуєте, він же ж… (вставити потрібне)”.
Його риторика та стиль правління відображають поєднання популістських і експансіоністських інстинктів, аніж класичний бізнес-підхід з орієнтацією на компроміс і “win-win”. Простіше кажучи, він веде себе як готопа у політиці і є гопотою.
Я дуже мало бачив успішних бізнесменів (приблизно нуль), які б не розуміли цінності у адекватній взаємодії навіть з власними конкурентами. А от рейдерів, які поводяться як Трамп я бачив. Про те, що Трамп гопота від політики і чиста “політична тварина” у найгіршому розуміння цього слова написано багато книг. І не клятими демократами, звісно. А профільними науковими спеціалістами.
Трамп - це харизматичний (теж у гіршому розумінні) лідер, одержимий власним его. Зі звичайними політиками можна вести переговори, виходячи з історії відносин, підписаних документів, зобов’язань. З бізнесменом можна говорити з позиції спільної вигоди. У Трампа ж на перший план виходять его, бажання “переграти” співрозмовника і здобути миттєву перемогу в медійному просторі. Він воліє перетворювати будь-яку розмову на шоу, де найважливіше — здаватися сильним і популярним, а не шукати системного рішення.
Він - безсистемний і завжди такий був. Традиційний політик оперує певними бюрократичними механізмами, формальною логікою міжнародних угод та процедурами. Притомний бізнесмен наймає спеціалістів, щоб не втопити бізнес у субʼєктивності і некомпетентності. Трамп натомість часто ігнорує поради фахівців та своїх же радників, раптово змінює позиції й ухвалює рішення, ґрунтуючись на тому, які реакції отримає в медіа та серед електорату.
Він мислить у категоріях “проти нас весь світ”. Традиційний політик, навіть будуючи конфронтацію, зазвичай залишає простір для компромісу. У Трампа ж відчувається чорно-білий погляд на світ: якщо ти не з ним, значить, ти проти нього. Це ускладнює тонкі домовленості й розмови про поділ відповідальності між сторонами. Тому у Трампа шантаж стає самоціллю — він грає на підвищення ставок до останнього. Аж поки не отримує по голові.
Про економічну раціональність мови теж немає. Для бізнес-процесів властиво обирати взаємну вигоду (win-win), де зароблять усі. Трамп же в політиці діє швидше у стилі “zero-sum game”: якщо хтось виграє, то інший автоматично програє. В міжнародній політиці з великою кількістю стейкхолдерів така логіка часто призводить до нових криз і руйнує відносини з партнерами. Цей підхід, до речі, може вже в найближчий час зробити “китайську пропозицію” світу вигіднішою за американську. Але Трамп так далеко не думає.
Зрештою, Трамп - антитеза класичним республіканцям і в економіці також. Його популізм йде врозріз із класичною ж республіканською ідеєю ліберальних ринків і міжнародної торгівлі (уособленням якої був Рейган).
У Трампі популіст і король ресентименту давно переміг “бізнесмена” - бо імідж “сильного лідера” важливіший за будь-які угоди. Трамп у державних рішеннях часто готовий до різких і непродуманих кроків заради короткострокового рейтингового ефекту. Замість стратегічного планування — феєричні обіцянки (наприклад, “Мексика заплатить за стіну”, “Закінчу війну за 24 години”), що насправді є маячнею від початку. Щоразу, коли Трамп стикається з вибором між пошуком розумного компромісу та збереженням образу “бійця”, він обирає друге.
Тож. Трамп як учасник перемовин — це класичний трикстер, що визначається його популізмом, его і тваринністю його поведінки і ідеологічних шизоконструкцій в його голові. В цьому вся суть і Трампа, і трампізму.
А який найкращий спосіб взаємодіяти з гопотою? Щоб воно відчувало в тобі силу. Оце і є настанова для України і Європи. Тому і слова, і кроки щодо Трампа не мають бути ніжними. Гопник мови класичної дипломатії не розуміє.
https://www.facebook.com/share/167EnepXhL/
Трамп як учасник перемовин: трохи лікнепу
У мене вже скоро кров з очей почне йти, коли я побачу черговий допис з тезами “Трамп - ексцентричний бізнесмен у політиці, з ним треба говорити як з бізнесменом” або “Ви просто неправильно з ним комунікуєте, він же ж… (вставити потрібне)”.
Його риторика та стиль правління відображають поєднання популістських і експансіоністських інстинктів, аніж класичний бізнес-підхід з орієнтацією на компроміс і “win-win”. Простіше кажучи, він веде себе як готопа у політиці і є гопотою.
Я дуже мало бачив успішних бізнесменів (приблизно нуль), які б не розуміли цінності у адекватній взаємодії навіть з власними конкурентами. А от рейдерів, які поводяться як Трамп я бачив. Про те, що Трамп гопота від політики і чиста “політична тварина” у найгіршому розуміння цього слова написано багато книг. І не клятими демократами, звісно. А профільними науковими спеціалістами.
Трамп - це харизматичний (теж у гіршому розумінні) лідер, одержимий власним его. Зі звичайними політиками можна вести переговори, виходячи з історії відносин, підписаних документів, зобов’язань. З бізнесменом можна говорити з позиції спільної вигоди. У Трампа ж на перший план виходять его, бажання “переграти” співрозмовника і здобути миттєву перемогу в медійному просторі. Він воліє перетворювати будь-яку розмову на шоу, де найважливіше — здаватися сильним і популярним, а не шукати системного рішення.
Він - безсистемний і завжди такий був. Традиційний політик оперує певними бюрократичними механізмами, формальною логікою міжнародних угод та процедурами. Притомний бізнесмен наймає спеціалістів, щоб не втопити бізнес у субʼєктивності і некомпетентності. Трамп натомість часто ігнорує поради фахівців та своїх же радників, раптово змінює позиції й ухвалює рішення, ґрунтуючись на тому, які реакції отримає в медіа та серед електорату.
Він мислить у категоріях “проти нас весь світ”. Традиційний політик, навіть будуючи конфронтацію, зазвичай залишає простір для компромісу. У Трампа ж відчувається чорно-білий погляд на світ: якщо ти не з ним, значить, ти проти нього. Це ускладнює тонкі домовленості й розмови про поділ відповідальності між сторонами. Тому у Трампа шантаж стає самоціллю — він грає на підвищення ставок до останнього. Аж поки не отримує по голові.
Про економічну раціональність мови теж немає. Для бізнес-процесів властиво обирати взаємну вигоду (win-win), де зароблять усі. Трамп же в політиці діє швидше у стилі “zero-sum game”: якщо хтось виграє, то інший автоматично програє. В міжнародній політиці з великою кількістю стейкхолдерів така логіка часто призводить до нових криз і руйнує відносини з партнерами. Цей підхід, до речі, може вже в найближчий час зробити “китайську пропозицію” світу вигіднішою за американську. Але Трамп так далеко не думає.
Зрештою, Трамп - антитеза класичним республіканцям і в економіці також. Його популізм йде врозріз із класичною ж республіканською ідеєю ліберальних ринків і міжнародної торгівлі (уособленням якої був Рейган).
У Трампі популіст і король ресентименту давно переміг “бізнесмена” - бо імідж “сильного лідера” важливіший за будь-які угоди. Трамп у державних рішеннях часто готовий до різких і непродуманих кроків заради короткострокового рейтингового ефекту. Замість стратегічного планування — феєричні обіцянки (наприклад, “Мексика заплатить за стіну”, “Закінчу війну за 24 години”), що насправді є маячнею від початку. Щоразу, коли Трамп стикається з вибором між пошуком розумного компромісу та збереженням образу “бійця”, він обирає друге.
Тож. Трамп як учасник перемовин — це класичний трикстер, що визначається його популізмом, его і тваринністю його поведінки і ідеологічних шизоконструкцій в його голові. В цьому вся суть і Трампа, і трампізму.
А який найкращий спосіб взаємодіяти з гопотою? Щоб воно відчувало в тобі силу. Оце і є настанова для України і Європи. Тому і слова, і кроки щодо Трампа не мають бути ніжними. Гопник мови класичної дипломатії не розуміє.
https://www.facebook.com/share/167EnepXhL/
18.02.202510:43
22.02.202511:03
З Фейсбука Романа Доніка
Я не люблю робити передчасні висновки про процеси, які далекі від завершення і не зрозумілі на етапі процесів. Але настрій в стрічках такий, що в мережу хоч не заходь. При чому гойдає так, що довго цього ніхто не витримає. І це і є одна з цілей. Тому я не буду про висновки. Я буду про те що лежить на поверхні, але через емоції, не беруть до уваги і псують собі настрій, та підіймають рівень кортизолу. Трошки про те як мені все вбачається і чому треба менше реагувати на новини. Я не реагую на заголовки таблоїдів та просто слова. І вам не раджу.
Я не хочу про те хто кому більший Рабінович і хто кому гірший союзник. Я про те, що дійсно є в новинах і що є насправді в країнах. А не про те що сказав божевільний маск, або лавров.
Одне з основних питань, яке звучить - чи готова Європа, або країни Європи воювати за Україну, або прислати сюди війська.
Це не правильне питання. Тому що згідно недавнім опитуванням, Європа не готова воювати навіть за себе. Крім країн Балтії та Польщі. Ну і звісно традиційно Британії. Величезний відсоток населення країн Європи не готовий воювати за свою країну. Переважна більшість не буде воювати ні за яких обставин. Це значить, що якщо їм назначать окупаційних комендантів і введуть обов'язкове знання російської мови, більшість прийме це як стале.
Україна єдина держава, яка змогла і зможе в майбутньому воювати за себе. І не тільки за себе.
Другий момент, який всі пропустили, це те що Америка другий раз за три роки зробила помилку в визначенні стратегії. Насправді похєру хто там президент. Імпотента куколда змінив мародер та рекетир. Байден говорив одне, а робив інше і теж найобував нас дуже сильно. Про якість військової допомоги це взагалі окрема тема. Болісна. І величезних втрат могло би не бути, якби Байден не сцявся робити те, що обіцяв. Але зараз не про "якби". Американці приїхали в Мюнхен з повісткою яка запізнилася на три роки.
Європа вже інша. Не люди, які не готові воювати. А політики та лідери які вирішують. Україна вже інша. Америка завдяки Байдену не "капітан всесвіту" в очах європейських політиків над європейським материком. І вже є країни, які можуть претендувати на цю роль. Окремо або в союзах. І ще, кожна європейська країна знає, що і себе нема ким захищати, не кажучи вже про захист сусіда. А США цього робити не збираються. І тільки питання часу, коли вони приймуть чутке усвідомлення що при нашій поразці, їм не допоможе сама сучасна зброя проти армії РФ. А при нашій перемозі, вона не знадобиться. Тому Європа буде готова піднімати витрати на допомогу нам. Поки що не рівні емоцій, але скоро це буде про гроші та зброю.
Ще дуже важлива деталь, яку чомусь опускають. Всі роблять вигляд, що перемовини та зупинка вогню потрібна тільки Україні. Що ми повинні чимось жертвувати, бо у нас безвихідь. Насправді ні. Нам дуже важко. Але запас міцності при поточній конфігурації у нас є. Більш того, ми адаптуємося і розвиваємося. А ще у рф, дуже великі проблеми в економіці. От дуже. І з кожним днем все гірше.
Так, ми втрачаємо кожного дня території, але ворог несе дуже великі втрати. І при цьому ми збільшуємо термін підготовки БЗВП. Це мало того що часовий лаг у 15 днів, це ще дуже багато сукупних процесів. А росіяни зменшують термін. Про штурми каліч полками це вже всі бачать. Техніка, якої вже критично не вистачає у рф, співвідношення кількості снарядів, теж потрохи вирівнюється. І дуже багато мілких деталей, які при дуже важкій ситуації, скоріше на нашу користь. Це трошки додає оптимізму. Просто згадайте що було три роки тому. Чи міг ще в березні 22 хтось мріяти що ми втримаємо Донецьку та Луганську області? Ми чинимо гідний опір, дали і продовжуємо давати пизди армії у якої крім кількісної переваги вже є і досвід якого нема ні в кого світі крім нас.
А ще мало хто звернув увагу, що політика рф, стала дуже нагадувати політику Лукашенко. Який сидів на шпагаті між рф та всіма іншими і найобував усіх. Тобто зараз путін починає розповзатися у шпагаті між Китаєм та США і пиздіти як Лукашенко. Тобто рф вже не сприймається як сила і самостійний гравець.
Я не люблю робити передчасні висновки про процеси, які далекі від завершення і не зрозумілі на етапі процесів. Але настрій в стрічках такий, що в мережу хоч не заходь. При чому гойдає так, що довго цього ніхто не витримає. І це і є одна з цілей. Тому я не буду про висновки. Я буду про те що лежить на поверхні, але через емоції, не беруть до уваги і псують собі настрій, та підіймають рівень кортизолу. Трошки про те як мені все вбачається і чому треба менше реагувати на новини. Я не реагую на заголовки таблоїдів та просто слова. І вам не раджу.
Я не хочу про те хто кому більший Рабінович і хто кому гірший союзник. Я про те, що дійсно є в новинах і що є насправді в країнах. А не про те що сказав божевільний маск, або лавров.
Одне з основних питань, яке звучить - чи готова Європа, або країни Європи воювати за Україну, або прислати сюди війська.
Це не правильне питання. Тому що згідно недавнім опитуванням, Європа не готова воювати навіть за себе. Крім країн Балтії та Польщі. Ну і звісно традиційно Британії. Величезний відсоток населення країн Європи не готовий воювати за свою країну. Переважна більшість не буде воювати ні за яких обставин. Це значить, що якщо їм назначать окупаційних комендантів і введуть обов'язкове знання російської мови, більшість прийме це як стале.
Україна єдина держава, яка змогла і зможе в майбутньому воювати за себе. І не тільки за себе.
Другий момент, який всі пропустили, це те що Америка другий раз за три роки зробила помилку в визначенні стратегії. Насправді похєру хто там президент. Імпотента куколда змінив мародер та рекетир. Байден говорив одне, а робив інше і теж найобував нас дуже сильно. Про якість військової допомоги це взагалі окрема тема. Болісна. І величезних втрат могло би не бути, якби Байден не сцявся робити те, що обіцяв. Але зараз не про "якби". Американці приїхали в Мюнхен з повісткою яка запізнилася на три роки.
Європа вже інша. Не люди, які не готові воювати. А політики та лідери які вирішують. Україна вже інша. Америка завдяки Байдену не "капітан всесвіту" в очах європейських політиків над європейським материком. І вже є країни, які можуть претендувати на цю роль. Окремо або в союзах. І ще, кожна європейська країна знає, що і себе нема ким захищати, не кажучи вже про захист сусіда. А США цього робити не збираються. І тільки питання часу, коли вони приймуть чутке усвідомлення що при нашій поразці, їм не допоможе сама сучасна зброя проти армії РФ. А при нашій перемозі, вона не знадобиться. Тому Європа буде готова піднімати витрати на допомогу нам. Поки що не рівні емоцій, але скоро це буде про гроші та зброю.
Ще дуже важлива деталь, яку чомусь опускають. Всі роблять вигляд, що перемовини та зупинка вогню потрібна тільки Україні. Що ми повинні чимось жертвувати, бо у нас безвихідь. Насправді ні. Нам дуже важко. Але запас міцності при поточній конфігурації у нас є. Більш того, ми адаптуємося і розвиваємося. А ще у рф, дуже великі проблеми в економіці. От дуже. І з кожним днем все гірше.
Так, ми втрачаємо кожного дня території, але ворог несе дуже великі втрати. І при цьому ми збільшуємо термін підготовки БЗВП. Це мало того що часовий лаг у 15 днів, це ще дуже багато сукупних процесів. А росіяни зменшують термін. Про штурми каліч полками це вже всі бачать. Техніка, якої вже критично не вистачає у рф, співвідношення кількості снарядів, теж потрохи вирівнюється. І дуже багато мілких деталей, які при дуже важкій ситуації, скоріше на нашу користь. Це трошки додає оптимізму. Просто згадайте що було три роки тому. Чи міг ще в березні 22 хтось мріяти що ми втримаємо Донецьку та Луганську області? Ми чинимо гідний опір, дали і продовжуємо давати пизди армії у якої крім кількісної переваги вже є і досвід якого нема ні в кого світі крім нас.
А ще мало хто звернув увагу, що політика рф, стала дуже нагадувати політику Лукашенко. Який сидів на шпагаті між рф та всіма іншими і найобував усіх. Тобто зараз путін починає розповзатися у шпагаті між Китаєм та США і пиздіти як Лукашенко. Тобто рф вже не сприймається як сила і самостійний гравець.
22.02.202511:03
Це проксі країна якою хочуть керувати або США або Китай у своєму протистоянні. І Європа, а тим більше ми, тут у розрахунок на жаль не беруться. Це нас не дуже тішить, але сама по собі позиція РФ вже дуже далеко не така як була 3 роки тому.
Армії РФ, якою ще в 21 році лякали весь світ нема. Вона знищена нами. Те що зараз є, три роки штурмує "Києв за 3 дні" на Донбасі і пів року виносить в труху свої населені пункти в курській області. Запаси танків та стволів, які вони накопичували десятиріччями знищені. Так, ми залежні від допомоги і нам дуже важко. Але ворог на сьогодні теж виснажений і не має явних успіхів. А там де має, платить величезну ціну. Яку не зможе платити довго.
А ще цікава деталь за останні дні. Американські корпорації, які працюють на військовому ринку, втрачають ціну акцій. Деякі акції просіли за тиждень більше ніж на 10%. В той час як європейські виробники навпаки ростуть в ціні. Деякі до 14%. Це насправді поки стихійні реакції. Але це вже не про емоції. А про перспективи. Питома вага зміщується.
Кілька місяців буде дуже велика турбулентність. І саме від того, як ефективно ми будемо робити те що робили останні три роки, буде залежати дуже багато. Просто кожного дня, робимо те що можемо для перемоги.
І читаємо новини раз на три дні. Як серіал з закрученим сюжетом дивимося. Де за три дні сюжетна лінія може змінюватися на 180 градусів.
https://www.facebook.com/share/p/15rDcvFwCT/
Армії РФ, якою ще в 21 році лякали весь світ нема. Вона знищена нами. Те що зараз є, три роки штурмує "Києв за 3 дні" на Донбасі і пів року виносить в труху свої населені пункти в курській області. Запаси танків та стволів, які вони накопичували десятиріччями знищені. Так, ми залежні від допомоги і нам дуже важко. Але ворог на сьогодні теж виснажений і не має явних успіхів. А там де має, платить величезну ціну. Яку не зможе платити довго.
А ще цікава деталь за останні дні. Американські корпорації, які працюють на військовому ринку, втрачають ціну акцій. Деякі акції просіли за тиждень більше ніж на 10%. В той час як європейські виробники навпаки ростуть в ціні. Деякі до 14%. Це насправді поки стихійні реакції. Але це вже не про емоції. А про перспективи. Питома вага зміщується.
Кілька місяців буде дуже велика турбулентність. І саме від того, як ефективно ми будемо робити те що робили останні три роки, буде залежати дуже багато. Просто кожного дня, робимо те що можемо для перемоги.
І читаємо новини раз на три дні. Як серіал з закрученим сюжетом дивимося. Де за три дні сюжетна лінія може змінюватися на 180 градусів.
https://www.facebook.com/share/p/15rDcvFwCT/
19.02.202507:57
Загалом же зміну залежності Німеччини від Росії через газові проєкти можна виміряти відсотком російського газу в німецькому газовому імпорті. Якщо у 2014-му він становив трохи більше 41%, то в 2021-му — понад 65%. За весь проданий Німеччині протягом цих років газ Росія отримала €104 мільярди — еквівалент третини тодішніх витрат Кремля на своїх військових.
https://babel.ua/texts/115524-shchob-zbuduvati-pivnichniy-potik-rosiyani-vzyali-pid-kontrol-odnu-z-golovnih-nimeckih-partiy-cilu-provinciyu-i-korisnogo-idiota-gerharda-shredera-golovne-z-knizhki-nimeckih-rozsliduvachiv
https://babel.ua/texts/115524-shchob-zbuduvati-pivnichniy-potik-rosiyani-vzyali-pid-kontrol-odnu-z-golovnih-nimeckih-partiy-cilu-provinciyu-i-korisnogo-idiota-gerharda-shredera-golovne-z-knizhki-nimeckih-rozsliduvachiv
02.02.202510:55
В умовах війни публічна підтримка умисного вбивства військових не може бути кваліфікована якось крім 111-1 ККУ. Бо інституцію свободи слова ми ж до педофілів не застосовуємо! Не можна писати у соцмережах про свою жагу мати секс із неповнолітніми. Н.Е.М.О.Ж.Н.А. І це не утиск свободи слова. Як і покарання за виправдання вбивці військового.
Ненависть до ТЦК це лише початок. Далі вона буде спрямована на всіх військових, як на тих, хто не дає наступити миру. Бо це ВЖЕ починається.
https://www.facebook.com/share/1EXWG4U4NR/
Ненависть до ТЦК це лише початок. Далі вона буде спрямована на всіх військових, як на тих, хто не дає наступити миру. Бо це ВЖЕ починається.
https://www.facebook.com/share/1EXWG4U4NR/
02.02.202508:50
З Фейсбука Михайла Драпатого
Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати.
Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.
Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.
Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.
Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.
Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
https://www.facebook.com/share/p/1F88WvimNY/
Вбивства військових у тилу — це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України — це за межею того, що можна толерувати.
Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув.
Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв.
Якщо суспільство перетравить ці напади, погані симптоми стануть діагнозом. Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили.
Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість.
Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім.
Світла пам’ять загиблому воїну. Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам.
https://www.facebook.com/share/p/1F88WvimNY/
21.02.202522:32
Без гумору зараз складно
21.02.202507:38
20.02.202508:55
登录以解锁更多功能。
