Repost qilingan:
МИРЯНИ

23.11.202307:33
– зв’язки Української Православної Церкви з Московським Патріархатом є саме історичними (а не адміністративними).
– Є багато прикладів конфліктних випадків на рівні парафій (чітко відслідкованими були 16), коли реакція українських правоохоронних органів була неадекватною, коли вони не розслідували інциденти у достатній мірі та не вживали заходів для захисту членів Української Православної Церкви.
– Статистика, отримана від української влади свідчить, що кількість кримінальних справ щодо злочинів, відкритих проти кліриків УПЦ складає лише 1% від загальної кількості відкритих кримінальних справ щодо колаборації (68 з 6.600). Відповідно, серед священнослужителів УПЦ спроби колаборації не носять масового характеру, а тому не дають підстав для законодавчої заборони Української Православної Церкви як структури.
– Є значна кількість справ, в яких виявилася сумнівність щодо справедливості кримінального провадження. У цих випадках посадові особи від імені держави України діяли з порушенням законів і процедур, встановлених державою.
– Через прийняття закону №8371 «законодавчі зміни в Україні можуть вплинути на свободу віросповідання», а сукупний вплив дій Уряду проти УПЦ уже зараз є дискримінаційним.
– Нинішні спроби прийняття вказаного закону не є необхідними для захисту громадської безпеки, порядку, здоров’я або моралі, або фундаментальних прав і свобод інших.
Ілзе Брендс Керіс - помічниця Генерального секретаря ООН з прав людини.
Repost qilingan:
Діалог.ТУТ

20.09.202312:30
Католик за віросповіданням, філософ Андрій Баумейстер заступився за УПЦ.
На його авторському YouTube-каналі вийшов новий відеоролик «Судьбы православия в Украине: вызовы и роковые ошибки. От Томоса (2019) до 2023 года».
«Я понимаю, что многих из вас расстроило то, что я говорю. Некоторых очень сильно расстроило. Некоторых поддержало. Но я философ, я христианин, я должен всё-таки стараться использовать свои знания, свой опыт, свои ощущения, и делиться с вами так, как считаю необходимым».
Такими словами завершується майже годинна лекція сучасного українського філософа Андрія Баумейстера, яку ми наполегливо рекомендуємо до перегляду.
Окрім того, що вона цілковито йде проти нинішнього інформаційного мейнстріму, де УПЦ є ледь не головним і не єдиним «ворогом кожного порядного українця», в ній розставлені чіткі й по-людськи зрозумілі адекватні акценти.
«Давайте будем патриотами, но при этом свободными, исполненными достоинства людьми, которые могут свободно выражать свои точки зрения, зная, что за их точки зрения их не будут судить; что мнения судить нельзя, что мировоззрение неподсудно…»
Ціла година спокійного інтелектуального розмірковування в дусі любові — не пропустіть😌
12.09.202313:04
Прочитав новий матеріал каналу Діалог.Тут. Вкотре висловлюю свою повагу до модераторів і авторів каналу за підбір тих тем, про які в церковному середовищі не поспішають піднімати дискусії. Так от, після прочитаного матеріалу ( https://www.dialogtut.org/v-nashem-hrame-prynyaly-reshenye-pomynat-patryarha/ ) не можу промовчати. Все це якась тотальна печалька.
І виглядає ця печалька приблизно так.
Настоятель (саме керівник столичної парафії, як я розумію, давав інтерв'ю у цьому матеріалі) збирає парафіян після Собору УПЦ і разом із вірянами вирішує не підкорятися Собору і своєму безпосередньому єпархіальному архієрею, тобто митрополиту Онуфрію, знаючи, що неспомин патріарха просував у Феофанії особисто Блаженніший. (Уточнення. Священник, виявляється, не столичний, з провінції, це означає, що своїми діями він підставляє не лише Блаженнішого, а й свого правлячого архієрея. Подвійний удар).
Після такого парафіяльного собору під дубом, вони спокійно продовжують поминати на службі не лише ПК, але і БО, звісно ж забувши про те, що вони ось таки щойно плюнули на нього своїм відкритим нехтуванням його архієрейської влади. Плюс підставили його під удар недоброзичливцям.
Далі настоятель продовжує мутити воду спогадами про старця Зосиму і про його вкрай неоднозначні висловлювання, байдуже, що настоятель нібито тримає від цих слів дистанцію, але ж він їх цитує з повагою і розумінням. Хоча насправді ці слова - чистої води маніпуляція свідомістю простих вірян, залякування і неприкрите розшаркування ніжкою перед Москвою.
Далі священник начебто дотично і ненав'язливо нагадує, що, взагалі-то, згідно з апостольськими правилами ВСІ мають згадувати патріарха на службі, забуваючи про те, що насправді правила передбачають спомин лиш свого правлячого архієрея і не більше.
Я, до прикладу, завжди казав своїм парафіянам, що доки я на літургії згадую ім'я свого єпископа, в даному випадку митрополита Бориспільського Антонія, можете бути спокійні. Навіть якщо я не згадаю митрополита київського Онуфрія, біди ніякої не буде, а спомин патріарха - це завжди була помилка, перебільшення і класична імперська звичка зациклити маси на світському чи духовному одноосібному лідері. До правил Церкви це не має жодного відношення.
Далі в інтерв'ю священник ще й встигає відкрито заявити про свою незгоду з рішенням Собору у Феофанії. Чудово. Але чим він може обгрунтувати свою непокору? Незгода може бути, можна написати листа до Блаженнішого, можна підняти певну дискусію з цього питання. Але до цього часу однак виконувати рішення собору. Бо це і є практика Церкви. Натомість маємо справу з якимось викривленим розумінням соборності в Церкві.
Юрій Лоза, приміром, не згоден із тим, що планета Земля має овальну форму. Він переконаний, що Земля пласка. Але ж він таке стверджує сам по собі та не підставляє інших артистів такою дивною позицією.
А коли щось дивне стверджує один зі священників УПЦ, то тим самим частково підставляє і всіх. Бо Церква - соборний організм.
У мене ще багато рефлексії на це інтерв'ю, але то вже надто багато слів буде.
Я категорично не підтримую позицію цього священника, який під час інтерв'ю вміло приховував свою церковну недисциплінованість і неповагу до власного ж архієрея блаженними банальностями.
Загальні враження від інтерв'ю негативні. Слизьке і неприємне.
04.09.202307:35
21.11.202312:50
Repost qilingan:
Миколай Данилевич

05.10.202318:59
Голос українки із-за кордону:
Переважна більшість дітей і молоді, які провчилися в європейських школах і університетах ці 1.5 роки війни, вже не хоче повертатися додому. Вони звикли і їм подобається. Батьки ради дітей сидять ще закордоном і серце їхнє розривається, бо хочуть в Україну, але мусять ради дітей бути закордоном. І так в Україні мало людей живе, люди вертатися не хочуть або й не можуть, а влада ще й Церкву хоче заборонити. Хто туди поїде в ту Україну таку? Що вони роблять? Ще ж справжня зрада, пряме шкідництво країні. Це ж ще один аргумент сидіти там і не повертатися в таку країну, де навіть в свою Церкву не можна буде піти.
11.09.202311:16
03.09.202322:31
Скільки рефлексій в мережі: "Рєзніков більше не міністр! Тіштеся з перемоги громадського суспільства!"
Ага. Як діти. Правда? Є з чого радіти? З'їли чергову наживку оманливих змін? На краще?
На цьому базарі як рибу не міняй, однак з одної сітки дістають. Таке враження, що підгнила вся. От ми зараз почнемо видавати тонни радості, буцімто: "Перемога! Ганьба Рєзнікову! Нарешті!"
І що?
Прямо таки завтра у його родичів відберуть майно?
Чи у нього? І все на ЗСУ віддадуть? Щоб нам не збирати з зубожілого народу копійки на ЗСУ?
Дзуськи.
Ні, я тішуся, що суспільний розголос дає результат, але чи дає від результат довготривалого використання? Чи це лиш перемога - фікція, вдавання того, що громадянське суспільство в Україні існує, що Ви, людиськи, типу щось можете, давайте, резонуйте, впливайте, тіште себе оманою дотичності до великих справ.
А, насправді, мають народ за чернь і кидають кістку вдаваних змін, щоб тільки відволікти від більш ніж тридцятирічних "потьомкінскіх дєрєвєнь" віражів і вихилясів начебто для населення України, а по факту для збагачення і вивозу капіталу закордон.
Це як варіант.
Бо інший ще гірший.
Той, у якому виявляється, що керманичі настільки тупі і корумповані, що постійно призначають таких же самих, як вони самі, але роблять це інстинктивно. Навіть з благими намірами. Бо лиш таким довіряють по близькості характерів. Бо лиш від таких їм віє спокоєм.
А нормальним туди зась. Бо від них тільки незручності одні.
От і отримаємо зараз ще одного турботливого татуся чи чоловіка, який заради улюбленої дружини, доці чи сина продасть тисячі життів наших хлопців.
А електорату паралельно будуть втирати у мізки, що винні якісь там релігійні організації.
І будуть активно згодовувати їм це чи не з кожного чайника.
Щоб відволікти від гидких історій дерибану цілої великої країни, хай якою розірваною вона вже є. А вони рвуть її далі під шумок ненависті до тих, кого назначили цапами-відбувайлами казнокради і хабарники. Бо знають головний принцип перемикання уваги під час крадіжки - кричи гучніше "лови злодія", якщо сам злодій.
Добре. Радійте. А я постою в стороні.
Мені байдуже.
Однак прийде щось відповідне верхам. А там, як на мене, нормального посівного матеріалу давно не було.
Манкурти і руйнівники держави. Бо ніяк не наїдяться.
Як той Рєзніков. Про якого вже навіть нам щось було трохи відомо місяці до цього дня, про якого вже журналісти торочили з кожного кута, а ці герої його лиш цими днями звільняють.
Значить, він її влаштовував. Значить, він їм був такий потрібний.
Тому і зміна ця нічого не змінить.
Бо основа гнила. Бо гниль породжує гниль.
Але паралельно встигає згубити все, до чого доторкнеться
21.11.202312:50
25.10.202307:43
Repost qilingan:
Українська Православна Церква

05.10.202304:20
‼️У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини заходи української влади проти УПЦ внесено до переліку порушень прав громадян.
Уряд та місцева влада України вжили ряд заходів, спрямованих проти Української Православної Церкви. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
До заходів, спрямованих проти Української Православної Церкви, у вказаній доповіді, зокрема, відноситься розірвання державою договору оренди споруд Києво-Печерської Лаври.
Окрім того, Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало 10 випадків фізичного насильства та 6 випадків погроз на релігійному ґрунті.
«При цьому напруженість була особливо високою у березні та квітні 2023 року», – йдеться у доповіді.
Також УВКПЛ звернуло увагу на переслідування священників УПЦ на захоплених Росією територіях.
Зокрема, у доповіді повідомляється про те, що на окупованій території російські збройні сили затримали священнослужителя УПЦ, місцезнаходження якого станом на 31 липня 2023 р. залишалося невідомим.
На сайті.
In English.
На русском.
15.09.202318:48
Repost qilingan:
Миколай Данилевич

04.09.202311:22
https://lavra.ua/uk/shhodo-ostannih-zayav-kolishnogo-yiyi-naselnika-arhimandrita-avramiya-lotisha/ - Лавра прокоментувала заяви колишнього її насельника архім. Авраамія, який дав на днях інтерв'ю Радіо Свобода
01.09.202307:45
20.11.202312:12
Сьогодні у м. Черкаси (відео є у попередньому дописі) відбувається черговий добровільний перехід релігійної громади УПЦ до іншої конфесії. Все чинно, мирно, правоохоронці, як завжди, тримають все під контролем.
Відтепер і надалі ці люди, які з таким відчайдушним завзяттям поспішають потрапити в храм, будуть постійними парафіянами монастиря, можливо, що вже сьогодні приймуть постриг та стануть монахами. Просять розбивати телефони, вочевидь, для посиленої аскези і зречення від усіх гаджетів і принад світу цього.
Б'ють в обличчя кулаками вони не своїх же співгромадян, таких же українців, а, як напишуть у звітах правоохоронці, демонів, явлених у плоті, безіменних і безправних у своїй же країні.
Майбутні насельники монастиря, очевидно, поспішають.
Бо ж саме для цього і спішать до храму.
Ми живемо у демократичному суспільстві і саме тому ані всередині країни ані за її межами ніхто не зможе зробити з цього відео якісь негативні висновки,які б зашкодили репутації України, як останньому форпосту правди перед загрозою тоталітарного сходу.
Ні, скажуть всі оглядачі і аналітики, всі ЗМІ та прес-служби - релігійних конфліктів в Україні немає.
А всі, хто стверджують інакше - вороги і "рука Кремля".
Repost qilingan:
Діалог.ТУТ

22.10.202310:43
За даними Державного департаменту США, впродовж 2022 року СБУ провела 41000 розслідувань щодо колабораційної діяльності на користь росії.
Як ми знаємо з повідомлень самої Служби безпеки, за результатами перевірок представникам УПЦ винесено 68 підозр.
19 справ доведено до суду.
Зачекайте, ми нічого не плутаємо?
Тобто саме за ці 0,05% від загальної кількості розслідувань УПЦ звинувачують у «системній антиукраїнській діяльності».
0,00046341 — це той самий показник, на підставі якого кожен вірянин УПЦ має підставити голову під «справедливий» суд обуреного суспільства?
Знаєте, коли кожна говоряща голова в телевізорі переконувала нас, що ми тут в УПЦ всі фсбшники та кдбісти, суцільні колаборанти та «заморожені московські консерви», що вся структура нашої Церкви працює на росію й роками та десятиліттями підриває основи української державності, ми й дійсно соромилися протестувати на повний голос.
Бо раптом, і справді, під час обшуків СБУ щось таке знайдуть.
Але маємо дані з Доповідді Державного департаменту США про стан релігійної свободи за 2022 рік.
І там ця цифра — 41000 розслідувань.
Шановні громадяни, ми все розуміємо.
Обурення війною, обстрілами, щоденними смертями від російських куль та снарядів.
Але змушувати 9000 парафій і 1 мільйон українців відповідати за 19 судових вироків (а по деяких із них подано апеляції) — це навіть не безглуздя. І не безправ’я.
Це дикунство.
0,00046341 від загальної кількості. Менше від статистичної похибки.
Не кажучи вже про те, що навіть з-за океану видно й чутно, що «зухвале намагання зруйнувати Українську Православну Церкву й обмежити свободу віросповідання, яке зараз обговорюється в українському парламенті, підриває… претензії України на юридичну і моральну перевагу» над російською федерацією.
Цитата звідси: Колонка професора права юридичного факультету університету Пенсильванії Вільяма Берк-Уайта на сайті американського часопису «The Hill»
Повний її переклад українською на офіційному сайті УПЦ
Доповідь Державного департаменту США про стан релігійної свободи за 2022 рік
20.09.202319:14
Висновки комісії ДЕСС щодо УПЦ не переконливі та мають упереджений характер
Німецький католицький богослов та викладач Мюнстерського університету Томас Бремер відповів на прохання «Мирян» проаналізувати висновки «експертної комісії» ДЕСС щодо знайдених нею «зв’язків» УПЦ з Московським патріархатом.
Його вердикт однозначний – документ ДЕСС упереджений та не може розглядатись як підтвердження церковно-канонічного зв'язку УПЦ з МП:
«Доповідь експертної комісії має істотні недоліки та недоліки як у методологічному, так і фактичному відношенні. Він бере до уваги факти, які говорять на користь певного результату, та ігнорує інші. Його оцінка має упереджений характер і спотворює наведені факти. Він не пропонує жодних позитивних доказів того, що УПЦ, як і раніше, є частиною РПЦ. Отже, цю доповід не можна розглядати як підтвердження (церковно-канонічного зв'язку з МП – Прим.), її висновки не переконливі».
Основні тези листа др. Бремера:
• В статуті УПЦ після Собору 2022 року більше немає жодних згадок про її належність до РПЦ.
• Той факт, що УПЦ на даний момент не має прийнятого в Православ’ї статусу (автокефалія, автономія тощо), не може впливати на свободу її віросповідання. Це питання взаємодії в середині Церков, але не справа держави.
• Комісія ДЕСС замість аналізу доказів в своїх висновках займалася «гаданням, робила гіпотетичні припущення, говорила про потенційні дії та оперувала непідтвердженими фактами».
• УПЦ стверджує, що розірвала відносини з МП після Собору 2022 року. Тому і вивчатись мають тільки документи після цієї дати. ДЕСС же досліджувала документи, яким більше 30 років. По словам Бремера, «вони не можуть бути інструментом для тлумачення нового статуту».
• Жоден документ РПЦ не може бути доказом чогось щодо УПЦ, особливо якщо такий документ існував до травня 2022 року. Документація з боку РПЦ та Росії (або будь-якої іншої країни) не може мати юридичну силу при оцінці українською стороною того чи іншого питання тому що таким чином РФ може впливати на українські політичні та адміністративні рішення.
• ДЕСС не має повноважень розмірковувати, яким повинен бути канонічний статус релігійної організації, а тим більше – примушувати її до набуття цього статусу (автокефалії). Це є прямим порушенням свободи релігії. Навіть якби УПЦ існувала в ізоляції, відокремлено від решти православних Церков, державна влада все одно мала б визнати її. Богослов вказує на досвід УПЦ КП, яку в Православ’ї ніхто не визнавав протягом всього її існування, але, тим не менш, «перебувала у повній відповідності до українського законодавства».
Телеграм канал Миряни.
12.09.202320:02
Repost qilingan:
Діалог.ТУТ

04.09.202311:21
А два Статути про управління для однієї Церкви — це як дві Конституції для однієї держави?
Трохи поцікавилися, як справи в сусідньої конфесії.
Ловіть цікаві спостереження ректора КДАіС архієпископа Сильвестра про те, як Православна Церква України готується жити за двома Статутами одразу.
30.08.202310:19
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 277
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.