Шарварок
Рефлєксії Telegram-користувача @mykolap1912.
关联群组
"Шарварок" 群组最新帖子
25.02.202504:06
Не розумію я: буквально вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що "не вважає взаємозаперечними резолюції США та України до третьої роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну", а сьогодні українці уже масово шукають у них зраду. При тому що власне США не підтримали в ООН жодної з резолюції, включно із власною. Ну й якісь дивні претензії до Ізраїлю у світлі того, як українська дипломатія послідовно голосувала за антиізраїльські резолюції. Зважайте лиш на те що це ООН із португальським комуністом на чолі вже нафіг нікому на здалося і, на подобу Євробачення, є лише всесвітнім конкурсом фріків, в якому раз за разом перемагає російський представник голомозий Небендзя.
25.01.202504:43
Очевидно, що з Зеленським хтось працює щодо англійської мови, принаймні він вже більш чи менш краще нею спілкується, хоч мої колеги, що вже давно живуть у З’єднаних Стейтах одноголосно кажуть, що йому краще було б продовжувати спілкуватися через перекладача. Однак при цьому його заява на День соборності, що мовляв 22 січня об’єдналися Правобережна Україна з Лівобережною свідчить, що йому терміново потрібен учитель ще й з історії. Тим більше, що очевидно нас чекають нові актуалізації теми про волинськую рєзню, де президент має блискуче знати увесь бекграунд, починаючи з 1918-го. І так, дискусія щодо заяви Трампа про те, що «росіяни помогли американцям перемогти Гітлера» іще раз збурили питому вітчизняну шизофренію щодо оцінки України у Другій світовій війні: то ми були в радянській окупації, то ми переможці у 2 світовій, але напали на Польщу і почали цю війну не ми, то ми засновники ООН, то УРСР це історія окупації.
23.01.202517:42
Якщо подумати, то це велика засада - сидіти зараз в Лук'янівському СІЗО: суцільні над головами ракети в бік "Артема" і я певен, що нікого в бомбосховища там не водять
УПД. Пишуть, що таки водять. Не знаю, як це виглядає технічно. Про необхідність українського національного криміналу можна прочитати тут.
УПД. Пишуть, що таки водять. Не знаю, як це виглядає технічно. Про необхідність українського національного криміналу можна прочитати тут.
无法访问
媒体内容
媒体内容
23.01.202517:42
Я забув, як це називається науково, але єсть такий феномен, що слово з однозначно негативною конотацією раптово міняє своє значення на діаметрально протилежне і вже сприймається, як однозначно позитивне. Класичний приклад – слово «гайдамаки», яке первісно було однозначно образливим. Майже як «ворохобники», тільки ще гірше. Це не тільки український феномен, те саме сталося наприклад, із французькою «жакерією». А є і зворотні випадки: наприклад, ми звемо неповороткий корабель «дредноутом», хоча колись це був самий передовий клас лінійних кораблів.
І оце ж я думаю: в наших умовах, коли між політичними опонентами прийнято назваєм обзиватися «рагулями», достатньо, аби якась політсила взяла це слово на озброєння – і ми матимемо правдиве мовне вікно Овертона. «Рагулями» стане називатися почесно, це ім’я візьме собі якась сама бойова бригада, перший український кружляк «Рагуль», кобзарські думи про рагулів тощо. Думаєте, що я фантазую? А дзуськи
І оце ж я думаю: в наших умовах, коли між політичними опонентами прийнято назваєм обзиватися «рагулями», достатньо, аби якась політсила взяла це слово на озброєння – і ми матимемо правдиве мовне вікно Овертона. «Рагулями» стане називатися почесно, це ім’я візьме собі якась сама бойова бригада, перший український кружляк «Рагуль», кобзарські думи про рагулів тощо. Думаєте, що я фантазую? А дзуськи
23.01.202517:42
Підводячи риску під дев'ятимісячними циганськими студіями, маю описати два головних висновки:
1. Народ рома, як і гебрейський народ, перебуваючи у бездержавному стані, вдались до ідентичних стратегій національного збереження через слідування власному Закону. Лише та різниця, що в одному випадкові закон був писаний, а в іншому - усний. Між равинами та баронами, як трактувальниками Закону, гадаю, теж значно більше спільного, ніж ми могли б припустити.
2. Так званий "циганський романс" насправді є російським міським романсом з невеличкими циганськими вкрапленнями. Гадаю, просто москалі просили у циганських виконавців (а їх у тій країні було вдосталь) заспівати щось таке заунивне - і у підсумку виник відомий нам мікс. Самі наші роми до згаданого жанру ставляться зверхньо і з погордою. Вони зате мліють від індійської музики штибу "танцюрист диско" - це у індо-аріїв спільне генетичне.
1. Народ рома, як і гебрейський народ, перебуваючи у бездержавному стані, вдались до ідентичних стратегій національного збереження через слідування власному Закону. Лише та різниця, що в одному випадкові закон був писаний, а в іншому - усний. Між равинами та баронами, як трактувальниками Закону, гадаю, теж значно більше спільного, ніж ми могли б припустити.
2. Так званий "циганський романс" насправді є російським міським романсом з невеличкими циганськими вкрапленнями. Гадаю, просто москалі просили у циганських виконавців (а їх у тій країні було вдосталь) заспівати щось таке заунивне - і у підсумку виник відомий нам мікс. Самі наші роми до згаданого жанру ставляться зверхньо і з погордою. Вони зате мліють від індійської музики штибу "танцюрист диско" - це у індо-аріїв спільне генетичне.
23.01.202505:45
Якщо когось турбує майбутнє острова Врангеля після розвалу Росії, то я у цьому напрямку вже все продумав. Під питомою чукотською назвою Умкилир він повертається до складу США у статусі неінкорпорованої організованої території, Україна ж на правах переможця встановлює на ній дві стаціонарні наукові станції НАНУ: ботанічну "Микола Трублаїні", та зоологічну "Земля Санникова". На сусідньому острові Харольд кидає кітву криголам "Євген Дикий" (колишній "Віктор Черномирдін", порт приписки Вилкове), що має право екстериторіального плавання по всій Арктиці, також там проводяться досліди з адаптації в арктичних широтах пінгвінів із станції "Академік Вернадський".
22.01.202512:04
Для вексилології, як науки, нема більш цікавої забави за дослідження еволюції прапору Гаїті (ну ще цікава еволюція афганського, але про нього піде інший раз).
Отже, проголосивши незалежність і вирізавши білих рабовласників учорашні раби спробували побудувати маленьку копію наполеонівської Франції: перші її правителі Десалін і Кристоф оголосили себе імператорами Жаком І та Анрі І відповідно і пошили собі естетичні наполеонівські трикутні шапочки (те саме спостерігалося і у колишніх французьких колоніях Африки, класичний приклад – Жан-Бедель Бокасса). Також вони недовго думали над фаною, взявши французьке полотнище, з якого вирізали ненависну їм білу смугу.
Таким чином вийшло червоно-синє полотнище, яким користувалися мулати, що довгий час тримали владу у країні. З часом мулатів почали заміняти негри, які вже червоно-синій прапор почали сприймати як ознаку мулатського супремасизму і чорношкірі глави цієї країни почали використовувати вже червоно-чорне полотнище. Таким чином прапор Гаїті мінявся в залежності від расової належності правителя і не тільки. Як ми вже казали, дехто з керманичів на острові намагався оголосити себе монархом, а деякі очолювали військові хунти – і тоді вони розміщували ці смуги вертикально. Інші ж демонстрували демократизм і скликали парламенти, тоді вони розміщували ці смуги горизонтально. Специфічне вдосконалення в прапора вніс достойний Франсуа Дювальє, прибравши із нього фрігійський ковпак, як елемент несумісний із вудуїстською релігією. Останні зміни до прапора вніс вже після вигнання Бебі Дока генерал Анрі Намфі (мулат), встановивши прапор з республіканськими горизонтальними синьо-червоними смугами. Причому навіть після того, як (з санкції грьобаного демократа Клінтона) негри під проводом Арістіда вирізали всіх мулатів (після чого країна провалилась у такий хаос, що не може з нього вийти й до сьогодні), прапор залишається в мулатському демократичному виконанні.
Знаєте, до чого я все це написав? А до того, що наші нащадки будуть визначати яка партія знаходилася при владі у США лише за тим, чи називалася за неї Мексиканська затока Американською та чи називалася гора Деналі горою Маккінлі.
Отже, проголосивши незалежність і вирізавши білих рабовласників учорашні раби спробували побудувати маленьку копію наполеонівської Франції: перші її правителі Десалін і Кристоф оголосили себе імператорами Жаком І та Анрі І відповідно і пошили собі естетичні наполеонівські трикутні шапочки (те саме спостерігалося і у колишніх французьких колоніях Африки, класичний приклад – Жан-Бедель Бокасса). Також вони недовго думали над фаною, взявши французьке полотнище, з якого вирізали ненависну їм білу смугу.
Таким чином вийшло червоно-синє полотнище, яким користувалися мулати, що довгий час тримали владу у країні. З часом мулатів почали заміняти негри, які вже червоно-синій прапор почали сприймати як ознаку мулатського супремасизму і чорношкірі глави цієї країни почали використовувати вже червоно-чорне полотнище. Таким чином прапор Гаїті мінявся в залежності від расової належності правителя і не тільки. Як ми вже казали, дехто з керманичів на острові намагався оголосити себе монархом, а деякі очолювали військові хунти – і тоді вони розміщували ці смуги вертикально. Інші ж демонстрували демократизм і скликали парламенти, тоді вони розміщували ці смуги горизонтально. Специфічне вдосконалення в прапора вніс достойний Франсуа Дювальє, прибравши із нього фрігійський ковпак, як елемент несумісний із вудуїстською релігією. Останні зміни до прапора вніс вже після вигнання Бебі Дока генерал Анрі Намфі (мулат), встановивши прапор з республіканськими горизонтальними синьо-червоними смугами. Причому навіть після того, як (з санкції грьобаного демократа Клінтона) негри під проводом Арістіда вирізали всіх мулатів (після чого країна провалилась у такий хаос, що не може з нього вийти й до сьогодні), прапор залишається в мулатському демократичному виконанні.
Знаєте, до чого я все це написав? А до того, що наші нащадки будуть визначати яка партія знаходилася при владі у США лише за тим, чи називалася за неї Мексиканська затока Американською та чи називалася гора Деналі горою Маккінлі.
21.01.202512:37
21.01.202508:08
21.01.202506:36
21.01.202505:05
20.01.202505:01
Фактично, ми бачимо не стільки «скандал» довкола Портнікова, скільки кризу довіри до Портнікова, Романенка, Швеця та великої кількості інших лідерів громадської думки, що орієнтувалися на Демократичну партію. Та картина світу, яку вони малювали, особливо щодо виправдання антиукраїнської політики Байдена, все більше і більше віддалялася від реальності, що з огляду на сьогоднішню інаугурацію помітно, як ніколи. Фактично, більшість українців і зараз перебувають у віртуальному світі уявлень про навколишню дійсність, яка не корелює із реальністю. Можливо, це стало наслідком перекосу серед власників українських ЗМІ: якщо раніше видання умовного «сороса» компенсувалися виданнями з російським фінансуванням, а середню точку зору висловлювали медія вітчизняних олігархів, то зараз усі ЗМІ та й значна частина ЛОМів фінансується прямо чи опосередковано з фундацій, наближених до Демпартії.
Однак якась частина аудиторії Портнікова уже або почала сумніватися в своїх пророках, або просто перебігати до того ж Любарського, який будує більш зрозумілу і наближену до реалій картину світу. Гадаю, точно так само колись втрачали свій авторитет прихильники птоломеєвої системи, чиї позиції під вагою накопичених людством знань все більше ставали об’єктом критики збоку молодих і настирливих геліоцентристів. Портнікова вперше почали серйозно критикувати не тому, що комусь платить Москва, як він нас хоче переконати, а тому що з’явилася нова більш ефективна картина світу, яка набирає все більше прихильників – а відповідно росте і скептицизм щодо тієї відвертої дези, яку цей шевченкіант виливав на довірливих українців. Ще рік тому, йому б пробачили і не таке! В ідеалі для Портнікова було б швидко перекинутися на бік Трампа, однак я припускаю, що це може призвести до його персональних фінансових проблем.
Звичайно, що при цьому Любарського навряд чи можна назвати симпатичною людиною, але його аудиторія росте не через харизму а лише завдяки тому, що він перший почав орати ниву отакого-от «політичного геліоцентризму». А те, що він, набираючи аудиторію, одразу використовує її для сумнівних політичних проектів, можна було б засудить, якби цим самим не займалися усі без виключення альтернативні лідери громадської думки.
Ну і останнє, аби не писати двічі. Помилка Портнікова в тому, що Україна по суті все ще значною мірою феодальною державою з тією різницею, що феодали абсолютно не горять бажанням її захищать. Очевидно, що вони швидше можуть бути по трактовані, як «кочовий бандит» за Олсоном і в принципі не збираються довго залишатися тут. А от велика провина Булгакова у тому, що тепер будь-який Портніков себе професором Преображенським уявляє. Хоча, глядячи на цих елітаріїв, як приємно перебувати у великій, креативній та українолюбній тусівці рагулів.
Однак якась частина аудиторії Портнікова уже або почала сумніватися в своїх пророках, або просто перебігати до того ж Любарського, який будує більш зрозумілу і наближену до реалій картину світу. Гадаю, точно так само колись втрачали свій авторитет прихильники птоломеєвої системи, чиї позиції під вагою накопичених людством знань все більше ставали об’єктом критики збоку молодих і настирливих геліоцентристів. Портнікова вперше почали серйозно критикувати не тому, що комусь платить Москва, як він нас хоче переконати, а тому що з’явилася нова більш ефективна картина світу, яка набирає все більше прихильників – а відповідно росте і скептицизм щодо тієї відвертої дези, яку цей шевченкіант виливав на довірливих українців. Ще рік тому, йому б пробачили і не таке! В ідеалі для Портнікова було б швидко перекинутися на бік Трампа, однак я припускаю, що це може призвести до його персональних фінансових проблем.
Звичайно, що при цьому Любарського навряд чи можна назвати симпатичною людиною, але його аудиторія росте не через харизму а лише завдяки тому, що він перший почав орати ниву отакого-от «політичного геліоцентризму». А те, що він, набираючи аудиторію, одразу використовує її для сумнівних політичних проектів, можна було б засудить, якби цим самим не займалися усі без виключення альтернативні лідери громадської думки.
Ну і останнє, аби не писати двічі. Помилка Портнікова в тому, що Україна по суті все ще значною мірою феодальною державою з тією різницею, що феодали абсолютно не горять бажанням її захищать. Очевидно, що вони швидше можуть бути по трактовані, як «кочовий бандит» за Олсоном і в принципі не збираються довго залишатися тут. А от велика провина Булгакова у тому, що тепер будь-який Портніков себе професором Преображенським уявляє. Хоча, глядячи на цих елітаріїв, як приємно перебувати у великій, креативній та українолюбній тусівці рагулів.
18.01.202512:57
Нами недооцінено загрозу тези, що, мовляв, "демократія не означає вседозволеність". Як тільки вона стає домінантною в громадській думці - це маркер, що суспільство вже рухається в сторону тиранії і готове до кидання опонентів до цюпи. З іншого ж боку, кожен диктатор - це теж лише людина, що трохи сплутала демократію з уседозволеністю.
14.01.202505:45
-Я не поділяю вашої думки, але готовий віддати життя за ваше право висловлювати її!
- Катя Чілі...
- Спалити відьму!!!
Ось тут Палант говорить, чтому право на висловлювання, яке ви вважаєте неприйнятним, має бути так само гарантоване, як і право на будь-яке інше висловлювання
https://youtu.be/hVowsMzjNqM?si=7iqX6SHt1-yIShS_
- Катя Чілі...
- Спалити відьму!!!
Ось тут Палант говорить, чтому право на висловлювання, яке ви вважаєте неприйнятним, має бути так само гарантоване, як і право на будь-яке інше висловлювання
https://youtu.be/hVowsMzjNqM?si=7iqX6SHt1-yIShS_
记录
24.02.202523:59
534
订阅者21.08.202423:59
0
引用指数24.08.202423:59
3.2K
每帖平均覆盖率05.10.202423:59
5.5K
广告帖子的平均覆盖率15.11.202423:59
17.07%
ER22.08.202423:59
663.13%
ERR登录以解锁更多功能。