Зеник – про культуру:
Хтось скаже: “культуролог – це коли вчиш про все, і ні про що”, – пробачимо безумцю. Я і сам так колись думав…
То, питаєте, чого передумав? Коли зрозумів, що весь час не помічав чогось дуже цікавого. Бо, як відомо, якщо не звернути увагу на щось значиме, неодмінно помилишся.
Отож: “субкультура”, “контр-культура”, – ще кілька похідних слів, і читач вирішить, що це словник і далі читати не варто.
Як на мене, це не словник, – це город. Саме слово “cultura“ латиною має спільний корінь із “cultivare” – ”ростити”, отже культура – це щось вирощене. Ми можемо навіть сказати, що буряки – це субкультура, а будяки – це контр-культура. Яка ж тоді тут роль того, хто все це так назвав? Якщо продовжити говорити мовою садівництва, то господарська. Можна назвати інакше – “творча”, або “конструкторська”.
Коли зовсім відсунути в сторону образність і говорити вельми серйозно, то культура – це людське сприйняття світу, що неодмінно проявляється у творенні навколо себе господарства, як матеріального, так і поняттєвого. Без перебільшень, культура – це все, що ми маємо.
