Таращанська міська територіальна громада
记录
21.02.202523:59
8.1K订阅者27.02.202223:59
0引用指数19.11.202323:59
4.7K每帖平均覆盖率04.02.202523:59
3.9K广告帖子的平均覆盖率09.09.202423:59
77.78%ER19.11.202323:59
63.13%ERR
15.03.202512:50
🕯️Таращанська громада втратила ще одного Героя…
На війні загинув житель села Кирдани - Левченко Василь Петрович.
Із 31 січня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Нещодавно його тіло було ідентифіковано…
Старший матрос Левченко Василь Петрович, 1982 року народження – механік-водій танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини А0216.
Він був призваний на військову службу у березні 2023 року й до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку захисника України.
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу памʼять Героя…
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким…
Інформацію щодо дати та часу поховання захисника буде повідомлено додатково.
На війні загинув житель села Кирдани - Левченко Василь Петрович.
Із 31 січня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Нещодавно його тіло було ідентифіковано…
Старший матрос Левченко Василь Петрович, 1982 року народження – механік-водій танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини А0216.
Він був призваний на військову службу у березні 2023 року й до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку захисника України.
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу памʼять Героя…
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким…
Інформацію щодо дати та часу поховання захисника буде повідомлено додатково.
16.03.202511:11
🕯️ Ще одна трагічна звістка сколихнула нашу громаду: помер захисник України – ХАРКІВСЬКИЙ Сергій Олександрович
Сергій ХАРКІВСЬКИЙ, мешканець села Веселий Кут, навідник 3-го танка 3-го танкового взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А4723, з честю виконував свій обов’язок перед Батьківщиною. Віддано боровся за свободу, захищав рідну землю від ворога. Призваний на військову службу у грудні 2022 року, помер 12 березня 2025 року.
Болить усій громаді… Ми розділяємо гіркоту втрати з рідними, висловлюємо найщиріші співчуття, схиляємо голови в скорботі.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Інформацію щодо дати та часу поховання буде повідомлено додатково.
Сергій ХАРКІВСЬКИЙ, мешканець села Веселий Кут, навідник 3-го танка 3-го танкового взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А4723, з честю виконував свій обов’язок перед Батьківщиною. Віддано боровся за свободу, захищав рідну землю від ворога. Призваний на військову службу у грудні 2022 року, помер 12 березня 2025 року.
Болить усій громаді… Ми розділяємо гіркоту втрати з рідними, висловлюємо найщиріші співчуття, схиляємо голови в скорботі.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Інформацію щодо дати та часу поховання буде повідомлено додатково.
01.04.202505:37
🕯️ Три роки тому, захищаючи Україну від ворога, загинув житель нашої громади – Нечипоренко Микола Григорович.
Микола Нечипоренко народився 18 січня 1990 року. У 1996 році пішов до першого класу Таращанської гімназії.
Після завершення школи був призваний на строкову військову службу. Повернувшись додому, оволодів будівельними професіями та працював у цій сфері.
Микола був справжнім патріотом своєї країни. З початком антитерористичної операції у 2014 році він добровільно став на захист України, воював на Донеччині до 21 квітня 2016 року. Служив солдатом-сапером.
З перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Микола був відправлений до військової частини в/ч 2013 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців.
1 квітня 2022 року він загинув під час вибуху при розмінуванні поблизу села Нові Петрівці на Київщині.
Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 2022 року, Миколу Григоровича Нечипоренка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять і шана захисникові України!
Микола Нечипоренко народився 18 січня 1990 року. У 1996 році пішов до першого класу Таращанської гімназії.
Після завершення школи був призваний на строкову військову службу. Повернувшись додому, оволодів будівельними професіями та працював у цій сфері.
Микола був справжнім патріотом своєї країни. З початком антитерористичної операції у 2014 році він добровільно став на захист України, воював на Донеччині до 21 квітня 2016 року. Служив солдатом-сапером.
З перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Микола був відправлений до військової частини в/ч 2013 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців.
1 квітня 2022 року він загинув під час вибуху при розмінуванні поблизу села Нові Петрівці на Київщині.
Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 2022 року, Миколу Григоровича Нечипоренка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять і шана захисникові України!
18.03.202512:49
🕯️Сергій ШОСТАК
Зі скорботою повідомляємо про смерть захисника України, жителя села Лука, солдата ШОСТАКА Сергія Олександровича, 1986 року народження.
На захист України Герой став у лютому 2022 року. Вірний військовій присязі, хоробрий воїн самовіддано служив водієм мінометного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин.
На превеликий жаль, 13 березня 2025 року на Харківщині наш захисник помер.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.
У молитві та скорботі схиляємо голови. Низький уклін і глибока вдячність хороброму воїну за жертовність в ім’я України!
Вічна пам’ять і слава Герою!
Інформацію щодо дати та часу поховання буде повідомлено додатково.
Зі скорботою повідомляємо про смерть захисника України, жителя села Лука, солдата ШОСТАКА Сергія Олександровича, 1986 року народження.
На захист України Герой став у лютому 2022 року. Вірний військовій присязі, хоробрий воїн самовіддано служив водієм мінометного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин.
На превеликий жаль, 13 березня 2025 року на Харківщині наш захисник помер.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.
У молитві та скорботі схиляємо голови. Низький уклін і глибока вдячність хороброму воїну за жертовність в ім’я України!
Вічна пам’ять і слава Герою!
Інформацію щодо дати та часу поховання буде повідомлено додатково.
04.04.202505:30
🕯️ Рік тому, 4 квітня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області, загинув наш земляк, Герой — Кирил Ігорович Бульйонов, 1994 року народження.
Він мав багато мрій і планів на майбутнє, але їх втіленню завадила жорстока війна, розпочата російськими окупантами.
Ніщо не може втамувати наш біль. Загибель Героя стала великою втратою для всієї країни та нестерпним болем для його рідних і близьких.
Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Кирила хвилиною мовчання та щирою молитвою. Його відвага, патріотизм і безмежна любов до України — назавжди в наших серцях.
Дякуємо тобі, наш мужній воїне…
Вічна пам’ять і шана захисникові України!
Він мав багато мрій і планів на майбутнє, але їх втіленню завадила жорстока війна, розпочата російськими окупантами.
Ніщо не може втамувати наш біль. Загибель Героя стала великою втратою для всієї країни та нестерпним болем для його рідних і близьких.
Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять Кирила хвилиною мовчання та щирою молитвою. Його відвага, патріотизм і безмежна любов до України — назавжди в наших серцях.
Дякуємо тобі, наш мужній воїне…
Вічна пам’ять і шана захисникові України!
05.04.202507:15
🕯️ Три роки тому, у бою за Україну загинув мужній воїн, наш земляк — Щербак Анатолій Валентинович.
Анатолій Щербак народився 18 листопада 1985 року в місті Тараща. Навчався у ЗОШ №2, згодом закінчив Таращанський агротехнічний коледж та Національний аграрний університет. Після служби в армії працював у рідному коледжі — спочатку майстром виробничого навчання, згодом викладачем.
У 2020 році уклав контракт на проходження військової служби як офіцер. Людяний, щирий, принциповий, відповідальний — таким Анатолія пам’ятатимуть колеги, студенти, побратими.
Анатолій Щербак загинув 5 квітня 2022 року під час одного з вертолітних рейдів на “Азовсталь”, організованих Головним управлінням розвідки. Вдалося евакуювати поранених і доставити підкріплення, але втрачено три борти. На одному з них був Анатолій.
Люблячий чоловік, батько двох синів, вірний син і відданий воїн. Війна забрала в нього майбутнє, а в родини - найріднішого.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Анатолій Щербак народився 18 листопада 1985 року в місті Тараща. Навчався у ЗОШ №2, згодом закінчив Таращанський агротехнічний коледж та Національний аграрний університет. Після служби в армії працював у рідному коледжі — спочатку майстром виробничого навчання, згодом викладачем.
У 2020 році уклав контракт на проходження військової служби як офіцер. Людяний, щирий, принциповий, відповідальний — таким Анатолія пам’ятатимуть колеги, студенти, побратими.
Анатолій Щербак загинув 5 квітня 2022 року під час одного з вертолітних рейдів на “Азовсталь”, організованих Головним управлінням розвідки. Вдалося евакуювати поранених і доставити підкріплення, але втрачено три борти. На одному з них був Анатолій.
Люблячий чоловік, батько двох синів, вірний син і відданий воїн. Війна забрала в нього майбутнє, а в родини - найріднішого.
Вічна пам’ять і слава Герою!
03.04.202505:18
🕯️ Три роки тому, захищаючи Україну від ворога, загинув – Кравченко Андрій Анатолійович.
Андрій Кравченко народився 9 березня 1981 року в місті Тараща. Закінчив Таращанську середню школу Nº2 у 1998 році. Вищу освіту здобув у Київському педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Потім працював в Інституті органічної хімії й паралельно викладав математику й фізику в ПТУ. Був науковцем, кандидатом хімічних наук, співробітником Інституту хімії поверхні імені Олексія Чуйка Національної академії наук України. 2003 року вступив до аспірантури Інституту.
Він був справжнім патріотом і 2014 року добровільно став на захист України. Брав участь в АТО на сході України.
2017 року захистив дисертацію за спеціальністю «Фізика і хімія поверхні» та здобув науковий ступінь кандидата хімічних наук.
24 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Загинув 3 квітня 2022 року в бою біля села Гоголів Броварського району Київської області. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Світла пам’ять Герою…
Андрій Кравченко народився 9 березня 1981 року в місті Тараща. Закінчив Таращанську середню школу Nº2 у 1998 році. Вищу освіту здобув у Київському педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова. Потім працював в Інституті органічної хімії й паралельно викладав математику й фізику в ПТУ. Був науковцем, кандидатом хімічних наук, співробітником Інституту хімії поверхні імені Олексія Чуйка Національної академії наук України. 2003 року вступив до аспірантури Інституту.
Він був справжнім патріотом і 2014 року добровільно став на захист України. Брав участь в АТО на сході України.
2017 року захистив дисертацію за спеціальністю «Фізика і хімія поверхні» та здобув науковий ступінь кандидата хімічних наук.
24 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Загинув 3 квітня 2022 року в бою біля села Гоголів Броварського району Київської області. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Світла пам’ять Герою…
16.03.202507:59
🕯️Рік тому, захищаючи Україну від ворога, загинув житель нашої громади – Сергій Вікторович Поліщук.
З перших днів повномасштабної війни він разом із рідним братом без вагань став на захист Батьківщини. Воював у найнебезпечніших точках, зазнав поранення, потрапив у полон. Але ніщо не змогло зламати його дух – він повертався у стрій, щоб і далі боротися за свою землю, майбутнє дітей та онуків, залишаючись пліч-о-пліч із братом.
Він віддав своє життя за нас і рідну Україну.
Доземний уклін воїну-захиснику за його вірність, мужність і незламну силу. Вдячність – за хоробрість у боротьбі з окупантом, за рішучість і незламний дух у захисті Батьківщини.
Щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо разом із вами… Низько схиляємо голови у скорботі.
З глибокою повагою та вдячністю ми завжди пам’ятатимемо нашого Героя. Він назавжди житиме в серцях мешканців громади.
Вічна пам’ять і слава захиснику України!
З перших днів повномасштабної війни він разом із рідним братом без вагань став на захист Батьківщини. Воював у найнебезпечніших точках, зазнав поранення, потрапив у полон. Але ніщо не змогло зламати його дух – він повертався у стрій, щоб і далі боротися за свою землю, майбутнє дітей та онуків, залишаючись пліч-о-пліч із братом.
Він віддав своє життя за нас і рідну Україну.
Доземний уклін воїну-захиснику за його вірність, мужність і незламну силу. Вдячність – за хоробрість у боротьбі з окупантом, за рішучість і незламний дух у захисті Батьківщини.
Щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо разом із вами… Низько схиляємо голови у скорботі.
З глибокою повагою та вдячністю ми завжди пам’ятатимемо нашого Героя. Він назавжди житиме в серцях мешканців громади.
Вічна пам’ять і слава захиснику України!
+2
21.03.202512:11
🕯️ Сьогодні, 21 березня, Таращанська громада віддала останню шану своєму земляку — старшому матросу Василю Петровичу Левченку.
Воїн зник безвісти 31 січня 2024 року. Лише нещодавно його тіло було ідентифіковано.
Василь Левченко, 1982 року народження, служив механіком-водієм танкового взводу танкової роти танкового батальйону однієї із військових частин. З початку повномасштабного вторгнення він став добровольцем Добровольчого формування громади, а у березні 2023 року був призваний на військову службу. До останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку захисника України.
На площі Слави в місті Тараща зібралися рідні, побратими, представники влади, військовослужбовці, члени Добровольчого формування громади та небайдужі жителі. Під час церемонії священнослужителі разом із громадою помолилися за душу загиблого воїна.
Поховали Василя Левченка на кладовищі в селі Кирдани.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Доземно вклоняємося перед мужністю і відвагою воїна-захисника.
Вічна пам’ять Герою!
Воїн зник безвісти 31 січня 2024 року. Лише нещодавно його тіло було ідентифіковано.
Василь Левченко, 1982 року народження, служив механіком-водієм танкового взводу танкової роти танкового батальйону однієї із військових частин. З початку повномасштабного вторгнення він став добровольцем Добровольчого формування громади, а у березні 2023 року був призваний на військову службу. До останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку захисника України.
На площі Слави в місті Тараща зібралися рідні, побратими, представники влади, військовослужбовці, члени Добровольчого формування громади та небайдужі жителі. Під час церемонії священнослужителі разом із громадою помолилися за душу загиблого воїна.
Поховали Василя Левченка на кладовищі в селі Кирдани.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Доземно вклоняємося перед мужністю і відвагою воїна-захисника.
Вічна пам’ять Герою!
20.03.202506:17
🕯️Рік тому, захищаючи Україну від ворога, загинув житель нашої громади - Олександр Вікторович Козаченко.
Олександр народився 31 грудня 1987 року в селі Велика Березянка. Закінчив Великоберезянську середню школу, навчався у Таращанському технічному та економіко-правовому фаховому коледжі. Працював у місцевому господарстві, а згодом – у Києві. Останні роки мешкав і працював у селі Станишівка.
У листопаді 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Вірний присязі, з честю і відданістю виконав свій військовий обов’язок, боронячи рідну землю. 20 березня 2024 року Олександр загинув, захищаючи незалежність України.
Похований Герой на кладовищі в селі Велика Березянка.
Світла пам’ять і вічна слава Олександру Козаченку.
Олександр народився 31 грудня 1987 року в селі Велика Березянка. Закінчив Великоберезянську середню школу, навчався у Таращанському технічному та економіко-правовому фаховому коледжі. Працював у місцевому господарстві, а згодом – у Києві. Останні роки мешкав і працював у селі Станишівка.
У листопаді 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Вірний присязі, з честю і відданістю виконав свій військовий обов’язок, боронячи рідну землю. 20 березня 2024 року Олександр загинув, захищаючи незалежність України.
Похований Герой на кладовищі в селі Велика Березянка.
Світла пам’ять і вічна слава Олександру Козаченку.
+5
08.03.202512:34
🕯️Сьогодні, 8 березня, Таращанська громада провела в останню путь Олега Валентиновича ПЕТРОВА – воїна, який віддав своє життя, захищаючи Україну.
Він загинув 27 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання. Довгий час вважався зниклим безвісти, проте нещодавно його тіло було ідентифіковано.
Рідні, друзі, бойові побратими, представники влади, духовенство та жителі зібралися, щоб віддати йому шану. Скорботні квіти лягали на труну, люди ставали на коліна, а на вітрі тріпотів синьо-жовтий стяг… У кожному погляді – біль, у кожному слові – скорбота...
Його життя стало прикладом мужності, відданості та любові до Батьківщини. Він був доброю, світлою людиною, завжди готовим підтримати й допомогти.
Олега Петрова поховали в селі Лісовичі з військовими почестями – під триразовий прощальний салют.
Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблого захисника. Дякуємо йому за подвиг, за незламність, за приклад, який він залишив нам.
Вічна пам’ять Герою!
Спочивай з миром, Воїне…
Він загинув 27 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання. Довгий час вважався зниклим безвісти, проте нещодавно його тіло було ідентифіковано.
Рідні, друзі, бойові побратими, представники влади, духовенство та жителі зібралися, щоб віддати йому шану. Скорботні квіти лягали на труну, люди ставали на коліна, а на вітрі тріпотів синьо-жовтий стяг… У кожному погляді – біль, у кожному слові – скорбота...
Його життя стало прикладом мужності, відданості та любові до Батьківщини. Він був доброю, світлою людиною, завжди готовим підтримати й допомогти.
Олега Петрова поховали в селі Лісовичі з військовими почестями – під триразовий прощальний салют.
Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблого захисника. Дякуємо йому за подвиг, за незламність, за приклад, який він залишив нам.
Вічна пам’ять Герою!
Спочивай з миром, Воїне…
+3
19.03.202513:01
🕯️ Сьогодні наша громада схилила голови в скорботі, проводжаючи в останню дорогу військовослужбовця Юрія Володимировича ПОЛІЩУКА. Його життя обірвалося 13 березня 2025 року в бою поблизу населеного пункту Зелений Гай Ізюмського району Харківської області. Нашому Герою назавжди залишиться 33 роки… Його шлях – це шлях відваги, честі та незламності.
Юрій був призваний на військову службу 27 лютого 2022 року. Від перших днів повномасштабної війни він стояв на захисті України, виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту.
Рідні, друзі, побратими, керівництво громади, духовенство та місцеві жителі зібралися, щоб провести його в останню путь. Юрія Поліщука поховали на Алеї полеглих Героїв Нового кладовища міста Тараща з військовими почестями. Ми розділяємо біль втрати з його родиною та схиляємо голови в жалобі.
Не пробачимо. Не забудемо.
Вічна слава і світла пам’ять Герою України. Спочивай з Богом, захиснику…
Юрій був призваний на військову службу 27 лютого 2022 року. Від перших днів повномасштабної війни він стояв на захисті України, виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту.
Рідні, друзі, побратими, керівництво громади, духовенство та місцеві жителі зібралися, щоб провести його в останню путь. Юрія Поліщука поховали на Алеї полеглих Героїв Нового кладовища міста Тараща з військовими почестями. Ми розділяємо біль втрати з його родиною та схиляємо голови в жалобі.
Не пробачимо. Не забудемо.
Вічна слава і світла пам’ять Герою України. Спочивай з Богом, захиснику…
24.03.202511:32
🕯️ Три роки тому, захищаючи Україну від ворога, загинув - Ярослав Петрович БОЙКО.
24 березня 2022 року, під час виконання бойового завдання на Чернігівщині, загинув наш земляк – Ярослав Бойко, уродженець села Велика Вовнянка, боєць Добровольчого батальйону «Карпатська Січ», позивний «Яр».
Очолювана ним розвідгрупа виконала завдання: визначила передовий рубіж противника та передала дані про розташування ворожої колони. Повертаючись із завдання, відбувся прямий контакт з бойовим супроводженням колони московитів. Розвідгрупа вступила в бій з переважаючими силами супротивника. «Яр» загинув як справжній Воїн і Герой – зі зброєю в руках, захищаючи рідну землю.
Похований Герой у рідному селі Велика Вовнянка.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
24 березня 2022 року, під час виконання бойового завдання на Чернігівщині, загинув наш земляк – Ярослав Бойко, уродженець села Велика Вовнянка, боєць Добровольчого батальйону «Карпатська Січ», позивний «Яр».
Очолювана ним розвідгрупа виконала завдання: визначила передовий рубіж противника та передала дані про розташування ворожої колони. Повертаючись із завдання, відбувся прямий контакт з бойовим супроводженням колони московитів. Розвідгрупа вступила в бій з переважаючими силами супротивника. «Яр» загинув як справжній Воїн і Герой – зі зброєю в руках, захищаючи рідну землю.
Похований Герой у рідному селі Велика Вовнянка.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України!
登录以解锁更多功能。
