Дональд Трамп заморозив проєкти USAID на 90 днів: що це означає для України?
[1/2]
Ситуація: Дональд Трамп тимчасово зупинив фінансування USAID, що впливає на десятки проєктів в Україні. Це викликало бурхливу реакцію серед отримувачів грантів і їхніх прихильників. Але давайте подивимося на ситуацію глибше.
Розуміння 1: Допомога — це не завжди благо, і ми не вирішуємо, яку саме її отримувати
USAID — це своєрідний великий кошик, у якому перемішані дійсно важливі ініціативи (трансформатори, генератори, ліки, батарейки) і відверто суперечливі програми (активізм, непрозорі «реформи», фінансування бюрократії). Пропорція, за приблизними оцінками, 60/40.
Чи могла Україна самостійно відмовитися від сумнівних проєктів? Малоймовірно. Частина USAID-грошей направлялася на підтримку органів державної влади, що створювало ефект залежності. Це схоже на підкуп місцевих еліт, щоб мати вплив на політичні процеси.
Зараз у нас з’явився шанс переосмислити, які ініціативи дійсно корисні. Після перегляду фінансування, можливо, деякі проєкти повернуться, але той масштаб грантової системи, що був раніше, навряд чи відновиться.
Розуміння 2: Реальні втрати зазнають не «грантожери», а виконавці на нижніх рівнях
Закриття грантових програм залишає без фінансування не лише інституції, а й тисячі людей, які працювали над цими проєктами. Причому більшість із них не отримували великих грошей.
Як розподіляються грантові кошти? За класичною схемою:
🔹 50-70% бюджету залишається в США, отримують його підрядники USAID.
🔹 Далі гроші йдуть вниз по рівнях субпідрядників.
🔹 Виконавці на місцях (ті, хто реально працює над проєктами) отримують не більше 10-15% від загального бюджету.
Це працює як у фільмі «Платформа», де їжа спускається вниз рівнями, і чим нижче людина, тим менше їй дістається.
Багато хто з тих, кого в Україні називають «грантоїдами», насправді просто виконавці, які працюють за середню зарплату. А ось ті, хто перебуває на верхніх рівнях грантової піраміди, отримували набагато більше і зараз найбільше стурбовані ситуацією.
Розуміння 3: Ідеологія грантів та місія «true believers»
Серед людей, які працювали у грантовій сфері, багато тих, хто щиро вірить у свою місію. Вони не вважають себе учасниками корупційної системи, а бачать себе лицарями реформ, які рятують Україну від корупції, безладу та російського впливу.
Такий ефект не випадковий. Це метод управління персоналом, який часто використовується в корпораціях, політичних партіях, спецслужбах. Людині дають відчуття, що вона частина обраної еліти, яка робить світ кращим.
Схожа модель існувала і в СРСР, коли партійна верхівка привчала мільйони людей «жити і працювати за ідею», поки сама користувалася привілеями.
Звідси й агресивна реакція деяких представників грантового середовища на призупинення фінансування. Вони сприймають це як атаку на самих себе, на свою ідентичність.