26.04.1986 рік...
Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства.
Вічна пам'ять героям Чорнобиля!
Чорнобиль і "гласність": що писали радянські газети про аварію
Чорнобильську катастрофу вважають першим тестом політики "гласності", курс на яку оголосив на з’їзді КПРС у лютому 1986 року Михайло Горбачов.
Інформація про аварію на Чорнобильській атомній станції в ніч проти 26 квітня 1986 року, яку згодом назвуть наймасштабнішою техногенною катастрофою в історії, взагалі не висвітлювалася радянськими чи українськими ЗМІ впродовж перших двох днів.
Повідомлення про аварію на ЧАЕС у радянських ЗМІ вперше з’явилося майже за три доби – ввечері 28 квітня у програмі "Час". Це оголошення, фактично, зробили під тиском міжнародної спільноти, яка вимагала від СРСР пояснень щодо підвищених рівнів радіації на території інших країн.
Першими, хто підняв тривогу, були працівники шведської АЕС "Форсмак", що на північ від Стокгольму. Система безпеки станції почала подавати сигнали про радіаційне забруднення. Коли з’ясувалося, що забруднення не пов’язане із самою станцією, за напрямком вітру висунули припущення про аварію на ЧАЕС. Спроби дізнатися про ситуацію за дипломатичними каналами нічого не дали. Лише тоді, коли шведи пригрозили подати офіційний запит до МАГАТЕ, СРСР був змушений повідомити про аварію.
Наступного дня, 29 квітня, 14 секунд повідомлення перетворилися на три рядочки тексту, які передрукували й більшість українських газет, - внизу третьої шпальти, поруч із результатами футбольних матчів і повідомленнями про "Велогонку миру", що мала стартувати у Києві 6 травня.
Повідомлення було з шести речень: "Від Ради Міністрів СРСР. На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджений один з атомних реакторів. Вживаються заходи для ліквідації наслідків аварії. Потерпілим надається допомога. Створено урядову комісію".
Наступного дня повідомлення також містилися на третій сторінці. Наприклад, як у "Робітничі газеті", разом із матеріалом про "Свято прекрасного".
У цей час, за повідомленнями КДБ, іноземні журналісти і дипломати намагаються отримати більш докладну інформацію про аварію: "За оперативними і офіційними даними, що надходять до КДБ УРСР, 29 квітня цього року відзначені спроби з боку співробітників дипломатичних та інших представництв США, Франції і Канади у Москві, кореспондентів та інших іноземців отримати інформацію у зв’язку із аварією на Чорнобильській АЕС. Зокрема, співробітник французького посольства у телефонній розмові із стажером у Києві цікавився будь-якою інформацією щодо вибуху та "незвичайного переміщення транспорту". Тим самим цікавилися і у канадському посольстві у своєї громадянки, яка вивчала в Києві російську, бо "можливе припинення руху автобусів може свідчити про мобілізацію транспорту для евакуації населення".
Більше того, співробітники американського посольства дзвонили навіть у державні установи, зокрема, у обласну епідеміологічну станцію, цікавилися рівнями радіації. Із аналогічними питаннями зверталися до АН УРСР, Держтелерадіо кореспонденти англійських, французьких, шведських газет і співробітник швейцарської фірми "Браун Боварі".
У цьому ж повідомленні йдеться про те, що з метою попередження передачі "викривленої і негативної інформації" із іноземцями проводять роз’яснювальні бесіди представники туристичних фірм. Окремі іноземці, що перебувають в Києві, "проявляють нервозність, є спроби терміново залишити місто", а стажери із Канади "негативно відгукувалися про засоби масової інформації в СРСР", які "приховують справжній стан справ", вимагаючи негайного відправлення до Канади".
На цей час евакуацію жителів Прип’яті – міста енергетиків, які працювали на ЧАЕС, вже завершили. Починалася евакуація жителів 10-км зони довкола станції.
Проте наближалося Перше травня – свято міжнародної солідарності трудящих. саме воно було на перших шпальтах газет Радянської України.
