кинула сніг в капюшон
наділа тобі на голову
думала ти образишся
а ти позвала на ковзанку
помінялися ковзанами
у нас однаковий розмір
ти зав’язала мені шнурівки
ніхто з нас не вміє кататися
у тебе замерзли руки
у мене почався нежить
набридло ходити по бортику
ідем до мене в квартиру
до чаю хліб із варенням
ти попросила білий
а я обираю чорний
твої губи на смак вишневі
крихти по всьому столу
схожі на дрібку насіння
жито пустило пагонці
на верхніх фалангах пальців
жито росте по тілу
вкриває з очей до п’яток
ми не знаєм що з ним робити
ми лишаємось в нім ховатися
як добре що ми зі сходу
добре що батьків ще немає
у нас лишилась година
твої губи на смак вишневі