Укрліт!
04.02.202517:16
🔹Останні два роки я працювала в медіа "Нова українська школа". Спочатку новинаркою, потім аналітикинею.
🔹Це була цікава робота з освітньою сферою, і ми з колегами напрацювали експертність, стресостійкість, почуття гумору, ідеї для екшену, горору, соціальної фантастики, антиутопій.
🔹Із січня наша команда в повному складі передала справи "НУШ", а ми стартували власний проєкт — "Вчися.Медіа" від ГО "Вчися".
🔹У новому медіа плануємо говорити не лише про середню освіту й дошкілля, а й про вищу освіту, профтехи, горор, соціальну фантастику, антиутопії вибачте, захопилася. Тощо.
🔹Це будуть колонки інтерв'ю, репортажі, новини, які може читати широка аудиторія, а ще — матеріали для вчителів на кшталт розробок уроків, ідей для виховної роботи, роз'яснень нормативки тощо.
🔹Підписуйтеся на нас у фейсбуку та інстаграмі. Наразі стартували там, але сайт гряде.
🔹До речі, про картинку до цього поста! Книжковий клуб ми теж забрали із собою. Реєструйтеся на 27 лютого! Тут — деталі і форма для запису 🩵
🔹Це була цікава робота з освітньою сферою, і ми з колегами напрацювали експертність
🔹Із січня наша команда в повному складі передала справи "НУШ", а ми стартували власний проєкт — "Вчися.Медіа" від ГО "Вчися".
🔹У новому медіа плануємо говорити не лише про середню освіту й дошкілля, а й про вищу освіту, профтехи
🔹Це будуть колонки інтерв'ю, репортажі, новини, які може читати широка аудиторія, а ще — матеріали для вчителів на кшталт розробок уроків, ідей для виховної роботи, роз'яснень нормативки тощо.
🔹Підписуйтеся на нас у фейсбуку та інстаграмі. Наразі стартували там, але сайт гряде.
🔹До речі, про картинку до цього поста! Книжковий клуб ми теж забрали із собою. Реєструйтеся на 27 лютого! Тут — деталі і форма для запису 🩵
20.11.202407:27
"Дефіляда в Москві" дуже гарна, а обговорення буде, нагадую, 30 листопада о 19:00.
Записуватися тут.
(Сподіваюсь, у вас усіх усе гаразд.)
Записуватися тут.
(Сподіваюсь, у вас усіх усе гаразд.)
14.11.202417:59
Слухайте, а хто, крім мене, пам'ятає крінжову, але культову польську "Сексмісію" 1984 року? Я її разів сто дивилася.
Якщо ви теж да, то купіть "Мотанку": там таке є, але з дуже серйозним вайбом 😅
Так, це була рекомендація!
#сучасне #фантастичне
Якщо ви теж да, то купіть "Мотанку": там таке є, але з дуже серйозним вайбом 😅
Так, це була рекомендація!
#сучасне #фантастичне
05.11.202408:01
Отже! (Добрий ранок.)
Передостанній книжковий клуб 2024 року відбудеться онлайн 30 листопада (субота) о 19:00 за "Дефілядою в Москві" Василя Кожелянка.
І гарна новина (типу попередня була погана 😆):
"Видавництво Старого Лева" дало нам промокод — знижку на купівлю "Дефіляди" із сайту. Він діятиме якраз до 30 листопада. Надішлю в особисті зареєстрованим на зустріч.
Так що записуйтеся на клуб тут 👇
Передостанній книжковий клуб 2024 року відбудеться онлайн 30 листопада (субота) о 19:00 за "Дефілядою в Москві" Василя Кожелянка.
І гарна новина (типу попередня була погана 😆):
"Видавництво Старого Лева" дало нам промокод — знижку на купівлю "Дефіляди" із сайту. Він діятиме якраз до 30 листопада. Надішлю в особисті зареєстрованим на зустріч.
Так що записуйтеся на клуб тут 👇
04.09.202414:35
А знаєте, я хочу кілька слів сказати про шкільну програму з літератури (знову), і сьогодні це буде пов'язане із усім, що відбулося останніми днями.
🔻У нас у програмах теліпаються два твори, які заганяють дітей і вчителів, як би це сказати, у пастку гуманізму. Обидва вони про німців і Другу світову — і нам так довго про це розповідали (і досі проводять паралелі всі, кому лише не ліньки), що ми не можемо не проєктувати ці історії на сучасність.
🔻Перший — це "Гер переможений" Любові Пономаренко, коротенька новела про військовополоненого, який тут, в Україні, щось після війни примусово будує. І так він, знаєте, вкладає любов у ту роботу, і так тягнеться до краси, і фото дітей у нього в кишені — таки ж теж людина. Мабуть, просто наказ виконував (десь могло би пробриніти на уроці).
🔻Але я не хочу думати про дітей окупанта, навіть переможеного (а ми ще не перемогли). Я думаю про дітей, які загинули сьогодні у Львові.
🔻А другий — це "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." Генріха Белля. Це, безумовно, талановитий твір (новела Пономаренко теж талановита, саме тому не лишає байдужою, хоч акценти там інші) — і дуже страшний. Коли б ви забули зміст, нагадаю: молодого солдатика-окупанта привозять до військового шпиталю. Шпиталь повний криків і смороду, перший поверх — для трупів. Місто палає. Шпиталь — у приміщенні гімназії. Солдатик із жахом упізнає, що це його місто, його школа, ось сторож, із яким він пив молоко на перерві. Солдатик пішов на війну три місяці тому. Він дупля не відбиває, за що воював. У нього з усіх кінцівок лишилася ліва нога.
🔻І тут ми стаємо перед питанням: а як нам це сприймати? Бєдний абманутий мальчік умір нізашто? Ані нє зналі, шо дєлают? Ані просто слєдавалі пріказу? Та в жопу це все. У цих "них" були вчителі й батьки/опікуни, які це підтримали, а ще буває, що юні окупанти чудово розуміють, що воно і як — і воно їх не гребе, поки ніженьки на місці. Я не можу йому співчувати — але співчуваю, бо це дуже, дуже талановитий твір, і він давить саме на ті клавіші, щоб тебе морально розвалити.
🔻Виховання красивої абстрактної емпатії до ворога — це непомірно велика розкіш для країни, яка воює із цілком конкретними уйобками. Не знаю, може, учителі спроможуться провести цю дискусію правильно, та й діти, їй-богу, не тупі. Але на хіба взагалі починать прямо зараз, поки ми, я просто нагадаю, не перемогли — я хз.
Щось мене прям розплющило від цього остаточно. Дякую за увагу.
#друга_половина_ХХ_ст
#не_укрліт
🔻У нас у програмах теліпаються два твори, які заганяють дітей і вчителів, як би це сказати, у пастку гуманізму. Обидва вони про німців і Другу світову — і нам так довго про це розповідали (і досі проводять паралелі всі, кому лише не ліньки), що ми не можемо не проєктувати ці історії на сучасність.
🔻Перший — це "Гер переможений" Любові Пономаренко, коротенька новела про військовополоненого, який тут, в Україні, щось після війни примусово будує. І так він, знаєте, вкладає любов у ту роботу, і так тягнеться до краси, і фото дітей у нього в кишені — таки ж теж людина. Мабуть, просто наказ виконував (десь могло би пробриніти на уроці).
🔻Але я не хочу думати про дітей окупанта, навіть переможеного (а ми ще не перемогли). Я думаю про дітей, які загинули сьогодні у Львові.
🔻А другий — це "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." Генріха Белля. Це, безумовно, талановитий твір (новела Пономаренко теж талановита, саме тому не лишає байдужою, хоч акценти там інші) — і дуже страшний. Коли б ви забули зміст, нагадаю: молодого солдатика-окупанта привозять до військового шпиталю. Шпиталь повний криків і смороду, перший поверх — для трупів. Місто палає. Шпиталь — у приміщенні гімназії. Солдатик із жахом упізнає, що це його місто, його школа, ось сторож, із яким він пив молоко на перерві. Солдатик пішов на війну три місяці тому. Він дупля не відбиває, за що воював. У нього з усіх кінцівок лишилася ліва нога.
🔻І тут ми стаємо перед питанням: а як нам це сприймати? Бєдний абманутий мальчік умір нізашто? Ані нє зналі, шо дєлают? Ані просто слєдавалі пріказу? Та в жопу це все. У цих "них" були вчителі й батьки/опікуни, які це підтримали, а ще буває, що юні окупанти чудово розуміють, що воно і як — і воно їх не гребе, поки ніженьки на місці. Я не можу йому співчувати — але співчуваю, бо це дуже, дуже талановитий твір, і він давить саме на ті клавіші, щоб тебе морально розвалити.
🔻Виховання красивої абстрактної емпатії до ворога — це непомірно велика розкіш для країни, яка воює із цілком конкретними уйобками. Не знаю, може, учителі спроможуться провести цю дискусію правильно, та й діти, їй-богу, не тупі. Але на хіба взагалі починать прямо зараз, поки ми, я просто нагадаю, не перемогли — я хз.
Щось мене прям розплющило від цього остаточно. Дякую за увагу.
#друга_половина_ХХ_ст
#не_укрліт
转发自:
Нішевий клуб
06.02.202517:07
Ірина Вільде «Метелики на шпильках»
Тексти про складність адаптації дівчинки до дорослого світу, до вимог, цінностей і незрідка подвійної моралі початку ХХ ст. Навіть власний дім стає місцем психологічних травм та сексуального насилля. Вже там героїня Вільде почувається пришпиленим метеликом, барвистою, святково вбраною істотою, котрою милуються поціновувачі колекції.
Тринадцятилітня дівчинка існує насамперед для того, щоб їм подобатися, розважати. Але це момент, коли вимоги патріархального соціуму входять уже в цілковиту суперечність з реальними життєвими потребами, що були спричинені Першою світовою війною. Це покоління вже інше. І свідома відмова головної героїні від заміжжя стає найвиразнішою демонстрацією цих змін.
Тиск колоніальної культури підштовхує Дарку робити усвідомлений політичний вибір — від гімназійної організації, у якій Дарка бере участь більше з цікавості до української мови і культури, до активної участі в українському русі Буковини.
Тексти про складність адаптації дівчинки до дорослого світу, до вимог, цінностей і незрідка подвійної моралі початку ХХ ст. Навіть власний дім стає місцем психологічних травм та сексуального насилля. Вже там героїня Вільде почувається пришпиленим метеликом, барвистою, святково вбраною істотою, котрою милуються поціновувачі колекції.
Тринадцятилітня дівчинка існує насамперед для того, щоб їм подобатися, розважати. Але це момент, коли вимоги патріархального соціуму входять уже в цілковиту суперечність з реальними життєвими потребами, що були спричинені Першою світовою війною. Це покоління вже інше. І свідома відмова головної героїні від заміжжя стає найвиразнішою демонстрацією цих змін.
Тиск колоніальної культури підштовхує Дарку робити усвідомлений політичний вибір — від гімназійної організації, у якій Дарка бере участь більше з цікавості до української мови і культури, до активної участі в українському русі Буковини.
04.02.202511:59
Зібрала ваші пропозиції щодо книжки на лютий. Думаю, клуб знову буде в останній день місяця — це п'ятниця, 28-е.
Пропоную поки потикати в список, переглянути лоти, а на 17:00 я запланувала за ними голосувалку. Вона буде активна завтра, 5 лютого, до 18:00.
📌Анрій Гуменюк (Кельт) "Африка"
📌Артем Чех "Пісня відкритого шляху"
📌Павло "Паштет" Белянський "Битись не можна відступити"
📌Павло Стех "Над прірвою в іржі"
📌Валерія "Нава" Суботіна "Полон"
📌Юрій Гудименко "Історії та війни"
📌Сергій "Колос" Мартинюк "Кушмарджак"
📌Станіслав Асєєв "Шелест бамбукового гаю"
📌Влад Якушев "Мобілізяка"
📌Валерій Пузік "Мисливці за щастям"
Пропоную поки потикати в список, переглянути лоти, а на 17:00 я запланувала за ними голосувалку. Вона буде активна завтра, 5 лютого, до 18:00.
📌Анрій Гуменюк (Кельт) "Африка"
📌Артем Чех "Пісня відкритого шляху"
📌Павло "Паштет" Белянський "Битись не можна відступити"
📌Павло Стех "Над прірвою в іржі"
📌Валерія "Нава" Суботіна "Полон"
📌Юрій Гудименко "Історії та війни"
📌Сергій "Колос" Мартинюк "Кушмарджак"
📌Станіслав Асєєв "Шелест бамбукового гаю"
📌Влад Якушев "Мобілізяка"
📌Валерій Пузік "Мисливці за щастям"
16.11.202411:01
Жовтень і початок листопада в мене були якимось суцільним марафоном із розшифровки подкастів — і ось є шикарний випуск "Дофаміну для освіти" із Русланом Шаламовим. Це вчитель біології з Харкова, співавтор Державних стандартів середньої освіти, учасник перевірки PISA з природничих дисциплін.
Так, це не за темою каналу, але дуже рекомендую: там весело про біологію. Скажімо, про те, що в лабораторній роботі мусить бути якась інтрига, про вибір підручників, про біологію для життя тощо.
А якщо таки слухати, а не читати, іноді складається відчуття, що це якась невідома п'єса Подерв'янського. Словом, дуже рекомендую 😅
#не_укрліт
Так, це не за темою каналу, але дуже рекомендую: там весело про біологію. Скажімо, про те, що в лабораторній роботі мусить бути якась інтрига, про вибір підручників, про біологію для життя тощо.
А якщо таки слухати, а не читати, іноді складається відчуття, що це якась невідома п'єса Подерв'янського. Словом, дуже рекомендую 😅
#не_укрліт
13.11.202418:49
Читаю несподівано "Мотанку", десь 1/3 подужала.
Оля зголосилася їй допомагати, а не обтяжувати своїми дурними запитаннями. Олі завжди було соромно щось перепитувати — удома, у школі, в універі та на роботах. Ніби всі тоді зрозуміють, яка ж вона тупа.
Єс, сі, так 🥹
Олюнь, я подолала — і ти зможеш))
#сучасне #фантастичне
Триматиму в курсі.
Оля зголосилася їй допомагати, а не обтяжувати своїми дурними запитаннями. Олі завжди було соромно щось перепитувати — удома, у школі, в універі та на роботах. Ніби всі тоді зрозуміють, яка ж вона тупа.
Єс, сі, так 🥹
Олюнь, я подолала — і ти зможеш))
#сучасне #фантастичне
Триматиму в курсі.
转发自:Зоряна фортеця
ЗФ
04.10.202414:20
Ми не очікували цього, але завдяки гостям події, маємо запис розмови "Від Змія до дракона" своє, чуже та наше". Ділимося з вами!
https://youtu.be/qkGUY5-8758?feature=shared
https://youtu.be/qkGUY5-8758?feature=shared
03.09.202412:56
У мене нема слів щодо трагедії у Полтаві. Співчуття постраждалим і родинам загиблих.
Єдине, що може зарадити: робімо хоч щось, бо в бездіяльності родиться безнадія.
Наприклад:
🔻на дрон засновнику фестивалю "Аль Мор" і його побратимам (Донецький напрямок, лишилося десь 12 600 зібрати):
https://send.monobank.ua/jar/5tvdrUDhJs
🔻вічна банка для 17-ї бригади (Харківський напрямок), з якої я скоро робитиму нові закупи (і ще 8 тисяч з нею у мене на моно; сума на банці умовна, але зважайте, спочатку вона була 50 — тобто 17 ми вже зібрали — до речі, непоміченим пройшов звіт про доставку книжок із розіграшу, хай буде лінк тут):
https://send.monobank.ua/jar/3HAPxBPJj8
🔻 отут ще завжди актуальна банка на батареї до FPV на Покровський напрямок, збирає Настя Теплякова, яка допомагала нам із покупкою машини для 56-ї:
https://send.monobank.ua/jar/27BBEX4cfR
Тримаймося.
Єдине, що може зарадити: робімо хоч щось, бо в бездіяльності родиться безнадія.
Наприклад:
🔻на дрон засновнику фестивалю "Аль Мор" і його побратимам (Донецький напрямок, лишилося десь 12 600 зібрати):
https://send.monobank.ua/jar/5tvdrUDhJs
🔻вічна банка для 17-ї бригади (Харківський напрямок), з якої я скоро робитиму нові закупи (і ще 8 тисяч з нею у мене на моно; сума на банці умовна, але зважайте, спочатку вона була 50 — тобто 17 ми вже зібрали — до речі, непоміченим пройшов звіт про доставку книжок із розіграшу, хай буде лінк тут):
https://send.monobank.ua/jar/3HAPxBPJj8
🔻 отут ще завжди актуальна банка на батареї до FPV на Покровський напрямок, збирає Настя Теплякова, яка допомагала нам із покупкою машини для 56-ї:
https://send.monobank.ua/jar/27BBEX4cfR
Тримаймося.
06.02.202517:07
Сьогодні дізналася, що "Ну, давай Вільде" — це було не в'яле обговорення із власницею книгарні, а моя принципова згода. Отже, 30 березня в Дніпрі — ранковий офлайн-клуб у "Ніші" 😆
Кажуть, народ там боїться цієї книжки? Що ви оце придумали таке? Мені он вопше не страшно, хоч я захисти курсових про "Повнолітніх дітей" з року в рік слухала. Приходьте, принесу вам яких-небудь ніштяків (ціна — то, як я розумію, разом із книжкою, кавою і смаколиком; апдейт: без книжки — 250)👇🏻
Кажуть, народ там боїться цієї книжки? Що ви оце придумали таке? Мені он вопше не страшно, хоч я захисти курсових про "Повнолітніх дітей" з року в рік слухала. Приходьте, принесу вам яких-небудь ніштяків (ціна — то, як я розумію, разом із книжкою, кавою і смаколиком; апдейт: без книжки — 250)👇🏻
无法访问
媒体内容
媒体内容
07.01.202510:59
А поки журі зі щасливими (щасливими, я сказала) обличчями уповзло косплеїти символ року читать тонни фентезі-поезії, ви можете ще раз подумати — і записатися на автограф-сесію на фестивалі "Аль Мор".
Як це працює?
📌Ви авторка/автор виданої в папері книжки/книжок (жанрово це можуть бути фентезі-романи, повісті, збірки оповідань, субжанри теж годяться, не стидайтеся);
📌ви готові бути в Києві на фентезі-фестивалі "Аль Мор" 15-16 лютого в певний час, який ми вам призначимо;
📌у свій день ви заходите на фестиваль за списком, без купівлі квитка, сідаєте урочисто на літлокації зі своїми книжками і продаєте примірники із підписами чи підписуєте своїм шанувальникам/шанувальницям їхні примірники;
📌далі можете гуляти територією, купувати книжки та крафт, відвідувати події, фоткати косплеєрів. Радість!
Ми не гарантуємо, звісно, що всі ваші книжки розкуплять: тут багато важить ваша робота з аудиторією. Але ми обов'язково повідомимо у своїх соцмережах про вашу участь.
Якщо цікаво, заповнюйте форму заявки.
Як це працює?
📌Ви авторка/автор виданої в папері книжки/книжок (жанрово це можуть бути фентезі-романи, повісті, збірки оповідань, субжанри теж годяться, не стидайтеся);
📌ви готові бути в Києві на фентезі-фестивалі "Аль Мор" 15-16 лютого в певний час, який ми вам призначимо;
📌у свій день ви заходите на фестиваль за списком, без купівлі квитка, сідаєте урочисто на літлокації зі своїми книжками і продаєте примірники із підписами чи підписуєте своїм шанувальникам/шанувальницям їхні примірники;
📌далі можете гуляти територією, купувати книжки та крафт, відвідувати події, фоткати косплеєрів. Радість!
Ми не гарантуємо, звісно, що всі ваші книжки розкуплять: тут багато важить ваша робота з аудиторією. Але ми обов'язково повідомимо у своїх соцмережах про вашу участь.
Якщо цікаво, заповнюйте форму заявки.
15.11.202413:22
Ходила оце на конкурс "Пані Осінь" в Чечелівський район. Моя любов, пані Тетяна з Маріуполя, змагалася під номером два і здобула титул "Пані Фантазія".
Я отримала трохи радості від того, як людям радісно, і трохи крінжі у вигляді декламації гуморесок Глазового.
Ловіть мізогінію, а то чого я тут сама корчуся.
А проте найкраща жінка,
дорогий мій брате,
Та, що вміє борщ варити
і білизну прати.
Це ж просто гумор, шо я оце жартів не панімаю 🤦🏻♀️
Я отримала трохи радості від того, як людям радісно, і трохи крінжі у вигляді декламації гуморесок Глазового.
Ловіть мізогінію, а то чого я тут сама корчуся.
А проте найкраща жінка,
дорогий мій брате,
Та, що вміє борщ варити
і білизну прати.
Це ж просто гумор, шо я оце жартів не панімаю 🤦🏻♀️
12.11.202417:50
А добривечір! Буду дивитися цю штуку — і вас закликаю: має бути прикольно ⬇️
14.09.202417:43
#я_чую_голоси_трави
Ну ок, ви не просили, але ми зробили (колективно в коментарях), то ловіть прикладну літературознавчу арифметику — хронологію повісті-преамбули "Дому на горі", не дякуйте (курсивом позначені роки, які вказані в тексті) 😆
1869 — народження Галиної бабці, сестри діда Івана (у тексті їй 67 у 1936 році, звідси ми виводимо рік народження);
1881 — народження Івана;
1904 — Іван почав працювати в конторі, яку покинув у 1911 на поклик свого першого бедтріпу;
1906 — Іван з Марією одружилися (це ми виводимо з того, що в 1946-му вони живуть разом уже 40 років);
1911 — перший бедтріп Івана (тривав 2 роки + 8 по тому він працював, як людина, на роботі);
1919 — народження Галі (їй "неповні 17" у 1936-му);
1921 — другий бедтріп Івана (йому минуло сорок, із чого ми вивели дату народження);
1931 — третій бедтріп Івана; зустріч та одруження Миколи й Олександри;
1936 —рандеву Галі з Анатолем і народження альтер его автора — Хлопця;
1946 — Хлопцеві 10 (л-ладно); зустріч Галі з Володимиром і народження Оксани (л-ладно, це була коротка й стрьомна вагітність); смерть Івана у серпні (то йому мусить бути лише 65);
1953 — Хлопець покидає дім, йому 17 (бо в рік, коли йому 27, ми дізнаємося, що його не було 10 років);
1963 — хлопець повертається, їм з Неонілою по 27, вони одружуються.
А от як Іван управився народитися пізніше від сестри, невідомо: це не вписується в міфологію дому, бо сірі птахи зваблюють дівчат у 17-18, і від того родяться хлопці. А дівчата народжуються від чоловіків, що прийшли знизу й попросили води, — і матері їхні на той момент уже зрілі жінки. Так що або автор забув, що розказував, або схема зламалася ще в позаминулому столітті, просто ніхто цього не зауважив — що ще сумніше.
Фух, я заслужила свій науковий півасік.
Ну ок, ви не просили, але ми зробили (колективно в коментарях), то ловіть прикладну літературознавчу арифметику — хронологію повісті-преамбули "Дому на горі", не дякуйте (курсивом позначені роки, які вказані в тексті) 😆
1869 — народження Галиної бабці, сестри діда Івана (у тексті їй 67 у 1936 році, звідси ми виводимо рік народження);
1881 — народження Івана;
1904 — Іван почав працювати в конторі, яку покинув у 1911 на поклик свого першого бедтріпу;
1906 — Іван з Марією одружилися (це ми виводимо з того, що в 1946-му вони живуть разом уже 40 років);
1911 — перший бедтріп Івана (тривав 2 роки + 8 по тому він працював, як людина, на роботі);
1919 — народження Галі (їй "неповні 17" у 1936-му);
1921 — другий бедтріп Івана (йому минуло сорок, із чого ми вивели дату народження);
1931 — третій бедтріп Івана; зустріч та одруження Миколи й Олександри;
1936 —рандеву Галі з Анатолем і народження альтер его автора — Хлопця;
1946 — Хлопцеві 10 (л-ладно); зустріч Галі з Володимиром і народження Оксани (л-ладно, це була коротка й стрьомна вагітність); смерть Івана у серпні (то йому мусить бути лише 65);
1953 — Хлопець покидає дім, йому 17 (бо в рік, коли йому 27, ми дізнаємося, що його не було 10 років);
1963 — хлопець повертається, їм з Неонілою по 27, вони одружуються.
А от як Іван управився народитися пізніше від сестри, невідомо: це не вписується в міфологію дому, бо сірі птахи зваблюють дівчат у 17-18, і від того родяться хлопці. А дівчата народжуються від чоловіків, що прийшли знизу й попросили води, — і матері їхні на той момент уже зрілі жінки. Так що або автор забув, що розказував, або схема зламалася ще в позаминулому столітті, просто ніхто цього не зауважив — що ще сумніше.
Фух, я заслужила свій науковий півасік.
18.07.202418:26
#літо_з_кулішем
#і_ленін_із_гробу_встає
Чесно скажу, зацінивши назви сьогоднішніх мініп'єс, думала, ригатиму далі, ніж бачитиму. Натомість ржала, як дурна.
І "Легенда про Леніна", і "Колонії" — це така вайт юкрейніан супремасі, якої ви не чекали побачити нікада.
Перша історія — про те, як китайські діти втирають англійському пастору-колонізатору про Леніна, що літає на вихорах і знає про всіх, не то шо англійський король.
Друга — про те, як індійські, а потім китайські знедолені робітники дають збройний відсіч білим колонізаторам (англійським), спираючись на вчення Леніна.
У першому випадку Куліш бере подвійну дистанцію наївності: говорять діти, говорять екзотизовані і поневолені. От, значить, один білий маста (Ленін, сука) визволяє їх од другого. Бо самим доперти власну цінність — зась.
У другому випадку індуси наївно намагаються грати за правилами англійців і законослухняно вимагати рівності, але ти не переграєш білого масту на його полі (кстатє, я піймала страшний вайб дисиденства, яке Куліш тут ніби передбачає: ну да, заснуй Гельсінську спілку, наче ти і в Санта Клауса віриш). Але лише збройний опір дає результат — утім, лякає англійців не так він, а пробуджена (Леніним, сука!) свідомість поневолених.
Ленін із санта клаус, ленін із мікі маус, пождіть, мені треба 5 хвилин на ковток пива.
Так. Ну, карочє. Обожнення Леніна і релігієзація комунізму — це не новина для доби Куліша. Але прикметна оця "гра в наївність": героями в нас виступають неосвічені, старі, діти — "одурманені", які шукають нового пророка. Якщо, скажімо, ви порівняєте "Лені" Яновського із "Легендою про Леніна", вам може на хвильку здатися, що це ті самі яйця, тільки в профіль. І якраз автори ні грама в сказане не вірять, лиш натхненно сцють в очі цензурі.
І я лишуся, мабуть, сьогодні із вірою в цей тейк. Бо інакше дуже вже огидно. Добраніч.
#і_ленін_із_гробу_встає
Чесно скажу, зацінивши назви сьогоднішніх мініп'єс, думала, ригатиму далі, ніж бачитиму. Натомість ржала, як дурна.
І "Легенда про Леніна", і "Колонії" — це така вайт юкрейніан супремасі, якої ви не чекали побачити нікада.
Перша історія — про те, як китайські діти втирають англійському пастору-колонізатору про Леніна, що літає на вихорах і знає про всіх, не то шо англійський король.
Друга — про те, як індійські, а потім китайські знедолені робітники дають збройний відсіч білим колонізаторам (англійським), спираючись на вчення Леніна.
У першому випадку Куліш бере подвійну дистанцію наївності: говорять діти, говорять екзотизовані і поневолені. От, значить, один білий маста (Ленін, сука) визволяє їх од другого. Бо самим доперти власну цінність — зась.
У другому випадку індуси наївно намагаються грати за правилами англійців і законослухняно вимагати рівності, але ти не переграєш білого масту на його полі (кстатє, я піймала страшний вайб дисиденства, яке Куліш тут ніби передбачає: ну да, заснуй Гельсінську спілку, наче ти і в Санта Клауса віриш). Але лише збройний опір дає результат — утім, лякає англійців не так він, а пробуджена (Леніним, сука!) свідомість поневолених.
Ленін із санта клаус, ленін із мікі маус, пождіть, мені треба 5 хвилин на ковток пива.
Так. Ну, карочє. Обожнення Леніна і релігієзація комунізму — це не новина для доби Куліша. Але прикметна оця "гра в наївність": героями в нас виступають неосвічені, старі, діти — "одурманені", які шукають нового пророка. Якщо, скажімо, ви порівняєте "Лені" Яновського із "Легендою про Леніна", вам може на хвильку здатися, що це ті самі яйця, тільки в профіль. І якраз автори ні грама в сказане не вірять, лиш натхненно сцють в очі цензурі.
І я лишуся, мабуть, сьогодні із вірою в цей тейк. Бо інакше дуже вже огидно. Добраніч.
06.02.202514:40
Дякую за активність у голосуванні!
За його результатами, власне, 28 лютого (п'ятниця) о 19:30 обговорюватимемо "Пісню відкритого шляху" Артема Чеха — онлайн, зум, усе безоплатно, обрядів посвячення нема, з алкоголем можна, із друзями, подругами, дітьми й домашніми тваринами теж.
Книжка капітальненька, так що записуйтеся тут 👇🏻 — і починайте читати вже (а, як завжди, буду вірити у свою суперсилу встигати за останню ніч).
За його результатами, власне, 28 лютого (п'ятниця) о 19:30 обговорюватимемо "Пісню відкритого шляху" Артема Чеха — онлайн, зум, усе безоплатно, обрядів посвячення нема, з алкоголем можна, із друзями, подругами, дітьми й домашніми тваринами теж.
Книжка капітальненька, так що записуйтеся тут 👇🏻 — і починайте читати вже (а, як завжди, буду вірити у свою суперсилу встигати за останню ніч).
20.11.202412:59
До речі, любодрузі, щось я із суцільними анонсами.
10 грудня о 17:00 у читацькому клубі НУШ буде обговорення повісті Катерини Штанко "Дракони, вперед!"
Це наше третє засідання. Передусім запрошуємо учителів — форма реєстрації тут, усе безплатно. Словом, вперед — то вперед.
10 грудня о 17:00 у читацькому клубі НУШ буде обговорення повісті Катерини Штанко "Дракони, вперед!"
Це наше третє засідання. Передусім запрошуємо учителів — форма реєстрації тут, усе безплатно. Словом, вперед — то вперед.
15.11.202408:30
А бачили, що Жадан анонсує? Та треба послухать, чого ж. Цікаво, чи казатиме щось про Забужко (попкорн про всяк випадок візьму).
Добрий ранок.
Добрий ранок.
转发自:Зоряна фортеця
ЗФ
12.11.202417:50
Ми любимо міське фентезі і хочемо розповідати про нього цікаво, захопливо й незвичайно. Як щодо книжкового герцю двох авторок, які написали книжки про магічний Львів?
Книжковий герць — це наш новий формат презентації книжок. Письменники й письменниці не просто розповідатимуть про свою книжку, а змагатимуться з іншими авторами цього жанру у прямому ефірі! Готові до такої розваги? Тоді приєднуйтеся — і дізнайтесь, як це буде.
👉 14 листопада о 19:00
👉 На Ютуб-каналі «Starfort UA»
Змагатимуться й розповідатимуть про свої магічні міста, героїв та їхні пригоди Уляна Дадак, авторка роману «За межею реальності», і Мар'яна Бекало, авторка роману «Мертва вода живого міста».
Модеруватиме Альона Сіліна — кураторка «Зоряної фортеці».
Замовити роман «Мертва вода живого міста»: https://bohdan-books.com/catalog/book/250634
Замовити «За межею реальності»: https://bohdan-books.com/catalog/book/244463
Слідкуйте за анонсами! Це не остання цікава новина.
#міськефентезі #наживо #фантастикаукраїнською #книжковийгерць
Книжковий герць — це наш новий формат презентації книжок. Письменники й письменниці не просто розповідатимуть про свою книжку, а змагатимуться з іншими авторами цього жанру у прямому ефірі! Готові до такої розваги? Тоді приєднуйтеся — і дізнайтесь, як це буде.
👉 14 листопада о 19:00
👉 На Ютуб-каналі «Starfort UA»
Змагатимуться й розповідатимуть про свої магічні міста, героїв та їхні пригоди Уляна Дадак, авторка роману «За межею реальності», і Мар'яна Бекало, авторка роману «Мертва вода живого міста».
Модеруватиме Альона Сіліна — кураторка «Зоряної фортеці».
Замовити роман «Мертва вода живого міста»: https://bohdan-books.com/catalog/book/250634
Замовити «За межею реальності»: https://bohdan-books.com/catalog/book/244463
Слідкуйте за анонсами! Це не остання цікава новина.
#міськефентезі #наживо #фантастикаукраїнською #книжковийгерць
05.09.202417:44
Отже, вриваємося в марафон #я_чую_голоси_трави — читання другої частини "Дому на горі" Валерія Шевчука.
🌙"Дорога" — чарівний і дуже сумний необароковий текст про тих, хто не там і не на своєму місці.
🌙Отже, 1618 року у своєму маєтку господар пан Юрій повісився. Ця подія запустила низку інших — хай частина з них розгорталася радше у свідомості персонажів, бо внутрішня боротьба тут важить не менше за зовнішню.
🌙"Дорога" — історія про чоловіка, розгубленого перед вічністю аж до самознищення; про астронома, що попри все прагне дому — і не дає ради із земними дорогами, як не дає з небесними; про жінку, яка не має ні жалю, ні смутку — самий лише відчай і зловтіху; зрештою, про домовика, якого вабить дорога.
🌙Домовик, що має відповідати за лад у чужому домі, насправді прагне не так дороги, як дому свого — недарма ж йому прагнеться подруги, дружини, подружжя. Але відьма на те не придасться — відьмі треба чуже: відьми беруть чужих корів і танцюють при ватрі. Щире прохання для молодої відьми занадто чесне.
🌙Танець відьом римується із ватрою, яку влаштовує вдова — пані маєтку — книжкам і приладам астронома. Вона палить те, що відкриває їй жаске безмежжя, що забрало в неї надію на примарне людське — і відчуває свою темну силу. Але потім усе минає.
🌙Світи наближаються одне до одного, перетинаються, але ніколи не разом: пані й астроном бачать домовика, але ніхто з них не годен зарадити іншому.
🌙Зрештою, це історія, де всі нещасні — але ніхто достоту не вмер, крім пана Юрія — і хіба це точно?
"Квіти зірок поналіплювалися на скло й нервово здригалися".
Якщо ви ще не любите цю книжку, я не знаю, як таке може бути.
🌙"Дорога" — чарівний і дуже сумний необароковий текст про тих, хто не там і не на своєму місці.
🌙Отже, 1618 року у своєму маєтку господар пан Юрій повісився. Ця подія запустила низку інших — хай частина з них розгорталася радше у свідомості персонажів, бо внутрішня боротьба тут важить не менше за зовнішню.
🌙"Дорога" — історія про чоловіка, розгубленого перед вічністю аж до самознищення; про астронома, що попри все прагне дому — і не дає ради із земними дорогами, як не дає з небесними; про жінку, яка не має ні жалю, ні смутку — самий лише відчай і зловтіху; зрештою, про домовика, якого вабить дорога.
🌙Домовик, що має відповідати за лад у чужому домі, насправді прагне не так дороги, як дому свого — недарма ж йому прагнеться подруги, дружини, подружжя. Але відьма на те не придасться — відьмі треба чуже: відьми беруть чужих корів і танцюють при ватрі. Щире прохання для молодої відьми занадто чесне.
🌙Танець відьом римується із ватрою, яку влаштовує вдова — пані маєтку — книжкам і приладам астронома. Вона палить те, що відкриває їй жаске безмежжя, що забрало в неї надію на примарне людське — і відчуває свою темну силу. Але потім усе минає.
🌙Світи наближаються одне до одного, перетинаються, але ніколи не разом: пані й астроном бачать домовика, але ніхто з них не годен зарадити іншому.
🌙Зрештою, це історія, де всі нещасні — але ніхто достоту не вмер, крім пана Юрія — і хіба це точно?
"Квіти зірок поналіплювалися на скло й нервово здригалися".
Якщо ви ще не любите цю книжку, я не знаю, як таке може бути.
14.07.202408:39
Добрий ранок. Це тимчасовий пост для тих, хто хоче сьогодні о 19:00 на зум-зустріч про "Старшого боярина".
Якщо ви відзначалися в пості, а вам не прийшло щойно запрошення (або ви оце зараз надумали), пишіть тут 👇
Якщо ви вагаєтеся, то не вагайтеся, ви встигнете ще до години Х. Там усього 4:40 в аудіокнижці, наприклад, і слухати запросто можна (навіть треба) х2.
Якщо ви відзначалися в пості, а вам не прийшло щойно запрошення (або ви оце зараз надумали), пишіть тут 👇
Якщо ви вагаєтеся, то не вагайтеся, ви встигнете ще до години Х. Там усього 4:40 в аудіокнижці, наприклад, і слухати запросто можна (навіть треба) х2.
显示 1 - 24 共 30
登录以解锁更多功能。