Друзі, хочу щиро поділитися з вами.
Мені дуже прикро, що останнім часом не маю змоги приділяти стільки уваги групі, скільки хотілося б. Я знаю, що не завжди встигаю відповідати на ваші повідомлення оперативно, та попри це стараюся обробляти замовлення вчасно і щодня роблю відправки.
Пишу цей текст, щоб хоч трішки поділитися своєю буденністю, ввести вас у курс справ. Бо за кожним магазином – жива людина, зі своїми труднощами й викликами.
Моя реальність зараз це постійний баланс між магазином, хатніми справами та великою любов’ю й турботою про трьох моїх діток. Наймолодшій лише 6 місяців, а найстаршій 6,5 років. Вона має першу групу інвалідності, і тому потребує постійної моєї присутності й контролю.
Допомоги, на жаль, маю обмаль. Чоловік працює з ранку до вечора, бабусі в іншому місті, а няні ми поки що дозволити собі не можемо, навіть попри необхідність.
Так, я розумію, що втрачаю певні можливості у конкуренції серед інших магазинів. Але я продовжую вкладати душу й серце в цю справу, бо вона для мене не просто робота, а джерело натхнення і сил.
Дякую всім, хто залишається поруч, хто підтримує, розуміє і цінує. Це для мене величезна мотивація не здаватися.