Тоді стан безладдя тривав не довго. В квітні в нашому місті, в будинку театру, відбувся з'їзд хліборобів з цілого повіту, на якому було обрано делегатів до Києва, щоб там вирішити, в який спосіб треба подолати господарську кризу, що загрожує Україні голодом. Делегатами було обрано таки заможненьких людей, як от П. Пасяду та інших, що мали по 10-20, а то й більше десятин землі.Таку вістку ліпша й переважна частина нашого народу зустріла з радістю. Хлібороби почали заорювати за дишену землю та засівати гречкою, просом, баджами то що, а решту незасіяної землі переорали на чорні пари.
В перші дні травня довідалися ми, що в Києві обрано на Гетьмана України гетьманського роду генерала Павла Скоропадського. У нас повітовим старостою став 3 місцевих горожан кадровий офіцер Крахотін, а начальником кінного відділу державної варти було призначено офіцера С.Кулика, сина священника з містечка Грунь.
Казали всі, що землі тепер ділити не будуть, а кожен володітиме своєю, й що взагалі приватна власність пере буватиме тепер під охороною Гетьманської Булави.
📄 Роман Суслик "Криваві сторінки з неписаних історій"Усі ми думали, що наші вороги то є царі. І ми боролися з ними. Але потім ми боролися з більшовиками, з меншовиками, але лютим ворогом більше 300 років була і залишається Росія — царська, ліберальна, більшовицька, демократична, сталінська.
До п. п. губерніальних старостів та міських отаманів.Для цього гадаю необхідним постійні і безпремінні зносини губерніальних і повітових старостів та градоначальників з приводу оперуючих в даній місцевости злочинних банд за для захоплення їх, а також взаємне повідомлення представників влади. та притягнених до цієї справи австрійських та німецьких військ. Повідомляючи про це для безумовного виконання, прохаю п. п. губерніальних
З відомостей, які надходять до Міністерства внутрішніх справ виявляється, що, не
дивлячись на всі вжиті заходи, в межах України продовжують свої події злочинні банди, грабуючи та наводячи паніку на мирних людей.
Для осягнення більш корисних результатів у боротьбі з вищезгаданою злочинністю та знищення смути вважається бажаним якнайбільше з'єднання діяльності представників влади по губерніях та повітах в справі захоплення злочинних банд.
📄 Українська Держава(квітень-грудень 1918 року). Документи й матеріали. Том 2, ст 106.Вельмишановний Іване Івановичу. Я все мріяв, що мені доведеться скористуватися Вашим запрошенням і приїхати до Кам’янця на велике національне свято – відкриття другого українського державного Університету. Але сучасні події стали на перешкоді, і я, на мій превеликий жаль, не можу виїхати з Київа. Од імени міністерства освіти та мистецтва Подільський Університет буде вітати П.І. Холодний. Вас же я прошу скласти університетові привітання од мене особисто.
З великою радістю вітаю я нове вогнище української національної культури. Я певен в тому, що Подільському Університету прийдеться скоро відігравати значну ролю в українському національному культурному житті.
Кам’янець – сусід Черновиць і стоїть на перепутті між Львовом та Київом...
Мало того. На долю Подільського Університету випадає велика і релігійна
задача. Він перший Університет на сході, який буде мати в своєму складі і православний богословський факультет. Він почне нову течію в нашому богословському вихованню і закладе нові шляхи для зближення світської і духовної науки.Подільський Університет виріс завдяки місцевому суспільству, місцевим самоврядуванням, городському і земському. Він тісно зв’язан з місцевостю. Це
діє і буде давать йому силу, як культурному вогнищу, яке своєю науковою працею буде відкликатись на те, чого потребує і вимагає життя. Після великої страшної війни почнуться великі мирні події, після руїни почнеться велика будівнича праця, коли треба буде освідчених людей, треба інтелігенції. Україна, слава
Богу, готовиться до цього. Такі завдання стоять і перед професорами і студентами Подільського Університету. Та енергія, з якою організувався Подільський Університет, те спочуття, яке він зустрів у всіх місцевих колах, і в українському уряді дає можливість мені не тільки побажать, а рішуче висловить свою думку і надію на велику і світлу будучінь Подільського Університету. В цей день відкриття Подільського Університету не можу, вельмишановний Іване Івановичу, не висловити Вам глибокої благодарности за все те, що Ви зробили для Подільського Університета. Завдяки Вашої енергії, завдяки Вашої кипучої праці і віри в те діло, за яке Ви взялись, Подільський Університет міг в такі короткі часи із мрії стать дійсністю. Цього Вам не забуде історія, цього Вам не забуде Поділля. За це велика Вам подяка і од мене, бувшого Міністра Народньої Освіти.
З великою пошаною до Вас Микола Василенко.
📄 Письмо министра народного просвещения Н. Василенко на имя г. Ректора
Каменецкого Университета И.И. Огиенка // Подольская мысль - Каменец-
Подольский, 1918. – 27 (14) октября.
📄 ЦДАВО України. Ф. 2201. Оп. 5. Спр. 1. Арк. 34
