#пригоди_на_проондатрероному_причалі
Отже, повернімося до пробного виходу. Одразу можна сказати, що сам вихід не був надто цікавим – просто зробили кілька кіл по придомовій акваторії й усе. Пораділи результату й пішли по хатах.
Набагато цікавішою була підготовка. Човняр заправив двигун, змастив маслом, залив охолоджувальну рідину та підготував узвар, щоб після виходу отримати задоволення від процесу розчинення. Далі почав заводити мотор, і той став видавати звук – “бик-бик-бик-бик-бик…”, і тут Генрі задумався й спитав:
– А що то за такий бик тут мається на увазі, як думаєш?
Мені здається, тут усе ясно, і відповідь уже міститься в питанні. Цей бик – як, які ще можуть бути сумніви?
– А де підтвердження, що то саме як, чому не бізон?
– А чому не свиня, особливо морська? Теж досить імовірний варіант.
– Хіба морська свинка – це такий бик?
– Так а чим не бик? Вони теж великі й рогаті часом мені траплялись, тобі хіба ні?
Ні.
– Дивно звичайно, але припустимо, хай буде бізон.
– А може все ж таки як?
– А може і як, не знаю. Як, бізон, морська свинка, гіпопотам – без різниці. Головне щоб катер добре пішов.
Згоден, сім футів нам під кілем!
Дійшовши до цього консенсусу, друзі рушили на середину річки, а що відбулося далі, вже було описано. Можна, звісно, зайти ще глибше в подробиці, але це вже особисті справи Алана та Генрі, тож на цьому розповідь можна й закінчити.
