Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Ko'rish

Николаевский Ванёк

Ko'rish

Труха⚡️Україна

Ko'rish

Николаевский Ванёк

Ko'rish

Лёха в Short’ах Long’ует

Ko'rish

Спільне | Commons

Yangiliklar va OAV

Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру
Сайт: http://commons.com.ua/uk/ />YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal />Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal

TGlist reytingi

TuriOmmaviy

Tekshirish

Tekshirilmagan

Ishonchnoma

Shubhali

JoylashuvУкраїна

TilBoshqa

Kanal yaratilgan sanaNov 16, 2017

TGlist-ga qo'shildi

Jun 28, 2023

Men kanal egasiman

O'zgartirishlar tarixi

Muxrlangan guruh

Спільне - чат

Yangiliklar va OAV

Telegram kanali Спільне | Commons statistikasi

Batafsil

Obunachilar

1 445

24 soat00%Hafta

1-0.1%Oy00%

Iqtiboslar indeksi

100

Eslatmalar1Kanallardagi repostlar0Kanallardagi eslatmalar1

Bitta postning o'rtacha qamrovi

143

12 soat1500%24 soat1430%48 soat1600%

Ishtirok (ER)

13.29%

Repostlar2Izohlar0Reaksiyalar17

Qamrov bo'yicha ishtirok (ERR)

0%

24 soat0%Hafta

1.04%Oy

1.3%

Bitta reklama postining qamrovi

0

1 soat00%1 – 4 soat00%4 - 24 soat00%

Batafsil

Botimizni kanalingizga ulang va ushbu kanal auditoriyasining jinsini bilib oling.

24 soat ichidagi barcha postlar

1

Dinamika

"Спільне | Commons" guruhidagi so'nggi postlar

Barcha postlar

24.02.202513:01

«Під час першої дослідницької поїздки на Донбас я зрозумів, що наше уявлення про захоплення регіону в 2014 році було абсолютно хибним».

Сергій Куделя — політолог з Бейлорського університету (США), який досліджує збройні конфлікти та політичні режими. Зокрема, з 2014 року він пише про війну на Донбасі для академічних і аналітичних видань.

Своє дослідження він розпочав у 2015 році, коли вирушив до восьми міст Донецької та Луганської областей, щоб поспілкуватися з цивільними — безпосередніми свідками захоплення регіону.

Цього року на основі польових досліджень політолога у видавництві Oxford University Press вийшла його книга «Захопити місто, знищити державу: Зародження війни Росії проти України».

До третьої річниці повномасштабного вторгнення публікуємо інтерв’ю з Сергієм Куделею. Ми поговорили з ним про те, з чого почалося російсько-українська війна, як сьогодні, у 2025 році, осмислювати події 2014-го і чому важливо розуміти складність цих процесів, уникаючи спрощених трактувань.

Repost qilingan:

Пряма дія | Незалежна студентська профспілка

19.02.202518:41

✨Запрошуємо на студентський фрімаркет!✨

🫂У суботу 22 лютого в Одесі відбудеться захід, на якому можна буде безкоштовно та вільно обмінятися корисними та прикольними речами, а також знайомитися та обговорювати свої проблеми. Без грошей чи бартеру!

💡Що можна приносити?

Будь-що! Але закликаємо приносити речі у чистому та цілому стані! 💐 Також ви можете поділитися з охочими якимись своїми навичками, зробивши невеличкий воркшоп, наприклад дати урок гри на гітарі чи зробити щось інше.

💡Хто може взяти участь?

Усі охочі!

💡Чи обов'язково приносити щось на фрімаркет, щоб долучитися?

Необов'язково! Фрімаркет ґрунтується на принципах довіри та взаємопідтримки, а тому можна як приносити, так і вільно забирати речі!

📢Також у програмі:

🔹 вільна дискусія “Проблеми університетів” (14:00-15:00)
🔹 колажування (15:00-16:00)
🔹 стіл-воркшоп із повітряними зміями (DIY) (16:00-17:00)
🔹 веганська їжа (у меню: легендарний торт Наполеон, хумус; також можете приносити і пригощати всіх своїми улюбленими рецептами!)
🔹 перегляд короткометражки “Зникаючий вид” від колективу “Торжество”
🔹 кальян
🔹 музична джем-сесія

🤝Заохочуємо вас підтримати простір, в якому буде проходити фрімаркет, вільним донатом (від 0 гривень)!

🧦 Усі речі, які не заберуть інші, поїдуть у БФ «Всесвітня мрія» за адресою Б. Хмельницького 96, а теплий одяг та взуття — до ініціативи САД.

🌏 Дата, місто і час проведення: 22 лютого | Одеса | 13:00-17:00

👉 Якщо бажаєш приєднатися, проходь реєстрацію за формою!

19.02.202510:48

🎙 Fractured Futures: Ukraine's Internally Displaced

Listen to the new episode of the "Ukraine the Possible" podcast, dedicated to the situation and future prospects of internally displaced persons in Ukraine.
▪️ Has the state forgotten them in the third year of the war?
▪️ What challenges are they facing?
▪️ Is the current support system effective?
▪️ What fundamental changes are needed to ensure a just and stable future for all Ukrainians?

Don't forget to share the podcast with your English-speaking friends.

12.02.202509:11

💖 Чи можна бути «просто» дівчиною? Які хиби в репрезентації квір-людей у кіно? Як відрізнити справжні романтичні чи сексуальні потяги від навʼязаних?

Якщо ви також готові поговорити про ці та інші квір- і феміністичні теми, тоді вам точно сподобається «любий щоденнику».

🎬 «любий щоденнику» — це проєкт відеоесеїв про суспільство, кіно та поп-культуру, що виходить на каналі феморганізації «Білкіс». У новому репортажі проєкту «Ось бачиш» ви познайомитеся з ведучою гьорлблогу та зазирнете за лаштунки підготовки нового випуску. Також ви дізнаєтеся, що надихнуло активісток на створення блогу і чому блискітки — це завжди доречно.

🎥 Дивіться репортаж та заглядайте на канал «Білкіс», де ще більше квір- та феміністичних есеїв!

10.02.202512:24

❓Чи може політика об’єднувати спільноти та спонукати турботуватися про себе й інших?
❓Як на практиці досягти ширшої інклюзивності у сфері праці та в активізмі?
❓Як фемінізувати політику не лише в теорії, а й у повсякденності?

Сьогодні риторика політиків чи просто ігнорує феміністичні цінності, чи навіть дискредитує та протистоїть їм. Проте ми досі вперто переконані в необхідності їхнього втілення та не припиняємо популяризувати ці ідеї.

Саме тому рекомендуємо брошуру «Час фемінізувати політику», створену Фондом Рози Люксембург. Це видання — результат об’єднаних зусиль лівих феміністок та активісток, які діляться досвідом впровадження феміністичних підходів у громадську діяльність і розробляють інструменти для того, щоб політика ставала справді відкритою для всіх.

📥 Завантажити брошуру можна за посиланням. А керуватися її принципами варто у щоденних практиках.

07.02.202513:12

🕐 Четвертий місяць поспіль щодня об 11:52 громадянки й громадяни Сербії масово виходять на вулиці та протягом 15 хвилин блокують міста.

Акції «Стоп, Сербія» проводяться як траур за пʼятнадцятьма загиблими в місті Новий Сад, коли на людей обвалився навіс залізничного вокзалу. При тому, що його відремонтували лише 2 роки тому.

Цю катастрофу можна було б поставити в один ряд із численними нещасними випадками на будівництвах, заводах, шахтах, мостах, у ТРЦ або на площах, які стаються через недбалість і корумпованість урядів. Проте саме трагедія в Новому Саді сколихнула Сербію настільки, що викликала найбільші за останнє десятиліття протести.

Розпочавшись зі студентського спротиву з вимогами знайти і покарати відповідальних за трагедію, акції набули масової підтримки й переросли в загальний страйк проти авторитаризму та халатності сербської влади.

Автори сьогоднішньої публікації, Катаріна Беширевич і Лука Філіпович, є безпосередніми учасниками протестів. Вони порівнюють нинішній рух зі студентськими виступами в Сербії 1868 року та протестами проти режиму Мілошевича 1996 року.

Тож, що робить цей протест унікальним і чи змінить він політичний ландшафт Сербії — читайте в написаній студентами статті👇

05.02.202515:28

3 лютого помер британсько-американський соціолог-марксист українсько-єврейського походження Майкл Буравой (Burawoy) (1947–2025), фігура якого надзвичайно важлива для нашого журналу.

Для Буравого публічна соціологія була тією соціальною наукою, що активно взаємодіяла з суспільними рухами та не боялася бути долученою до соціальних змін. Ці ідеї були і залишаються засадничими для нашого журналу. Інтерв’ю з ним з’явилося в одному з перших друкованих номерів «Спільного», присвяченому класовій експлуатації та класовій боротьбі. А його праці лишаються фундаментальними для критичних соціальних досліджень, особливо пострадянського простору.

Буравой був величиною світового масштабу як соціальний теоретик, дослідник перетворень на постсоціалістичному просторі. Він запам’ятався нам як чудовий стиліст і дотепний оратор, полум’яний активіст і щирий друг багатьох українських лівих. Будучи президентом Міжнародної соціологічної асоціації (2010–2014), він кілька разів приїздив до Києва, де виступав на студентському контрфорумі, організованому профспілкою «Пряма дія» проти комерціалізації та наступу на освіту політикою Табачника-Суліми, та в Центрі візуальної культури, який боровся за своє існування проти ректора Квіта та його цензури.

Математик за першою освітою, Буравой вирушив продовжувати навчатися до нещодавно деколонізованої Замбії, а згодом до Чикаго. Працюючи переважно на робітничих професіях у різних куточках світу — замбійських копальнях, чиказьких заводах, підприємствах Угорщини кінця кадаризму та Сиктивкара доби розпаду СРСР, — він майстерно опанував метод включеного спостереження, а головне розумів життя робітничого класу зсередини. Починаючи з його дисертації, виданої книгою із назвою «Виробництво згоди: Зміни в процесі праці в умовах монополістичного капіталізму», і до праць, що стосуються постколоніального та постсоціалістичного досвіду, він поєднував підходи таких попередників, як Антоніо Ґрамші та П’єр Бурдьє, з прагненням зробити свій внесок у боротьбу за визволення людини.

Трагічна загибель Майкла Буравого — його збила машина, завдавши травм, несумісних з життям, — є невимовною втратою для всіх нас. Завжди пам’ятатимемо та будемо вдячними нашому товаришу.

05.02.202510:24

🏥 Хронічне недофінансування, управлінська недбалість і постійні обстріли призвели до критичного стану медицини у прифронтових регіонах України. У деяких містах і селах лікарні закриваються, а в інших — якщо й досі працюють, то гостро не вистачає медперсоналу, ліків та обладнання.

Попри все це, там продовжують жити люди. Звідки ж вони отримують медичну допомогу та догляд?

Олена Лобова, Інна Тур, Тетяна Нагорна, Любов Лізогубова, Людмила Пуха, Світлана Сидоренко — це імена кількох медпрацівниць, які залишилися лікувати та доглядати своїх земляків. Деякі з них працюють без зарплатні, інші отримують пʼять тисяч гривень на місяць. При цьому практично кожній доводиться ризикувати життям, надаючи допомогу під обстрілами.

▪️ Що мотивує цих жінок залишатися відданими своїй справі?
▪️ Які ще виклики їм щодня доводиться долати під час виконання своїх робочих обовʼязків?
▪️ Чого вони бояться і на що сподіваються у майбутньому?

Читайте про це у нашому новому матеріалі про непросту роботу українських медсестер.

04.02.202511:27

🕵🏽‍♀️ Де шукати український феміністичний YouTube?

Дізнавайтеся про один з найяскравіших українських ютюб-гьорлблогів у новому репортажі проєкту «Ось бачиш!».

У відеоесеях каналу «любий щоденнику» авторки сміливо використовують фемінізм та квір для того, щоб розказати про суспільство, кіно та поп-культуру.

Повний репортаж буде опубліковано наступного тижня. А поки знайомтеся з тізером випуску та не забувайте поширювати хороший контент серед знайомих.

03.02.202512:07

🔥«Вулиця вся спалена, тільки наша хата стоїть».

Під час Другої світової війни в Україні нацисти проводили жорстокі каральні заходи, знищуючи цілі села у помсту за спротив окупації. За різними оцінками, понад 300 населених пунктів було спалено, а їхніх мешканців убили чи депортували на примусову працю.

Одному з таких сіл, Лучанкам на Житомирщині, присвячено третій комікс з циклу зі свідченнями подій Другої світової війни, який ми готуємо разом із ГО «Після тиші».

У грудні 1942 року німецькі окупанти спалили Лучанки дощенту та відправили на примусову працю більше 120 мешканців і мешканок села.

Через 80 років команда ГО «Після тиші» розшукала одну з останніх очевидиць тих подій — Марію Невмержицьку. На основі її спогадів ми створили графічну історію з ілюстраціями Ганни Гаюнової. Публікуємо її сьогодні для вас.

31.01.202513:24

🎓 Дискусії про необхідність трансформації вищої освіти в Україні ведуться від початку незалежності. Щоразу реформатори з Міністерства освіти і науки взоруються на перетворення університетів, які відбуваються в «розвинутих країнах».

Добре, подумали ми, і вирішили детальніше розібратися з тим, про які саме трансформації йдеться. За результатами понад тридцяти років змін у вищій освіті в країнах центру студенти змушені платити дедалі більше за навчання, дослідники та дослідниці витрачають час не на науку, а на написання грантів, становище викладачів прекаризується, а їхніх контракти із року в рік передбачають все менше гарантій.

❓Чи може в умовах наступу неоліберальних реформ університет лишитися простором критичного мислення❓

Цій проблематиці ми присвятили окрему панель щорічної конференції «Фоєрбах 11». Під час події:
📌 польський дослідник освіти Кристіан Шадковський пояснив, чому та як вищезгадане становище є результатом проникнення капіталу у вищу освіту;
📌соціологиня Марія Іванчева розповіла про лібералізацію вищої освіти у Великобританії та про тенденцію поширення цих реформ із капіталістичного центру до периферії;
📌 а наостанок член Незалежної студентської профспілки «Пряма дія» Михайло Самсоненко та анонімний активіст із Пакистану описали аналогічні трансформації в країнах периферії — в Україні та Пакистані — і розповіли про студентський спротив цим змінам.

Читайте детальніше про глобальні виклики в системі освіти та стратегії опору в репортажі з дискусії. Та не забувайте, що боротьба за доступну освіту — це не лише питання академічної сфери, а частина ширшої боротьби за справедливе суспільство.

29.01.202511:40

✊🏽

«Ми довели, що режим жорсткої економії не працює, натомість працює заробітна плата».

У 1974 році Революція гвоздик повалила крайньо-праву диктатуру в Португалії, відкривши шлях для лівих сил, які визначали політичний курс країни протягом наступних десятиліть.

Так, навіть в умовах криз та навʼязування політики жорсткої економії, альянсам лівих сил в уряді вдавалося збільшувати заробітні плати та інвестувати в суспільні блага: соціальне житло й захист трудових прав.

Попри все це, на жаль, після дострокових виборів 2024 року в Португалії почали закріплюватися праві та навіть крайні праві сили. Ультраправа партія «Chega» здобула рекордну підтримку.

У листопаді минулого року Україну відвідала одна з колишніх координаторок португальського Лівого Блоку, а нині депутатка Європарламенту, Катаріна Мартінш.

Тож ми скористалися можливістю поговорити з нею про:
▪️ політичний досвід Португалії;
▪️ його актуальні для України уроки в контексті економічної кризи;
▪️ ефективність європейської допомоги країні під час війни;
▪️ стратегії та перспективи альянсу лівих сил у протистоянні імперіалізму.

Інтервʼю з Катаріною вже опубліковано на нашому сайті. Запрошуємо до ознайомлення.

27.01.202514:19

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

До Другої світової війни єврейська громада України налічувала майже три мільйони людей. Протягом двох років війни більшість із них не залишилося в живих. Врятуватися на окупованих територіях змогли лише менше 100 тисяч.

Саме їм довелося стати свідками того, як за лічені дні зникали цілі громади, як безжально знищують їхніх рідних і друзів, а декому довелося опинитися в ролі живої мішені.

Минулого року разом із ГО «Після тиші» ми створили відео на основі спогадів уцілілих жертв Голокосту в Україні.

Пропонуємо вам прислухатися до їхніх голосів у цю пам’ятну дату і цьогоріч. Лунаючи крізь тишу минулого, ці історії нагадують нам про відповідальність, яку не можна ігнорувати сьогодні.

23.01.202512:37

🍄 Чи любите ви збирати гриби?

Незалежно від вашої відповіді, гадаємо, вас точно зацікавить есей антропологині Анни Льовенгаупт Цзин.

Запрошуючи у мандрівку за грибами, на початку есею дослідниця розширює межі розуміння історії — центральне місце відводиться не людині, а складній екологічній мережі міжвидової взаємодії.

Тож у тексті Анни:
▪️ гриби стають ключем до переосмислення колоніалізму;
▪️ зернові культури «одомашнюють» людей та перетворюються на знаряддя утримання патріархального домінування;
▪️ і нарешті, те ж саме збирацтво грибів викриває некеровані шви імперського простору, де розмаїття продуктивного безладу містить потенціал новизни.

«Ці матеріали є грибним аргументом проти одомашнення, принаймні жінок і рослин, зведеного у надто затятий ідеал», — зазначає авторка.

Ми ж хочемо підкреслити важливість її думок в контексті критичного осмислення аграрного образу України, яка століттями існувала колоніальним ресурсним придатком імперій.

Тож переходьте за посиланням і приєднуйтеся до захопливої мандрівки грибними стежками.

17.01.202514:31

🙋‍♀️ А що там у Сакартвело?

28 листопада минулого року в Сакартвело розпочалися масштабні протести, викликані заявою урядовців про припинення переговорів щодо вступу в ЄС і впровадженням репресивних заходів у країні. Минуло два місяці, і хоча медійна увага до подій поступово згасає, вуличний опір не припиняється. Попри морози та жорсткі репресивні заходи, спрямовані на його придушення, сакартвелки й сакартвельці щодня виходять на вулиці своїх міст.

▪️ Чому цей протестний рух триває?
▪️ Чи справді він базується на проєвропейських настроях та протистоянні уряду, який вважають проросійським?
▪️ Чи, можливо, це частина ширшої боротьби за демократичні права у світлі посилення авторитарних тенденцій?

Про це, а також про історичний та політичний контекст протестів нашому виданню розповіла сакартвельська дослідниця Мая Баркая. В її статті ви також знайдете відповідь на знайомі українкам і українцям кемпістські закиди про нібито зовнішнє керування народним опором.

Barcha postlar

Hech narsa topilmadi 😢

Batafsil

Rekordlar

09.02.202523:59

1.5K

Obunachilar

03.02.202023:59

200

Iqtiboslar indeksi

13.01.202423:59

3.1K

Bitta post qamrovi

19.10.202423:59

280

Reklama posti qamrovi

01.02.202523:59

26.56%

13.01.202423:59

252.27%

ERR

Спільне | Commons mashhur postlari

Barcha postlar

Repost qilingan:

Пряма дія | Незалежна студентська профспілка

19.02.202518:41

24.02.202513:01

«Під час першої дослідницької поїздки на Донбас я зрозумів, що наше уявлення про захоплення регіону в 2014 році було абсолютно хибним».

19.02.202510:48

04.02.202511:27

05.02.202515:28

27.01.202514:19

29.01.202511:40

✊🏽

«Ми довели, що режим жорсткої економії не працює, натомість працює заробітна плата».

12.02.202509:11

07.02.202513:12

05.02.202510:24

31.01.202513:24

03.02.202512:07

10.02.202512:24

Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.

Спільне | Commons