До мене в руки таки потрапив повний текст проекту Угоди між США та Україною.
Це 55 сторінковий документ, підготовлений США та направлений Україні.
Якщо простими словами його охарактеризувати
- він, незважаючи на назву, є, швидше, інструментом новоколоніального збагачення США за рахунок зруйнованої, але багатої на ресурси України
- у відкритій частині угоди не вказуються плани США інвестувати свої гроші в Україну
- Фонд "наповнений" необґрунтованим боргом України, який США пред'явили до погашення (деталі вказані у доповненнях до договору)
- Подальше наповнення фонду йде за рахунок доходів від усіх ресурсних та інфраструктурних проектів, які б раніше спрямовувалися до бюджету. За угодою, якщо підпишемо, 50% таких доходів йдуть до фонду
- І лише після отримання фондом кешу від української сторони, він може щось проінвестувати у вибрані проекти
- Виходячи з тексту, я не побачив, що це можуть бути технологічні проекти чи проекти із високою доданою вартістю. Поки що бачу, що йдеться про стимулювання виключно сировинної моделі розвитку української економіки. А це означає – подальше збіднення народу.
Важливо зазначити, що підписання цієї угоди суперечить Конституції України і вона не може бути навіть ратифікована Парламентом.
Але якщо це станеться – буде бунт. не російська "безглузда і безжальна", а українська (не деталізуватиму відмінності, самі знаєте)
Також Важливо, що на нього ще не має офіційної реакції української сторони і наша зустрічна редакція може сильно відрізнятись
...
Тепер про ризики для України:
- Фінансові втрати: Втрата 50% доходів (!) від ліцензій та інвестицій у довгостроковій перспективі може обмежити фінансові ресурси України, особливо якщо ці доходи будуть значними.
"Узгоджений дохід України" визначається як 50% доходів від ліцензій на видобуток, операції чи використання відповідних природних ресурсів та інфраструктури, а також від розподілів, пов’язаних з інвестиціями після дати набуття чинності угоди.
- Також на суму "активів" США, які є необґрунтованими борговими зобов'язаннями України, нараховується 4% річних на користь США. Умовно + $6 млрд на рік при пред'явленому боргу $150 млрд)
- Залежність (!) від Фонду: Якщо інвестиції не виконують очікувань, це може призвести до нижчих повернень або збитків, що вплине на економічне відновлення.
- Контроль DFC: Значний вплив DFC через преференційні права та управління може призвести до конфліктів інтересів, особливо якщо рішення Фонду не відповідатимуть пріоритетам України.
- Юридичні ризики: Угода підпорядковується законодавству штату Нью-Йорк, а спори вирішуються в судах Нью-Йорка, що може ускладнити для України захист своїх інтересів, враховуючи міжнародний контекст.
- Господарські ризики: Фокус Фонду на певних секторах (мінерали, інфраструктура) може не охопити всі потреби України, залишаючи інші галузі без підтримки (привіт нова Африканська країна без високих техноогій, космоса, літокабудування...)
Можливості для України також можуть бути:
- Доступ до фінансування: Фонд забезпечує значні (без деталей поки що) інвестиції для відновлення критичної інфраструктури, що є життєво важливим після війни, особливо у секторах, які сприяють економічному зростанню.
- Міжнародна співпраця: Партнерство з DFC приносить експертизу, технічну допомогу та підтримку, що може покращити управління проектами та залучити додаткові ресурси.
- Якщо проекти будуть успішними, Україна може отримати прибутки через свої Class B одиниці, хоча це залежить від реінвестування та загальної продуктивності Фонду.
Ось такий аналіз вийшов.
Що далі?
А далі українська сторона має підготувати та надати свою редакцію угоди з вигодами для українського народу.
А українці мають не мовчати (!) та висловлювати своє ставлення до розпорядження їхніми активами, адже й корисні копалини та інфраструктури – це спільна власність громадян, яку у нас забирають.
Точніше, забирають доходи від їх використання без гарантії інвестицій та безпеки.
Читайте, робіть висновки, поширюйте!
