经济
НБУ | Знати. Розуміти
经济
05.05.202512:53
💡Про точність макроекономічних прогнозів НБУ
Макроекономічний прогноз є важливим підґрунтям для ухвалення ефективних рішень з монетарної політики.
Національний банк залишається відкритим та, попри тривалу повномасштабну війну, публікує макроекономічні прогнози з метою зменшення рівня невизначеності для бізнесу, населення, учасників фінансових ринків, інвесторів, міжнародних партнерів та інших економічних агентів.
☝️Ключові критерії якісних макропрогнозів:
▪️немає систематичних помилок в один бік;
▪️урахування взаємозв’язків між усіма секторами економіки;
▪️належна точність порівняно з іншими аналітичними організаціями.
✅ НБУ регулярно проводить оцінку точності власних прогнозів, порівнюючи їх із точністю оцінок інших організацій за чотирма ключовими показниками:
1️⃣ інфляція;
2️⃣ ВВП;
3️⃣ сальдо поточного рахунку;
4️⃣ облікова ставка.
Порівняльний аналіз свідчить, що влучність прогнозів НБУ впродовж 2019–2024 років була вищою за середній рівень серед усіх оцінюваних організацій, а за оцінками, нескоригованими на тривалість періоду, прогнози НБУ були одними з найточніших.
Прогнози НБУ також не мали чіткої систематичної зміщеності в один бік, попри масштаб невизначеності та нові шоки в умовах війни.
У 2024 році НБУ передбачив збереження доволі низької інфляції в першому півріччі та розворот інфляційного тренду в другому півріччі. Це дало змогу забезпечувати належний рівень монетарних умов і утримувати ефективний баланс між підтримкою економіки та контрольованістю інфляційних процесів.
📑 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.
Макроекономічний прогноз є важливим підґрунтям для ухвалення ефективних рішень з монетарної політики.
Національний банк залишається відкритим та, попри тривалу повномасштабну війну, публікує макроекономічні прогнози з метою зменшення рівня невизначеності для бізнесу, населення, учасників фінансових ринків, інвесторів, міжнародних партнерів та інших економічних агентів.
☝️Ключові критерії якісних макропрогнозів:
▪️немає систематичних помилок в один бік;
▪️урахування взаємозв’язків між усіма секторами економіки;
▪️належна точність порівняно з іншими аналітичними організаціями.
✅ НБУ регулярно проводить оцінку точності власних прогнозів, порівнюючи їх із точністю оцінок інших організацій за чотирма ключовими показниками:
1️⃣ інфляція;
2️⃣ ВВП;
3️⃣ сальдо поточного рахунку;
4️⃣ облікова ставка.
Порівняльний аналіз свідчить, що влучність прогнозів НБУ впродовж 2019–2024 років була вищою за середній рівень серед усіх оцінюваних організацій, а за оцінками, нескоригованими на тривалість періоду, прогнози НБУ були одними з найточніших.
Прогнози НБУ також не мали чіткої систематичної зміщеності в один бік, попри масштаб невизначеності та нові шоки в умовах війни.
У 2024 році НБУ передбачив збереження доволі низької інфляції в першому півріччі та розворот інфляційного тренду в другому півріччі. Це дало змогу забезпечувати належний рівень монетарних умов і утримувати ефективний баланс між підтримкою економіки та контрольованістю інфляційних процесів.
📑 Детальніше читайте в тематичній вкладці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.
03.05.202508:09
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали економічний огляд за підсумком Весняних зборів МВФ та Світового банку, санкції проти рф і протидію дропам, зміни на платіжному ринку й роботу з молоддю та ветеранами.
Зібрали в дайджесті всі ключові теми.
👇👇
🚩 Що найбільше турбує європейських партнерів? Про ключові висновки Регіонального економічного огляду для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE) розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".
🚩 Про схеми виведення валюти за кордон, протидію дропам, ефект від впроваджених обмежень на Р2Р-перекази, нові вимоги до капіталу банків, зміни на ринку небанківських фінустанов, а також про ефективність санкцій, застосованих проти фінансового сектору рф розповів заступник Голови НБУ Дмитро Олійник в інтерв’ю виданню "NV Бізнес".
🚩 Про новації, які найближчим часом відбудуться в платіжній сфері, під час XXV Payments & Security EMA Conference 2025 розповіли заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
🚩 Як НБУ працює з молоддю та які кроки робить для реінтеграції ветеранів розповіла директор Департаменту персоналу Людмила Єропкіна під час форуму "НадЛюди", організованому Forbes Ukraine.
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали економічний огляд за підсумком Весняних зборів МВФ та Світового банку, санкції проти рф і протидію дропам, зміни на платіжному ринку й роботу з молоддю та ветеранами.
Зібрали в дайджесті всі ключові теми.
👇👇
🚩 Що найбільше турбує європейських партнерів? Про ключові висновки Регіонального економічного огляду для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE) розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".
🚩 Про схеми виведення валюти за кордон, протидію дропам, ефект від впроваджених обмежень на Р2Р-перекази, нові вимоги до капіталу банків, зміни на ринку небанківських фінустанов, а також про ефективність санкцій, застосованих проти фінансового сектору рф розповів заступник Голови НБУ Дмитро Олійник в інтерв’ю виданню "NV Бізнес".
🚩 Про новації, які найближчим часом відбудуться в платіжній сфері, під час XXV Payments & Security EMA Conference 2025 розповіли заступник Голови НБУ Олексій Шабан та директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
🚩 Як НБУ працює з молоддю та які кроки робить для реінтеграції ветеранів розповіла директор Департаменту персоналу Людмила Єропкіна під час форуму "НадЛюди", організованому Forbes Ukraine.
01.05.202515:50
📑 Сьогодні НБУ оприлюднив Річний звіт за 2024 рік.
У ньому ми підсумували найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж третього року від початку повномасштабного вторгнення.
☝️Ключовий висновок: Національний банк залишається відданим своєму мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки стійкого економічного зростання.
Так, протягом минулого року зусилля НБУ насамперед спрямовувалися на забезпечення макрофінансової стабільності та зміцнення довіри українців до національної валюти, безперебійну роботу фінансової системи та критичної інфраструктури, подальше реформування банківського та небанківського секторів відповідно до стандартів ЄС.
Усі елементи формують необхідний фундамент для стійкого відновлення економіки України та подальшого залучення інвестицій на етапі повоєнної відбудови.
💬 "Якщо одним реченням окреслити ціль, яку ми ставили на 2024 рік, то це – зміцнення фундаменту для відновлення економіки й подальше повернення нормальності в економічне життя країни навіть в умовах війни. Адже тільки так створюється перспектива на майбутнє. Протягом звітного року ми цілеспрямовано наповнювали ці слова конкретними рішеннями та результатами. І головне – наскільки складними не були б завдання, ми зберігаємо незалежність Національного банку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
➡️ Детальніше про підсумки минулого року та безпосередньо сам Річного звіту НБУ за 2024 рік читайте за посиланням.
У ньому ми підсумували найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж третього року від початку повномасштабного вторгнення.
☝️Ключовий висновок: Національний банк залишається відданим своєму мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки стійкого економічного зростання.
Так, протягом минулого року зусилля НБУ насамперед спрямовувалися на забезпечення макрофінансової стабільності та зміцнення довіри українців до національної валюти, безперебійну роботу фінансової системи та критичної інфраструктури, подальше реформування банківського та небанківського секторів відповідно до стандартів ЄС.
Усі елементи формують необхідний фундамент для стійкого відновлення економіки України та подальшого залучення інвестицій на етапі повоєнної відбудови.
💬 "Якщо одним реченням окреслити ціль, яку ми ставили на 2024 рік, то це – зміцнення фундаменту для відновлення економіки й подальше повернення нормальності в економічне життя країни навіть в умовах війни. Адже тільки так створюється перспектива на майбутнє. Протягом звітного року ми цілеспрямовано наповнювали ці слова конкретними рішеннями та результатами. І головне – наскільки складними не були б завдання, ми зберігаємо незалежність Національного банку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.
➡️ Детальніше про підсумки минулого року та безпосередньо сам Річного звіту НБУ за 2024 рік читайте за посиланням.
29.04.202514:41
❓Чи може конфіскація знерухомлених російських активів вплинути на роль євро в глобальній економіці?
У січні 2025 року Україна отримала від ЄС перші 3 млрд євро в межах програми позик ERA Loans, яку буде погашено за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Європейські політики все активніше обговорюють необхідність конфіскувати основну суму знерухомлених російських активів на користь України.
☝️Водночас ЄЦБ висловлює побоювання, що таке рішення потенційно матиме негативний вплив на роль євро у світовій фінансовій системі, зокрема через:
▪️відмову інших центральних банків від використання резервних активів у євро;
▪️зростання витрат на фінансування для країн ЄС унаслідок збільшення дохідностей у євро;
▪️диверсифікацію валют у торговельних розрахунках тощо.
❓Чи є ці побоювання виправданими?
Із часу свого заснування євро впевнено посідає другу після долара США позицію як на міжнародних фінансових ринках, так і у світовій торгівлі.
Попри обмеження торгівлі ЄС із росією та накладені санкції разом із знерухомленням російських активів частка євро в торговельних розрахунках і фінансових операціях залишається майже незмінною.
Зокрема, частка євро в міжнародних платежах у системі SWIFT із 2023 року становила близько 13%. У євро було номіновано більше 23% непогашених облігацій у світі. Загальна частка євро в офіційних валютних резервах країн світу з 2015 року стабілізувалася на рівні 20%.
🇪🇺 Сьогодні роль євро як другої світової валюти залишається непохитною, незважаючи на спроби пошуку альтернатив окремими країнами з ринками, що розвиваються.
Тож повна синхронна конфіскація російських активів розвиненими країнами на користь України не зможе послабити роль євро і навряд чи матиме матеріальний вплив на сприйняття цієї валюти.
Натомість в умовах високої турбулентності євро може навіть отримати переваги відносно долара США й інших валют.
➡️ Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.
У січні 2025 року Україна отримала від ЄС перші 3 млрд євро в межах програми позик ERA Loans, яку буде погашено за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Європейські політики все активніше обговорюють необхідність конфіскувати основну суму знерухомлених російських активів на користь України.
☝️Водночас ЄЦБ висловлює побоювання, що таке рішення потенційно матиме негативний вплив на роль євро у світовій фінансовій системі, зокрема через:
▪️відмову інших центральних банків від використання резервних активів у євро;
▪️зростання витрат на фінансування для країн ЄС унаслідок збільшення дохідностей у євро;
▪️диверсифікацію валют у торговельних розрахунках тощо.
❓Чи є ці побоювання виправданими?
Із часу свого заснування євро впевнено посідає другу після долара США позицію як на міжнародних фінансових ринках, так і у світовій торгівлі.
Попри обмеження торгівлі ЄС із росією та накладені санкції разом із знерухомленням російських активів частка євро в торговельних розрахунках і фінансових операціях залишається майже незмінною.
Зокрема, частка євро в міжнародних платежах у системі SWIFT із 2023 року становила близько 13%. У євро було номіновано більше 23% непогашених облігацій у світі. Загальна частка євро в офіційних валютних резервах країн світу з 2015 року стабілізувалася на рівні 20%.
🇪🇺 Сьогодні роль євро як другої світової валюти залишається непохитною, незважаючи на спроби пошуку альтернатив окремими країнами з ринками, що розвиваються.
Тож повна синхронна конфіскація російських активів розвиненими країнами на користь України не зможе послабити роль євро і навряд чи матиме матеріальний вплив на сприйняття цієї валюти.
Натомість в умовах високої турбулентності євро може навіть отримати переваги відносно долара США й інших валют.
➡️ Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за квітень 2025 року.
28.04.202510:07
🏡 Іпотека в лютому
Банки України в лютому видали 516 іпотечних кредитів на загальну суму 926 млн грн, що на 7% перевищує обсяги січня.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Як і раніше, переважну більшість кредитів на купівлю нерухомості було надано в межах державної програми доступного кредитування житла єОселя.
Зміна дизайну програми наприкінці минулого року (зокрема обмеження типу житла, купівля якого може фінансуватися за програмою) надалі відображається на показниках іпотечного кредитування: обсяги кредитування скоротилися в річному вимірі на третину, передусім за рахунок кредитів на придбання житла на вторинному ринку.
⬆️ Натомість зросла частка іпотеки на готове житло від забудовника – до 38%, а також на житло, що будується – до 13,6%.
Середньозважена ефективна ставка в лютому дещо зросла – до 8,4% річних із 8,3% у січні.
☑️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у лютому видано:
▪️у Київській області (204 договори на загальну суму 363,5 млн грн, або 39% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (95 договорів на 206,6 млн грн);
▪️у Львівській області (27 договорів на 54,3 млн грн);
▪️в Одеській області (27 договорів на 38,6 млн грн);
▪️у Дніпропетровській області (20 договорів на 32,7 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 12 банків.
Національний банк вважає розвиток іпотеки одним із пріоритетів на 2025 рік та працює над відповідною стратегією.
Банки України в лютому видали 516 іпотечних кредитів на загальну суму 926 млн грн, що на 7% перевищує обсяги січня.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Як і раніше, переважну більшість кредитів на купівлю нерухомості було надано в межах державної програми доступного кредитування житла єОселя.
Зміна дизайну програми наприкінці минулого року (зокрема обмеження типу житла, купівля якого може фінансуватися за програмою) надалі відображається на показниках іпотечного кредитування: обсяги кредитування скоротилися в річному вимірі на третину, передусім за рахунок кредитів на придбання житла на вторинному ринку.
⬆️ Натомість зросла частка іпотеки на готове житло від забудовника – до 38%, а також на житло, що будується – до 13,6%.
Середньозважена ефективна ставка в лютому дещо зросла – до 8,4% річних із 8,3% у січні.
☑️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у лютому видано:
▪️у Київській області (204 договори на загальну суму 363,5 млн грн, або 39% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (95 договорів на 206,6 млн грн);
▪️у Львівській області (27 договорів на 54,3 млн грн);
▪️в Одеській області (27 договорів на 38,6 млн грн);
▪️у Дніпропетровській області (20 договорів на 32,7 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 39 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 12 банків.
Національний банк вважає розвиток іпотеки одним із пріоритетів на 2025 рік та працює над відповідною стратегією.
25.04.202509:07
📑 Інфляційний звіт з оновленим макроекономічним прогнозом на 2025–2027 роки вже на сайті НБУ.
Ключові моменти.
✅️ Інфляційний імпульс поступово вичерпується. Очікується, що інфляція почне знижуватися влітку.
Цьому сприятимуть заходи монетарної політики, нові врожаї, краща ситуація в енергетиці та помірна імпортована інфляція. У 2025 році інфляція в Україні сповільниться до 8,7%, у 2026 році – до цілі 5%, близько якої зберігатиметься надалі.
✅️ У 2025‒2027 роках економіка зростатиме темпами 3-4% на рік. Пришвидшити відновлення можуть масштабні інвестиційні програми та жваве повернення мігрантів.
Економіку підтримають очікуване нарощування врожаїв, зменшення дефіциту е/е, значні оборонні замовлення, а також інвестиції у відновлення та споживання. Стримуватимуть – дефіцит робочої сили, пошкодження газової інфраструктури та менший зовнішній попит через торговельні війни у світі.
✅️ Зайнятість та заробітні плати поступово зростатимуть.
Відновлення економіки сприятиме як подальшому підвищенню реальних зарплат (на 3-4% на рік у 2025–2027 роках), так і поступовому скороченню безробіття (до 10% у 2027 році).
✅️ Завдяки міжнародній допомозі та внутрішнім борговим залученням дефіцит бюджету фінансуватиметься без "друку коштів".
Очікується, що цьогоріч міжнародна допомога перевищить 55 млрд дол. США. Це дасть змогу як профінансувати цьогорічний дефіцит бюджету, так і сформувати запас міцності на наступний рік.
📊 У Інфляційному звіті ви також знайдете аналіз спеціальних тем:
▪️точність прогнозів НБУ;
▪️чи може конфіскація знерухомлених активів рф вплинути на роль євро у глобальній економіці;
▪️тарифна політика США – carpe diem (користуйся моментом);
▪️наслідки тарифних війн для української економіки та монетарної політики;
▪️вплив морського коридору на зовнішню торгівлю;
▪️оновлена Квартальна прогнозна модель.
📍 Деталі.
Ключові моменти.
✅️ Інфляційний імпульс поступово вичерпується. Очікується, що інфляція почне знижуватися влітку.
Цьому сприятимуть заходи монетарної політики, нові врожаї, краща ситуація в енергетиці та помірна імпортована інфляція. У 2025 році інфляція в Україні сповільниться до 8,7%, у 2026 році – до цілі 5%, близько якої зберігатиметься надалі.
✅️ У 2025‒2027 роках економіка зростатиме темпами 3-4% на рік. Пришвидшити відновлення можуть масштабні інвестиційні програми та жваве повернення мігрантів.
Економіку підтримають очікуване нарощування врожаїв, зменшення дефіциту е/е, значні оборонні замовлення, а також інвестиції у відновлення та споживання. Стримуватимуть – дефіцит робочої сили, пошкодження газової інфраструктури та менший зовнішній попит через торговельні війни у світі.
✅️ Зайнятість та заробітні плати поступово зростатимуть.
Відновлення економіки сприятиме як подальшому підвищенню реальних зарплат (на 3-4% на рік у 2025–2027 роках), так і поступовому скороченню безробіття (до 10% у 2027 році).
✅️ Завдяки міжнародній допомозі та внутрішнім борговим залученням дефіцит бюджету фінансуватиметься без "друку коштів".
Очікується, що цьогоріч міжнародна допомога перевищить 55 млрд дол. США. Це дасть змогу як профінансувати цьогорічний дефіцит бюджету, так і сформувати запас міцності на наступний рік.
📊 У Інфляційному звіті ви також знайдете аналіз спеціальних тем:
▪️точність прогнозів НБУ;
▪️чи може конфіскація знерухомлених активів рф вплинути на роль євро у глобальній економіці;
▪️тарифна політика США – carpe diem (користуйся моментом);
▪️наслідки тарифних війн для української економіки та монетарної політики;
▪️вплив морського коридору на зовнішню торгівлю;
▪️оновлена Квартальна прогнозна модель.
📍 Деталі.
05.05.202511:26
🟢 Про NPL у банках у І кварталі 2025 року
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 квітня 2025 року скоротилася до 28,6% або на 1,7 відсоткових пункта порівняно з показником на початок року.
📉 Обсяг NPL за І квартал скоротився на 10,7 млрд грн до 382,6 млрд грн, або на 2,7%. Тенденція його поступового зменшення триває з початку 2023 року.
Частка NPL скорочувалася у всіх групах банків.
Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015–2017 років частка NPL станом на 1 квітня 2025 року становить 23,2% у державних банках та 17,1% – загалом у банківській системі.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 квітня 2025 року скоротилася до 28,6% або на 1,7 відсоткових пункта порівняно з показником на початок року.
📉 Обсяг NPL за І квартал скоротився на 10,7 млрд грн до 382,6 млрд грн, або на 2,7%. Тенденція його поступового зменшення триває з початку 2023 року.
Частка NPL скорочувалася у всіх групах банків.
Без урахування боргів колишніх власників АТ КБ "ПриватБанк" та старих боргів до оздоровлення банківської системи під час кризи 2015–2017 років частка NPL станом на 1 квітня 2025 року становить 23,2% у державних банках та 17,1% – загалом у банківській системі.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
02.05.202514:49
🟢 Інформуємо про стан спецрахунку станом на 1 травня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 1,2 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 176,2 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 66,3 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 65,2 млрд грн, у квітні 2025 року – понад 1,1 млрд грн.
👉 Переказати кошти на потреби оборони.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 1,2 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло понад 176,2 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 66,3 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 65,2 млрд грн, у квітні 2025 року – понад 1,1 млрд грн.
👉 Переказати кошти на потреби оборони.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
01.05.202512:23
🌐 Про що говорили міністри фінансів, голови центральних банків та представники МВФ під час Регіонального економічного огляду для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE)?
📰 Розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для “Економічної правдиˮ.
Три важливі висновки:
1️⃣ Незважаючи на чисельні виклики на тлі зростання торговельного протистояння у світі, представники МВФ та європейських країн прогнозують зростання глобальної економіки, але повільнішими темпами. Аналогічні тенденції очікуються і в країнах CESEE.
2️⃣ У країнах з ринками, що розвиваються (EM), інфляція є стійкішою та вищою порівняно з єврозоною. Підкреслювалося, що центральним банкам країн EM важливо бути надзвичайно обережними під час пом’якшення монетарної політики.
3️⃣ Наслідки повномасштабної агресії росії не обмежуються нашими кордонами та мають далекосяжний економічний вплив на регіон. Андрій Пишний зазначає, що те, що такий меседж звучить на одному з ключових оглядів Весняних зборів, є потужним аргументом на користь справедливості використання знерухомлених активів рф на користь України.
📰 Розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для “Економічної правдиˮ.
Три важливі висновки:
1️⃣ Незважаючи на чисельні виклики на тлі зростання торговельного протистояння у світі, представники МВФ та європейських країн прогнозують зростання глобальної економіки, але повільнішими темпами. Аналогічні тенденції очікуються і в країнах CESEE.
2️⃣ У країнах з ринками, що розвиваються (EM), інфляція є стійкішою та вищою порівняно з єврозоною. Підкреслювалося, що центральним банкам країн EM важливо бути надзвичайно обережними під час пом’якшення монетарної політики.
3️⃣ Наслідки повномасштабної агресії росії не обмежуються нашими кордонами та мають далекосяжний економічний вплив на регіон. Андрій Пишний зазначає, що те, що такий меседж звучить на одному з ключових оглядів Весняних зборів, є потужним аргументом на користь справедливості використання знерухомлених активів рф на користь України.
29.04.202511:25
(Продовження)
5️⃣ Чи були присутні на засіданні Комітету, який ухвалював рішення, представники Петра Порошенка?
✅️ Так. Як і мало бути відповідно до закону.
На засіданні був присутній представник Петра Порошенка – адвокат Ігор Головань, який мав змогу надати пояснення та заявити клопотання. Також до засідання Комітету долучився представник АТ «МІБ».
Голова Комітету надав можливість присутнім представникам Порошенка та АТ «МІБ» бути заслуханими шляхом надання додаткових клопотань та пояснень, окрім тих, що були надані НБУ в письмовому вигляді. Учасники засідання Комітету згідно з процедурою заслухали адвоката Петра Порошенка та представника АТ «МІБ».
Після чого Комітет повинен був прийняти рішення шляхом голосування членів Комітету, яке відбувається без присутності сторонніх учасників засідання. Тому представник Петра Порошенка та представник АТ «МІБ» залишили відеоконференцію, що передбачено стандартною процедурою засідання Комітету. Рішення Петро Порошенко та його представники отримали у спосіб, яке передбачає чинне законодавство.
6️⃣Чи можуть депутати Верховної Ради чинити тиск на працівників НБУ, вимагати доступу до службових приміщень НБУ та перешкоджати роботі колегіальних органів Національного банку?
☝️У Законі України “Про Національний банк України” (далі ‒ Закон про Національний банк) чітко визначені взаємовідносини НБУ з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України та спеціальний незалежний статус НБУ з метою його забезпечення основної функції ‒ забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Гарантії забезпечення дотримання меж таких взаємовідносин передбачені ст. 53 Закону про Національний банк, згідно з якою не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців НБУ інакше, як у межах, визначених Конституцією України та цим законом.
➡️ З огляду на визначені в Законі про Національний банк гарантії, будь-який вплив на виконання повноважень службовцями Національного банку щодо прийняття рішень у складі колегіального органу поза межами, визначеними законодавством України, є порушенням цієї норми та повинно нести відповідні наслідки.
5️⃣ Чи були присутні на засіданні Комітету, який ухвалював рішення, представники Петра Порошенка?
✅️ Так. Як і мало бути відповідно до закону.
На засіданні був присутній представник Петра Порошенка – адвокат Ігор Головань, який мав змогу надати пояснення та заявити клопотання. Також до засідання Комітету долучився представник АТ «МІБ».
Голова Комітету надав можливість присутнім представникам Порошенка та АТ «МІБ» бути заслуханими шляхом надання додаткових клопотань та пояснень, окрім тих, що були надані НБУ в письмовому вигляді. Учасники засідання Комітету згідно з процедурою заслухали адвоката Петра Порошенка та представника АТ «МІБ».
Після чого Комітет повинен був прийняти рішення шляхом голосування членів Комітету, яке відбувається без присутності сторонніх учасників засідання. Тому представник Петра Порошенка та представник АТ «МІБ» залишили відеоконференцію, що передбачено стандартною процедурою засідання Комітету. Рішення Петро Порошенко та його представники отримали у спосіб, яке передбачає чинне законодавство.
6️⃣Чи можуть депутати Верховної Ради чинити тиск на працівників НБУ, вимагати доступу до службових приміщень НБУ та перешкоджати роботі колегіальних органів Національного банку?
☝️У Законі України “Про Національний банк України” (далі ‒ Закон про Національний банк) чітко визначені взаємовідносини НБУ з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України та спеціальний незалежний статус НБУ з метою його забезпечення основної функції ‒ забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Гарантії забезпечення дотримання меж таких взаємовідносин передбачені ст. 53 Закону про Національний банк, згідно з якою не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців НБУ інакше, як у межах, визначених Конституцією України та цим законом.
➡️ З огляду на визначені в Законі про Національний банк гарантії, будь-який вплив на виконання повноважень службовцями Національного банку щодо прийняття рішень у складі колегіального органу поза межами, визначеними законодавством України, є порушенням цієї норми та повинно нести відповідні наслідки.
26.04.202513:24
🟢 Напередодні 39-тої річниці Чорнобильської катастрофи, 25 квітня 2025 року, Національний банк ввів у обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лось європейський".
Це п’ята монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника.
❓Чому це важливо?
Лось європейський (Alces alces) – найбільший представник родини оленевих в Україні.
Цей звір із 2017 року занесений до Червоної книги України.
Фактично він став символом відновлення природних екосистем Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та уособлює силу природи, яка здатна відроджуватися навіть після найтяжчих випробувань.
Його присутність у заповіднику підкреслює важливість збереження біорізноманіття та відповідального ставлення до навколишнього середовища.
❓Як виглядає монета?
➡️ На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лося європейського (елемент оздоблення – тамподрук), над яким угорі – лосиця з малям.
➡️ На аверсі – в центрі розміщене символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого зображення тварин, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося та бурого ведмедя.
Авторка ескізів монети – художниця Наталія Фандікова.
Номінал пам’ятної монети – 5 грн. Вона виготовлена з нейзильберу.
Тираж – 40 тис. шт. (у тому числі 20 тис. шт. у сувенірному пакованні).
☝️Придбати її можна буде з 29 квітня 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (їх перелік є на сайті НБУ) у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.
ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу монет дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
Це п’ята монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника.
❓Чому це важливо?
Лось європейський (Alces alces) – найбільший представник родини оленевих в Україні.
Цей звір із 2017 року занесений до Червоної книги України.
Фактично він став символом відновлення природних екосистем Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та уособлює силу природи, яка здатна відроджуватися навіть після найтяжчих випробувань.
Його присутність у заповіднику підкреслює важливість збереження біорізноманіття та відповідального ставлення до навколишнього середовища.
❓Як виглядає монета?
➡️ На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лося європейського (елемент оздоблення – тамподрук), над яким угорі – лосиця з малям.
➡️ На аверсі – в центрі розміщене символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого зображення тварин, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося та бурого ведмедя.
Авторка ескізів монети – художниця Наталія Фандікова.
Номінал пам’ятної монети – 5 грн. Вона виготовлена з нейзильберу.
Тираж – 40 тис. шт. (у тому числі 20 тис. шт. у сувенірному пакованні).
☝️Придбати її можна буде з 29 квітня 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (їх перелік є на сайті НБУ) у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.
ℹ️ Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу монет дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.
23.04.202513:22
✨️ Освітнє артвідео творчого об’єднання МУР про історію "шага" – української назви дрібної монети – має майже 1 500 000 переглядів!
Щиро радіємо, що тема не залишає байдужими.
Важливо поширювати знання про справжню історію українських грошей та повертати своє.
Подробиці, як пройшла презентація відео минулого тижня, дивіться у сюжеті телемарафону "Єдині новини".
🎬 Переглянути відео від МУР.
🇺🇦 Дізнатися про шаг більше.
Щиро радіємо, що тема не залишає байдужими.
Важливо поширювати знання про справжню історію українських грошей та повертати своє.
Подробиці, як пройшла презентація відео минулого тижня, дивіться у сюжеті телемарафону "Єдині новини".
🎬 Переглянути відео від МУР.
🇺🇦 Дізнатися про шаг більше.
05.05.202510:11
02.05.202512:16
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
З початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 159 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 617 млрд грн.
✅ Упродовж січня – квітня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 123 609,2 млн грн, 647,8 млн дол. США та 191,4 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 131 909,4 млн грн, 952,8 млн дол. США та 319,7 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у квітні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,25% річних. ОВДП, номіновані в євро, у квітні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 травня 2025 року становив 176,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 113,6 млрд грн в еквіваленті станом на 1 травня 2024 року. За останній рік він зріс більше ніж в 1,5 раза.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
З початку 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 159 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 617 млрд грн.
✅ Упродовж січня – квітня 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 123 609,2 млн грн, 647,8 млн дол. США та 191,4 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 131 909,4 млн грн, 952,8 млн дол. США та 319,7 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у квітні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,25% річних. ОВДП, номіновані в євро, у квітні не розміщувалися.
☝️Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 травня 2025 року становив 176,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 113,6 млрд грн в еквіваленті станом на 1 травня 2024 року. За останній рік він зріс більше ніж в 1,5 раза.
ℹ️ Детальна статистика – за посиланням.
01.05.202510:45
📊 Бізнес у квітні стриманіше оцінив свою поточну економічну діяльність.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У квітні 2025 року ІОДА становив 49.4 порівняно з 51.8 у березні 2025 року.
☝️На оцінки підприємств вплинуло насамперед суттєве погіршення погодних умов, а також:
▪️тривала невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій;
▪️зростання витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
▪️пришвидшення інфляції;
▪️послаблення курсу гривні до євро;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Водночас позитивними чинниками залишалися стійкий споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та ліпша, ніж очікувалося, ситуація в енергетиці.
ℹ️ Детальніше про очікування бізнесу.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У квітні 2025 року ІОДА становив 49.4 порівняно з 51.8 у березні 2025 року.
☝️На оцінки підприємств вплинуло насамперед суттєве погіршення погодних умов, а також:
▪️тривала невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій;
▪️зростання витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
▪️пришвидшення інфляції;
▪️послаблення курсу гривні до євро;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Водночас позитивними чинниками залишалися стійкий споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та ліпша, ніж очікувалося, ситуація в енергетиці.
ℹ️ Детальніше про очікування бізнесу.
29.04.202511:24
У звʼязку із застосуванням санкцій до Петра Порошенка Національний банк визнав його ділову репутацію небездоганною
⬆️ Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури Національного банку ухвалив на засіданні 28 квітня 2025 року.
📍 Реліз про рішення НБУ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/u-zvyazku-iz-zastosuvannyam-sanktsiy-do-petra-poroshenka-natsionalniy-bank-viznav-yogo-dilovu-reputatsiyu-nebezdogannoyu
Національний банк України вважає неприйнятними будь-які спроби надати рішенням колегіальних органів регулятора політичний підтекст та надає вичерпні пояснення законності своїх дій для спростування чисельних маніпулятивних заяв, як з боку групи депутатів, які намагалися вчора зірвати засідання Комітету, так і з боку пана Порошенка.
1️⃣ Чому НБУ визнав небездоганною ділову репутацію Петра Порошенка як власника істотної участі в АТ «МІБ»?
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 до Петра Порошенка застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Оскільки Петро Порошенко є власником істотної участі в АТ «МІБ», до нього застосовуються вимоги щодо ділової репутації. Контроль за дотриманням цих вимог здійснює Національний банк. Застосування до Петра Порошенка економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є прямою підставою для визнання ділової репутації небездоганною.
Ділова репутація – це усталений термін, визнаний міжнародним та українським банківським регулюванням, стандартами FATF. Ця вимога до власників та керівників банківських та фінансових установ ‒ ключовий елемент у забезпеченні їх надійності та доброчесності. Відповідність цим вимогам покликана гарантувати стабільність та прозорість фінансової системи, довіру до банків, захист інтересів клієнтів тощо. Застосування санкцій (міжнародних або національних) є ознакою небездоганної ділової репутації в банківському регулюванні.
2️⃣ Чи вплине рішення НБУ щодо ділової репутації Петра Порошенка на діяльність АТ «МІБ» та його клієнтів?
❌️ Ні.
Визнання ділової репутації власника істотної участі банку небездоганною жодним чином не обмежує діяльність банку та виконання його обов’язків перед клієнтами.
3️⃣ Чи перешкоджає рішення НБУ діяльності благодійних фондів, які є клієнтами банку?
❌️ Ні.
Як ми вже зазначили, рішення не впливає на функціонування банку, а, відповідно, і на взаємодію з клієнтами – фізичними та юридичними особами, благодійними організаціями.
Звертаємо увагу на те, що НБУ, розглядаючи питання щодо вимог до ділової репутації Петра Порошенка як власника істотної участі АТ «МІБ», діяв у межах свого мандата, чітко визначеного законодавством, та відповідно до процедур, які є єдиними для всіх банків та застосовувалися в аналогічних ситуаціях.
4️⃣ Чи мав право НБУ проводити засідання Комітету у дистанційному форматі?
✅️ Засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ проходить за визначеною стандартною процедурою. Комітет організовує свою роботу шляхом проведення засідань за рішенням голови Комітету в очній / дистанційній формах або приймає рішення в робочому порядку. Такий формат регламентований Положенням про Комітет, затвердженим Постановою Правління Національного банку України.
Про дату проведення засідання було повідомлено заздалегідь, а в день засідання, яке проходило в дистанційному форматі з використанням платформи ZOOM, усі учасники отримали необхідний доступ.
(Продовження)
⬇️⬇️⬇️
⬆️ Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури Національного банку ухвалив на засіданні 28 квітня 2025 року.
📍 Реліз про рішення НБУ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/u-zvyazku-iz-zastosuvannyam-sanktsiy-do-petra-poroshenka-natsionalniy-bank-viznav-yogo-dilovu-reputatsiyu-nebezdogannoyu
Національний банк України вважає неприйнятними будь-які спроби надати рішенням колегіальних органів регулятора політичний підтекст та надає вичерпні пояснення законності своїх дій для спростування чисельних маніпулятивних заяв, як з боку групи депутатів, які намагалися вчора зірвати засідання Комітету, так і з боку пана Порошенка.
1️⃣ Чому НБУ визнав небездоганною ділову репутацію Петра Порошенка як власника істотної участі в АТ «МІБ»?
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 до Петра Порошенка застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Оскільки Петро Порошенко є власником істотної участі в АТ «МІБ», до нього застосовуються вимоги щодо ділової репутації. Контроль за дотриманням цих вимог здійснює Національний банк. Застосування до Петра Порошенка економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є прямою підставою для визнання ділової репутації небездоганною.
Ділова репутація – це усталений термін, визнаний міжнародним та українським банківським регулюванням, стандартами FATF. Ця вимога до власників та керівників банківських та фінансових установ ‒ ключовий елемент у забезпеченні їх надійності та доброчесності. Відповідність цим вимогам покликана гарантувати стабільність та прозорість фінансової системи, довіру до банків, захист інтересів клієнтів тощо. Застосування санкцій (міжнародних або національних) є ознакою небездоганної ділової репутації в банківському регулюванні.
2️⃣ Чи вплине рішення НБУ щодо ділової репутації Петра Порошенка на діяльність АТ «МІБ» та його клієнтів?
❌️ Ні.
Визнання ділової репутації власника істотної участі банку небездоганною жодним чином не обмежує діяльність банку та виконання його обов’язків перед клієнтами.
3️⃣ Чи перешкоджає рішення НБУ діяльності благодійних фондів, які є клієнтами банку?
❌️ Ні.
Як ми вже зазначили, рішення не впливає на функціонування банку, а, відповідно, і на взаємодію з клієнтами – фізичними та юридичними особами, благодійними організаціями.
Звертаємо увагу на те, що НБУ, розглядаючи питання щодо вимог до ділової репутації Петра Порошенка як власника істотної участі АТ «МІБ», діяв у межах свого мандата, чітко визначеного законодавством, та відповідно до процедур, які є єдиними для всіх банків та застосовувалися в аналогічних ситуаціях.
4️⃣ Чи мав право НБУ проводити засідання Комітету у дистанційному форматі?
✅️ Засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ проходить за визначеною стандартною процедурою. Комітет організовує свою роботу шляхом проведення засідань за рішенням голови Комітету в очній / дистанційній формах або приймає рішення в робочому порядку. Такий формат регламентований Положенням про Комітет, затвердженим Постановою Правління Національного банку України.
Про дату проведення засідання було повідомлено заздалегідь, а в день засідання, яке проходило в дистанційному форматі з використанням платформи ZOOM, усі учасники отримали необхідний доступ.
(Продовження)
⬇️⬇️⬇️
26.04.202508:00
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання інвестицій в Україну, факторинг, відкритий банкінг, виклики використання ШІ та інші питання.
Про них розповідаємо в дайджесті.
👇👇
🚩 Які джерела забезпечать нам необхідне фінансування, як залучити приватні інвестиції та продуктивно розпоряджатися коштами? Ці питання Голова НБУ обговорив з українськими та міжнародними колегами під час конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» в Українському домі в Вашингтоні.
🚩 Як ухвалення закону про факторинг вплине на фінансовий сектор в Україні? Про це розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова, відкриваючи Форум факторингу в Україні ‒ 2025.
🚩 Про майбутні зміни в регулюванні ринку факторингу, відкритий банкінг та виклики використання штучного інтелекту з точки зору кібербезпеки розповіли представники НБУ під час конференції PULSE OF DIGITAL: Client at the Center.
🚩 Представники НБУ вчергове зустрілися з керівниками підприємств України, які беруть участь у опитуваннях регулятора щодо ділових очікувань. Обговорили поточний стан економіки, валютно-курсову політику та ще багато питань.
🚩 Як пройшла презентація освітнього артвідео творчого об’єднання МУР про історію "шага", української назви дрібної монети, та чому потрібна дискусія про дизайн грошей – у сюжеті ICTV.
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання інвестицій в Україну, факторинг, відкритий банкінг, виклики використання ШІ та інші питання.
Про них розповідаємо в дайджесті.
👇👇
🚩 Які джерела забезпечать нам необхідне фінансування, як залучити приватні інвестиції та продуктивно розпоряджатися коштами? Ці питання Голова НБУ обговорив з українськими та міжнародними колегами під час конференції «Україна: Переосмислення. Новаторство. Прорив» в Українському домі в Вашингтоні.
🚩 Як ухвалення закону про факторинг вплине на фінансовий сектор в Україні? Про це розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова, відкриваючи Форум факторингу в Україні ‒ 2025.
🚩 Про майбутні зміни в регулюванні ринку факторингу, відкритий банкінг та виклики використання штучного інтелекту з точки зору кібербезпеки розповіли представники НБУ під час конференції PULSE OF DIGITAL: Client at the Center.
🚩 Представники НБУ вчергове зустрілися з керівниками підприємств України, які беруть участь у опитуваннях регулятора щодо ділових очікувань. Обговорили поточний стан економіки, валютно-курсову політику та ще багато питань.
🚩 Як пройшла презентація освітнього артвідео творчого об’єднання МУР про історію "шага", української назви дрібної монети, та чому потрібна дискусія про дизайн грошей – у сюжеті ICTV.
23.04.202511:53
📑 НБУ актуалізував пріоритетні напрями для досліджень.
Якісні економічні дослідження всебічно сприяють прийняттю ефективних та обґрунтованих рішень щодо політики центрального банку, тож Національний банк активно сприяє розвитку сучасної економічної думки.
Наводимо актуалізований перелік пріоритетних для НБУ напрямів досліджень👇👇
🟢 монетарна політика та макроекономічна стабільність. Теми:
▪️еволюція трансмісійного механізму монетарної політики;
▪️поглиблене макроекономічне моделювання та прогнозування;
▪️інфляційні очікування, довіра до центрального банку та ефективна комунікація;
▪️взаємодія фіскальної та монетарної політики;
▪️глобальні економічні цикли і трансмісія зовнішніх шоків;
🟢 фінансова стабільність та розвиток кредитування. Теми:
▪️аналіз та калібрування макропруденційних інструментів;
▪️моніторинг системних ризиків і фінансових циклів;
▪️чинники та ризики кредитування;
▪️вплив макропруденційної політики та кредитування на реальну економіку;
▪️кіберризики та фінансова стабільність;
▪️екологічні, соціальні та управлінські (ESG) ризики та фінансова стабільність.
🟢 довгострокові виклики стійкого економічного зростання. Теми:
▪️вивчення впливу глобальної економічної кон’юнктури забезпечення довгострокової конкурентоспроможності;
▪️аналіз технологічних інновацій, продуктивності та розвитку людського капіталу, демографічних викликів;
▪️вивчення нових напрямів, пов’язаних з енергетичною безпекою та кліматичними застереженнями;
🟢цифровізація, нові технології та штучний інтелект. Теми:
▪️інноваційні підходи до економічного аналізу та прогнозування;
▪️великі дані для аналізу економічної політики;
▪️штучний інтелект у діяльності центральних банків;
▪️регулювання та вплив цифрових грошей і ринків.
☝️Запрошуємо зовнішніх експертів, дослідників, теоретиків та практиків здійснювати дослідження за цими напрямами, поширювати свої результати, удосконалювати підходи аналізу в межах наших дослідницьких ініціатив.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Якісні економічні дослідження всебічно сприяють прийняттю ефективних та обґрунтованих рішень щодо політики центрального банку, тож Національний банк активно сприяє розвитку сучасної економічної думки.
Наводимо актуалізований перелік пріоритетних для НБУ напрямів досліджень👇👇
🟢 монетарна політика та макроекономічна стабільність. Теми:
▪️еволюція трансмісійного механізму монетарної політики;
▪️поглиблене макроекономічне моделювання та прогнозування;
▪️інфляційні очікування, довіра до центрального банку та ефективна комунікація;
▪️взаємодія фіскальної та монетарної політики;
▪️глобальні економічні цикли і трансмісія зовнішніх шоків;
🟢 фінансова стабільність та розвиток кредитування. Теми:
▪️аналіз та калібрування макропруденційних інструментів;
▪️моніторинг системних ризиків і фінансових циклів;
▪️чинники та ризики кредитування;
▪️вплив макропруденційної політики та кредитування на реальну економіку;
▪️кіберризики та фінансова стабільність;
▪️екологічні, соціальні та управлінські (ESG) ризики та фінансова стабільність.
🟢 довгострокові виклики стійкого економічного зростання. Теми:
▪️вивчення впливу глобальної економічної кон’юнктури забезпечення довгострокової конкурентоспроможності;
▪️аналіз технологічних інновацій, продуктивності та розвитку людського капіталу, демографічних викликів;
▪️вивчення нових напрямів, пов’язаних з енергетичною безпекою та кліматичними застереженнями;
🟢цифровізація, нові технології та штучний інтелект. Теми:
▪️інноваційні підходи до економічного аналізу та прогнозування;
▪️великі дані для аналізу економічної політики;
▪️штучний інтелект у діяльності центральних банків;
▪️регулювання та вплив цифрових грошей і ринків.
☝️Запрошуємо зовнішніх експертів, дослідників, теоретиків та практиків здійснювати дослідження за цими напрямами, поширювати свої результати, удосконалювати підходи аналізу в межах наших дослідницьких ініціатив.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
05.05.202510:11
📊 Ділимося статистикою платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету (тобто кредитових та дебетових переказів), за I квартал 2025 року.
З їх використанням бізнес та населення здійснюють як перекази коштів у межах України, так і транскордонні (в Україну та за її межі) розрахунки, в тому числі для здійснення міжнародної торгівлі (експорт та імпорт товарів та послуг).
В Україні послуги з виконання кредитових та дебетових переказів у I кварталі 2025 року надавали 60 банків та дві небанківські фінансові установи.
✅ Загалом у січні-березні здійснено майже 809,9 млн таких платіжних операцій:
➡️ 0,5 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету (дебетові перекази), на суму 2,92 млрд грн.
➡️ 809,4 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу (кредитові перекази), з яких здійснено:
▪️в межах України – 806,2 млн операцій на суму понад 11 124,51 млрд грн;
▪️в Україну – майже 2,7 млн на суму 16,15 млрд доларів США в екв.;
▪️з України – майже 0,5 млн на суму 19,88 млрд доларів США в екв.
🇺🇦 Операції в межах України
Найбільша кількість кредитових переказів у межах України виконана з рахунків фізичних осіб: 664,0 млн, або 82,36% від загальної кількості відповідних платіжних операцій.
Водночас за сумою найбільше таких платіжних операцій здійснено з рахунків бізнесу: 10 303,33 млрд грн, або 92,62% від загальної суми.
🌎 Транскордонні операції
На користь фізичних осіб в Україну з-за кордону за цей період надійшло 76,92% від загальної кількості кредитових переказів (тобто понад 2 млн операцій).
Водночас за сумою також лідирує бізнес – 94,90% від загальної суми кредитових переказів надійшло на користь суб'єктів господарювання (за зовнішньоекономічними контрактами). Це 15,32 млрд доларів США в екв.
Найбільше коштів в Україну надходило з країн ЄС (45,25%), Швейцарії (22,35%), Сполучених Штатів Америки (10,84%).
Найбільший обсяг кредитових переказів з України здійснено бізнесом (за зовнішньоекономічними контрактами): майже 0,3 млн на суму 19,79 млрд доларів США в екв. Це становить 56,16% від загальної кількості та 99,55% від загальної суми таких платіжних операцій відповідно. Географічно найбільше коштів надійшло до країн ЄС (58,29%), Швейцарії (10,87%) та Великобританії (8,02%).
ℹ️ Інформацію про кредитові та дебетові перекази за 2024 рік можна переглянути за посиланням.
З їх використанням бізнес та населення здійснюють як перекази коштів у межах України, так і транскордонні (в Україну та за її межі) розрахунки, в тому числі для здійснення міжнародної торгівлі (експорт та імпорт товарів та послуг).
В Україні послуги з виконання кредитових та дебетових переказів у I кварталі 2025 року надавали 60 банків та дві небанківські фінансові установи.
✅ Загалом у січні-березні здійснено майже 809,9 млн таких платіжних операцій:
➡️ 0,5 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету (дебетові перекази), на суму 2,92 млрд грн.
➡️ 809,4 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу (кредитові перекази), з яких здійснено:
▪️в межах України – 806,2 млн операцій на суму понад 11 124,51 млрд грн;
▪️в Україну – майже 2,7 млн на суму 16,15 млрд доларів США в екв.;
▪️з України – майже 0,5 млн на суму 19,88 млрд доларів США в екв.
🇺🇦 Операції в межах України
Найбільша кількість кредитових переказів у межах України виконана з рахунків фізичних осіб: 664,0 млн, або 82,36% від загальної кількості відповідних платіжних операцій.
Водночас за сумою найбільше таких платіжних операцій здійснено з рахунків бізнесу: 10 303,33 млрд грн, або 92,62% від загальної суми.
🌎 Транскордонні операції
На користь фізичних осіб в Україну з-за кордону за цей період надійшло 76,92% від загальної кількості кредитових переказів (тобто понад 2 млн операцій).
Водночас за сумою також лідирує бізнес – 94,90% від загальної суми кредитових переказів надійшло на користь суб'єктів господарювання (за зовнішньоекономічними контрактами). Це 15,32 млрд доларів США в екв.
Найбільше коштів в Україну надходило з країн ЄС (45,25%), Швейцарії (22,35%), Сполучених Штатів Америки (10,84%).
Найбільший обсяг кредитових переказів з України здійснено бізнесом (за зовнішньоекономічними контрактами): майже 0,3 млн на суму 19,79 млрд доларів США в екв. Це становить 56,16% від загальної кількості та 99,55% від загальної суми таких платіжних операцій відповідно. Географічно найбільше коштів надійшло до країн ЄС (58,29%), Швейцарії (10,87%) та Великобританії (8,02%).
ℹ️ Інформацію про кредитові та дебетові перекази за 2024 рік можна переглянути за посиланням.
02.05.202509:04
🤩 Понад 240 тисяч учасників серед освітян, дітей та молоді об’єднав Global Money Week 2025!
Підбили підсумки міжнародної інформаційної кампанії з фінансової обізнаності дітей та молоді й отримали дивовижні результати!
✨Масштаб кампанії 2025 року вражає:
🔹 участь у заходах взяли майже 230 тисяч дітей та молоді – удвічі більше, ніж у 2024 році;
🔹 до кампанії долучилося понад 3 500 закладів освіти з усіх регіонів країни;
🔹 11 тисяч педагогів підтримали кампанію у своїх закладах освіти.
Крім різноманітних заходів, вебінарів і конкурсів, у межах Global Money Week 2025 НБУ провів другу щорічну конференцію FinLit Forum 2025, а також European Money Quiz 2025 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності.
☝️Нагадаємо Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей) щороку в усьому світі проводить та координує Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Національний банк України одинадцятий рік поспіль є офіційним координатором цієї освітньої ініціативи в нашій державі. Цього року освітні заходи з фінансової грамотності тривали з 17 до 30 березня та охопили всі вікові групи – від дошкільнят до студентів, а також батьків та педагогів.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Підбили підсумки міжнародної інформаційної кампанії з фінансової обізнаності дітей та молоді й отримали дивовижні результати!
✨Масштаб кампанії 2025 року вражає:
🔹 участь у заходах взяли майже 230 тисяч дітей та молоді – удвічі більше, ніж у 2024 році;
🔹 до кампанії долучилося понад 3 500 закладів освіти з усіх регіонів країни;
🔹 11 тисяч педагогів підтримали кампанію у своїх закладах освіти.
Крім різноманітних заходів, вебінарів і конкурсів, у межах Global Money Week 2025 НБУ провів другу щорічну конференцію FinLit Forum 2025, а також European Money Quiz 2025 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності.
☝️Нагадаємо Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей) щороку в усьому світі проводить та координує Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Національний банк України одинадцятий рік поспіль є офіційним координатором цієї освітньої ініціативи в нашій державі. Цього року освітні заходи з фінансової грамотності тривали з 17 до 30 березня та охопили всі вікові групи – від дошкільнят до студентів, а також батьків та педагогів.
➡️ Детальніше – за посиланням.
01.05.202507:16
⚖️ Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 29 квітня 2025 року задовольнив касаційну скаргу Національного банку, скасував рішення судів попередніх інстанцій та підтвердив правомірність рішення НБУ про невідповідність члена наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" Макара Пасенюка кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.
✅️ Постанова Верховного Суду набрала законної сили, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Нагадаємо суть цієї справи
⬇️⬇️⬇️
Наприкінці 2022 року член наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" Макар Пасенюк отримав дуже значну за розмірами змінну винагороду.
Винагорода була виплачена без належних на те підстав, без документального обґрунтування та без дотримання обов’язкових вимог законодавства, зокрема Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Положення про політику винагороди в банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.11.2020 № 153 (зі змінами).
☝️Наголошуємо, що Національний банк України не отримав жодних конкретних, документально підтверджених даних того, які саме індивідуальні результати роботи зумовили отримання винагороди, що значно перевищує виплати іншим членам наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД".
Водночас Макар Пасенюк у той час був членом наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" і відповідно до посадових обов’язків мав контролювати реалізацію політики винагороди в банку. Чітко простежувався конфлікт інтересів, який полягав у тому, що особистий інтерес Макара Пасенюка щодо отримання винагороди суперечив його посадовим обов’язкам стосовно контролю за реалізацією політики винагороди в банку.
Національний банк виявив порушення вимог законодавства щодо принципів формування та виплати змінної винагороди і 01.05.2023 прийняв рішення про невідповідність члена наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" Макара Пасенюка кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.
🖋 НБУ прийняв зазначене рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а Верховний Суд остаточно підтвердив, що наші дії були правомірними.
📍 Детальніше.
✅️ Постанова Верховного Суду набрала законної сили, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Нагадаємо суть цієї справи
⬇️⬇️⬇️
Наприкінці 2022 року член наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" Макар Пасенюк отримав дуже значну за розмірами змінну винагороду.
Винагорода була виплачена без належних на те підстав, без документального обґрунтування та без дотримання обов’язкових вимог законодавства, зокрема Закону України “Про банки і банківську діяльність” та Положення про політику винагороди в банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.11.2020 № 153 (зі змінами).
☝️Наголошуємо, що Національний банк України не отримав жодних конкретних, документально підтверджених даних того, які саме індивідуальні результати роботи зумовили отримання винагороди, що значно перевищує виплати іншим членам наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД".
Водночас Макар Пасенюк у той час був членом наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" і відповідно до посадових обов’язків мав контролювати реалізацію політики винагороди в банку. Чітко простежувався конфлікт інтересів, який полягав у тому, що особистий інтерес Макара Пасенюка щодо отримання винагороди суперечив його посадовим обов’язкам стосовно контролю за реалізацією політики винагороди в банку.
Національний банк виявив порушення вимог законодавства щодо принципів формування та виплати змінної винагороди і 01.05.2023 прийняв рішення про невідповідність члена наглядової ради АТ "БАНК АВАНГАРД" Макара Пасенюка кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.
🖋 НБУ прийняв зазначене рішення відповідно до вимог чинного законодавства, а Верховний Суд остаточно підтвердив, що наші дії були правомірними.
📍 Детальніше.
28.04.202511:10
Рішенню Правління НБУ зберегти облікову ставку у квітні на рівні 15,5% традиційно передувала дискусія на Комітеті з монетарної політики.
Відкриваємо її залаштунки ⤵️
Але спочатку нагадаємо, що КМП є консультативним внутрішнім органом, до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.
Члени КМП обговорили:
▪️ефективність заходів процентної політики, спрямованих на приборкання інфляції;
▪️основні чинники та перші ознаки послаблення цінового тиску;
▪️ризики, пов’язані з війною та загостренням торговельно-політичних протистоянь у світі;
▪️оптимальну комбінацію заходів монетарної політики, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% та водночас підтримати відновлення кредитування.
✅️ Збереження облікової ставки на рівні 15,5% члени КМП підтримали одностайно.
Динаміка інфляції є близькою до траєкторії прогнозу. З'явилися перші ознаки послаблення цінового тиску. Інфляційні очікування залишаються відносно стійкими, що додає впевненості в майбутньому розвороті інфляції. Попередні заходи НБУ були дієвими, свідченням чого, зокрема, є поліпшення ситуації на валютному ринку і пожвавлення інтересу до гривневих заощаджень.
Вплив торговельних війн у світі на українську економіку очікується помірним, ураховуючи накопичений країнами досвід щодо перебудови глобальних ланцюгів доданої вартості, високу адаптивність українського бізнесу до викликів, а також зниження цін на нафту.
Тож, на думку учасників дискусії, наразі немає потреби в додатковому посиленні процентної політики. Водночас вони погодилися, що пом’якшувати монетарну політику наразі теж було б зарано. Для цього інфляція має повернутися до стійкого сповільнення.
Члени НБУ очікують повернення до обережного пом’якшення процентної політики лише після проходження піку цінового сплеску і зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні.
Ураховуючи посилення геополітичної невизначеності й значні ризики, по’вязані з наслідками війни, вони бачать обмежений простір для пом’якшення процентної політики – очікують облікову ставку на рівні близько 13% наприкінці 2025 року.
Члени НБУ також не виключили імовірність тривалішого, ніж передбачає новий макропрогноз, утримання облікової ставки на поточному рівні або застосування додаткових заходів монетарної політики.
Це відбудеться в разі довшого закріплення інфляції на високому рівні та посилення ризиків розбалансування очікувань.
📍 Деталі.
Відкриваємо її залаштунки ⤵️
Але спочатку нагадаємо, що КМП є консультативним внутрішнім органом, до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.
Члени КМП обговорили:
▪️ефективність заходів процентної політики, спрямованих на приборкання інфляції;
▪️основні чинники та перші ознаки послаблення цінового тиску;
▪️ризики, пов’язані з війною та загостренням торговельно-політичних протистоянь у світі;
▪️оптимальну комбінацію заходів монетарної політики, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% та водночас підтримати відновлення кредитування.
✅️ Збереження облікової ставки на рівні 15,5% члени КМП підтримали одностайно.
Динаміка інфляції є близькою до траєкторії прогнозу. З'явилися перші ознаки послаблення цінового тиску. Інфляційні очікування залишаються відносно стійкими, що додає впевненості в майбутньому розвороті інфляції. Попередні заходи НБУ були дієвими, свідченням чого, зокрема, є поліпшення ситуації на валютному ринку і пожвавлення інтересу до гривневих заощаджень.
Вплив торговельних війн у світі на українську економіку очікується помірним, ураховуючи накопичений країнами досвід щодо перебудови глобальних ланцюгів доданої вартості, високу адаптивність українського бізнесу до викликів, а також зниження цін на нафту.
Тож, на думку учасників дискусії, наразі немає потреби в додатковому посиленні процентної політики. Водночас вони погодилися, що пом’якшувати монетарну політику наразі теж було б зарано. Для цього інфляція має повернутися до стійкого сповільнення.
Члени НБУ очікують повернення до обережного пом’якшення процентної політики лише після проходження піку цінового сплеску і зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні.
Ураховуючи посилення геополітичної невизначеності й значні ризики, по’вязані з наслідками війни, вони бачать обмежений простір для пом’якшення процентної політики – очікують облікову ставку на рівні близько 13% наприкінці 2025 року.
Члени НБУ також не виключили імовірність тривалішого, ніж передбачає новий макропрогноз, утримання облікової ставки на поточному рівні або застосування додаткових заходів монетарної політики.
Це відбудеться в разі довшого закріплення інфляції на високому рівні та посилення ризиків розбалансування очікувань.
📍 Деталі.
25.04.202510:09
🟢 Представники НБУ вчергове зустрілися з керівниками підприємств України, які беруть участь в наших опитуваннях щодо ділових очікувань.
Онлайн-зустріч відбулася 23 квітня, зібравши 102 представників 100 підприємств усіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України.
☝️У фокусі обговорення – традиційно широке коло питань. Зокрема:
▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ;
▪️валютно-курсова політика;
▪️поступ валютної лібералізації.
Представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
💬 “Ми щиро вдячні бізнесу за готовність до співпраці. Наші опитування – це не просто статистика, а пульс економіки, один з інструментів, які допомагають Україні вистояти, адаптуватись і планувати майбутнє. Вони надають нам розуміння очікувань та планів підприємств, їх реакції на зміни у державній політиці, наявні обмеження та ризики бізнесу. Це дає змогу краще прогнозувати макроекономічну динаміку та ухвалювати помірковані рішення, які знижують рівень непередбачуваності для економічних агентів навіть в умовах тривалої повномасштабної війни та посилення турбулентності на світових фінансових ринках“, – зазначив директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов.
ℹ️ Детальніше про зустріч – за посиланням.
Онлайн-зустріч відбулася 23 квітня, зібравши 102 представників 100 підприємств усіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України.
☝️У фокусі обговорення – традиційно широке коло питань. Зокрема:
▪️огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ;
▪️валютно-курсова політика;
▪️поступ валютної лібералізації.
Представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
💬 “Ми щиро вдячні бізнесу за готовність до співпраці. Наші опитування – це не просто статистика, а пульс економіки, один з інструментів, які допомагають Україні вистояти, адаптуватись і планувати майбутнє. Вони надають нам розуміння очікувань та планів підприємств, їх реакції на зміни у державній політиці, наявні обмеження та ризики бізнесу. Це дає змогу краще прогнозувати макроекономічну динаміку та ухвалювати помірковані рішення, які знижують рівень непередбачуваності для економічних агентів навіть в умовах тривалої повномасштабної війни та посилення турбулентності на світових фінансових ринках“, – зазначив директор Департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов.
ℹ️ Детальніше про зустріч – за посиланням.
23.04.202509:06
🟢 Банки очікують на приплив коштів клієнтів та подальше зростання вартості зобов’язань.
Про це свідчать результати Опитування про банківське фондування.
Кілька важливих висновків.
👇👇
☑️ Так, за підсумком I кварталу 2025 року банки:
▪️повідомили про незначний відплив коштів корпорацій у І кварталі та водночас про зростання вкладень населення.
У ІІ кварталі вони очікують приплив коштів від клієнтів та подальше зростання вартості зобов’язань;
▪️планують залучити оптове фондування протягом року, зокрема розраховують на надходження фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій;
▪️повідомили про зростання вартості коштів клієнтів, найбільше – бізнесу.
Натомість вартість оптових коштів не змінилася. Майже всі банки очікують підвищення вартості депозитів корпорацій і домогосподарств у ІІ кварталі;
▪️очікують зниження частки фондування в іноземній валюті.
У I кварталі строковість фондування скорочувалася, однак близько половини респондентів за активами очікує на зростання строковості в наступні 12 місяців.
Загальний обсяг капіталу та його вартість – зростали.
Банки очікують на продовження такої тенденції й надалі. Ключовий чинник збільшення капіталу – прибутковість.
ℹ️ Детальніше про результати опитування – за посиланням.
Про це свідчать результати Опитування про банківське фондування.
Кілька важливих висновків.
👇👇
☑️ Так, за підсумком I кварталу 2025 року банки:
▪️повідомили про незначний відплив коштів корпорацій у І кварталі та водночас про зростання вкладень населення.
У ІІ кварталі вони очікують приплив коштів від клієнтів та подальше зростання вартості зобов’язань;
▪️планують залучити оптове фондування протягом року, зокрема розраховують на надходження фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій;
▪️повідомили про зростання вартості коштів клієнтів, найбільше – бізнесу.
Натомість вартість оптових коштів не змінилася. Майже всі банки очікують підвищення вартості депозитів корпорацій і домогосподарств у ІІ кварталі;
▪️очікують зниження частки фондування в іноземній валюті.
У I кварталі строковість фондування скорочувалася, однак близько половини респондентів за активами очікує на зростання строковості в наступні 12 місяців.
Загальний обсяг капіталу та його вартість – зростали.
Банки очікують на продовження такої тенденції й надалі. Ключовий чинник збільшення капіталу – прибутковість.
ℹ️ Детальніше про результати опитування – за посиланням.
显示 1 - 24 共 2 696
登录以解锁更多功能。