Ч.2
ЛЕЙБЛИ.
Я не знаю, як працюють рекордингові компанії всього світу. Але я собі уявляю це так. Є талановитий музикант, який своїми силами записав кілька демо-треків та відіслав на різні лейбли. Спеціальні фахівці цих компаній ретельно вивчують всю отриману інформацію та відсіюють із неї раціональне зерно. Знаходять того, кого варто привернути увагу, перспективним та потенційно цікавим. Продюсують з нього якісний популяризований продукт, який потім намагаються продати. Для цього витрачають купу ресурсів, домовляються з ЗМІ, організовують гастрольні тури. В усьому світі так і працює. Наші рекордингові компанії не вірять в музикантів, яких не знають. І навіть якщо вони створили якісний продукт, записали якісні пісні, стали обличчям і голосом української музики, цей продукт не має шансів стати популярним. Випадок, коли рекординг підписав угоду з маловідомим виконавцем і зробив його успішним — в нашій країні дуже рідкісним явищем.
БІЗНЕС.
В усьому світі люди вже навчилися заробляти на життя не музикою, а часто і на саму музику. Якщо доводиться заробити деінде. Зрозуміло, за таких умов страждає якість кінцевого музичного продукту — те, що люди чують на концертах або на записаних дисках. Для того ж, щоб зробити непогану і менш витратну фінансово екіпіровку, повинна бути ціль, фінансовий інтерес, для якого вигідно буде вкласти гроші в бізнесу.
ЗМІ.
Для того, щоб немейнстримна музика стала привабливою до ЗМІ, вона мусить стати модною. А для того, щоб вона стала модною, на неї має звернути увагу хтось із мас-медіа, хтось, хто виведе цю музику з тіні. І в Україні, на жаль, є чітке розуміння: “скільки платиш — стільки і говорять”. Ніхто не хоче, або просто боїться, думати про перспективу. В результаті, більшість ЗМІ мають чіткі розцінки на розміщення інформації. Оплачувати це можуть лише ті, хто має потужні джерела фінансування або ж ті, хто може швидко і вигідно повернути затрачені кошти. Найвдалішим варіантом для заробітку в сучасних українських умовах є коротка та приваблива пісня. Творчість альтернативних музикантів поки не зацікавлює. Потрапити в замкнене коло — не можемо заробити, бо не маємо до ЗМІ, а до ЗМІ не маємо доступу — і заробити можуть лише ті, кого добре знають ЗМІ. Пишається інтернет, який досі в нашій країні ще не став загальнодоступним — тільки в ньому багато хто з наших артистів має багато публіки.
Думаю, можна ще довго зупинятись про основні речі, зазначені вище. Але є ще і інші, не менш важливі.
Як от, наприклад, бажання працювати, бажання постійно вдосконалюватись, розвиватись — так би мовити, фактори внутрішні.
ЛІНЬ.
Це, на жаль, доводиться визнати. Багато музикантів на концерті рвуться всі, а от на репетиції — вже трохи менше. Часто бажання провести якісну репетицію переважується значно потужнішим прагненням просто весело погулятись, побухати і покурюватися.
Серед багатьох музикантів панує жахлива думка, що тюнінг, звучання і наркотики значно важливіші в музиці, ніж сама музика. Підставити, намовити, брехня, поливання своїх колег лайном поза очі — давно стали нормою в музичному світі України. В той же час, об’єднавшись, створивши спільний музичний простір, музиканти могли б виробити правила гри, які були б дуже вигідні для кожного.
СКАНДАЛИ.
Багато що можна було б змінити в сучасній музичній ситуації на краще, якби музиканти змогли знайти спільну мову між собою, об’єднатись і відстоювати власні інтереси. На жаль, у нас такої немає. І кожен намагається якось не витопити, а, принаймні, обійти.
На закінчення свого міркування хотів би дати лише одну пораду тим, хто починає. Займаєтесь музикою і це увійде у ваше життя — займайтесь нею до кінця.
