

12.02.202521:20
«Монархія — клич проти реґресу»
–•–
«Тисячі років стабільности» - це монархічний девіз. Тисячі років монархії існували стрійно, навіть продовжують існувати, хоч й зазнали удушення через ліберально-демократичний лозгун «революції». Помилково й поширено тепер є вважати, що монархія - щось застаріле, яке уже не можна повернути, яке існувало по принципу «немає виходу». Забувають лише вони, хто стверджує це, що абсолютно всі нації утворилися через монархію, усі держави сформувала монархія й дала їм культурний відбиток. Де тепер відсутня монархія або максимально придушена (як Іспанія та Великобританія), царює результат тих, хто дуже голосно викрикував про «стару монархію» в 1789 році та в період початку-третини 20-го століття. Тепер ми маємо сотні чиновників в парляменті, котрі оголошують один одному війні, розвивають величезну корупцію, влаштовують дурні голосування за казна що, відкидають нормальні закони. Чи задоволені всі ми цією антитрадиційною вакханалією, падінням економік, «масовою залежністю од когось» та тим, що зараз переживає стара добра Европа? Обрані народом роблять все, що принижує народ. Щоб цього уникнути, народу, в якому (не в образу), є як освічені, так і не освічені люди, треба зрозуміти, що знайти нормальне функціонування вони зможуть лише в монархії, котра зможе провести їхні держави ще купу-купу століть.
–•–
Автор - Сер Чарльз Олександр Петрі.
Сторінки - 16.
Дата публікації - 1933р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
«Тисячі років стабільности» - це монархічний девіз. Тисячі років монархії існували стрійно, навіть продовжують існувати, хоч й зазнали удушення через ліберально-демократичний лозгун «революції». Помилково й поширено тепер є вважати, що монархія - щось застаріле, яке уже не можна повернути, яке існувало по принципу «немає виходу». Забувають лише вони, хто стверджує це, що абсолютно всі нації утворилися через монархію, усі держави сформувала монархія й дала їм культурний відбиток. Де тепер відсутня монархія або максимально придушена (як Іспанія та Великобританія), царює результат тих, хто дуже голосно викрикував про «стару монархію» в 1789 році та в період початку-третини 20-го століття. Тепер ми маємо сотні чиновників в парляменті, котрі оголошують один одному війні, розвивають величезну корупцію, влаштовують дурні голосування за казна що, відкидають нормальні закони. Чи задоволені всі ми цією антитрадиційною вакханалією, падінням економік, «масовою залежністю од когось» та тим, що зараз переживає стара добра Европа? Обрані народом роблять все, що принижує народ. Щоб цього уникнути, народу, в якому (не в образу), є як освічені, так і не освічені люди, треба зрозуміти, що знайти нормальне функціонування вони зможуть лише в монархії, котра зможе провести їхні держави ще купу-купу століть.
–•–
Автор - Сер Чарльз Олександр Петрі.
Сторінки - 16.
Дата публікації - 1933р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


10.11.202419:05
«Розклад безкастових суспільств»
–•–
В ім'я Господа, Який створив світ з мудрістю, даючи йому лад та порядок, щоб кожна частина творіння виконувала свою роль. Народи, як і людські душі, мають своє місце в цьому Божому устрої, і коли цей порядок порушується, настає руїна. Народи, без встановлених каст та гієрархії, що відкидають Божий порядок, схожі на дерева без коріння. Вони не мають твердої основи і, через це, легко піддаються бурям і руйнуванню. Безкастові народи, що не визнають чіткої гієрархії, призводять до того, що їхня спільнота розпадається, а кожен індивід прагне вирішувати своє питання за своїм бажанням, не слухаючи мудрости тих, хто має керувати. Ось бо як тіло має голову, що править ним, і серце, що його живить, так і народам потрібно мати тих, хто стоїть на сторожі істинної правди та чеснот. Тому нехай будемо як паства у стадові праведному, що віддана пастиреві, який веде їх праведними шляхами. Бо де немає пастиря, там розбредаються овечки, кожна у свій бік, і попадають у лапи вовків та в ями темряви. Нехай же возлюбимо порядок, що від Бога, і слухаємо тих, кому Бог доручив наставляти нас, щоб уникнути руїни та зберегти мир, бо руїна приходить до тих, хто не має єдности, а єдність – це дар Святого Духа, даний усім народам для спасіння.
–•–
Автор - Дмитро Донцов.
Сторінки - 18.
Дата публікації - 1941.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
В ім'я Господа, Який створив світ з мудрістю, даючи йому лад та порядок, щоб кожна частина творіння виконувала свою роль. Народи, як і людські душі, мають своє місце в цьому Божому устрої, і коли цей порядок порушується, настає руїна. Народи, без встановлених каст та гієрархії, що відкидають Божий порядок, схожі на дерева без коріння. Вони не мають твердої основи і, через це, легко піддаються бурям і руйнуванню. Безкастові народи, що не визнають чіткої гієрархії, призводять до того, що їхня спільнота розпадається, а кожен індивід прагне вирішувати своє питання за своїм бажанням, не слухаючи мудрости тих, хто має керувати. Ось бо як тіло має голову, що править ним, і серце, що його живить, так і народам потрібно мати тих, хто стоїть на сторожі істинної правди та чеснот. Тому нехай будемо як паства у стадові праведному, що віддана пастиреві, який веде їх праведними шляхами. Бо де немає пастиря, там розбредаються овечки, кожна у свій бік, і попадають у лапи вовків та в ями темряви. Нехай же возлюбимо порядок, що від Бога, і слухаємо тих, кому Бог доручив наставляти нас, щоб уникнути руїни та зберегти мир, бо руїна приходить до тих, хто не має єдности, а єдність – це дар Святого Духа, даний усім народам для спасіння.
–•–
Автор - Дмитро Донцов.
Сторінки - 18.
Дата публікації - 1941.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


22.10.202419:25
«Монізм у королівській владі»
–•–
Апофеоз праведної монархічної ідеї — твір, що спалахує на захист сакральности монаршої влади. У Роберта Філмера — це тверде слово серед демократичного туманну. У ідеях ґеніяльного пана вирує непримиренна боротьба за істинну природу авторитету, яка висловлена крізь могутність. Розмірковуючи над природою людського існування, робота закликає до повернення до справжньої величи. Тут зустрічаються гоббсівська концепція абсолютної влади. Як сказав Філмер: «... Я люблю будівлю Гоббса, а водночас не люблю його фундамент...». Справжня ідея не може бути побудована виключно на людському страху й інтересах. Королівська влада є не суспільний договір, а божественний закон, природний.
–•–
Автор - Роберт Філмер.
Сторінки - 11.
Дата публікації - 1652р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
Апофеоз праведної монархічної ідеї — твір, що спалахує на захист сакральности монаршої влади. У Роберта Філмера — це тверде слово серед демократичного туманну. У ідеях ґеніяльного пана вирує непримиренна боротьба за істинну природу авторитету, яка висловлена крізь могутність. Розмірковуючи над природою людського існування, робота закликає до повернення до справжньої величи. Тут зустрічаються гоббсівська концепція абсолютної влади. Як сказав Філмер: «... Я люблю будівлю Гоббса, а водночас не люблю його фундамент...». Справжня ідея не може бути побудована виключно на людському страху й інтересах. Королівська влада є не суспільний договір, а божественний закон, природний.
–•–
Автор - Роберт Філмер.
Сторінки - 11.
Дата публікації - 1652р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


09.10.202416:30
«Загальні революції. Занепад мистецтв та моралі»
–•–
Тисячолітній порядок речей, що стоїть на стовпах традиції та непорушної гієрархії, нині похитнувся, розірваний дикими ідеями так званої "революції". Смертельна отрута цих бунтівних умів просочила основи европейського та світового суспільства, розчиняючи його у хаосі та безладі. На кожному кроці вони виголошують брехливі гасла , тоді як насправді — це лиш марна спроба підмінити божественний закон людським свавіллям. Бональд влучно викриває цей обман у своїй праці. Республіканізм, який проголошує люд джерелом усієї влади, невблаганно веде до знецінення божественного авторитету. Коли людське волевиявлення ставиться вище Божого закону, наслідки неминучі — у серцях людей народжується атеїзм. Люди, що зводять на престол власні бажання та примхи, відкидають вічну істину, яка дана нам через Христа. Вони більше не визнають своєї залежності від вищої сили, вважаючи, що можуть керувати своїм життям та суспільством, не покладаючись на Бога. Ми всі є дітьми Христа, і лише через Нього можемо досягти спасіння.
–•–
Автор - Луї Габрієль Амбруаз де Бональд.
Сторінки - 4.
Дата публікації - 1796р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
Тисячолітній порядок речей, що стоїть на стовпах традиції та непорушної гієрархії, нині похитнувся, розірваний дикими ідеями так званої "революції". Смертельна отрута цих бунтівних умів просочила основи европейського та світового суспільства, розчиняючи його у хаосі та безладі. На кожному кроці вони виголошують брехливі гасла , тоді як насправді — це лиш марна спроба підмінити божественний закон людським свавіллям. Бональд влучно викриває цей обман у своїй праці. Республіканізм, який проголошує люд джерелом усієї влади, невблаганно веде до знецінення божественного авторитету. Коли людське волевиявлення ставиться вище Божого закону, наслідки неминучі — у серцях людей народжується атеїзм. Люди, що зводять на престол власні бажання та примхи, відкидають вічну істину, яка дана нам через Христа. Вони більше не визнають своєї залежності від вищої сили, вважаючи, що можуть керувати своїм життям та суспільством, не покладаючись на Бога. Ми всі є дітьми Христа, і лише через Нього можемо досягти спасіння.
–•–
Автор - Луї Габрієль Амбруаз де Бональд.
Сторінки - 4.
Дата публікації - 1796р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
15.09.202411:45
06.09.202416:07


02.02.202519:25
Гетьманський Гарнізон розширюється, з розширенням діяльність ростуть й потреби, серед яких 3d-принтер creality cr-k1c (та розхідники в форматі PLA пластику) для виготовлення складних деталей, друку модифікацій зброї та дронів, то ж вчергове звертаємось до прихильників гетьманської ідеї з проханням фінансової підтримки
Мета: 28000 ₴
Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/9e3BkERzie
Номер картки банку:
☨ ᎩᏟᎱД ⚡ | Долучитись | Підтримати
Мета: 28000 ₴
Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/9e3BkERzie
Номер картки банку:
4441 1111 2166 2294
(monobank)☨ ᎩᏟᎱД ⚡ | Долучитись | Підтримати


31.10.202419:13
«На п'єдесталі думки: гієрархія»
–•–
Метафізична основа цієї роботи зосереджується на тому, як гієрархія, відображаючи сутність Бога, стає канавою, через яку виливається божественна благодать. Кожен член Церкви, від верховного пастиря до найменшого слуги, має своє призначення в цій божественній симфонії спільного блага. Святитель Іоанн Златоуст наголошує на природности гєрархії, яка існує у всіх аспектах творіння, вказуючи на те, що кожна істота має своє місце у божественному пляні. Це вчення відзначає важливість служіння і відповідальности, яка лежить на вищих шарах, котрі, за словами святого Авґустина, мають діяти як слуги Бога. Ставимо на перше місце - принцип Церкви. Тут, у святих переданнях Апостолів, закладена мудрість, що вказує на священний шлях, яким слід іти, аби зрозуміти божественну гієрархію, що пронизує як духовний, так і соціяльний порядок.
–•–
Автор - Микита Шевченко.
Сторінки - 7.
Дата публікації - 2024р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
Метафізична основа цієї роботи зосереджується на тому, як гієрархія, відображаючи сутність Бога, стає канавою, через яку виливається божественна благодать. Кожен член Церкви, від верховного пастиря до найменшого слуги, має своє призначення в цій божественній симфонії спільного блага. Святитель Іоанн Златоуст наголошує на природности гєрархії, яка існує у всіх аспектах творіння, вказуючи на те, що кожна істота має своє місце у божественному пляні. Це вчення відзначає важливість служіння і відповідальности, яка лежить на вищих шарах, котрі, за словами святого Авґустина, мають діяти як слуги Бога. Ставимо на перше місце - принцип Церкви. Тут, у святих переданнях Апостолів, закладена мудрість, що вказує на священний шлях, яким слід іти, аби зрозуміти божественну гієрархію, що пронизує як духовний, так і соціяльний порядок.
–•–
Автор - Микита Шевченко.
Сторінки - 7.
Дата публікації - 2024р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


19.10.202418:54
«Абсолют Єдиного»
–•–
У цій праці піднімається одна з фундаментальних тем — абсолютність і незмінність Бога, який виявляється у двох ключових образах: ЯХВЕ, Бог Старого Завіту та Ісус Христос, Месія і Цар Нового Завіту. У центрі дискурсу — непорушність тези про те, що Христос не є просто пророком чи моральним учителем, а є втіленням самого ЯХВЕ, Господа, який створив і панує над усією реальністю. Тут досліджується тісна, хоч і часто забута, лінія тяглости між Царем Ізраїля і Царем усього сущого, Яким є Христос. Кожен акт божественного втручання, кожен прояв Божого промислу в історії людства — це прояв однієї й тієї ж сутності, що зібрана в особистости Христа. Його жертва і воскресіння не тільки виправдовують людство, але й остаточно підтверджують Його верховенство над усім світом.
–•–
Автор - Барт Ерман.
Сторінки - 13.
Дата публікації -2016 р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
У цій праці піднімається одна з фундаментальних тем — абсолютність і незмінність Бога, який виявляється у двох ключових образах: ЯХВЕ, Бог Старого Завіту та Ісус Христос, Месія і Цар Нового Завіту. У центрі дискурсу — непорушність тези про те, що Христос не є просто пророком чи моральним учителем, а є втіленням самого ЯХВЕ, Господа, який створив і панує над усією реальністю. Тут досліджується тісна, хоч і часто забута, лінія тяглости між Царем Ізраїля і Царем усього сущого, Яким є Христос. Кожен акт божественного втручання, кожен прояв Божого промислу в історії людства — це прояв однієї й тієї ж сутності, що зібрана в особистости Христа. Його жертва і воскресіння не тільки виправдовують людство, але й остаточно підтверджують Його верховенство над усім світом.
–•–
Автор - Барт Ерман.
Сторінки - 13.
Дата публікації -2016 р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


24.09.202415:00
12.09.202413:00
03.09.202411:00


28.01.202516:51
«Квінтесенція аристократії»
–•–
Зараз, у час масовости й модернізму, аристократичний «принцип» не тільки відкидається, а й «висміюється». На заміну феодалізму поставили капіталізм. Феодальну систему обізвали «узурпаторсько» й несправедливою. Але народ, либонь, зовсім забув, що таке є слово «аристократія» і, що таке є сама аристократія. Революціонери закрили колись очі на суть цих вельможих речей, не мусимо ми їх закривати однині. Аристократія - це не про титули чи кров, це про стан духу та обов'язку - служити власній й на благо всланої Держави. У світі, де всіма засобами просувається зрівняння і розчинення, ця робота є прикладом того, наскільки ліва пропаґанда спаклюжила «принципи» стабільности й розуміння цих «принципів». Влада належить тим, хто здатен її нести, а не тим, хто кричить про своє право. В епоху, коли держави забувають про своє призначення, а народи віддаються маренням ліберального комфорту, потрібна доктрина, що кристалізує дух аристократичної волі. Аристократія — це не лише ідеял, а необхідність. Це відповідь на розклад, що пожирає сучасний світ, де посередність і споживацтво стали головними «богами».
–•–
Автор - Луї Габріель Амбруаз віконт де Бональд.
Сторінки - 25.
Дата публікації - 1815р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
Зараз, у час масовости й модернізму, аристократичний «принцип» не тільки відкидається, а й «висміюється». На заміну феодалізму поставили капіталізм. Феодальну систему обізвали «узурпаторсько» й несправедливою. Але народ, либонь, зовсім забув, що таке є слово «аристократія» і, що таке є сама аристократія. Революціонери закрили колись очі на суть цих вельможих речей, не мусимо ми їх закривати однині. Аристократія - це не про титули чи кров, це про стан духу та обов'язку - служити власній й на благо всланої Держави. У світі, де всіма засобами просувається зрівняння і розчинення, ця робота є прикладом того, наскільки ліва пропаґанда спаклюжила «принципи» стабільности й розуміння цих «принципів». Влада належить тим, хто здатен її нести, а не тим, хто кричить про своє право. В епоху, коли держави забувають про своє призначення, а народи віддаються маренням ліберального комфорту, потрібна доктрина, що кристалізує дух аристократичної волі. Аристократія — це не лише ідеял, а необхідність. Це відповідь на розклад, що пожирає сучасний світ, де посередність і споживацтво стали головними «богами».
–•–
Автор - Луї Габріель Амбруаз віконт де Бональд.
Сторінки - 25.
Дата публікації - 1815р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


28.10.202419:12
«Межі порожніх ідей»
–•–
Чи варто слідувати за обіцянками «свободи для всіх» і «влади для кожного», якщо, як показують часи, такий шлях веде до безладу і роздроблення? Там, де влада поділена на безліч рук, не можна очікувати єдности й сили; де кожен недосвідчений обирає свій шлях. Дух епохи, що веде нас до занепаду, потребує нових рятівних рук, як і руки Шарля Морраса у Франції, що прагнули відродити силу нації. Чи можемо ми відродити цю велику ідею? Чи здатні ми, споглядаючи на минуле, черпати натхнення для майбутнього? Нехай ця робота стане закликом до боротьби, свідченням незламности перед лицем безвідповідальности і розпаду. Не бійтеся вивести на світло темряву, що ховається за оболонками політичних концепцій. Коли ми ставимо запитання про справжню суть Держави, ми не можемо оминути концепцію абсолютної справедливости, що повинна панувати над усіма законами.
–•–
Автор - Шарль Моррас.
Сторінки - 11.
Дата публікації - 1937р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
Чи варто слідувати за обіцянками «свободи для всіх» і «влади для кожного», якщо, як показують часи, такий шлях веде до безладу і роздроблення? Там, де влада поділена на безліч рук, не можна очікувати єдности й сили; де кожен недосвідчений обирає свій шлях. Дух епохи, що веде нас до занепаду, потребує нових рятівних рук, як і руки Шарля Морраса у Франції, що прагнули відродити силу нації. Чи можемо ми відродити цю велику ідею? Чи здатні ми, споглядаючи на минуле, черпати натхнення для майбутнього? Нехай ця робота стане закликом до боротьби, свідченням незламности перед лицем безвідповідальности і розпаду. Не бійтеся вивести на світло темряву, що ховається за оболонками політичних концепцій. Коли ми ставимо запитання про справжню суть Держави, ми не можемо оминути концепцію абсолютної справедливости, що повинна панувати над усіма законами.
–•–
Автор - Шарль Моррас.
Сторінки - 11.
Дата публікації - 1937р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


16.10.202419:04
«Душа міста»
–•–
В умовах сучасности, коли урбанізація сформувала нову соціяльну парадигму, Освальд Шпенґлер представляє погляд на феномен міста. У цій роботі, що є логічним продовженням його культурно-фільозофських роздумів з праці «Занепад Европи», Шпенґлер розглядає місто як центр цивілізаційного занепаду через зневагу до свого буття — села, баченого крізь призму европейського традиціоналізму. Він спостерігає за глибинними змінами, що торкаються не лише політики чи економіки, але й душі европейської людини, яка втрачає зв'язок із природним порядком буття. Місто стає символом кінця культури і переходу до цивілізації, де людська екзистенція підкорена механічному ритму життя. Цей текст, перекладений для українського читача, дарує можливість відчути гостру актуальність Шпенґлерової думки в сучасному світі, де питання кризи культури стають дедалі більш значущими.
–•–
Автор - Освальд Шпенґлер.
Сторінки - 14.
Дата публікації - 1918р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
В умовах сучасности, коли урбанізація сформувала нову соціяльну парадигму, Освальд Шпенґлер представляє погляд на феномен міста. У цій роботі, що є логічним продовженням його культурно-фільозофських роздумів з праці «Занепад Европи», Шпенґлер розглядає місто як центр цивілізаційного занепаду через зневагу до свого буття — села, баченого крізь призму европейського традиціоналізму. Він спостерігає за глибинними змінами, що торкаються не лише політики чи економіки, але й душі европейської людини, яка втрачає зв'язок із природним порядком буття. Місто стає символом кінця культури і переходу до цивілізації, де людська екзистенція підкорена механічному ритму життя. Цей текст, перекладений для українського читача, дарує можливість відчути гостру актуальність Шпенґлерової думки в сучасному світі, де питання кризи культури стають дедалі більш значущими.
–•–
Автор - Освальд Шпенґлер.
Сторінки - 14.
Дата публікації - 1918р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
21.09.202418:12
09.09.202413:10
31.08.202411:16
无法访问
媒体内容
媒体内容
04.01.202521:07
«Падіння Заходу»
–•–
У текстах Донцова розкривається напружена поліфонія ідей, у якій циклічність історичного процесу стикається з есхатологічним передбаченням, а західна цивілізація - у своїх демонічних метаморфозах - виступає водночас як простір апостазії та втраченої сакральности. В сій роботі протиставлено два Заходи: один, занурений у хаос матеріяльного утилітаризму, інший - архетипний, що зберігає у своїх надрах світло християнської традиції. Дана критика хаосу, розгорнута через різку демаркацію між традицією і сучасністю, сполучається з трагічним усвідомленням двоїстости культурного коду. Сакральність - наш порятунок, що вислизає, а лібералізм - маніфестація антропольогічної катастрофи. Ідеял матеріяльної - деструкція внутрішнього «я» людини, її горизонтальна топольогія руйнує вертикаль духу, захоплюючи особистість у хаос вульгарного еґоїзму.
–•–
Автор - Ігор Загребельний.
Сторінки - 5.
Дата публікації - 2014р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
У текстах Донцова розкривається напружена поліфонія ідей, у якій циклічність історичного процесу стикається з есхатологічним передбаченням, а західна цивілізація - у своїх демонічних метаморфозах - виступає водночас як простір апостазії та втраченої сакральности. В сій роботі протиставлено два Заходи: один, занурений у хаос матеріяльного утилітаризму, інший - архетипний, що зберігає у своїх надрах світло християнської традиції. Дана критика хаосу, розгорнута через різку демаркацію між традицією і сучасністю, сполучається з трагічним усвідомленням двоїстости культурного коду. Сакральність - наш порятунок, що вислизає, а лібералізм - маніфестація антропольогічної катастрофи. Ідеял матеріяльної - деструкція внутрішнього «я» людини, її горизонтальна топольогія руйнує вертикаль духу, захоплюючи особистість у хаос вульгарного еґоїзму.
–•–
Автор - Ігор Загребельний.
Сторінки - 5.
Дата публікації - 2014р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


25.10.202419:55
«Витоки сенсу роялізму»
–•–
У питанні єдности — єдности політичної, стоїть питання пред до його вирішення. Єдність — рух до перемоги усіх низьких ідеялів, задля здобуття вищих ідеялів; Роялізм — це не просто прихильність до королівської влади, рояілзм — це відданість вищому ідеялу єдности. І єдність здобувається формально, не в пляні згуртованости влади або децентралізації!! Тільки в сильній та могутній владі, до якої йдуть шляхетні роялісти. Демократія, занурена в постійні спроби знайти компроміс між протилежностями, затьмарює розуміння єдиного й непорушного. Лише монархія, обґрунтована в Божественному авторитеті, може дарувати своєму народу відчуття істинного шляху, що може вести тільки у верх. Монархія — це передвічна аксіома, з метафізичною сутністю, неприступною перед імпульсами хаосу. Монархія — це не вибір, а єдине і остаточне призначення, де влада короля не розчиняється в голосах, а є вічним світлом, що освітлює шлях Держави в абсолюті з Ладом єдиного Бога Христа.
–•–
Автор - Юрій Шатковський. Микита Шевченко.
Сторінки - 4.
Дата публікації - 2024р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
У питанні єдности — єдности політичної, стоїть питання пред до його вирішення. Єдність — рух до перемоги усіх низьких ідеялів, задля здобуття вищих ідеялів; Роялізм — це не просто прихильність до королівської влади, рояілзм — це відданість вищому ідеялу єдности. І єдність здобувається формально, не в пляні згуртованости влади або децентралізації!! Тільки в сильній та могутній владі, до якої йдуть шляхетні роялісти. Демократія, занурена в постійні спроби знайти компроміс між протилежностями, затьмарює розуміння єдиного й непорушного. Лише монархія, обґрунтована в Божественному авторитеті, може дарувати своєму народу відчуття істинного шляху, що може вести тільки у верх. Монархія — це передвічна аксіома, з метафізичною сутністю, неприступною перед імпульсами хаосу. Монархія — це не вибір, а єдине і остаточне призначення, де влада короля не розчиняється в голосах, а є вічним світлом, що освітлює шлях Держави в абсолюті з Ладом єдиного Бога Христа.
–•–
Автор - Юрій Шатковський. Микита Шевченко.
Сторінки - 4.
Дата публікації - 2024р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot


12.10.202417:35
«Криза европейської культури й Україна»
–•–
Донцов зриває маски з сучасного світу, що задихається у своєму духовному розпаді. Перед нашими очима постає Европа, ослаблена хворобою рівности й безбожництва — Европа, що здала свої святині на розтерзання натовпу, подібно до того, як Франція віддала себе на розп’яття революційним демагогам. Україна, йдучи цим шляхом, повинна повернутися на роздоріжжя й піти до праведности. Лише шлях відмови від чужих, ліберальних ідей може зберегти Україну від занепаду, якого зазнала Европа. Сьогодні, як ніколи раніше, національна еліта має взяти на себе відповідальність за відновлення державного ладу, що ґрунтується на християнській правді й вічних принципах традиції.
–•–
Автор - Дмитро Донцов.
Сторінки - 37.
Дата публікації - 1941р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
–•–
Донцов зриває маски з сучасного світу, що задихається у своєму духовному розпаді. Перед нашими очима постає Европа, ослаблена хворобою рівности й безбожництва — Европа, що здала свої святині на розтерзання натовпу, подібно до того, як Франція віддала себе на розп’яття революційним демагогам. Україна, йдучи цим шляхом, повинна повернутися на роздоріжжя й піти до праведности. Лише шлях відмови від чужих, ліберальних ідей може зберегти Україну від занепаду, якого зазнала Европа. Сьогодні, як ніколи раніше, національна еліта має взяти на себе відповідальність за відновлення державного ладу, що ґрунтується на християнській правді й вічних принципах традиції.
–•–
Автор - Дмитро Донцов.
Сторінки - 37.
Дата публікації - 1941р.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: @lzutua_bot
18.09.202417:41
09.09.202409:02
无法访问
媒体内容
媒体内容
10.07.202413:30
«Макоцвітний атеїзм»
–•–
Войовничий атеїзм стає дзеркалом глибинних мук людської душі, атеїзм стоїть на перетині хаосу та розуму. Хаос безбожництва руйнує традиційні уявлення, занурюючи людину до темряві та знищуючи усі сенси її існування. Робота від пана Раві Захаріаса пропонує замислитися над природою людського буття, де кожен вибір є віддзеркаленням нескінченного конфлікту між протилежностями, що визначають нашу сутність.
–•–
Автор - Раві Захаріас.
Сторінки - 15.
Дата публікації - 2004.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: тиць
–•–
Войовничий атеїзм стає дзеркалом глибинних мук людської душі, атеїзм стоїть на перетині хаосу та розуму. Хаос безбожництва руйнує традиційні уявлення, занурюючи людину до темряві та знищуючи усі сенси її існування. Робота від пана Раві Захаріаса пропонує замислитися над природою людського буття, де кожен вибір є віддзеркаленням нескінченного конфлікту між протилежностями, що визначають нашу сутність.
–•–
Автор - Раві Захаріас.
Сторінки - 15.
Дата публікації - 2004.
[☧] ᏗЗᎩᎢ
[☧] Зʙᴏᴩᴏᴛній ɜʙ'яɜᴏᴋ: тиць
显示 1 - 24 共 24
登录以解锁更多功能。