Думав, але не зробив
Стою, дивлюсь у телефон, а в голові — «треба би…».
Треба би написати пост
Треба би запустити рекламу
Треба би піти в зал
Треба би нормально виспатися
І цей процес «треба би» триває. День, два, тиждень, місяць. Вже навіть наче зробив — бо подумав. Вже навіть відчув втому від уявної роботи.
А на виході? Нічого.
І от найцікавіше. Тебе не втомлює робота. Тебе втомлює оце нескінченне думання про роботу. Відчуття, що треба, що час іде, що ти відстаєш, що всі щось роблять, а ти ще ні. Але замість дій — ще більше думок ні про що.
Жорстока правда в тому, що твоя психіка не розрізняє реальну дію і уявну. Вона з’їдає тебе втомою за те, що ти навіть не зробив.
Висновок простий: думати треба. Але не замість дій.
