政治
UIF | Український інститут майбутнього
政治
01.11.202413:22
📚Освіта - це інструмент виховання, розвитку людей для досягнення майбутніх цілей, у відповідності до перспективних трансформацій економіки та суспільства
💡Запрошуємо на презентацію та обговорення дослідження у рамках проєкту «Інакша освіта»: «Сучасна освітня концепція західного суспільства»
Обговоримо інноваційні методи та їхню роль у формуванні сучасного суспільства, а також виклики, з якими стикається сучасна освітня система
📆 Коли? 7 листопада 2024 року о 17:00
🎙️ Спікер : Віталій Хромець, експерт із розробки освітнього законодавства
📚 Ключові теми:
▫️Зміна ролей учня та вчителя у персоналізованому навчанні
▫️Компоненти освіти та їх адаптація під індивідуальні потреби учнів
▫️Прогресивні підходи в освіті та їхній вплив на культуру, економіку та суспільство
▫️Аналіз викликів під час впровадження нових моделей
🤝🏻 Ставайте частиною змін в освіті! Реєстрація за посиланням!
🔔Підписатися / Instagram /
Facebook / Twitter / Сайт UIF
💡Запрошуємо на презентацію та обговорення дослідження у рамках проєкту «Інакша освіта»: «Сучасна освітня концепція західного суспільства»
Обговоримо інноваційні методи та їхню роль у формуванні сучасного суспільства, а також виклики, з якими стикається сучасна освітня система
📆 Коли? 7 листопада 2024 року о 17:00
🎙️ Спікер : Віталій Хромець, експерт із розробки освітнього законодавства
📚 Ключові теми:
▫️Зміна ролей учня та вчителя у персоналізованому навчанні
▫️Компоненти освіти та їх адаптація під індивідуальні потреби учнів
▫️Прогресивні підходи в освіті та їхній вплив на культуру, економіку та суспільство
▫️Аналіз викликів під час впровадження нових моделей
🤝🏻 Ставайте частиною змін в освіті! Реєстрація за посиланням!
🔔Підписатися / Instagram /
Facebook / Twitter / Сайт UIF
30.05.202413:44
⚡️Ігар Тишкевич, експерт УІМ програми "Міжнародна та внутрішня політика" коментує візит Путіна в Білорусь для видання «Коментарі»
До певної міри це був протокольний візит, зважаючи на статус РБ як союзника РФ
Також Москва хотіла б отримати від Мінська певні технології та технологічні вироби, яких не має РФ. Є низка таких напрацювань у РБ, які зроблено під протекцією Китаю. І без його згоди ділитися ними не можна. Як приклад - авіабомби, в Білорусі досконаліший варіант з дальністю 60-70 км. Також Росії цікаві Система РЕБ "Гроза" білорусько-китайського виробництва і схожий на HIMARS - РСЗВ "Полонез"
Піднімалася також і тема нафтопродуктів. Росія після ударів України по її НПЗ зазнає тут певних складнощів. І Білорусь може допомогти в цьому питанні. Оскільки російські калійні добрива умовно під санкціями, а білоруські – під санкціями, у РФ знову з'являється шанс поглинути калійну галузь РБ через створення спільних підприємств
Можна припустити, якби Путін натиснув на Лукашенко і той заявив про нелегітимність Зеленського, то могли б дістати Януковича, як чорта з табакерки – ось, мовляв, легітимний - зазначив Ігар Тишкевич. - Але, наскільки я розумію, Лукашенко побоявся залазити ще й у таку авантюру. Заява про легітимність Зеленського - явний розрахунок на якусь зміну влади в Україні (вигіднішої РФ), після чого, мовляв, не виключена ймовірність якогось діалогу
В статті розглядаються наступні питання:
⏩ Відносини РБ і РФ
⏩ Відносини КНР і РФ
⏩ ІПСО від Путіна і Лукашенко щодо легитимності президента України
Детальніше з повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням: https://society.comments.ua/ua/news/developments/yakiy-privit-putin-peredav-si-pro-scho-govoryat-yogo-zayavi-u-bilorusi-732830.html
До певної міри це був протокольний візит, зважаючи на статус РБ як союзника РФ
Також Москва хотіла б отримати від Мінська певні технології та технологічні вироби, яких не має РФ. Є низка таких напрацювань у РБ, які зроблено під протекцією Китаю. І без його згоди ділитися ними не можна. Як приклад - авіабомби, в Білорусі досконаліший варіант з дальністю 60-70 км. Також Росії цікаві Система РЕБ "Гроза" білорусько-китайського виробництва і схожий на HIMARS - РСЗВ "Полонез"
Піднімалася також і тема нафтопродуктів. Росія після ударів України по її НПЗ зазнає тут певних складнощів. І Білорусь може допомогти в цьому питанні. Оскільки російські калійні добрива умовно під санкціями, а білоруські – під санкціями, у РФ знову з'являється шанс поглинути калійну галузь РБ через створення спільних підприємств
Можна припустити, якби Путін натиснув на Лукашенко і той заявив про нелегітимність Зеленського, то могли б дістати Януковича, як чорта з табакерки – ось, мовляв, легітимний - зазначив Ігар Тишкевич. - Але, наскільки я розумію, Лукашенко побоявся залазити ще й у таку авантюру. Заява про легітимність Зеленського - явний розрахунок на якусь зміну влади в Україні (вигіднішої РФ), після чого, мовляв, не виключена ймовірність якогось діалогу
В статті розглядаються наступні питання:
⏩ Відносини РБ і РФ
⏩ Відносини КНР і РФ
⏩ ІПСО від Путіна і Лукашенко щодо легитимності президента України
Детальніше з повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням: https://society.comments.ua/ua/news/developments/yakiy-privit-putin-peredav-si-pro-scho-govoryat-yogo-zayavi-u-bilorusi-732830.html
29.04.202409:59
⚡️Микола Скиба, експерт з напряму «Освіта» Українського інституту майбутнього UIF запропонував методи вирішення демографічної кризи, яка стає дедалі актуальнішою в Україні.
«Точну кількість населення станом на зараз сказати не можна. Можемо обережно говорити про цифру населення України в 2024 році близько 30 млн або в діапазоні від 29 до 30,5, орієнтуючись на дані міграційної служби», – розказав експерт.
У світі існує такий метод, як перепис населення, але під час війни в Україні він неможливий. Всі інші методи, які зараз використовуються, дають лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
Експерт зазначає, що на майбутнє є прогноз по ще більшому скороченню населення України. У нас вже давно спостерігається негативний приріст (0,7) та іде скорочення населення. Мінсоцполітики в проєкті демографічної стратегії називає те, що у нас співвідношення становить 1 до 1, тобто на одну людину, яка потребує піклування (пенсіонери, діти) на яку ідуть додаткові витрати (на дошкільну освіту) чи витрати на пенсійне забезпечення іде одна активна людина, тобто та, яка працює. Надалі ця тенденція буде тільки погіршуватися, зазначає експерт, адже в Україні зараз дуже мало людей у віці 15-18 років, які незабаром повинні вийти на ринок праці.
«Це все приводить до висновку, що нам потрібне міграційне заміщення, тобто, ми не зможемо сподіватися на природний приріст населення, навіть за умови настання миру в країні чи гарантії безпеки. Все одно, цих умов буде недостатньо для того, щоб методом народжуваності у нас з’явилася необхідна кількість людей, - розмірковує Микола Скиба, - Питання ще в тому, хто буде працювати до цього моменту? Саме тому ми і говоримо про демографічне (міграційне) заміщення і це лише мова про повернення тих, хто виїхав. Це питання інколи підіймається, але в цілому воно відсутнє на радарах управлінців. Це доволі тривожний сигнал, тому думати про контакти з потенційними країнами-донорами потрібно вже зараз».
Демографічне (міграційне) заміщення необхідне для збалансованого співвідношення на ринку праці – тих, хто економічно активний, і тих, хто потребує піклування. Тобто, для поповнення чисельності населення в Україні необхідно, щоб приїхали освічені, економічно активні, працездатні люди. Також важливо, щоб вони приймали українську культуру.
«Ми маємо говорити, що ми країна різноманіття, ми країна, в якій кар’єру та бізнес роблять люди різного етнічного походження, навіть, різного кольору шкіри, - пропонує експерт, - Також ми говоримо, що Україна - країна можливостей для тих людей, хто хоче розвиватися та навчатися нового. Люди з країн, де немає таких можливостей, де немає розвинених технологій, можуть приїхати в Україну та отримати це. Також можливі міграції через зміни клімату, тобто, з тих країн, де, в силу якихось причин, вони не придатні для проживання. Тоді ми вже маємо комунікувати та пропонувати варіанти, що можуть їх зацікавити».
Як приклад для наслідування, Микола Скиба згадує досвід Німеччини, де входження в професію відбувається через профтех, тобто, це вивчення мови, знайомство з суспільством. Відбувається м’яка адаптація в суспільство через навчання і працю. «Ми також сьогодні маємо дивитися на сферу профтеху саме під таким кутом. Ми маємо пропонувати такі професії, які люди не можуть отримати в інших країнах, і отримання їх в Україні має мати конкурентні переваги. Наприклад, це оператор БПЛа.
Потрібно й надалі розширювати коло таких професій, робити промоцію цьому сектору професійної освіти. І вже тепер думати над залученням людей для збільшення чисельності людей в Україні у 2024 році і надалі.
Звичайно, більш масштабно це можна буде зробити за іншої безпекової ситуації, але готуватися потрібно вже тепер, оскільки потім зробити це буде важче», - пропонує експерт.
Більш детально читайте за посиланням.👉👉👉
«Точну кількість населення станом на зараз сказати не можна. Можемо обережно говорити про цифру населення України в 2024 році близько 30 млн або в діапазоні від 29 до 30,5, орієнтуючись на дані міграційної служби», – розказав експерт.
У світі існує такий метод, як перепис населення, але під час війни в Україні він неможливий. Всі інші методи, які зараз використовуються, дають лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.
Експерт зазначає, що на майбутнє є прогноз по ще більшому скороченню населення України. У нас вже давно спостерігається негативний приріст (0,7) та іде скорочення населення. Мінсоцполітики в проєкті демографічної стратегії називає те, що у нас співвідношення становить 1 до 1, тобто на одну людину, яка потребує піклування (пенсіонери, діти) на яку ідуть додаткові витрати (на дошкільну освіту) чи витрати на пенсійне забезпечення іде одна активна людина, тобто та, яка працює. Надалі ця тенденція буде тільки погіршуватися, зазначає експерт, адже в Україні зараз дуже мало людей у віці 15-18 років, які незабаром повинні вийти на ринок праці.
«Це все приводить до висновку, що нам потрібне міграційне заміщення, тобто, ми не зможемо сподіватися на природний приріст населення, навіть за умови настання миру в країні чи гарантії безпеки. Все одно, цих умов буде недостатньо для того, щоб методом народжуваності у нас з’явилася необхідна кількість людей, - розмірковує Микола Скиба, - Питання ще в тому, хто буде працювати до цього моменту? Саме тому ми і говоримо про демографічне (міграційне) заміщення і це лише мова про повернення тих, хто виїхав. Це питання інколи підіймається, але в цілому воно відсутнє на радарах управлінців. Це доволі тривожний сигнал, тому думати про контакти з потенційними країнами-донорами потрібно вже зараз».
Демографічне (міграційне) заміщення необхідне для збалансованого співвідношення на ринку праці – тих, хто економічно активний, і тих, хто потребує піклування. Тобто, для поповнення чисельності населення в Україні необхідно, щоб приїхали освічені, економічно активні, працездатні люди. Також важливо, щоб вони приймали українську культуру.
«Ми маємо говорити, що ми країна різноманіття, ми країна, в якій кар’єру та бізнес роблять люди різного етнічного походження, навіть, різного кольору шкіри, - пропонує експерт, - Також ми говоримо, що Україна - країна можливостей для тих людей, хто хоче розвиватися та навчатися нового. Люди з країн, де немає таких можливостей, де немає розвинених технологій, можуть приїхати в Україну та отримати це. Також можливі міграції через зміни клімату, тобто, з тих країн, де, в силу якихось причин, вони не придатні для проживання. Тоді ми вже маємо комунікувати та пропонувати варіанти, що можуть їх зацікавити».
Як приклад для наслідування, Микола Скиба згадує досвід Німеччини, де входження в професію відбувається через профтех, тобто, це вивчення мови, знайомство з суспільством. Відбувається м’яка адаптація в суспільство через навчання і працю. «Ми також сьогодні маємо дивитися на сферу профтеху саме під таким кутом. Ми маємо пропонувати такі професії, які люди не можуть отримати в інших країнах, і отримання їх в Україні має мати конкурентні переваги. Наприклад, це оператор БПЛа.
Потрібно й надалі розширювати коло таких професій, робити промоцію цьому сектору професійної освіти. І вже тепер думати над залученням людей для збільшення чисельності людей в Україні у 2024 році і надалі.
Звичайно, більш масштабно це можна буде зробити за іншої безпекової ситуації, але готуватися потрібно вже тепер, оскільки потім зробити це буде важче», - пропонує експерт.
Більш детально читайте за посиланням.👉👉👉
22.04.202408:27
📍Кремль більше не вірить, що війна закінчиться швидко
💬Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі висловив кілька думок про те, навіщо Путіну ідеологія.
🗣️«Я стверджую, що питання, чи є путінський режим ідеологічним, в загальному вигляді позбавлене сенсу. Тому що ранній путінізм (2000-2011) дійсно ідеологією не зловживав, культ Перемоги не педалював, обходився культом особи Путіна і напирав головним чином на геополітику та загальний патріотизм, - пояснює експерт, - Натомість після кризи 2011 року почалося все те, що ми добре знаємо: консерватизм, традиційні цінності, побєдобєсіє, гомофобія, єдиний підручник, меморіальні закони, мілітаризація шкіл. Після 2022 року – те саме в квадраті + «Росія – окрема цивілізація».
На думку, Сергія Громенка, усе це потрібно Росії, тому що Кремль більше не може покладатися на лояльність росіян особисто до Путіна. І саме для того, щоб знову згуртувати народ навколо влади, Кремлю і довелося перейти до пошуку об’єднавчої ідеології. А відколи Київ не взяли за три дні й зрозуміли, що війна надовго, тотальна ідеологізація стала невідворотною.
✍️«Дійсно, важко вмовити одну частину народу вмирати, а іншу – затягувати паски за яхту Абрамовича. Потрібно мотивувати захистом їхніх традиційних задів від зазіхань розпусного Заходу. Тобто дати ідеологію. А ідеологізація = мобілізація.
Важко передбачити, чи дасть це все очікуваний ефект. Можливо, все закінчиться відродженням двомислення за пізньорадянським зразком, а можливо – і спалахом справжнього ентузіазму ранніх радянських часів. Одне можна сказати точно – якщо Кремль розгорнув машину тотальної ідеологізації, то там не вірять, що війна закінчиться швидко, і готуються до тривалого протистояння. Доктрину обложеної фортеці просто так не вводять, бо вхід – рубль, а вихід – два.
Отже, в їхніх очах ця війна надовго. А Путін – як Ленін – узагалі назавжди», - підсумовує експерт.
Більш детально читайте за посиланням👉
💬Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі висловив кілька думок про те, навіщо Путіну ідеологія.
🗣️«Я стверджую, що питання, чи є путінський режим ідеологічним, в загальному вигляді позбавлене сенсу. Тому що ранній путінізм (2000-2011) дійсно ідеологією не зловживав, культ Перемоги не педалював, обходився культом особи Путіна і напирав головним чином на геополітику та загальний патріотизм, - пояснює експерт, - Натомість після кризи 2011 року почалося все те, що ми добре знаємо: консерватизм, традиційні цінності, побєдобєсіє, гомофобія, єдиний підручник, меморіальні закони, мілітаризація шкіл. Після 2022 року – те саме в квадраті + «Росія – окрема цивілізація».
На думку, Сергія Громенка, усе це потрібно Росії, тому що Кремль більше не може покладатися на лояльність росіян особисто до Путіна. І саме для того, щоб знову згуртувати народ навколо влади, Кремлю і довелося перейти до пошуку об’єднавчої ідеології. А відколи Київ не взяли за три дні й зрозуміли, що війна надовго, тотальна ідеологізація стала невідворотною.
✍️«Дійсно, важко вмовити одну частину народу вмирати, а іншу – затягувати паски за яхту Абрамовича. Потрібно мотивувати захистом їхніх традиційних задів від зазіхань розпусного Заходу. Тобто дати ідеологію. А ідеологізація = мобілізація.
Важко передбачити, чи дасть це все очікуваний ефект. Можливо, все закінчиться відродженням двомислення за пізньорадянським зразком, а можливо – і спалахом справжнього ентузіазму ранніх радянських часів. Одне можна сказати точно – якщо Кремль розгорнув машину тотальної ідеологізації, то там не вірять, що війна закінчиться швидко, і готуються до тривалого протистояння. Доктрину обложеної фортеці просто так не вводять, бо вхід – рубль, а вихід – два.
Отже, в їхніх очах ця війна надовго. А Путін – як Ленін – узагалі назавжди», - підсумовує експерт.
Більш детально читайте за посиланням👉
15.04.202415:43
🇮🇱🇺🇸🚀Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, у своєму блозі проаналізував, останню масовану атаку Ірана на Ізраїль і розповів, чого чекати далі.
«Іран провів атаку на Ізраїль. Усе відбулося очікувано і без будь-яких сюрпризів. З усіх сценаріїв обрали прямий удар. Запускали все, що могло долетіти до Ізраїлю, тобто БПЛА і ракети. Ізраїль майже все збив, що теж було очікувано», - підкреслює експерт.
✍️На думку Ілії Куси, іранці вирішили залишитися в рамках взаємної ескалації, і оголосили про завершення своєї "відплати" за удар по консульству, і віддали м'яч Ізраїлю, знаючи, що той захоче відповісти, але США і союзники будуть проти, і захочуть залишити конфлікт у керованому ключі без подальшої ескалації.
🇮🇱Зараз багато чого залежатиме від відповіді Ізраїлю, яку в Тель-Авіві вже анонсували. «Зрозуміло, США і Європа (а також регіональні країни) виступатимуть проти подальшого обміну ударами, оскільки вони нічого не вирішать, але можуть випадково дестабілізувати регіон. Це суперечить інтересам Заходу, який намагається не допустити війни на кілька фронтів із непередбачуваними наслідками для всіх і світової економіки.
🇺🇸Штати не хочуть воювати на Близькому Сході, про що вони послідовно заявляють з часів пізнього Обами і особливо Трампа. Для них ключове - зберегти локалізованість війни в Газі та не допустити втрати керованості процесами в регіоні, оскільки цим можуть скористатися противник», - робить висновки експерт.
Проліт БПЛА над кількома країнами без серйозних на те наслідків показує, що і регіональні арабські держави не хочуть ескалації між Іраном та Ізраїлем. Плюс більшість публічно підтримують палестинців на противагу Ізраїлю.
Між Ізраїлем та Іраном буде продовжена боротьба за формат їхнього протистояння.
«Ізраїль вдарив по консульству, розраховуючи вивести Іран на пряму конфронтацію, в якій, як вважають ізраїльські лідери, буде легше затягнути союзників і зняти табу на прямі удари по військових і ядерних об'єктах Ірану.
🇮🇷У Тегерані ж бажають зберегти формат непрямої проксі-війни з Ізраїлем, бо він дешевший, легший, і Ізраїлю в такій війні некомфортно, а інформаційно, як показала ситуація в Газі, вони її програють. Тому й бажання продовжувати удари в іранців немає, як і не було бажання вступати в пряму війну від початку, що показали п'ять місяців конфлікту в Газі», - підсумовує Куса.
«Іран провів атаку на Ізраїль. Усе відбулося очікувано і без будь-яких сюрпризів. З усіх сценаріїв обрали прямий удар. Запускали все, що могло долетіти до Ізраїлю, тобто БПЛА і ракети. Ізраїль майже все збив, що теж було очікувано», - підкреслює експерт.
✍️На думку Ілії Куси, іранці вирішили залишитися в рамках взаємної ескалації, і оголосили про завершення своєї "відплати" за удар по консульству, і віддали м'яч Ізраїлю, знаючи, що той захоче відповісти, але США і союзники будуть проти, і захочуть залишити конфлікт у керованому ключі без подальшої ескалації.
🇮🇱Зараз багато чого залежатиме від відповіді Ізраїлю, яку в Тель-Авіві вже анонсували. «Зрозуміло, США і Європа (а також регіональні країни) виступатимуть проти подальшого обміну ударами, оскільки вони нічого не вирішать, але можуть випадково дестабілізувати регіон. Це суперечить інтересам Заходу, який намагається не допустити війни на кілька фронтів із непередбачуваними наслідками для всіх і світової економіки.
🇺🇸Штати не хочуть воювати на Близькому Сході, про що вони послідовно заявляють з часів пізнього Обами і особливо Трампа. Для них ключове - зберегти локалізованість війни в Газі та не допустити втрати керованості процесами в регіоні, оскільки цим можуть скористатися противник», - робить висновки експерт.
Проліт БПЛА над кількома країнами без серйозних на те наслідків показує, що і регіональні арабські держави не хочуть ескалації між Іраном та Ізраїлем. Плюс більшість публічно підтримують палестинців на противагу Ізраїлю.
Між Ізраїлем та Іраном буде продовжена боротьба за формат їхнього протистояння.
«Ізраїль вдарив по консульству, розраховуючи вивести Іран на пряму конфронтацію, в якій, як вважають ізраїльські лідери, буде легше затягнути союзників і зняти табу на прямі удари по військових і ядерних об'єктах Ірану.
🇮🇷У Тегерані ж бажають зберегти формат непрямої проксі-війни з Ізраїлем, бо він дешевший, легший, і Ізраїлю в такій війні некомфортно, а інформаційно, як показала ситуація в Газі, вони її програють. Тому й бажання продовжувати удари в іранців немає, як і не було бажання вступати в пряму війну від початку, що показали п'ять місяців конфлікту в Газі», - підсумовує Куса.
06.12.202306:00
Збройні сили України🇺🇦 завжди були нашою гордістю та славою, але після початку повномасштабної вторгнення про відвагу та професіоналізм українських воїнів дізнався весь світ. У прямому сенсі слова ЗСУ захищають нас на землі, у воді, в повітрі.
Щодня наші військові роблять це професійно, ризикуючи своїм життям та здоров’ям.
Тож, у цей день особливо хочеться подякувати всім нашим військовим за те, що дають нам можливість прокидатися у власних домівках, працювати, навчатися і просто жити в Україні! Без вас би цього точно не було.🙏
Також на честь свята закликаємо Вас зробити донати ЗСУ, привітати рідних, друзів та всіх знайомих військовослужбовців із Днем Збройних сил України!
Слава Україні!🇺🇦
Лише разом переможемо.💪
21.06.202412:47
⚡️Ігар Тишкевич, експерт програми УІМ «Міжнародна та внутрішня політика», надав коментар щодо візиту Путіна до Азії - удар по двох напрямках
Українські ЗМІ широко освітлювали, як російську урядову делегацію
"попросили" покинути зал
перемовин. Це було приниженням для них, але головне - це не їхні емоції, а текст фінального документа, який залишився недоступним. За складом урядової делегації можна зрозуміти напрямки перемовин, зокрема у сфері військово-технічної співпраці.
Ключові моменти перемовин:
🔸КНДР запропонувала постачання балістичних ракет середньої дальності і боєприпасів для артилерійських систем.
🔸Можливість використання північнокорейських підприємств для виробництва компонентів для російської бронетехніки та модернізації військових зразків.
🔸Обговорювалася необхідність забезпечення постачання нафти з урахуванням санкцій та складнощів на інших ринках.
🔸Питання забезпечення логістичної підтримки для реалізації розширення співпраці між двома країнами.
Причина присутності у делегації Білоусова, Кривоушка, Мантурова та Борисова була зв'язана з питанням енергетичних та економічних відносин між Росією і Північною Кореєю. Російські міністри оцінювали потенціал співпраці з Північною Кореєю щодо корисних копалин та інших ресурсів, особливо у контексті санкцій, які обмежують інші напрямки торгівлі Росії.
Нафта була особливо важливою для Північної Кореї, і Росія виявила готовність підтримати її в цьому питанні. Розширення співпраці потребувало ефективної логістики, що стимулювало присутність міністра транспорту РФ в делегації. Деталі співпраці, включаючи потенційний договір «про всеосяжне стратегічне партнерство», також важливі для обговорення.
Тому, підводячи межу під цією логічною послідовністю, можна припустити, що після візиту Путіна до КНР, що завершився нічим, російська влада вирішила показати свою здатність «самостійно вести справи» в зоні, яку в Пекіні сприймають як зону свого безумовного домінування. А заразом вирішити для себе питання постачання товарів і технологій, які очікували, але так і не отримали від китайських партнерів.
Українські ЗМІ широко освітлювали, як російську урядову делегацію
"попросили" покинути зал
перемовин. Це було приниженням для них, але головне - це не їхні емоції, а текст фінального документа, який залишився недоступним. За складом урядової делегації можна зрозуміти напрямки перемовин, зокрема у сфері військово-технічної співпраці.
Ключові моменти перемовин:
🔸КНДР запропонувала постачання балістичних ракет середньої дальності і боєприпасів для артилерійських систем.
🔸Можливість використання північнокорейських підприємств для виробництва компонентів для російської бронетехніки та модернізації військових зразків.
🔸Обговорювалася необхідність забезпечення постачання нафти з урахуванням санкцій та складнощів на інших ринках.
🔸Питання забезпечення логістичної підтримки для реалізації розширення співпраці між двома країнами.
Причина присутності у делегації Білоусова, Кривоушка, Мантурова та Борисова була зв'язана з питанням енергетичних та економічних відносин між Росією і Північною Кореєю. Російські міністри оцінювали потенціал співпраці з Північною Кореєю щодо корисних копалин та інших ресурсів, особливо у контексті санкцій, які обмежують інші напрямки торгівлі Росії.
Нафта була особливо важливою для Північної Кореї, і Росія виявила готовність підтримати її в цьому питанні. Розширення співпраці потребувало ефективної логістики, що стимулювало присутність міністра транспорту РФ в делегації. Деталі співпраці, включаючи потенційний договір «про всеосяжне стратегічне партнерство», також важливі для обговорення.
Тому, підводячи межу під цією логічною послідовністю, можна припустити, що після візиту Путіна до КНР, що завершився нічим, російська влада вирішила показати свою здатність «самостійно вести справи» в зоні, яку в Пекіні сприймають як зону свого безумовного домінування. А заразом вирішити для себе питання постачання товарів і технологій, які очікували, але так і не отримали від китайських партнерів.
22.05.202417:25
Гучні заголовки про «корейський варіант»
Напередодні зустрічей G7 та мирної конференції в Женеві актуалізувалося питання перемир’я російсько-української війни і частіше в мережі звучить фраза «корейський варіант»
Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього, написав спеціальну статтю про абсурдність цієї аналогії
Повну версію можна прочитати на Лівому Березі за лінком ➡️ https://lb.ua/society/2024/05/22/614315_chomu_rosiyskoukrainska_viyna.html
На своїй сторінці на Facebook Сергій Громенко написав коротко відмінності нашого та корейського кейсів:
1️⃣ Корея напередодні війни (у 1945-1949 рр.) перебувала під окупацією двох зовнішніх сил. Україна 24 роки до війни була незалежною, як і Росія.
2️⃣ У Кореї відразу виникли два локальні уряди, що претендували на зверхність над усім півостровом, а з 1948 року існували дві різні держави. В Україні російським окупантам жодного разу не вдалося створити якусь альтернативну державність. Захоплені території або односторонньо
анексувалися Москвою, або управлялися окупантами за ширмою самозваних «народних республік». Причому «ДНР» і «ЛНР» не спромоглися формально обʼєднатися в «Новоросію», а у 2022-му їх офіційно поглинула Poci.
3️⃣ До початку війни 38-ма паралель була технічним орієнтиром для розмежування сил США та СРСР, а не міжнародно визнаним кордоном котроїсь Кореї. Кордони України до російського вторгнення були визнані міжнародним правом.
4️⃣ Війна в Кореї мала одночасно характер і громадянської, і світової — півострів став полем бою американців проти радянців і китайців. Україна з 2014 року відбиває агресію іноземної держави, а «громадянська війна» в ній — вологі фантазії кремлівських пропагандистів.
5️⃣ Державні кордони обох Корей пройшли там, де вдалося зафіксувати фронт, причому з обох сторін іноземних військ було значно більше, ніж власне корейських. Українці сидять в окопах майже самостійно (нечисленні добровольці-іноземці погоди не роблять).
Тож чому Сергій так рішуче виступає проти терміну «корейський»?
Тому, що корейці, хай там як, були одним народом в одній країні й не з власної волі розділені наддержавами. А отже, колись, раніше чи пізніше, питання про об’єднання Кореї знову постане. А українці не розділений народ, і росіяни з українцями не один народ
А які у вас думки щодо цього питання?
Напередодні зустрічей G7 та мирної конференції в Женеві актуалізувалося питання перемир’я російсько-української війни і частіше в мережі звучить фраза «корейський варіант»
Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього, написав спеціальну статтю про абсурдність цієї аналогії
Повну версію можна прочитати на Лівому Березі за лінком ➡️ https://lb.ua/society/2024/05/22/614315_chomu_rosiyskoukrainska_viyna.html
На своїй сторінці на Facebook Сергій Громенко написав коротко відмінності нашого та корейського кейсів:
1️⃣ Корея напередодні війни (у 1945-1949 рр.) перебувала під окупацією двох зовнішніх сил. Україна 24 роки до війни була незалежною, як і Росія.
2️⃣ У Кореї відразу виникли два локальні уряди, що претендували на зверхність над усім півостровом, а з 1948 року існували дві різні держави. В Україні російським окупантам жодного разу не вдалося створити якусь альтернативну державність. Захоплені території або односторонньо
анексувалися Москвою, або управлялися окупантами за ширмою самозваних «народних республік». Причому «ДНР» і «ЛНР» не спромоглися формально обʼєднатися в «Новоросію», а у 2022-му їх офіційно поглинула Poci.
3️⃣ До початку війни 38-ма паралель була технічним орієнтиром для розмежування сил США та СРСР, а не міжнародно визнаним кордоном котроїсь Кореї. Кордони України до російського вторгнення були визнані міжнародним правом.
4️⃣ Війна в Кореї мала одночасно характер і громадянської, і світової — півострів став полем бою американців проти радянців і китайців. Україна з 2014 року відбиває агресію іноземної держави, а «громадянська війна» в ній — вологі фантазії кремлівських пропагандистів.
5️⃣ Державні кордони обох Корей пройшли там, де вдалося зафіксувати фронт, причому з обох сторін іноземних військ було значно більше, ніж власне корейських. Українці сидять в окопах майже самостійно (нечисленні добровольці-іноземці погоди не роблять).
Тож чому Сергій так рішуче виступає проти терміну «корейський»?
Тому, що корейці, хай там як, були одним народом в одній країні й не з власної волі розділені наддержавами. А отже, колись, раніше чи пізніше, питання про об’єднання Кореї знову постане. А українці не розділений народ, і росіяни з українцями не один народ
А які у вас думки щодо цього питання?
26.04.202413:10
⚡️Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі прогнозує можливе найближче перезавантаження української влади. «Якби не війна, то в Україні ще у жовтні 2023 відбулися би парламентські вибори, до кінця 2023 року сформовані коаліція та уряд, і десь зараз ми би вже обговорювали результати ста днів його діяльності. Проте, війна і режим воєнного стану переносять ці процеси у часі.
Водночас, політичний цикл потребує оновлення і владної команди, і плану її діяльності. До кінця весни вірогідно будуть ухвалені низка рішень, які модифікують конфігурацію української влади. Складовими цього будуть стратегія, ресурси і кадри.
💥Стратегічним напрямком залишається європейська інтеграція, у червні очікуємо затвердження переговорної рамки і старт офіційних переговорів про членство. ЄС зі свого боку схвалив український план Ukraine Facility, який є найбільш системним документом розвитку країни. Інші елементи і маяки можна побачити в адаптованій річній національній програмі по НАТО та у меморандумах із МВФ.
Ресурси для дефіцитного військового бюджету виділені через Ukraine Facility, а зараз відбулося нарешті рішення влади США щодо допомоги Україні. В сумі з допомогою від Японії, Канади та інших країн ця ресурсна база дозволяє реалізувати затверджені стратегічні плани.
Кадрове оновлення стартувало, і вірогідно буде продовжене наступного тижня. Зміни у виконавчій владі та правоохоронних органах не будуть відображати політичні наслідки виборів чи ситуацію у Верховній Раді, це скоріше буде часткове врахування побажань надавачів ресурсів. Навряд чи буде сформовано дуумвірат в уряді за зразком двох римських консулів, проте дискусії щодо персоналій продовжуються, а після "засвітки" кандидатів на посади по багатьом з них реалізовані інформаційні та юридичні заходи впливу – з боку різних груп і центрів.
Окремої уваги заслуговує захоплення терміном "перезавантаження органу", цей інструмент рекламують як ліки від усіх хвороб. Хоча, якщо це перезавантаження обмежується вирішенням кадрових запитів без зміни підходів і пріоритетів – то за рік будуть лунати заклики про нові перезавантаження. А це насправді повністю суперечить принципам стабільності, передбачуваності та місцями навіть інституційної незалежності.
Голосування в Раді за складний мобілізаційний закон зібрало 283 голоса, що дає сигнал про готовність до розгляду кадрових питань. Якщо якісь кадри не знайдуть депутатської підтримки – вони можуть отримати статус в.о. після звільнення міністра чи іншого керівника.
❗️І вже оновлена команда працюватиме над вирішенням в тому числі наступних міжнародних завдань – можливої конфіскації російських активів, комплексних переговорів про членство в ЄС, формулювань в резолюції саміту НАТО та Глобального Саміту миру», - підсумовує експерт.
Водночас, політичний цикл потребує оновлення і владної команди, і плану її діяльності. До кінця весни вірогідно будуть ухвалені низка рішень, які модифікують конфігурацію української влади. Складовими цього будуть стратегія, ресурси і кадри.
💥Стратегічним напрямком залишається європейська інтеграція, у червні очікуємо затвердження переговорної рамки і старт офіційних переговорів про членство. ЄС зі свого боку схвалив український план Ukraine Facility, який є найбільш системним документом розвитку країни. Інші елементи і маяки можна побачити в адаптованій річній національній програмі по НАТО та у меморандумах із МВФ.
Ресурси для дефіцитного військового бюджету виділені через Ukraine Facility, а зараз відбулося нарешті рішення влади США щодо допомоги Україні. В сумі з допомогою від Японії, Канади та інших країн ця ресурсна база дозволяє реалізувати затверджені стратегічні плани.
Кадрове оновлення стартувало, і вірогідно буде продовжене наступного тижня. Зміни у виконавчій владі та правоохоронних органах не будуть відображати політичні наслідки виборів чи ситуацію у Верховній Раді, це скоріше буде часткове врахування побажань надавачів ресурсів. Навряд чи буде сформовано дуумвірат в уряді за зразком двох римських консулів, проте дискусії щодо персоналій продовжуються, а після "засвітки" кандидатів на посади по багатьом з них реалізовані інформаційні та юридичні заходи впливу – з боку різних груп і центрів.
Окремої уваги заслуговує захоплення терміном "перезавантаження органу", цей інструмент рекламують як ліки від усіх хвороб. Хоча, якщо це перезавантаження обмежується вирішенням кадрових запитів без зміни підходів і пріоритетів – то за рік будуть лунати заклики про нові перезавантаження. А це насправді повністю суперечить принципам стабільності, передбачуваності та місцями навіть інституційної незалежності.
Голосування в Раді за складний мобілізаційний закон зібрало 283 голоса, що дає сигнал про готовність до розгляду кадрових питань. Якщо якісь кадри не знайдуть депутатської підтримки – вони можуть отримати статус в.о. після звільнення міністра чи іншого керівника.
❗️І вже оновлена команда працюватиме над вирішенням в тому числі наступних міжнародних завдань – можливої конфіскації російських активів, комплексних переговорів про членство в ЄС, формулювань в резолюції саміту НАТО та Глобального Саміту миру», - підсумовує експерт.
18.04.202408:05
‼️Як і коли закінчиться війна? Найгарячіші питання сьогодення в Україні. Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього переконаний, що у США вже є базовий сценарій закінчення війни.
Експерт підкреслює, одні є учасниками війни, а інші визначають її результати. Україна не має шансів самостійно припинити війну і тим більше її виграти.
💬«Ні, я не зрадофіл, я економіст, аналітик із військовою освітою (однією з чотирьох), - пояснює Анатолій Амелін у своєму авторському блозі, - Війна - це, насамперед, економіка (ресурси, які ти використовуєш для війни та результат, який можеш отримати від перемоги).
🗣️Наші лідери прямо кажуть, що «їм ніколи займатися економікою, вони займаються війною». Що ж. Економікою займаються інші. І від цих інших Україна сьогодні є критично залежною ресурсно для продовження оборони, не кажучи про наступальні дії.
Військові кажуть, що переговори ведуться на полі бою. А наше поле бою критично залежить від американської військової допомоги. Значить, саме США визначатимуть сценарії та результат. І цей результат уже описано, хочемо ми чи ні».
Які сценарії завершення війни, на думку експерта, є можливими, читайте більш детально 👉за посиланням.
Експерт підкреслює, одні є учасниками війни, а інші визначають її результати. Україна не має шансів самостійно припинити війну і тим більше її виграти.
💬«Ні, я не зрадофіл, я економіст, аналітик із військовою освітою (однією з чотирьох), - пояснює Анатолій Амелін у своєму авторському блозі, - Війна - це, насамперед, економіка (ресурси, які ти використовуєш для війни та результат, який можеш отримати від перемоги).
🗣️Наші лідери прямо кажуть, що «їм ніколи займатися економікою, вони займаються війною». Що ж. Економікою займаються інші. І від цих інших Україна сьогодні є критично залежною ресурсно для продовження оборони, не кажучи про наступальні дії.
Військові кажуть, що переговори ведуться на полі бою. А наше поле бою критично залежить від американської військової допомоги. Значить, саме США визначатимуть сценарії та результат. І цей результат уже описано, хочемо ми чи ні».
Які сценарії завершення війни, на думку експерта, є можливими, читайте більш детально 👉за посиланням.
15.04.202407:42
‼️Які методи майнової агресії використовує росія для захоплення власності українців на тимчасово окупованих територіях?
✍️Відповідь на це питання дає у своєму авторському блозі Ольга Оніщук , керівниця програми "Правова безпека власності" Українського інституту майбутнього.
«Сьогодні для України важливо фіксувати не тільки воєнні злочини рф, але й усі факти майнової агресії кремля. Ця агресія триває вже 10 років, але відтоді, як було анексовано Крим і тимчасово окуповано частину Донецької та Луганської областей, загарбницькі територіальні апетити ворога зросли. Розуміння процесів, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), дозволить оцінити реальні збитки від майнової агресії росії і створити необхідні передумови для повернення захоплених активів законним власникам після деокупації», - переконана експертка.
Як саме росія захоплює власність українців і що потрібно робити вже зараз, щоб у майбутньому стало можливим подолати цю проблему, читайте більш детально за 👉посиланням.
✍️Відповідь на це питання дає у своєму авторському блозі Ольга Оніщук , керівниця програми "Правова безпека власності" Українського інституту майбутнього.
«Сьогодні для України важливо фіксувати не тільки воєнні злочини рф, але й усі факти майнової агресії кремля. Ця агресія триває вже 10 років, але відтоді, як було анексовано Крим і тимчасово окуповано частину Донецької та Луганської областей, загарбницькі територіальні апетити ворога зросли. Розуміння процесів, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), дозволить оцінити реальні збитки від майнової агресії росії і створити необхідні передумови для повернення захоплених активів законним власникам після деокупації», - переконана експертка.
Як саме росія захоплює власність українців і що потрібно робити вже зараз, щоб у майбутньому стало можливим подолати цю проблему, читайте більш детально за 👉посиланням.
25.11.202317:43
🇺🇦25 листопада у центрі Ніжина було відкрито меморіал “Героям захисникам України, побудований за ініціативи Українського інституту майбутнього та реалізований за кошти українських меценатів.
У центрі комплексу розміщена скульптура Героя України Олександра Мацієвського, який став одним з символів мужньої боротьби українців проти російської військової агресії. Саме його окупанти з особливим цинізмом розстріляли після слів “Слава Україні!”, а потім виклали відео у мережу в березні цього року. Тоді цей жорстокий відеозапис шокував не тільки Україну, а й світ.
Скульптура Олександра Мацієвського висотою 2,2 метри виготовлена з бронзи. Сам монумент виконаний у червоно-чорних кольорах, що символізують кров захисників та українську землю. Меморіал зроблений у формі великого козацького хреста. Імена 158 загиблих ніжинців викарбувані на ньому золотими літерами.
Олександр Ревтюк, побратим загиблого воїна, військовий ЗСУ, під час відкриття пам'ятника розповів, що Олександр Мацієвський виявив особливий вчинок, сказавши ворогові в очі "Слава Україні". "І весь світ це побачив”, - підкреслив військовій.
Відкриття таких монументів навіть під час війни, на думку Антона Геращенка, співзасновника Українського інституту майбутнього та ідейного натхненника проекту, є вкрай важливим. Адже у першу чергу - це шана і пам’ять про наших Героїв, яка передаватиметься через покоління.
Зрештою, коли ми говоримо про здобуття перемоги для України йдеться не лише про купівлю сотні дронів. Надзвичайно важлива жага до перемоги. А подібні проекти її підсилюють.
Комплекс повністю збудовано за благодійні кошти. У фінансуванні будівництва Меморіалу взяли участь компанії: Перша Приватна Броварня, Агрохолдінг "Астарта", мережа АЗК "WOG", оператор систем звʼязку "Дата Груп", компанія “SkyFall” та інші компанії та приватні особи.
Ініціатива побудови Меморіалу належала Українському інституту майбутнього.
Слава Україні! Героям слава!🇺🇦
13.06.202414:25
Другий щомісячний випуск «Макроекономічний Дайджест України» на червень 2024 року вже на сайті Українського інституту майбутнього
Серед питань, які включені до другого випуску:
➡️Ситуація в енергетичній системі України: відключення та обмеження постачання електроенергії, потенційні наслідки для економіки, варіанти заходів як покращити ситуацію
➡️Введення в дію Закону про мобілізацію: вплив на економічні процеси до кінця 2024 року
➡️Інфляція сьогодні та очікування до кінця 2024 року
➡️Зміни в експорті: експорт зернових б'є рекорди, залізорудної сировини - активно відновлюється
➡️Аналіз поточного стану боргів у 2024 році та прогноз на наступний рік
➡️Огляд Платіжного балансу за результатами 4 міс. 2024 року
➡️Курс долара, очікування до кінця 2024 року
➡️Прогноз міжнародних резервів на кінець 2024 року
Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
https://uifuture.org/publications/makroekonomichnyj-dajdzhest-ukrayiny-06-2024/
Серед питань, які включені до другого випуску:
➡️Ситуація в енергетичній системі України: відключення та обмеження постачання електроенергії, потенційні наслідки для економіки, варіанти заходів як покращити ситуацію
➡️Введення в дію Закону про мобілізацію: вплив на економічні процеси до кінця 2024 року
➡️Інфляція сьогодні та очікування до кінця 2024 року
➡️Зміни в експорті: експорт зернових б'є рекорди, залізорудної сировини - активно відновлюється
➡️Аналіз поточного стану боргів у 2024 році та прогноз на наступний рік
➡️Огляд Платіжного балансу за результатами 4 міс. 2024 року
➡️Курс долара, очікування до кінця 2024 року
➡️Прогноз міжнародних резервів на кінець 2024 року
Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
https://uifuture.org/publications/makroekonomichnyj-dajdzhest-ukrayiny-06-2024/
13.05.202418:27
«Макроекономічний Дайджест України» на травень 2024 року вже на сайті Українського інституту майбутнього
Що таке Макроекономіний дайджест?
Щомісячна рубрика, присвячена макроекономічному аналізу України, який надасть глибокий огляд ключових аспектів економічного розвитку країни протягом останнього місяця. Дайджест висвітлює важливі події та тенденції, що відбулися за цей період, і надасть прогноз їх наслідків для майбутнього
Серед питань, які включені до першого випуску:
➡️Оцінка пакету допомоги від Сполучених Штатів Америки: реальний вплив на економіку України
➡️Аналіз змін у сфері енергетики та їх можливі наслідків
➡️Критичний огляд прогнозів Національного банку України щодо облікової ставки: чому експерти Українського інституту майбутнього не поділяють думку регулятора
➡️Прогноз курсу долара на кінець 2024 року та основні фактори, що впливають на його динаміку
Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
Що таке Макроекономіний дайджест?
Щомісячна рубрика, присвячена макроекономічному аналізу України, який надасть глибокий огляд ключових аспектів економічного розвитку країни протягом останнього місяця. Дайджест висвітлює важливі події та тенденції, що відбулися за цей період, і надасть прогноз їх наслідків для майбутнього
Серед питань, які включені до першого випуску:
➡️Оцінка пакету допомоги від Сполучених Штатів Америки: реальний вплив на економіку України
➡️Аналіз змін у сфері енергетики та їх можливі наслідків
➡️Критичний огляд прогнозів Національного банку України щодо облікової ставки: чому експерти Українського інституту майбутнього не поділяють думку регулятора
➡️Прогноз курсу долара на кінець 2024 року та основні фактори, що впливають на його динаміку
Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
25.04.202408:07
🗣Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього, пояснив, у який спосіб не варто повертати громадян на Батьківщину.
❗️Нагадаємо, МЗС України на цьому тижні ухвалило рішення, згідно з яким військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги за кордоном.
«Примітно, що в цьому випадку українське МЗС скопіювало торішнє рішення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, - нагадує експерт, - Він намагався таким чином повернути білоруських політичних мігрантів на Батьківщину. Для білорусів, які виїхали за кордон, паспорти не обновлюють з вересня минулого року. Можна було, звісно, піти ще далі: обмежити угоди з нерухомістю за довіреністю, вказавши, що довіреність може бути виписана лише українським нотаріусом. Те саме по автомобілях. І так далі, як уже зроблено у Білорусі».
💬Ігар Тишкевич припускає, що такі дії, за логікою вітчизняного МЗС, повинні змусити людей, які перебувають за кордоном, звертатися до української держави. В ідеалі – повертатись на Батьківщину. Але виникає резонне запитання: чи справді держава стимулює своїх співвітчизників повернутися в Україну такими нововведеннями? Або навпаки - підштовхує їх до інтеграції та асиміляції до суспільства країн, де вони знаходяться?
«Якщо ви хочете повернути людей, які бояться мобілізації, то, крім батога, потрібен і пряник. Деякі механізми, які стимулюють, а не залякують. Мабуть, вкрай незначна частина біженців-уклоністів (набагато менше ніж 10%) повернеться. Інші спробують легалізуватися за кордоном. І, найімовірніше, ті ж Польща, держави Балтії можуть тим, у кого закінчився строк дії закордонного паспорта, видавати місцеві проїзні документи. Як це робиться щодо білорусів.
І цілком передбачуваним буде, якщо частина української діаспори звернеться з таким проханням до польського чи якогось іншого уряду. І ті держави, які розраховують на українських трудових мігрантів, можуть погодитися на це. У такому разі Україна просто втратить цих людей», - припускає експерт.
На його думку, така ініціатива МЗС виглядає як пошук простих рішень. «У нас словосполучення "прості рішення" стало надзвичайно популярним. Ось тільки просте рішення – не завжди оптимальне. І не завжди працює у довгостроковій перспективі», - підсумовує Ігар Тишкевич.
Більш детально читайте за посиланням👉👉👉
❗️Нагадаємо, МЗС України на цьому тижні ухвалило рішення, згідно з яким військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги за кордоном.
«Примітно, що в цьому випадку українське МЗС скопіювало торішнє рішення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, - нагадує експерт, - Він намагався таким чином повернути білоруських політичних мігрантів на Батьківщину. Для білорусів, які виїхали за кордон, паспорти не обновлюють з вересня минулого року. Можна було, звісно, піти ще далі: обмежити угоди з нерухомістю за довіреністю, вказавши, що довіреність може бути виписана лише українським нотаріусом. Те саме по автомобілях. І так далі, як уже зроблено у Білорусі».
💬Ігар Тишкевич припускає, що такі дії, за логікою вітчизняного МЗС, повинні змусити людей, які перебувають за кордоном, звертатися до української держави. В ідеалі – повертатись на Батьківщину. Але виникає резонне запитання: чи справді держава стимулює своїх співвітчизників повернутися в Україну такими нововведеннями? Або навпаки - підштовхує їх до інтеграції та асиміляції до суспільства країн, де вони знаходяться?
«Якщо ви хочете повернути людей, які бояться мобілізації, то, крім батога, потрібен і пряник. Деякі механізми, які стимулюють, а не залякують. Мабуть, вкрай незначна частина біженців-уклоністів (набагато менше ніж 10%) повернеться. Інші спробують легалізуватися за кордоном. І, найімовірніше, ті ж Польща, держави Балтії можуть тим, у кого закінчився строк дії закордонного паспорта, видавати місцеві проїзні документи. Як це робиться щодо білорусів.
І цілком передбачуваним буде, якщо частина української діаспори звернеться з таким проханням до польського чи якогось іншого уряду. І ті держави, які розраховують на українських трудових мігрантів, можуть погодитися на це. У такому разі Україна просто втратить цих людей», - припускає експерт.
На його думку, така ініціатива МЗС виглядає як пошук простих рішень. «У нас словосполучення "прості рішення" стало надзвичайно популярним. Ось тільки просте рішення – не завжди оптимальне. І не завжди працює у довгостроковій перспективі», - підсумовує Ігар Тишкевич.
Більш детально читайте за посиланням👉👉👉
17.04.202409:36
❗️🌎Захід не захищатиме Україну так, як Ізраїль, бо йому це просто не вигідно, адже міжнародні партнери оцінюють ризики війни з РФ як високі та катастрофічні, впевнений Ілія Куса, експерт з міжнародних програм і питань Близького Сходу Українського інституту майбутнього.
💬«Теза про те, що Ізраїль захищають усі, а Україну – ніхто, не витримує жодної критики, а лише відображає рожевий світ, у якому живе частина суспільства, - переконаний експерт, - Справа в тому, що Ізраїль має юридичних союзників, підписано відповідні домовленості. Україна таких домовленостей не має і, швидше за все, не матиме. Крім того союз Ізраїлю та Заходу формувався в унікальних історичних та політичних обставинах, яких не було в Україні. Навіть якщо прибрати фактор військового договору, Захід не захищатиме Україну також, як Ізраїль, оскільки політично йому це не вигідно, про що нам послідовно говорять з 2022 року. Ризики війни з РФ оцінюються там як високі та катастрофічні. Переконати у зворотному ми їх не змогли і навряд чи зможемо. У ситуації з Ізраїлем та Іраном такого не було: усі знали, що іранці намагатимуться уникати великої ескалації та що вони відповідали на удар по своєму консульству, а ризику ядерної війни не було й близько”.
✍️На думку Ілії Куси, можна багато дискутувати про те, чому так вийшло, але це сьогоднішня реальність. Відповідно, пряме залучення у війну проти РФ через захист нашого неба "за ізраїльською моделлю" відбуватиметься або в керованому ключі в рамках політичного рішення, яке на Заході можуть прийняти в якійсь перспективі, або взагалі не станеться. При цьому експерт упевнений, що за іншої адміністрації в Штатах було б те саме, так що справа не в Байдені, чи Трампі, а в загальному американському порядку, виборах і позиції американських союзників, яку Білий Дім повинен враховувати, хочуть вони цього чи ні.
💬«Теза про те, що Ізраїль захищають усі, а Україну – ніхто, не витримує жодної критики, а лише відображає рожевий світ, у якому живе частина суспільства, - переконаний експерт, - Справа в тому, що Ізраїль має юридичних союзників, підписано відповідні домовленості. Україна таких домовленостей не має і, швидше за все, не матиме. Крім того союз Ізраїлю та Заходу формувався в унікальних історичних та політичних обставинах, яких не було в Україні. Навіть якщо прибрати фактор військового договору, Захід не захищатиме Україну також, як Ізраїль, оскільки політично йому це не вигідно, про що нам послідовно говорять з 2022 року. Ризики війни з РФ оцінюються там як високі та катастрофічні. Переконати у зворотному ми їх не змогли і навряд чи зможемо. У ситуації з Ізраїлем та Іраном такого не було: усі знали, що іранці намагатимуться уникати великої ескалації та що вони відповідали на удар по своєму консульству, а ризику ядерної війни не було й близько”.
✍️На думку Ілії Куси, можна багато дискутувати про те, чому так вийшло, але це сьогоднішня реальність. Відповідно, пряме залучення у війну проти РФ через захист нашого неба "за ізраїльською моделлю" відбуватиметься або в керованому ключі в рамках політичного рішення, яке на Заході можуть прийняти в якійсь перспективі, або взагалі не станеться. При цьому експерт упевнений, що за іншої адміністрації в Штатах було б те саме, так що справа не в Байдені, чи Трампі, а в загальному американському порядку, виборах і позиції американських союзників, яку Білий Дім повинен враховувати, хочуть вони цього чи ні.
11.04.202420:10
📕🌍2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF
Експерти UIF презентували сценарії розвитку подій на фронті, у міжнародній політиці, економіці, енергетичному секторі та стану людського капіталу в Україні до кінця 2024 року.
Виконавчий директор UIF Анатолій Амелін зазначив, що коли світ знаходиться у моменті невизначеності, наші експерти спробували зрозуміти, чи існує точка визначеності для України та в чому вона полягає.
Пропонуємо вашій увазі коментарі експертів інституту щодо проаналізованих ними напрямків👇
🌍Ілія Куса, експерт з міжнародної політики UIF:
💬«Головне завдання України на 2024 рік у зовнішній політиці — збереження статусу-кво, сформованого у 2022 році. Ресурсів та можливостей збільшувати кількість наших партнерів та союзників в України нині стало набагато менше, і є потреба втримати ті позиції, які є здебільшого у країнах ЄС та НАТО».
🇺🇦Ігор Тишкевич, експерт UIF з питань внутрішньої політики та головний експерт з питань вивчення Росії:
💬«У 2024 році буде два "вікна можливостей" для початку переговорів про мир в Україні. Але ключове питання не в датах, а в контурах домовленостей про припинення вогню. І тут, більшість сценаріїв несе ризики як внутрішньополітичної дестабілізації, так і відновлення бойових дій через певний час. Для того, щоб вийти на позитивний сценарій виходу з війни, політичне керівництво країни має вирішити завдання підтримки рівня легітимності (як своєї, так і "легітимності війни"), організаційного та інформаційного посилення, а також збереження рівня зовнішньої підтримки».
📈Яна Лаврик, експертка економічних програм UIF:
💬«Ми знаходимось сьогодні в умовах високої невизначеності та непередбачуваності. Сценарій розвитку економіки багато в чому залежатиме від ситуації на фронті, політичної ситуації всередині країни та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Будь-які кардинальні зміни у політиці наших західних партнерів або якісь неординарні політичні рішення можуть призвести до змін в економічних параметрах, таких як курс гривні, інфляція тощо. Саме тому ми побудували чотири сценарії в залежності від обсягів надання фінансової допомоги Україні та дії військового стану, з якими ви можете ознайомитись детально у документі прогнозу».
⚡️Андріан Прокіп, експерт програми «Енергетика» UIF:
💬«В осінньо-зимовий період 2024-2025 років ми входитимемо з дефіцитом електроенергетичних потужностей, величина якого визначатиметься здатністю захистити енергосистему від обстрілів, а отже від поставок військової допомоги від партнерів. Ворог буде акцентувати удари по прифронтових областях, загострюючи територіальні дисбаланси в енергосистемі, а також створюючи загрози для газо- і вуглевидобутку, які будуть в зоні додаткового ризику в разі спроб наступу ворога влітку».
👩👦👦Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF:
💬«Однією з ключових проблем розвитку людського капіталу України є катастрофічна демографічна ситуація. Станом на 2024 р. індекс скорочення населення складає більше 1,0 %. Тривала фаза повномасштабного вторгнення лише пришвидшує цей процес. Країна продовжує втрачати привабливість в очах талантів. Наразі є щонайменше три сценарії розвитку демографічної ситуації в країні, про які йдеться у Прогнозі».
📌Головні тези та презентацію експертів можна знайти тут.
❗️Увага! Повний текст доповіді «2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF» буде доступний до прочитання на початку наступного тижня.
Експерти UIF презентували сценарії розвитку подій на фронті, у міжнародній політиці, економіці, енергетичному секторі та стану людського капіталу в Україні до кінця 2024 року.
Виконавчий директор UIF Анатолій Амелін зазначив, що коли світ знаходиться у моменті невизначеності, наші експерти спробували зрозуміти, чи існує точка визначеності для України та в чому вона полягає.
Пропонуємо вашій увазі коментарі експертів інституту щодо проаналізованих ними напрямків👇
🌍Ілія Куса, експерт з міжнародної політики UIF:
💬«Головне завдання України на 2024 рік у зовнішній політиці — збереження статусу-кво, сформованого у 2022 році. Ресурсів та можливостей збільшувати кількість наших партнерів та союзників в України нині стало набагато менше, і є потреба втримати ті позиції, які є здебільшого у країнах ЄС та НАТО».
🇺🇦Ігор Тишкевич, експерт UIF з питань внутрішньої політики та головний експерт з питань вивчення Росії:
💬«У 2024 році буде два "вікна можливостей" для початку переговорів про мир в Україні. Але ключове питання не в датах, а в контурах домовленостей про припинення вогню. І тут, більшість сценаріїв несе ризики як внутрішньополітичної дестабілізації, так і відновлення бойових дій через певний час. Для того, щоб вийти на позитивний сценарій виходу з війни, політичне керівництво країни має вирішити завдання підтримки рівня легітимності (як своєї, так і "легітимності війни"), організаційного та інформаційного посилення, а також збереження рівня зовнішньої підтримки».
📈Яна Лаврик, експертка економічних програм UIF:
💬«Ми знаходимось сьогодні в умовах високої невизначеності та непередбачуваності. Сценарій розвитку економіки багато в чому залежатиме від ситуації на фронті, політичної ситуації всередині країни та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Будь-які кардинальні зміни у політиці наших західних партнерів або якісь неординарні політичні рішення можуть призвести до змін в економічних параметрах, таких як курс гривні, інфляція тощо. Саме тому ми побудували чотири сценарії в залежності від обсягів надання фінансової допомоги Україні та дії військового стану, з якими ви можете ознайомитись детально у документі прогнозу».
⚡️Андріан Прокіп, експерт програми «Енергетика» UIF:
💬«В осінньо-зимовий період 2024-2025 років ми входитимемо з дефіцитом електроенергетичних потужностей, величина якого визначатиметься здатністю захистити енергосистему від обстрілів, а отже від поставок військової допомоги від партнерів. Ворог буде акцентувати удари по прифронтових областях, загострюючи територіальні дисбаланси в енергосистемі, а також створюючи загрози для газо- і вуглевидобутку, які будуть в зоні додаткового ризику в разі спроб наступу ворога влітку».
👩👦👦Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF:
💬«Однією з ключових проблем розвитку людського капіталу України є катастрофічна демографічна ситуація. Станом на 2024 р. індекс скорочення населення складає більше 1,0 %. Тривала фаза повномасштабного вторгнення лише пришвидшує цей процес. Країна продовжує втрачати привабливість в очах талантів. Наразі є щонайменше три сценарії розвитку демографічної ситуації в країні, про які йдеться у Прогнозі».
📌Головні тези та презентацію експертів можна знайти тут.
❗️Увага! Повний текст доповіді «2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF» буде доступний до прочитання на початку наступного тижня.
23.11.202312:38
Сьогодні, 23 листопада, відзначають День подяки.🙏
Це свято з тривалою історією, що відзначається у багатьох країнах світу серед яких Канада 🇨🇦та США🇺🇸.
У цей день прийнято висловлювати слова вдячності та підтримки.
Цей рік для України був непростим через повномасштабну агресію з боку рф, численні злочини, вчинені проти звичайних українців. Нам довелося пройти через непрості випробування і ще раз продемонструвати всьому світу свою єдність, силу духу, стійкість та жагу до перемоги.
Однак вистояти в цей непростий період без допомоги друзів нам навряд чи би вдалося.
Тож, в цей день хочеться висловити щирі слова вдячності за міцне плече і постійну підтримку в цей непростий період для України всім нашим друзям та партнерам.
Лише разом ми переможемо!🇺🇦🇺🇸
10.06.202420:47
🌍 7 із 10 лідерів світового ринку готові інвестувати у відновлення України
Дослідження, проведене Київським міжнародним економічним форумом (КМЕФ) та Українським інститутом майбутнього (UIF), показало, що бізнес-лідери готові інвестувати у відновлення України, якщо будуть запроваджені антикорупційні системи світового рівня
📈 Дослідження, яке оприлюднили напередодні Ukraine Recovery Con в Берліні, співорганізаторами якої є UIF, охопило представників компаній із сукупним доходом понад $5 трлн та працевлаштовують понад 20 млн людей
🔍 Основні результати:
72% компаній хочуть співпрацювати з Україною для її відновлення після конфлікту
71% розглядають бізнес з Україною як частину своєї корпоративної соціальної мети
75% вважають, що світова економіка швидко відновиться після завершення конфлікту в Україні
77% закликають свої країни підтримувати компанії, що працюють з Україною
❗️Однак 81% респондентів вважають, що для залучення інвестицій необхідні антикорупційні закони світового рівня
За словами Анатолія Амеліна, виконавчого директора UIF, такі закони, як «Закон США про боротьбу з корупцією за кордоном» та «Закон Великобританії про боротьбу з хабарництвом», є важливими для компаній з американськими або британськими офісами
💼 Лідери бізнесу також віддають перевагу співпраці з українськими компаніями:
76% вважають, що наявність українського бізнес-партнера сприятиме ефективним інвестиціям
66% надають перевагу приватним партнерам для кращого розуміння місцевого середовища.
Повну оригінальну версію дослідження можна переглянути за посиланням ▶️▶️, незабаром презентуємо переклад дослідження на українській мові
#Україна #Інвестиції #Бізнес #Антикорупція #ВідновленняУкраїни #КМЕФ #UIFuture
Дослідження, проведене Київським міжнародним економічним форумом (КМЕФ) та Українським інститутом майбутнього (UIF), показало, що бізнес-лідери готові інвестувати у відновлення України, якщо будуть запроваджені антикорупційні системи світового рівня
📈 Дослідження, яке оприлюднили напередодні Ukraine Recovery Con в Берліні, співорганізаторами якої є UIF, охопило представників компаній із сукупним доходом понад $5 трлн та працевлаштовують понад 20 млн людей
🔍 Основні результати:
72% компаній хочуть співпрацювати з Україною для її відновлення після конфлікту
71% розглядають бізнес з Україною як частину своєї корпоративної соціальної мети
75% вважають, що світова економіка швидко відновиться після завершення конфлікту в Україні
77% закликають свої країни підтримувати компанії, що працюють з Україною
❗️Однак 81% респондентів вважають, що для залучення інвестицій необхідні антикорупційні закони світового рівня
За словами Анатолія Амеліна, виконавчого директора UIF, такі закони, як «Закон США про боротьбу з корупцією за кордоном» та «Закон Великобританії про боротьбу з хабарництвом», є важливими для компаній з американськими або британськими офісами
💼 Лідери бізнесу також віддають перевагу співпраці з українськими компаніями:
76% вважають, що наявність українського бізнес-партнера сприятиме ефективним інвестиціям
66% надають перевагу приватним партнерам для кращого розуміння місцевого середовища.
Повну оригінальну версію дослідження можна переглянути за посиланням ▶️▶️, незабаром презентуємо переклад дослідження на українській мові
#Україна #Інвестиції #Бізнес #Антикорупція #ВідновленняУкраїни #КМЕФ #UIFuture
11.05.202407:29
🗣 Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» в Українському Інституті Майбутнього, розкриває ключові аспекти нового Указу, який змінить історичну просвіту в росії.
Указ, виданий Президентом Путіним, що передбачає впровадження обов'язкового вивчення одного загального минулого для всіх росіян.
"Цей Указ - не лише документ, але й важлива ключова точка в історії росії, - зазначає експерт. - Він має потенціал переписати історію з позицій влади та вплинути на свідомість усього суспільства".
💬 Сергій Громенко вважає, що цей крок може викликати значну реакцію у громадськості та серед істориків. "путін намагається зміцнити контроль над історичним наративом та сформувати єдину історичну свідомість, - додає експерт. - Це може мати далекосяжні наслідки для майбутнього росії".
Указ окреслює загрози і виклики, які стоять перед росією: "реабілітація і воскресіння неоколоніалізму, неоімперіалізму і неонацизму", "заперечення чи применшення історичного внеску росії у розвиток світової цивілізації", "негативні оцінки подій та періодів вітчизняної історії, поширення хибних уявлень про росію" та "використання колективним Заходом фальсифікації історії в якості зброї в інформаційній війні".
На думку експерта, для отримання повної картини про цей Указ та його вплив на суспільство, важливо ознайомитися з самим текстом Указу та вивчити його політичний контекст.
Більше інформації та аналізу можна знайти в статті за посиланням 👉👉👉читати статтю
Указ, виданий Президентом Путіним, що передбачає впровадження обов'язкового вивчення одного загального минулого для всіх росіян.
"Цей Указ - не лише документ, але й важлива ключова точка в історії росії, - зазначає експерт. - Він має потенціал переписати історію з позицій влади та вплинути на свідомість усього суспільства".
💬 Сергій Громенко вважає, що цей крок може викликати значну реакцію у громадськості та серед істориків. "путін намагається зміцнити контроль над історичним наративом та сформувати єдину історичну свідомість, - додає експерт. - Це може мати далекосяжні наслідки для майбутнього росії".
Указ окреслює загрози і виклики, які стоять перед росією: "реабілітація і воскресіння неоколоніалізму, неоімперіалізму і неонацизму", "заперечення чи применшення історичного внеску росії у розвиток світової цивілізації", "негативні оцінки подій та періодів вітчизняної історії, поширення хибних уявлень про росію" та "використання колективним Заходом фальсифікації історії в якості зброї в інформаційній війні".
На думку експерта, для отримання повної картини про цей Указ та його вплив на суспільство, важливо ознайомитися з самим текстом Указу та вивчити його політичний контекст.
Більше інформації та аналізу можна знайти в статті за посиланням 👉👉👉читати статтю
23.04.202414:53
💡Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі зазначає, що минулий тиждень виявився показовим у роботі енергосистеми та дещо розвіяв світлі ілюзії.
💨«Легке похолодання дало розуміння масштабу викликів, які постануть перед нами в майбутньому. Утім, проблеми побачили, явно, не всі. У побутових споживачів не було відключень, тому багато хто з них досі не знає реальної ситуації в енергетиці, - підкреслює експерт, - А ситуація така:
1. Імпорт щодня. Минулого тижня практично щогодини відбувався імпорт. Хмарна погода зумовила суттєво меншу генерацію сонячними електростанціями, а низькі температури повітря — вищі обсяги споживання. Звичайно, частина атомних енергоблоків зараз у планово-попереджувальних ремонтах. Але взимку попит буде суттєво вищим, ніж можуть покрити потужності, що зараз у ремонті.
2. Вечірній пік споживання наближається до критичного. Обсяги імпорту суттєво відрізняються протягом доби. О 19:00 щодня потужність імпорту була найвищою та в деякі дні перевищувала 1,4 ГВт за максимально дозволених 1,7 ГВт. Вночі імпорт був мінімальним, а у денні позапікові години – у три-чотири рази менше, ніж о 19:00. Серед усього іншого, це свідчить, що заклики обмежити споживання у пікові години працюють недостатньо. Тобто споживачі або не знають про проблему, або відверто ігнорують її. Хоча дехто й об’єктивно не може скоротити споживання у ці години.
3. Системному оператору доводилось обмежувати промислових споживачів в години пік . Тобто бізнес, який платить реальну ціну за електроенергію і створює додану вартість. А побутовий споживач і далі вважає, що в системі все гаразд.
4. Проте ілюзію безпроблемності вдасться утримувати не довго. У травні, коли почнеться спека, якщо не зміниться культура споживання, в системі будуть суттєві дефіцити. І тоді відключень для усіх не уникнути. Це відчує і бізнес, і населення.
5. А все ж у кого буде менше відключень? Чи для всіх будуть однаково жорсткі графіки? Або ж чиєсь безперебійне енергопостачання має бути в пріоритеті в умовах війни?
6. Може, варто переглянути підхід до пріоритезування відключень в умовах воєнного часу – з побутових споживачів на користь промисловості та бізнесу? У час війни, мабуть, важливо, щоб бізнес працював з якомога меншими перебоями: це і робочі місця, і створення доданої вартості, і робота багатьох підприємств безпосередньо для потреб армії та фронту. Нам потрібно шукати шляхи стимулювати споживачів, зокрема й побутових, змінювати поведінку споживання в умовах дефіцитів».
💨«Легке похолодання дало розуміння масштабу викликів, які постануть перед нами в майбутньому. Утім, проблеми побачили, явно, не всі. У побутових споживачів не було відключень, тому багато хто з них досі не знає реальної ситуації в енергетиці, - підкреслює експерт, - А ситуація така:
1. Імпорт щодня. Минулого тижня практично щогодини відбувався імпорт. Хмарна погода зумовила суттєво меншу генерацію сонячними електростанціями, а низькі температури повітря — вищі обсяги споживання. Звичайно, частина атомних енергоблоків зараз у планово-попереджувальних ремонтах. Але взимку попит буде суттєво вищим, ніж можуть покрити потужності, що зараз у ремонті.
2. Вечірній пік споживання наближається до критичного. Обсяги імпорту суттєво відрізняються протягом доби. О 19:00 щодня потужність імпорту була найвищою та в деякі дні перевищувала 1,4 ГВт за максимально дозволених 1,7 ГВт. Вночі імпорт був мінімальним, а у денні позапікові години – у три-чотири рази менше, ніж о 19:00. Серед усього іншого, це свідчить, що заклики обмежити споживання у пікові години працюють недостатньо. Тобто споживачі або не знають про проблему, або відверто ігнорують її. Хоча дехто й об’єктивно не може скоротити споживання у ці години.
3. Системному оператору доводилось обмежувати промислових споживачів в години пік . Тобто бізнес, який платить реальну ціну за електроенергію і створює додану вартість. А побутовий споживач і далі вважає, що в системі все гаразд.
4. Проте ілюзію безпроблемності вдасться утримувати не довго. У травні, коли почнеться спека, якщо не зміниться культура споживання, в системі будуть суттєві дефіцити. І тоді відключень для усіх не уникнути. Це відчує і бізнес, і населення.
5. А все ж у кого буде менше відключень? Чи для всіх будуть однаково жорсткі графіки? Або ж чиєсь безперебійне енергопостачання має бути в пріоритеті в умовах війни?
6. Може, варто переглянути підхід до пріоритезування відключень в умовах воєнного часу – з побутових споживачів на користь промисловості та бізнесу? У час війни, мабуть, важливо, щоб бізнес працював з якомога меншими перебоями: це і робочі місця, і створення доданої вартості, і робота багатьох підприємств безпосередньо для потреб армії та фронту. Нам потрібно шукати шляхи стимулювати споживачів, зокрема й побутових, змінювати поведінку споживання в умовах дефіцитів».
16.04.202414:19
💬Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, у своєму авторському блозі поділився баченням, як Україні побудувати стійку енергосистему.
❗️Владі потрібно ухвалити кілька стратегічних рішень на ринку електроенергії. Але вони стосуються лібералізації, а тому вкотре можуть поставити уряд на розтяжку, переконаний експерт.
Деталі читайте за 👉посиланням.
❗️Владі потрібно ухвалити кілька стратегічних рішень на ринку електроенергії. Але вони стосуються лібералізації, а тому вкотре можуть поставити уряд на розтяжку, переконаний експерт.
Деталі читайте за 👉посиланням.
14.12.202314:45
⚡️Сім ключових моментів. Про що говорив Путін на великій пресконференції
Пропустивши велику пресконференцію у 2022 році, Путін не міг скасувати її у 2023-му, напередодні виборів. Ігор Тишкевич, експерт UIF, виділив сім ключових тем із сьогоднішньої пресконференції Путіна:
📍1. Продовження шантажу довгою війною. Тут є і правдива складова — РФ дійсно має резерви на кілька років війни. А є і запрошення до договорняка. Але не зараз — після виборів. І тут не дарма з’явився пасаж Путіна про можливе припинення допомоги Україні: кремлівська інформаційна машина активно розгортає тему «занадто дорогої» для ЄС і США війни в Україні.
РФ поспішатиме — 2024 рік стане роком масового переселення
📍2. Окуповані території та політика заміщення населення. Постановочне запитання про лікарню в Запорізькій області та брак лікарів. Кумедні деталі ідей — є іпотека під 2% на «нові території» (тобто окуповану частину України), але «виправдане» її поширення на вторинний ринок і збільшення «підйомних». Рішення, ймовірно, буде ухвалено. І тут же питання про програму переселення з крайньої півночі. До речі, успішно застосовану в Криму. Але тут РФ буде поспішати — 2024 рік стане роком масового переселення. Куди? Не виключаю формату «конфіскації» житла в українців, які виїхали з-під окупації.
📍3. Проговорився (або сказав спеціально) про кількість на фронті — 617 тисяч, а також про найм. Тут нічого нового, його оцінка в 480 тисяч «набраних» збіглася з розрахунками, які робили з колегами. Тобто механізм найму ув’язнених, в’язнів СІЗО і жителів депресивних регіонів буде продовжено.
📍4. Старанно уникає теми втрат, але тут цікава арифметика. Набрати понад 800 тисяч за рік (листопад 2022-листопад 2023) з урахуванням рекрутингу у 2022-му році (сили вторгнення приблизно 300 тисяч + ПВК приблизно 150 + ЛДНР приблизно 50 + БАРС та інші «добровольці» приблизно 200) і отримати в сухому залишку 617 тисяч на фронті — цікавий результат.
📍5. Щодо нових проєктів (наприклад, високошвидкісні дороги), фактично озвучив нових наглядачів за великими проєктами (які мають намір почати). І тут, пам’ятаємо про «Вежі Кремля», уряд «осторонь», а ось куратори-технократи (група Грефа-Кирієнка) і старий перевірений боєць Собянін.
📍6. ПВК. Путін не ухвалив рішення про те, як функціонуватиме галузь. Набір потрібен, потрібні як підрозділи на фронті, так і ПВК за кордоном. На зарубіжну частину поки що будуть, як і раніше, «закривати очі», а «фронтові» поки що в «різних руках». Але три запитання з цієї теми говорять про кількість «нерегулярів» на фронті (і після нього). І перед виборами цим людям обіцяють легалізацію і пільги. Логічно. Похідна з цього — ймовірність появи «імперського» політичного проєкту. Поки що Путін забирає «радикалів» на себе. Пов’язує зміни їхнього статусу зі своїм президентським майбутнім.
📍7. КНР. Кумедна ситуація. Путін не тільки усвідомлює, але починає і визнавати свою слабшу позицію в парі Москва-Пекін. Як Лукашенко, бажаючи надати додаткової ваги своїм словам, любив ввернути «Ми і Росія», так само і Путін почав говорити на адресу КНР. Навіть пряме запитання про перспективи БРІКС звів до формату «важливості відносин із Китаєм».
21.11.202313:27
21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го.
Ми пам’ятаємо, як в цей день десять років тому на Майдан Незалежності вийшло 1,5 тис людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Тоді українці гучно заявили про те, що вони прагнуть свободи, мають гідність, а також хочуть рухатися в напрямку Євросоюзу.
За ці десять років нам довелося пережити чимало сумних та трагічних подій. Однак протягом цього часу наша волелюбність та сміливість лише загартувалися та стали міцнішими.
З Днем Гідності та Свободи!
Українці — нескоренні та є вільною нацією, яка неодмінно переможе.🇺🇦
显示 1 - 24 共 1515
登录以解锁更多功能。