НІНА ЮЖАНІНА
订阅者
13 834
24 小时
60%一周
120.1%一个月
93-0.7%
引用指数
100
提及3频道上的转发0频道上的提及3
每帖平均覆盖率
1 783
12 小时1 146
47.9%24 小时1 783
3.1%48 小时2 153
42.7%
参与率 (ER)
1.79%
转发6评论0反应28
覆盖率参与率 (ERR)
13.31%
24 小时0%一周
0.46%一个月
0.22%
每则广告帖子的平均覆盖率
3 664
1 小时00%1 – 4 小时00%4 - 24 小时00%
"НІНА ЮЖАНІНА" 群组最新帖子
10.04.202515:44
Які існують проблеми для клієнтів банків?
Що призводить до відмови клієнтам у наданні банківських послуг?
Як фінансовий моніторинг обмежив доступ громадян до банківських послуг
Чи вирішить створення банків фінансової інклюзії ці проблеми?
Більш детально написала про це https://epravda.com.ua/finances/banki-finansovoji-inklyuziji-805354/
Що призводить до відмови клієнтам у наданні банківських послуг?
Як фінансовий моніторинг обмежив доступ громадян до банківських послуг
Чи вирішить створення банків фінансової інклюзії ці проблеми?
Більш детально написала про це https://epravda.com.ua/finances/banki-finansovoji-inklyuziji-805354/
10.04.202512:47
ℹ️Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж росія.
Про таке повідомляє Опендатабот.
62,5 тисячі доларів витратила Україна на лобістські послуги в США за 2024 рік.
Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів.
Загалом із 2022 року Україна витратила на лобіювання своїх інтересів 5,4 млн доларів.
Це у 2,2 раза менше, ніж витратила росія за цей же період: 11,8 млн доларів.
Скорочення витрат відзначається і в інших країнах. Польща, наприклад, зменшила фінансування лобістів у США у 5 разів, скоротивши витрати до 245,2 тисячі доларів у 2024.
росія ж урізала своє державне фінансування лобістів у 18 разів, зменшивши витрати до 461,2 тисячі доларів у 2024. Проте навіть після такого скорочення рф все ще витрачає на лобіювання у США в 7,4 раза більше, ніж Україна, і майже вдвічі більше, ніж Польща.
🤔Враховуючи, дипломатичні провали з боку нашої країни, з одного боку та наскільки важлива збройна підтримка від США – лобіювання, мабуть той напрямок, де економити точно не треба.
Звісно, враховуйте, що інтереси можна просувати і іншими способами (крім дипломатичних каналів) - це двопартійна і двопалатна підтримка у Конгресі, організації діаспори. Тому певний період може і менше потребувалось витрат на послуги лобістів. Та наразі, очевидно, потрібно ВСІХ задіяти для просування інтересів України в США.
До того ж, ще в України БУВ🤷♀️ такий важливий ресурс -як загальне сприятливе ставлення в США до нашої країни.
Про таке повідомляє Опендатабот.
62,5 тисячі доларів витратила Україна на лобістські послуги в США за 2024 рік.
Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів.
Загалом із 2022 року Україна витратила на лобіювання своїх інтересів 5,4 млн доларів.
Це у 2,2 раза менше, ніж витратила росія за цей же період: 11,8 млн доларів.
Скорочення витрат відзначається і в інших країнах. Польща, наприклад, зменшила фінансування лобістів у США у 5 разів, скоротивши витрати до 245,2 тисячі доларів у 2024.
росія ж урізала своє державне фінансування лобістів у 18 разів, зменшивши витрати до 461,2 тисячі доларів у 2024. Проте навіть після такого скорочення рф все ще витрачає на лобіювання у США в 7,4 раза більше, ніж Україна, і майже вдвічі більше, ніж Польща.
🤔Враховуючи, дипломатичні провали з боку нашої країни, з одного боку та наскільки важлива збройна підтримка від США – лобіювання, мабуть той напрямок, де економити точно не треба.
Звісно, враховуйте, що інтереси можна просувати і іншими способами (крім дипломатичних каналів) - це двопартійна і двопалатна підтримка у Конгресі, організації діаспори. Тому певний період може і менше потребувалось витрат на послуги лобістів. Та наразі, очевидно, потрібно ВСІХ задіяти для просування інтересів України в США.
До того ж, ще в України БУВ🤷♀️ такий важливий ресурс -як загальне сприятливе ставлення в США до нашої країни.
10.04.202505:25
Мінагро ℹ️ , що за результатами березня 2025 року експорт аграрної продукції з України склав 5,4 мільйона тонн на суму $ 2,1 млрд .
При загальному експорті країни у $3,6 млрд частка агропродукції становить 5️⃣8️⃣%.
Ключові позиції — кукурудза та соняшникова олія (514 $ млн т та $ 503 млн відповідно).
Порівняно з березнем 2024 року спостерігається зростання вартості експорту на 87 мільйонів доларів США (+4%)💪🏻.
— зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України.
Основними торговельними партнерами у березні стали
🇹🇷 Туреччина ($270,8 млн),
🇮🇹Італія ($171,1 млн),
🇪🇸 Іспанія ($170,4),
🇪🇬Єгипет ($162,4) та
🇳🇱Нідерланди ($121,6 млн).
Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад $10 млн кожна.
Нагадаю❗️ , що 5 червня 2025 року завершується "торговельний безвіз" між ЄС та Україною, тому умови торгівлі повернуться до довоєнних.
❗️Враховуючи, що деякі країни ЄС закликають ввести довоєнні квоти на агроімпорт з України, – уряду треба поквапитись з врегулюванням подальшого формату торговельних відносин України з Євросоюзом після 5 червня 2025.
При загальному експорті країни у $3,6 млрд частка агропродукції становить 5️⃣8️⃣%.
Ключові позиції — кукурудза та соняшникова олія (514 $ млн т та $ 503 млн відповідно).
Порівняно з березнем 2024 року спостерігається зростання вартості експорту на 87 мільйонів доларів США (+4%)💪🏻.
«Аграрний сектор залишається опорою української економіки, забезпечуючи понад половину валютних надходжень країни в умовах війни»,
— зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України.
Основними торговельними партнерами у березні стали
🇹🇷 Туреччина ($270,8 млн),
🇮🇹Італія ($171,1 млн),
🇪🇸 Іспанія ($170,4),
🇪🇬Єгипет ($162,4) та
🇳🇱Нідерланди ($121,6 млн).
Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад $10 млн кожна.
Нагадаю❗️ , що 5 червня 2025 року завершується "торговельний безвіз" між ЄС та Україною, тому умови торгівлі повернуться до довоєнних.
❗️Враховуючи, що деякі країни ЄС закликають ввести довоєнні квоти на агроімпорт з України, – уряду треба поквапитись з врегулюванням подальшого формату торговельних відносин України з Євросоюзом після 5 червня 2025.
09.04.202514:33
ℹ️Сьогодні Україна отримала третій транш від ЄС обсягом 1 млрд євро у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine(ERA).
ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США, із яких внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США).
Загалом, у рамках ініціативи ERA, Мінфін вже залучив 🔄від Європейського Союзу 5 млрд євро.
Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.
«
повідомив Міністр фінансів України.
Нагадаю, Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 50,5 млрд євро на пріоритетні видатки держбюджету.
Щодо аудиту використання отриманих коштів -маємо лише декілька звітів РП.
Нажаль.
ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США, із яких внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США).
Загалом, у рамках ініціативи ERA, Мінфін вже залучив 🔄від Європейського Союзу 5 млрд євро.
Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримуватиме частинами до кінця 2025 року.
«
У 2025 році ЄС спрямував до Державного бюджету України 8,5 млрд євро – найбільше серед усіх донорів. Кошти надійшли у рамках механізму ERA та фінансового інструменту Ukraine Facility», –
повідомив Міністр фінансів України.
Нагадаю, Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 50,5 млрд євро на пріоритетні видатки держбюджету.
Щодо аудиту використання отриманих коштів -маємо лише декілька звітів РП.
Нажаль.
09.04.202510:13
Уряд схвалив звіт про виконання Державного бюджету (ДБ) на 2024 рік.
Доходи ДБ у 2024 році становили 3 трлн 12 млрд грн, що на 1 трлн 212 млрд грн більше, ніж показники затвердженого ВРУ закону зі змінами.
473,9 млрд грн доходу – це гранти від міжнародних партнерів, завдяки чому видатки на соціальний захист і забезпечення були профінансовані вчасно та у повному обсязі.
Видатки у 2024 році становили 4 трлн 49 млрд грн. Це на 473,5 млрд грн або на 11,8% більше ніж у 2023 році.
Сектор безпеки і оборони – 2 трлн 97 млрд грн (38,9% до ВВП). Це на 326,9 млрд грн більше, ніж у 2023 році.
Соціальні видатки - 579,2 млрд грн. Це на 45,1 млрд грн (або +8,4%) більше за показник 2023 року.
Ліквідація наслідків збройної агресії, будівництво та обладнання фортифікацій та відновлення інфраструктури – до 306 млрд грн, що на 97,1 млрд грн більше ніж у 2023 році.
Дефіцит державного бюджету - виконано по факту– 17,7% ВВП при плані 24,2% ВВП.
Боргова політика - у 2024 році було проведено реструктуризацію державних єврооблігацій.
- на внутрішньому ринку за рахунок випуску ОВДП залучено 638,4 млрд грн;
- на зовнішніх ринках було залучено 1 трлн 900,7 млрд грн.
Далі- перейдемо до аналізу.
Доходи ДБ у 2024 році становили 3 трлн 12 млрд грн, що на 1 трлн 212 млрд грн більше, ніж показники затвердженого ВРУ закону зі змінами.
473,9 млрд грн доходу – це гранти від міжнародних партнерів, завдяки чому видатки на соціальний захист і забезпечення були профінансовані вчасно та у повному обсязі.
Видатки у 2024 році становили 4 трлн 49 млрд грн. Це на 473,5 млрд грн або на 11,8% більше ніж у 2023 році.
Сектор безпеки і оборони – 2 трлн 97 млрд грн (38,9% до ВВП). Це на 326,9 млрд грн більше, ніж у 2023 році.
Соціальні видатки - 579,2 млрд грн. Це на 45,1 млрд грн (або +8,4%) більше за показник 2023 року.
Ліквідація наслідків збройної агресії, будівництво та обладнання фортифікацій та відновлення інфраструктури – до 306 млрд грн, що на 97,1 млрд грн більше ніж у 2023 році.
Дефіцит державного бюджету - виконано по факту– 17,7% ВВП при плані 24,2% ВВП.
Боргова політика - у 2024 році було проведено реструктуризацію державних єврооблігацій.
- на внутрішньому ринку за рахунок випуску ОВДП залучено 638,4 млрд грн;
- на зовнішніх ринках було залучено 1 трлн 900,7 млрд грн.
Далі- перейдемо до аналізу.
09.04.202505:47
У 2025 році через випуск ОВДП до держбюджету залучено вже 🗣103,3 млрд грн.
Станом на 1 квітня, в обігу перебувають ОВДП на понад 1 трлн 83 млрд гривень.
Найбільша частка знаходиться у комерційних банків (46,8%) та НБУ (36,9%).
Частка юридичних осіб та фізичних осіб – 9,5% та 4,7% відповідно.
Частка нерезидентів складає 1,2%,
страхових компаній – 1%,
а територіальних громад – 0,02%.
Обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб за рік (1 квітня 2025 року до 1 квітня 2024 року) зріс на 24% до 260 млрд грн.
Водночас частка фізичних осіб у загальному обсязі ОВДП збільшилась у порівнянні з минулим роком до 4,7% станом на початок квітня 2025 року (у квітні 2024 року – 3,6%).
Середньозважена дохідність ОВДП номінованих у гривні у березні дорівнювала 16,4%, у доларі – 4,5%, у євро – 3,24%.
Пам’ятаємо, що ОВДП є одним з основних джерел фінансування державного бюджету.
Станом на 1 квітня, в обігу перебувають ОВДП на понад 1 трлн 83 млрд гривень.
Найбільша частка знаходиться у комерційних банків (46,8%) та НБУ (36,9%).
Частка юридичних осіб та фізичних осіб – 9,5% та 4,7% відповідно.
Частка нерезидентів складає 1,2%,
страхових компаній – 1%,
а територіальних громад – 0,02%.
Обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб за рік (1 квітня 2025 року до 1 квітня 2024 року) зріс на 24% до 260 млрд грн.
Водночас частка фізичних осіб у загальному обсязі ОВДП збільшилась у порівнянні з минулим роком до 4,7% станом на початок квітня 2025 року (у квітні 2024 року – 3,6%).
Середньозважена дохідність ОВДП номінованих у гривні у березні дорівнювала 16,4%, у доларі – 4,5%, у євро – 3,24%.
Пам’ятаємо, що ОВДП є одним з основних джерел фінансування державного бюджету.
08.04.202516:14
ℹ️Уряд під час засідання 8 квітня ухвалив низку рішень щодо скасування 204 інструментів регулювання в різних сферах.
За словами голови уряду скасовано 150 регуляторних інструментів у сфері медицини та санітарного контролю,
15 інструментів у сферах охорони праці, торгівлі, будівництва та пожежної безпеки, а також
22 інструменти, які стосуються правоохоронної діяльності, довкілля, агропромислового комплексу та інших сфер.
Зокрема, тепер не потрібно буде оформлювати погодження проєкту перепрофілювання підприємства, отримувати санітарний паспорт на транспорт, брати висновок про можливість будівництва оздоровчого закладу тощо.
Економічний ефект ухвалених сьогодні рішень складе понад 600 млн грн.
У найближчих планах уряду — скасувати ще понад сотню інструментів регулювання.
Більшість із них перебувають у сфері компетенції Міністерства захисту довкілля, МОЗ та Міністерства економіки.
Про те, наскільки ці «інструменти» були необхідні чи важливі 🤷♀️
За словами голови уряду скасовано 150 регуляторних інструментів у сфері медицини та санітарного контролю,
15 інструментів у сферах охорони праці, торгівлі, будівництва та пожежної безпеки, а також
22 інструменти, які стосуються правоохоронної діяльності, довкілля, агропромислового комплексу та інших сфер.
Зокрема, тепер не потрібно буде оформлювати погодження проєкту перепрофілювання підприємства, отримувати санітарний паспорт на транспорт, брати висновок про можливість будівництва оздоровчого закладу тощо.
Економічний ефект ухвалених сьогодні рішень складе понад 600 млн грн.
У найближчих планах уряду — скасувати ще понад сотню інструментів регулювання.
Більшість із них перебувають у сфері компетенції Міністерства захисту довкілля, МОЗ та Міністерства економіки.
Про те, наскільки ці «інструменти» були необхідні чи важливі 🤷♀️
08.04.202507:49
Банки б'ють на сполох та закликають народних депутатів НЕ ДОПУСТИТИ створення умов для поширення шахрайства на ринку банківських послуг.
Це пов'язано із законопроектом №13018-д (зараз готується до другого читання), який передбачає створення нового виду банків – "банків фінансової інклюзії", які працюватимуть у селах та населених пунктах, де немає відділень інших банків, та які матимуть право надавати банківські послуги ПОЗА МЕЖАМИ відділень – НА ДОМУ, НА ВУЛИЦІ тощо.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Р.Гриценко наголошує, що "банки вже зараз розуміють, що поза межами відділення банку не існує ефективного способу перевірити, чи дійсно перед вами стоїть уповноважений працівник банку, а легалізація такої форми "обслуговування" буде дуже швидко опанована шахраями, які намагатимуться обдурити найбільш незахищені верстви населення під виглядом приймання на дому від населення коштів за оплату комунальних послуг чи коштів для розміщення на депозит".
Про такий глобальний ризик проекту №13018-д щодо створення шахрайських схем писала ще до прийняття проекту в першому читанні.
Вчора офіційно подала поправки до проекту №13018-д до другого читання – пропоную визначити, що банки фінансової інклюзії зобов'язані обслуговувати клієнтів ВИКЛЮЧНО у приміщеннях банку або у приміщеннях їх комерційного агента (наприклад, у приміщеннях поштових відділень).
Безпека клієнтів банків, зокрема, незахищених верств населення, має бути збережена!!!
Це пов'язано із законопроектом №13018-д (зараз готується до другого читання), який передбачає створення нового виду банків – "банків фінансової інклюзії", які працюватимуть у селах та населених пунктах, де немає відділень інших банків, та які матимуть право надавати банківські послуги ПОЗА МЕЖАМИ відділень – НА ДОМУ, НА ВУЛИЦІ тощо.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Р.Гриценко наголошує, що "банки вже зараз розуміють, що поза межами відділення банку не існує ефективного способу перевірити, чи дійсно перед вами стоїть уповноважений працівник банку, а легалізація такої форми "обслуговування" буде дуже швидко опанована шахраями, які намагатимуться обдурити найбільш незахищені верстви населення під виглядом приймання на дому від населення коштів за оплату комунальних послуг чи коштів для розміщення на депозит".
Про такий глобальний ризик проекту №13018-д щодо створення шахрайських схем писала ще до прийняття проекту в першому читанні.
Вчора офіційно подала поправки до проекту №13018-д до другого читання – пропоную визначити, що банки фінансової інклюзії зобов'язані обслуговувати клієнтів ВИКЛЮЧНО у приміщеннях банку або у приміщеннях їх комерційного агента (наприклад, у приміщеннях поштових відділень).
Безпека клієнтів банків, зокрема, незахищених верств населення, має бути збережена!!!
07.04.202516:12
Незважаючи на позитивні тенденції в роботі СМКОР (про що писала тут) наразі вони пов’язані із зміною керівництва, а не зі зміною правил роботи СМКОР.
Минуло більше місяця 🤷♀️як податкова направила на розгляд Мінфіну пропозиції щодо змін до механізму зупинення реєстрації податкових накладних.
А в Мінфін як в прірву - результатів НУЛЬ.
Проект ще навіть не опубліковано для обговорення.
На черзі ініціативи податкової стосовно 🔄 врегулювання проблемних питань мобілізованих ФОПів-платників єдиного податку І та ІІ групи, у яких виникають борги через щомісячне нараховування їм єдиного податку і є тільки 10 днів після демобілізації для подання необхідних документів для скасування цих боргів.
❓Чи не загинуть ці ініціативи в «чорній дірі» узгоджень Мінфіном так і не ставши законопроектом?
Минуло більше місяця 🤷♀️як податкова направила на розгляд Мінфіну пропозиції щодо змін до механізму зупинення реєстрації податкових накладних.
А в Мінфін як в прірву - результатів НУЛЬ.
Проект ще навіть не опубліковано для обговорення.
На черзі ініціативи податкової стосовно 🔄 врегулювання проблемних питань мобілізованих ФОПів-платників єдиного податку І та ІІ групи, у яких виникають борги через щомісячне нараховування їм єдиного податку і є тільки 10 днів після демобілізації для подання необхідних документів для скасування цих боргів.
❓Чи не загинуть ці ініціативи в «чорній дірі» узгоджень Мінфіном так і не ставши законопроектом?
07.04.202513:48
Опендатабот повідомляє, що дохід топ-10 ІТ-компаній в Україні виріс лише на 1% за рік.
56,48 млрд грн склав сукупний дохід кращих ІТ-компаній (топ-10) з Індексу Опендатабота 2025 .
Трійка лідерів належать американським компаніям, з них перше місце отримала Глобаллоджик Україна.
Топ-10 покинули 2 компанії (Playtika та SoftServe), одна з яких входила до Індексу 2 роки.
Вперше до ТОПу зайшли:
• компанія Хайлоад солюшнс (екс Favbet Tech), яка зареєстрована в січні 2022 року, - на компанію припадає третина від загального прибутку компаній рейтингу;
• компанія Сквод Україна (SQUAD), створена у серпні 2022 року. Бізнес належить кіпрській компанії Сквод Ай-Ті Лімітед, власниками якої є українці.
Варто зазначити, що 7 компаній з ТОП-10 обрали правовий режим Дія City, тобто користуються спеціальними податковими пільгами, спрощеним адміністративним процесом та іншими інструментами для розвитку ІТ сфери від держави.
56,48 млрд грн склав сукупний дохід кращих ІТ-компаній (топ-10) з Індексу Опендатабота 2025 .
Трійка лідерів належать американським компаніям, з них перше місце отримала Глобаллоджик Україна.
Топ-10 покинули 2 компанії (Playtika та SoftServe), одна з яких входила до Індексу 2 роки.
Вперше до ТОПу зайшли:
• компанія Хайлоад солюшнс (екс Favbet Tech), яка зареєстрована в січні 2022 року, - на компанію припадає третина від загального прибутку компаній рейтингу;
• компанія Сквод Україна (SQUAD), створена у серпні 2022 року. Бізнес належить кіпрській компанії Сквод Ай-Ті Лімітед, власниками якої є українці.
Варто зазначити, що 7 компаній з ТОП-10 обрали правовий режим Дія City, тобто користуються спеціальними податковими пільгами, спрощеним адміністративним процесом та іншими інструментами для розвитку ІТ сфери від держави.
07.04.202509:56
Сім п'ятниць на тиждень" – це про Мінфін і його відношення до учасників бойових дій.
На цьому тижні податковий комітет буде розглядати у другому читанні проект закону №12295-д, яким пропонуєтьсязапровадити механізм компенсації за рахунок бюджету 50% вартості страхового полісу з Автоцивілки для учасників бойових дій (на інші 50% вартості полісу за законом надається пільга).
Якщо під час прийняття цього проекту в першому читанні Мінфін стверджував, що знайде кошти в бюджеті, то сьогодні під час робочої групи в комітеті ВЖЕ говорить, що бюджетних коштів на це НЕМАЄ.
За оцінками страховиків необхідно 1,3 млрд гривень в рік, щоб компенсувати ці 50% вартості страхових полісів для майже 900 тисяч УБД (це якщо всі УБД повернуться з фронту та скористаються пільгою). Отже, по факту, сума вийде значно- значно меншою!
Для "Кешбеку" та еПідтримки понад 15 млрд за останні півроку знайшли (навіть 5 млрд з резервного фонду), а для осіб-УБД коштів в бюджеті НЕМАЄ.
От і реальна політика Мінфіну.
Готуємо до засідання комітету окреме доручення Уряду для фінансування такого механізму компенсації за рахунок скорочення неефективних та непріоритетних бюджетних видатків.
На цьому тижні податковий комітет буде розглядати у другому читанні проект закону №12295-д, яким пропонуєтьсязапровадити механізм компенсації за рахунок бюджету 50% вартості страхового полісу з Автоцивілки для учасників бойових дій (на інші 50% вартості полісу за законом надається пільга).
Якщо під час прийняття цього проекту в першому читанні Мінфін стверджував, що знайде кошти в бюджеті, то сьогодні під час робочої групи в комітеті ВЖЕ говорить, що бюджетних коштів на це НЕМАЄ.
За оцінками страховиків необхідно 1,3 млрд гривень в рік, щоб компенсувати ці 50% вартості страхових полісів для майже 900 тисяч УБД (це якщо всі УБД повернуться з фронту та скористаються пільгою). Отже, по факту, сума вийде значно- значно меншою!
Для "Кешбеку" та еПідтримки понад 15 млрд за останні півроку знайшли (навіть 5 млрд з резервного фонду), а для осіб-УБД коштів в бюджеті НЕМАЄ.
От і реальна політика Мінфіну.
Готуємо до засідання комітету окреме доручення Уряду для фінансування такого механізму компенсації за рахунок скорочення неефективних та непріоритетних бюджетних видатків.
06.04.202514:13
Нагадаю 🗣️, у грудні 2024 року українські банки за координації банківських асоціацій підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, згідно із яким з 1 лютого взяли більш жорсткі обмеження:
🔴50 тис. грн для клієнтів із високим рівнем ризику, які не мають підтверджених доходів, та
🔴150 тис. грн для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику зі зниженням цього ліміту до 100 тис. грн з 1 червня.
Наразі,
🗣у Райффайзен Банку повідомили, що правила меморандуму вже довели свою ефективність у боротьбі з незаконними схемами, зокрема дроп-активністю.
🗣у ПриватБанку також підтверджують незмінність лімітів на перекази в межах ризик-орієнтованого підходу. В банку пояснили, що хоча НБУ, зі свого боку, скасував універсальне обмеження в 150 тис. грн, натомість надавачі послуг мають самостійно контролювати операції клієнтів відповідно до критеріїв, визначених меморандумом.
🔄Пам’ятаємо, в цих лімітах враховується не тільки р2р-перекази, але й перекази за реквізитами IBAN.
Тому, все як завжди, 🤷♀️починали з боротьби з дропами, продовжують боротьбу з клієнтами!
2/2
🔴50 тис. грн для клієнтів із високим рівнем ризику, які не мають підтверджених доходів, та
🔴150 тис. грн для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику зі зниженням цього ліміту до 100 тис. грн з 1 червня.
Наразі,
🗣у Райффайзен Банку повідомили, що правила меморандуму вже довели свою ефективність у боротьбі з незаконними схемами, зокрема дроп-активністю.
🗣у ПриватБанку також підтверджують незмінність лімітів на перекази в межах ризик-орієнтованого підходу. В банку пояснили, що хоча НБУ, зі свого боку, скасував універсальне обмеження в 150 тис. грн, натомість надавачі послуг мають самостійно контролювати операції клієнтів відповідно до критеріїв, визначених меморандумом.
🔄Пам’ятаємо, в цих лімітах враховується не тільки р2р-перекази, але й перекази за реквізитами IBAN.
Тому, все як завжди, 🤷♀️починали з боротьби з дропами, продовжують боротьбу з клієнтами!
2/2
06.04.202511:41
Як повідомляла, з 1 квітня 2025р в Україні завершилася дія постанови НБУ №102 від серпня 2024 року, яка діяла з 1 жовтня 2024 р., про ліміт на р2р-перекази в 150 тис. грн на місяць.
Наразі, Інтерфакс-Україна повідомляє 🗣️, що обмеження на перекази між фізичними особами у розмірі 150 тис. грн на місяць або 50 тис. грн для клієнтів із високим рівнем ризику 🤔продовжують діяти і після 1 квітня, коли припинили дію регуляторні обмеження Національного банку, завдяки меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг.👀
Станом на 1 квітня 2025 року до меморандуму приєдналося 52 банки та дві фінансові компанії (NovaPay та RozetkaPay) із 60 банків, які працюють на ринку.
1/2⬇️
Наразі, Інтерфакс-Україна повідомляє 🗣️, що обмеження на перекази між фізичними особами у розмірі 150 тис. грн на місяць або 50 тис. грн для клієнтів із високим рівнем ризику 🤔продовжують діяти і після 1 квітня, коли припинили дію регуляторні обмеження Національного банку, завдяки меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг.👀
Станом на 1 квітня 2025 року до меморандуму приєдналося 52 банки та дві фінансові компанії (NovaPay та RozetkaPay) із 60 банків, які працюють на ринку.
1/2⬇️
06.04.202506:42
Вирішила 🤔порівняти роботу СМКОР за січень – лютий 2024 року та січень – лютий 2025 року⌨️
1️⃣Подано на реєстрацію в ЄРПН:
В середньому кількість платників, які реєстрували РН/РК у ці місяці 2024 та 2025 років майже однакова та становить 154 тис. платників на місяць,
🔵кількість ПН/РК у 2025 більше на 3,7 млн.
🔵сума ПДВ в них у 2025 більше на 70 млрд грн.
2️⃣Заблоковано СМКОР:
В середньому кількість платників, яким були заблоковані РН/РК,
🔵у 2024 - становить 25 тис. у місяць,
🔵у 2025 – це 20 тис. платників (- 5 тис. до 2024р.).
🔵У 2024 заблоковано 376 тис. ПН/РК на суму ПДВ 10,4 млдр грн.
🔵У 2025* заблоковано 241 тис. ПН/РК (-136 тис. до 2024р.) на суму ПДВ 7,7 млрд грн (-2,7 млрд грн до 2024 р.).
*при більшій кількості ПН/РК і суми ПДВ в них
3️⃣Ризикові платники:
В середньому кількість платників, які перебували у Переліку ризикових
🔵в 2024 становить майже 30 тис. платників на місяць.
🔵у 2025 – 20 тис. ризикових платників в середньому на місяць (-10 тис. до 2024р.).
Включено до Переліку ризикових:
🔵У 2024 р. – 1407 платників;
🔵У 2025 р. – 817 платників.
Виключено з Переліку ризикових:
🔵У 2024 р. – 1155 платників;
🔵У 2025 р. – 10395 платників.
❗️І скажіть тепер, що СМКОР – це автоматична система!
Наскільки все ще залежить від керівництва😔
👀Хочеться вірити, що СМКОР хоч колись таки стане незалежною від людського фактору та максимально автоматичною.
1️⃣Подано на реєстрацію в ЄРПН:
В середньому кількість платників, які реєстрували РН/РК у ці місяці 2024 та 2025 років майже однакова та становить 154 тис. платників на місяць,
🔵кількість ПН/РК у 2025 більше на 3,7 млн.
🔵сума ПДВ в них у 2025 більше на 70 млрд грн.
2️⃣Заблоковано СМКОР:
В середньому кількість платників, яким були заблоковані РН/РК,
🔵у 2024 - становить 25 тис. у місяць,
🔵у 2025 – це 20 тис. платників (- 5 тис. до 2024р.).
🔵У 2024 заблоковано 376 тис. ПН/РК на суму ПДВ 10,4 млдр грн.
🔵У 2025* заблоковано 241 тис. ПН/РК (-136 тис. до 2024р.) на суму ПДВ 7,7 млрд грн (-2,7 млрд грн до 2024 р.).
*при більшій кількості ПН/РК і суми ПДВ в них
3️⃣Ризикові платники:
В середньому кількість платників, які перебували у Переліку ризикових
🔵в 2024 становить майже 30 тис. платників на місяць.
🔵у 2025 – 20 тис. ризикових платників в середньому на місяць (-10 тис. до 2024р.).
Включено до Переліку ризикових:
🔵У 2024 р. – 1407 платників;
🔵У 2025 р. – 817 платників.
Виключено з Переліку ризикових:
🔵У 2024 р. – 1155 платників;
🔵У 2025 р. – 10395 платників.
❗️І скажіть тепер, що СМКОР – це автоматична система!
Наскільки все ще залежить від керівництва😔
👀Хочеться вірити, що СМКОР хоч колись таки стане незалежною від людського фактору та максимально автоматичною.
05.04.202513:53
Таблиці даних
У майже 2 % платників , що реєструють ПН/РК, подали до ДПС 4181 ❗️таблиці даних платника, при цьому до минулого місяця кількість платників збільшилась на 514, а кількість поданих таблиць - на 648.
У лютому податкова врахувала ➕2865 таблиць , ➖1264 таблиць – не врахувала.
Скасовано ж комісіями регіонального рівня раніше прийняті 151 таблиць, комісією центрального рівня – 176 таблиць.
Отже у лютому до минулого місяця:
🔵кількість платників, яким були заблоковані ПН/РК, зменшилась на 19%;
🔵кількість заблокованих ПН/РК зменшилась на 31%;
🔵заблокована сума ПДВ зменшилась на 53%;
🔵перелік ризикових платників скоротився на 4,6 тис. платників.
4/4 🔚
У майже 2 % платників , що реєструють ПН/РК, подали до ДПС 4181 ❗️таблиці даних платника, при цьому до минулого місяця кількість платників збільшилась на 514, а кількість поданих таблиць - на 648.
У лютому податкова врахувала ➕2865 таблиць , ➖1264 таблиць – не врахувала.
Скасовано ж комісіями регіонального рівня раніше прийняті 151 таблиць, комісією центрального рівня – 176 таблиць.
Отже у лютому до минулого місяця:
🔵кількість платників, яким були заблоковані ПН/РК, зменшилась на 19%;
🔵кількість заблокованих ПН/РК зменшилась на 31%;
🔵заблокована сума ПДВ зменшилась на 53%;
🔵перелік ризикових платників скоротився на 4,6 тис. платників.
4/4 🔚
记录
28.01.202521:34
14.3K订阅者31.07.202423:59
2000引用指数11.10.202423:59
34.3K每帖平均覆盖率08.01.202523:59
14.7K广告帖子的平均覆盖率30.08.202423:59
212.50%ER11.10.202423:59
267.25%ERR
19.03.202518:04
А тим часом 🚨ВЛАДА вчергове готує підґрунтя для зниження податків для організаторів азартних ігор.
Тепер вже через «кишенькову» Рахункову палату.
Прочитала, що Рахунковою палатою проводиться аудит діяльності (ефективності) КРАІЛ на тему «Гральний бізнес: очікування та реальність».
Виявляється, в межах цього аудиту Рахунковою палатою проводиться опитування організаторів азартних ігор , метою якого є 🔄збір інформації про функціонування нинішньої системи оподаткування їхньої діяльності, адміністрування податків, зборів та інших платежів у сфері організації та проведення азартних ігор, вплив цієї системи на організаторів азартних ігор та можливі шляхи вдосконалення її роботи.
Яке відношення має система оподаткування до ефективності діяльності КРАІЛ?
🚨У Рахункової палати взагалі немає повноважень розглядати систему оподаткування!
За законом – тільки аудит ефективності використання пільг із сплати податків (а їх в цій сфері немає), та адміністрування податків для забезпечення надходжень.
Що ж, тема аудиту заграла новими фарбами і стало зрозумілим, чиїми очікуваннями переймається Рахункова палата.
І це явно НЕ Держава та громадяни.
А те, що Рахункова палата втратила субʼєктивність вже немає сумнівів.
Про їх «старання» ще напишу.
Тепер вже через «кишенькову» Рахункову палату.
Прочитала, що Рахунковою палатою проводиться аудит діяльності (ефективності) КРАІЛ на тему «Гральний бізнес: очікування та реальність».
Виявляється, в межах цього аудиту Рахунковою палатою проводиться опитування організаторів азартних ігор , метою якого є 🔄збір інформації про функціонування нинішньої системи оподаткування їхньої діяльності, адміністрування податків, зборів та інших платежів у сфері організації та проведення азартних ігор, вплив цієї системи на організаторів азартних ігор та можливі шляхи вдосконалення її роботи.
Яке відношення має система оподаткування до ефективності діяльності КРАІЛ?
🚨У Рахункової палати взагалі немає повноважень розглядати систему оподаткування!
За законом – тільки аудит ефективності використання пільг із сплати податків (а їх в цій сфері немає), та адміністрування податків для забезпечення надходжень.
Що ж, тема аудиту заграла новими фарбами і стало зрозумілим, чиїми очікуваннями переймається Рахункова палата.
І це явно НЕ Держава та громадяни.
А те, що Рахункова палата втратила субʼєктивність вже немає сумнівів.
Про їх «старання» ще напишу.
14.03.202510:31
Захмарні зарплати ТОП-чиновників в пріоритеті🙆♀️
З 79 державних органів, інформацію про зарплати яких публікує Мінфін, керівництво 41 отримало у січні зарплату понад 100 тис. грн.
Найбільші середні зарплати керівництва державних органів за січень 2025 року склали:
• Держфінмоніторинг – 423,5 тис грн.
• Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тис грн.
• НАЗК – 230,9 тис грн.
• Державна податкова служба – 211,9 тис грн.
• Державне агентство розвитку туризму – 202,6 тис грн.
• Апарат Верховної Ради – 198,5 тис грн
⬇️
Всього на зарплати 498 керівників держорганів (без врахування сектору безпеки і оборони) у січні було витрачено понад 53 млн. грн.
1/2
З 79 державних органів, інформацію про зарплати яких публікує Мінфін, керівництво 41 отримало у січні зарплату понад 100 тис. грн.
Найбільші середні зарплати керівництва державних органів за січень 2025 року склали:
• Держфінмоніторинг – 423,5 тис грн.
• Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тис грн.
• НАЗК – 230,9 тис грн.
• Державна податкова служба – 211,9 тис грн.
• Державне агентство розвитку туризму – 202,6 тис грн.
• Апарат Верховної Ради – 198,5 тис грн
⬇️
Всього на зарплати 498 керівників держорганів (без врахування сектору безпеки і оборони) у січні було витрачено понад 53 млн. грн.
1/2
15.03.202510:55
Обов’язкові платежі та базові потреби займають більшу частину місячного бюджету українців🤷♀️
За результати дослідження, що було проведено DeloitteUkraine, як і минулого року, найбільшу частку бюджету (77%) українці витрачають на 👀обов’язкові платежі, продукти харчування, охорону здоров’я та транспорт:⬇️
📍обов’язкові платежі (комунальні платежі, орендна плата, платежі за боргами/кредитами/іпотекою тощо) - 30% ;
📍продукти харчування - 34%;
📍охорона здоров’я - 8%;
📍транспортні витрати (громадський транспорт, таксі, пальне для автомобіля, залізничний транспорт тощо) - 5% .
Для порівняння👀
Середньосвітовий показник майже вдвічі нижчий і становить 42%, а середній показник уєвропейських країнах – менш ніж половина загальних витрат🫢
При цьому в Україні частка витрат на продуктихарчування перевищує 1/3 загальних витрат громадянина 🤔, що у понад 2 рази перевищує середній світовий показник, та майже вдвічі більше за показник у низці європейських країн (Польща, Португалія, Іспанія, Франція).
1/2
За результати дослідження, що було проведено DeloitteUkraine, як і минулого року, найбільшу частку бюджету (77%) українці витрачають на 👀обов’язкові платежі, продукти харчування, охорону здоров’я та транспорт:⬇️
📍обов’язкові платежі (комунальні платежі, орендна плата, платежі за боргами/кредитами/іпотекою тощо) - 30% ;
📍продукти харчування - 34%;
📍охорона здоров’я - 8%;
📍транспортні витрати (громадський транспорт, таксі, пальне для автомобіля, залізничний транспорт тощо) - 5% .
Для порівняння👀
Середньосвітовий показник майже вдвічі нижчий і становить 42%, а середній показник уєвропейських країнах – менш ніж половина загальних витрат🫢
При цьому в Україні частка витрат на продуктихарчування перевищує 1/3 загальних витрат громадянина 🤔, що у понад 2 рази перевищує середній світовий показник, та майже вдвічі більше за показник у низці європейських країн (Польща, Португалія, Іспанія, Франція).
1/2
01.04.202517:51
Ринок азартних ігор 🔄залишився без контролю
Відсьогодні формуванням політики у сфері азартних ігор займається Мінцифри, а реалізовувати цю політику і, відповідно здійснювати контроль за діяльністю учасників цього ринку, має нове Державне агентство України ПлейСіті .
От тільки Державного агентства України ПлейСіті поки не існує. 🤷♀️
Воно не пройшло державну реєстрацію, Положення про агентство Кабміном не затверджене, про призначення керівника також не повідомлялось.
Зрозуміло, що і працівників немає.
КРАІЛ же на сайті повідомив, що припиняє свою діяльність з 1 квітня 2025 року і усі звернення, повідомлення та запити тепер треба направляти до нових органів.
Уряд бездарно витратив понад 3 місяці на те, аби визначитись з Міністерством та назвою нового ЦОВВ, і не зробив нічого для реального запуску нових правил регулювання ринку азартних ігор.
І що тепер? ⛔Повна безконтрольність на ринку?
❌Чи КРІАЛ все ж таки має виконувати відповідні функції до їх реальної передачі органу, який вже буде готовий їх виконувати?
Відсьогодні формуванням політики у сфері азартних ігор займається Мінцифри, а реалізовувати цю політику і, відповідно здійснювати контроль за діяльністю учасників цього ринку, має нове Державне агентство України ПлейСіті .
От тільки Державного агентства України ПлейСіті поки не існує. 🤷♀️
Воно не пройшло державну реєстрацію, Положення про агентство Кабміном не затверджене, про призначення керівника також не повідомлялось.
Зрозуміло, що і працівників немає.
КРАІЛ же на сайті повідомив, що припиняє свою діяльність з 1 квітня 2025 року і усі звернення, повідомлення та запити тепер треба направляти до нових органів.
Уряд бездарно витратив понад 3 місяці на те, аби визначитись з Міністерством та назвою нового ЦОВВ, і не зробив нічого для реального запуску нових правил регулювання ринку азартних ігор.
І що тепер? ⛔Повна безконтрольність на ринку?
❌Чи КРІАЛ все ж таки має виконувати відповідні функції до їх реальної передачі органу, який вже буде готовий їх виконувати?
19.03.202508:17
Держстат щодо зовнішньої торгівлі за січень 2025р.
Експорт товарів становив 3 млрд 179,7 млн.дол. США, або 88,5% порівняно із січнем 2024р.,
імпорт– 5 млрд 514,8 млн.дол., або 108,2%.
Негативне сальдо склало 2 млрд 335,1 млн.дол. (за січень 2024р. також негативне – 1 млрд 500,4 млн.дол.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,58 (за січень 2024р. – 0,71).
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 189 країн світу.
Зменшення експорту олії (на 8,5%), зерна (на 17,4%) та чорних металів (на 20,2%) мало найбільший вплив на збільшення від’ємного значення сальдо зовнішньої торгівлі.
І які з висновки зроблять менеджери країни (чи 5-6 менеджерів ОП)❓
На мій погляд- ЦЕ підкреслює/надає чіткі докази про ⚠️РОЗТРАТУ КОШТІВ українських ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА ПРОГРАМУ КЕШБЕК❗Якщо громадяни не стали купувати більше товарів українських виробників, то навіщо десятки мільярдів гривень "спалено" в цьому популізмі❗️
Залишається ще дослідити які фактори вплинули на зменшення експорту олії, зерна - ЧИ НЕ чергова затримка з боку контролюючих органів (експортне забезпечення -реєстрації експортних ПН в системі?)
Експорт товарів становив 3 млрд 179,7 млн.дол. США, або 88,5% порівняно із січнем 2024р.,
імпорт– 5 млрд 514,8 млн.дол., або 108,2%.
Негативне сальдо склало 2 млрд 335,1 млн.дол. (за січень 2024р. також негативне – 1 млрд 500,4 млн.дол.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,58 (за січень 2024р. – 0,71).
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 189 країн світу.
Зменшення експорту олії (на 8,5%), зерна (на 17,4%) та чорних металів (на 20,2%) мало найбільший вплив на збільшення від’ємного значення сальдо зовнішньої торгівлі.
І які з висновки зроблять менеджери країни (чи 5-6 менеджерів ОП)❓
На мій погляд- ЦЕ підкреслює/надає чіткі докази про ⚠️РОЗТРАТУ КОШТІВ українських ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА ПРОГРАМУ КЕШБЕК❗Якщо громадяни не стали купувати більше товарів українських виробників, то навіщо десятки мільярдів гривень "спалено" в цьому популізмі❗️
Залишається ще дослідити які фактори вплинули на зменшення експорту олії, зерна - ЧИ НЕ чергова затримка з боку контролюючих органів (експортне забезпечення -реєстрації експортних ПН в системі?)
登录以解锁更多功能。
